Роботу виконала: студентка II курсу гр.21-Крахіна Олена Володимирівна
Московський державний відкритий університет, філія у м. Кропоткін
Факультет інформатики і радіоелектроніки
Кафедра Програмного забезпечення обчислювальних машин і автоматизованих систем
м. Кропоткін
2003
Введення
Стрімкий розвиток мережевих інформаційних технологій, окрім помітного зниження тимчасових і просторових бар'єрів в розповсюдженні інформації, відкрило нові перспективи в сфері освіти. Можна з упевненістю стверджувати, що в сучасному світі має місце тенденція злиття освітніх і інформаційних технологій і формування на цій основі принципово нових інтегрованих технологій навчання, заснованих, зокрема, на Інтернет-технологіях.
Інформаційні технології - процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки і передачі даних, для отримання інформації нової якості про стан об'єкту, процесу або явища.
Відповідно до визначення, прийнятому ЮНЕСКО, інформаційна технологія - це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою і зберіганням інформації, обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, їх практичні додатки, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні та культурні проблеми.
Самі інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих первісних витрат і наукомісткої техніки. Їх введення повинно починатися зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків у системах підготовки фахівців.
1. Інтернет-технології в системах навчання
Сучасні вимоги до систем навчання припускають рішення багатьох питань, вибору індивідуальної траєкторії в навчанні.
Однак на практиці, повне рішення цих завдань неможливе без виконання жорстких взаємозв'язаних і часто суперечливих вимог: методичних, організаційних, програмно-теоретичних і інших.
Одним з ефективних шляхів є створення комп'ютерних центрів навчання, що працюють на базі мережевих технологій.
Такі центри дозволяють вирішити ряд проблем, пов'язаних з постійно збільшується числом охочих здобути освіту і дають можливість здобувати освіту незалежно від місцезнаходження.
Існує кілька принципів побудови таких навчальних центрів.
Перший принцип - універсальність - система повинна розглядатися не стільки як засіб дистанційного навчання, яке дозволяє освоювати ті або інші дисципліни, знаходячись далеко від комп'ютерного центру, але ще і як засіб самостійного вивчення дисциплін студентами будь-яких форм навчання.
Система повинна спочатку бути підготовлена для створення курсів і вивчення будь-яких дисциплін (гуманітарних, соціально-економічних, природно-наукових, технічних).
Система повинна потенційно надавати можливості використання практично будь-яких відомих до теперішнього технологій та методів дистанційного навчання: повчальне і атестаційну тестування, електронні підручники, словники і довідники, віртуальні лабораторії, синхронні і асинхронні засоби спілкування.
Другий принцип - відкритість - система на відміну від відомих, повинна являти собою не просто сукупність курсів дистанційного навчання, розроблених групами методистів і програмістів, а, навпаки, відкритий інструментарій-оболонку, що дозволяє будь-якого викладача-автору, не професійно володіє комп'ютерними технологіями, створювати власні курси дистанційного навчання, використовуючи надані системою кошти в рамках, визначених системними вимогами.
Третій принцип - використання стандартних мережевих рішень і побудова системи на основі універсальної інтегрованої бази даних, що дозволяє легко і практично необмежено нарощувати, переносити і масштабувати її.
На основі даних принципів можна побудувати прототип Інтернет системи дистанційного навчання, що дозволяє створювати курси по технічним, гуманітарним і іншим дисциплінам.
2. Інтернет-технології в дистанційному і відкритій освіті
Одним з найперспективніших напрямів розвитку системи освіти є широке використання сучасних телекомунікаційних, інформаційних та комп'ютерних технологій, в першу чергу - технологій глобальної мережі Інтернет.
Зручність і гнучкість гіпертекстового представлення матеріалу, оперативний доступ до інформації, розташованої в різних регіонах і країнах, висока оперативність оновлення і інші достоїнства інтернет-технологій дозволили достатньо швидко упровадити їх в практику багатьох Вузів.
Аналіз освітніх ресурсів Росії і світу показує, що найчастіше такі технології використовуються в навчальному процесі інститутів і університетів гуманітарного напряму.
Пов'язано це з характером учбових матеріалів - в основному це текстові матеріали з графічними, зрідка анімованими ілюстраціями.
Інша ситуація в технічній освіті. Майбутній інженер повинен не тільки знати необхідні теоретичні положення дисциплін, що вивчаються, але і мати поняття про фізичні процеси, що відбуваються в досліджуваних пристроях, отримати навички вимірювань і обробки їх результатів.
Іншими словами, однією з серйозних завдань є розробка технологій віддалених лабораторних практикумів.
Іншим найважливішим завданням сучасного етапу розвитку російського дистанційного навчання є інтеграція і уніфікація освітніх ресурсів, технологій і середовищ.
За останні роки створено безліч вельми непоганих розробок, проте вони абсолютно не узгоджуються один з одним ні за якими параметрами, відрізняються операційні системи, спосіб подачі матеріалу, навіть зміст дисциплін не дозволяє використовувати їх в рамках єдиної освітньої програми.
Крім цього, повноцінний учбовий процес неможливий без інтерактивних засобів контролю і навчання.
Таким чином, можна сформулювати три основні аспекти раціонального застосування Інтернет в системі освіти РФ:
розробка гіпертекстових навчально-методичних посібників з близьким (у ідеалі - з єдиним) інтерфейсом користувача і з урахуванням реальних технічних можливостей студента;
розробка лабораторних практикумів видаленого доступу для інженерних спеціальностей;
розробка технологічного середовища для системи дистанційної або відкритої освіти, органічно об'єднуючої накопичений провідними Вузами досвід і надає типовий інструментарій для формування єдиного освітнього середовища РФ.
В даний час існує безліч різних і, деколи, взаємовиключних думок з питання про те, як повинен виглядати електронний (комп'ютерний) підручник.
