Аналіз виробничо господарської діяльності РУП МАЗ

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Білоруський державний університет інформатики і радіоелектроніки
Кафедра економіки
РЕФЕРАТ
На тему:
«Аналіз виробничо-господарської діяльності РУП« МАЗ »»
МІНСЬК, 2008

1. Характеристика підприємства і продукції, що випускається
Мінський автомобільний завод (МАЗ) є державним підприємством і перебуває у віданні Міністерства промисловості Республіки Білорусь
Завод є самостійним господарським суб'єктом з правом юридичної особи та здійснює свою діяльність відповідно до Статуту підприємства, входить в якості головного підприємства до складу ВО «БелавтоМАЗ».
В даний час МАЗ - найбільше підприємство Республіки Білорусь по випуску автомобільної техніки. Гамма автомобілів, що випускаються включає сідельні і бортові магістральні автопоїзди колісних формул 4х2, 4х4, 6х4, самоскиди, лісовози, шасі під комплектацію у кількості 25 моделей. Крім того, заводом випускаються причепи та напівпричепи до вантажних автомобілів близько 10 моделей і причепи до легкових автомобілів 2-х моделей.
Поряд з автомобільною технікою, завод випускає запасні частини до неї, готові вузли, деталі та заготовки з міжзаводський кооперації, спеціальне технологічне обладнання, інструмент, товари народного споживання, надає послуги населенню та стороннім організаціям.
Починаючи з 1993 року, заводом освоєно випуск автобусів для міських і міжміських перевезень за ліцензією німецької фірми "Неоплан".
На основну продукцію, що випускається є сертифікати відповідності, що характеризує її досить високий технічний рівень і якість.
Фактичні дані про випуск продукції МАЗом за останні роки наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1
Випуск продукції Мінським автозаводом.

