ЗМІСТ:
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 6
1 Характеристика транспортно-експлуатаційних умов Ванінський району дислокації автомагістралі Совгавань-Монгохто з вулицею Жовтнева ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 7
Характеристика дороги і її народногосподарське значення для Ванінський району ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 7
1.2 Кліматичні умови району дислокації дороги ... ... ... ... ... ... ... ..... 16
1.3 Експлуатаційні характеристики дорожнього покриття ... ... ... ... ... ... 25
1.4 Аналіз існуючої схеми організації дорожнього руху ... ... .. 27
2 Характеристика дорожнього руху на ділянці вулиці Жовтнева ... .. 28
2.1 Склад транспортного потоку ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 28
2.2 Інтенсивність руху ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 29
2.2.1 Розрахунок наведеної інтенсивності транспортних потоків ... ... ... ... .. 31
2.2.2 Розрахунок середньорічної добової інтенсивності руху ... ... ... ... ... 32
2.2.3 Прогноз зміни інтенсивності на розрахунковий період ... ... ... ... ... .. 32
2.3 Характеристика пішохідного потоку ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 37
2.4 Пропускна спроможність дільниці дороги ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 38
3 Оцінка безпеки дорожнього руху при існуючій схемі організації дорожнього руху мережі вулиць Ванінський району ... ... ... ..... 41
3.1 Аналіз дорожньо-транспортних пригод ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 41
3.1.1 Класифікація ДТП ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 42
3.2 Аналіз дорожньо-транспортних пригод з населеним пунктам району ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 52
Розробка заходів щодо поліпшення організації дорожнього руху та підвищення його безпеки на вулиці Жовтнева Ванінський района.54
4.1. Загальні пропозиції щодо зміни організації дорожнього руху на окремих ділянках доріг ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 54
4.1.1 Організація каналізований примикання ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .54
4.1.2 Нанесення дорожньої розмітки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 55
4.1.3 Установка дорожніх знаків ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 57
4.2 Технічні засоби організації дорожнього руху та огородження місць виробництва дорожніх робіт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 58
4.3 Огороджувальні та напрямні пристрої, інші технічні
кошти ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .59
4.4 Характеристика передбачуваних заходів щодо поліпшення організації дорожнього руху ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .61
4.4.1 Передбачувані заходи щодо поліпшення організації дорожнього руху Приморського бульвару ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 61
4.4.2 Передбачувані заходи щодо поліпшення організації дорожнього руху на перехресті вул. Центральна - вул. Залізнична ... ... ... .. 64
Охорона праці та охорона навколишнього середовища ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 67
5.1 Особливості забруднення атмосфери в Ванінський районі ... ... ... ... ... .. 67
5.2 Аналіз умов праці ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 69
5.3Техніка безпеки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 70
5.4Пожарная безпека ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .72
5.5 Особливості автотранспорту, як джерела забруднення атмосфери ... 73
5.6 Розрахунок викидів шкідливих речовин автотранспортом ... ... ... ... ... ... ... ... 77
6 Оцінка економічної ефективності проекту ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 83
6.1 Визначення економії народногосподарських коштів від впровадження заходів з підвищення безпеки руху ... ... ... ... ... ... ... ... ... .87
6.2 Розрахунок економії від зниження витрат часу транспортних засобів ... 88
6.3 Визначення економії від зниження народно-господарських втрат, пов'язаних з перебуванням в дорозі пасажирів і пішоходів ... ... ... ... ... ... ... 89
6.4 Визначення економії від зниження народно-господарських втрат, пов'язаних з дорожньо-транспортними пригодами ... ... ... ... ... ... ... ... .. 90
6.5 Оцінка ступеня зниження шкоди від дорожньо-транспортних пригод ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 92
6.6 Розрахунок вартісної оцінки результату заходів в перший рік використання інвестиційного проекту ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 93
6.7 Визначення витрат часу транспортних засобів на каналізованих перетинах в одному рівні ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 94
6.8 Розрахунок вартісної оцінки результату в наступні роки використання інвестиційного проекту ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 94
6.9 Розрахунок економічної ефективності і реальної цінності проекту ... .. 97
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 98
Список використаних джерел ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 99
РЕФЕРАТ
Дипломний проект містить пояснювальну записку на аркушах формату А4, що включає таблиць, рисунків, список використаних джерел з найменувань, а також графічний матеріал, що складається з 9 аркушів формату А1.
ІНТЕНСИВНІСТЬ РУХУ, ПРОПУСКНА ЗДАТНІСТЬ, ШВИДКІСТЬ РУХУ, пішохідні потоки, ДТП, КОЕФІЦІЄНТ АВАРІЙНІСТЬ, ДОРОЖНЯ РОЗМІТКА, ДОРОЖНІ ЗНАКИ, БЕЗПЕКА РУХУ.
У дипломному проекті розглядаються основні питання організації безпеки дорожнього руху на ділянці дороги вулиць Залізнична та Центральна проходить по забудованій території п. Ваніно.
У проекті дана характеристика інтенсивності автомобілів, виникнення ДТП, оцінка пропускної здатності, проведена оцінка безпеки руху при існуючій схемі руху, запропоновано способи організації руху на перехресті.
Проведено дослідження екологічної обстановки на ділянці. Для прийнятих технічних рішень визначена вартість облаштування дороги та зазначений термін окупності проекту.
ВСТУП
Проектований ділянку дороги розташований в Ванінський районі Хабаровського краю і проходить безпосередньо по території п. Ваніно.
Існуючий перехрестя вулиць Залізнична та Центральна є простим нерегульованим перетином двосмугових вулиць, яке із-за збільшеної інтенсивності руху в бік порту вимагає реконструкції.
Перехрестя має два суттєвих недоліки: це примикання в'їзду в порт до вул. Залізничній з боку внутрішньої кривої в плані, що допускається у виняткових випадках і друге-малий радіус кривої в плані самої вул. Залізничній. Якщо радіус кривої вул. Залізничній можна збільшити, то перенесення в'їзду в порт на пряму ділянку вулиці неможливий через проїзду під залізницею. Потрібно будівництво шляхопроводу в іншому місці.