Розглянемо один з можливих підходів до методичної і програмно-технічного побудови електронного підручника - гіпертекстовий варіант навчального посібника.
Необхідно відразу обмовитися, що під гіпертекстовим підручником (ГУ) буде розумітися звичайний за змістом підручник, представлений в електронному вигляді для уявлення в мережі Інтернет.
Представлення матеріалу гіпертекстового підручника здійснюється за допомогою мови розмітки текстових документів HTML і його варіантів, мови програмування JAVA-Script і деяких інших WEB-технологій.
У рамках HTML реалізується, в основному, представлення необхідної студенту інформації у вигляді, зручному для її засвоєння. Використання JAVA-Script дозволяє різноманітити і "пожвавити" представлення інформації, а також ввести деякі елементи інтерактивності.
З безлічі інших технологій Інтернет можливо використання тільки тих, які не вимагають у користувача наявності швидкісних каналів. За деякими даними реальна швидкість з'єднання у кінцевого користувача в більшості регіонів Росії становить 24 ... 28 кБ / сек, до 56 кБ / сек.
У цих умовах основна увага при розробці гіпертекстового підручника має бути приділено його оптимізації за розміром завантажуються на клієнтську сторону файлів. Такий підхід практично виключає використання таких технологій як Flash, VRML, мультимедіа (тим більше - real-video і real-audio) і деяких інших.
Навіть звичайні графічні ілюстрації повинні підлягати ретельній обробці. Автори усвідомлюють, що подібні обмеження помітно знижують дидактичні якості гіпертекстового підручника в порівнянні немережевим версіями, проте саме вони забезпечують можливість використання гіпертекстового підручника в дистанційній освіті на сучасному етапі розвитку телекомунікацій.
Методично побудова гіпертекстового підручника не відрізняється від звичайного, друкованого підручника. Інформація представляється розбитою на глави, параграфи і т.д., ілюструється необхідними малюнками і (або) кресленнями. Порядок проходження розділів визначається логікою вивчення дисципліни.
Гіпертекстове представлення має ряд особливостей, які необхідно враховувати при створенні гіпертекстового підручника.
Можна сформулювати умовний набір правил, дотримання яких дозволить досягти успіху:
розбиття всього обсягу ГУ на фрагменти, час завантаження яких не перевищує однієї хвилини, на швидкості з'єднання 12000Б/сек;
використання навігаційних елементів, що дозволяють у будь-який момент переходити до будь-якого параграфу ГУ;
відмова від складних анімованих ілюстрацій;
забезпечення наявності варіанти допомоги призначеного для роздруківки (у форматі WinWord, наприклад).
Звичайно, наведені правила не претендують на повноту, однак вони забезпечують, як мінімум, розробку цілком прийнятного ГУ.
У принципі, ГУ представляє собою звичайний гіпертекстовий документ, тому до розробки ГУ застосовні традиційні підходи Web-мастерингу.
Вибір інструментальних засобів визначається смаками та уподобаннями розробника, однак, слід зазначити, що кодування HTML краще всього виконувати за допомогою спеціалізованих редакторів, таких як HomeSite або Dreamweaver.
Використання дуже зручних WisyWig-редакторів веде до дуже великої надмірності кінцевого коду. Наприклад, одна сторінка створена за допомогою FrontPage Exdivss має розмір майже втричі більший, ніж така ж сторінка створена в HomeSite. Використання відео та аудіо фрагментів в ГУ, як зазначалося вище, обмежено реальною швидкістю з'єднання у користувача.
Графічні матеріали виконуються у форматах GIF і JPEG, причому вибір формату і ступінь стиснення визначається змістом ілюстрації.
Досвід розробки та застосування ГУ показує, що максимальний розмір завантажуваного фрагмента не повинен перевищувати 20 ... 40Кб, включаючи графічні матеріали.
Для оперативного самоконтролю процесу вивчення матеріалу, можливе використання спеціалізованих тестових сторінок.
Тестуючі програми доцільно виконувати у вигляді JAVA-скриптів. Застосування для цих цілей серверних скриптів та додатків може бути виключено (з міркувань безпеки) адміністраторами сервера, на якому розміщуються ГУ.
Одним з найбільш зручних інструментальних засобів створення тестових скриптів є пакет Hot Potatoes.
Іншим можливим підходом для організації проміжного і підсумкового контролю знань є використання універсальної системи тестування.
Якщо така система використовується в різних навчальних закладах, то з'являється можливість зіставлення складності контрольних заходів і рівнів підготовки фахівців у навчальних закладах одного профілю.
Зовнішній вигляд, навігація і деякі інші параметри і функції настроюються при створенні тесту підручника, що дозволяє, як реалізувати задум конкретного розробника, так і погоджувати дизайн тесту із загальним дизайном ГУ.
Остання версія пакету використовує нові можливості специфікації HTML4.0 - динамічний HTML.
При формуванні гіпертекстової структури необхідно використовувати відносні посилання, що дозволить легко переносити ГУ як на інший сервер, так і на інший носій - дискету або компакт-диск. Деякі приклади побудови ГУ можна подивитися в «Бібліотеці».
Розміщення ГУ на компакт-диску дозволяє зняти обмеження на використання мультимедійних технологій. У цьому випадку можливо реалізувати найсміливіші рішення автора ГП.
