Курсова робота
Аналіз грошових потоків на підприємстві
Зміст
Введення
1. Методичні основи аналізу грошових потоків
1.1 Необхідність, мета і завдання аналізу грошових потоків
1.2 Методичні прийоми аналізу грошових потоків
1.3 Напрямки використання та етапи проведення аналізу
2. Показники грошових потоків і фактори, що визначають їх величину
2.1 Показники грошових потоків підприємства
2.2 Оцінка руху грошових коштів
2.3 Групування чинників, що впливають на грошові потоки підприємства
3. Прямий метод аналізу грошових потоків
3.1 Методичні основи прямого методу аналізу
3.2 Аналіз структури грошових потоків
3.3 Можливості прямого методу аналізу грошових потоків
4. Непрямий метод аналізу грошових потоків
4.1 Логіка непрямого методу аналізу руху грошових коштів
4.2 Коригування непрямого методу аналізу
4.3 Аналітичні можливості непрямого методу
5. Коефіцієнтний метод аналізу грошових потоків
5.1 Зміст і основні напрями використання коефіцієнтного методу аналізу грошових потоків
5.2 Коефіцієнти ефективності функціонування грошових потоків та можливості коефіцієнтного методу
5.3 Розрахунок впливу факторів на зміну величини коефіцієнта рентабельності позитивного грошового потоку з поточної діяльності
Висновок
Список літератури
Введення
Процеси, що відбуваються в російській економіці в останні десятиліття, наочно доводять, що економічна і соціальна стабільність суспільства залежить від фінансової стійкості підприємств. Одним з найважливіших ознак фінансової стійкості є здатність підприємства генерувати грошові потоки. Наявність грошей у підприємства визначає можливість його виживання та напрямки подальшого розвитку.
Грошові кошти - обмежений ресурс, тому важливим є створення на підприємствах механізму ефективного управління їх грошовими потоками. Мистецтво управління поточними активами полягає в тому, щоб тримати на рахунках мінімально необхідну суму грошових коштів, які потрібні для поточної оперативної діяльності. Сума грошових коштів, яка необхідна добре керованого підприємству, - це по суті справи страховий запас, призначений для покриття короткочасної незбалансованості грошових потоків. Сума повинна бути такою, щоб її вистачало для виробництва всіх першочергових платежів. Оскільки грошові кошти, перебуваючи в касі або на рахунках в банку, не приносять доходу, їх потрібно мати в наявності на рівні безпечного мінімуму. Наявність великих залишків грошей протягом тривалого часу може бути результатом неправильного використання оборотного капіталу.
Збільшення або зменшення залишків готівки на рахунках в банку обумовлюється рівнем незбалансованості грошових потоків, тобто припливом і відтоком грошей. Перевищення приток над відтоками збільшує залишок вільної грошової готівки, і навпаки, перевищення відтоків над притоками призводить до нестачі коштів і збільшення потреби в кредиті.
Таким чином, метою такого управління є підтримка оптимального залишку грошових коштів шляхом забезпечення збалансованості їх надходження і витрачання. В умовах постійно мінливої економічної ситуації (зовнішньої або внутрішньої) досягти поставленої мети можна, лише спираючись на теоретичні та методичні розробки в галузі управління грошовими потоками, яке включає в себе і їх економічний аналіз як одну з найважливіших функцій управління.
Мета роботи - розглянути аналіз грошових потоків на підприємстві.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
-Розкрити методичні основи аналізу грошових потоків;
-Вивчити показники грошових потоків, а також фактори, що визначають їх величину;
-Охарактеризувати методи аналізу грошових потоків (прямий, непрямий, коефіцієнтний).
1. Методичні основи аналізу грошових потоків
1.1 Необхідність, мета і завдання аналізу грошових потоків
Важлива роль аналізу грошових потоків зумовлена рядом причин:
-Грошові потоки обслуговують функціонування організації практично у всіх аспектах діяльності;
-Оптимальні грошові потоки забезпечують фінансову стійкість і платоспроможність організації;
-Раціоналізація грошових потоків сприяє досягненню ритмічності виробничо-комерційного процесу організації;
-Ефективне управління грошовими потоками скорочує потребу організації в залученні позикового капіталу;
-Оптимізація грошових потоків є передумовою прискорення оборотності капіталу організації в цілому;
-Раціональне використання вивільнених коштів у результаті оптимізації грошових потоків сприяє розширенню масштабів виробництва та зростанню виручки від продажу продукції, товарів (робіт, послуг), отримання додаткових доходів.
Мета аналізу грошових потоків - отримання необхідного обсягу їх параметрів, що дають об'єктивну, точну і своєчасну характеристику напрямків надходження і витрачання грошових коштів, обсягів, складу, структури, об'єктивних і суб'єктивних, зовнішніх і внутрішніх факторів, що роблять різний вплив на зміну грошових потоків.
Завданнями аналізу грошових потоків організації є:
-Оцінка оптимальності обсягів грошових потоків організації;
-Оцінка грошових потоків за видами господарської діяльності;
-Оцінка складу, структури, напрямків руху грошових коштів;
-Встановлення джерел надходження і напрямів витрачання грошових коштів;
-Виявлення і вимірювання впливу різних факторів на формування грошових потоків, а також комплексне дослідження факторів, що роблять на грошові потоки пряме і непряме вплив;
-Встановлення причин відхилення чистого грошового потоку від чистого прибутку;
-Розрахунок рівня достатності надходження грошових коштів;
-Оцінка динаміки потоків грошових коштів і визначення збалансованості припливу і відтоку грошових коштів за обсягом і часу;
-Виявлення і оцінка резервів поліпшення використання грошових коштів, підтримання достатнього рівня ліквідності підприємства;
-Розробка пропозицій щодо реалізації резервів підвищення ефективності використання грошових коштів.
Сенс цього напрямку аналітичних досліджень пояснюється наступними обставинами:
З позиції поточної діяльності грошові кошти відіграють найважливішу роль (служать універсальним засобом для ліквідації будь-яких пропусків і збоїв у фінансовому та виробничому процесах).
Прибуток та грошові кошти - не одне і те ж; в поточній діяльності доводиться працювати не з прибутком, а з грошима.
З позиції контролю і оцінки ефективності функціонування підприємства важливо уявляти, які види діяльності генерують основний обсяг грошових надходжень і відтоків. Не випадково звіт про рух грошових коштів, що є квінтесенцією методики аналізу, входить до числа звітних форм будь-якого західного підприємства і нерідко наводиться у річному звіті. Логіка цієї форми представлена на рис. 1.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Рис. 1. Логіка «Звіту про рух грошових коштів»
ДСнп + ДПП - ДПО + ДСКП (1)
Де ДСнп - залишок грошових коштів на початок періоду; ДПП - надходження грошових коштів за період (притоки); ДПО - вибуття грошових коштів за період (відтоки); ДСКП - залишок грошових коштів на кінець звітного періоду.
В аналітичному плані особливий інтерес представляють кілька показників, що виводяться в ході побудови звіту, зокрема зміна залишку грошових коштів, тобто різниця сумарних припливів і відтоків. Оскільки виділяється декілька напрямків діяльності, то у звіті про рух грошових коштів по суті робиться факторне розкладання показника зміни коштів.
1.2 Методичні прийоми аналізу грошових потоків
Рішення задач аналізу грошових потоків можливо за наявності відповідного методичного забезпечення.
Найбільше поширення в сучасній аналітичній літературі отримали інструменти, які дають можливість встановити джерела надходження і напрямки використання грошових коштів, а також визначити причини відхилення залишку грошових коштів від чистого фінансового результату, отриманих підприємством за звітний період часу.
Отримати відповідь на питання про джерела надходження і напрями використання грошових коштів передбачається шляхом деталізації показників «Надійшло коштів за досліджуваний період" та "Витрачено грошових коштів за досліджуваний період». При формалізації взаємозв'язку між названими показниками та їх складовими враховуються дані передбачені формою № 4 «звіт про рух грошових коштів». Базові формули для проведення дослідження джерел надходжень та напрямів використання грошових коштів можна представити в наступному вигляді:
П = SПi (2)
де П - надійшло грошових коштів за досліджуваний період; Пi - стаття (вид) надходження грошових коштів.
Р = S Рi (3)
де Р - витрачено грошових коштів за досліджуваний період; Рi - стаття (вид) витрачання грошових коштів.
При аналізі джерел надходження і напрямків використання грошових коштів встановлюється їх складу, розглядається динаміка обсягу надійшли і спрямованих (використаних грошових коштів в цілому і в розрізі кожного доданка. Для оцінки динаміки визначається абсолютне відхилення, темп зростання і темп приросту. Одночасно розраховується питома вага кожного джерела та напрями використання в загальній сумі які поступили і спрямованих грошових коштів з метою виявлення більш суттєвих, значно вплинули на обсяг грошових потоків.
Показники джерел надходження і напрямків використання грошових коштів підприємства відображають фактори, прямо визначають кінцевий залишок і чистий залишок цих коштів.
Чистий залишок грошових коштів за період - показник чисельно дорівнює величині чистого грошового потоку або різниці надходження і вибуття грошових коштів, або різниці залишків грошових коштів на початок і кінець періоду.
ДСч = ДСКП - ДСнп = ЧДП (4)
Де ДСч - чисті грошові кошти; ДСКП - залишок грошових коштів на кінець аналізованого періоду; ДСнп - залишок грошових коштів на початок аналізованого періоду; ЧДП - чистий грошовий потік за період.
Взаємозв'язки грошових потоків підприємства з залишками грошових коштів мають такий вигляд:
ДСКП = ДСнп + SПi - S Рi (5)
ДСч = SПi - S Рi (6)
Вирази (4) - (6) відображають адитивну взаємозв'язок між досліджуваними показниками і визначають їх факторами тому абсолютна зміна (D) будь-якого чинника викликає пропорційну зміну кінцевого залишку грошових коштів, чистого грошового потоку або чистого залишку грошових коштів.
При формулюванні аналітичних висновків необхідно враховувати лише напрям дії: пряме пропорційне або назад пропорційне.
Для комплексного дослідження факторів, що роблять на грошові потоки підприємства, а отже на кінцевий і чистий залишки грошових коштів пряме і непряме вплив необхідно скористатися формулами:
ДСКП = ДСнп + SПi - S Рi + SФРk * НС - SФДt * НС (7)
ДСч = + SПi - S Рi + SФРk * НС - SФДt * НС (8)
Де ФРk - стаття (вид) зменшення чистого фінансового результату; ФДt-стаття (вид) збільшення чистого фінансового результату; НС - ставка податку на прибуток в пунктах; інші позначення залишаються колишніми.
Для встановлення причин відхилення чистого залишку грошових коштів від чистого фінансового результату, отриманого організацією за досліджуваний період часу, та визначення ступеня їх впливу на це відхилення необхідно користуватися непрямим методом аналізу руху грошових коштів.
Для оцінки збалансованості і достатності надходження грошових коштів. Як правило, використовують коефіцієнтний методів аналізу.
Так як грошові потоки характеризуються істотною нерівномірністю надходжень і виплат грошових коштів в розрізі окремих часових інтервалів у досліджуваному періоді, то актуальна оцінка не просто співвідношення надійшли і витрачених грошових коштів, а їх рух по певних періодах часу.
Однак визначення збалансованості припливу і відтоку грошових коштів за обсягом і за часом у рамках подальшого аналізу з використанням тільки звітної інформації неможливо. Потрібно залучення інформації, що міститься в регістрах бухгалтерського обліку та господарсько-правових документах.
За наявності відповідної інформації, застосування зазначених методичних прийомів можливо не тільки при дослідженні сукупного грошового потоку, але і грошових потоків, сформованих у результаті здійснення певних видів діяльності: поточної, інвестиційної та фінансової, прим як в цілому по підприємству, так і на рівні його підрозділів.
1.3 Напрямки використання та етапи проведення аналізу
Аналіз руху грошових коштів проводиться за даними звітного періоду.
Практично можлива парадоксальна ситуація, коли підприємство, будучи прибутковим, не має коштів розплатитися зі своїми працівниками і контрагентами. Теоретично цього можна уникнути, якщо на підприємстві послідовно і строго слідують методу визначення виручки від реалізації у міру оплати товарів і послуг. Цей метод є альтернативним методом визначення виручки від реалізації в міру відвантаження товарів і пред'явлення покупцю розрахункових документів, і може застосовуватися лише у випадках, коли це передбачено договором.
