Амортизаційні відрахування їх місце і роль у відтворенні основних фондів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

РЕФЕРАТ

Дипломна робота: 72 с., 7 рис., 2 табл., 41 джерело.

АМОРТИЗАЦІЯ, МЕТОДИ АМОРТИЗАЦІЇ, НОРМИ АМОРТИЗАЦІЇ, амортизаційної політики, ІНВЕСТИЦІЇ, ПРИНЦИПИ ТА ІНСТРУМЕНТИ Амортизаційна політика

Об'єкт дослідження - амортизаційна політика ВАТ «Камволь»

Предмет дослідження - ефективність амортизаційної політики ВАТ «Камволь» та напрямки її вдосконалення.

Мета роботи: оцінка ефективності амортизаційної політики ВАТ «Камволь» і пропозиція напрямів її вдосконалення.

Методи дослідження: порівняльного аналізу, угруповань, економіко-математичні, експертних оцінок.

Дослідження та розробки: Вивчено принципи та інструменти проведення амортизаційної політики на ВАТ «Камволь», запропонована нова амортизаційна політика підприємства і дані інструменти вивчення її ефективності.

Елементи наукової новизни: розроблено амортизаційна політика, яка дозволить підвищити ефективність формування і використання амортизаційних відрахувань до інвестиційної та інноваційної діяльності ВАТ «Камволь».

Область можливого застосування: прийняття ВАТ «Камволь», та інших аналогічних підприємств відросли, даної амортизаційної політики з метою підвищення ефективності формування та використання амортизаційних відрахувань.

Автор роботи підтверджує, що наведений в ній розрахунково аналітичний матеріал правильно і об'єктивно відображає стан досліджуваного процесу, а всі запозичені з літературних та інших джерел теоретичні, методологічні та методичні положення і концепції супроводжуються посиланнями на їх авторів.

ABSTRACT


Thesis: 72 pp., 7 fig., 2 tables., 41 Channels, 5 adj.

DEPRECIATION, DEPRECIATION METHOD, DEPRECIATION AMORTIZATION POLICY, INVESTMENTS, PRINCIPLES AND TOOLS DEPRECIATION POLICY.

Object of study - dedivciation policy of JSC «Kamvol»

Purpose of the study - the effectiveness of dedivciation policy of JSC «Kamvol» and directions for its improvement.

Purpose: evaluation of the dedivciation policy of JSC "Kamvol" and offer directions for its improvement.

Methods: a comparative analysis, groups, economic-mathematical, expert assessments.

Research and development: We study the principles and tools of the amortization policy of JSC "Kamvol", proposed a new dedivciation policy of the enterprise and are given the tools examine its effectiveness.

Elements of scientific innovation: developed an amortization policy, which would enhance the formation and use of dedivciation in investment and innovation activities of JSC "Kamvol".

Areas of potential application: the adoption of JSC "Kamvol" and other similar enterprises had grown, this dedivciation policy in order to improve the efficiency of formation and use of dedivciation deductions.

Author confirmed that it contained cash-analytical material correctly and objectively reflects the state of the process under study, all borrowed from literature and other sources of theoretical, methodological and methodical aspects and concepts accompanied by references to their authors.


ВСТУП


Капітал, як фактор виробництва, являє собою фонди виробничого обладнання. Для того, щоб капітал приносив прибуток у процесі виробництва, необхідно постійно підтримувати його у первісному рентабельне стані, щоб його неминучий знос не завдавав шкоди комерційної діяльності підприємства.

З метою уникнути збитків і підтримати прибутковість капітальних фондів організація робить амортизаційні відрахування, які становлять грошові кошти, призначені для відшкодування зносу капіталу. Амортизаційні відрахування на повне відновлення капіталу виробляються з доходу, отриманого від реалізації створеної за допомогою капітальних фондів продукції. Причому, фактично амортизаційні відрахування включаються у вартість виробленої даними капітальними фондами продукції і являють собою перенесення вартості поступово зношуються основних засобів на вартість вироблюваної продукції. Таким чином, амортизація - це процес відтворення капіталу. Чим швидше відбувається його відтворення, тим ефективніше комерційна діяльність організації. Це особливо актуально у зв'язку зі стрімким науково-технічним прогресом, підвищенням наукоємності виробництва та скороченням життєвого циклу більшості капітальних фондів.

З 1 липня 2009 р. в Республіки Білорусь в правовому регулюванні амортизації відбулися зміни: Постановою Міністерства економіки Республіки Білорусь, Міністерства фінансів Республіки Білорусь, Міністерства архітектури і будівництва Республіки Білорусь від 27.02.2009 N 37/18/6 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів »затверджена нова Інструкція про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів трьома республіканськими органами державного управління (Міністерством економіки Республіки Білорусь, Міністерством фінансів Республіки Білорусь, Міністерством архітектури і будівництва Республіки Білорусь.

Затвердження нової редакції Інструкції з амортизації не означає корінних перетворень застосовуваного до теперішнього часу порядку нарахування амортизації.

Зміни, внесені до Інструкції з амортизації, торкнулися в основному її формальної структури та логіки викладу, систематизують її основні положення, враховують зміни, що відбулися в юридичній термінології та нормотворчої техніки з 2001 року, конкретизують і спрощують окремі норми, що регулюють порядок нарахування та використання амортизаційних відрахувань на основі аналізу практики їх застосування.

Разом з тим не вирішені головні питання, як підняти рівень амортизаційних відрахувань до джерела фінансування інвестицій.

Актуальність теми дослідження дипломної роботи визначається тим, що за роки відбудовного (після кризового) зростання економіки так і не відбулося принципових змін в процесі технологічного переозброєння підприємств та активізація процесів оновлення основного капіталу є одним із важливих чинників забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Одночасно в економіки спостерігаються вже нові кризові явища.

Ряд аспектів формування та використання амортизаційних відрахувань, що розглядаються з позиції методів нарахування амортизаційних відрахувань розроблений в роботах таких вчених як Волков О.І., Заєць Н.Є., Василевська Т.І., Ільїн А.І., Савицька Г.В. Нормативно-правові акти відображають досить істотну частину теоретичної бази формування та використання амортизаційних відрахувань підприємства, однак акцент у них зроблено на юридичні аспекти амортизації підприємства. Роботи таких авторів як Колтовіч С.П., Левкович О. А., Тишкова І. Є., Бабин В. Ф., Толкунов І.Д., Хлабордов В.А., містять опис проблемних питань формування та використання амортизаційних відрахувань до Республіці Білорусь.

Методологічною основою дослідження в дипломній роботі є діалектичний метод пізнання, математико-статистичний, структурний і порівняльний види аналізу, методи економічного аналізу та синтезу, графічної інтерпретації, метод експертних оцінок. Необхідна для роботи глибина дослідження і достовірність висновків досягається за рахунок використання принципів діалектичної і формальної логіки, основними з яких є об'єктивність розгляду, всебічність, пошук протиріч.

У роботі зроблена спроба розробити нову амортизаційну політику підприємства з урахуванням необхідних для поступального розвитку підприємства вимоги в області амортизації.

Метою даної роботи є розробка та обгрунтування амортизаційної політики підприємство ВАТ «Камволь», для чого в роботі вирішені наступні завдання:

  1. визначити теоретичні основи амортизаційної політики;

  2. розкрити сутність амортизаційної політики;

  3. розглянути методи нарахування і відображення амортизації, що застосовуються в бухгалтерському та податковому обліку;

  4. виявити взаємозв'язок амортизаційної політики з фінансовими показниками роботи організації;

  5. розглянути шляхи вдосконалення оцінки амортизаційної політики.

Об'єктом дослідження в дипломній роботі є амортизаційна політика підприємства на ВАТ «Камволь».

Предметом дослідження диплом роботі є проблемні питання вдосконалення форм і методів формування та використання амортизаційних відрахувань на ВАТ «Камволь», напрями вдосконалення амортизаційної політики підприємства.

Дипломна робота складається з трьох розділів. Перший розділ присвячений вивченню теоретичних основ формування і використання амортизаційних відрахувань. У даному розділі виявляються функції та роль амортизаційних відрахувань у відтворенні основних засобів, вивчаються методи нарахування амортизаційних відрахувань, проводиться їх порівняння.

Друга частина дипломної роботи присвячена аналізу сучасного стану формування і використання амортизаційних відрахувань в народному господарстві, в рамках якого вивчається структура і тенденції зміни джерел фінансування капітальних вкладень в основних галузях народного господарства, а також досліджується умови формування та використання амортизаційних відрахувань на ВАТ «Камволь».

Третя частина роботи присвячена виявленню проблемних питань удосконалення форм і методів формування та використання амортизаційних відрахувань на підприємстві, в результаті чого пропонуються напрямки щодо вдосконалення амортизаційної політики підприємства.


  1. Теоретичні основи формування і використання амортизаційних відрахувань


Купуючи основний засіб, підприємство витрачає гроші на його придбання. Після цього починає його використовувати: випускати продукцію або надавати послуги, заробляючи при цьому прибуток. Виходить, що основний засіб - головне джерело прибутку підприємства.

Частина вартості основного засобу щомісяця включається у вартість виробленої продукції. Це відбувається до тих пір, поки вся вартість основного засобу не повернеться на підприємство у вигляді грошей, отриманих від продажу продукції. Такий процес відшкодування витрат на придбання основного засобу, який триває протягом кількох років, прийнято називати амортизацією, а суми, які щомісячно відшкодовуються, - амортизаційними відрахуваннями.


1.1 Економічна сутність амортизації, її місце і значення у відтворенні основних фондів


Поняття амортизація нерозривно пов'язане з процесом зносу об'єктів основних засобів.

Саме тому розгляд економічної сутності амортизації почнемо з вивчення зносу.

Під зносом слід розуміти процес поступової та очікуваної втрати будь-яким штучно створеним об'єктом функціональних якостей, пов'язаних з його експлуатацією та / або моральним старінням. Знос відображає втрату споживчих властивостей об'єкта та відповідне зменшення його вартості. Знос непридатний до таких об'єктів, як земельні ділянки і об'єкти природокористування.

Основні засоби піддаються зносу двоякого роду - моральному і фізичному. Моральний знос основних засобів відбувається до настання повного фізичного зносу. Моральний знос відповідно до характеру причин, його викликають, має дві форми. Перша форма - знос, визначається зниженням вартості даних основних засобів внаслідок скорочення витрат необхідної праці на їх створення у зв'язку із зростанням продуктивності праці в галузях, які виробляють ці основні засоби. Величина морального зносу першої форми у відсотках до повної початкової вартості об'єкта визначається за формулою 1.1:



де - первісна вартість основних засобів;

- Відновна вартість об'єкта.

Друга форма - знос внаслідок створення нових, більш продуктивних і зроблених машин і устаткування подібного роду і призначення, що призводить до знецінення менш досконалої техніки. Нові машини більш економічні і продуктивні. Моральний знос другої форми розраховується наступним чином (1.2):



де і - Відповідно первісна вартість старої і нової машини;

і - Відповідно річна продуктивність старої і нової машини в натуральних одиницях виміру;

і - Відповідно строк корисного використання старої та нової машини, років;

Т - термін корисного використання старої машини, років.

У загальному вигляді обидві форми морального зносу можуть бути визначені за формулою 1.3:



де - відновна вартість нового об'єкта, який має більш високу продуктивність, ніж старий об'єкт аналогічного призначення.

Фізичний знос основних засобів - це втрата ними первісної споживчої вартості, через що вони поступово приходять в непридатність і вимагають заміни новими. Так, в процесі експлуатації будівлі та споруди піддаються поступовому старінню, машини та обладнання - матеріального зносу. Фізичний знос обумовлюється двома факторами. Першим з них є функціонування засобів праці, в ході якого відбувається механічне зношування тертьових деталей, втомний знос металу і дерева, деформація окремих конструкцій у результаті осадових явищ, динамічних навантажень, струсів і т. п. Це так званий виробничий знос. Другим чинником фізичного зносу є вплив природних сил природи, яке виявляється у корозії металів, вивітрюванні, руйнуванні дерева і т. д. Це так званий природний знос.

Як і моральний, фізичний знос може бути повним і частковим. Повний знос вимагає заміни старого обладнання новим, частковий знос усувається шляхом капітального ремонту і модернізації діючих машин і устаткування. Встановлення ступеня зношування необхідно для визначення реальної залишкової вартості основних засобів, планування заміни старих машин та устаткування новими.

Поняття «знос» первинно по відношенню до поняття «амортизація». Перш за все, знос матеріальний, вимірюємо і не залежить від способів ведення обліку. Амортизація ж нематеріальна, її не можна виміряти, а можна лише кількісно визначити, тобто нарахувати, причому тим чи іншим способом, який закладений в обліковій політиці організації. Термін «амортизація» походить від лат. amortisation, що дослівно перекладається як «погашення». Стосовно до основних засобів під амортизацією слід розуміти певні дії, пов'язані з обліком зношуються майна, застосовувані протягом строку корисного використання відповідних об'єктів і забезпечують перенесення їх вартості на вироблену продукцію, виконані роботи, надані послуги. Амортизаційні відрахування - грошовий вираз розміру амортизації, відповідного ступеню зносу основних засобів.

В даний час зміст, вкладений в поняття «амортизація», розширився і змінився. Так, амортизаційні відрахування (або амортизація) відносяться до витрат по звичайних видах діяльності і розглядаються як засіб відшкодування вартості основних засобів, нематеріальних та інших активів. При цьому під витратами підприємства визнається зменшення економічних вигод у результаті вибуття активів, що приводить до зменшення капіталу цієї фірми. Стосовно до зношується в процесі експлуатації майну як витрати слід розглядати нараховується знос, суми якого і відображають вибуття активів фірми. І нарешті, всі витрати по звичайних видах діяльності включаються до собівартості продукції і зменшують фінансовий результат від виробничо-господарської діяльності фірми.

Але на відміну від інших статей собівартості (матеріальні витрати, заробітна плата, відрахування та ін) процес амортизації не веде до відтоку фінансових коштів, оскільки амортизаційні відрахування відшкодовуються після реалізації продукції. А так як безпосередньо для заміни зношеного устаткування ці кошти можуть знадобитися лише через тривалий час і накопичувати їх спеціально недоцільно, вони (як і прибуток) є джерелом розширеного відтворення та фінансування розвитку організації. Отже, амортизаційні відрахування виступають внутрішнім джерелом фінансування витрат фірми, сприяють зміні структури активів і дозволяють купувати нові машини і устаткування без залучення коштів ззовні у вигляді позик, позик і кредитів.

Амортизаційні відрахування представляють собою віднесення на собівартість нарахованого зносу майна. Іншими словами, вартість об'єктів основних засобів погашається за допомогою нарахування амортизації.

Амортизується, змінюється за рішенням комісії, що затверджується керівником організації, у випадках: завершення модернізації устаткування, технічного переозброєння, дообладнання, реконструкції, добудови, а також в інших випадках відповідно до законодавства.

Різниця вартості, яка амортизується об'єкта основних засобів і суми амортизації, нарахованої по ньому, являє собою його недоамортізіруемую вартість, яка відображається по рядку 110 бухгалтерського балансу.

Об'єктами нарахування амортизації є основні засоби та нематеріальні активи організацій як використовувані, так і не використовувані у підприємницькій діяльності.

У індивідуальних підприємців основні засоби та нематеріальні активи, які не використовуються у підприємницькій діяльності, об'єктами нарахування амортизації не є.