У даному дипломному проекті пропонується вдосконалення схеми ОДР з метою поліпшити умови руху транспортних засобів на даному перехресті.
ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАНСПОРТНО ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ УМОВ Ванінський РАЙОНУ
Характеристика УДС і її народно-господарське значення для Ванінський району
Унікальне розташування Ванінський району зумовило розвиток великого транспортного комплексу. Транспортний комплекс району включає в себе ВАТ «Ванінський морський торговельний порт», ЗАТ «Трансбункер», берегові спорудження поромної переправи Ваніно - Холмськ, підприємства залізничного транспорту, ВАТ «Автоколона № 4», муніципальне підприємство «Ванінський АТП». Крім того, в Ваніно функціонує низка організацій, які пропонують транспортно-експедиційні, брокерські послуги, здійснюють декларування зовнішньоторговельних вантажів, агентування, інспекцію, фрахтування судів.
Незважаючи на те, що Ванінський район займає всього 3,2 відсотка території краю, а чисельність населення становить 3,1 відсотка (восьме місце серед територій краю), значення його для економіки краю велике.
Питома вага Ванінський району в крайовому обсязі реалізації продукції, робіт та послуг складає 5 відсотків. Частка обсягу промислового виробництва становить 3,2 відсотка від крайового, за обсягом промислового виробництва на душу населення Ванінський район посідає третє місце серед районів і міст Хабаровського краю.
Основу економіки району складають підприємства морського транспорту, дорожнього будівництва, лісової та рибної промисловості. Лісопромисловий комплекс району дає 17,9 відсотка від загального обсягу вивезення деревини по краю. Запаси деревини оцінюються в 225,8 млн. куб. м, або 4 відсотка від крайових запасів.
Акціонерне товариство «Ванінський морський торговий порт» за обсягами вантажообробки входить у першу десятку портів Росії. Через нього поставляються вантажі в північні райони Росії, переробляються експортно-імпортні вантажі на Японію, Австралію, США, Корею, Китай. Порт працює цілий рік, по залізничній лінії Ваніно - Комсомольськ-на-Амурі має прямий вихід на Транссибірську і Байкало-Амурську залізничні магістралі. Наявні перевантажувальні комплекси, резерви земельних територій і морської акваторії дозволяють вести як реконструкцію, так і нове будівництво.
Поромна переправа Ваніно - Холмськ, що використовує пороми льодового класу, здатна забезпечити перевезення до 3,3 млн. т вантажів на рік. Значимість поромної переправи, як важливого елемента єдиної транспортної мережі Росії та Далекого Сходу, зросте в міру будівництва автодороги Лідога - Ваніно і формування системи вантажного сполучення з островом Сахалін з використанням автомобільного транспорту, пов'язуючи його з центром Далекосхідного регіону м. Хабаровському.
Наявність залізниці, морського порту та автомобільної дороги Ваніно - Лідога зумовлює перспективи подальшого розвитку економіки району.
Таблиця 1.1 Показники розвитку Ванінський району і Хабаровського краю у 2007 році
Показник | Район | Край | Районні показники у відсотках до крайових |
Площа (тис. кв. Км) | 25,7 | 788,6 | 3,2 |
Чисельність наявного населення на 01.01.2007р. (Тис. осіб) 01.01.2001 (тис. чоловік) | 46,7 | 1506,7 | 3,1 |
Щільність населення (Осіб на 1 кв. Км) | 1,8 | 1,9 | - |
Чисельність офіційно зареєстрованих безробітних на 01.01.2006р. (Осіб) | 1067 | 20814 | 5,1 |
Обсяг продукції промисловості (Млн. рублів) | 1886,2 | 59151,3 | 3,2 |
Роздрібний товарообіг (за всіма каналами реалізації) (млн. рублів) | 280,6 | 15438,8 | 1,8 |
Обсяг громадського харчування (млн. рублів) | 9,0 | 807,9 | 1,1 |
Обсяг платних послуг населенню (млн. рублів) | 51,5 | 11062,2 | 0,5 |
Інвестиції - всього (млн. рублів) | 163,3 | 7607 | 2,1 |
Обсяг вивезення деревини (млн. куб. М) | 1041,2 | 5825 | 17.9 |
Чисельність економічно активного населення (тис. чоловік) | 24,2 | 779,0 | 3.1 |
Рівень офіційно зафіксованої безробіття (до економічно активного населення) на 01.01.2006р. (Відсотків) | 4,4 | 2,7 | - |
Номінальна середньомісячна заробітна плата на одного працюючого (рублів) | 4248 | 2790 | 152,3 |
Прострочена заборгованість по заробітній платі на 01.01.2005 (млн. рублів) | 1,6 | 770,1 | 0; 2 |
Власні доходи бюджету на душу населення (тис. рублів) | 3,8 | 2,3 | 165,2 |
Ванінський район має важливе значення не тільки для економіки Хабаровського краю. Географічне розташування його на морському кордоні Росії, міжнародний вантажний порт надають йому геополітичне значення. У господарському комплексі району велику частку займають структури, які виконують на території району федеральні функції: військові, прикордонники, митники.
Розглядаючи економіку району стан і перспективи, в цілому можна сказати що, питома вага Ванінський району в крайовому обсязі реалізації продукції, робіт та послуг складає 5 відсотків. Завдяки розвитку дороги Ваніно-Лідога.
В обсязі виробленої продукції, робіт і послуг частка промисловості становить 56,7 відсотка, транспорту - 28,9. Основу промисловості району представляють підприємства лісового і рибного комплексу, їх частка в структурі промисловості району у 2006 році становила 69 і 29,8 відсотка відповідно. Харчова промисловість у загальному обсязі промислового виробництва району займає всього 1,2 відсотка. У таблиці 1.2 наведено види промисловості, випуск продукції, робіт, послуг району за 2006-2007 р.р.
Таблиця 1.2-Валовий випуск продукції, робіт, послуг.