Якщо застосовується метод нарахування, який є основним, то виникає ситуація, коли грошовий потік і потік цінностей і розрахунків, що генерують прибуток, не збігаються в часі. Аналіз руху грошових коштів дозволяє з відомою часткою точності пояснити розбіжність між величиною грошового потоку, що мав місце на підприємстві у звітному періоді, і отриманої за цей період прибутком.
У міжнародній обліково-аналітичній практиці розроблено два методи, що описують рух грошових коштів: прямий і непрямий. Різниця між ними полягає в різній послідовності визначення потоку грошових коштів у результаті поточної діяльності: або за даними рахунків бухгалтерського обліку (прямий метод), або в ході коректування чистого прибутку (непрямий метод). В останні роки, в якості методичного інструменту аналізу грошових потоків став використовуватися коефіцієнтний метод.
Поєднання цих методів в єдиному аналітичному дослідженні буде представляти собою методику, що складається з таких послідовних етапів.
Перший етап аналізу - розглядається динаміка обсягу формування позитивного грошового потоку організації (припливу грошових коштів) у розрізі окремих джерел. Доцільно зіставляти темпи зростання позитивного грошового потоку з темпами зростання активів, обсягів виручки від продажів, з різними показниками прибутку (прибутку від продажів, чистого прибутку).
Другий етап - вивчення динаміки обсягу негативного грошового потоку організації (відтоку грошових коштів), а також його структури за напрямками витрачання грошових коштів. Аналіз грошових потоків на підприємстві
Зміст
Введення
1. Методичні основи аналізу грошових потоків
1.1 Необхідність, мета і завдання аналізу грошових потоків
1.2 Методичні прийоми аналізу грошових потоків
1.3 Напрямки використання та етапи проведення аналізу
2. Показники грошових потоків і фактори, що визначають їх величину
2.1 Показники грошових потоків підприємства
2.2 Оцінка руху грошових коштів
2.3 Групування чинників, що впливають на грошові потоки підприємства
3. Прямий метод аналізу грошових потоків
3.1 Методичні основи прямого методу аналізу
3.2 Аналіз структури грошових потоків
3.3 Можливості прямого методу аналізу грошових потоків
4. Непрямий метод аналізу грошових потоків
4.1 Логіка непрямого методу аналізу руху грошових коштів
4.2 Коригування непрямого методу аналізу
4.3 Аналітичні можливості непрямого методу
5. Коефіцієнтний метод аналізу грошових потоків
5.1 Зміст і основні напрями використання коефіцієнтного методу аналізу грошових потоків
5.2 Коефіцієнти ефективності функціонування грошових потоків та можливості коефіцієнтного методу
5.3 Розрахунок впливу факторів на зміну величини коефіцієнта рентабельності позитивного грошового потоку з поточної діяльності
Висновок
Список літератури
Введення
Процеси, що відбуваються в російській економіці в останні десятиліття, наочно доводять, що економічна і соціальна стабільність суспільства залежить від фінансової стійкості підприємств. Одним з найважливіших ознак фінансової стійкості є здатність підприємства генерувати грошові потоки. Наявність грошей у підприємства визначає можливість його виживання та напрямки подальшого розвитку.
Грошові кошти - обмежений ресурс, тому важливим є створення на підприємствах механізму ефективного управління їх грошовими потоками. Мистецтво управління поточними активами полягає в тому, щоб тримати на рахунках мінімально необхідну суму грошових коштів, які потрібні для поточної оперативної діяльності. Сума грошових коштів, яка необхідна добре керованого підприємству, - це по суті справи страховий запас, призначений для покриття короткочасної незбалансованості грошових потоків. Сума повинна бути такою, щоб її вистачало для виробництва всіх першочергових платежів. Оскільки грошові кошти, перебуваючи в касі або на рахунках в банку, не приносять доходу, їх потрібно мати в наявності на рівні безпечного мінімуму. Наявність великих залишків грошей протягом тривалого часу може бути результатом неправильного використання оборотного капіталу.
Збільшення або зменшення залишків готівки на рахунках в банку обумовлюється рівнем незбалансованості грошових потоків, тобто припливом і відтоком грошей. Перевищення приток над відтоками збільшує залишок вільної грошової готівки, і навпаки, перевищення відтоків над притоками призводить до нестачі коштів і збільшення потреби в кредиті.
Таким чином, метою такого управління є підтримка оптимального залишку грошових коштів шляхом забезпечення збалансованості їх надходження і витрачання. В умовах постійно мінливої економічної ситуації (зовнішньої або внутрішньої) досягти поставленої мети можна, лише спираючись на теоретичні та методичні розробки в галузі управління грошовими потоками, яке включає в себе і їх економічний аналіз як одну з найважливіших функцій управління.
Мета роботи - розглянути аналіз грошових потоків на підприємстві.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
-Розкрити методичні основи аналізу грошових потоків;
-Вивчити показники грошових потоків, а також фактори, що визначають їх величину;
-Охарактеризувати методи аналізу грошових потоків (прямий, непрямий, коефіцієнтний).
1. Методичні основи аналізу грошових потоків
1.1 Необхідність, мета і завдання аналізу грошових потоків
Важлива роль аналізу грошових потоків зумовлена рядом причин:
-Грошові потоки обслуговують функціонування організації практично у всіх аспектах діяльності;
-Оптимальні грошові потоки забезпечують фінансову стійкість і платоспроможність організації;
-Раціоналізація грошових потоків сприяє досягненню ритмічності виробничо-комерційного процесу організації;
-Ефективне управління грошовими потоками скорочує потребу організації в залученні позикового капіталу;
-Оптимізація грошових потоків є передумовою прискорення оборотності капіталу організації в цілому;
-Раціональне використання вивільнених коштів у результаті оптимізації грошових потоків сприяє розширенню масштабів виробництва та зростанню виручки від продажу продукції, товарів (робіт, послуг), отримання додаткових доходів.
Мета аналізу грошових потоків - отримання необхідного обсягу їх параметрів, що дають об'єктивну, точну і своєчасну характеристику напрямків надходження і витрачання грошових коштів, обсягів, складу, структури, об'єктивних і суб'єктивних, зовнішніх і внутрішніх факторів, що роблять різний вплив на зміну грошових потоків.
Завданнями аналізу грошових потоків організації є:
-Оцінка оптимальності обсягів грошових потоків організації;
-Оцінка грошових потоків за видами господарської діяльності;
-Оцінка складу, структури, напрямків руху грошових коштів;
-Встановлення джерел надходження і напрямів витрачання грошових коштів;
-Виявлення і вимірювання впливу різних факторів на формування грошових потоків, а також комплексне дослідження факторів, що роблять на грошові потоки пряме і непряме вплив;
-Встановлення причин відхилення чистого грошового потоку від чистого прибутку;
-Розрахунок рівня достатності надходження грошових коштів;
-Оцінка динаміки потоків грошових коштів і визначення збалансованості припливу і відтоку грошових коштів за обсягом і часу;
-Виявлення і оцінка резервів поліпшення використання грошових коштів, підтримання достатнього рівня ліквідності підприємства;
-Розробка пропозицій щодо реалізації резервів підвищення ефективності використання грошових коштів.
Сенс цього напрямку аналітичних досліджень пояснюється наступними обставинами:
З позиції поточної діяльності грошові кошти відіграють найважливішу роль (служать універсальним засобом для ліквідації будь-яких пропусків і збоїв у фінансовому та виробничому процесах).
Прибуток та грошові кошти - не одне і те ж; в поточній діяльності доводиться працювати не з прибутком, а з грошима.
З позиції контролю і оцінки ефективності функціонування підприємства важливо уявляти, які види діяльності генерують основний обсяг грошових надходжень і відтоків. Не випадково звіт про рух грошових коштів, що є квінтесенцією методики аналізу, входить до числа звітних форм будь-якого західного підприємства і нерідко наводиться у річному звіті. Логіка цієї форми представлена на рис. 1.
ДП п т.д. |
ДП про т.д. |
+ |
- |
Основна (поточна) діяльність |
Інвестиційна діяльність |
+ |
- |
+ |
- |
ДП п і.дз. |
ДП п Ф.Д. |
ДП про і.дз. |
ДП про Ф.Д. |
ЧДП тощо = = ДП п т.д. - ДП про т.д. |
ЧДП і.дз. = = ДП п і.дз. - ДП про і.дз. |
ЧДП Ф.Д. = = ЧДП п Ф.Д. - ЧДП про Ф.Д. |
Залишок коштів на початок періоду |
Залишок грошових коштів нарешті періоду |
Рис. 1. Логіка «Звіту про рух грошових коштів»
ДСнп + ДПП - ДПО + ДСКП (1)
Де ДСнп - залишок грошових коштів на початок періоду; ДПП - надходження грошових коштів за період (притоки); ДПО - вибуття грошових коштів за період (відтоки); ДСКП - залишок грошових коштів на кінець звітного періоду.
В аналітичному плані особливий інтерес представляють кілька показників, що виводяться в ході побудови звіту, зокрема зміна залишку грошових коштів, тобто різниця сумарних припливів і відтоків. Оскільки виділяється декілька напрямків діяльності, то у звіті про рух грошових коштів по суті робиться факторне розкладання показника зміни коштів.
1.2 Методичні прийоми аналізу грошових потоків
Рішення задач аналізу грошових потоків можливо за наявності відповідного методичного забезпечення.
Найбільше поширення в сучасній аналітичній літературі отримали інструменти, які дають можливість встановити джерела надходження і напрямки використання грошових коштів, а також визначити причини відхилення залишку грошових коштів від чистого фінансового результату, отриманих підприємством за звітний період часу.
Отримати відповідь на питання про джерела надходження і напрями використання грошових коштів передбачається шляхом деталізації показників «Надійшло коштів за досліджуваний період" та "Витрачено грошових коштів за досліджуваний період». При формалізації взаємозв'язку між названими показниками та їх складовими враховуються дані передбачені формою № 4 «звіт про рух грошових коштів». Базові формули для проведення дослідження джерел надходжень та напрямів використання грошових коштів можна представити в наступному вигляді:
П = SПi (2)
де П - надійшло грошових коштів за досліджуваний період; Пi - стаття (вид) надходження грошових коштів.
Р = S Рi (3)
де Р - витрачено грошових коштів за досліджуваний період; Рi - стаття (вид) витрачання грошових коштів.
При аналізі джерел надходження і напрямків використання грошових коштів встановлюється їх складу, розглядається динаміка обсягу надійшли і спрямованих (використаних грошових коштів в цілому і в розрізі кожного доданка. Для оцінки динаміки визначається абсолютне відхилення, темп зростання і темп приросту. Одночасно розраховується питома вага кожного джерела та напрями використання в загальній сумі які поступили і спрямованих грошових коштів з метою виявлення більш суттєвих, значно вплинули на обсяг грошових потоків.
Показники джерел надходження і напрямків використання грошових коштів підприємства відображають фактори, прямо визначають кінцевий залишок і чистий залишок цих коштів.
Чистий залишок грошових коштів за період - показник чисельно дорівнює величині чистого грошового потоку або різниці надходження і вибуття грошових коштів, або різниці залишків грошових коштів на початок і кінець періоду.
ДСч = ДСКП - ДСнп = ЧДП (4)
Де ДСч - чисті грошові кошти; ДСКП - залишок грошових коштів на кінець аналізованого періоду; ДСнп - залишок грошових коштів на початок аналізованого періоду; ЧДП - чистий грошовий потік за період.
Взаємозв'язки грошових потоків підприємства з залишками грошових коштів мають такий вигляд:
ДСКП = ДСнп + SПi - S Рi (5)
ДСч = SПi - S Рi (6)
Вирази (4) - (6) відображають адитивну взаємозв'язок між досліджуваними показниками і визначають їх факторами тому абсолютна зміна (D) будь-якого чинника викликає пропорційну зміну кінцевого залишку грошових коштів, чистого грошового потоку або чистого залишку грошових коштів.
При формулюванні аналітичних висновків необхідно враховувати лише напрям дії: пряме пропорційне або назад пропорційне.
Для комплексного дослідження факторів, що роблять на грошові потоки підприємства, а отже на кінцевий і чистий залишки грошових коштів пряме і непряме вплив необхідно скористатися формулами:
ДСКП = ДСнп + SПi - S Рi + SФРk * НС - SФДt * НС (7)
ДСч = + SПi - S Рi + SФРk * НС - SФДt * НС (8)
Де ФРk - стаття (вид) зменшення чистого фінансового результату; ФДt-стаття (вид) збільшення чистого фінансового результату; НС - ставка податку на прибуток в пунктах; інші позначення залишаються колишніми.