В умовах стійкого попиту на продукцію (роботи, послуги) передові фірми можуть заміняти застаріле обладнання, впроваджувати нове, більш прогресивний, що дозволяє їм знижувати витрати на виробництво, досягати високої продуктивності праці, що в кінцевому підсумку забезпечує переваги перед конкурентами у виборі маркетингової і цінової стратегії. Місце амортизації у фінансуванні розвитку підприємства можна проілюструвати малюнком 1.


Малюнок 1 - Місце амортизації у фінансуванні розвитку підприємства.


До амортизируемим основних засобів відносяться:

  • будівлі, включаючи тимчасові титульні; споруди, включаючи відомчі дороги; передавальні пристрої, робочі та силові машини, механізми та обладнання, транспортні засоби; вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої; обчислювальна техніка, оргтехніка; інструмент; виробничий і господарський інвентар та приладдя; робоча худоба ; багаторічні насадження: основні засоби гірничодобувної промисловості; буферний газ та інше майно (активи), зараховують за встановленою законодавством класифікацією до основних засобів (далі - за діючою класифікацією);

  • капітальні вкладення у поліпшення земель (меліоративні, іригаційні та інші роботи), не пов'язані зі створенням споруд; капітальні вкладення в орендований (отримане в лізинг) майно;

  • обладнання, моделі, зразки, що знаходяться в кабінетах, лабораторіях, на інших площах наукових і навчальних організацій (селекційних центрів, дослідно-експериментальних баз, центрів колективного користування, спеціальних майстерень, фітотронах, віваріїв, теплиць і тому подібних), що використовуються для наукових і навчальних цілей (крім прийнятих до обліку до початку застосування цього Положення), виставкові та рекламні стенди;

  • об'єкти житлового фонду, зовнішнього благоустрою, зовнішнього освітлення, що використовуються організацією для виконання статутних цілей. До об'єктів зовнішнього благоустрою слід відносити об'єкти згідно з затвердженим у встановленому порядку переліку;

  • спортивні споруди, автомобільні дороги та комплекс інженерних споруд, що входять до складу доріг (земляне полотно, дорожній одяг, мости, шляхопроводи, труби, системи водовідведення, дорожні знаки, захисні пристрої, майданчики відпочинку, засоби зв'язку;

  • об'єкти, зазначені в цьому пункті, за умови їх функціонування із залученням фінансування з республіканського та / або місцевих бюджетів, а також фінансування з аналогічних та інших джерел організацій республіканської і комунальної форм власності, втрата вартості яких відображається в бухгалтерському обліку довідково на позабалансових рахунках наприкінці звітного року:

- Судноплавні гідротехнічні споруди,

- Об'єкти житлового фонду,

- Об'єкти зовнішнього благоустрою і зовнішнього освітлення,

- Автомобільні дороги загального користування, комплекс інженерних споруд, що входять до складу цих доріг,

- Спеціалізовані спортивні споруди (трамплін, стрільбище для занять біатлоном, ролерні траса, траса для фрістайлу, легкоатлетичне споруда для штовхання ядра з біговою доріжкою),

- Інші об'єкти основних засобів, порядок функціонування яких є законодавчо встановленої галузевої особливістю;

- Мобілізаційні об'єкти: запасні пункти управління, що окремо стоять притулку і укриття цивільної оборони республіканської і комунальної форм власності, законсервовані в установленому порядку мобілізаційні потужності, складські будівлі і споруди або частини складських приміщень, сховищ, ємностей, полігони, майданчики та інші споруди, призначені для зберігання матеріальних цінностей державного і мобілізаційного резервів, системи резервів матеріальних ресурсів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що знаходяться в запасі об'єкти мобілізаційного і державного резервів, системи резервів матеріальних ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій, об'єкти озброєння, військової та спеціальної техніки та об'єкти, призначені для їх зберігання і утилізації, об'єкти незнижуваного запасу.

Нормативний термін служби по об'єктах основних засобів, не включеним в діючу класифікацію, встановлюється рішенням комісії на підставі технічної документації організацій-виробників, а в її відсутність - комісією шляхом оцінки технічного стану об'єкта відповідно до законодавства.

При розбіжності значень нормативних термінів служби, встановлених стосовно позицій діючої класифікації, і значень термінів експлуатації окремих об'єктів основних засобів, встановлюваних організаціями-виробниками в технічній документації на продукцію на строк, що дорівнює році або більш ніж на 1 рік, комісія організації мають право використовувати для цілей цього Положення значення нормативних термінів служби цих об'єктів, виходячи з термінів експлуатації, які підтверджуються технічною документацією організацій-виробників. Організації повинні забезпечити збереження документів з обліку основних засобів та зазначеної технічної документації протягом усього терміну служби об'єкта.

Нормативний термін служби об'єктів основних засобів, що не використовуються у підприємницькій діяльності, у тому числі раніше знаходилися в експлуатації, визначається при придбанні кожним балансоутримувачем або власником з дня прийняття їх на облік при введенні в експлуатацію. По об'єктах, раніше перебували в експлуатації, комісія має право знижувати нормативні терміни служби вдвічі, але не нижче ніж до двох років.

Нормативний термін служби і термін корисного використання об'єктів нематеріальних активів визначається виходячи з часу їх використання (терміну служби), що встановлюється патентами, свідоцтвами, ліцензіями, відповідними договорами та іншими документами, що підтверджують вдачі правовласника. При неможливості визначення нормативного терміну служби нематеріального активу норми амортизаційних відрахувань по ньому встановлюються за рішенням комісії: на термін до двадцяти років, але не більше терміну діяльності організації (за коштами індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів та послуг). Нормативний термін служби основних засобів, що раніше перебували в експлуатації, визначається з моменту прийняття їх на облік при первісному введенні в експлуатацію.

Нормативні строки служби встановлюються тільки по об'єктах, невживаних підприємницькою діяльністю, стосовно кожної позиції, включеної до їх класифікацію. Для об'єктів, використовуваних у підприємницькій діяльності, порядок амортизації передбачає застосування діапазонних строків корисного використання. Ці терміни і виробничі від них норми амортизації встановлені по семи груп основних засобів:

  • Будівлі;

  • Споруди;

  • Машини та обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, робітник і племінну худобу;

  • Обчислювальна техніка, обладнання зв'язку, оргтехніка і т.д.;

  • Транспортні засоби;

  • Повітряні судна;

  • Основні засоби гірничодобувних галузей промисловості.

Організації самостійно визначають норми амортизації в рамках встановлених діапазонів строків корисного використання, виходячи з очікуваного періоду функціонування об'єкта, протягом якого може бути отримана економічна вигода (дохід). Ця операція оформляється рішенням комісії, затвердженої керівником організації.

Амортизація основних засобів і нематеріальних активів нараховується:

  • по об'єктах, що використовуються у підприємницькій діяльності, амортизація основних засобів нараховується виходячи з обраного терміну корисного використання лінійним, нелінійним і продуктивним способами;

  • за основними засобами, невживаних у підприємницькій діяльності, - виходячи з нормативного терміну служби лінійним способом.


    1. Способи та методи нарахування амортизації


Амортизація об'єктів основних засобів здійснюється одним з наступних методів розрахунку амортизаційних відрахувань:

  • лінійний спосіб;

  • спосіб зменшуваного залишку;

  • спосіб списання вартості за сумою чисел років терміну корисного використання;

  • спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт).

Амортизація об'єктів основних засобів нараховується:

  • по об'єктах організацій (за винятком бюджетних), використовуваним у підприємницькій діяльності, - виходячи з обраного терміну корисного використання лінійним, нелінійним і продуктивним способами;

  • по об'єктах, не використовуваним у підприємницькій діяльності, а також об'єктів бюджетних організацій - виходячи з нормативного терміну служби лінійним способом.

При нелінійному способі використовуються методи суми чисел років і зменшуваного залишку.

Організація самостійно визначає способи і методи нарахування амортизації. Причому по об'єктах одного найменування вони можуть розрізнятися (п. 37 Інструкції N 37/18/6)

Строк корисного використання - це період, протягом якого експлуатація об'єкта основних засобів повинна приносити дохід фірмі або служити для досягнення цілей її діяльності. Фірма самостійно визначає цей термін для прийнятих до бухгалтерського обліку основних засобів. Таким чином, бухгалтер, беручи до обліку об'єкт основних засобів, повинен вже знати строк його корисного використання виходячи з умов виробництва та технологічного процесу. Строк корисного використання визначається за технічними умовами, відбитим у супровідній об'єкт документації. При відсутності таких записів або документів він визначається виходячи з:

  • очікуваного терміну використання даного об'єкта відповідно до передбачуваної продуктивністю або інтенсивністю застосування;

  • очікуваного фізичного зносу, залежить від режиму експлуатації (число змін), природних умов і впливу агресивного середовища, системи планово-попереджувального ремонту та інших його видів;

  • нормативно-правових та інших обмежень використання цього об'єкта (наприклад, термін оренди).

У деяких випадках термін корисного використання може визначатися в залежності від кількості продукції або іншого натурального показника обсягу робіт, який планується отримати в результаті використання даного обладнання.

Річна сума амортизаційних відрахувань визначається:

  • при лінійному способі - з початкової вартості об'єкта і норми амортизації, обчисленої з урахуванням строку корисного використання цього об'єкта;

  • при способі зменшуваного залишку - з залишкової вартості об'єкта на початок звітного року та норми амортизації, обчисленої з урахуванням строку корисного використання цього об'єкта;

  • при способі списання вартості по сумі чисел років - з початкової вартості об'єкта та річного співвідношення, де в чисельнику число років, що залишаються до кінця строку служби об'єкта, а в знаменнику сума чисел років терміну служби об'єкта.

Лінійний спосіб полягає в рівномірному (по роках) нарахування амортизації організацією протягом усього нормативного терміну служби чи терміну корисного використання об'єкта основних засобів або нематеріальних активів. Річні норми нарахування амортизації в першому і кожному з наступних років терміну експлуатації об'єкта в одного балансоутримувача або власника збігаються. Розбіжність цих норм можливе у випадках зміни умов експлуатації об'єктів (коефіцієнтів змінності роботи машин і устаткування, середовища, в якій вони експлуатуються, інших відхилень від встановлених базових режимів роботи та інших умов відповідно до чинного законодавства) (п. 38 Інструкції № 37/18 / 6).

При лінійному способі річна сума амортизаційних відрахувань визначається, виходячи з вартості, яка амортизується об'єкта основних засобів або нематеріальних активів і нормативного терміну служби чи терміну його корисного використання шляхом множення вартості, яка амортизується на прийняту річну лінійну норму амортизаційних відрахувань.

При лінійному способі нарахування амортизації по використовуваних у підприємницькій діяльності об'єктів річна (місячна) норма амортизації розраховується як величина, зворотна обраному терміну корисного використання об'єкта в роках і / або місяцях.

Річна сума амортизаційних відрахувань визначається множенням вартості, яка амортизується основного засобу на розраховану річну лінійну норму амортизаційних відрахувань. При розрахунку річної суми амортизації враховуються результати переоцінки основних засобів.

Щомісячна сума амортизаційних відрахувань дорівнює частці від ділення річної суми амортизаційних відрахувань на кількість місяців у році. У загальному випадку це 12 місяців. По об'єктах сезонного використання суму амортизаційних відрахувань потрібно розділити на кількість місяців сезонної експлуатації об'єкта.

Нелінійний спосіб полягає в нерівномірному (по роках) нарахуванні організацією амортизації протягом строку корисного використання об'єкта основних засобів або нематеріальних активів кошти (п. 40 Інструкції № 37/18/6).

Об'єктом застосування нелінійного способу нарахування амортизації є передавальні пристрої, робочі, силові машини та механізми, обладнання (включаючи обладнання зв'язку, лабораторне та навчальне обладнання), обчислювальна техніка та оргтехніка, транспортні засоби та інші об'єкти основних засобів, які безпосередньо беруть участь у процесі виробництва продукції ( робіт, послуг), включаючи антени, злітно-посадочні смуги, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої (пристрої системи цивільної авіації, обладнання системи посадки і наземні засоби водіння літака, апаратура диспетчерського управління спеціальних видів зв'язку та інші), інструмент, робоча худоба, нематеріальні активи (за винятком фірмових найменувань та товарних знаків), а також об'єкти лізингу.

Нелінійний спосіб не застосовується при нарахуванні амортизації за:

  • будівель, споруд, за винятком антен і злітно-посадочних смуг;

  • машин, обладнання і транспортних засобів з нормативним терміном служби до 3 років, легковим автомобілям (крім експлуатованих в якості службових - спеціальних, а також використовуються для послуг таксі);

  • обладнання цивільної авіації, строк корисного використання якого визначається виходячи з часового ресурсу;

  • унікальному обладнання, призначеного для використання у випробуваннях, виробництві дослідних партій продукції;

  • предметів інтер'єру, включаючи офісні меблі;

  • предметів для відпочинку, дозвілля і розваг;

  • фірмових найменувань, товарних знаків (п. 41 Інструкції № 37/18/6).

При нелінійному способі річна сума амортизаційних відрахувань розраховується методом суми чисел років або методом зменшуваного залишку з коефіцієнтом прискорення від 1 до 2,5 рази. Норми нарахування амортизації в першому і кожному з наступних років терміну застосування нелінійного способу можуть бути різними (п. 42 Інструкції N 37/18/6).

Метод суми чисел років полягає у визначенні річної суми амортизаційних відрахувань виходячи з вартості, яка амортизується об'єктів основних засобів і відносини, у чисельнику якого - число років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта, а в знаменнику - сума чисел років терміну корисного використання об'єкта.

При використанні методу зменшуваного залишку річна сума амортизації розраховується виходячи з обумовленої на початок звітного року недоамортизованої вартості і норми амортизації. Вона обчислюється виходячи з терміну корисного використання об'єкта і прийнятого організацією коефіцієнта прискорення (від 1 до 2,5 разу) (п. 42 Інструкції N 37/18/6).

Продуктивний спосіб нарахування амортизації основних засобів полягає у нарахуванні організацією амортизації виходячи з його вартості, яка амортизується і відносини натуральних показників обсягу продукції (робіт, послуг), випущеної (виконаних) в поточному періоді, до ресурсу об'єкта, визначеному відповідно до п. 23 Інструкції N 37 / 18 / 6.

Приклади розрахунку амортизаційних відрахувань різними способами наведені в Таблиці 1. Розмір амортизаційних відрахувань, виражений у відсотках від початкової вартості відповідних об'єктів основних засобів, називається річною нормою амортизації або нормою амортизації. В даний час норма амортизації розраховується виходячи з повного відновлення (реновації) основних засобів за формулою (1.1):



де - первісна вартість основних засобів;

- Ліквідаційна вартість основних засобів;

Т - термін корисного використання основних засобів, років.

Для багатьох видів устаткування встановлені різні норми амортизаційних відрахувань залежно від того, на підприємствах якого типу виробництва воно експлуатується - масового, крупносерійного, дрібносерійного або одиничного.

При нарахуванні амортизації способом зменшуваного залишку норма амортизації застосовується не до початкової, а до залишкової вартості об'єкта основних засобів. У результаті цього база для розрахунку амортизації з року в рік зменшується і за весь строк корисного використання об'єкта його первісна вартість не буде перенесена на вартість виробленої продукції. Собівартість продукції занижуватиметься, і до кінця терміну використання залишиться значна недоамортізіруемая вартість об'єкта.