При вивченні технічних дисциплін необхідно забезпечити проведення лабораторних досліджень. Існує безліч думок про те, як має бути організована лабораторія з видаленим доступом. Щоб уникнути непотрібних суперечок ухвалено рішення застосувати декілька підходів одночасно, а через деякий час провести аналіз результатів і думок самих студентів і, потім, вибрати найбільш оптимальне рішення. Можливі такі варіанти:
online-режим з використанням CGI. Інтерфейс виконаний у вигляді типового звіту по лабораторній роботі, в якому не заповнені деякі поля. Перед початком роботи студент одержує завдання, проводить деякі розрахунки, за результатами яких вносяться дані. Отримана сторінка натисненням кнопки "Виконати експеримент" відсилається на сервер, де обробляється CGI-скриптом, передається як завдання на розрахунок моделюючої програмі, результат роботи якої повертається на клієнтську сторону у вигляді стандартної HTML-сторінки;
online-режим на основі JAVA-аплетів. Інтерфейс виконаний у вигляді вимірювальних приладів з елементами управління, необхідними при проведенні даної роботи. Найбільш наближений до реальності режим, проте, він вимагає досить високої швидкості з'єднання і досить потужного комп'ютера у студента;
online-режим на основі JAVA-скриптів. Інтерфейс виконаний у вигляді стилізованих вимірювальних приладів з елементами управління, необхідними при проведенні даної роботи. Менш наближений до реальності режим чим попередній, проте, він не вимагає високої швидкості з'єднання і досить потужного комп'ютера у студента;
offline-режим 1. Інтерфейс аналогічний online-CGI, проте заповнена форма відправляється адміністратору ресурсу з використанням поштового протоколу. Результат виконання роботи висилається студенту так само - електронною поштою. Режим рекомендується при низькій якості зв'язку і частих обривах.
offline-режим 2. Студент завантажує собі виконувану програму, яка і дозволяє провести експеримент. При необхідності, результат виконання записується у файл і висилається адміністратору ресурсу.
Віддалене управління експериментом. Експеримент проводиться на натурному зразку, управління експериментальним стендом здійснюється через Web-інтерфейс.
3. Застосування internet-технологій, як інструмент навчання студентів
Комп'ютерна грамотність визначається не тільки умінням програмувати, а, в основному, умінням використовувати готові програмні продукти, розраховані на призначений для користувача рівень. Ця тенденція з'явилася завдяки широкому розгляду таких продуктів, які орієнтованих на непідготовлених користувачів.
Розробка таких програмно-інформаційних засобів є вельми дорогою справою через його високу наукоємності та необхідності спільної роботи висококваліфікованих фахівців: психологів, комп'ютерних дизайнерів, програмістів.
Проте вона окупає себе завдяки тому, що доступ до комп'ютера сьогодні може одержати практично кожна людина навіть без спеціальної підготовки.
Комп'ютер є не просто технічним пристроєм, він припускає відповідне програмне забезпечення. Рішення вказаної задачі пов'язане з подоланням труднощів, обумовлених тим, що одну частину завдання - конструювання і виробництво ЕОМ - виконує інженер, а іншу - педагог, який повинен знайти розумне дидактичне обгрунтування логіки роботи обчислювальної машини в цілому і окремих програм зокрема.
Інша складність полягає в тому, що засіб є лише одним з рівноправних компонентів дидактичної системи разом з іншими її ланками: цілями, змістом, формами, методами, діяльністю педагога і діяльністю учня. Всі ці ланки взаємозв'язані, і зміна в одному з них обумовлює зміни у всіх інших.
Як новий зміст вимагає нових форм його організації, так і новий засіб припускає переорієнтацію всіх інших компонентів дидактичної системи. Тому установка в шкільному класі або вузівській аудиторії ПК є не закінчення комп'ютеризації, а її початок - початок системної перебудови всієї технології навчання.
Перетвориться перш за все діяльність суб'єктів освіти - вчителя і учня, викладача та студента. Їм доводиться будувати принципово нові відносини, освоювати нові форми діяльності у зв'язку зі зміною засобів учбової роботи і специфічною перебудовою її змісту.
І саме в цьому, а не в оволодінні комп'ютерною грамотністю вчителями і учнями або насиченості класів повчальною технікою, полягає основна трудність комп'ютеризації освіти.
Виділяються три основні форми, в яких може використовуватися комп'ютер при виконанні ним повчальних функцій:
а) машина як тренажер;
б) машина як репетитор, що виконує певні функції за викладача, причому машина може виконувати їх краще, ніж людина;
в) машина як пристрій, що моделює певні наочні ситуації (імітаційне моделювання).
Тренувальні системи найдоцільніше застосовувати для вироблення і закріплення умінь і навичок. Тут використовуються програми контрольно-тренувального типу: крок за кроком учень одержує дозовану інформацію, яка наводить на правильну відповідь при подальшому пред'явленні завдання.
Такі програми можна віднести до типу, притаманного традиційному програмованій навчання.
Завдання учня полягає в тому, щоб сприймати команди і відповідати на них, повторювати і заучувати препарований для цілей такого навчання готовий матеріал.
При використанні в такому режимі комп'ютера наголошується інтелектуальна пасивність учнів, адже комп'ютерні технології використовуються нами для економії часу.
Відмінність систем репетиторства визначається тим, що при чіткому визначенні цілей, завдань і змісту навчання використовуються управляючі дії, що йдуть як від програми, так і від самого учня.
Для навчальних систем такий обмін інформацією одержав назву «діалогу».
Таким чином, системи репетиторства передбачають свого роду діалог того, хто навчається з ЕОМ в реальному масштабі часу.
Зворотній зв'язок здійснюється не тільки при контролі, але і в процесі засвоєння знань, що дає учневі об'єктивні дані про хід цього процесу. По суті справи системи репетиторства засновані на тій же ідеології програмованого навчання (розгалужені програми), але посиленого можливостями діалогу з ПК.
Потрібно підкреслити відмінність такого "діалогу" від діалогу як способу спілкування між людьми.
Діалог - це розвиток теми, позиції, точки зору спільними зусиллями двох і більше осіб. Траєкторія цього сумісного обміну думками задається тими сенсами, які породжуються в ході самого діалогу.
Очевидно, що "діалог" з машиною таким принципово не є. У машинній програмі наперед задаються ті гілки програми, по яких рухається процес, ініційований користувачем ЕОМ. Якщо учень потрапить не на ту гілку, машина видасть "репліку" про те, що він потрапив не туди, куди передбачено логікою програми, і що потрібно, отже, повторити спробу або почати з іншого ходу.