Для встановлення причин відхилення чистого залишку грошових коштів від чистого фінансового результату, отриманого організацією за досліджуваний період часу, та визначення ступеня їх впливу на це відхилення необхідно користуватися непрямим методом аналізу руху грошових коштів.
Для оцінки збалансованості і достатності надходження грошових коштів. Як правило, використовують коефіцієнтний методів аналізу.
Так як грошові потоки характеризуються істотною нерівномірністю надходжень і виплат грошових коштів в розрізі окремих часових інтервалів у досліджуваному періоді, то актуальна оцінка не просто співвідношення надійшли і витрачених грошових коштів, а їх рух по певних періодах часу.
Однак визначення збалансованості припливу і відтоку грошових коштів за обсягом і за часом у рамках подальшого аналізу з використанням тільки звітної інформації неможливо. Потрібно залучення інформації, що міститься в регістрах бухгалтерського обліку та господарсько-правових документах.
За наявності відповідної інформації, застосування зазначених методичних прийомів можливо не тільки при дослідженні сукупного грошового потоку, але і грошових потоків, сформованих у результаті здійснення певних видів діяльності: поточної, інвестиційної та фінансової, прим як в цілому по підприємству, так і на рівні його підрозділів.
1.3 Напрямки використання та етапи проведення аналізу
Аналіз руху грошових коштів проводиться за даними звітного періоду.
Практично можлива парадоксальна ситуація, коли підприємство, будучи прибутковим, не має коштів розплатитися зі своїми працівниками і контрагентами. Теоретично цього можна уникнути, якщо на підприємстві послідовно і строго слідують методу визначення виручки від реалізації у міру оплати товарів і послуг. Цей метод є альтернативним методом визначення виручки від реалізації в міру відвантаження товарів і пред'явлення покупцю розрахункових документів, і може застосовуватися лише у випадках, коли це передбачено договором.
Якщо застосовується метод нарахування, який є основним, то виникає ситуація, коли грошовий потік і потік цінностей і розрахунків, що генерують прибуток, не збігаються в часі. Аналіз руху грошових коштів дозволяє з відомою часткою точності пояснити розбіжність між величиною грошового потоку, що мав місце на підприємстві у звітному періоді, і отриманої за цей період прибутком.
У міжнародній обліково-аналітичній практиці розроблено два методи, що описують рух грошових коштів: прямий і непрямий. Різниця між ними полягає в різній послідовності визначення потоку грошових коштів у результаті поточної діяльності: або за даними рахунків бухгалтерського обліку (прямий метод), або в ході коректування чистого прибутку (непрямий метод). В останні роки, в якості методичного інструменту аналізу грошових потоків став використовуватися коефіцієнтний метод.
Поєднання цих методів в єдиному аналітичному дослідженні буде представляти собою методику, що складається з таких послідовних етапів.
Перший етап аналізу - розглядається динаміка обсягу формування позитивного грошового потоку організації (припливу грошових коштів) у розрізі окремих джерел. Доцільно зіставляти темпи зростання позитивного грошового потоку з темпами зростання активів, обсягів виручки від продажів, з різними показниками прибутку (прибутку від продажів, чистого прибутку).
На третьому етапі аналізується збалансованість позитивного і негативного грошових потоків за загальним обсягом. Аналіз динаміки чистого грошового потоку дає можливість оцінити результат діяльності організації.
У процесі четвертого етапу аналізу визначаються роль і місце показника чистого прибутку у формуванні чистого грошового потоку, вплив на нього різних факторів: зміни за аналізований період величин залишків виробничих запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, сум нарахованої амортизації, створених резервів і т.п. Особливе місце приділяється характеристиці якості чистого грошового потоку, тобто показниками структури джерел його формування. Високий рівень якості чистого грошового потоку характеризується зростанням питомої ваги чистого прибутку, отриманого за рахунок зростання виручки від продажів і зниження собівартості.
На п'ятому етапі проводиться коефіцієнтний аналіз, у процесі якого розраховуються необхідні відносні показники, що характеризують ефективність використання грошових коштів в організації.
2. Показники грошових потоків і фактори, що визначають їх величину
2.1 Показники грошових потоків підприємства
Економічний аналіз передбачає ув'язку показників, що характеризують досліджуваний предмет і визначальних його чинників.
Залишок грошових коштів підприємства в залежності від порядку розрахунку може бути представлений одним з трьох показників:
1. Початковий залишок грошових коштів (залишок грошових коштів на початок періоду) відображає величину грошових коштів, яку підприємство отримало, але не витратило за період, що передує звітному.
2. Кінцевий залишок грошових коштів (залишок грошових коштів на кінець періоду) являє собою суми нарахованого залишку грошових коштів і чистого грошового потоку підприємства.
3. Чистий залишок грошових коштів, правильніше його називати чистим грошовим потоком.
Показники залишку грошових коштів не є безпосередніми показниками грошових потоків підприємства, так як це статичні показники. Вони характеризують результат руху грошових коштів підприємства. Однак показники залишку грошових коштів знаходяться в прямій взаємозалежності і взаємозумовленості з показниками грошових потоків.
Чистий грошовий потік на будь-який момент досліджуваного періоду визначається як різниця між які надійшли і витраченими коштами протягом цього періоду.
Сума чистого грошового потоку підприємства визначаться вхідними та вихідними грошовими потоками. При наявності на підприємстві ефективного управління грошовими потоками величини вхідного і вихідного грошових потоків, у свою чергу визначаються величиною кінцевого залишку грошових коштів.
Кінцевий залишок грошових коштів є показником можливості підприємства вчасно гасити поточні зобов'язання в грошовій формі.
Якщо необхідно оцінити можливість підприємства з точки зору його абсолютної ліквідності, то основним досліджуваним показником повинен виступати кінцевий залишок грошових коштів. Якщо слід оцінити суму збільшення грошових коштів як результат діяльності підприємства за певний проміжок часу, то аналізом повинен піддаватися їхній чистий грошовий потік.
Грошові кошти можуть надходити на підприємство з різних джерел. Найбільш поширеними з них є:
-Виручка від реалізації товарів, продукції, робіт і послуг;
-Надходження, що мобілізуються на фінансовому ринку (продаж акцій, облігацій та інших цінних паперів);
-Дивіденди і відсотки з цінних паперів інших емітентів;
-Венчурний капітал (ризикові інвестиції, вироблених у нових сфера діяльності, в розрахунку на швидку окупність вкладених коштів);
-Короткострокові і довгострокові кредити та позики;
-Доходи від продажу майна;
-Бюджетні асигнування;
-Страхові відшкодування і пр.
Важливим джерелом грошових коштів є залучення на акціонерній основі або на пайових засадах грошових ресурсів інших підприємств.
Найбільш повне виявлення факторів, що впливають на рух грошових коштів та на відхилення їх залишку від чистого прибутку, можливо при поданні аналізу грошових потоків підприємства як системи, що охоплює логічні взаємопов'язані складові елементи більш низького порядку і в той же час є невід'ємною частиною системи більш високого рівня .
2.2 Оцінка руху грошових коштів
У процесі аналізу необхідно оцінити приплив грошових коштів у повному обсязі за весь період.
Сума надходжень організацій за період визначається як сума скоригованих оборотів за дебетом рахунків:
ДПП = SДП ¢ i (9)
де i - рахунки грошових коштів, застосовувані в досліджуваній організації; Д ¢ i-скоригований оборот за дебетом рахунку I, в крб.
Величина всієї суми коштів, що знаходиться у розпорядженні організації в даному періоді, визначається як
ДS = S (Д ¢ i + Сдi) (10)
де Сдi - дебетове сальдо рахунку на початок аналізованого періоду, руб.
В організації може бути безліч напрямків відтоку грошових коштів, що пов'язане з її поточними зобов'язаннями. Тому величину відтоку грошових коштів можна визначити, використовуючи дані за бухгалтерськими рахунками, на яких формуються ці зобов'язання.
Величина поточних зобов'язань організації, що приходять на рахунки грошових коштів за аналізований період визначається за формулою:
ДПО = S ДО ¢ j (11)
де j - рахунки зобов'язань, застосовувані в організації; ДО ¢ j-оборот по кредиту рахунку j, що припадає на рахунки грошових коштів, в крб.
Показник ДПО визначає поточну потребу організації в грошових коштах за аналізований період. Але організація відповідає за всіма своїми зобов'язаннями, а отже, й по утворилися до цього періоду також. Щоб врахувати всю суму зобов'язань і визначити загальну потребу в грошових коштах в аналізованому періоді необхідно збільшити показник ДПО на величину кредитових сальдо рахунків, на яких формуються зобов'язання, тобто на суму не погашених у попередні періоди зобов'язань. Тоді загальну потребу організації в коштах можна визначити за формулою:
ОS = S (ДО ¢ j + Ск j) (12)
де Ск j-кредитове сальдо рахунку на початок аналізованого періоду j, руб.
Поряд з аналізом грошових потоків в цілому по організації доцільно аналогічне його проведення за окремим структурним підрозділам (центрам відповідальності). Значну увагу в процесі аналізу грошових потоків має бути приділена аналізу рівномірності розподілу обсягів припливу і відтоку грошових коштів за окремими тимчасовим проміжку.
Розглянемо, які аналітичні прийоми використовувалися на цих етапах (табл. 1.)
Таблиця 1
Прийоми та етапи аналізу грошових потоків організації
| Горизонтальний | Аналіз показників динаміки |
| Вертикальний | Аналіз структурних показників |
| Порівняльний | Аналіз за центрами відповідальності, за видами інвестицій, фінансових інструментів |
| Коефіцієнтний | Аналіз ліквідності, оборотності, ефективності |
| Інтегральний | SWOT-аналіз загального циклу грошового обігу |
| Факторний | Розрахунок і оцінка впливу зовнішніх і внутрішніх факторів |
-Величина і знак чистого грошового потоку з операційної діяльності, інвестиційної та фінансової видами діяльності;
-Співвідношення чистого грошового потоку з операційної діяльності та чистого прибутку;
-Співвідношення чистих операційних, інвестиційних та фінансових грошових потоків.
2.3 Групування чинників, що впливають на грошові потоки підприємства
Дія факторів, які виражені показниками, які є складовою частиною показника «Надійшло коштів» викликає прямо пропорційну зміну і обсягу надходження, і величини чистого грошового потоку. Дія ж чинників, які виражені показниками, які є складовою частиною показника «Витрачено грошових коштів» викликає прямо пропорційну зміну обсягу використання грошових коштів, але назад пропорційна зміна величини чистого грошового потоку.
Угруповання відповідних факторів за ознакою залежності між ними і чистим грошовим потоком представлені в табл.2.
Таблиця 2
Групування чинників, що роблять прямий вплив на грошові потоки підприємства
| Ознака | Факторні показники |
| 1. Прямо пропорційна залежність | 1.1. Виручка від продажу продукції, товарів, робіт і послуг 1.2. Виручка від продажу основних засобів та іншого майна 1.3. Аванси, отримані від покупців (замовників) 1.4. Бюджетні асигнування та інше цільове фінансування 1.5. Кредити та позики отримані 1.6. Дивіденди, відсотки, по фінансових вкладеннях 1.7. Інші надходження 1.8. Виручка від продажу продукції, товарів, робіт і послуг нарахована |
| 2. Обернено пропорційна залежність | 2.1. Оплата товарів, робіт, послуг 2.2. Виплати працівникам підприємства 2.3. Перерахування до державних позабюджетних фондів 2.4. Перерахування до бюджету 2.5. Аванси, видані постачальникам (підрядчикам) 2.6. Фінансові вкладення 2.7. Дивіденди, відсотки з цінних паперів сплачені 2.8. Відсотки за отриманими кредитами і позиками сплачені 2.9. Інші виплати, перерахування 2.10. Виручка, отримана в результаті виконання зобов'язань негрошовими засобами 2.11. Приріст (зменшення) дебіторської заборгованості в частині доходів |
По-перше, показники, якими виражені непрямі чинники, формуються за принципом нарахування, а нараховане не означає реально виконане. Тому збільшення тих показників, які відображають суми до вступу, означає зменшення кінцевого і чистого залишків грошових коштів у досліджуваному періоді через затримку реального надходження цих коштів, але можливе їх збільшення в майбутньому. І навпаки.