Найменування

Одиниця

Фактичний випуск

продукції
вимірювання
по роках
2004
2005
2006
2007
1. Автомобілі
шт.
11904
13085
13500
14220
2. Причіпна
шт.
2954
3450
4000
4225
техніка, всього
в т.ч. причепи
шт.
1004
781
825
1000
напівпричепи
шт.
1950
2669
3175
3500
3. Автобуси
шт.
380
500
550
650
Науково-дослідний сектор заводу об'єднує 4 конструкторсько-технологічних підрозділи, експериментальний цех, ряд центральних заводських лабораторій. Понад 500 фахівців заводу, серед яких 2 доктори і 9 кандидатів наук, безпосередньо беруть участь у проведенні досліджень, самостійно вирішують ряд науково-технічних проблем.
Завод тісно співпрацює і з великою наукою. Фахівці заводу підтримують зв'язки з 50 науковими організаціями РБ і країн СНД. Найбільший обсяг наукових досліджень на госпдоговірної основі виконується з інститутами Академії наук Білорусі та Політехнічної академією.
Мінський автомобільний завод має у себе всі види діючих виробництв, властиві сучасним великим машинобудівним заводам. Серед них ливарне, ковальське, пресове, зварювальне, механообробне, термічне, фарбувальне, складальне, інструментальне і власне верстатобудівне виробництва. Більше за всіх знизило обсяг ливарне виробництво через зниження поставок лиття але кооперація.
Рівень механізації та автоматизації робочих місць складає близько 84%. Разом з тим слід відзначити велику питому вагу устаткування з терміном служби понад 10 років. Він становить більше 38% від загального складу встановленого обладнання.
Незважаючи на непросту економічну ситуацію, викликану загальними для всієї республіки проблемами, завод продовжує приділяти серйозну увагу соціальному розвитку колективу. Триває будівництво житла, знята з порядку денного проблема побутових приміщень на заводі. Вирішено питання громадського харчування, вишукуються кошти для поліпшення медичного обслуговування, відпочинку та оздоровлення працівників заводу.
Номенклатура продукції, що випускається.
Основні напрямки виробничо-господарської діяльності Мінського автомобільного заводу:
• випуск автомобілів і тягачів для газової і нафтопереробної промисловості;
• виготовлення шасі під монтаж кранового обладнання, під монтаж водовоза, цементовоза, паливозаправника, самоскидів для перевезення сипучих вантажів по дорогах всіх категорій, причіпної техніки різного призначення, а також виготовлення шасі для потреб оборони;
• випуск запасних частин для своєї основної продукції;
• впуск автобусів.
Продукція МАЗу є унікальною, її створення вимагає наявності певної науково-технічної бази, спеціального обладнання і кваліфікованого персоналу.
МАЗ виробляє автотранспортні засоби високої прохідності і особливо високої вантажопідйомності, які залежно від їх характеристик можна класифікувати як:
- Дорожні (з колісними формулами 6х4, 6х6, 8х4, 8х8);
- Недорожние (з колісними формулами 8х4, 8х8, 12х12).
По вантажопідйомності транспортні засоби поділяються на:
- Важкі (вантажопідйомністю від 20 до 40 тонн);
- Надважкі (вантажопідйомністю від 46 до 75 тонн). Залежно від виду автотранспортних засобів та їх функціонального призначення продукцію МАЗ можна розділити на:
- Бортові магістральні автопоїзда;
- Самоскиди;
- Сідельні тягачі;
- Шасі під комплектуючі;
- Спеціальні шасі під монтаж вантажопідйомного обладнання;
- Причепи вантажопідйомністю від 17 до 65 тонн;
- Напівпричепи вантажопідйомністю від 32 до 75 тонн.
Організаційна структура управління підприємством
Організаційна структура управління підприємством спрямована на координацію діяльності його працівників у процесі виробництва і реалізації продукції з метою ефективного і планомірного використання всіх технічних і економічних можливостей для отримання максимального прибутку.
Очолює управління заводом директор заводу. Директор здійснює загальне керівництво МАЗ і разом з головними спеціалістами визначає стратегію діяльності та основні напрямки розвитку підприємства.
Безпосередньо директору заводу підпорядковані шість заступників:
- Заступник директора з виробництва;
- Технічний директор;
- Фінансовий директор;
- Комерційний директор;
- Заступник директора з побуту;
- Заступник директора з соціального розвитку.
Заступник з виробництва є першим заступником директора заводу. Він очолює виробництво продукції, відповідає за діяльність цехів. Йому підпорядковується також планово-диспетчерський відділ (ПДС), керівний всією роботою з оперативного планування виробництва.
У підпорядкуванні технічного директора знаходяться служби, відповідальні за підготовку виробництва: управління головного конструктора, управління головного технолога, експериментальний цех. Управлінням головного конструктора здійснюється розробка нових конструкцій автотранспортної техніки і вдосконалення освоєних моделей. За розробку і вдосконалення технологічних процесів виготовлення деталей і вузлів відповідає управління головного технолога. Цими підрозділами було створено п'ять нових зразків машин.
Крім того, технічному директору також підпорядковані служби, відповідальні за експлуатацію машин і устаткування: відділ головного механіка, що забезпечує ремонт верстатного парку; відділ головного енергетика, що відповідає за експлуатацію систем електро-і теплохозяйства, водопроводу, стисненого повітря; а також ремонтний цех і бюро охорони праці і техніки безпеки.
У підпорядкуванні фінансового директора знаходяться: управління бухгалтерського обліку, управління праці та кадрів, фінансово-економічне управління (ФЕУ). ФЕУ у свою чергу включає планово-економічний відділ (ПЕО), бюро цін і собівартості, фінансовий відділ і інші економічні відділи. Ці служби відповідають за планування, облік, контроль і аналіз основних показників виробничо-господарської діяльності заводу.
Комерційний директор займається питаннями, пов'язаними з управлінням матеріально-технічним постачанням, реалізацією продукції, а також управлінням сервісним обслуговуванням.
У підпорядкуванні заступника директора з побуту знаходяться господарський відділ, канцелярія, а також служба охорони.
Крім того, на підприємстві є юридичний відділ, який підпорядковується безпосередньо директору заводу. Завданнями юридичного відділу є: систематизація законодавчих актів, підготовка локальних нормативних актів, консультування про порядок ведення договірних відносин та з правових питань, здійснення експертизи різних документів, подання підприємства в судах та інших державних органах.

2 Аналіз техніко-економічних показників роботи підприємства

Об'єктом експрес-аналізу служать такі показники господарської діяльності:
· Виручка від реалізації;
· Собівартість або витрати обігу;
· Прибуток;
· Зміни в чисельності персоналу підприємства;
· Рентабельність;
· Показник витрат на 1 000 руб. реалізованої продукції;
· Вироблення, що припадає на 1 штатного працівника.
Завдання - виявити "больові" точки діяльності підприємства і визначити напрямки для поглибленого аналізу.
Аналіз проводиться методом порівняння: більше-менше. У таблиці 2.2 представлені дані, на підставі яких проводився аналіз.
Таблиця 2
Аналіз загальних показників господарської діяльності заводу
Показники
2006 р .
2007р.
Зміна
Абсолютна
Відносне
ТП, млн. руб.
- У фактичних цінах
13025,3