Річні Показники Види промисловості | 2006 рік (млн. рублів) | 2007 рік (млн. рублів) | 2007 р. в відсотках до 2006р. у фактично діючих цінах | 2007 р. в відсотках до 2006 р. в зіставних цінах |
Всього | 2657,9 | 3329,4 | 125,2 | 103,4 |
в тому числі: | ||||
промисловість | 1298,0 | 1886,2 | 145,3 | 113,7 |
в тому числі: | ||||
-Лісова і деревообробна | 1062,2 | 1303,1 | 122,7 | 88,3 |
-Рибний комплекс | 233,0 | 576,1 | в 2,5 р. | в 2,3 р. |
- Транспорт | 824,8 | 963,8 | 116,8 | 110,2 |
- Зв'язок | 30,7 | 40,7 | 132,6 | 115,9 |
- Будівництво | 2,8 | 4,0 | 142,8 | 99,2 |
-Торгівля і громадське харчування | 397,1 | 317,4 | 79,9 | 55,0 |
-Житлово-комунальне господарство | 104,5 | 117,3 | 112,2 | 103,4 |
За підсумками 2007 року (дані району) обсяг промислового виробництва склав 1886,2 млн. рублів і збільшився у порівнянні з 2006 роком на 45,3 відсотка (в поточних цінах). Питома вага збиткових підприємств у 2007 році склав 30,8 відсотка проти 35,3 відсотка у 2006 році.
За 9 місяців 2006 року валовий випуск продукції, робіт, послуг склав 2386,5 млн. рублів, або 125,9 відсотка до того ж періоду 2007 року, у тому числі в основних галузях промисловості - 1497,2 млн. рублів, або 121, 3 відсотки відповідно.
У структурі зайнятих по галузях економіки, а Ванінський районі промисловість становить 23,7 відсотка, транспорт - 26,3 відсотка.
Таблиця 1.3-Структура зайнятих за галузями економіки.
2004рік | 2005 | 2005 рік у відсотках до 2004 року | 2006 рік | 2007год у відсотках до 2006року | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||||
Всього | 18,4 | 21,0 | 101,6 | 19,0 | 90, 5 | ||||
У тому числі промисловість | 4,3 | 4,4 | 102, 3 | 4,5 | 102,3 | ||||
в тому числі по галузях: | |||||||||
- Лісова і деревообробна | 2,0 | 2,8 | 140,0 | 2,8 | 100,0 | ||||
- Рибна | 0,9 | 0,9 | 100,0 | 0,8 | 88,9 | ||||
- Транспорт | 4,7 | 4,8 | 102,1 | 5,0 | 104,2 | ||||
- Зв'язок | 0,3 | 0,3 | 100,0 | 0,3 | 100,0 | ||||
- Будівництво | 0,3 | 0,3 | 100,0 | 0,2 | 66,7 | ||||
- Сільське господарство | 0,1 | 0,1 | 100,0 | 0,1 | 100,0 | ||||
- Торгівля і громадське харчування | 1,7 | 1,8 | 105,9 | 1,8 | 100,0 | ||||
- Житлово-комунальне господарство | 1,1 | 1,3 | 118,2 | 1,2 | 92,3 | ||||
2,6 | 2,7 | 103,8 | 2,3 | 85,2 | |||||
- Інші галузі | 3,3 | 5,3 | 160,6 | 3,6 | 67,9 |
Основні показники, що характеризують фінансово-економічну діяльність підприємств лісопромислового комплексу Ванінський району, для функціонування яких необхідне будівництво нових лісовозних доріг і реконструкція старих, представлені в таблицях 1.1 та 1.2.
У лісопромисловому комплексі району склалася важка ситуація з будівництвом і змістом лісовозних доріг. У зв'язку з банкрутством ліспромгоспів лісовозні дороги району виявилися фактично без господарів, їх експлуатацією та ремонтом протягом кількох років ніхто не займався, тому в даний час значна їх частина втратила свої експлуатаційні характеристики, а окремі дільниці прийшли в повну непридатність. У результаті значно знижується термін експлуатації лісовозного парку. У зношеному стані знаходиться дорожньо-будівельна техніка. У 2006 році в районі побудовано 30 км магістральних доріг і 171,7 км лісовозних гілок. З 18 орендарів будівництвом магістральних лісовозних доріг займаються тільки два підприємства: СП «Форіст-Старма» і СП «Аркаім», які побудували відповідно 26 км і 4 км доріг. Цими ж підприємствами, а також за участі ТОВ «Екстра-ліс», СП «Совгаваньлес», ТОВ «Вега», ТОВ «Ост» та низки інших лісокористувачів побудовано 171,7 км лісовозних гілок. Дрібні підприємства, на які припадає в районі
33,6 відсотка лісозаготівель (підприємства з обсягом лісозаготівель менше 50 тис. куб. М на рік), не беруть участь у будівництві та утриманні магістральних доріг, оновлення будівельно-дорожньої техніки.
Основним завданням лісової галузі Ванінський району до 2007 року є незначне збільшення обсягів виробництва лісозаготівель по вивезенню до 1500 тис. куб. м на рік, а також істотне нарощування обсягів переробки деревини. У 2008 році за оптимістичним варіантом планується збільшити випуск пиломатеріалів в районі в 10,6 рази в порівнянні з 2004 роком і довести до 200 тис. куб. м.
Таблиця 1.3-Очікувані результати лісозаготівель і деревообробки.
200 4 рік | 200 8 рік | ||||
роботи | оптимізувати стические | у відсотках до 200 4 році | песо-стические | у відсотках до 200 2 році | |
Обсяги вивезення деревини (Тис. куб. М) | 1041 | 1300 | 124,9 | 1250 | 120,0 |
Пиломатеріали, всього (тис. куб. М) | 18,9 | 200 | в 10,6 р. | 150 | в 7,9 р. |
в тому числі на експорт | 6,1 - | 100 | в 16,4 р. | 80 | в 13,1 р. |
З цією метою виправдання завдань необхідно в частині розвитку лісозаготівельного виробництва:
1.разработать програму будівництва і ремонту, лісовозних доріг цілорічної дії в обсягах, що забезпечують виконання завдання по вивезенню деревини.