Приклад. Первісна вартість об'єкта - 120 тис. руб., Термін його корисного використання - 8 років, річна норма амортизації - 12,5%.

Отже, річна норма амортизації приймається рівною 25% (12,5% х2). Сума нарахувань амортизації складе:


1-й рік - 120 тис. руб. х 25% = 30 тис. руб.

2-й рік - (120 тис. руб. - 30 тис. руб.) Х 25% = 22,5 тис. руб.

3-й рік - (90 тис. руб. - 22,5 тис. руб.) Х 25% = 16,8 тис. руб.

4-й рік - (67,5 тис. руб. - 16,8 тис. руб.) Х 25% = 12,7. Тис. руб.

5-й рік - (50,7 тис. руб. - 12,7 тис. руб.) Х 25% = 9,5 тис. руб.

6-й рік - (38,0 тис. руб. - 9,5 тис. крб.) Х 25% = 7,1 тис. руб.

7-й рік - (28,5 тис. руб. - 7,1 тис. крб.) Х 25% = 5,4 тис. руб.

8-й рік - (21,4 тис. руб. - 5,4 тис. руб. = 16,0 тис. руб., Або 120 тис. руб. 104 тис. руб., Тобто сума нарахованої амортизації за 7 років .


Таблиця 1 - Розрахунок амортизаційних нарахувань різними способами

Спосіб нарахування База розрахунку Порядок розрахунку
1 2 3
  1. Лінійний

  1. Первісна вартість об'єкта (ПС)

  2. Норма амортизації, обчисленої виходячи з корисного використання об'єкта (СПІ)

1. ПС - 120 тис. рублів

2. СПИ - 8 років

3. Річна сума амортизації - 15 тис. рублів (120000:8)

4. Річна норма амортизації - 12,5 відсотка (15 тис. рублів Ч 100: 12 місяців)

5. Норма амортизації за звітний місяць - 1,0417 відсотка (12 відсотків: 12 місяців)

6. Сума амортизації за звітний місяць - 1 250 рублів (120 тис. рублів Ч 1,0417 відсотка: 100)

  1. За сумою чисел терміну корисного використання

  1. Первісна вартість об'єкта (ПС)

  2. Річне співвідношення (частка від ділення кількості років, що залишилися до кінця терміну служби об'єкта, на суму чисел років терміну служби)

1. ПС - 120 тис. рублів

2. Термін служби - 8 років

3. Сума числі років терміну служби - 36 (1 +2 +3 +4 +5 +6 +7 +8)

4. Норма і сума амортизації

1-рік 8Ч100: 36 = 22,22%; 22,22% Ч120: 100 = 26664 рублів

2-рік 7Ч100: 36 = 19,44%; 19,44% Ч120: 100 = 23328 рублів

3-рік 6Ч100: 36 = 16,67%; 16,67% Ч120: 100 = 20004 рублів

4-рік 5Ч100: 36 = 13,69%; 13,69% Ч120: 100 = 16668 рублів

5-рік 4Ч100: 36 = 11,11%; 11,11% Ч120: 100 = 13332 рублів

6-рік 3Ч100: 36 = 8,33%; 8,33% Ч120: 100 = 10 000 рублів

7-рік 2Ч100: 36 = 5,56%; 5,56% Ч120: 100 = 6672 рублів



8-рік 1Ч100: 36 = 2,78%; 2,78% Ч120: 100 = 3332 рублів

РАЗОМ: 120 000 рублів

  1. Списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт)

  1. Первісна вартість об'єкта (ПС)

  2. Передбачуваний до випуску обсяг продукції за весь період використання об'єкта основних засобів

1. ПС - 120 тис. рублів

2. Планований обсяг продукції до випуску - 200 тис. одиниць

3. За звітний період випущено 2 тис. одиниць

4. Сума амортизації на одиницю продукції - 0,6 (120 000: 200 000)

5. Амортизаційний відрахування за звітний місяць - 1 200 рублів (0,6 рублів Ч 2 000 одиниць)


Саме ця сума 16 тис. руб. приймається як амортизаційних відрахувань в останній рік строку корисного використання об'єкта.

У результаті загальна сума нарахованої амортизації за 8 років дорівнює початкової вартості об'єкта - 120 тис. руб. (30,0 + 22,5 + 16,8 + 12,7 + 9,5 + 7,1 + 5,4 + 16,0).

Як видно з наведених даних, навіть при застосуванні коефіцієнта прискорення, рівного двом, сума амортизації за весь строк корисного використання об'єкта може виявитися значно менше його первісної вартості. Тому без введення коефіцієнта прискорення даний спосіб практично непридатний.

Між тим коефіцієнт прискорення застосовується тільки за переліком високотехнологічних галузей і ефективних видів машин і устаткування, що встановлюється органами виконавчої влади.

Таким чином, при будь-якому способі нарахування амортизації загальна сума амортизаційних відрахувань за весь строк корисного використання об'єкта дорівнює первісної вартості основних засобів (а з урахуванням переоцінки основних засобів - їх відновної вартості). Разом з тим сума амортизації істотно відрізняється в залежності від прийнятого способу її нарахування. Розраховані норми амортизації при використанні способу списання вартості основних засобів по сумі чисел років терміну корисного використання наведено в Таблиці 2. Протягом звітного року амортизація по об'єктах основних засобів нараховується щомісячно незалежно від застосовуваного способу нарахування в розмірі 1 / 12 річної суми.

Організації поряд з лінійним способом нарахування амортизації можуть застосовувати механізм прискореної амортизації. При цьому право застосування механізму прискореної амортизації передбачається для активної частини виробничих основних засобів за переліком ефективних машин і устаткування, що встановлюється федеральними органами виконавчої влади. При введенні прискореної амортизації застосовується рівномірний (лінійний) метод її нарахування, при якому затверджена в установленому порядку норма річних амортизаційних відрахувань збільшується на коефіцієнт прискорення (розмір цього коефіцієнта не повинен перевищувати двох).


Таблиця 2 - Норми амортизації

Рік служби Число років корисного використання

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 1 66,67 50,00 40,00 33,33 28,57 25,00 22,22 20,00 18,18
2
33,33 33,33 30,00 26,67 23,81 21,43 19,44 17,78 16,36
3

16,67 20,00 20,00 19,05 17,86 16,67 15,56 14,55
4


10,00 13,33 14,29 14,29 13,89 13,33 12,73
5



6,67 9,52 10,71 11,11 11,11 10,91
6




4,76 7,14 8,33 8,89 9,09
7





3,57 5,56 6,67 7,27
8






2,78 4,44 5,45
9







2,22 3,51
10








1,75

Підприємства мають право застосовувати понижуючі коефіцієнти до діючих норм амортизаційних відрахувань.

Слід мати на увазі, що пільгові умови нарахування амортизації встановлені для малих підприємств, яким надано право застосовувати прискорену амортизацію основних виробничих засобів з віднесенням витрат на витрати виробництва (обігу) у розмірі, в 2 рази перевищує норми, встановлені для відповідних видів основних засобів. Поряд із застосуванням механізму прискореної амортизації суб'єкти малого підприємництва можуть списувати додатково як амортизаційні відрахування до 50% початкової вартості основних засобів з терміном служби більше 3 років. Крім того, суб'єкт малого підприємництва може списати наведену вище суму одноразово або в іншому порядку (за рішенням керівника організації). При цьому слід мати на увазі, що рішення про застосування механізму прискореної амортизації і додаткового списання в якості амортизаційних відрахувань до 50% початкової вартості основних засобів з терміном служби понад 3 років має бути зафіксовано на початку звітного року як елемент облікової політики. У разі припинення діяльності малого підприємства до закінчення одного року з моменту введення його в дію суми додатково нарахованої амортизації підлягають відновленню за рахунок збільшення показника фінансових результатів зазначеного підприємства.

При нарахуванні амортизації слід звернути увагу на об'єкти нерухомості. До нерухомого майна належать земельні ділянки, ділянки надр, відокремлені водні об'єкти і всі об'єкти, які пов'язані з землею так, що їх переміщення неможливе без невідповідного збитку, у тому числі будівлі, споруди, житлові та нежитлові приміщення, ліси і багаторічні насадження, підприємства як майнові комплекси, а також підлягають державній реєстрації повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти. Нарахування амортизації починається з наступного місяця після прийняття об'єкта нерухомості до бухгалтерського обліку в якості об'єкта основних засобів.

Застосування різних способів нарахування амортизації по об'єктах одного найменування передбачає виділення їх в окремі підгрупи.

Місячна норма амортизації при лінійному і нелінійному способах її нарахування складає 1 / 12 її річної норми з місяця початку нарахування амортизації.

Амортизаційні відрахування по об'єктах основних засобів, що використовуються у підприємницькій діяльності, виробляються протягом усього строку корисного використання об'єктів і незалежно від джерела їх придбання.

Об'єктивною основою амортизації є участь основних фондів у виробничому процесі. Амортизаційні витрати виникають протягом всього експлуатаційного періоду об'єкта. Амортизацію можна трактувати як процес поступового перенесення вартості основних фондів на вироблені товари і послуги. Перенесена частина вартості відноситься до виробничих витрат і повільно за певними законами включається в собівартість продукції в якості статті, виступає елементом ціни товару (послуги).

Амортизація займає важливе місце у фінансуванні інвестицій в основні засоби підприємства для його подальшого розвитку. У країнах далекого зарубіжжя інвестиції в основні засоби за рахунок амортизації становлять понад 2 / 3 від усього обсягу інвестиції, що значно знижує вартість інвестованих ресурсів. Для досягнення таких результатів необхідно розробка високоефективної амортизаційної політики підприємства.


  1. Аналіз сучасного стану формування та використання амортизаційного фонду в народному господарстві


    1. Структура та тенденції зміни джерел фінансування капітальних вкладень в основних галузях народного господарства


Одна з істотних проблем розвитку економіки Білорусі - старіння основного капіталу. Досить сказати, що на 1.01.2008 р. питома вага накопиченої амортизації в первісної вартості активної частини основних засобів (машини, обладнання та транспортні засоби) склав 65,2%.

Як показують дані Мінстату, головним джерелом відтворення та оновлення основних засобів є власні кошти організацій, в першу чергу - амортизація. При цьому суми амортизаційних відрахувань, що включаються до собівартості, безпосередньо залежать від результатів переоцінки основних засобів, яка, у свою чергу, покликана визначати реальну вартість цих активів.

Рисунок 2 - Приріст залишкової вартості основних засобів по основних галузей промисловості

Так, в результаті переоцінки, проведеної відповідно до Указу Президента від 20.10.2006 № 622 «Про питання переоцінки основних засобів, не завершених будівництвом об'єктів і невстановленого обладнання» (далі - Указ № 622) станом на 1.01.2008 р. (Малюнок 2), залишкова вартість ОЗ організацій республіки збільшилася на 10%, в т.ч. у зв'язку на 8,5%, промисловості - на 9,4%, в сільському господарстві - на 9,5, житлово-комунальному господарстві - на 9,8%, торгівлі та громадському харчуванні - на 10,4, будівництві - на 11 , 1, транспорті - на 11,6%.

Слід зазначити, що у разі застосування тільки індексного методу переоцінки вартість основних засобів зросла б на 18,9%. Наприклад, зростання залишкової вартості основних засобів в організаціях зв'язку та ЖКГ помітно нижче, ніж у середньому по республіці. Це пов'язано з тим, що у перших на балансі багато імпортного устаткування, переоцінка якого вироблялася методами прямої оцінки і перерахунку валютної вартості. А будівлі житлового фонду, що переважають у структурі основних засобів ЖКГ, взагалі не переоцінюються.


Рисунок 3 - Приріст залишкової вартості основних засобів за видами основних засобів


У розрізі видів основних засобів (Малюнок 3) більше всього в результаті переоцінки змінилася вартість передавальних пристроїв (на 16,8%). За ними слідують споруди (13%), інструмент, виробничий і господарський інвентар (11,6), будівлі (10,5%). Вартість активних видів ОС (машин, устаткування і транспортних засобів) змінилася на 6,2%, інших видів - на 3,7%.

У складі ОС основного виду діяльності організацій найменше зростання залишкової вартості в результаті переоцінки на 1.01.2008 р. відзначається по тій їх активної частини, за якою відповідно до Указу № 622 застосовувалися переважно методи прямої оцінки і перерахунку валютної вартості. При цьому залишкова вартість транспортних засобів зросла лише на 5,9%, машин і устаткування - на 6,2%.

Незначне зростання залишкової вартості інших видів обумовлений застосуванням індексного методу переоцінки на основі документів та матеріалів, підготовлених у період з дати попередньої переоцінки. Зокрема, по робочій худобі і тваринам основного стада індексний метод застосовувався виходячи з ціни 1 кг живої ваги, встановленої урядом, і відповідного коефіцієнта листопада 2008

Менше, ніж коефіцієнти з відповідних видів ОС, був і зростання залишкової вартості за будівель, споруд, передавальним пристроям, інструменту, виробничого та господарського інвентарю. Згідно з Указом № 622 по ним повинен застосовуватися тільки індексний метод переоцінки. Однак при цьому організації в основному використовували не пряму річну індексацію, а переоцінку шляхом долічування первісної (відновної) і залишкової вартості, зазначеної у висновках оцінювачів, документах і матеріалах, підготовлених організаціями за період з дати попередньої переоцінки, на відповідний коефіцієнт.


Малюнок 4 - Питома вага нарахованої амортизації по основних галузях економіки


Слід зазначити, що нові підходи організацій до переоцінки та амортизаційної політики дозволяють в цілому знижувати питома вага накопиченої амортизації в первісної вартості основних засобів основного виду діяльності. Так в цілому по економіці питома накопиченої амортизації знизився з 55,4% на початок 2006 р. до 51,9% - 2008 р., у т.ч. у промисловості - з 63,2 до 58,6, сільському господарстві - з 56 до 51%, на транспорті - з 49,8 до 49%, у зв'язку - з 48,8 до 45,1%, будівництві - з 56, 6 до 53,5%, торгівлі та громадському харчуванні - з 42,8 до 38,1%.

Переоцінка основних засобів надає вплив і на структуру собівартості продукції, робіт, послуг, одним з елементів якої є амортизація. Її частка у витратах в цілому по республіці знизилася з 5,8% в I кв. 2008 р. до 5,3% у січні-березні 2009 р. При цьому в промисловості ці цифри складають відповідно 4,3 і 3,9%, зв'язку - 22,2 і 21,2%, на транспорті - 14,7 і 13,8%. Не змінилася частка амортизації у витратах в будівництві - 2,8%. Це свідчить не тільки про більш грамотному підході організацій до проведення переоцінки, а й про випереджальному зростанні матеріальних витрат у складі собівартості в порівнянні з амортизацією.

На закінчення відзначимо, що питання достовірної оцінки майна стають особливо важливими у зв'язку із загостренням інфляційних процесів. Тому необхідно знову повернутися до проблеми обмежень на застосування методів прямої оцінки і перерахунку валютної вартості по окремих об'єктах основних засобів (в основному по об'єктах нерухомості), встановлених Указом № 622. Адже застосування індексного методу по таких об'єктах у більшості випадків призводить до необгрунтованого збільшення їх вартості і, як наслідок, зростання витрат.


    1. Фінансово-господарська характеристика підприємства


      1. Історія розвитку підприємства та характеристика виробничих потужностей

ВАТ «Камволь» - єдине в республіці підприємство по випуску вовняних тканин костюмного і плательного призначення. Підприємство забезпечує потребу в тканинах для форменого одягу Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Прокуратури, Державного митного комітету, МНС та інших структур.