По-друге, фактори, виражені факторними показниками, що визначають прибуток (збиток) до оподаткування, впливають на грошові потоки підприємства через податок на прибуток. Тому зміна чистого грошового потоку за рахунок дії даних чинників непропорційно.
Угруповання непрямих чинників за ознакою залежності між ними і чистим грошовим потоком представлена в табл. 3.
Таблиця 3
Угруповання непрямих факторів, що впливають на грошові потоки підприємства
| Ознака | Факторні показники |
| 1. Пряма залежність | 1.1. Собівартість проданих товарів, продукції, робіт і послуг (у тому числі матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші витрати) 1.2. Комерційні витрати 1.3. Управлінські витрати 1.4. Відсотки до сплати 1.5. Інші витрати 1.6. Відкладені податкові зобов'язання 1.7. Постійні податкові активи |
| 2. Зворотній залежність | 2.1. Виручка від продажу продукції, робіт, послуг нарахована 2.2. Відсотки до отримання 2.3. Доходи від участі в інших організаціях 2.4. Інші доходи; 2.5. Ставка податку на прибуток 2.6. Відкладені податкові активи 2.7. Постійні податкові зобов'язання |
-Визначають чистий прибуток;
-Визначають чистий грошовий потік.
І в тій і в іншій групі можна виділити ще дві підгрупи:
-Фактори, що мають з досліджуваним показником пряму залежність;
-Фактори, що мають з досліджуваним показником зворотну залежність.
Таблиця 4
Групування чинників, що визначають відхилення чистого грошового потоку від чистого прибутку
| Ознака | Факторні показники, що визначають величину | |
| чистого прибутку | чистого грошового потоку | |
| 1. Пряма залежність | 1.1. Відсотки до отримання 1.2. Доходи від участі в інші організаціях 1.3. Інші доходи 1.4. Відкладені податкові зобов'язання | 1.1. Виручка від продажу основних засобів та іншого майна 1.2. Аванси, отримані від покупців (замовників) 1.3. Бюджетні асигнування та інше цільове фінансування 1.4. Кредити та позики отримані 1.5. Дивіденди, відсотки по фінансових вкладеннях 1.6. Інші надходження |
| 2. Зворотній залежність | 2.1. Податок на прибуток (поточний) та інші аналогічні обов'язкові платежі нараховані 2.2. відсотки до сплати 2.3.Прочіе витрати 2.4. Комерційні витрати 2.5. Управлінські витрати 2.6. Собівартість проданих товарів, продукції, робіт і послуг (у тому числі матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування та інші витрати) 2.7. Відкладені податкові активи | 2.1. Виручка, отримана в результаті виконання зобов'язань негрошовими засобами 2.2. Приріст (зменшення) дебіторської заборгованості в частині доходів 2.3. Оплата товарів, робіт і послуг 2.4. Виплати працівникам 2.5. Перерахування до державних позабюджетних фондів 2.6. Перерахування до бюджету 2.7. Аванси, видані постачальникам (підрядчикам) 2.8. Фінансові вкладення 2.9. Дивіденди, відсотки з цінних паперів сплачені 2.10. відсотки за отриманими кредитами і позиками сплачені 2.11. Інші виплати, перерахування |
Відповідна групування чинників, що визначають відхилення чистого грошового потоку від чистого прибутку представлена в табл.4.
3. Прямий метод аналізу грошових потоків
3.1 Методичні основи прямого методу аналізу
Прямий метод аналізу руху грошових коштів полягає в розгляді даних про позитивних і негативних грошових потоках організації, сформованих на основі касового методу шляхом включення до звіту господарських оборотів, пов'язаних з грошовими операціями.
Методичною основою прямого методу аналізу ДП-ів є балансовий метод, особливостями якого є наступне:
-Не враховує тимчасової цінності грошей;
-Розрахунок залишку грошових коштів ведеться на основі виразу:
ДСнп + ДПП - ДПО = ДСКП (13)
де ДСнп; ДСКП - залишок грошових коштів на початок і кінець періоду відповідно; ДПП - надходження грошових коштів за період; ДПО - вибуття грошових коштів за період.
Цей метод заснований на порівнянні показників, що містяться у звіті "Про рух грошових коштів» (табл. 5), численні і оцінці необхідних величин (абсолютних і відносних відхилень, темпів зростання і приросту, питомої ваги окремих показників (елементів) припливу і відтоку грошових коштів в загальному обсязі позитивних і негативних грошових потоків) за звітний період, а також оцінці динаміки досліджуваних показників.
Таблиця 5
Рядки «Звіту про рух грошових коштів»
| Найменування показника | Код |
| Залишок коштів на початок звітного року | 010 |
| Рух грошових коштів по поточній діяльності Кошти, отримані від покупців, замовників | 120 * |
| Інші надходження | 130 * |
| Грошові кошти, спрямовані: на оплату придбаних товарів, робіт, послуг, Сировини та інших оборотних активів | 150 |
| на оплату праці | 160 |
| на виплату дивідендів, відсотків | 170 |
| на розрахунки з податків і зборів | 180 |
| на інші витрати | 190 * |
| Чисті грошові кошти від поточної діяльності | 020 |
| Рух грошових коштів з інвестиційної діяльності Виручка від продажу об'єктів основних засобів та інших необоротних активів | 210 |
| Отримані відсотки | 240 |
| Придбання об'єктів основних засобів, дохідних вкладень в матеріальні цінності і нематеріальних активів | 290 |
| Придбання цінних паперів і інших фінансових вкладень | 300 |
| Позики, надані іншим організаціям | 310 |
| Чисті грошові коштів від інвестиційної діяльності | 340 * |
| Рух грошових коштів з фінансової діяльності Надходження позик і кредитів, наданих іншими організаціями | 420 * |
| Погашення позик і кредитів (без відсотків) | 430 * |
| Чисті грошові кошти від фінансової діяльності | 040 * |
| Чисте збільшення (зменшення) грошових коштів та їх еквівалентів | 050 * |
| Залишок грошових коштів на кінець звітного періоду | 060 * |
| * Відмічені рядки звіту мають номери кодів, що встановлюються організацією | |
3.2 Аналіз структури грошових потоків
За даними звітів про рух грошових коштів складається наступна таблиця (табл. 6).
Таблиця 6
Аналіз руху грошових коштів за видами діяльності
| Найменування показника | Сума грошових коштів, тис. руб. | Темп зростання суми грошових коштів,% | Питома вага,% | ||||
| попередній рік | базовий рік | відхилення (+, -) | попередній рік | базовий рік | відхилення (+, -) | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1. Залишок коштів на початок року | | | | | | | |
| 2. Надходження грошових коштів - лише | | | | | | | |
| У тому числі за видами діяльності: - Поточної | | | | | | | |
| - Інвестиційної | | | | | | | |
| - Фінансової | | | | | | | |
| 3. Витрачання коштів - усього | | | | | | | |
| У тому числі за видами діяльності: - Поточної | |||||||
| - Інвестиційної | | | | | | | |
| - Фінансової | | | | | | | |
| 4. Залишок грошових коштів на кінець року | | | | | | | |
Аналіз даних, представлених у таблиці, дозволяє робити висновки про зміну обсягу грошової маси в аналізованому періоді в порівнянні з попереднім як в частині надходження коштів, так і в частині їх відпливу, робити висновки щодо розвитку того чи іншого виду діяльності, їх прибутковості або збитковості, а також раціональності управління організацією грошовими потоками.
Розглядаючи показники грошових потоків за видами діяльності, слід зазначити, що найбільший обсяг грошової маси забезпечує основну поточну діяльність організації.
Необхідною умовою фінансової стабільності є таке співвідношення припливів і відтоків коштів у рамках поточної діяльності, яке забезпечило б збільшення фінансових ресурсів, достатня для здійснення операцій з інвестиційної та фінансової діяльності організації.
Подальший, більш детальний аналіз структури припливів і відтоків грошових коштів дозволяє оцінити структуру надходження і вибуття грошових коштів організації. Показники, що характеризують окремі елементи позитивних грошових потоків, об'єднані в три групи. У першу групу включені показники грошових надходжень, безпосередньо беруть участь у формуванні фінансового результату від основної діяльності організації. До складу другої групи увійшли показники грошових надходжень, які беруть участь у формуванні фінансових результатів лише побічно (кредити, позики та інші позикові кошти, отримані організацією на поворотній основі). Третя група показників включає надходження грошових коштів у вигляді доходів від фінансових, позареалізаційних операцій, а також доходів від продажу необоротних активів.
Показники, що відображають структуру негативних грошових потоків, об'єднані в групи виходячи з їх економічного змісту і сутності господарських операцій, пов'язаних з відтоком грошових коштів.
Значну увагу в процесі аналізу грошових потоків має бути приділена аналізу рівномірності розподілу обсягів припливу і відтоку грошових коштів за окремими тимчасовим проміжкам. Це дозволить виявити характер коливань абсолютних і відносних величин грошових потоків під впливом різних факторів, зокрема сезонності виробництва та реалізації, визначити максимальні значення так званих «піків» відхилень від середніх величин, а також розробити пропозиції зі згладжування коливань.
За даними квартальної бухгалтерської звітності складається таблиця, в якій представлені грошові потоки по кварталах за аналізований період (табл. 7).
Таблиця 7
Розподіл грошових потоків організації по місяцях і кварталу за звітний і базисний роки
| Місяць | Питома вага грошового потоку, у відсотках до річної величиною | |||
| позитивного | Негативного | |||
| базисний рік | звітний рік | базисний рік | звітний рік | |
| Січень | ||||
| Лютий | ||||
| Березень | ||||
| Разом I квартал | ||||
| Квітень | ||||
| Травень | ||||
| Червень | ||||
| Разом II квартал | ||||
| Липень | ||||
| Серпень | ||||
| Вересень | ||||
| Разом III квартал | ||||
| Жовтень | ||||
| Листопад | ||||
| Грудень | ||||
| ІтогоIV квартал | ||||
| Всього за рік | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Коефіцієнт рівномірності характеризує відносну величину середньоквадратичних відхилень фактичних значень показників від їх середньоарифметичного значення і розраховується за формулою:
Кравн = 1 - s: х (14)
де s-середньоквадратичне відхилення фактичних значень i-тих показників від середньоарифметичного значення за період; розраховується за формулою
s = Ö [å (xi-xСР) 2: n] (15)
Де xi - фактичне значення показника приток або відтоків грошових коштів у i-тому підперіоді аналізованого періоду (наприклад місяця у кварталі); xСР - середньоарифметичне за аналізований період значення показників припливів і відтоків; n-кількість показників, що беруться до уваги (якщо розрахунок робиться поквартально , то дорівнює трьом - за числом місяців у кварталі).
Розраховані значення коефіцієнтів рівномірності припливів і відтоків зводяться в підсумкову таблицю (табл. 8).
Таблиця 8
Розрахунок коефіцієнтів рівномірності припливів і відтоків грошових коштів
| Найменування показника грошового потоку | Значення показника грошового потоку | ||
| У базисному році | У звітному році | ||
| коефіцієнт рівномірності | Припливу | ||
| Відтоку | |||
3.3 Можливості прямого методу аналізу грошових потоків
Прямий метод заснований на обчисленні припливу грошових коштів та їх відпливу, тобто вихідним елементом є власне рух грошових коштів, що виявляється за даними рахунків бухгалтерського обліку.
Прямий метод передбачає ідентифікацію всіх проводок, які зачіпають дебет грошових рахунків (приплив грошових коштів) і кредит грошових рахунків (відтік грошових коштів).
Послідовний перегляд всіх проводок забезпечує крім іншого угруповання відтоків і притоків грошових коштів з відособленим вище видів діяльності (поточна, інвестиційна та ін). Оскільки при реалізації прямого методу аналізу розрахунки роблять виходячи з рахунків, з формальних позицій аналіз грошового потоку можна виконати на будь-яку дату.
Прямий метод аналізу грошових потоків дозволяє:
-Оцінити, чи достатній чистий грошовий потік формується в результаті поточної діяльності для її здійснення та проведення запланованої інвестиційної діяльності;
-Чи потрібна фінансова діяльність як балансування і які повинні бути суми та напрями грошових потоків за нею;
-Які основні напрямки витрачання і основні джерела надходження грошових коштів по кожному з трьох видів діяльності та з організації в цілому;
-Як вплинуть грошові потоки за період на рівень залишків грошових коштів на кінець періоду;
-Яка структура грошових потоків організації за видами діяльності, а також які грошові потоки формують чистий грошовий потік по кожному з видів діяльності.