2.Для реалізації програми вирішити питання щодо консолідації коштів підприємств галузі;
3.разработать заходи щодо впровадження технології по гірській трелюванні на схилах до 30 °;
4.проводіть постійне оновлення парку лісозаготівельних і лісовозних машин для традиційної технології, використовуючи механізми лізингу та товарного кредиту.
Транспортний комплекс відіграє важливу роль в економіці району. У ньому зайнято 5 тис. працівників, в обсязі виробленої в районі продукції він займає 28,9 відсотка. Більшість підприємств транспорту працюють прибутково, їх частка в наповненні бюджету району - 46,8 відсотка. Тому розвиток транспортно дорожньої мережі має велике значення в розвитку економіки Ванінський району.
Морський порт Ваніно розташований за чотириста кілометрів на північ від Японії, у природній глибоководної бухті на східному узбережжі Хабаровського краю. Дата народження порту - 1943 рік. Під час війни, у найважчий для країни час були закладені два пірса, що дозволяли приймати великовантажні судна, які приходили з Америки. Особливістю Ванінський порту є те, що він, на відміну від інших портів Далекого Сходу, має вихід на дві незалежні залізничні магістралі - Транссибірську і Байкало-Амурську. В даний час ВАТ «Ванінський морський порт» - універсальний порт цілорічного дії, а за обсягами вантажоперевезення - один з найбільших портів Росії. Щорічно порт переробляє 4-5 млн. тонн вантажів, у тому числі: кольорові і чорні метали, глинозем, ліс та пиломатеріали, мінеральні добрива, вугілля, металобрухт, вантажі в контейнерах, вантажі на поромах, будівельні матеріали продовольчі та рефрижераторні вантажі. Основна частина вантажопотоку порту спрямована в країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону: Японію, Австралію, США, Корею, Китай.
Основні об'єкти експорту - лісоматеріали, продукти морського промислу, а також руди, метали, продукція хімічного виробництва, нафтопродукти і сира нафта.
Об'єкти імпорту - автомобілі, машини й устаткування для лісової промисловості, продовольчі товари.
У листопаді 1998 року пущена в експлуатацію автодорога федерального значення Ваніно-Лідога, замикається на трасу Хабаровськ-Комсомольськ-на-Амурі. Відстань по ній від Ваніно до Комсомольська-на-Амурі - 480 км, до Хабаровська - 560 км. Дорога дозволяє здійснювати перевезення з узбережжя за допомогою автотранспорту безпосередньо, без традиційної залізничної перевалки, в оптимально короткі терміни, вирішена проблема швидкої доставки контейнерів, швидкопсувних та інших продовольчих вантажів в регіоні, в тому числі до віддалених районів Сахалінської області. Плани передбачають збільшення пропускної здатності автодороги до двох тисяч автомобілів щодоби до 2008 року.
У зв'язку з пуском в експлуатацію автомобільної дороги Ваніно - Лідога, що зв'язала регіон з існуючою мережею доріг загального користування, які б давали автомобільний вихід на захід Росії, створилися передумови розширення транспортних зв'язків з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Очікується ввезення товарів автомобільним транспортом за процедурою внутрішньо транзиту.
На території району розташовано 11 населених пунктів. Протяжність дорожньо-вуличної мережі в районі складає 1771 км., З них 126 км крайового значення і додатково в робочому варіанті 164 км автодороги Лідога-Ваніно. На території району 18 залізничних переїздів.
1.2 Кліматичні умови району дислокації дороги. Графік сезонного зміни природно-кліматичних факторів, що впливають на сервісне стан дороги та умови руху автомобілів
У силу різних природно-кліматичних умов, особливостей природних ресурсів, рівня економічного та соціального розвитку, розвитку транспортної інфраструктури кожен район вимагає індивідуального підходу до вирішення проблем, тому перспективне планування соціально-економічного розвитку окремих муніципальних утворень набуває в даний час велике практичне значення та актуальність.
Територія Ванінський району входить в північну частину кліматичної області тихоокеанських - мусонів. Клімат на території холодний, надлишково-вологий, на узбережжі часті тумани. Влітку панують південно-східні вітри, які приносять велику кількість опадів - 70 - 80 відсотків річної норми. Найбільш теплий місяць - серпень з середньою температурою плюс 15 °, при максимумі плюс 34 °. Осінь тепла з ясними днями в жовтні. Взимку дують північно-західні сухі вітри. Самий холодний місяць - січень із середньомісячною температурою мінус 18 °, при мінімумі мінус 34 °. Середня дата утворення снігового покриву 20 - 23 листопада, руйнування його 10 - 12 квітня. Перші осінні заморозки 25 жовтня.
Весна холодна, останні приморозки відзначалися 8 червня. Повне відтавання грунтів відбувається в середині літа. Вегетаційний період 70 - 100 днів.
Річкову мережу району утворюють річка Тумнін протяжністю понад 400 км і її притоки: Чічімар, Мулі, Акура, Хуту. Тумнін бере початок в горах Сіхоте-Аліна, прорізає район з північного заходу на південний схід і двома рукавами впадає в Татарську протоку. Площа басейну річки Тумнін 22,4 тис. кв. км. Ще близько десятка малих річок впадає в Татарську протоку. Річки гірські, з кам'янистим дном, звивистим руслом. Річка Тумнін судноплавна тільки в пониззі і тільки для маломірних суден. У річках району мешкають голець, харіус, осетер червоноперка та інші види риб. Заходять на нерест лососеві: кета, горбуша.
Гористі береги Ванінський району омиваються Татарською протокою, довжина якого 633 км, ширина від 40 км на півночі до 342 км на півдні. Найменша їх глибина на фарватері 7,2 м. Середня температура води 10 - 12 ° влітку, протоку покритий льодом в середньому 160 днів. Освіта льодового покриву починається в середині листопада, розтин льоду - в середині травня.