Мінський камвольний комбінат будувався в 50-і роки. Перша продукція була випущена в 1955 р., в 1956 р. пущено в експлуатацію ткацьке виробництво, а в 1959 р. - оздоблювальне виробництво. Потужність підприємства становила 9 млн. пог. м готових тканин в рік. Технічне переозброєння в 70-х роках дозволило довести обсяг випуску до 21 млн. пог. м на рік. Відкрите акціонерне товариство «Камволь» створено на підставі наказу Мингосимущества Республіки Білорусь від 31 грудня 1993 р. шляхом перетворення державного підприємства «Мінський камвольний комбінат». Підприємство відноситься до текстильної галузі і входить до складу Білоруського державного концерну з виробництва та реалізації товарів легкої промисловості «Беллегпром».

Форма власності - приватна. Статутний фонд Товариства на 01.01.2009 р. становить 9 435,7 млн. руб. Частка держави у майні ВАТ «Камволь» становить 99,74%, юридичних осіб - 0,13% і фізичних осіб - 0,13%.

ВАТ «Камволь» знаходиться в Ленінському районі м. Мінська. Товариство випускає близько 15% всього обсягу промислової продукції району і є прирівняним до містоутворюючим.

Основними видами продукції підприємства є напівшерстяні камвольні тканини і товарна пряжа, що виготовляються як з власної сировини, так і на давальницькій основі. Річний обсяг випуску тканин ВАТ «Камволь» у 2008 р. склав 2 726 тис. пог. м тканин, в тому числі тканин з власної сировини - 1 060 тис. пог. м (39% від загального обсягу). Також було вироблено 120,1 т товарної пряжі, з яких 88,3 т (74% від загального обсягу) виготовлено з давальницької сировини.

У 2008 р., завдяки державній підтримці, підприємство змогло значно поліпшити показники своєї виробничо-господарської діяльності. Темп зростання обсягу виробництва до попереднього року в порівнянних цінах склав 119,4% (143,7% - у поточних цінах). Обсяг виробництва в натуральному вираженні в порівнянні з 2007 р. збільшився на 26% (у тому числі: тканин з власної сировини - на 50%). Рентабельність реалізованої продукції в 2008 р. склала 0,05% (у 2007 р. - «мінус» 6,67%).

Поліпшилася структура балансу. Коефіцієнт поточної ліквідності на 1 січня 2009 р. склав 0,95 (на 01.01.2008 р. - 0,7), а коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами склав «мінус» 0,11 (на 01.01.2008 р. - «мінус» 2,17). При цьому частка позикових коштів підприємства у валюті балансу знизилася до 54% ​​проти 132% на кінець 2007 р. Поліпшилася оборотність капіталу товариства, кредиторської та дебіторської заборгованості.

Середньооблікова чисельність працівників ВАТ «Камволь» в 2008 р. склала 1 605 осіб, у тому числі - промислово-виробничий персоналу - 1 484 чоловік, і в порівнянні з рівнем 2007 р. знизився на 62 особи або на 3,7%, забезпечено зростання продуктивності праці на рівні 123,2%.

Товариство має соціальну сферу, до складу якої входять дитячий дошкільний заклад та 3 гуртожитки.

На території підприємства працює УП «Ласунак», що здійснює харчування працюючих. Товариство має також магазин "Тканини".

ВАТ «Камволь» знаходиться в Ленінському районі м. Мінська. Товариство випускає близько 15% всього обсягу промислової продукції району і є прирівняним до містоутворюючим.

Виробничі потужності підприємства дозволяють виробляти при двозмінному режимі роботи 3,6 тис. т пряжі і 8,5 млн. пог. м суворих вовняних тканин.

У 1974-1978 рр.. в чесально-прядильному виробництві проведено технічне переозброєння в гребенечесальних, прядильному і тростильні-крутних цехах, встановлені стрічкові машини «Сан-Андре-Навара» (Італія) - 73 од., рівничних асортимент "Шлюмберже" (Франція) - 2 од., прядильні машини "Коньетекс" (Італія) -163 од., сполучні (21 од.) та крутильні (71 од.) машини «Савіо» (Італія).

Повторне технічне переозброєння торкнулося тільки гребенечесальних цеху - в 1993-1994 рр.. були встановлені гребенечесальних машини мод. 1605 фірми "Текстіма" (Німеччина) в кількості 71 од.

У ткацькому цеху встановлено ткацькі верстати СТБ2-175 (416 од.), СТБ4 180 (65 од.), СТБ2-216 (10 од.) Та СТБ2-250 (2 од.).

У цеху обробки тканин використовується технологічне обладнання виробництва Росії та країн далекого зарубіжжя, в тому числі: машини для посиленої валки і промивки тканин "турбомат-500" фірми "Мат" (Італія) 5 од.; Лінія для заварки і стабілізації "Контікраббінг" фірми "Мат" (Італія) - 1 од.; лінія промивання й заварки "Спіді Крабб" фірми "Мат" (Італія) і ЛЗП-180 (Росія) - 3 од.; сушильно-стабілізаційні машини «Текстіма» (Німеччина), " Елітекс "(Чехія) - 3 од.; Стригальня машини« Лаффер »(Італія) - 4 од.; прес-каландри" Маріо Кроста "(Італія) - 3 од.; усадочні машини" Біелла Шранк "(Італія) - 2 од .; автоклавні декатіри «Біелла Шранк» (Італія) - 3 од.; контрольно-мірильний машини "Оффрі" (Італія), МДН-180 (Росія) - 6 од.

Загальна кількість наявного на підприємстві основного технологічного обладнання складає 1 213 одиниць, вікова структура якого характеризується такими даними:


до 5 років 3 одиниці (0,2%);

від 5 до 10 років 37 одиниць (3,1%);

понад 10 років 1 173 одиниці (96,7%).


Рівень зносу активної частини основних фондів становить 84,3% (у тому числі по основного технологічного устаткування - 94%). У загальній кількості обладнання питома вага машин та апаратів старше 30 років становить 68% (845 одиниць), а старше 50 років - близько 5% (63 одиниці). Структура парку наявного технологічного обладнання характеризується даними Програми А.

Використання виробничих потужностей підприємства залишається низьким: за однониткової пряжі - 35%, а по готових тканин - 26%. Недозавантаження виробничих потужностей обумовлена ​​головним чином відсутністю обігових коштів для придбання сировини.

Стан основного технологічного обладнання дозволяє випускати якісну продукцію, однак подальше поліпшення фінансово-економічного положення потребуватиме збільшення обсягів випуску, що можливо тільки при здійсненні технічного переозброєння виробництва і модернізації устаткування.


      1. Фінансове становище підприємства

Економічна криза, що послідувала після 1991 року, несприятливо позначилося на господарській діяльності ВАТ «Камволь». Обсяг виробництва тканин знизився з 20963,5 тис. пог. м в 1991 р. до 2206 тис. пог. м в 2005 р. (у тому числі 1150 тис. пог. м - з власної сировини). Щорічно погіршувався його фінансовий стан. Зменшення прибутковості і наростання збитку відбувалося в міру скорочення обсягів виробництва. Відповідно, якщо в 1991 р. рентабельність склала 26,3%, то в 2005 р. - «мінус» 7,58% (збиток від реалізації - 3 421 млн. руб.). Причинами зниження ефективності роботи стали падіння купівельної спроможності населення, скорочення ємності внутрішнього ринку, негативні тенденції розвитку ринків сировини, випереджаюче зростання витрат на сировину, матеріали, паливно-енергетичні ресурси в порівнянні з ростом цін на продукцію, інфляція витрат виробництва при тривалості виробничого циклу близько 90 днів, наповнення ринку дешевими товарами китайського та турецького виробництва.

З 2007 р. ситуація на підприємстві почала стабілізуватися. У 2007 р. підприємством забезпечений темп зростання обсягу виробництва в зіставних цінах у розмірі 110,1%, а за споживчими товарах - 115%. На 23% знизилися залишки готової продукції на складах і склали 87% до середньомісячного обсягу виробництва. Скоротилася заборгованість підприємства по платежах до бюджету на 667 млн. руб., До Фонду соціального захисту населення - на 455 млн. руб., За природний газ - на 140 млн. руб. У той же час, фінансове становище підприємства залишалося складним. Незважаючи на зростання обсягів виробництва в зіставних цінах, випуск в натуральному вираженні знизився до 2164 тис. пог. м. У зв'язку з нестачею обігових коштів підприємство збільшило випуск тканин з давальницької сировини - до 1454 тис. пог. м (або на 26%). Збільшення частки давальницьких замовлень у загальному обсязі виробництва також зумовило зниження фінансової ефективності роботи підприємства: рентабельність реалізованої продукції склала «мінус» 8,6% (6,67% у порівнянних умовах 2008 року).

Структура балансу на кінець 2007 р. характеризувалася як незадовільна, а підприємство - як неплатоспроможне. Коефіцієнт поточної ліквідності на кінець 2007 р. склав 0,7, а коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами - «мінус» 2,17. При цьому боргові зобов'язання підприємства на 32% перевищували вартість його активів.

Дефіцит оборотних коштів збільшувався необхідністю утримання об'єктів соціальної сфери, збиток від яких у 2007 р. склав 821 млн. руб., В тому числі по Палацу культури - 286 млн. руб.

Дуже відчутну додаткове навантаження на фінансово-економічне становище суспільства також зробила необхідність проведення ремонтно-відновлювальних робіт на покрівлі головного виробничого корпусу. Через аварійний стан покрівлі головного виробничого корпусу та недопущення її обвалення в I кварталі 2004 р. підприємство припиняло роботу на 18 днів.

Для запобігання аварійній ситуації в 2004 р. на ремонт покрівлі було витрачено 100 млн. руб. інноваційного фонду, 600 млн. руб. цільової позики Мінміськвиконкому і 150 млн. руб. власних коштів. У 2005 р. на ці цілі було витрачено 664 млн. руб. Рада Міністрів Республіки Білорусь постановою від 24 липня 2006 р. № 924 виділив Суспільству на ремонт покрівлі 300 млн. руб. з коштів республіканського бюджету, призначених на фінансування витрат, пов'язаних зі стихійними лихами, аваріями і катастрофами. У 2007 р. роботи з відновлення покрівлі завершені, на це витрачено 627 млн. руб.

У 2008 р., завдяки державній підтримці, підприємство змогло значно поліпшити показники своєї виробничо-господарської діяльності. Так, в 2008 р. темп зростання обсягу виробництва в зіставних цінах склав 119,4% (143,7% - у поточних цінах). Обсяг виробництва в натуральному вираженні в порівнянні з 2007 р. збільшився на 26% (у тому числі: тканин з власної сировини - на 50%). Рентабельність реалізованої продукції в 2008 р. склала 0,05% (у 2007 р., в порівнянних умовах - зміни в обліковій політиці - «мінус» 6,67%).

Поліпшилася структура балансу. Коефіцієнт поточної ліквідності на 1 січня 2009 р. склав 0,95 (на 01.01.2008 р. - 0,7), а коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами склав «мінус» 0,11 (на 01.01.2008 р. - «мінус» 2,17). При цьому частка позикових коштів підприємства у валюті балансу знизилася до 54% ​​проти 132% на кінець 2007 р. Поліпшилася оборотність капіталу товариства, кредиторської та дебіторської заборгованості.

Підприємство є експортно-орієнтованим виробництвом: більше 57% випущених тканин відвантажується на експорт. Необхідно відзначити, що має місце зниження частки експорту в загальному обсязі реалізації (у натуральному вираженні), що обумовлюється зменшенням обсягів випуску продукції з давальницької сировини. Незважаючи на це, підприємство демонструє збільшення обсягу валютної виручки та експорту з урахуванням вартості давальницької сировини.

Підприємство не має сезонного характеру виробництва і збуту продукції. У той же час, як слабкої сторони можна відзначити відсутність в республіці сировинної бази і сезонний характер заготівлі вовни. Слабкою стороною комбінату є також дефіцит оборотних коштів, брак робочої сили і високий рівень зносу основного технологічного обладнання.

В якості сильних сторін підприємства необхідно відзначити високий рівень кваліфікації управлінського персоналу, наявність досвіду у виробництві широкого асортименту тканин, відповідність випущеної продукції міжнародним стандартам якості.

Основні показники виробничо-фінансової діяльності ВАТ «Камволь» за попередні роки наведені в Додатках Б, В, Г.

На 2009 р. концерном «Беллегпром» доведені основні цільові показники соціально-економічного розвитку підприємства, передбачають зростання промислового виробництва на рівні 111%, випуск споживчих товарів - 110%, рівень рентабельності реалізованої продукції - 1,1%, цільовий показник з енергозбереження «мінус »12 та ін (Додаток Д). Бізнес-планом передбачено вихід на передбачені показники, для чого буде потрібно своєчасне виділення коштів на поповнення оборотного капіталу і технічну модернізацію виробництва.


      1. Опис продукції та її якість

ВАТ «Камволь» виробляє тканини камвольні чистошерстяні та напівшерстяні для пошиття чоловічого та жіночого одягу, тканини спеціального призначення для силових структур (МВС, Міністерство оборони та ін); пряжу чистошерстяні та напівшерстяні для виробництва трикотажних виробів.

На ВАТ «Камволь» щорічно освоюється виробництво нового, що користується попитом асортименту тканин і пряжі, впроваджуються прогресивні технологічні процеси. У поточному році на підприємстві апробована технологія виробництва тканин з використанням нової еластанового нитки "Лайкра Т-400", яка за зовнішнім виглядом нагадує комплексну поліефірну нитку на поліуретановій основі. Застосування «лайкри Т-400» дозволяє прискорити процес створення тканин даного напрямку за рахунок виключення процесів прядіння, запарки, крутки. Вироблена таким чином тканину із застосуванням еластанового нитки може бути використана для виробництва форменого одягу, де необхідно забезпечити носкість і розтяжність, міцність і зручності при носінні. Враховуючи недостатню відносну навантаження на розрив натуральної сировини (вовни), з метою поліпшення якісних показників тканин і економії сировини впроваджена технологія з застосуванням нового заоливлювача сцепітеля Ханза-SI (фірма "ЦХТ", "Німеччина), що дозволяє збільшити сцепляемость волокон в стрічці і пряжі, поліпшується здатність утримувати воду, зменшується обривність в процесах прядіння, трощенія, кручення і ткацтва.

З метою розширення асортименту продукції, що випускається в умовах постійного браку натуральної сировини (вовни) вперше в СНД розроблена технологія виробництва пряжі і тканин з 100%-го штапельного поліпропіленового волокна. Застосування даної технології дозволяє випускати пряжу і тканини з покращеними споживчими властивостями, дана пряжа рекомендується до використання у виробництві спортивного одягу, а також для медичних потреб.

На підприємстві впроваджена колекція полегшених костюмних тканин з пряжі високих номерів і високої крутки типу «холодна шерсть», а також полегшені напівшерстяні костюмні тканини з пряжі 56 / 2 номери, які стали складнішими і різноманітнішими за структурно-колористичному оформлення за рахунок використання в тканинах мулінірованной і меланжевої пряжі.