У ході аналізу необхідно розраховувати показники структури надходжень і платежів за видами діяльності, а також показники динаміки (темпи приросту) надходжень і платежів. Оцінюючи чисті грошові потоки за видами діяльності необхідно мати на увазі наступне:
Чистий грошовий потік по поточній діяльності повинен бути позитивним. Позитивний грошовий потік від поточної діяльності - це свідчення успішної діяльності організації та можливості подальшого розвитку за рахунок власних коштів.
Чистий грошовий потік по інвестиційній діяльності повинен бути негативним (тобто платежі повинні перевищувати надходження; оскільки інвестиційна діяльність пов'язана з придбанням і продажем необоротних активів), це свідчить про те, що здійснюються значні інвестиції у необоротні активи і, ймовірно, розширюються виробничі потужності підприємства.
Чистий грошовий потік з фінансової діяльності повинен бути позитивним (оскільки ця діяльність пов'язана зі зміною власного інвестованого капіталу і позикових коштів), це свідчить про те, що організація фінансує свою розширюється діяльність за рахунок зовнішніх джерел (а не тільки нерозподіленого прибутком і кредиторською заборгованістю.
Для стабільної розвивається організації платежі і надходження по поточної діяльності повинні переважати у сукупних надходженнях і платежах.
Зростаюча організація характеризується позитивними темпами приросту показників грошових потоків, які повинні відповідати динаміці фінансових результатів (форма № 2).
4. Непрямий метод аналізу грошових потоків
4.1 Логіка непрямого методу аналізу руху грошових коштів
Інформаційною основою аналізу руху грошових коштів непрямим методом є баланс, методичною основою - балансовий метод аналізу, який пов'язує притоки і відтоки грошових коштів.
Притоки грошових коштів у відповідності з цим методом аналізу можуть бути викликані збільшенням статей пасиву балансу і зменшенням статей активу балансу. Відтоки, навпаки викликаються збільшенням статей активу і зменшенням статей пасиву.
Основою грошового потоку є прибуток звітного року та амортизація. У загальному вигляді формулу для розрахунку і аналізу руху грошових коштів можна записати наступним чином.
ЧДП = Пч + АТ - (ΔА + АТ) + (ΔП - Пч) (16)
де Пч - прибуток чиста звітного періоду; АТ - амортизаційні відрахування; ΔА - зміна активу; ΔП - зміна пасиву.
Для того щоб встановити, з якою діяльністю (поточної, інвестиційної або фінансової) пов'язано рух грошових коштів, можна скористатися наступними взаємозв'язками між статтями балансу та видами діяльності організації.
Поточна діяльність проявляється в балансі через прирости статей активу: «Запаси і ПДВ» Дебіторська заборгованість », а також прирости статей пасиву:« Нерозподілений прибуток »і« Кредиторська заборгованість ». При розрахунку грошового потоку з поточної діяльності крім перерахованих статей необхідно додати чистий прибуток і амортизацію звітного року.
Грошовий потік від поточної діяльності можна розрахувати за формулою:
ЧДПт.д. = Пч + АТ - ΔЗ - ΔДЗ + (ΔКнакопл. - Пч) + ΔКЗ (17)
де: ΔЗ - приріст запасів; ΔДЗ - приросту дебіторської заборгованості; ΔКЗ - приріст кредиторської заборгованості; (ΔКнакопл. - Пч) - приріст накопиченого капіталу (нерозподілений прибуток і резервний капітал) за вирахуванням прибутку звітного року, різниця характеризує використання прибутку у звітному році.
Таким чином, у сфері поточної діяльності сума чистого прибутку коректується на наступні статті:
-Додаються до чистого прибутку: амортизація, зменшення рахунків до отримання, збільшення витрат майбутніх періодів, втрати від реалізації нематеральних активів, збільшення заборгованості зі сплати податків.
-Віднімаються: прибуток від продажу цінних паперів, збільшення авансових виплат, збільшення МПЗ, зменшення рахунків до оплати, зменшення зобов'язань, зменшення банківського кредиту.
Інвестиційна діяльність відбивається в балансі через приріст статті активу «Необоротні активи» (плюс амортизація звітного року).
Грошовий потік по інвестиційній діяльності можна розрахувати за формулою:
ЧДПі.д. = - (ΔВА + АТ) (18)
де ΔВА - приріст необоротних активів
У розділі інвестиційної діяльності:
1) додаються: продаж цінних паперів і матеріальних необоротних активів;
2) віднімаються: купівля цінних паперів і матеріальних необоротних активів
Фінансова діяльність відображається в балансі через прирости статей пасиву: статутний капітал (за вирахуванням власних акцій, викуплених у акціонерів), додаткового капіталу, довгострокових зобов'язань, короткострокових кредитів і позик.
Грошовий потік від фінансової діяльності можна розрахувати за формулою:
ЧДПф.д. = ΔКінв + ΔОд + ΔОКкіз (19)
де ΔКінв - приріст інвестованого власного капіталу (статутний капітал за вирахуванням викуплених акцій і додатковий капітал); ΔОд - приріст довгострокових зобов'язань; ΔОКкіз - приріст короткострокових кредитів і позик.
У розділі фінансової діяльності:
1) додається емісія звичайних акцій;
2) віднімаються: погашення облігацій та виплата дивідендів.
Далі доцільно проаналізувати фактори зміни прибутку, такі як: витрати, що включаються до собівартості продукції; зміна обсягів продажів у кредит; нарахування податків і дивідендів і т.д.
Звітна прибуток коригується і на величину поправок, не що відбивають рух грошових коштів, таких як: амортизація основних фондів і нематеріальних активів; збиток від реалізації основних фондів і нематеріальних активів; прибуток від реалізації основних фондів; витрати на науково-дослідницькі та дослідно конструкторські роботи.
Для ув'язки змін прибутку, обігового капіталу і грошових коштів необхідно виконати кілька попередніх розрахунків.
Перший розрахунок - визначення обсягів закупівель матеріалів за звітний період:
М = Rп + ΔKZ (20)
де М - обсяг закупівель матеріалів за звітний період; Rп - розрахунки з постачальниками (погашена у звітному періоді кредиторська заборгованість); ΔKZ-зміна залишків кредиторської заборгованості.
Другий розрахунок - визначення суми матеріальних витрат, що включаються до собівартості продукції:
MZ = М - ΔZ (21)
де MZ - матеріальні витрати, що включаються до собівартості продукції; ΔZ-зміна залишків виробничих запасів.
Третій розрахунок - визначення суми грошових надходжень від дебіторів:
DZ = N - ΔRд (22)
де DZ - грошові надходження від дебіторів; N-виручка від реалізації продукції без ПДВ, акцизів; ΔRд-зміна залишків дебітрской заборгованості за звітний період.
4.2 Коригування непрямого методу аналізу
Непрямий метод аналізу реалізується на коригування чистого прибутку звітного періоду, в результаті яких остання стає рівною чистого грошового потоку (приросту залишку грошових коштів). Такі коригування умовно поділяються на три групи за характером господарських операцій:
1. Коригування, пов'язані з розбіжністю часу відображення доходів і витрат у бухгалтерському обліку з припливом і відтоком грошових коштів за цими операціями.
2. Коригування, пов'язані з господарськими операціями, що не надають безпосереднього впливу на формування прибутку, але викликають рух грошових коштів.
3. Коригування, пов'язані з операціями, які надають безпосередній вплив на розрахунок показника прибутку, але не викликають рух грошових коштів.
Для проведення розрахунків необхідно скористатися даними оборотної відомості по рахунках бухгалтерського обліку, а також окремими аналітичними записами.
Процедура коректувальною величини за рахунками обліку дебіторської заборгованості полягає у визначенні приросту сальдо за аналізований період по рахунках дебіторів. На суму цього приросту буде коригуватися фінансовий результат аналізованого періоду. Якщо приріст буде позитивним, то суму прибутку необхідно зменшити на цю величину, а якщо негативним - збільшити.
Коригування прибутку у зв'язку з нарахуванням амортизації виробляються на суму нарахованої амортизації за аналізований період (кредитові обороти по рахунках 02, 05) при цьому сума прибутку збільшується.
Механізм розрахунку коригування чистого прибутку відповідно з непрямим методом аналізу руху грошових коштів представлений в табл. 9.
Таблиця 9
Механізм розрахунку коригування чистого прибутку на основі непрямого методу аналізу грошових потоків
4.3 Аналітичні можливості непрямого методу
Непрямий метод аналізу грошових потоків дозволяє визначити вплив різних чинників фінансово-господарської діяльності організації на чистий грошовий потік.
Непрямий метод допомагає вчасно виявити негативні тенденції та своєчасно вжити адекватних заходів щодо запобігання можливих негативних фінансових наслідків
Для вирішення проблеми взаємоув'язки двох «чистих» результуючих показників: чистого прибутку і чистого грошового потоку використовується непрямий метод аналізу.
Непрямий метод дозволяє:
-Контролювати правильність заповнення форм бухгалтерської фінансової звітності № 1, № 2, № 4 шляхом стикування чистого грошового потоку та чистого прибутку;
-Виявляти і кількісно визначати причини відхилень фінансово-результативних показників, що обчислюються різними методами, один від одного (чистого грошового потоку та чистого прибутку);
-Виявляти в складі статей активу балансу ті, які могли ініціювати збільшення або зменшення грошових коштів;
-Відстежувати вплив зміни пасивних статей на величину залишку грошових коштів;
-Розглядати фактор амортизації в якості причини розриву між чистим прибутком і чистим грошовим потоком;
-Роз'яснювати керівнику причини, за якими прибуток організації зростає, а кількість грошових коштів на розрахунковому рахунку знижується.
Оцінюючи результати аналізу, слід мати на увазі, що для зростаючого успішного бізнесу характерні:
-Притоки - власний капітал (прибуток звітного року та вклади учасників), кредити і позики, а також кредиторська заборгованість;
-Відтоки - необоротні активи, запаси і дебіторська заборгованість, тобто притоки по пасиву балансу і відтоки по активу.
Чисті грошові потоки (чисті грошові кошти), розраховані за прямим та непрямим методам можуть не збігатися з наступних причин:
1. Визнання в непрямому методі прибутку (збитків) звітного року як грошового потоку з поточної діяльності. Однак прибуток (збиток) звітного року включає фінансовий результат, пов'язаний з інвестиційною діяльністю (реалізація активів, одержання відсотків і дивідендів),
2. Вплив непрямих податків. Надходження і платежі, розраховані за прямим методом, включають непрямі податки, у той час як розрахунки за непрямим методом проводяться на основі показників - нетто.
3. Вплив дебіторської і кредиторської заборгованостей. При розрахунку грошових коштів непрямим методом кредиторська та дебіторська заборгованості ставляться до поточної діяльності, в той час як вони можуть мати відношення до інвестиційної діяльності.
4. Негрошові форми розрахунків. У непрямому методі наявність негрошових форм розрахунків не простежується, в той час як в прямому методі, який оперує реальними грошовими потоками, платежі або надходження, пов'язані з негрошовими формами розрахунків, просто не будуть враховуватися в розрахунках.
5. Коефіцієнтний метод аналізу грошових потоків
5.1 Зміст і основні напрями використання коефіцієнтного методу аналізу грошових потоків
Коефіцієнтний аналіз являє собою невід'ємну частину аналізу грошових потоків. З його допомогою вивчаються рівні та їх відхилення від планових і базисних значень різних відносних показників, що характеризують грошові потоки, а також розраховуються коефіцієнти ефективності використання грошових коштів організації.
Коефіцієнти, що використовуються для аналізу грошових потоків, є характеристиками їх: достатності та синхронності та ефективності функціонування (рис. 2).
Рис. 2. Напрямок та показники коефіцієнтного методу аналізу грошових потоків
Перш за все, коефіцієнтний аналіз грошових потоків дає уявлення про можливості компанії генерувати необхідну величину надходження грошових коштів для підтримки платоспроможності, тобто своєчасно і в повному обсязі погашати короткострокові зобов'язання перед кредиторами, персоналом, податковими органами, позабюджетними фондами і т.д. Для цього розраховуються такі коефіцієнти.