Навчання виступає як гранично індивідуалізований процес роботи школяра і студента зі знайомою інформацією, представленою на екрані дисплея. Очевидно, що за допомогою цих теоретичних схем неможливо описати таку педагогічну реальність сьогоднішнього дня, як, наприклад, проблемна лекція, проблемний урок, семінар-дискусія, ділова гра або науково-дослідна робота.
Використання обчислювальної техніки розширює можливості людини, проте воно є лише інструментом, знаряддям розв'язання задач.
Сама можливість комп'ютеризації учбового процесу виникає тоді, коли виконувані людиною функції можуть бути адекватно відтворені за допомогою технічних засобів.
4. Інформаційне обслуговування в освіті
Розвиток сфери послуг мережі призвело до масової появи серверів, орієнтованих на надання інформації з певної тематики.
З'явилися, наприклад, інформаційні центри у великих зарубіжних бібліотеках, які перевели більшу частину своїх фондів в електронний формат і продовжують оперативно вносити в ці архіви нові надходження. Це особливо цінно для читачів.
4.1. Глобальна мережа internet
Кілька десятків тисяч комп'ютерних мереж, пов'язаних між собою і об'єднують кілька мільйонів користувачів, утворюють всесвітню павутину World Wide Web (скорочено WWW).
Internet - не кажучи вже про те, що його поява ознаменувала нову епоху в розвитку комунікації - дозволяє людині розширити свої пізнання в будь-який, навіть самої немислимої, сфері діяльності або досліджень.
А так як розвитку Internet, з одного боку, сприяли комерційні організації, фірми, що використовують Мережу для обміну діловою інформацією та публікації реклами, а з іншого - студенти, що поміщають на загальний огляд безліч матеріалів розважального характеру, то тут багато корисного для себе знайдуть всі - від бізнесменів до любителів зі смаком відпочити.
Організаційному становленню Web сприяло поява універсальних мережевих навігаторів - браузерів (від англ. Browse - перегортувати, переглядати), таких як Netscape Navigator або Microsoft Internet Explorer.
Браузер - це програма, яка запускається на вашому комп'ютері і забезпечує роботу з мережею Internet. Браузери забезпечують доступ до будь-якого пункту мережі по 2-розрядному адресою IP, який для зручності поділяють на байтові компоненти - 192.34.101.23.
Так як людині числовими адресами користуватися незручно, то в навігаторах адресу джерела інформації задається символьним кодом URL (Uniform Resource Locator), за яким сама мережа Internet здійснює пошук адреси IP. Існує досить багато різних форматів URL:
http://www.sportsnetwork.com
ftp://ftp.unt.edu/library
gopher: / / ulkyvm.loisville.edu
Початок URL відповідає використовуваному протоколу передачі даних. Зокрема, скорочення http походить від HyperText Transmission Protocol - протокол передачі гіпертекстових документів.
4.2. Гіпертекст. Html
Користувачі Internet одержують інформацію у вигляді гіпертексту, що є основним способом представлення даних.
Термін «гіпертекст», застосовуваний останнім часом у поєднанні з прикметником мультимедійний, означає документ, що містить текстові, звукові і образотворчі фрагменти.
Гіпертекстові зв'язку-це приблизно те ж саме, що виноска в статті енциклопедії, що починається зі слів "дивися також ...».
Особливістю такого документа є наявність виділених ключових слів, будь-якого роду кнопочок і ікон, клацання по яких відтворюють відповідні фрагменти, які можуть і не входити до складу даного документа, а знаходитися в пам'яті іншого комп'ютера.
Виділені поля, активізація яких викликає відображення наступних кадрів, представлені у гіпертекстовому документі посиланнями на відповідний фрагмент у межах файлової системи даного комп'ютера або адресами URL для виклику відсутніх компонентів з мережі.
Ідеї гіпертексту в тому чи іншому вигляді присутні в різних довідкових системах, зокрема в системі допомоги Windows всіх версій (Help-система).
Документи в системі Web можуть включати, крім текстів, вказівки про шрифти і форматах, посилання на графічні дані та фотознімки, посилання на інші дані, документи і сервіси.
Для опису гіпертекстових документів в Internet використовується спеціальна мова HTML (HyperText Markup Language).
HTML базується на промисловому стандарті - Standard General Markup Language (SGML) - для створення машинно-незалежних документів, з урахуванням всього різноманіття використовуваних комп'ютерних платформ. При цьому HTML ще більше розширює визначення гіпертекстового посилання.
HTML документ складається з тексту, який повинен бути виданий на дисплей, і описателей - тегів (tags), які визначають, як цей техт повинен бути представлений, і як інші типи даних - для прикладу, відео-та аудіо-дані - повинні витягуватися і форматуватися, і куди веде кожна гіпертекстове посилання.
HTML-дескриптори є полями в документі, які розміщуються між символами "" і містять директиви та відповідні параметричні дані - атрибути директиви.
Редактор гіпертексту необхідний, в першу чергу, для початківців користувачів, так як дозволяє обійтися (звичайно, тільки на перших порах) поверхневими знаннями про структуру гіпертекстового документа і синтаксисі HTML.
Оскільки елементи гіпертексту створюються в режимі діалогу, користувач може вивчати мову паралельно зі створенням Web-сторінки. До того ж редактори мають здатність перевіряти правильність написання коду HTML - гіпертекстовий документ у своєму первісному вигляді, коли видно всі елементи і атрибути, тобто, по суті справи, текстовий файл, що містить набір елементів HTML.
Бувають випадки, коли програма видає повідомлення про помилку, але не може вказати розробнику, в чому саме вона полягає.
Переглядати сторінку броузером не має сенсу: швидше за все, він відобразить її, як ніби ніяких проблем не існує. Але автор Web-сторінки зможе зрозуміти, що з розміткою не все гаразд і не стане використовувати спірне фрагмент коду.