36891,3
3865,9
183,23%
Обсяг виробництва в діючих цінах, млн. руб.
24792
41473
16681
67,28%
Обсяг виробництва в зіставних цінах, млн. руб.
37267
35755
-1512
-4,06%
Випуск автобусів, шт.
500
436
-64
-12,8%
Виручка від реалізації, млн. руб.
13270
36797
23527
177,3%
Середньооблікова чисельність, всього:
в тому числі
- Виробничих робітників
- Допоміжних робітників
- Керівників
- Фахівців
- Службовців
- Учні
1234
660
250
112
2147
1504
758
347
134
255
9
1
270
98
97
22
41
2
1
21,88%
14,85%
38,8%
19,64%
19,16%
28,57%
100%
Продуктивність праці одного робітника, млн. руб.
30,2
23,8
-6,4
-21,19%
Середня вартість, млн. руб.:
- Основних виробничих фондів
- Оборотних коштів
7140,0
8876,3
10043,2
29955,8
2903,1
21079,5
40,66%
237,48%
Фондовіддача
5,2
3,6
-1,6
-30,77%
Витрати на виробництво, млн.руб
з них
- Матеріальні
- На оплату праці
- Відрахування на соц.нужди
- Амортизація
- Інші
19441,04
16361,929
1604,9
603,899
300,145
1753,603
38686,618
31795,391
3547,176
1290,303
97,576
772,650
19245,58
15433,46
1942,276
686,404
-202,6
-980,9
98,99%
98,99%
121,02%
113,66%
-67,49%
-55,94%
Витрати на 1 000 руб. ТП
1495
1048
-447
-29,89%
Балансовий прибуток, тис.
3024044
6315979
329193
108,86%
Прибуток від реалізації, тис.
2861000
5928000
3067000
107,20%
Рентабельність реалізованої продукції,%
27,5
19,2
-8,3
-30,18%

 

Аналіз виробництва та реалізації

Обсяг виробництва збільшився на 67,27%, у той час як обсяг виробництва в зіставних цінах зменшився на 4,06%. Це говорить про те, що підприємство знизило випуск автобусів на 12,8%.
Зростання виручки від реалізації більшою мірою, ніж зростання обсягів виробництва (+23527 млн. руб. Проти + 16 681 тис. руб.) Говорить про запаси готової продукції на складах.

Аналіз трудових факторів
За звітний період відбулося збільшення чисельності працівників заводу на 270 осіб або 21,88%. Причому збільшення чисельності працівників відбулося по всіх категоріях працюючих.
Зниження обсягу виробництва і збільшення чисельності штатного персоналу призвели до зниження продуктивності праці на одного працюючого на 21,19%.
Аналіз основних і оборотних коштів
Вартість основних виробничих фондів підприємства збільшилася за звітний період на 2903,1 млн. руб. або 40,66%. Можна сказати, що вся сума нарахованої амортизації пішла на придбання нових фондів. У зв'язку зі зниженням обсягу виробництва фондовіддача зменшилася з 5,2 руб. / руб. до 3,6 грн. / руб. або на 20,77%. З таблиці видно, що основні фонди, крім будівель і споруд, значно зношені. А значить були давно придбані і не відповідають сучасному технічному рівню.
Вартість оборотних коштів зросла на 237,48% або значно більше, ніж вартість основних фондів. Це сталося через зростання запасів матеріалів, обсягів незавершеного виробництва і дебіторської заборгованості.
Аналіз витрат на 1 000 руб. ТП
За звітний період витрати на 1 000 руб. ТП зменшилися на 29,89%. Це могло бути викликано економією на постійних витратах, а також перевищенням зростання виробітку одного працівника над зростанням його заробітної плати, тобто економією на оплаті праці, а також впровадженню організаційно - технічних заходів.
Рентабельність продажів знизилася з 27,5% до 19,2%. Це могло бути пов'язано з реалізацією продукції за заниженими цінами.
У таблиці 3 представлено аналіз зносу основних фондів.
Таблиця 3
Знос основних фондів, млн. руб.
Найменування показника
Початок року
На кінець року
Основні засоби - всього,
в тому числі:
5024,1
7748,5
будівель і споруд
1103,0
1520,3
машин, устаткування, транспортних
коштів
3209,0
5373,8
інших
712,1
854,3
Важливе значення має аналіз вивчення руху і технічного стану ВПФ, для цього розраховуються наступні показники:
-Коефіцієнт оновлення;
-Коефіцієнт вибуття;
-Коефіцієнт приросту;
-Коефіцієнт зносу;
-Коефіцієнт придатності.
Наступний етап аналізу - вивчення забезпеченості підприємства основними виробничими фондами. Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпеченості підприємства основними виробничими фондами, є фондоозброєність праці та технічна озброєність праці.
Для узагальнюючої характеристики ефективності використання основних засобів служать показники фондовіддачі, фондомісткості, рентабельності, питомих капітальних вкладень на один карбованець приросту продукції.
Фондовіддача активної частини фондів безпосередньо залежить від його структури, часу роботи і середньогодинної виробки. Вихідна інформація для аналізу фондовіддачі зображена в таблиці.
За підсумками аналізу можна зробити висновок, що п редприятия знаходиться в поганому стані. Про це говорять затоварення, значний знос фондів, від'ємна рентабельність продажів.
Пропонується для звільнення оборотних коштів реалізувати зайві складські запаси будь-яким способом; поліпшити структуру персоналу (звільнити частина службовців); за рахунок коштів, що звільнилися підвищити заробітну плату працівникам для зменшення їх звільнення; приділити увагу ефективним способам управління; для зменшення ймовірності затоварення серйозно поставитися до маркетингової політики на підприємстві; по можливості оновлювати основні фонди. А також направити зусилля на завоювання зовнішніх ринків шляхом збільшення конкурентоспроможності продукції.