Для оцінки синхронності формування різних видів грошових потоків розраховується коефіцієнт ліквідності грошового потоку в розрізі окремих часових інтервалів (місяць, квартал) всередині розглянутого періоду (року).
КЛДП = ДПП / ДПО (23)
де ДПП - позитивний грошовий потік (приплив); ДПО - негативний грошовий потік (відплив) грошових коштів за аналізований період.
Коефіцієнт поточної платоспроможності за рік характеризує достатність грошового потоку з поточної діяльності за період.
КплТД = ДПпТД / ДПоТД (24)
де ДПпТД - позитивний грошовий потік по поточної діяльності за аналізований період; ДПоТД - відтік по поточної діяльності за аналізований період.
Якщо значення коефіцієнта поточної платоспроможності більше одиниці, то організація може повністю гасити свої зобов'язання по поточній діяльності за рахунок перевищення припливу над відпливом.
Коефіцієнт забезпеченості грошовими коштами, характеризує, скільки в середньому днів організація зможе працювати без додаткового припливу грошових коштів.
Кодс = ДСср * 365 / ПЛтек (25)
де ДСср - величина грошових коштів (середня за період) розрахована за балансом або звіту про рух грошових коштів; ПЛтек - платежі щодо поточної діяльності.
Аналогічним розглянутому показнику є показник інтервалу самофінансування, який враховує можливість самофінансування не тільки за рахунок наявного залишку грошових коштів, але і за рахунок короткострокових фінансових вкладень і дебіторської заборгованості.
Іс = (ДСср + КФВср + ДЗср) * 365 / ПЛтек (26)
де КФВср - середня за період величина короткострокових фінансових вкладень; ДЗср-середня за період величина дебіторської заборгованості.
Достатність грошового потоку з поточної діяльності для самофінансування.
Дінв = ЧДПТД / ДПоІД (27)
де ЧДПТД - чистий грошовий потік з поточної діяльності; ДПоІД - відтоки грошових коштів з інвестиційної діяльності.
Занадто велике значення цього показника (перевищує одиницю), хоча і підтверджує можливість повністю фінансувати інвестиційні процеси за рахунок власних коштів, все ж таки побічно свідчить про недостатню інвестиційної активності, оскільки масштабне оновлення виробничого потенціалу можливе тільки при залученні зовнішніх джерел фінансування.
Достатність грошового потоку з поточної діяльності для погашення зобов'язань.
Дфін = ЧДПТД / ДПоФД (28)
де ЧДПТД - чистий грошовий потік з поточної діяльності; ДПоФД - відтоки грошових коштів з фінансової діяльності.
Високе значення показника (більше одиниці свідчить про можливість організації за рахунок власних коштів погашати зобов'язання.
Коефіцієнт достатності чистого грошового потоку є одним з найважливіших показників, що визначають достатність створюваного організацією чистого грошового потоку, з урахуванням фінансуються потреб
Кддп = ЧДПтд / (ЗК + DЗ + Д) (29)
де ЧДПтд - чистий грошовий потік по поточної діяльності за період; ЗК - виплати по довго-і короткострокових кредитах і позиках за період; DЗ - приріст (зниження) залишку матеріальних оборотних активів за період; Д - дивіденди, виплачені власникам організації за період.
Якщо значення коефіцієнта достатності чистого грошового потоку більше або дорівнює одиниці, це означає, що чистий грошовий потік поточного періоду був достатнім для збільшення вартості необоротних активів і виплати дивідендів.
Важливий момент аналізу грошових потоків - оцінка їх збалансованості в часі. Для встановлення ступеня синхронності (збалансованості) грошових потоків за аналізований період використовується коефіцієнт кореляції позитивних і негативних грошових потоків.
Коефіцієнт кореляції грошових потоків
, (30)
де x і y - притоки і відтоки.
(31)
(32)
(33)
Чим ближче значення коефіцієнта кореляції грошових потоків до одиниці, тим менше розкид коливань між значеннями позитивних і негативних грошових потоків, а отже, менше ризик виникнення ситуації неплатоспроможності з одного боку (в періоди перевищення величин негативних грошових потоків над позитивними) і надмірності грошової маси з іншого , що свідчить про втрачену вигоду та втрати організації від знецінення грошових коштів в в умовах інфляції.
5.2 Коефіцієнти ефективності функціонування грошових потоків та можливості коефіцієнтного методу
Оцінка ефективності використання грошових коштів проводиться за допомогою різних коефіцієнтів рентабельності, таких наприклад як:
-Коефіцієнт рентабельності позитивного грошового потоку:
КПДП = Пч / ДПП (34)
де Пч - чистий прибуток організації за період; ДПП - позитивний грошовий потік за період;
-Коефіцієнт рентабельності середнього залишку грошових коштів
КПДП = Пч / ДСср (35)
де ДСср-середній залишок грошових коштів за період;
-Коефіцієнт оборотності середнього залишку грошових коштів за період:
КПДП = Вн / ДСср (36)
де Вн-виручка нетто від продажів за аналізований період;
-Коефіцієнт рентабельності відтоку грошових коштів
КПДП = Пч / ДПО (37)
де ДПО - негативний грошовий потік за період.
Коефіцієнти рентабельності грошових потоків можна обчислювати, використовуючи як показник чистого прибутку організації, так і інші показники прибутку (прибутку від продажів, прибутку до оподаткування), а замість показника чистого грошового потоку використовувати показник негативного грошового потоку.
Наприклад, показник рентабельності грошових витрат з поточної діяльності розраховується за формулою:
КЕДП = ЧДПТД / ДПоТД (38)
де ЧДПТД - чистий грошовий потік з поточної діяльності; ДПоТД - відтік грошових коштів з поточної діяльності.
Одним з приватних показників ефективності є коефіцієнт реінвестування грошових потоків організації
Креін = (ЧДПТД-Д) / ΔВА (39)
де Д - дивіденди, виплачені власникам організації за період; ΔВА - приріст необоротних активів, пов'язаний зі зробленими організацією витратами за період.
Якщо значення показника прагнути до мінімуму, то має місце більш повне, ніж раніше використання можливостей для реінвестування грошового потоку.
Якщо значення показника збільшується, це означає, що все більша частина грошового потоку залишається вільною після реінвестування і за рахунок неї може бути збільшений залишок грошових коштів.
5.3 Розрахунок впливу факторів на зміну величини коефіцієнта рентабельності позитивного грошового потоку з поточної діяльності
Один з етапів факторного аналізу грошових потоків - розрахунок впливу факторів на зміну величини коефіцієнта рентабельності позитивного грошового потоку з поточної діяльності:
РДПпТД = Пп / ДПпТД (40)
де Пп - прибуток від продажів; ДПпТД - позитивний грошовий потік щодо поточної діяльності.
Моделюючи даний коефіцієнт рентабельності припливу грошових коштів, взятий в якості вихідної факторної системи, за допомогою прийомів розширення, подовження та скорочення можна отримати кінцеву шестіфакторную систему:
РДПпТД = [1 - (х1 + х2 + х3 + х4)] * х5 * х6 * х7 * х8 (41)
де х1-матеріаломісткість продажів;
х2-зарплатоемкость продажів;
х3 - амортізаціоемкость продажів;
х4 - інша расходоемкость продажів;
х5 - коефіцієнт оборотності оборотних активів;
х6 - коефіцієнт покриття оборотними активами короткострокових грошових зобов'язань (поточна ліквідність);
х7 - коефіцієнт генерування залученими коштами чистого грошового потоку з поточної діяльності;
х8 - частка чистого грошового потоку в загальному обсязі позитивного грошового потоку з поточної діяльності.
х1 = М / Вн (42)
де М - матеріальні витрати за період; Вн - виручка від продажів (в оцінці нетто);
х2 = ЗП / Вн (43)
ЗП - витрати на оплату праці за період з урахуванням соціальних відрахувань;
х3 = Ам / Вн (44)
Ам - витрати на амортизацію майна за період;
х4 = Пр / Вн (45)
Пр - інші витрати по звичайних видах діяльності за період;
х5 = Вн / ОАср (46)
ОАср - середня за період балансова величина оборотних активів;
х6 = ОАср / КОср (47)
КОср - середня балансова величина короткострокових грошових зобов'язань;
х7 = КОср / ЧДПтд (48)
ЧДПтд - чистий грошовий потік по поточної діяльності за період;
х8 = ЧДПтд / ДПптд (49)
ДПптд - позитивний грошовий потік щодо поточної діяльності.
Перші чотири фактори - показники, що знаходяться в обернено пропорційній залежності з рентабельністю, тому що зниження відносного рівня расходоемкості виробництва і реалізації продукції дійсно робить на неї позитивний вплив.
П'ятий фактор - оборотність оборотних активів повинен безперечно стимулювати процеси ефективного ведення бізнесу, в тому числі і грошового обороту.
Шостий фактор - ліквідність, що зовні виявляється у платоспроможності, тобто можливості підприємства вчасно і в повному обсязі розплачуватися за зобов'язаннями.
Сьомий фактор - відношення залучених коштів на поворотній основі до чистого грошового потоку - відображає своєрідну швидкість грошового обігу (коефіцієнт), джерелом якого частково є ці залучені кошти.
Восьмий чинник - частка чистого грошового потоку в загальній величині припливу грошових коштів - відображає рівень ефективності поточної діяльності компанії, її здатність генерувати надлишкову грошову масу для подальшого використання її на розширення масштабів бізнесу, інвестиційну діяльність.
Висновок
1. Одне з головних напрямків аналізу грошових потоків - обгрунтування ступеня достатності (недостатності) формування обсягу грошової маси в цілому, а також за видами діяльності, збалансованості позитивного і негативного грошових потоків за обсягом і в часі. Поряд з аналізом грошових потоків в цілому по організації доцільно його проведення за окремим структурним підрозділам.
Різним аналітичних завдань служать різні методичні прийоми, що реалізуються в рамках прямого, непрямого і коефіцієнтного методів аналізу грошових потоків.
На практиці більшого поширення отримав прямий метод, оскільки представлена у звітності прибуток носить досить умовний характер, а процес коригування занадто трудомісткий.
2. Використання такого общеметодіческого принципу економічного аналізу, як системність, дозволяє найбільш повно виявити зовнішні і внутрішні чинники, що визначають рух грошових коштів, встановити взаємозв'язок між ними та досліджуваними показниками, висловити цю взаємозв'язок математично, розкрити поведінка грошових потоків і їх елементів з наступним формалізацією. Дослідити грошові потоки підприємства як єдину систему і провести їх аналіз можливо шляхом подання кінцевого залишку грошових коштів підприємства як домінуючого показника, виділення його доданків і подальшої їх деталізації.
Одне з головних напрямків аналізу грошових потоків - обгрунтування ступеня достатності (недостатності) формування обсягу грошової маси в цілому, а також за видами діяльності, збалансованості позитивного і негативного грошових потоків за обсягом і в часі.
Для більш обгрунтованої оцінки грошових потоків організацій та ефективності їх використання на основі звітної інформації потрібно відстежувати тенденцію зміни відповідних показників за тривалий період часу.
3. Використовуючи дані звіту про рух грошових коштів, можна зробити висновок про якість управління грошовими потоками організації.
Аналіз структури грошових потоків на базі показників фінансової звітності може бути використаний як при оперативному, так і стратегічному фінансовому плануванні. При середньостроковому і довгостроковому періодах планових слід грунтуватися на підтримці необхідного балансового співвідношення між власними коштами та зобов'язаннями.
Прямий метод дозволяє судити про ліквідність підприємства, детально показуючи рух грошових коштів на його рахунках, але не розкриває взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни величини грошових коштів.
4. На завершення непрямого аналізу виробляється розрахунок коштів на початок і кінець року, що дозволяє говорити про зміни у фінансовому становищі організації. Сукупний вплив операцій, коригувальних величину чистого прибутку, має призвести до зміни залишку грошових коштів.
Коректувальні процедури зачіпають переважну частину рахунків бухгалтерського обліку, причому розрахунки повинні здійснюватись виходячи із пропонованого загального правила: щоб досягти відповідності між сумою приросту залишків грошових коштів та скоригованого сумою чистого прибутку, необхідно чистий прибуток збільшувати на суму позитивного приросту капіталу і зменшувати на суму позитивного приросту активів ; знак коригування змінюється на протилежний.
Завдяки непрямим методом можна встановити, які чинники відіграли найбільш істотну роль в плані залучення грошових коштів і які джерела були залучені організацією для компенсації грошової маси.