Таким чином, можна сказати, що гіпертекст - це багатосторінкова інформація різного виду, пов'язана в різних сторінках численними посиланнями.
Незважаючи на те, що сучасні навігатори «розуміють» найбільш поширені протоколи, в мережах постійно виникають нові образотворчі засоби.
В даний час Internet не є окремою мережею - насправді це спільнота мереж (саме тому Internet називають "мережею мереж"), в яке входять мільйони комп'ютерів у всьому світі. І якщо ви підключені до мережі, що є частиною Internet, то ви маєте доступ до ресурсів будь-якого з них.
4.3. Телеконференції
Інший вид інформаційних послуг мережі під назвою «телеконференції» нагадує підписку на електронну газету, в якій з'являються відомості з певної тематики - новини, замітки, відповіді на запитання, відгуки на попередні публікації і т.п.
Авторами цієї дуже різноманітною і сверхоперативной інформації є самі користувачі мережі, об'єднані спільними інтересами.
Багато провайдерів надають своїм абонентам перелік конференцій, в яких можна брати участь за помірну плату. При цьому ви будете регулярно отримувати електронні листи з заголовками статей з відповідної тематики.
Заголовки супроводжуються ідентифікаційними номерами, обсягом статті і, іноді, короткою анотацією у 1-2 рядки. За додаткову плату, пропорційну розміру статті, ви можете замовити потрібну публікацію. Тільки робити це потрібно оперативно, тому що сервер зберігає вміст чергового випуску близько 10 днів.
Телеконференції з оформлення та способу роботи дуже схожі на електронну пошту з тією лише відмінністю, що ваш лист може прочитати дуже багато людей, а в свою чергу зможете поцікавитися тим, що пишуть вам зовсім незнайомі люди. Конференції поділяються за темами, назва конференції складається з декількох слів, розділених крапками, кожне наступне з яких звужує тему. Ось стандартне позначення деяких груп телеконференцій Usenet:
comp - конференції, де обговорюється все, що пов'язано з комп'ютерами і програмуванням;
news - обмін новинами, питання розвитку системи телеконференцій;
rec - відпочинок, хобі, захоплення;
sci - все, що пов'язано з наукою;
soc - питання суспільного життя;
talk - група для любителів посперечатися чи просто поговорити на будь-яку тему.
Починаючи працювати з якою-небудь групою, в першу чергу потрібно прочитати правила роботи в ній, які регулярно поміщаються в ці групи людиною, добровільно взяли на себе обов'язки координатора групи (модератора). Насправді, групи новин бувають двох типів - модельований і звичайні.
Повідомлення, що з'являються в модельованих групах, перш ніж бути розісланими у мережі, проглядаються модератором (це є свого роду цензурою).
Способи й зручність роботи з новинами, в основному, залежать від того, яким чином Ви отримуєте їх. В Інтернет Ваша програма-клієнт напряму отримує новини з сервера, і між переглядом списку повідомлень, що містяться в групі, і читанням цих повідомлень немає затримки.
Якщо Ви користуєтеся новинами через електронну пошту, то Ви спочатку одержуєте список статей, а вже потім приймаєте електронною поштою статті зі списку, окремо Вами замовлені.
4.4. Інтернет-телефонія
За допомогою інтернет-телефонії можна організувати міст між ВНЗ, зв'язавши через Internet ВУЗи в різних містах. Вартість дзвінка в цьому випадку виявиться еквівалентній лише сумі, виплачуваної провайдеру за користування Інтернетом. Платити за міжнародну / міжміський зв'язок уже не доведеться.
На сьогоднішній день існує досить багато програм для голосового спілкування в Мережі. Одна з них - Internet Phone. Вона зберігає дуже гарна якість звуку навіть при швидкості невеликій швидкості, має чат-сервери і сервери конференцій.
Інші програми по своїх функціональних можливостях коштують на кілька сходинок нижче, однак, і вони іноді демонструють непогані результати. Можна відзначити також вітчизняну розробку - інтернет-телефон Easy Talk фірми AMSD.
Програма максимально пристосована до російських проблем телефонних ліній. Ви можете почути голос співрозмовника навіть при швидкості передачі даних 2400! Причому програма автоматично відслідковує зміни в лінії, при необхідності знижуючи або підвищуючи якість звуку.
4.5. Факсимільні повідомлення
Служба для роботи з факсимільними повідомленнями (Microsoft Fax service provider for Exchange) дозволяє відправляти й одержувати факсимільні повідомлення через факс-модем, використовуючи Exchange, як ящик для вхідної та вихідної пошти.
Microsoft Fax управляє факс-модемом, «піднімає» трубку телефонного апарату. Текст факсимільного повідомлення можна підготувати точно так само, як і повідомлення електронної пошти, більше того до факсимильному повідомленням можна приєднати будь-який документ. Microsoft Fax використовує спеціальний драйвер друку, що перенаправляє нібито виведений на друк документ на факс-модем для передачі його одержувачу повідомлення.
Одним з основних переваг використання Exchange для відправки та отримання факсимільних повідомлень є зниження витрат на роботу з паперовими документами. Факси готуються і зберігаються в електронному вигляді, їх можна переглядати на екрані монітора. Коли буде потрібно копія документа на папері, її завжди можна роздрукувати на принтері.
Недоліком використання факс-модему є те, що при необхідності пересилання факсом паперового документа, який не зберігається в електронному вигляді у вашому ПК, потрібна наявність сканера для перетворення документа в електронну форму і пересилки його по факс-модему. Однак, якщо ви рідко пересилається паперові документи, то використання Exchange і факс-модему буде прекрасним вибором. Найбільш поширеною програмою прийому і передачі факсимільних повідомлень є програма VentaFax.