Подальше вдосконалення асортименту тканин з урахуванням впровадження у використання нового обладнання буде проводитися в наступних напрямках:

  • впровадження шкільного асортименту з використанням пряжі муліне (напівшерстяна пряжа + віскозна нитка впрікрут до неї надає тканині шовковистість);

  • розширення асортименту пряжі, випуск нових видів пряжі з блискучою і матованою віскозою (8,4 х2 т і 16,6 т) впрікрут з 18 тексом;

  • розробка нових артикулів з використанням 100%-ої блискучою віскозної нитки (використання в якості ефекту).

З метою впровадження енергозберігаючих технологій на комбінаті використовуються препарати Ханза Кеттвакс 109 (ткацько-оздоблювальне виробництво) і Конікс БЖЗ (чесально-прядильне виробництво).

На ВАТ «Камволь» відповідними структурними підрозділами на постійній основі проводиться робота щодо забезпечення досягнення необхідних вимог до продукції, що випускається, позначених діючими технічними нормативно-правовими актами.

На підприємстві в період з 2002 р. по грудень 2004 р. проводилася робота щодо створення системи менеджменту якості на відповідність вимогам стандартів ISO серії 9000.

У грудні 2004 р. за результатами сертифікаційного аудиту Республіканським органом по стандартизації, метрології та сертифікації було видано сертифікат відповідності, який засвідчує, що система менеджменту якості проектування, розробки і виробництва тканин одежних чистошерстяних, вовняних, напіввовняних, пряжі з хімічних волокон і їхніх сумішей з натуральними волокнами для трикотажного і ткацького виробництва відповідає вимогам СТБ ІСО 9001-2001, розроблених на основі міжнародних стандартів ІСО 9000.

30-31 жовтня 2007 р. на підприємстві проведено сертифікаційний аудит, за результатами якого було зроблено висновок, що система менеджменту якості ВАТ «Камволь» відповідає вимогам СТБ ІСО 9001-2001.

Створена система якості описана тридцятьма стандартами підприємства і трьома робочими інструкціями, розробленими з урахуванням основних принципів менеджменту якості.

На підприємстві передбачаються наступні види технічного контролю: вхідний і технологічний. Вхідний контроль включає перевірку відповідності якості поставляються сировини, матеріалів і комплектуючих вимогам нормативної документації. Така система контролю дозволяє попереджувати дефекти на різних етапах виробництва і забезпечити високу та стабільну якість продукції.

В даний час всі випускаються на підприємстві чистововняні, вовняні та напіввовняні тканини пройшли сертифікацію в УП «Центр випробувань та сертифікації Тоот», про що є сертифікат відповідності, зареєстрований у Державному реєстрі за № BY/112 03.1.1. БА 12570 (термін дії - по 9 жовтня 2009 р.). Також є сертифікат відповідності на тканини для одягу чистововняні, вовняні та напіввовняні для здійснення продажів на території Росії за № Роос BY РБ 01.Н00881 (термін дії - по 9 жовтня 2009 р.). Частка сертифікованої продукції в загальному обсязі виробництва в 2008 р. становила 97%, а за бізнес-планом на 2009 р. планується на рівні 97,5%

Відповідно до вимог Міністерства охорони здоров'я Республіки Білорусь ВАТ «Камволь» отримав посвідчення № 08-33-9.67765 про державну гігієнічну реєстрацію на нитки, пряжу, тканини і полотна з усіх видів сировини, виданий заст. Головного державного санітарного лікаря м. Мінська (термін дії - по 21 листопада 2009 р.).


      1. Амортизаційна політика на підприємстві та аналіз її ефективності

Вибір оптимального способу нарахування амортизації є пріоритетним завданням для будь-якої організації. Адже від цього залежить величина податку на майно і податку на прибуток, що сплачується організацією. Успішне вирішення цього завдання може принести організації істотні вигоди у вигляді економії по сплаті цих податків. Якщо організація приймає рішення про вибір найбільш вигідних з точки зору оподаткування методів нарахування амортизації, то це істотно ускладнить ведення бухгалтерського та податкового обліку. Як відомо, розрахунок амортизації у бухгалтерському та податковому обліку збігається за певних умов, одним з яких є лінійний спосіб нарахування амортизації. Організація повинна зробити вибір: економити на сплаті податку на прибуток і майно, але при цьому різна вести розрахунок амортизації у бухгалтерському та податковому обліку або ідентично розраховувати амортизацію, але при цьому знизити трудомісткість облікових робіт.

З 1 липня 2009 р. порядок нарахування амортизації основних засобів регулює новий документ - Інструкція N 37/18/6. Однак вона обов'язкова до застосування тільки за основними засобами, прийнятими на облік з цієї дати.

По об'єктах, що рахувалися на обліку до 1 липня 2009 р., у суб'єктів господарювання є вибір - нараховувати амортизацію відповідно до Інструкції N 37/18/6 або в колишньому порядку до завершення встановленого терміну амортизації об'єкта. Раніше амортизація нараховувалася відповідно до Інструкції про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затвердженої Постановою Міністерства економіки Республіки Білорусь, Міністерства фінансів Республіки Білорусь, Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь, Міністерства архітектури і будівництва Республіки Білорусь від 23.11.2001 N 187/110 / 96/18.

На даний час на ВАТ «Камволь» використовується лінійний метод нарахування амортизації виходячи з часу їх використання (терміну служби) встановлюваного патентами, свідоцтвами, ліцензіями тощо, що підтверджують права правовласника. Він дозволяє рівномірно розподіляти суми зносу за термінами корисного використання. По об'єктах основних засобів і нематеріальних активів, щодо яких термін корисного використання визначити неможливо, норми амортизаційних відрахувань встановлює комісія, створена наказом по підприємству.

Протягом всього корисного терміну використання амортизація рівномірно відноситься на вартість продукції, що дозволить не завищувати і не занижувати собівартість і сприяти збереженню прибутку на колишньому рівні.

Переваги даного методу в тому, що він зручний, так як вносить стабільність і рівномірність в обчисленні собівартості, яка схильна до значних постійних змін унаслідок постійних змін у вартості матеріально-виробничих запасів.

Але цей спосіб не враховує те, що активи підприємства більш продуктивно і рівномірно використовуються тільки на перших роках. Зі зменшенням терміну корисного використання кошти все частіше вимагають ремонту, простоюють через поломок і морально застарівають, і на останніх роках амортизаційні відрахування знижуються.

Разом з тим, амортизаційні відрахування на відновлення і ремонт основних фондів на підприємстві характеризуються наступним показниками (таблиця 3).


Таблиця 3 - Відомості про амортизаційних відрахуваннях, сформованому амортизаційному фонді і інвестиція в основні кошти за 2006-2008 рр.. млн. рублів

Найменування показників 2006 2007 2008
Амортизаційні відрахування за період 559 647 640
Накопичені амортизаційні відрахування 70373 73382 80418
Вартість основних засобів введених в експлуатацію за рахунок коштів амортизаційного фонду 127 285 368

      1. Визначення нормативного та корисного термінів служби об'єктів основних засобів

Для проведення амортизаційної політики в організації створюється комісія з числа штатних фахівців. У зазначену комісію входять: головний інженер, головний бухгалтер, начальник планово-економічного відділу, начальник юридичної служби. Положення про комісію та її склад затверджує директор підприємства за погодженням із зборами акціонерів.

Результати роботи комісії оформляються протоколами, які містять посилання на записи в обліковій політиці організації і відповідні первинні облікові документи [10, п. 6].

Комісія з проведення на підприємстві амортизаційної політики:

    1. виділяє зі складу майна організації амортизується майно (включаючи віднесення однотипних об'єктів до основних і оборотних коштів);

    2. поділяє амортизуються об'єкти на використовувані і не використовувані у підприємницькій діяльності виходячи з їх функцій;

    3. розподіляє амортизуються об'єкти за видами, групам та позицій на підставі класифікації амортизованих основних засобів;

    4. оцінює технічний стан, експлуатаційні характеристики і умови функціонування об'єктів;

    5. вибирає і переглядає нормативні терміни служби та строки корисного використання об'єкта виходячи з встановлених базових режимів роботи; визначає ресурс кожного об'єкта, щодо якого прийнято рішення про нарахування амортизації продуктивним способом;

    6. вибирає і переглядає спосіб і метод нарахування амортизації (при прийнятті методу зменшуваного залишку - коефіцієнт прискорення) для кожного об'єкта, що амортизується або для групи об'єктів;

    7. приймає рішення про застосування поправочних коефіцієнтів до норми (сумі) амортизації при експлуатації об'єкта в режимах, що відрізняються від базових, встановлених власником і / або виробником; визначає величини цих коефіцієнтів; виділяє окремі амортизаційні підгрупи в складі відповідних амортизаційних груп;

    8. встановлює та переглядає амортизується і недоамортизовану вартості при прийнятті амортизуються об'єктів до обліку, зміну умов їх функціонування та проведенні переоцінок; визначає доцільність зміни вартості, яка амортизується об'єкта за результатами проведення технічного діагностування та опосвідчення;

    9. приймає рішення про порядок розподілу сум нарахованої амортизації протягом звітного року (виходячи з місячної норми або суми);

    10. розподіляє місячні норми (суми) амортизаційних відрахувань протягом року при сезонному характері роботи організації, виходячи з річної норми (суми) амортизації та тривалості терміну (кількості місяців) експлуатації протягом року; стверджує сезонні місячні норми;

    11. визначає (при виробленні амортизаційної політики на поточний рік) порядок розрахунку амортизаційних відрахувань, виходячи з недоамортизованої (залишкової) вартості та залишкових термінів служби на 1 січня поточного року або виходячи з переоціненої вартості, яка амортизується і розрахованих раніше норм амортизації.

Нормативний термін служби об'єктів ОС незалежно від використання у підприємницькій діяльності підприємство визначає у відповідності зі значеннями, наведеними в Тимчасовому класифікаторі.

При розбіжності терміну експлуатації об'єкта, що встановлюється організацією-виробником у технічній документації, і значення нормативного терміну служби в Тимчасовому класифікаторі на термін, рівний 1 року і більш ніж на 1 рік, комісія самостійно визначає нормативний термін служби по терміну експлуатації, вказаною в технічній документації. У цьому випадку технічна документація повинна зберігатися протягом всього терміну служби об'єкта.

Нормативний термін служби по об'єктах, не включеним до Тимчасового класифікатор, встановлює комісія на підставі технічної документації організацій-виробників, а в її відсутність шляхом оцінки технічного стану об'єкта [10, п. 17].

Нормативний термін служби об'єктів ОЗ, у тому числі раніше знаходилися в експлуатації, визначається при придбанні з дати прийняття їх до бухгалтерського обліку при введенні в експлуатацію в роках (відповідному їм кількості місяців).

По об'єктах, раніше перебували в експлуатації, комісія має право:

  • визначити нормативні терміни служби вдвічі нижче відповідних значень, наведених у Тимчасовому класифікаторі, але не нижче ніж до трьох років - по будівлях, споруди та передавальні пристрої і двох років - по інших об'єктах ОС;

  • якщо термін фактичного використання об'єкта на дату придбання виявиться дорівнює або більше значення, наведеного в Тимчасовому класифікаторі, визначити нормативний термін служби самостійно з урахуванням технічного стану об'єкта, вимог техніки безпеки та інших факторів на термін не менше 1 року [10, п. 18].

Очікуваний чи розрахунковий період експлуатації основних засобів в процесі діяльності (далі - строк корисного використання) визначається при їх придбанні.

При цьому враховуються:

  • очікуваний фізичний знос, який залежить від умов виробництва: режиму експлуатації (кількості змін), впливу агресивного середовища, системи проведення ремонтів;

  • моральний знос в результаті здешевлення вартості або підвищення продуктивності знову вводяться аналогічних об'єктів основних засобів;

  • обмеження у використанні об'єкта (в тому числі строк лізингу, іншого возмездного і безоплатного користування).

Строк корисного використання встановлює комісія, виходячи із зазначених умов, потреб відтворення, затверджених бізнес-планів, планів технологічного оновлення та реструктуризації виробництва, що склалася конкурентоспроможності товарів, продукції, робіт, послуг.

При виборі строку корисного використання ОС і рекомендаціям його в облікових регістрах у них також вказується нормативний термін служби об'єкта.

Строк корисного використання встановлюється в роках (відповідному їм кількості місяців) у межах діапазонів по групах амортизуються об'єктів ОЗ згідно з додатком 3 до Інструкції N 37/18/6. При цьому нижня межа діапазону не може бути менше 1 року.

Строк корисного використання комісія обирає на свій розсуд:

  • найбільший строк корисного використання, якому відповідає найменше значення річної (місячної) суми амортизаційних відрахувань, - при освоєнні ринку, погіршення можливості реалізації продукції (робіт, послуг) через неконкурентоспроможність з урахуванням особливостей окремих видів виробництва;

  • найменший термін корисного використання, якому відповідає найбільше значення річної (місячної) суми амортизаційних відрахувань, - у випадках високої конкурентоспроможності виробленої продукції (наростання обсягу продажів, сприятлива кон'юнктура ринку) з урахуванням особливостей окремих видів виробництва.

Комісія має право приймати строки корисного використання об'єктів основних засобів рівними їх нормативним терміном експлуатації.

При введенні в експлуатацію об'єктів основних засобів, амортизацію за якими передбачається нараховувати продуктивним способом, комісія, виходячи з технічних характеристик, встановлює ресурс кожного об'єкта - кількість продукції в натуральних показниках, яке відповідно до технічної документації може бути випущено протягом усього терміну експлуатації об'єкта. Період, протягом якого буде випущено вказану кількість продукції, визначається як строк корисного використання об'єкта.

Комісія має право переглядати нормативні терміни служби та / або строки корисного використання об'єктів основних засобів у випадках:

  • модернізації, реконструкції, часткової ліквідації, дообладнання; добудови, проведеного технічного діагностування та огляду, оформлених як капітальних вкладень актами здачі-приймання виконаних робіт;

  • переоцінки об'єктів із залученням оцінювача;

  • перелічених у пунктах 25, 45 і 46 Інструкції N 37/18/6.

Разом з тим, в обліковій політиці ВАТ «Камволь» не передбачена можливість перегляду термінів служби й корисного використання, що не дозволяє комісії користуватися даним правом.

В цілому слід зазначити, що у зв'язку з нововведеннями в законодавстві, що регулює питання нарахування та використання амортизаційного фонду комісія з проведення на підприємстві амортизаційної політики працює скоріше формально, ніж використовує всі можливі і доступні для реалізації амортизаційної політики інструменти. Даний факт суттєво впливає на якість амортизаційної політики, що помітно знижує можливості використання амортизаційного фонду як джерела інвестування в основний капітал.

Ефективність амортизаційної політики можна охарактеризувати вкрай низькою, оскільки підприємству реально не вистачає оборотних коштів для нормального функціонування підприємства та завантаження його потужностей. Однак, у зв'язку з впровадженням на підприємстві інвестиційного проекту з технічного переозброєння ВАТ «Камволь» на 2008 - 2015 рр.., Що передбачає закупівлю обладнання, необхідно налагодити чітку і ефективну роботу комісії з проведення на підприємстві амортизаційної політики.

За останні роки амортизаційна політика Республіки Білорусь зазнала певні прогресивні зміни, але вона так і не стала найважливішим важелем держави для впливу в позитивному плані на економічні процеси і в першу чергу на активізацію інвестиційної діяльності і технічне переозброєння виробництва. Однією з причин такого стану визнається недооцінка ролі і значення амортизаційної політики в розвитку підприємств.