3. Аналіз системи ціноутворення
Загальні відомості про відділ цін і собівартості:
Основним підрозділом, що здійснює роботу з формування цін на продукцію заводу, є відділ цін і собівартості.
Відділ цін і собівартості є структурним підрозділом фінансово-економічного управління (ФЕУ) і підпорядковується начальнику ФЕП.
Основні завдання відділу цін і собівартості:
• розробка відпускних (оптових, роздрібних) цін на вироби, запасні частини та іншу номенклатуру, вироблену на Мінському автомобільному заводі;
• розробка нормативних калькуляцій на вироблену на МАЗі продукцію;
• розробка пропозицій щодо вдосконалення внутрішньозаводської системи ціноутворення з метою ефективного використання виробничих потужностей і матеріальних ресурсів.
У функції відділу цін і собівартості входять:
1. Розробка та доведення до відповідних служб прейскурантів оптових і роздрібних цін на вироби підприємства, продукцію технічного призначення і товари народного споживання.
2. Узгодження оптових (роздрібних) цін на покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, сировину і матеріали, що надходять від підприємств-суміжників.
3. Перевірка правильності застосування оптових і роздрібних цін на покупні вироби, обладнання, сировина та матеріали в договорах на постачання продукції підприємствами-суміжниками.
4. Здійснення розробки нормативних калькуляцій на вироби і доведення їх до призначення.
5. Проведення розрахунків та складання калькуляцій разових замовлень для населення і сторонніх організацій.
6. Складання кошторису загальновиробничих, загальногосподарських і комерційних витрат, а також кошториси з відшкодування зносу спеціального інструмента.
7. Участь у складанні статистичних звітів.
8. Участь у складанні бізнес-плану.
9. Участь у розгляді основних питань розвитку заводу.
10. Ведення службової переписки.
11. Визначення нормативної собівартості товарної продукції підприємства.
12. Аналіз собівартості і цін виробленої і планованої до виробництва продукції з прив'язкою до кон'юнктури ринку та конкурентоспроможності продукції заводу.
Методи ціноутворення, що діють на підприємстві:
При встановленні цін на продукцію Мінського автомобільного заводу в основному використовується витратний метод (метод "середні витрати плюс прибуток"). У цьому випадку ціна виходить шляхом додавання до повної собівартості продукції прибутку і непрямих податків. Причому розмір прибутку у відносному вираженні однаковий для всіх видів продукції: 25% від повної собівартості.
За методом "середні витрати плюс прибуток" розраховується мінімальний рівень договірної ціни. На цьому рівні встановлюються ціни при роботі з замовниками з Білорусі, Росії та інших країн СНД. Встановлення мінімальної ціни на ринках країн СНД пояснюється низькою платоспроможністю покупців. У цьому випадку в ціну не включаються витрати з транспортування, маркування та страхування продукції, а в контракті обмовляється самовивіз з заводу.
При роботі з замовниками з країн далекого зарубіжжя в контрактах звичайно передбачається постачання продукції на умовах CIF або DAF. При цьому в ціну включаються витрати на отримання ліцензії, витрати з транспортування, пакування, маркування, страхування продукції в дорозі. Такі ціни часто встановлюються на рівні максимальної суми, яку замовники згодні заплатити за товар, вони значно перевищують суму мінімальної договірної ціни і витрат з транспортування, забезпечуючи додатковий прибуток.
Для витратного способу визначення ціни характерні деякі недоліки. Так, при розрахунку собівартості не враховується розподіл витрат на змінні, що залежать від обсягу виробництва продукції, і постійні, що залишаються незмінними при зміні обсягу виробництва. Крім того, прибуток визначається на основі собівартості в розрахунку на одиницю продукції. При цьому не враховується сума цільової (бажаної для підприємства) прибутку. Перераховані недоліки не дають можливість аналізувати зв'язок ціни продукції, змінних і постійних витрат при її виробництві та прибутку від реалізації.
Метод ціноутворення "середні витрати плюс прибуток" є найбільш простим. Однак у цьому випадку не враховується рівень попиту на продукцію, особливості товарів, що випускаються і аналогів конкуруючих фірм.
Методи ціноутворення, засновані на витратах, застосовуються при формуванні цін:
· На продукцію підприємств природних монополій;
· В умовах індивідуального виробництва;
· Для визначення нижньої межі ціни.
Сутність витратного методу ціноутворення полягає у визначенні ціни за допомогою підсумовування всіх витрат на виробництво одиниці товару і додавання норми прибутку. Як правило, враховуються середня собівартість і середній рівень прибутку.
При використанні цього методу вихідним є розрахунок повної собівартості з урахуванням наступних складових:
· Сировина і матеріали (включаючи податки та неподаткові платежі, прирівняні до матеріальних затрат);
· Амортизація основних фондів;
· Витрати на оплату праці;
· Відрахування на соціальні потреби;
· Інші витрати.
Прибуток визначається з урахуванням середньої склалася на підприємстві рентабельності продукції.
При встановленні цін на продукцію МАЗ доцільно застосовувати методи, орієнтовані на попит і конкуренцію. У цьому випадку ціна встановлюється, виходячи з цін на моделі конкурентів і показника конкурентоспроможності оцінюваної моделі щодо цих конкурентних аналогів.
При встановленні цін на продукцію необхідно враховувати валютні та інфляційні ризики. Для страхування валютних ризиків доцільно приймати спеціальні валютні застереження, що передбачають можливість перегляду суми платежу в процесі виконання контракту.
В якості методу страхування інфляційного ризику можна використовувати встановлення в контракті ковзної ціни. У цьому випадку при зміні цін на використовувані матеріали, паливо, енергію, робочу силу змінюється і кінцева ціна товару (сума платежу за контрактом).
Розробити більш досконалі методи ціноутворення орієнтовані на попит і конкуренцію.