4.6. Радіомовлення в інтернет
Одним із способів застосування звукових потоків в Інтернет є перенесення систем радіомовлення із звичайного радіоефіру у цифрові мережі. Тисячі радіостанцій встановили у себе потокові сервери і почали передавати свої звичайні «живі» програми в Інтернет.
Історія радіомовлення налічує не один десяток років, і тут вже давно відбувся розподіл за жанровим ознакою. Одні радіостанції передають лише новини, коментарі, інтерв'ю, а інші - тільки різну музику. Чимало радіостанцій працюють в змішаному режимі, тобто регулярно передають новини, а між ними - тематичні программи.І нарешті, радіостанції так званого іномовлення використовують особливий формат, враховує умови поширення радіохвиль і поясний час у місцях прийому. У принципі керівництво радіостанцій прагне забезпечити якість прийому через Інтернет, принаймні, не гірше, ніж за допомогою радіохвиль.
5. Сервіси internet
Серверами називаються вузли мережі, призначені для обслуговування запитів клієнтів-програмних агентів, що витягають інформацію або зраджують її в мережу і працюючих під безпосереднім управлінням користувачів. Клієнти надають інформацію в зрозумілому і зручному для користувачів вигляді, в той час як сервери виконують службові функції по збереженню, поширенню, керуванню інформацією і видачу її по запиту клієнтів. Кожен вид сервісу в Internet надається відповідними серверами і може використовуватися за допомогою відповідних клієнтів.
5.1. WWW - (всесвітня павутина World Wide Web)
На сьогоднішній день це найбільш просунутий і цікавий ресурс - гіпертекстова система навігації в Internet.
Від звичайного гіпертексту WWW відрізняється головним чином тим, що дозволяє встановлювати посилання не тільки на сусідній файл, але і на файл, що знаходиться на комп'ютері в іншій півкулі Землі. Від вас же не потрібно ніяких зусиль - комп'ютер встановить зв'язок самостійно.
У WWW до ресурсів можна звертатися, безпосередньо вказуючи їх адресу. У цьому випадку доводиться зіштовхуватися зі скороченням URL
Що таке URL?
Базове поняття в WWW-навігаторах - універсальний спосіб позначення ресурсу Internet (Uniform Resource Locators - URL).
URLs використовуються для ідентифікації розміщення ресурсів, на які посилаються в документах. Наприклад, URL для головного індексу (home page) набору документів у Національному Центрі по Прикладним Програмами для суперкомп'ютерів (NCSA) задається наступним способом:
http://www.ncsa.uiuc.edu/Genaral/NCSAHome.html
Компонента "http:" визначає метод доступу - через сервер HyperText Transfer Protocol (HTTP) - простий і досить швидкий для розподілених та взаємодіючих інформаційних гіпермедіа систем.
HTTP - це загальний об'єктно-орієнтований протокол, який може використовуватися для багатьох схожих проблем, таких як Name Servers і розподілених об'єктно-орієнтованих систем.
Наступна частина URL - "/ / www.ncsa.uiuc.edu" - описує, на якому вузлі розміщені дані. Нарешті, компонента "/ Genaral /" визначає, де розміщується файл з документом "NCSAHome.html".
Таким чином, позначення URL складається з двох частин: перша вказує тип зв'язку, який слід встановити з потрібним вам джерелом, друга - ім'я сервера.
Типи зв'язку відповідають стандартним послуг Internet. Ось основні з них:
http - HiperText Transfer Protocol, основа WWW, - тип зв'язку, необхідний при зверненні до будь-якого WWW-сервера;
ftp - використовується при зверненні до FTP-серверів;
gopher - призначений для взаємодії з Gopher;
telnet - призначений для отримання термінального доступу до віддаленої машині;
news - відкриває доступ до телеконференцій.
Інформація на WWW може включати в себе текст, малюнки, таблиці, звук, мультиплікацію і багато іншого. Завдяки своїм широким можливостям, красу і простоті у використанні "всесвітня павутина" завоювала величезну популярність у всьому світі.
При гігантському обсязі даних в мережі необхідно мати розвинені інструментальні системи, які роблять інформаційний пошук більш ефективним.
Система Web базується на методі зв'язування слів і фраз в документі для посилання до відповідної інформації в цьому ж або іншому документі. Оскільки інші документи можуть бути на різних серверах, ці посилання утворюють своєрідну "павутину" взаємних зв'язків, яка пронизує мережа Intеrnet.
Але що ж можна робити з цією технологією на Вашій локальній мережі?
Web-технологія (або Internet-технології) може використовуватися і в тому випадку, якщо Вашf мережа не включена в Internet. Усі компоненти цієї технології доступні для багатьох платформ.
Ряд ведуших програмних фірм терміново реалізують перші комерційні інструментальні системи для цієї нової мережевою Internet-технології.
Вони орієнтовані на більш оптимальну інтеграцію Internet-технології в середу робочих станцій і будуть більш зручними з точки зору системного супроводу і адміністрування.
Для розуміння суті Internet-технології і використовуваних програмних засобів, слід нагадати про основні навігаційних та інструментальних засобах, доступних користувачам мережі Internet.
Найбільш прості засоби - FTP і Telnet.
Ftp - це програма, яка використовує протокол TCP / IP File Transport Protocol для передачі файлів між комп'ютерами.
Telnet - це програма для доступу до віддаленого комп'ютера в режимі емуляції локального терміналу.
Хоча ці програми працюють безвідмовно, вони є "сліпими", оскільки обробляють тільки ті дані, розміщення яких вже відомі Вам і призначені для виконання тільки основних операцій. Фактично вони були інструментальними засобами першого покоління в мережі Internet.
Наступне покоління інструментальних засобів - "навігаційні" - орієнтувалося на проблему пошуку необхідних інформаційних ресурсів.
Сервіс WWW-всесвітня павутина, забезпечує подання та взаємозв'язку величезної кількості гіпертекстових документів, що включають текст, графіку, звук і відео, розташованих на різних серверах по всьому світу і пов'язаних між собою за допомогою посилань у документах.