Амортизаційну політику підприємства можна представити як розроблений ним механізм найбільш вигідного використання всіх інструментів діючої амортизаційної політики держави для досягнення своїх тактичних і стратегічних цілей.

Таким чином, для найбільш ефективного використання процесу амортизації на підприємстві необхідно розробити якісну і ефективну амортизаційну політику.


  1. Удосконалення форм, методів формування та використання амортизаційних відрахувань на сучасному етапі підприємства


    1. Проблемні питання формування та використання амортизаційних відрахувань на сучасному етапі


Амортизація як один з найважливіших і найбільш доступних джерел накопичення, необхідних для забезпечення процесу відтворення основних засобів, формує частину вартості продукції, яка відшкодовує їх споживання у процесі виробництва. Іншими словами, амортизація - це процес перенесення вартості основних фондів на продукт, у створенні якого вони беруть участь. У зв'язку з тим, що за визначенням «основні засоби» являють собою сукупність придбаних та / або створених матеріально-речових цінностей, що зберігають незмінно натуральну форму протягом тривалого (більше 12 місяців) періоду часу, і використовуються організацією в процесі господарської діяльності, то амортизація є досить тривалим процесом, здатним надавати як позитивне, так і негативний вплив на фінансово-економічний стан організації. У якійсь мірі це пояснює значення і роль амортизації, особливо в умовах переходу до ринку.

Як процес перенесення вартості основних засобів на виготовлену продукцію на практиці амортизація реалізується через складові елементи: відрахування і норми, амортизаційний фонд, методи нарахування.

Амортизаційні відрахування, будучи засобом реалізації зносу, представляють собою розрахункову величину вартості, утрачиваемой основними засобами. Слід зазначити, що амортизація і знос - це існуючі паралельно, взаємодоповнюючі, але не тотожні поняття. Знос - це грошове вираження втрати основними засобами своїх фізичних, техніко-економічних властивостей, включаючи їх моральне старіння. Залежно від застосовуваних норм і методів нарахування амортизації розрізняють фізичний і моральний знос.

Норми амортизації - розрахункова величина, яка визначається терміном служби основних засобів і яка безпосередньо впливає на розмір амортизаційних відрахувань.

Амортизаційні відрахування за своєю економічною природою виконують ряд суперечливих, але в той же час взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих функцій. Вони відіграють значну роль у ціноутворенні, регулюванні податкових надходжень, платежів і доходів, оцінку майна і застави, визначенні рівня орендної плати та ін Розробка економічно ефективної амортизаційної політики - вельми складна і багатоаспектна проблема, і для знаходження найбільш прийнятного і оптимального варіанту вирішення необхідний врахування особливостей кожного етапу економічного розвитку.

Механізм амортизації, тобто механізм відтворення, накопичення та залучення інвестицій, включає такі важливі елементи, як методи і способи її нарахування та амортизаційний фонд.

Амортизаційний фонд - цільовий грошовий фонд, необхідний для заміни зношених об'єктів основних засобів, який утворюється шляхом накопичення амортизаційних відрахувань. Іншими словами, амортизаційні відрахування «осідають» на розрахунковому рахунку організації і з часом утворюють певну суму грошових коштів, яка і називається амортизаційним фондом. Разом з тим порядок його формування і особливо використання в різні періоди часу має принципові відмінності.

Збереження накопиченого амортизаційного фонду вимагає розробки комплексу заходів, якими можуть бути:

- Індексація амортизаційного фонду, що дасть можливість в якійсь мірі уникнути його знецінення, проте такий маневр можуть дозволити собі, по-перше, тільки прибуткові та високорентабельні підприємства, по-друге, це має бути законодавчо оформлено;

- Розміщення коштів з метою їх збереження на депозитних рахунках в банківських структурах. У якійсь мірі це можна назвати індексацією амортизаційного фонду, тільки проводиться не самою організацією, а банківською установою, що значно полегшує стан підприємства. У рамках даної політики можливо і навіть доцільно створення серії спеціалізованих банківських структур, що займаються виключно збереженням коштів амортизаційного фонду. Такі вузькоспеціалізовані установи, так само як підприємства та організації, будуть переслідувати одну мету: збереження і примноження довірених їм коштів. У цьому, головним чином, і полягає основна відмінно між індексацією, що проводиться організаціями і спеціалізованими банками. У першому випадку буде забезпечуватися не «просте», а як би «розширене» відновлення накопичених коштів. У цьому, головним чином, і полягає основна відмінність між індексацією, що проводиться організаціями і спеціалізованими банками. У першому випадку буде забезпечуватися не «просте», а як би «розширене» відновлення накопичених коштів. У той же час це забезпечить їх цільове використання: вкладення коштів у довгострокові, найбільш ліквідні активи дозволить забезпечити збереження вкладених коштів і отримання додаткового доходу. Проте здійснення цього, як видається, перспективного варіанта блокує відсутність фондового ринку.

Для створення дієвої амортизаційної політики необхідно надання права вибору форм, методів її побудови і втілення в життя самим суб'єктам господарювання.

У міжнародній практиці існують різні способи списання вартості основних засобів шляхом амортизації. Оскільки нарахована сума амортизації є одним з елементів структури витрат і вона в кінцевому рахунку впливає на результат фінансово-господарської діяльності, то вибір способу нарахування амортизації - це один із визначальних моментів облікової політики організації. В даний час в Республіці Білорусь застосовуються лінійний і нелінійні (метод зменшуваного залишку та метод суми чисел років) способи нарахування амортизації.

Згідно лінійному способу, річна сума нарахованих амортизаційних відрахувань визначається за первісною (відновлювальною) вартістю об'єкта основних засобів з урахуванням нормативного терміну служби цього об'єкта.

У результаті накопичений знос рівномірно збільшується і так само рівномірно зменшується залишкова вартість основних засобів.

Враховуючи нестійкість розвитку білоруської економіки, що характеризується високими темпами інфляції, поряд з переоцінкою основного капіталу, доводиться використовувати і інші інструменти, в тому числі нелінійний метод, який полягає в нерівномірному (по роках) нарахуванні організацією амортизації протягом нормативного терміну служби об'єкта основних засобів або нематеріальних активів. При нелінійному способі основою нарахування виступає не термін корисного використання, тобто період, протягом якого нараховується амортизація основних засобів та їх використання покликане приносити дохід і служити для цілей організації, а нормативний термін служби.

Застосування термінів корисного використання при впровадженні нелінійних способів нарахування амортизації представляється недоцільним з наступних причин:

незважаючи на високий відсоток зношеності основних засобів, необхідні умови для такого різкого переходу ще не створені;

відбувається подвійний облік морального зносу;

вітчизняні підприємства поки що не здатні оперативно та адекватно адаптуватися до нормального функціонування в нових умовах (перехід від нормативних термінів служби до термінів корисного використання);

різке збільшення собівартості продукції за рахунок збільшення амортизаційних відрахувань небезпечне різким зниженням прибутку і погіршенням економічних показників фінансової стійкості підприємств та організацій. Зростання ж може обернутися для господарюючого суб'єкта втратою конкурентних позицій на ринку, а в кінцевому рахунку - банкрутством.

З урахуванням викладеного найбільш недоцільним н економічно ефективним для білоруської економіки в нинішніх умовах представляється застосування нормативних термінів служби. Слід зазначити, що господарюючі суб'єкти при цьому не позбавляються права застосовувати строки корисного використання в рамках нормативних термінів служби, а також можливості вибору методів і способів нарахування амортизації.

Збільшення амортизаційних відрахувань в будь-якому випадку приведе до зниження оподатковуваної бази, а отже, до зменшення відрахувань до бюджету і позабюджетні фонди. При цьому можливі два варіанти розвитку подій. У першому випадку застосування підвищених норм амортизації призведе до збільшення її частки в структурі собівартості (за умови, що сама собівартість залишиться незмінною), а отже, до зниження часток інших елементів структури або хоча б одного з них, наприклад, такого елемента, як витрати на оплату праці, внаслідок чого відбудеться зниження фонду оплати праці як бази оподаткування та відповідно до значного зменшення відрахувань до фонду соціального захисту населення, фонд зайнятості, а також розміру надзвичайного податку.

В іншому випадку збільшення амортизаційних відрахувань може спричинити за собою зростання собівартості в цілому, що в підсумку зробить негативний вплив на формування відрахувань до бюджету і позабюджетні фонди. У цьому випадку також можливі два варіанти: при збільшенні собівартості або пропорційно зростає ціна, або знижується прибуток. При збільшенні ціни та умови конкуренції у підприємства відразу ж виникають труднощі з реалізацією своєї продукції, що може призвести до втрати споживачів та ринків збуту, а надалі банкрутством. У такому разі підприємство взагалі виявиться не в змозі заплатити податки. Якщо ж залишити ціну незмінною, то доведеться знизити розмір прибутку, що закладається в ціну. Це з'явиться свідченням зниження не тільки рентабельності виробництва, але й розміру оподатковуваної бази і як наслідок-відрахувань до бюджету і позабюджетні фонди.

Таким чином, приходимо до висновку: застосування підвищених норм амортизації та збільшення в собівартості амортизаційних відрахувань економічно неефективно і недоцільно. Цей процес матиме негативний вплив на фінансовий стан підприємств і різко скоротить суми відрахувань до бюджету і позабюджетні фонди, що неприпустимо на даному етапі розвитку економіки Республіки Білорусь.

У нинішніх умовах науково обгрунтована амортизаційна політика та ефективне використання амортизаційного фонду набувають першорядного значення. Державна амортизаційна політика як важливий інструмент активізації інвестиційної діяльності господарюючих суб'єктів повинна бути спрямована на приведення системи нарахування амортизації і зносу основних засобів у відповідність з умовами господарювання в перехідний до ринкових умов період, а в наступному - на підвищення ефективності використання амортизації в якості основного джерела інвестицій у відтворення основного капіталу.

Однак в умовах нестабільно розвивається білоруської економіки до застосування прискорених методів амортизації треба підходити дуже обережно. У тактичному плані прискорена амортизація має деякі, досить істотні, недоліки: при інших рівних умовах підвищуються витрати виробництва і зменшуються податкові надходження на величину різниці між звичайною і прискореною амортизацією. У той же час, формуючи державну інвестиційну політику на довгострокову перспективу, необхідно врахувати, що в стратегічному плані стимули до запровадження нових технологій, машин і обладнання поступово призводять до зниження витрат виробництва (за рахунок ресурсозбереження і відносної економії трудових витрат) і збільшення податків за рахунок розширення випуску конкурентоспроможної продукції (досвід післявоєнного розвитку ФРН і Японії). Не випадково в багатьох країнах протягом досить тривалих відрізків часу методи самофінансування інвестиційного процесу і розширеного відтворення основного капіталу здійснювалися за рахунок амортизації (так, на початку 90-х років частка амортизації в валових інвестиціях в основний капітал становила в Японії 50, у ФРН - 64 . в США - 70%). Тому розробка нової, більш досконалої амортизаційної політики - найважливіше завдання, вирішення якої забезпечить можливість стабілізації економіки країни.

Будучи частиною фінансово-економічної та інвестиційно-інноваційної політики держави, а також важливим економічним інструментом, амортизаційна політика пов'язана з багатьма економічними процесами, що відбуваються на мікро-і макрорівнях:

• амортизаційні відрахування служать значущим елементом в структурі собівартості продукції, що впливає на формування ціни, прибутку, доданої вартості, впливаючи на формування бази оподаткування, а отже, і доходів бюджету:

• амортизація тісно пов'язана з орендними відносинами і лізингом через узгодження інтересів власників і користувачів:

• взаємозв'язок амортизаційного фонду та інфляції:

• внаслідок надмірного навантаження інфляційного «преса» наамортізаціонний фонду відбувається його нецільове використання (на поповнення власних обігових коштів, на виплату заробітної плати);

• відсутність чіткої амортизаційної політики у господарюючих суб'єктів призводить до втрати конкурентних позицій на ринку і падіння виробничих показників.

Виходячи з викладеного представляється, що нова амортизаційна політика повинна відповідати наступним вимогам:

врахування особливостей перехідної економіки, а також чинника багатоукладності останньої;

багатофункціональності - неприпустимо виконання тільки функції накопичення амортизаційного фонду, необхідно також забезпечення його збереження та ліквідності протягом тривалого періоду;

забезпеченості нормативними документами, що регламентують її реалізацію на практиці;

наукової та практичної обгрунтованості, наступності та ефективності в умовах розвитку ринкової економіки.

Необхідно відзначити, що за останні роки в Республіці Білорусь відбулися деякі позитивні зміни в даній сфері. В даний час розроблена нова амортизаційна політика, яка буде впроваджуватися проходити апробацію на практиці для отримання необхідних результатів для подальшого вдосконалення.

Одним з основних властивостей нової амортизаційної політики є можливість застосування підприємствами та організаціями вибору різних методів і способів нарахування амортизації, що дозволить їм виробляти власну амортизаційну політику, а державі - більш ефективно здійснювати регулювання господарських процесів, що протікають в економіці, а також впливати на події, структурні перетворення . Це сприятиме розвитку в країні наукомістких виробництв, підвищенню рентабельності і конкурентоспроможності вітчизняних виробників, розширення ринків збуту і завоювання позицій як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Нинішнє фінансовий стан наших виробників, як відомо, далеко не благополучно. Особливо це стосується автомобіле-, тракторо-і верстатобудування. Знос основних фондів у цих галузях становить понад 70%, а їх активної частини вже наближається до 80%. Природно, про високу продуктивність та конкурентоспроможності говорити не доводиться, тому необхідна система невідкладних заходів, спрямована на виправлення цієї критичної ситуації. Одним з елементів такої системи є дієва амортизаційна політика, яка передбачає:

• створення нормативно-правових та економічних умов суб'єктам господарювання всіх форм власності для повного використання власних фінансових джерел відтворення основного капіталу, і в першу чергу амортизаційних відрахувань;

• формування гнучкої варіантної системи норм і методів нарахування амортизації з урахуванням фінансового стану, форм власності, реальних можливостей і потреб підприємств;

• забезпечення індексації амортизаційних відрахувань і накопиченого фонду по темпам інфляції;

• розробку комплексу заходів щодо акумулювання амортизаційних відрахувань на депозитних рахунках;

• визначення доцільності перерозподілу амортизаційних ресурсів між підприємствами однієї галузі, різних галузей і сфер виробництва відповідно до економічної кон'юнктури, в тому числі шляхом створення ринкових амортизаційних ресурсів і формування відповідного механізму.



    1. Шляхи вдосконалення форм, методів формування та використання амортизаційних відрахувань на ВАТ «Камволь»


      1. Розробка нової амортизаційної політики підприємства

Амортизаційну політику підприємства можна представити як розроблений ним механізм найбільш вигідного використання всіх інструментів діючої амортизаційної політики держави для досягнення своїх тактичних і стратегічних цілей.

Основні складові блоки амортизаційної політики на рівні підприємства можна зобразити так:


Малюнок 5 - Основні блоки амортизаційної політики на рівні підприємства


Окреслені блоки будуть сприяти уточненню сутності амортизаційної політики підприємстві і вхідних у неї елементів.

Розробка амортизаційної політики обов'язково повинна здійснюватися у суворій відповідності з науковими принципами її розробки.

Під принципами розробки амортизаційної політики розуміються основні теоретичні положення, перевірені практикою, якими слід керуватися при розробці амортизаційної політики.