ЛІТЕРАТУРА
1. Статистичний бюлетень. Щомісячник. / / Міністерство статистики та аналізу РБ. - Мн., 2007р. № 1.
2. Булганова Е.П. Регулювання фінансової стійкості підприємства - Новосибірськ, 2005р.
3. Адаменкова С.І. Техніко-економічний аналіз діяльності підприємства (фірми). - Мінськ: 2008.-173с.
34. Економіка машинобудівного виробництва: Навч. Для. Машиностр. спец. ВНЗ. / І.М. Бабук, Е.І. Горнаков, Б.І. Гусаков, А.М. Панін; під заг. ред. І.М. Бабук. Мн. Обчислюємо. Шк. 2008. - 352 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Реферат
95.2кб. | скачати


Схожі роботи:
РУП Белмедпрепарати його характеристика та аналіз виробничо господарської діяльності
Аналіз виробничо господарської діяльності РУП Завод напівпровідникових приладів ЗПСШ НВО Інтеграл
Аналіз производственнохозяйственной діяльності РУП МАЗ
Аналіз виробничо господарської діяльності СП Фребор
Аналіз виробничо господарської діяльності ВО Білоруськалій
Аналіз виробничо-господарської діяльності ВО Білоруськалій
Аналіз виробничо господарської діяльності УП НІЇЕВМ 2
Аналіз виробничо господарської діяльності СП Фребор 2
Аналіз виробничо господарської діяльності УП НІЇЕВМ
© Усі права захищені
написати до нас