Що ж можна одержати за допомогою WWW?
Майже все, що асоціюється з поняттям «робота в системі Internet», - від самих останніх фінансових новин до інформації про медицину і охорону здоров'я, музиці і літературі, домашніх тварин і кімнатних рослинах, кулінарії і автомобільній справі.
Можна замовляти авіаквитки в будь-яку частину світу (реальні, а не віртуальні), туристичні проспекти, знаходити необхідне програмне і технічне забезпечення для свого ПК, грати в ігри з далекими (і невідомими) партнерами і стежити за спортивними і політичними подіями в світі.
Нарешті, за допомогою більшості програм із засобами доступу до WWW можна одержати доступ і до телеконференцій, куди містяться повідомлення на будь-які теми-від астрології до мовознавства, а також обмінюватися повідомленнями по електронній пошті.
Завдяки засобам перегляду WWW хаотичні джунглі інформації в Internet здобувають форму звичних акуратно оформлених сторінок з текстом і фотографіями, а в деяких випадках навіть з відеосюжетами і звуком.
Привабливі титульні сторінки (home pages) відразу ж допомагають зрозуміти, яка інформація піде далі. Тут є всі необхідні заголовки і підзаголовки, вибирати які можна за допомогою лінійок прокручування як на звичайному екрані Windows чи Macintosh.
Кожне ключове слово з'єднується з відповідними інформаційними файлами за допомогою гіпертекстових зв'язків. Замість того, щоб перегортати сторінки книги, Вам досить клацнути мишею на потрібному ключовому слові (для зручності воно виділяється на екрані кольором або шрифтом), і перед вами з'явиться необхідний матеріал. Дуже зручно, що програма дозволяє повертатися до раніше переглянутих матеріалами або, клацнувши мишею, рухатися далі.
5.2. E-MAIL (електронна пошта)
Один з видів інформаційних послуг, які надають комп'ютерні мережі, - електронна пошта (E-mail). У цьому випадку обидва абонента - відправник і одержувач - мають справу з посередниками (провайдерами), які виконують функції місцевих відділень поштового зв'язку.
Сервер посередника включений постійно і на його вінчестері офіційно зареєстрованим абонентам виділені «поштові скриньки» для тимчасового зберігання вхідної та вихідної листування.
Для забезпечення функціонування локальної мережі часто виділяється спеціальний комп'ютер - сервер, або кілька таких комп'ютерів.
На дисках серверів розташовуються спільно використовувані програми, бази даних і т.д. Решта комп'ютерів локальної мережі часто називаються робочими, станціями.
На тих робочих станціях, де потрібно обробляти лише дані на сервері (наприклад, вводити відомості в спільно використовувану базу даних про замовлення і продаж), часто для економії (або з міркувань безпеки) не встановлюють жорстких дисків.
У мережах, що складаються більш ніж з 20-25 комп'ютерів, наявність сервера обов'язкова - інакше, як правило, продуктивність мережі буде незадовільною. Сервер необхідний і при спільній інтенсивній роботі з будь-якою базою даних.
Іноді серверів призначається певна спеціалізація (зберігання даних, програм, забезпечення модемного і факсимільного зв'язку, вивід на друк і т.д.). Сервери, як правило, не використовуються в якості робочих місць користувачів. Сервери, що забезпечують роботу з цінними даними, часто розміщуються в ізольованому приміщенні, доступ до якого мають лише спеціально уповноважені люди (як в банківське сховище).
Багато серверів коштують значно дорожче (у 10-20 і більше разів) звичайних комп'ютерів. Не дивно - адже вони не лише є дуже потужними комп'ютерами з великою кількістю оперативної і дискової пам'яті, але у них ще забезпечуються виняткова надійність, висока продуктивність введення-виведення, дублювання пристроїв і збережених даних, засоби контролю над станом серверу, засоби забезпечення безперебійної роботи при відмову деяких пристроїв і т.д.
Місцевий сервер, як правило, має в своєму розпорядженні достатньо якісними каналами зв'язку з одним з вузлів мережі, що входить до складу Internet. Посередник стягує зі своїх абонентів невелику щомісячну плату і виписує додатковий рахунок, пропорційний обсягу переданої інформації (в межах країни і за її межами діють різні тарифи).
Одночасно з реєстрацією в місцевому «поштовому відділенні» абоненту повідомляється унікальний (з точки зору місцевого сервера) електронна адреса та видається спеціально налаштоване програмне забезпечення, яке дозволяє автоматично встановити зв'язок з посередником, за кілька хвилин отримати надійшла на вашу адресу кореспонденцію і відправити заздалегідь підготовлені вами повідомлення.
На сеанс зв'язку з провайдером можна вийти в будь-який зручний для вас час. Але довго не затребувані надходження сервер поверне відправнику.
Взаємодія з програмою обслуговування пошти дуже нагадує роботу в текстовому редакторі.
Заголовок електронного листа включає три обов'язкові розділу:
адреса відправника;
адресу одержувача;
тема листа.
Лист, передане провайдеру, негайно обробляється, і спеціальна програма-маршрутизатор визначає оптимальний шлях передачі послання наступному комп'ютера мережі.
Від користувача приховані такі внутрішні деталі, як розбивка переданої інформації на порції - пакети, приєднання до пакетів службової інформації, стиснення даних, контроль за переданої порцією і повторна її посилка в разі виявлення непереборний помилки і т.п.
Слід звернути увагу на оперативність та дешевизну електронної пошти в порівнянні з традиційними засобами спілкування - телеграмами, міжміськими телефонними розмовами, звичайними листами.
Електронна пошта доходить до абонента, розташованого в будь-якій точці земної кулі за лічені хвилини. На відміну від звичайних поштових відділень, E-mail не «втрачає» свої листи.