Грунтовий покрив Ванінський району характеризується винятковим одноманітністю і представлений типом буротаежних грунтів. Досить високий вміст гумусу - 5 -10 відсотків обмежується глибиною 10-15 см. У горах на висоті близько тисячі метрів переважають слабопідзолисті кам'янисті грунти з невеликими, серед скель і розсипів, ділянками торф'яно-болотних грунтів.
Вирішальну роль у характері термічного режиму грає циркуляція атмосфери. Внаслідок великої різноманітності в рельєфі основні потоки повітряних течій спотворюються, і мікрокліматичні умови окремих районів коливаються в значних межах, але мусонний характер клімату зберігається на всій території. Він створюється під впливом азіатського континенту і Тихого океану. Вплив материка проявляється головним чином взимку, коли сухий, сильно охолоджений континентальний повітря проникає на територію Хабаровського краю.
Циркуляція повітряних мас на території Хабаровського краю носить мусонний характер. Вона зумовлюється впливом Азіатського континенту і Тихого океану і характеризується добре вираженою періодичністю. Впродовж дня території Хабаровського краю вітровий режим визначається наявністю великого холодний антициклон. Завдяки цьому на зазначеній території до великих висот встановлюється західний перенос повітряних мас.
Смуга відводу даної автодороги розташовується в II дорожньо-кліматичній зоні і відноситься до другого типу місцевості за характером і ступеня зволоження.
Будівельні норми і правила на проектування доріг виходять при обгрунтуванні вимог до елементів доріг із сприятливих погодно-кліматичних умов, передбачаючи, що покриття знаходиться в чистому, слабо зволоженому стані, а видимість не обмежується атмосферними умовами. Це відповідає гарній літній погоді у світлий час доби.
У реальних умовах експлуатації восени, навесні і взимку, тобто протягом більшої частини року, в ряді кліматичних районів, особливо на дорогах нижчих технічних категорій, покриття буває мокрим, забрудненим або покритим снігом. Всі ці стани, що тривають тривалий час, погіршують умови руху. Коефіцієнт зчеплення шин з покриттям знижується, зростає довжина гальмівного шляху. На водіїв впливає наявність навесні і восени поряд з проїжджою частиною розмоклих і порізаних коліями узбіч, а взимку снігових відкладень, що утворюються при очищенні доріг від снігу, іноді звужуючих проїжджу частину. Небезпека заїзду на узбіччя змушує водіїв триматися ближче до середини проїжджої частини, що підвищує небезпеку дорожньо-транспортних пригод, середня швидкість руху по дорозі знижується.
Під час випадання атмосферних опадів - дощу або снігу - або зниження метеорологічної видимості через туман більшість водіїв також зменшує швидкість як через зменшення коефіцієнта зчеплення, так і з-за більшої складності орієнтування в обстановці руху з працюючими склоочисниками. Характерно, однак, що зростає частка водіїв, які не враховують цю обставину і їдуть з підвищеним ризиком залучення в дорожньо-транспортну пригоду.
Таким чином, кожна зміна режимів руху, що відбувається в результаті погіршення погодних умов, призводить, в кінцевому рахунку, до зменшення швидкості і збільшення в зв'язку зі зниженням коефіцієнтів зчеплення відстаней між автомобілями в потоці.
Вплив обох цих факторів проявляється у зниженні пропускної здатності, що слід враховувати при організації перевезень.
Клімат Ванінський району має яскраво виражений мусонний характер. Мусонний характер розглянутого району створюється під впливом Тихого океану і Азіатського континенту.
Взимку переважають вітри північно-західних напрямків, влітку - південно-східних.
Кількість днів з опадами 0,1 мм і більше коливається по території від 140 до 200, тобто становить близько половини всіх днів року. За холодний період року кількість опадів коливається від 160-300 мм, за теплий період випадає від 350-700 мм опадів.
Мінливість місячних сум опадів в окремі роки досить велика, особливо в теплий період. В окремі роки місячні кількості опадів в залежності від умов атмосферної циркуляції можуть значно відхилятися від багаторічного середнього значення. Так, наприклад, в травні 1955 року в Ванінський районі випало 18% місячної норми опадів, а в травні 1961 р. - 181%.
При більшій мінливості опадів з року в рік додаткової характеристикою середніх місячних опадів є суми опадів різної ймовірності або забезпеченості. Місячні і річні суми опадів різної забезпеченості на розглянутій території коливаються в значних межах. Наприклад, у вересні - місяці з найбільшою кількістю опадів і більшої їх мінливістю по всій території - при середній сумі за місяць від 90 до 130 мм в окремі роки місячні суми коливаються від 10-20 мм (1904 р.) до 290 мм (1931, 1951 рр..). Однак імовірність таких крайніх величин дуже мала (здебільшого 1-2%), що означає повторення один раз на 50-100 років.
Для деяких практичних завдань і заходів має значення вид опадів і число днів з опадами різної величини. У середньому за рік у Ванінський районі випадає 20-30% всіх опадів у твердому вигляді, 57-66% в рідкому і 9-17% складають змішані опади (мокрий сніг, сніг з дощем та ін.)
Таблиця 1.4 - Середньомісячна кількість опадів
Місяці | ||||||||||||
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | |
Кількість опадів, мм | 13 | 6 | 13 | 38 | 57 | 82 | 127 | 132 |
84 | 44 | 19 | 13 |
Малюнок 1.1 - Характеристика середньомісячної кількості опадів, мм
Температура повітря також пов'язана з циркуляцією повітряних мас, але характер її розподілу по території не настільки контрастний як опадів
Характеристика середньомісячної і середньорічної температури дана в таблиці (1.5).
Таблиця 1.5 - Середня місячна і річна температури повітря
Місяці
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
рік
t, 0С
-18
-14,7
-8,0
0,2
5,1
9,9
14,3
16,4
12,6
4,8
-5,4
-13,8
+0,3
Малюнок 1.2 - Характеристика середньомісячної температури Ванінський району
Середньорічна температура повітря в районі с Ваніно складає - +0,30 С.