5. Показники достатності та збалансованості грошових потоків характеризують можливість організації відповідатимуть по тим чи іншим групам зобов'язань, тобто здійснювати напрями витрачання грошових коштів відповідно до їх надходженнями.
Коефіцієнтний метод аналізу (на відміну від двох попередніх) являє собою сукупність окремих показників, що мають методичне єдність, але характеризують протилежні аспекти доцільного управління грошовими: достатня чи для господарської діяльності наповнюваність грошових потоків та ефективність (з точки зору утворення прибутку) грошових потоків з організації
Факторні моделі дозволяють розкрити, кількісно виміряти, проаналізувати причинно-наслідкові зв'язки меду різними показниками, всебічно описують господарську діяльність організації. Крім того, за допомогою факторного моделювання формуються прогнозні (планові) показники. У тому числі визначаються оптимальні величини грошових потоків організації, відповідні цілі досягнення максимальної ефективності господарської діяльності при адекватному рівні фінансового ризику.
Список літератури
1. Бланк І.А. Управління грошовими потоками: Учеб посібник. К.: Ніка-Центр, Ельга, 2009. - 736с.
2. Бондарчук Н.В. Антикризове управління: Курс лекцій. - М.: МГУП, 2007. - С. 154.
3. Бочаров В.В. Фінансовий аналіз: Підручник. - СПб: Питер, 2008. - 219с.
4. Васильєва Л.С., Петровська М.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Підручник. - М.: Іспит, 2008. - 320 с.
5. Глазов М.М. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства: Підручник. - М.: Андріївський Видавничий Дім, 2006. - 448 с.
6. Губіна О.В., Губін В.Є. Аналіз фінансово-господарської діяльності: Практикум. - М.: Инфра-М, 2007. - 192 с.
7. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз: Підручник. - М.: Бухгалтерський облік, 2007. - 423 с.
8. Канке А.А., Кошова І.П. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник. - М.: Инфра-М, 2008. - 288 с.
9. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: методи й процедури: Учеб. посібник. М.: Фінанси і статистика, 2009. - 560с.
10. Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу М.: ИНФРА-М, 2008. - 208с.
11. Чечевіцина Л.М., Чуєв І.М. Аналіз фінансово-господарської діяльності: навчальний посібник. - Ростов н / Д.: Фенікс, 2008. - 384 с.
12. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу. М.: Инфра-М, 2009. - 416 с.
13. Кожарский В.В. Аналіз руху грошових коштів / / Планово-економічний відділ. - 2004. - № 5. - С.42-46.
14. Парушіна Н.В. Аналіз руху грошових коштів / / Бухгалтерський облік. - 2004. - № 5. - С. 58-62.
3. Коригування, пов'язані з операціями, які надають безпосередній вплив на розрахунок показника прибутку, але не викликають рух грошових коштів.
Для проведення розрахунків необхідно скористатися даними оборотної відомості по рахунках бухгалтерського обліку, а також окремими аналітичними записами.
Процедура коректувальною величини за рахунками обліку дебіторської заборгованості полягає у визначенні приросту сальдо за аналізований період по рахунках дебіторів. На суму цього приросту буде коригуватися фінансовий результат аналізованого періоду. Якщо приріст буде позитивним, то суму прибутку необхідно зменшити на цю величину, а якщо негативним - збільшити.
Коригування прибутку у зв'язку з нарахуванням амортизації виробляються на суму нарахованої амортизації за аналізований період (кредитові обороти по рахунках 02, 05) при цьому сума прибутку збільшується.
Механізм розрахунку коригування чистого прибутку відповідно з непрямим методом аналізу руху грошових коштів представлений в табл. 9.
Таблиця 9
Механізм розрахунку коригування чистого прибутку на основі непрямого методу аналізу грошових потоків
| Показник | Номер форми, код рядка |
| Чистий прибуток | 2, стор.190 |
| Чистий грошовий потік | 4, стр.050 |
| Коригування чистого прибутку у зв'язку зі зміною балансових залишків нематеріальних активів * | 1, стор.110 |
| основних засобів * | 1, стор.120 |
| незавершеного будівництва | 1, стор.130 |
| довгострокових фінансових вкладень | 1, стор.140 |
| відкладених податкових активів | 1, стор.145 |
| запасів | 1, стор.210 |
| ПДВ по придбаних цінностях | 1, стр.220 |
| дебіторської заборгованості (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати) | 1, стор.130 |
| дебіторської заборгованості (платежі по якій очікуються менш ніж через 12 місяців після звітної дати) | 1, стр.240 |
| короткострокових фінансових вкладень | 1, стор 250 |
| резервного капіталу | 1, стр.430 |
| нерозподіленого прибутку минулих років | 1, стр.470 (за мінусом чистого прибутку звітного року) |
| позик і кредитів | 1, стр.610 |
| кредиторської заборгованості | 1, стр.620 |
| доходів майбутніх періодів | 1, стор.640 |
| резервів майбутніх витрат | 1, стр.650 |
| Разом сума коригувань чистого прибутку | |
| Чистий прибуток з урахуванням коректувань (повинна бути чисельно дорівнює чистому грошовому потоку). |
Непрямий метод аналізу грошових потоків дозволяє визначити вплив різних чинників фінансово-господарської діяльності організації на чистий грошовий потік.
Непрямий метод допомагає вчасно виявити негативні тенденції та своєчасно вжити адекватних заходів щодо запобігання можливих негативних фінансових наслідків
Для вирішення проблеми взаємоув'язки двох «чистих» результуючих показників: чистого прибутку і чистого грошового потоку використовується непрямий метод аналізу.
Непрямий метод дозволяє:
-Контролювати правильність заповнення форм бухгалтерської фінансової звітності № 1, № 2, № 4 шляхом стикування чистого грошового потоку та чистого прибутку;
-Виявляти і кількісно визначати причини відхилень фінансово-результативних показників, що обчислюються різними методами, один від одного (чистого грошового потоку та чистого прибутку);
-Виявляти в складі статей активу балансу ті, які могли ініціювати збільшення або зменшення грошових коштів;
-Відстежувати вплив зміни пасивних статей на величину залишку грошових коштів;
-Розглядати фактор амортизації в якості причини розриву між чистим прибутком і чистим грошовим потоком;
-Роз'яснювати керівнику причини, за якими прибуток організації зростає, а кількість грошових коштів на розрахунковому рахунку знижується.
Оцінюючи результати аналізу, слід мати на увазі, що для зростаючого успішного бізнесу характерні:
-Притоки - власний капітал (прибуток звітного року та вклади учасників), кредити і позики, а також кредиторська заборгованість;
-Відтоки - необоротні активи, запаси і дебіторська заборгованість, тобто притоки по пасиву балансу і відтоки по активу.
Чисті грошові потоки (чисті грошові кошти), розраховані за прямим та непрямим методам можуть не збігатися з наступних причин:
1. Визнання в непрямому методі прибутку (збитків) звітного року як грошового потоку з поточної діяльності. Однак прибуток (збиток) звітного року включає фінансовий результат, пов'язаний з інвестиційною діяльністю (реалізація активів, одержання відсотків і дивідендів),
2. Вплив непрямих податків. Надходження і платежі, розраховані за прямим методом, включають непрямі податки, у той час як розрахунки за непрямим методом проводяться на основі показників - нетто.
3. Вплив дебіторської і кредиторської заборгованостей. При розрахунку грошових коштів непрямим методом кредиторська та дебіторська заборгованості ставляться до поточної діяльності, в той час як вони можуть мати відношення до інвестиційної діяльності.
4. Негрошові форми розрахунків. У непрямому методі наявність негрошових форм розрахунків не простежується, в той час як в прямому методі, який оперує реальними грошовими потоками, платежі або надходження, пов'язані з негрошовими формами розрахунків, просто не будуть враховуватися в розрахунках.
5. Коефіцієнтний метод аналізу грошових потоків
5.1 Зміст і основні напрями використання коефіцієнтного методу аналізу грошових потоків
Коефіцієнтний аналіз являє собою невід'ємну частину аналізу грошових потоків. З його допомогою вивчаються рівні та їх відхилення від планових і базисних значень різних відносних показників, що характеризують грошові потоки, а також розраховуються коефіцієнти ефективності використання грошових коштів організації.
Коефіцієнти, що використовуються для аналізу грошових потоків, є характеристиками їх: достатності та синхронності та ефективності функціонування (рис. 2).
Напрями коефіцієнтного методу аналізу грошових потоків |
Оцінка достатності |
Оцінка синхронності |
Оцінка ефективності функціонування |
Коефіцієнти: ліквідності грошового потоку; поточної платоспроможності; забезпеченості грошовими коштами, інтервал самофінансування; достатність грошового потоку з поточної діяльності для самофінансування; достатності грошового потоку з поточної діяльності для погашення зобов'язань; достатності чистого грошового потоку |
Коефіцієнт кореляції позитивних і негативних грошових потоків; середньоквадратичне відхилення припливу і відтоку від їх найбільш очікуваних значень |
Коефіцієнт рентабельності грошових потоків, коефіцієнт реінвестування грошових потоків, коефіцієнт рентабельності середнього залишку грошових коштів, коефіцієнт рентабельності відтоків; коефіцієнт рентабельності грошових витрат з поточної діяльності та ін |
Рис. 2. Напрямок та показники коефіцієнтного методу аналізу грошових потоків
Перш за все, коефіцієнтний аналіз грошових потоків дає уявлення про можливості компанії генерувати необхідну величину надходження грошових коштів для підтримки платоспроможності, тобто своєчасно і в повному обсязі погашати короткострокові зобов'язання перед кредиторами, персоналом, податковими органами, позабюджетними фондами і т.д. Для цього розраховуються такі коефіцієнти.
Для оцінки синхронності формування різних видів грошових потоків розраховується коефіцієнт ліквідності грошового потоку в розрізі окремих часових інтервалів (місяць, квартал) всередині розглянутого періоду (року).
КЛДП = ДПП / ДПО (23)
де ДПП - позитивний грошовий потік (приплив); ДПО - негативний грошовий потік (відплив) грошових коштів за аналізований період.
Коефіцієнт поточної платоспроможності за рік характеризує достатність грошового потоку з поточної діяльності за період.
КплТД = ДПпТД / ДПоТД (24)
де ДПпТД - позитивний грошовий потік по поточної діяльності за аналізований період; ДПоТД - відтік по поточної діяльності за аналізований період.
Якщо значення коефіцієнта поточної платоспроможності більше одиниці, то організація може повністю гасити свої зобов'язання по поточній діяльності за рахунок перевищення припливу над відпливом.
Коефіцієнт забезпеченості грошовими коштами, характеризує, скільки в середньому днів організація зможе працювати без додаткового припливу грошових коштів.
Кодс = ДСср * 365 / ПЛтек (25)
де ДСср - величина грошових коштів (середня за період) розрахована за балансом або звіту про рух грошових коштів; ПЛтек - платежі щодо поточної діяльності.
Аналогічним розглянутому показнику є показник інтервалу самофінансування, який враховує можливість самофінансування не тільки за рахунок наявного залишку грошових коштів, але і за рахунок короткострокових фінансових вкладень і дебіторської заборгованості.
Іс = (ДСср + КФВср + ДЗср) * 365 / ПЛтек (26)
де КФВср - середня за період величина короткострокових фінансових вкладень; ДЗср-середня за період величина дебіторської заборгованості.
Достатність грошового потоку з поточної діяльності для самофінансування.
Дінв = ЧДПТД / ДПоІД (27)
де ЧДПТД - чистий грошовий потік з поточної діяльності; ДПоІД - відтоки грошових коштів з інвестиційної діяльності.
Занадто велике значення цього показника (перевищує одиницю), хоча і підтверджує можливість повністю фінансувати інвестиційні процеси за рахунок власних коштів, все ж таки побічно свідчить про недостатню інвестиційної активності, оскільки масштабне оновлення виробничого потенціалу можливе тільки при залученні зовнішніх джерел фінансування.
Достатність грошового потоку з поточної діяльності для погашення зобов'язань.
Дфін = ЧДПТД / ДПоФД (28)
де ЧДПТД - чистий грошовий потік з поточної діяльності; ДПоФД - відтоки грошових коштів з фінансової діяльності.
Високе значення показника (більше одиниці свідчить про можливість організації за рахунок власних коштів погашати зобов'язання.