Принцип науковості. При розробці амортизаційної політики необхідно дотримуватися основних економічних законів ринкової економіки.

Принцип взаємозв'язку. Амортизаційна політика повинна бути тісно взаємопов'язана з відтворювальної, інноваційної, інвестиційної, фінансової і витікати з економічної політики держави

Принцип економічної обгрунтованості та доцільності. Амортизаційна політика має сприяти створенню нормальних умов для всіх господарюючих суб'єктів з метою забезпечення простого і розширеного відтворення основних засобів

Принцип інноваційності. Амортизаційна політика має сприяти оновленню основних засобів, впровадження нової техніки і технологій

Принцип забезпечення адекватної фінансової бази для відшкодування вибувають основних засобів. Амортизаційна політика має сприяти створенню фінансової бази для відшкодування вибувають основних засобів.

Вплив амортизаційної політики на економічні процеси може бути позитивним і ефективним тільки в тому випадку, якщо вона розроблена на основі науково обгрунтованих принципів, витікає з економічної політики держави та реалізовується в суворій відповідності з заявленими в амортизаційній політиці нормами.

Для реалізації амортизаційної політики використовуються інструменти амортизаційної політики.

Наведемо основні інструменти впливу при реалізації амортизаційної політики.

Встановлення комісією з проведення амортизаційної політики нормативних термінів служби амортизується майна і вибір методів нарахування амортизаційних відрахувань по групах основних засобів. Даний інструмент впливає на кінцевий фінансовий результат підприємства через величину амортизаційних відрахувань, собівартість продукції, податків на прибуток і на нерухомість сплачуваних підприємством.

Використання підприємством прискореної амортизації. Даний інструмент дозволяє більш швидкими темпами накопичувати амортизаційні відрахування для систематичного впровадження нової техніки і технології, в результаті моральний знос зводиться до мінімуму.

Встановлення правил обліку амортизаційних відрахувань на підприємстві і порядку використання амортизаційного фонду. Даний інструмент буде сприяти фіксування на підприємствах амортизаційного фонду і використання накопичених коштів за цільовим призначенням, тобто на просте і розширене відтворення.

Встановлення порядку переоцінки основних виробничих фондів. В умовах інфляції переоцінка основних засобів є необхідною і обов'язковою умовою, оскільки тільки в цьому випадку амортизація буде виконувати свою основну функцію.

Систематизовані принципи стануть основою для розробки ефективної амортизаційної політики, а уточнені основні інструменти будуть сприяти її реалізації на практиці з метою здійснення простого та розширеного відтворення.

Розробку амортизаційної політики видається за доцільне розпочати з визначення і постановки цілей і завдань амортизаційної політики.

У зв'язку з тим, що ВАТ «Камволь» включено до Державної програми технічного переозброєння на 2008 - 2015 рр.. основною метою амортизаційної політики підприємства є максимізація частки амортизаційних відрахувань у джерелах інвестицій в основою капіталу підприємства для подальшого успішного розвитку підприємства без залучення фінансової допомоги з боку. Для досягнення даної мети амортизаційна політика повинна вирішити такі завдання:

  1. Оцінка та переоцінка майна, що амортизується.

У рамках вирішення цієї задачі амортизаційною політикою повинна передбачатися щорічна переоцінка основних засобів виходячи з прибутковості для підприємства кожного основного засобу. Можливе застосування принципів викладених у міжнародних стандартах фінансової звітності, зокрема застосування ідеї ліквідаційної вартості активу.

Ідея розрахунку ліквідаційної вартості заснована на тому, що актив з будь-яким ступенем зношеності повинен мати хоч якусь вартість. А якщо термін амортизації визначається планами компанії щодо періоду прибутковості об'єкта, то його використання може припинитися ще тоді, коли ціна можливої ​​реалізації буде досить істотна щодо ціни придбання основного засобу. При цьому виділення ліквідаційної вартості із загальної суми оцінки об'єкту дозволяє розділити витрати з його експлуатації за призначенням в процесі господарської діяльності компанії і витрати від його продажу, адекватно зіставляючи їх з відповідними доходами, що відповідає принципам нарахування та відповідності доходів і витрат.

  1. Визначення термінів корисного використання основних засобів і нематеріальних активів.

При вирішенні цього завдання слід враховувати той факт, що зменшення строків корисного використання основних засобів і нематеріальних активів найбільш позитивно позначається на процесі відтворення активів підприємства. Так, інвестиції, вкладені в переозброєння, швидше вивільняються з речової форми і зменшують ступінь схильності активів інфляційним знеціненням.

Нова амортизаційна політика повинна дозволяти в кілька разів скоротити строк корисного використання об'єктів і застосовувати міжнародну практику розрахунку амортизації.

З точки зору Міжнародних стандартів фінансової звітності строк корисного використання також повинен періодично переглядатися, і якщо припущення істотно відрізняються від попередніх оцінок, то сума амортизаційних відрахувань поточного та майбутніх періодів будуть коригуватися. Наприклад, в момент прийняття об'єктів основних засобів до бухгалтерського обліку передбачалося використовувати їх в багатозмінному режимі, з урахуванням чого і були визначені строки корисного використання. Фактично основні кошти використовувалися в одну зміну. У такій ситуації перегляд термінів корисного використання основних засобів призведе до більш достовірного обліку та подання у звітності інформації про основні засоби.

При проведенні амортизаційної політики на ВАТ «Камволь» будуть застосуються принципи Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Термін корисної служби активу визначається в МСФЗ, з урахуванням передбачуваної корисності для організації. Під таким терміном розуміється:

При визначенні терміну корисної служби активу в МСФЗ враховуються такі чинники:

Амортизація об'єкта припиняється у зв'язку з повним списанням вартості, яка амортизується, або у зв'язку зі списанням об'єкта в цілому, або при віднесенні основного засобу до призначених для продажу (або включенням його до групи вибуття)

Перегляд строків корисного використання буде проводиться обгрунтовано, на основі економічних або технічних розрахунків, технічних паспортів об'єктів та оформлятися у протоколах комісії з проведення амортизації. Обгрунтовуючи термін, необхідно керуватися загальним визначенням терміну корисного використання.

Якщо обгрунтоване рішення про зміну строку корисного використання основного засобу приймається, то наслідки зміни термінів відображаються в обліку і звітності. Зміна строків оформляється наказом директора ВАТ «Камволь».

  1. Вибір і обгрунтування методів нарахування амортизації.

Під час проведення на підприємстві амортизаційної політики будуть використовуватися такі методи нарахування амортизації:

  1. Забезпечення цільового використання амортизаційних відрахувань;

Амортизаційні відрахування включаються до складу витрат з виробництва та реалізації продукції, після її реалізації поступають на розрахунковий рахунок організації у складі виручки. Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку амортизаційні відрахування знаходяться в загальному грошовому обороті і не відокремлених в якості самостійного фонду грошових коштів. У результаті вони можуть бути використані організацією не тільки відповідно до функціонального призначення, але і на інші цілі, наприклад, на фінансування оборотних коштів. Але якщо у фінансово стійких організацій амортизаційні відрахування можуть лише на короткостроковий період використовуватися не за цільовим призначенням, то в разі кризової ситуації вони стають постійним джерелом фінансування нестачі власних оборотних коштів. У результаті організація не може забезпечити навіть простого відтворення основних фондів та іншого майна, що амортизується. Як правило, причиною нецільового використання амортизаційних відрахувань, поряд з браком фінансових ресурсів, є те, що це власне джерело і, як вважається дуже часто, він є безкоштовним. У зв'язку з цим у разі виникнення відповідної потреби у фінансових ресурсах цього джерела віддають перевагу в першу чергу.

У зв'язку з цим, сформований підприємством амортизаційний фонд слід відокремити від інших грошових коштів підприємства, і використовувати кошти амортизаційного фонду виключно на відтворення основних засобів.

  1. Запобігання надмірного фізичного і морального зносу, що амортизується.

У амортизаційної політики ВАТ «Камволь» слід прописати основні напрями запобігання надмірного морального і фізичного зносу майна, що амортизується на підприємстві:

  1. Вибір найбільш ефективних форм відтворення основних засобів.

У амортизаційної політики підприємства повинні бути встановлені виключно високоефективні форми відтворення основних виробничих фондів: технічне переозброєння, реконструкція і модернізація виробництва.

Це пов'язано з тим, що капітальних вкладень на їх реалізацію у порівнянні з новим будівництвом потрібно, як правило, істотно менше, менше і тривалість циклу капітального будівництва.

  1. Удосконалення видовий, технологічної і вікової структури основних фондів.

Таке вдосконалення залежить від змін відтворювальної і технологічної структури капітальних вкладень.

Удосконалення технологічної та відтворювальної структури капітальних вкладень на стадії загального циклу капітального будівництва забезпечує наступні позитивні зміни:

  1. Оптимізація податкових платежів підприємства.

Традиційно у вітчизняній практиці амортизація розглядається в якості бухгалтерської категорії і трактується як спосіб накопичення джерела простого відтворення, що амортизується. У практиці ж багатьох західних країн амортизація частіше розглядається з точки зору оподаткування та визначається як спосіб повернення підприємства фінансових ресурсів, вкладених у розвиток та оновлення основних фондів. Саме тому в цих країнах широко застосовується прискорена амортизація, завищувати обсяги амортизаційних відрахувань у порівнянні з фактичним зносом майна. Це дозволяє активізувати стимулюючий потенціал податку на прибуток, тому що збільшення амортизаційних відрахувань веде до зниження податкових платежів і збільшення власних фінансових ресурсів підприємства.


      1. Економічний ефект від реалізації нової амортизаційної політики ВАТ «Камволь»

До основних показників, які можуть характеризувати ефективність амортизаційної політики на рівні підприємства, можна віднести наступні:

Частка амортизаційних відрахувань, які були використані на просте і розширене відтворення, в їх загальній величині () (3.1):



де - річна величина амортизаційних відрахувань, які були використані на просте і розширене відтворення;

- Загальна річна величина нарахованих амортизаційних відрахувань.

Чим ближче величина наближається до одиниці, тим ефективніше амортизаційна політика.

  1. Частка амортизаційних відрахувань, нарахованих прискореними способами, в їх загальній величині () (3.2):



де - амортизаційні відрахування, нараховані прискореними способами;

- Загальна річна величина нарахованих амортизаційних відрахувань.

Частка амортизаційних відрахувань у загальній величині інвестицій в основний капітал () (3.3):



де - амортизаційні відрахування, які спрямовуються на фінансування основного капіталу;

- Загальна величина інвестицій в основний капітал.

  1. Співвідношення темпів введення і вибуття основних засобів.

Якщо темпи введення в динаміці випереджають темпи вибуття основних засобів, то амортизаційна політика вважається більш прогресивною.

  1. Рівень фізичного і морального зносу основних засобів.

Якщо рівень фізичного та морального зносу основних засобів, особливо їх активної частини, в динаміці зростає, то в цьому випадку підприємство проводить неефективну амортизаційну політику.

  1. Рівень механізації і автоматизації праці і виробництва.

Позитивна тенденція в цьому процесі свідчить про те, що підприємство проводить ефективну амортизаційну політику, і навпаки.

  1. Середній вік основних засобів, особливо їх активної частини, або частка машин, обладнання та транспортних засобів у віці до 5 років, від 5 до 10 років і більше.

Чим молодше вікова структура основних виробничих засобів, тим вище результативність проведеної амортизаційної політики.

  1. Частка нематеріальних активів у структурі необоротних активів.

Якщо спостерігається тенденція її збільшення, то це свідчить про прискорення НТП, а отже, про раціональність проведеної амортизаційної політики.

  1. Рівень використання виробничих потужностей з випуску окремих видів продукції і в цілому по підприємству.

Коли рівень її використання досить високий, тим більше, якщо спостерігається тенденція поліпшення її використання, це свідчить про раціональність проведеної амортизаційної політики.

При оцінці ефективності амортизаційної політики на рівні підприємства можуть бути використані наступні додаткові показники:

Представлені показники оцінки ефективності амортизаційної політики необхідно розглядати й аналізувати в динаміці, так як тільки на основі цього можна зробити обгрунтовані висновки про результативність проведеної амортизаційної політики.

На рисунку 3 показано взаємозв'язок амортизаційної політики з інноваційною політикою підприємства.

З рисунка 3 випливає, що амортизаційна політика впливає на інноваційну через такі інструменти, як встановлюються строки корисного використання основних засобів і нематеріальних активів; методи обчислення амортизаційних відрахувань; використання прискореної амортизації; умови віднесення майна до амортизується; напрямки використання амортизаційних відрахувань.

Використання цілеспрямованих інструментів амортизаційної політики на інвестиційні ресурси ВАТ «Камволь» сприятиме впливу на інвестиційну діяльність і реалізацію інноваційної політики.

Амортизаційна політика впливає на економічні та фінансові результати підприємства прямо і опосередковано. Механізм цього впливу зображений на Малюнку 4.

Виявлений механізм впливу окремих інструментів амортизаційної політики на інвестиційну та інноваційну діяльність дозволяє при її розробці детально врахувати чинники, які надають багатоплановий вплив на величину амортизаційних відрахувань, інвестиційні можливості та інноваційну діяльність з метою забезпечення гнучкості й оптимальності проведеної амортизаційної політики, а встановлений механізм прямого і опосередкованого впливу на кінцеві фінансові результати підприємства стане основою для розрахунку економічного ефекту проведеної амортизаційної політики.


Малюнок 6 - Взаємозв'язок амортизаційної політики з інноваційною політикою


У сучасних умовах найважливішим напрямом вдосконалення амортизаційної політики ВАТ «Камволь» є загальне підвищення норм амортизації на основі зниження терміну корисного використання основних засобів. При цьому пропонуються різні варіанти:

1) збільшення норм амортизації на активну частину основних засобів на 30 відсотків, на пасивну - 10 відсотків;

2) збільшення норми амортизації на 50 відсотків на активну частину основних засобів, термін морального зносу у яких не більше 4 років, а на решту їх частина - 30 відсотків. Збільшення норми амортизації на пасивну частину - 10 відсотків.


Малюнок 7 - Механізм впливу амортизаційної політики на фінансові результати підприємства.


Другий варіант кращий в порівнянні з першим, так як він дозволяє спрямовувати більше коштів на прискорене відновлення активної частини основних фондів, що призведе до мінімізації не тільки фізичного, а й морального зносу основних засобів, особливо машин, обладнання та електронних пристроїв.

Реалізація запропонованого заходу на ВАТ «Камволь» стане позитивною тільки в тому випадку, якщо керівництво підприємства буде використовувати амортизаційні відрахування суворо за своїм функціональним призначенням, а сума цих амортизаційних відрахувань буде відніматися з оподатковуваного прибутку.

В умовах інфляції особливо вимагають переоцінки будівлі і споруди, збудовані за останні 10 - 15 років. При цьому буде йти процес зростання або зниження їх відновної вартості, що потребують коригування балансу і вплине на величину податку на прибуток та податку на нерухомість організації.

Найбільш ефективна амортизаційна політика підприємства оцінюється з позиції максимальної економії на податкових платежах і максимального обсягу акумульованих амортизаційних відрахувань на інвестиційні цілі, за умови збереження позитивних фінансових результатів.

У свою чергу, нарахована сума амортизаційних відрахувань визначає величину податку на прибуток та податку на нерухомість підприємства. Причому і податок на нерухомість підприємства впливає на розмір податку на прибуток. Таким чином, всі ці показники перебувають у тісному єдності і взаємозв'язку. Зміна одного з них неминуче викликає ланцюжок подальших коливань, що впливають на фінансові результати діяльності підприємства.