Найбільш холодний місяць - січень із середньомісячною температурою 18 градусів нижче нуля, найбільш теплий - серпень з середньомісячною температурою 16,4 градуса вище нуля. Абсолютний максимум температури повітря може досягати значень +390 С (серпень), абсолютний мінімум --420С (січень). Перехід через 00С відбувається зазвичай влітку, у середині червня, через плюс - восени у другій декаді жовтня. Тривалість безморозного періоду складає в середньому 98 днів, але може змінюватися від 50 до 127 днів на рік.
Незамерзаючі ділянки Татарської протоки декілька пом'якшують і зволожують зимовий мусон. Літній мусон приносить вологий океанічний повітря, обумовлюючи річний максимум опадів. Влітку на берегах затяжні тумани.
Теплопровідність снігу мала внаслідок великого вмісту повітря між кристалами. Мала теплопровідність снігу ускладнює теплообмін між повітрям і грунтом і сприяє збереженню тепла, накопиченого в грунті до осені. Таким чином, сніговий покрив охороняє грунт від глибокого промерзання і тим самим сприяє всмоктуванню талих вод, а також захищає земляне полотно.
Сніговий покрив має великий альбедо (відбивна здатність снігу). Найбільшу кількість сонячної радіації одержуваної взимку від сонця, майже повністю відбивається. Особливо велике альбедо щойно випав снігу (більше 80%), але інфрачервону радіацію він поглинає і випромінює сам майже як абсолютно чорне тіло. У результаті випромінюванням сніжним покривом повітря над ним сильно охолоджується. Навесні велика кількість тепла з повітря витрачається на танення сніжного покриву.
У зимовий період температурний режим і промерзання грунту, умови перезимівлі рослин, накопичення вологи і т. д. Залежать не тільки від висоти, але і від характеру залягання сніжного покриву. При дуже низьких температурах повітря і високому сніговому покрові глибина промерзання грунту може бути значно менше, ніж у малосніжну, але більш теплу зиму. У весняний час, коли починається вегетація більшої частини рослин, від характеру снігового покриву (висоти, щільності, розподілу) в значній мірі залежать запаси вологи, температура час відтавання і прогрівання грунту.
Запаси вологи у сніговому покрові, характер його залягання взимку і танення навесні визначають у значній мірі величину весняного стоку, а отже, режим річок та інших водойм. Глибину промерзання грунту, яка визначається висотою і характером залягання сніжного покриву, слід враховувати при прокладанні трубопроводу, при закладці фундаментів. Значну роль, нерідко негативну, грає сніговий покрив для автомобільного та залізничного транспорту. Занадто великі накопичення снігу, особливо при заметілі, ускладнюють рух на дорогах і залізничних лініях.
На розглянутій території сніжний покрив з'явиться на початку листопада. Як правило, дати випадання першого снігу дуже близькі до дати переходу температури через 0 градусів. Коливання термінів появи снігового покриву з року в рік досить великі. У роки з ранньою зимою вони можуть зміститися майже на місяць, тобто на жовтень. Якщо ж осінь тривала і тепла, то сніговий покрив може з'явитися лише наприкінці листопада.
Перший сніг не залишається лежати всю зиму, а тане під впливом відлиги і рідких опадів. Тільки через два-три тижні після випадання першого снігу з'явиться стійкий сніговий покрив. Терміни утворення стійкого снігового покриву, також як і терміни появи снігового покриву, з року в рік спостерігається в залежності від характеру погоди визначається особливостями циркуляції передзимовий період. Висота сніжного покриву змінюється з року в рік в залежності від характеру зими. Швидкість вітру на розглянутій території істотно змінюється як по території, так і в часі. Найбільші середні місячні швидкості майже в усіх районах припадають на холодну пору року, переважно на жовтень - листопад. Швидкість вітру звичайно в нічні години зменшується, а в денні - збільшується.
Таблиця 1.6 - Терміни появи і сходу снігового покриву, утворення і руйнування стійкого снігового покриву і число днів у році зі сніговим покривом
Кількість днів у році зі сніговим покривом | Поява сніжного покриву | Освіта стійкого снігового покриву | Руйнування стійкого снігового покриву | Схід сніжного покриву | |||||||||||
середня дата | найраніша | найпізніша | середня дата | найраніша | найпізніша | середня дата | найраніша | найпізніша | середня дата | найраніша | найпізніша | ||||
Ванінський район | 153 | 3.11 | 18.10 | 14.11 | 22.11 | 6.11 | 7.12 | 11.04 | 30.03 | 1.05 | 29.04 | 3.04 | 24.05 |
Глибина сезонного промерзання під снігом - 127 см, під оголеною поверхнею -185 см.
Середня швидкість вітру - 3,8 м / с, максимальна (під час тайфунів) - до 40м / с.
Нормативна вітрове навантаження - 85 кгс/см2, снігова - 150 кгс/см2.
Сейсмічність району - б балів.
У геоморфологічному відношенні район відноситься до прибережної терасі Татарської протоки з горбистими і платоподібні передгір'ями.
Крутизна схилів становить 10-15 °, іноді до 30 °.
Ділянка розташування транспортної розв'язки представлений переважно суглинисто-щебенисті грунтами і базальтами тріщинуватими від дрібного до крупнопористого, різного ступеня вивітрілості.
Інженерно-геологічні умови для будівництва розв'язки і автодорожніх підходів в даному районі оцінюються як сприятливі.
Район розташований в другій дорожньо-кліматичній зоні (СНіП 2.05.02-85 «Автомобільні дороги»). Розглянутий район знаходиться в області мусонного клімату, який характеризується сезонною зміною напрямків повітряних потоків. Мусонний характер розглянутого району створюється під впливом Тихого океану і Азіатського континенту.
Рельєф району проходження ремонтованої ділянки носить пересічений характер.
Рослинний покрив в районі проходження ділянки дороги представлений широколистяним лісом - модрина, береза, чагарник.
