Н.В. Мінєєва
Перед проведенням імуногематологічних досліджень необхідно зібрати акушерський та трансфузійний анамнез. Наявність попередніх вагітностей, їх несприятливий результат (викидні, мертвонародження, народження дітей з ГБН), а також наявність в анамнезі гемотрансфузії, виділяє жінок до групи ризику щодо розвитку гемолітичної хвороби новонароджених (ГБН). Дані про акушерському та трансфузійної анамнезі вносяться в карту імуногематологічних обстеження вагітної, обмінну карту і в історію хвороби.
Важливо! Вагітні жінки з D слабким антигеном вважаються резус-позитивними, їм переливають Rh + кров.
Усім вагітним проводять визначення групової та резус-приналежності крові, а також дослідження на наявність антитіл до антигенів еритроцитів системи Резус та іншим клінічно значущим систем антигенів еритроцитів (скринінг антитіл). Дослідження проводиться незалежно від резус-належності крові вагітної: як в осіб з резус-негативною, так і резус-позитивної приналежністю крові.
Якщо скринінг антитіл дав позитивний результат, то необхідно проводити ідентифікацію антитіл.
Клінічне значення у розвитку ГБН мають тільки IgG антитіла. IgM антитіла не викликають ГБН, так як не проходять через плаценту до плоду. Якщо у вагітної виявлені IgM антитіла і специфічність антитіл спрямована до антигенів, які можуть викликати ГБН, необхідно в подальшому проводити виявлення антитіл в динаміці спостереження, оскільки додатково до IgM можуть виробитися IgG антитіла.
Усі вагітні після первинного дослідження на антитіла розподіляються на наступні групи:
Сенсибілізовані вагітні;
Несенсибілізовані вагітні;
Жінки з підвищеним ризиком алоімунізації:
несенсибілізовані вагітні, що мають потенційну можливість до сенсибілізації в процесі вагітності. До цієї категорії належать вагітні з резус-негативною приналежністю крові, що мають резус-позитивного чоловіка, жінки, група крові яких не співпадає з групою крові чоловіка (пари жінка - чоловік з групами крові: 0 - А, 0 - В, А - В, В - А відповідно);
жінки з обтяженим анамнезом.
Жінкам, сенсибілізованим до антигенів еритроцитів системи Резус та іншим клінічно значущим антигенів еритроцитів, до 28 тижнів вагітності контроль титру антитіл необхідно проводити 1 раз на 4 тижні, після 28 тижнів - 1 раз на 2 тижні.
Контроль титру антитіл до антигенів еритроцитів системи АВО проводиться при первинному зверненні та у 28 тижнів вагітності. У подальшому контроль за динамікою титру проводять 1 раз на місяць жінкам, у яких відмічено наростання титру або в минулому народжувалися діти з ГБН. Тяжкість ГБН-АВО не корелює з титром, тому немає необхідності часто досліджувати титр антитіл системи АВО, як це передбачено для антитіл до антигенів еритроцитів системи Резус.
Несенсибілізованих жінкам групи підвищеного ризику алоімунізації необхідно повторити скринінг антитіл в 28 і 36 тижнів вагітності і протягом місяця після пологів. При появі аллоантітел подальші дослідження жінці проводяться так само, як і сенсибілізованим вагітним.
Жінкам, у яких антитіла не виявлено при скринінгу, проводять повторне дослідження в 36 тижнів.
Вагітним з варіантами антигену D (наприклад DVI), повинні проводитися дослідження на наявність аллоантітел, також як і вагітним з резус-негативною приналежністю крові.
Важливо! Вагітним жінкам, які мають D варіантний антиген, дослідження антитіл проводять як rh-. Для гемотрансфузій їм використовують rh-еритроцити.