Прийняття рішення про нарахування амортизації певним методом має грунтуватися на аналізі всієї сукупності допустимих способів розрахунку сум амортизації у бухгалтерському обліку з урахуванням амортизаційної групи і виду активів.

При зростанні відновної вартості основних засобів, податок на прибуток організації знизиться на величину (3.4):


Де - величина зниження податку на прибуток за рахунок збільшення амортизаційних відрахувань;

, - Відновна вартість будівель і споруди відповідно після і до їх переоцінки;

- Норма амортизації на будівлі та споруди, частки од.;

- Ставка з податку на прибуток, частки од.

Податок на нерухомість організацій збільшиться внаслідок зростання залишкової вартості будівель і споруд, яку можна визначити з виразу (3.5):



Де - величина збільшення податку на нерухомість організацій після переоцінки основних засобів;

, - Залишкова вартість основних засобів відповідно після і до їх переоцінки;

- Норма амортизації на будівлі та споруди, частки од.;

- Ставка з податку на нерухомість підприємства, частки од.

Так як податок на нерухомість організацій відноситься на фінансові результати, то це призведе до зниження оподатковуваного прибутку.

Величина зниження податку на прибуток у цьому випадку складе (3.6):


Де - величина зниження податку на прибуток за рахунок збільшення податку на нерухомість після переоцінки основних засобів;

- Величина збільшення податку на нерухомість організацій після переоцінки основних засобів;

- Ставка податку на прибуток, частки од.

Таким чином, загальна величина зниження податку на прибуток після переоцінки основних коштів складе (3.7):



Де - загальна величина зниження податку на прибуток після переоцінки основних засобів;

- Величина зниження податку на прибуток за рахунок збільшення амортизаційних відрахувань;

- Величина зниження податку на прибуток за рахунок збільшення податку на нерухомість після переоцінки основних засобів.

При зниженні відновної вартості основних засобів величина податку на прибуток збільшиться, а величина податку на нерухомість підприємства знизиться, що додатково призведе до збільшення податку на прибуток.

Щоб визначити, зростуть чи інвестиційні ресурси підприємства в результаті переоцінки основних засобів, необхідно зіставити загальну величину чистого прибутку та амортизаційних відрахувань до і після її здійснення (3.8):



Де - величина зміни інвестиційних ресурсів підприємства в результаті переоцінки основних засобів;

, - Чистий прибуток організації відповідно після і до переоцінки основних засобів;

, - Амортизаційні відрахування організації відповідно після і до переоцінки основних засобів.

Якщо інвестиційні ресурси підприємства після переоцінки основних засобів зростають, то це свідчить про появу великих можливостей для технічного переозброєння виробництва за рахунок власних коштів, і навпаки.

Таким чином, ефективність нової амортизаційної політики ВАТ «Камволь» та оцінка економічного ефекту від її проведення може бути виміряна після певного періоду, як мінімум одного року. Видається за доцільне включити в амортизаційну політику цільові рівні за вищевказаними показниками якості амортизаційної політики.

Застосування нової амортизаційної політики надасть значний вплив на майбутню інвестиційну активність ВАТ «Камволь» і дозволить забезпечити підприємство новими практично безкоштовними джерелами інвестиції в основний капітал підприємства.


ВИСНОВОК


У процесі виконання дипломної роботи зроблені наступні висновки.

  1. Об'єктивною основою амортизації є участь основних фондів у виробничому процесі. Амортизаційні витрати виникають протягом всього експлуатаційного періоду об'єкта. Амортизацію можна трактувати як процес поступового перенесення вартості основних фондів на вироблені товари і послуги. Перенесена частина вартості відноситься до виробничих витрат і повільно за певними законами включається в собівартість продукції в якості статті, виступає елементом ціни товару (послуги).

  2. Амортизація займає важливе місце у фінансуванні інвестицій в основні засоби підприємства для його подальшого розвитку. У країнах далекого зарубіжжя інвестиції в основні засоби за рахунок амортизації становлять понад 2 / 3 від усього обсягу інвестиції, що значно знижує вартість інвестованих ресурсів. Для досягнення таких результатів необхідно розробка високоефективної амортизаційної політики підприємства.

  3. При будь-якому способі нарахування амортизації загальна сума амортизаційних відрахувань за весь строк корисного використання об'єкта дорівнює первісної вартості основних засобів (а з урахуванням переоцінки основних засобів - їх відновної вартості). Разом з тим сума амортизації істотно відрізняється в залежності від прийнятого способу її нарахування.

  4. Виходячи з того що амортизаційна політика пов'язана з багатьма економічними процесами, що відбуваються на мікро-і макрорівнях видається, що нова амортизаційна політика повинна відповідати наступним вимогам:

  1. Не дивлячись на вживаються керівництвом ВАТ «Камволь» заходи щодо фінансового оздоровлення підприємство відчуває серйозні труднощі з виробництвом і реалізацією продукції. Значну роль в це грає моральний і фізичний знос використовуються на підприємстві основних засобів, та відсутність нормальних контрольованих джерел фінансування технічного переозброєння та модернізації основних засобів.

  2. На підприємстві фактично відсутня чітка та продумана амортизаційна політика. У зв'язку з тим що амортизаційний фонд обліковується на позабалансових рахунках, фактично підприємство позбавлене можливості використання цих коштів навіть на просте, не кажучи про розширеному відтворенні основного капіталу. У зв'язку з чим, в роботі прийнята спроба розробити амортизаційну політику для ВАТ «Камволь».

  3. Створена на підприємстві комісія з проведення амортизаційної політики, фактично працює без розробки цієї самої політики. Найважливішим завданням цієї комісії на підприємстві в даний час є радше пошук кон'юнктурних рішень для вивільнення коштів для використання їх в якості оборотного капіталу або як інструмент зниження собівартості продукції.

  4. Ефективність амортизаційної політики можна охарактеризувати вкрай низькою, оскільки підприємству реально не вистачає оборотних коштів для нормального функціонування підприємства та завантаження його потужностей. Однак, у зв'язку з впровадженням на підприємстві інвестиційного проекту з технічного переозброєння ВАТ «Камволь» на 2008 - 2015 рр.., Що передбачає закупівлю обладнання, необхідно налагодити чітку і ефективну роботу комісії з проведення на підприємстві амортизаційної політики.

  5. Розробка амортизаційної політики обов'язково повинна здійснюватися у суворій відповідності з науковими принципами її розробки: принцип науковості, принцип взаємозв'язку, принцип економічної обгрунтованості та доцільності, принцип інноваційності, принцип забезпечення адекватної фінансової бази для відшкодування вибувають основних засобів.

  6. Одним з основних властивостей нової амортизаційної політики є можливість застосування підприємствами та організаціями вибору різних методів і способів нарахування амортизації, що дозволить їм виробляти власну амортизаційну політику, а державі - більш ефективно здійснювати регулювання господарських процесів, що протікають в економіці, а також впливати на події, структурні перетворення . Це сприятиме розвитку в країні наукомістких виробництв, підвищенню рентабельності і конкурентоспроможності вітчизняних виробників, розширення ринків збуту і завоювання позицій як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

  7. Нинішнє фінансовий стан наших виробників, як відомо, далеко не благополучно. Особливо це стосується автомобіле-, тракторо-і верстатобудування. Знос основних фондів у цих галузях становить понад 70%, а їх активної частини вже наближається до 80%. Природно, про високу продуктивність та конкурентоспроможності говорити не доводиться, тому необхідна система невідкладних заходів, спрямована на виправлення цієї критичної ситуації. Одним з елементів такої системи є дієва амортизаційна політика, яка передбачає:

  1. Вплив амортизаційної політики на економічні процеси може бути позитивним і ефективним тільки в тому випадку, якщо вона розроблена на основі науково обгрунтованих принципів, витікає з економічної політики держави та реалізовується в суворій відповідності з заявленими в амортизаційній політиці нормами.

  2. Реалізація запропонованого заходу на ВАТ «Камволь» стане позитивною тільки в тому випадку, якщо керівництво підприємства буде використовувати амортизаційні відрахування суворо за своїм функціональним призначенням, а сума цих амортизаційних відрахувань буде відніматися з оподатковуваного прибутку.

  3. Застосування нової амортизаційної політики надасть значний вплив на майбутню інвестиційну активність ВАТ «Камволь» і дозволить забезпечити підприємство новими практично безкоштовними джерелами інвестиції в основний капітал підприємства.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Білорусь в цифрах. Статистичний довідник. - ІОЦ Белстата, 2009. 97 с.

  2. Бухгалтерський облік / За ред. Н.І. Ладутько. - 5-е видання. - Мн., 2005. 236 c.

  3. Бухгалтерський облік, під ред. В. Ф. Бабин, - Мн.: Вишейшая школа, 2004.

  4. Бухгалтерський облік, під ред. І. Є. Тишкова, - Мн.: Вишейшая школа, 2005.

  5. Бухгалтерський облік: Учеб. / І. Є. Тішков, А.І. Прищепа; За заг. ред. І. Є. Тишкова, А.І. Прищепи. Мн.: Виш.шк., 2004. 687 с.

  6. Річні звіти ВАТ «Камволь» за 2006 - 2008 рр..

  7. Закон Республіки Білорусь Про бухгалтерський облік та звітності від 17.05.2004г. № 278-3.

  8. Інвестиції / Под ред. В. В. Ковальова М.: Проспект, 2003.

  9. Каспін Р.Г.. Практичне застосування міжнародних стандартів фінансової звітності. М.: Бухгалтерський облік, 2006. - 162 с.

  10. Кінцак І.М. Бухгалтерський облік основних засобів. / / ІС Консультант +: Білорусь.

  11. Колтовіч С.П. Основні принципи та напрями вдосконалення амортизаційної політики / / ІС Консультант +: Білорусь

  12. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік: Учеб. посібник. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2006. - 640 с. - (Серія "Вища освіта"). Куттер М. І. Теорія бухгалтерського обліку, - М.: Фінанси і статистика, 2003.

  13. Крилов Е.І., Журавкова І.В. Аналіз ефективності інвестиційної та інноваційної діяльності підприємства: Учеб. посібник. - М.: Фінанси і статистика, 2001.

  14. Куттер М. І. Теорія бухгалтерського обліку, - М.: Фінанси і статистика, 2003.

  15. Левкович О. А. та ін Бухгалтерський облік, - Мн.: Амалфея, 2005.

  16. Міжнародні стандарти фінансової звітності: російська практика застосування / С. А. Умрихін, Ю. В. Ільїна. - М.: ГроссМедіа: РОСБУХ, 2007. - 432 с.

  17. Міжнародні стандарти фінансової звітності. Під ред. Л.В. Горбатова, Волтерс Клувер, 2006. - 207 с.

  18. Міжнародні стандарти фінансової звітності: навч. посібник / Ю.І. Проскурівська. - С.: Омега-Л, 2008. - 288 с.

  19. Молчанов С. Бухгалтерський і управлінський облік. - М.: ЕКСМО, 2008. - 736 с.

  20. Основні засоби: облік і амортизація, - Мн.: Амалфея, 2002.

  21. Палій В. Ф. Міжнародні стандарти обліку та фінансової звітності: Підручник. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 512 с.

  22. Постанова Міністерства економіки Республіки Білорусь, Міністерства фінансів Республіки Білорусь, Міністерства архітектури і будівництва Республіки Білорусь 27 лютого 2009 р. N 37/18/6 "про затвердження інструкції про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів" / / НРПА від 09.06.09 № 8 / 21041

  23. Промисловість Республіки Білорусь. - ІОЦ Белстата, 2009. - 280 с.

  24. Семенов, В. М. Фінанси підприємств: / В. М. Семенов, Р. А. Набієв, Р. С. Асейнов .- М.: Фінанси і статистика, 2007

  25. Сергєєв І.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник.-2-е вид., Перераб. і доп.-М.: Фінанси і статистика, 2005.-84-105с.

  26. Статистичний щорічник Республіки Білорусь, ІОЦ Белстата, 2009. - 600 с.

  27. Теорія фінансів: Учеб. посібник / Н.Є. Заєць, М.К. Фісенко, Т. В. Сорокіна та інших; Під ред. Проф. Н.Є. Заєць, М.К. Фісенко. - Мінськ: БГЕУ, 2005.

  28. Толкунов І.Д., Хлабордов В.А. Коментар до Постанови Міністерства економіки Республіки Білорусь, Міністерства фінансів Республіки Білорусь, Міністерства архітектури і будівництва Республіки Білорусь 27 лютого 2009 р. N 37/18/6 "про затвердження інструкції про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів" / / ІС Консультант +: Білорусь

  29. Облікова політика ВАТ «Камволь» на 2009 рік.

  30. Фінанси і кредит: Учеб. посібник / Л.Г. Колпина, Г.І. Кравцова, В.Л. Тарасевич та ін; Під ред. М.І. Плотницького. - Мінськ: Книжковий будинок; Місанта, 2005.

  31. Фінанси організацій (підприємств): Підручник для вузів / Під ред. Н.В. Колчин. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004.

  32. Фінанси підприємств: навч. посібник / Н.Є. Заєць [и др.]; під заг. ред .. - Мн. Обчислюємо. шк., 2005. - 528 с.

  33. Фрідкін Л.Б. Амортизація у МСФЗ і в Білорусі: схожість і відмінності. ІС Консультант +: Білорусь.

  34. Хаматова Л. А. Економіка підприємства. Економічні ресурси підприємства: Навчальний посібник. - М.: Видавничо-торгова корпорація «Дашков і К °», 2003. - 156 с.

  35. Шавлюк А.Є. Бухгалтерський облік основних засобів та амортизаційних відрахувань відповідно до міжнародних стандартів. / / ІС Консультант +: Білорусь

  36. Економіка організації (підприємства): підручник / за ред. Н.А.Сафронова.-2-е вид., Перераб.і доп .- М.: Економіст, 2005.-388с.

  37. Економіка підприємства (фірми): Підручник / За ред., О.В.Девяткіна.-3-е изд., Перераб. і доп .- М.: ИНФРА-М, 2007.-477-479с.

  38. Економіка підприємства: / за ред. В. Я. Горфінкеля, В. А. Швандара 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007

  39. Економіка підприємства: Учеб. Посібник / В.П. Волков,, В.І. Стасевич та ін; під заг. ред. А. І, Ільїна, В.П. Волкова. - М: Нове знання, 2003. - 677

  40. Економіка підприємства: Підручник / За ред. А. Є. Карлика, М. А. Шухгальтера. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 432с.

  41. Економічний аналіз: навч. / Г.В. Савицька. - М.: Нове знання, 2007. 679 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Диплом
264кб. | скачати


Схожі роботи:
Амортизаційні відрахування
Роль і місце інвестиційних фондів в економіці України
Роль грошей у суспільному відтворенні
Сутність роль і функції фінансів у суспільному відтворенні
Ринок цінних паперів та його роль у суспільному відтворенні
Злодійські традиції звичаї вдачі та їх роль у відтворенні переступив
ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА КРЕДИТУ ТА ЙОГО РОЛЬ У СУСПІЛЬНОМУ ВІДТВОРЕННІ
Ринок цінних паперів та його роль у суспільному відтворенні Студентки І курсу 16 групи спеціальності
Статистика основних фондів
© Усі права захищені
написати до нас