Експлуатаційні характеристики дорожнього покриття УДС Ванінський району
Тип покриття, його міцність, рівність і шорсткість, наявність руйнувань, тріщин, вологи, пилу і бруду, снігу або ожеледі істотно впливають на коефіцієнт опору коченню колеса f автомобіля і коефіцієнт зчеплення φ його з покриттям. На мало міцної одязі опір коченню зростає за рахунок деформування поверхні кочення.
Поверхні покриття УДС району має нерівності, які мають вплив на умови руху автомобілів та водіїв і як результат - на швидкість. Одна з причин зниження швидкості - зростання опору коченню, який може зростати на нерівних покриттях в 2-3 рази. Збільшення шорсткості покриття призводить до зростання коефіцієнта опору коченню в середньому на 4% на 1 мм висоти нерівностей шорсткості на асфальтобетонних покриттях та на 13% на цементобетонних.
На зчіпні якості покриття найбільший вплив робить шорсткість, яка характеризує структуру, тобто форму малюнка нерівностей покриття, і може бути макро-і мікрошероховатой. Макрошероховатость - нерівності покриття довжиною хвилі від 2 до 100 мм і висотою від 0,2 до 10 мм. Мікрошероховатость - власна шорсткість часток кам'яного матеріалу, що утворює нерівності. Довжина хвилі мікрошероховатості менше 2-3 мм, а висота менше 0,2-0,3 мм. Поверхня може бути грубошорсткі (виступи більше 2 мм), середньошорстких (виступи 1-2 мм), дрібношорсткою типу наждачного паперу (виступи менше 0,3 мм).
На зчіпні якості покриття впливає температура повітря t в. Зростання температури сприяє зниженню в'язкості бітуму в асфальтобетоні, що знижує опір поверхні гальмівної силі. Тому на одних і тих же покриттях, побудованих із застосуванням органічних в'яжучих, в різні години доби значення коефіцієнта зчеплення φ будуть відрізнятися.
На існуючої мережі доріг середній коефіцієнт зчеплення для різних ділянок різний. Коефіцієнт зчеплення варіюється від 0,6 до 0.75
Коефіцієнт опору коченню був прийнятий 0,02.
Всі вимірювання були вироблені на чистому сухому покритті.
Існуюче земляне полотно УДС району проходить в напіввиїмці-півнасипу. Геологічний розріз, найбільш часто зустрічається на УДС, представлений зверху вниз:
- Асфальтобетон, потужністю 0.18 - 0.20 м;
- Піщано-гравійна суміш 0.20-0,25 м;
- Насипний дресвяний грунт.
Земляне полотно знаходиться у задовільному стані, добре ущільнений. Безодень не виявлено. Висота насипу в понижених місцях досягає 4 м, а на вершині вододілів зменшується до 0,50 м.
Поверхневий стік в основному забезпечено. У цілому інженерно-геологічні та гідрологічні умови сприятливі для будівництва нових доріг.
Аналіз існуючої схеми організації дорожнього руху
Із способів організації дорожнього руху на існуючій вулиці Жовтнева і ділянки дороги Совгавань-Монгохто застосовані такі засоби як дорожні знаки (інформаційно-вказівні та знаки пріоритету). Отже, для поліпшення організації дорожнього руху, виходячи з інтенсивності, пропускної здатності, необхідно ввести якісь кошти як дорожня розмітка, напрямні огорожі, додаткові знаки, острівці безпеки.
2 ХАРАКТЕРИСТИКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ НА УДС Ванінський РАЙОНУ
2.1 Склад транспортного потоку
При формуванні інформації про стан дорожнього руху в першу чергу необхідні дані, що характеризують транспортний потік, який характеризується співвідношенням у ньому транспортних засобів різного типу. Цей показник значно впливає на всі параметри дорожнього руху. Найбільш необхідними і часто вживаними є інтенсивність транспортного потоку, його склад за типами транспортних засобів, щільність потоку, швидкість руху, затримки руху.
Склад транспортного потоку впливає на завантаження дороги, що пояснюється, перш за все, істотною різницею в габаритних розмірах автомобілів. Якщо довжина легкових автомобілів 4 - 5 м, вантажних 6 - 8 м, то довжина автобусів сягає 11 м, а автопоїздів 24 м. Однак різниця в габаритних розмірах не є єдиною причиною необхідності спеціального обліку складу потоку при аналізі інтенсивності руху.
При русі в транспортному потоці важлива різниця не тільки в статичному, а й у динамічному габариті автомобіля, який залежить в основному від часу реакції водія і гальмівних якостей транспортних засобів. Під динамічним габаритом мається на увазі ділянку дороги, мінімально необхідний для безпечного руху в транспортному потоці із заданою швидкістю автомобіля, довжина якого включає довжину автомобіля та дистанцію безпеки.
Уявімо графічно склад автомобілів на розглянутій території.
Рисунок 2.1 - Характеристика складу транспортних засобів на ділянці вулиць Центральна - Залізнична
2.2 Інтенсивність руху
Це число транспортних засобів, що проїжджають через переріз дороги за одиницю часу. В якості розрахункового періоду часу для визначення інтенсивності руху приймають рік, місяць, добу, годину.
На вулично-дорожньої мережі можна виділити окремі ділянки та зони, де рух досягає максимальних розмірів, в той час як на інших ділянках воно в кілька разів менше. Така просторова нерівномірність відображає, перш за все, нерівномірність розміщення вантажних і пасажироутворюючих пунктів та місць їх тяжіння.
Нерівномірність транспортних потоків у часі має найважливіше значення в проблемі організації дорожнього руху. Так званий «годину пік» є умовним позначенням часу, протягом якого інтенсивність, виміряна за малим відрізкам часу, перевищує середню інтенсивність періоду найбільш жвавого руху. Періодом найбільш жвавого руху на більшості міських та позаміських доріг зазвичай є 16 - часовий відрізок часу протягом доби. В умовах перенасичення УДС транспортним потоком на ряді магістралей великих міст протягом практично всього активного періоду доби спостерігається пікова інтенсивність, супроводжується заторових явищами.