Коефіцієнт достатності чистого грошового потоку є одним з найважливіших показників, що визначають достатність створюваного організацією чистого грошового потоку, з урахуванням фінансуються потреб
Кддп = ЧДПтд / (ЗК + DЗ + Д) (29)
де ЧДПтд - чистий грошовий потік по поточної діяльності за період; ЗК - виплати по довго-і короткострокових кредитах і позиках за період; DЗ - приріст (зниження) залишку матеріальних оборотних активів за період; Д - дивіденди, виплачені власникам організації за період.
Якщо значення коефіцієнта достатності чистого грошового потоку більше або дорівнює одиниці, це означає, що чистий грошовий потік поточного періоду був достатнім для збільшення вартості необоротних активів і виплати дивідендів.
Важливий момент аналізу грошових потоків - оцінка їх збалансованості в часі. Для встановлення ступеня синхронності (збалансованості) грошових потоків за аналізований період використовується коефіцієнт кореляції позитивних і негативних грошових потоків.
Коефіцієнт кореляції грошових потоків
де x і y - притоки і відтоки.
Чим ближче значення коефіцієнта кореляції грошових потоків до одиниці, тим менше розкид коливань між значеннями позитивних і негативних грошових потоків, а отже, менше ризик виникнення ситуації неплатоспроможності з одного боку (в періоди перевищення величин негативних грошових потоків над позитивними) і надмірності грошової маси з іншого , що свідчить про втрачену вигоду та втрати організації від знецінення грошових коштів в в умовах інфляції.
5.2 Коефіцієнти ефективності функціонування грошових потоків та можливості коефіцієнтного методу
Оцінка ефективності використання грошових коштів проводиться за допомогою різних коефіцієнтів рентабельності, таких наприклад як:
-Коефіцієнт рентабельності позитивного грошового потоку:
КПДП = Пч / ДПП (34)
де Пч - чистий прибуток організації за період; ДПП - позитивний грошовий потік за період;
-Коефіцієнт рентабельності середнього залишку грошових коштів
КПДП = Пч / ДСср (35)
де ДСср-середній залишок грошових коштів за період;
-Коефіцієнт оборотності середнього залишку грошових коштів за період:
КПДП = Вн / ДСср (36)
де Вн-виручка нетто від продажів за аналізований період;
-Коефіцієнт рентабельності відтоку грошових коштів
КПДП = Пч / ДПО (37)
де ДПО - негативний грошовий потік за період.
Коефіцієнти рентабельності грошових потоків можна обчислювати, використовуючи як показник чистого прибутку організації, так і інші показники прибутку (прибутку від продажів, прибутку до оподаткування), а замість показника чистого грошового потоку використовувати показник негативного грошового потоку.
Наприклад, показник рентабельності грошових витрат з поточної діяльності розраховується за формулою:
КЕДП = ЧДПТД / ДПоТД (38)
де ЧДПТД - чистий грошовий потік з поточної діяльності; ДПоТД - відтік грошових коштів з поточної діяльності.
Одним з приватних показників ефективності є коефіцієнт реінвестування грошових потоків організації
Креін = (ЧДПТД-Д) / ΔВА (39)
де Д - дивіденди, виплачені власникам організації за період; ΔВА - приріст необоротних активів, пов'язаний зі зробленими організацією витратами за період.
Якщо значення показника прагнути до мінімуму, то має місце більш повне, ніж раніше використання можливостей для реінвестування грошового потоку.
Якщо значення показника збільшується, це означає, що все більша частина грошового потоку залишається вільною після реінвестування і за рахунок неї може бути збільшений залишок грошових коштів.
5.3 Розрахунок впливу факторів на зміну величини коефіцієнта рентабельності позитивного грошового потоку з поточної діяльності
Один з етапів факторного аналізу грошових потоків - розрахунок впливу факторів на зміну величини коефіцієнта рентабельності позитивного грошового потоку з поточної діяльності:
РДПпТД = Пп / ДПпТД (40)
де Пп - прибуток від продажів; ДПпТД - позитивний грошовий потік щодо поточної діяльності.
Моделюючи даний коефіцієнт рентабельності припливу грошових коштів, взятий в якості вихідної факторної системи, за допомогою прийомів розширення, подовження та скорочення можна отримати кінцеву шестіфакторную систему:
РДПпТД = [1 - (х1 + х2 + х3 + х4)] * х5 * х6 * х7 * х8 (41)
де х1-матеріаломісткість продажів;
х2-зарплатоемкость продажів;
х3 - амортізаціоемкость продажів;
х4 - інша расходоемкость продажів;
х5 - коефіцієнт оборотності оборотних активів;
х6 - коефіцієнт покриття оборотними активами короткострокових грошових зобов'язань (поточна ліквідність);
х7 - коефіцієнт генерування залученими коштами чистого грошового потоку з поточної діяльності;
х8 - частка чистого грошового потоку в загальному обсязі позитивного грошового потоку з поточної діяльності.
х1 = М / Вн (42)
де М - матеріальні витрати за період; Вн - виручка від продажів (в оцінці нетто);
х2 = ЗП / Вн (43)
ЗП - витрати на оплату праці за період з урахуванням соціальних відрахувань;
х3 = Ам / Вн (44)
Ам - витрати на амортизацію майна за період;
х4 = Пр / Вн (45)
Пр - інші витрати по звичайних видах діяльності за період;
х5 = Вн / ОАср (46)
ОАср - середня за період балансова величина оборотних активів;
х6 = ОАср / КОср (47)
КОср - середня балансова величина короткострокових грошових зобов'язань;
х7 = КОср / ЧДПтд (48)
ЧДПтд - чистий грошовий потік по поточної діяльності за період;
х8 = ЧДПтд / ДПптд (49)
ДПптд - позитивний грошовий потік щодо поточної діяльності.
Перші чотири фактори - показники, що знаходяться в обернено пропорційній залежності з рентабельністю, тому що зниження відносного рівня расходоемкості виробництва і реалізації продукції дійсно робить на неї позитивний вплив.
П'ятий фактор - оборотність оборотних активів повинен безперечно стимулювати процеси ефективного ведення бізнесу, в тому числі і грошового обороту.
Шостий фактор - ліквідність, що зовні виявляється у платоспроможності, тобто можливості підприємства вчасно і в повному обсязі розплачуватися за зобов'язаннями.
Сьомий фактор - відношення залучених коштів на поворотній основі до чистого грошового потоку - відображає своєрідну швидкість грошового обігу (коефіцієнт), джерелом якого частково є ці залучені кошти.
Восьмий чинник - частка чистого грошового потоку в загальній величині припливу грошових коштів - відображає рівень ефективності поточної діяльності компанії, її здатність генерувати надлишкову грошову масу для подальшого використання її на розширення масштабів бізнесу, інвестиційну діяльність.
Висновок
1. Одне з головних напрямків аналізу грошових потоків - обгрунтування ступеня достатності (недостатності) формування обсягу грошової маси в цілому, а також за видами діяльності, збалансованості позитивного і негативного грошових потоків за обсягом і в часі. Поряд з аналізом грошових потоків в цілому по організації доцільно його проведення за окремим структурним підрозділам.
Різним аналітичних завдань служать різні методичні прийоми, що реалізуються в рамках прямого, непрямого і коефіцієнтного методів аналізу грошових потоків.
На практиці більшого поширення отримав прямий метод, оскільки представлена у звітності прибуток носить досить умовний характер, а процес коригування занадто трудомісткий.
2. Використання такого общеметодіческого принципу економічного аналізу, як системність, дозволяє найбільш повно виявити зовнішні і внутрішні чинники, що визначають рух грошових коштів, встановити взаємозв'язок між ними та досліджуваними показниками, висловити цю взаємозв'язок математично, розкрити поведінка грошових потоків і їх елементів з наступним формалізацією. Дослідити грошові потоки підприємства як єдину систему і провести їх аналіз можливо шляхом подання кінцевого залишку грошових коштів підприємства як домінуючого показника, виділення його доданків і подальшої їх деталізації.
Одне з головних напрямків аналізу грошових потоків - обгрунтування ступеня достатності (недостатності) формування обсягу грошової маси в цілому, а також за видами діяльності, збалансованості позитивного і негативного грошових потоків за обсягом і в часі.
Для більш обгрунтованої оцінки грошових потоків організацій та ефективності їх використання на основі звітної інформації потрібно відстежувати тенденцію зміни відповідних показників за тривалий період часу.
3. Використовуючи дані звіту про рух грошових коштів, можна зробити висновок про якість управління грошовими потоками організації.
Аналіз структури грошових потоків на базі показників фінансової звітності може бути використаний як при оперативному, так і стратегічному фінансовому плануванні. При середньостроковому і довгостроковому періодах планових слід грунтуватися на підтримці необхідного балансового співвідношення між власними коштами та зобов'язаннями.
Прямий метод дозволяє судити про ліквідність підприємства, детально показуючи рух грошових коштів на його рахунках, але не розкриває взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни величини грошових коштів.
4. На завершення непрямого аналізу виробляється розрахунок коштів на початок і кінець року, що дозволяє говорити про зміни у фінансовому становищі організації. Сукупний вплив операцій, коригувальних величину чистого прибутку, має призвести до зміни залишку грошових коштів.
Коректувальні процедури зачіпають переважну частину рахунків бухгалтерського обліку, причому розрахунки повинні здійснюватись виходячи із пропонованого загального правила: щоб досягти відповідності між сумою приросту залишків грошових коштів та скоригованого сумою чистого прибутку, необхідно чистий прибуток збільшувати на суму позитивного приросту капіталу і зменшувати на суму позитивного приросту активів ; знак коригування змінюється на протилежний.
Завдяки непрямим методом можна встановити, які чинники відіграли найбільш істотну роль в плані залучення грошових коштів і які джерела були залучені організацією для компенсації грошової маси.
5. Показники достатності та збалансованості грошових потоків характеризують можливість організації відповідатимуть по тим чи іншим групам зобов'язань, тобто здійснювати напрями витрачання грошових коштів відповідно до їх надходженнями.
Коефіцієнтний метод аналізу (на відміну від двох попередніх) являє собою сукупність окремих показників, що мають методичне єдність, але характеризують протилежні аспекти доцільного управління грошовими: достатня чи для господарської діяльності наповнюваність грошових потоків та ефективність (з точки зору утворення прибутку) грошових потоків з організації
Факторні моделі дозволяють розкрити, кількісно виміряти, проаналізувати причинно-наслідкові зв'язки меду різними показниками, всебічно описують господарську діяльність організації. Крім того, за допомогою факторного моделювання формуються прогнозні (планові) показники. У тому числі визначаються оптимальні величини грошових потоків організації, відповідні цілі досягнення максимальної ефективності господарської діяльності при адекватному рівні фінансового ризику.
Список літератури
1. Бланк І.А. Управління грошовими потоками: Учеб посібник. К.: Ніка-Центр, Ельга, 2009. - 736с.
2. Бондарчук Н.В. Антикризове управління: Курс лекцій. - М.: МГУП, 2007. - С. 154.
3. Бочаров В.В. Фінансовий аналіз: Підручник. - СПб: Питер, 2008. - 219с.
4. Васильєва Л.С., Петровська М.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Підручник. - М.: Іспит, 2008. - 320 с.
5. Глазов М.М. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства: Підручник. - М.: Андріївський Видавничий Дім, 2006. - 448 с.
6. Губіна О.В., Губін В.Є. Аналіз фінансово-господарської діяльності: Практикум. - М.: Инфра-М, 2007. - 192 с.
7. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз: Підручник. - М.: Бухгалтерський облік, 2007. - 423 с.
8. Канке А.А., Кошова І.П. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник. - М.: Инфра-М, 2008. - 288 с.
9. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: методи й процедури: Учеб. посібник. М.: Фінанси і статистика, 2009. - 560с.
10. Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу М.: ИНФРА-М, 2008. - 208с.
11. Чечевіцина Л.М., Чуєв І.М. Аналіз фінансово-господарської діяльності: навчальний посібник. - Ростов н / Д.: Фенікс, 2008. - 384 с.
12. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу. М.: Инфра-М, 2009. - 416 с.
13. Кожарский В.В. Аналіз руху грошових коштів / / Планово-економічний відділ. - 2004. - № 5. - С.42-46.
14. Парушіна Н.В. Аналіз руху грошових коштів / / Бухгалтерський облік. - 2004. - № 5. - С. 58-62.