Тимчасова нерівномірність транспортних потоків може бути охарактеризована відповідними коефіцієнтами нерівномірності.
( ). Цей коефіцієнт може бути обчислений для річної, добової і нерівномірності руху. Нерівномірність виражається як частка інтенсивності руху, що припадає на даний відрізок часу. Або, як відношення спостерігається інтенсивності до середньої за однакові проміжки часу.
Коефіцієнт річний нерівномірності обчислюється за формулою:
(2.1)
де: 12 - число місяців у році;
- Інтенсивність руху за порівнюваний місяць, авт / міс;
- Сумарна інтенсивність руху за рік, авт / г;
Для характеристики просторової нерівномірності транспортного чи пішохідного потоку можуть бути також визначені відповідні коефіцієнти нерівномірності по окремих вулицях і ділянкам доріг аналогічно тимчасової нерівномірності.
2.2.1 Розрахунок наведеної інтенсивності транспортних потоків
Для вирішення практичних завдань з організації дорожнього руху можуть бути використані рекомендації з вибору значень коефіцієнтів аварійності, наведені в таблиці 2.2.
За допомогою коефіцієнтів приведення можна отримати показник інтенсивності руху в умовних одиницях, од / год,
(2.2)
де: інтенсивність руху автомобілів даного типу;
відповідні коефіцієнти приведення для даної групи автомобілів;
n - число типів автомобілів, на які розділені дані спостережень.
Таблиця 2.1-Коефіцієнти приведення до умовного легковому автомобілю
Типи транспортних засобів | |
Легкові автомобілі | 1.0 |
Мотоцикли з коляскою | 0.75 |
Вантажні автомобілі вантажопідйомністю до 2 т. включно | 1.5 |
Те ж понад 2 до 5 т. | 1.7 |
Те ж понад 5 до 8 т. | 2.0 |
Те ж понад 8 до 14 т. | 3.0 |
Автобуси | 2.5 |
Тролейбуси | 3.0 |
Мікроавтобуси | 1.5 |
Автопоїзди вантажопідйомністю до 12 т. включно | 3.5 |
Те ж від 20 до 30 т. | 5.0 |
2.2.2 Розрахунок середньорічної добової інтенсивності руху
Для розрахунку середньорічної добової інтенсивності використовуються коефіцієнти переходу з ВСН 42 - 87 / /. Розрахунок здійснюється за формулою:
(2.3)
де: інтенсивність руху за годину, авт / год;
коефіцієнт переходу до добової інтенсивності руху;
коефіцієнт переходу до середньорічної добової інтенсивності руху;
коефіцієнт переходу до середньотижневим добовій інтенсивності руху.
2.2.3 Прогноз зміни інтенсивності на розрахунковий період
При обстеженні оптимального завантаження дороги та плануванні стадійних заходів, що підвищують пропускну здатність, необхідно встановлювати не тільки інтенсивність руху на початковий і кінцевий роки перспективного періоду, але і динаміку її зміни по роках по відношенню до початкового року.
Перспективну інтенсивність руху необхідно прогнозувати виходячи з аналізу матеріалів економічних досліджень, даних обліку за останні 10 -15 років і народногосподарського значення району прокладання дороги.
Можна використовувати зміни інтенсивності за законом геометричної прогресії інтенсивність t - го року:
(2.4)
де: інтенсивність руху в початковому році, авт / год;
середній щорічний відсоток приросту інтенсивності руху, встановлений за даними обліку руху за період не менше 10 -15 років; t - число років до кінця перспективи = 20 років.
Розрахунки наведеної інтенсивності транспортних потоків, середньорічний добової інтенсивності руху, і прогнозної зміни інтенсивності на розрахунковий період, нижче зведені в таблиці, характеризують окремі ділянки УДС.
У районом центрі особливої аварійністю відрізняються вулиці Центральна, Приморський бульвар у місцях заходу та прилягання з вул. Залізнична.
Малюнок 2.4 - Примикання вулиць Портова - Залізнична
Таблиця 2.2 - Інтенсивність на примиканні вулиць Портова - Залізнична
№ п / п | Вихідна інтенсивність | % Легкових автомобілів | % Вантажних автомобілів | % Автобусів | Наведена | Середньорічна добова | Прогнозна |
N1 | 391 | 89 | 8 | 3 | 439 | 10335 | 21775 |
N2 | 389 | 89 | 7 | 4 | 450 | 10595 | 22320 |
N3 | 101 | 95 | 2 | 3 | 107 | 2519 | 5307 |
N4 | 136 | 98 | 2 | 0 | 138 | 3248 | 6842 |
N5 | 134 | 94 | 3 | 3 | 144 | 3390 | 7142 |
N6 | 85 | 95 | 3 | 2 | 90 | 2118 | 4462 |
На перехресті вул. Центральна - вул. Залізнична, річна середньодобова інтенсивність руху, за даними Совгаванский ШРБУ, близько 13000 авт. / добу. Переважна більшість автомобілів - легкові.
Таблиця 2.3 - Характеристика інтенсивності руху за напрямками
Напрямок | Середньорічна добова інтенсивність руху, авт / добу. | |||
за напрямками | загальна | |||
АТ «Совгавань-Монгохто» (В'їзд до порту) | виїзд | N1N5 | 1140 | 3287 |
N1N6 | 550 | |||
N 1 N 7 | 1597 | |||
в'їзд | N2N8 | 2100 | 3550 | |
N 4 N 16 | 1100 | |||
N 3 N 12 | 350 | |||
АТ «Совгавань-Монгохто» (Г.Совгавань-вул.Залізнична) | виїзд | N 2 N 8 | 2100 | 3060 |
N2N9 | 800 | |||
N 2 N 10 | 160 | |||
в'їзд | N4N15 | 650 | 2370 | |
N1N7 | 1597 | |||
N3N11 | 123 | |||
АТ «Совгавань-Монгохто» (Вул. Центральна) | виїзд | N3N11 | 123 | 613 |