5.3. FTP - (File Transfer Protocol - передача файлів)
FTP сервіс Інтернет - сервіс, який дає максимальне навантаження на канали зв'язку. Розшифровується ця абревіатура як протокол передачі файлів, але при розгляді ftp як сервісу Інтернет мають на увазі доступ до файлів на віддалених комп'ютерах і у файлових архівах. FTP - стандартна програма, що працює по протоколу TCP, як правило, поставляється з операційною системою.
Її початкове призначення - передача файлів між різними комп'ютерами, які працюють у мережах TCP / IP: на одному з комп'ютерів працює програма-сервер, на другому користувач запускає програму-клієнта, яка з'єднується з сервером і передає або отримує файли. Тут передбачається, що користувач зареєстрований на обох комп'ютерах і з'єднується із сервером під своїм ім'ям і зі своїм паролем на цьому комп'ютері. Протокол FTP, зрозуміло, оптимізований для передачі файлів.
Дана риса і послужила причиною того, що програми FTP стали частиною окремого сервісу Інтернет. Справа в тому, що сервер FTP настроюється таким чином, що з'єднатися з ним можна не тільки під своїм ім'ям, але й під умовним ім'ям anonymous.
Тоді Вам стає доступною не вся файлова система комп'ютера, але певний набір файлів на сервері, які складають вміст FTP-сервера anonymous - публічного файлового архіву. Отже, якщо хто-то хоче надати в публічне користування файли з інформацією, програмами і іншим, то йому достатньо організувати на своєму комп'ютері, включеному в Інтернет, FTP сервер.
Якщо Ви, наприклад, хочете представити світові демо-версію Вашого програмного продукту - використання FTP сервера є вдалим рішенням такого завдання. Якщо, з іншого боку, Ви хочете знайти, скажімо, останню версію Вашої улюбленої вільно розповсюджується програми, то шукати її потрібно саме на серверах FTP.
Незважаючи на поширеність, у FTP є і безліч недоліків. Програми-клієнти FTP можуть бути не завжди зручні і прості у використанні. Не завжди можна зрозуміти, а що це за файл перед Вами. Ні простого і універсального засобу пошуку на серверах FTP - хоча для цього і існує спеціальний сервіс ARCHIE, але це незалежна програма, універсальна і не завжди застосовна.
Описи файлів на сервері видаються у форматі операційної системи серверу, а список файлів операційної системи UNIX може призвести в подив користувача DOS. Проблема тут у тому, що зі списком файлів видається зайва інформація, а занадто багато знати шкідливо.
Сервери FTP нецентралізованих, і це несе свої проблеми. FTP - сервіс прямого доступу, що вимагає повноцінного підключення до Інтернет, але можливий і доступ через електронну пошту - велика частина FTP серверів може надіслати свої файли по E-mail, а так само існують сервери, які можуть надіслати Вам по електронній пошті файли з будь-яких FTP серверів.
Однак це не завжди зручно, бо такі сервери сильно завантажені, і Ваш запит може довго чекати своєї черги. Крім того, великі файли при відсиланні діляться сервером на частини обмеженого розміру, що посилаються окремими листами - і якщо одна частина із сотні втратиться або пошкодиться час передачі, то інші 99 теж виявляться непотрібними.
5.4. GOPHER (гіпертекстова система)
Одним з досить відомих і поширених сервісів Інтернет є GOPHER (правда застарілим). Хоча зараз він вже практично не розвивається, або, у всякому разі, розвивається набагато повільніше інших сервісів схожого призначення, але тим не менш через GOPHER є досить-таки велика кількість інформації - в першу чергу, з історичних причин.
Був період, коли GOPHER був кращим засобом публічного доступу до інформації. Сучасні засоби роботи з інформацією в Інтернет (наприклад, WWW переглядачі) забезпечують у тому числі доступ до серверів GOPHER, тому спеціальних програм-клієнтів GOPHER зараз не використовується.
Що стосується використання сервера GOPHER для надання нової інформації в публічний доступ - навряд чи доцільно використовувати морально застарілий сервіс GOPHER.
GOPHER - це розподілена система експорту структурованої інформації. При роботі з GOPHER Ви знаходитесь в системі вкладених меню, з яких доступні файли різних типів - як правило, прості тексти, але це може бути і графіка, і звук і будь-які інші види файлів.
Таким чином, в публічний доступ експортуються файли з інформацією, але не у вигляді файлової системи, як в FTP, а у вигляді анотованої деревоподібної структури. GOPHER - сервіс прямого доступу і потребує, щоб і сервер, і клієнт були повноцінно підключені до Інтернет.
Основна перевага Gopher полягає в тому, що вам не потрібно запам'ятовувати адресу або назву ресурсу та послідовність команд, необхідну для доступу до нього: рухаючись по меню програми, ви насправді переміщаєтеся по різних комп'ютерів, підключених до Мережі.
5.5. NEWS / USENET (дошки оголошень / всесвітній дискусійний клуб)
Usenet-це всесвітній дискусійний клуб. Він складається з набору конференцій («newsgroups"), імена яких організовані ієрархічно відповідно до обговорюваних тем.
Повідомлення («articles» або «messages») посилаються в ці конференції користувачами за допомогою спеціального програмного забезпечення. Після посилки повідомлення розсилаються на сервери новин і стають доступними для прочитання іншими користувачами.
Можна послати повідомлення і переглянути відгуки на нього, які з'являться в подальшому. Так як один і той самий матеріал читає безліч людей, то відгуки починають накопичуватися. Всі повідомлення по одній тематиці утворять потік, таким чином, хоча відгуки могли бути написані в різний час і перемішатися з іншими повідомленнями, вони все одно формують цілісне обговорення.
Ви можете підписатися на будь-яку конференцію, переглядати заголовки повідомлень у ній за допомогою програми читання новин, сортувати повідомлення по темах, щоб було зручніше стежити за обговоренням, додавати свої повідомлення з коментарями і задавати питання.
Для прочитання і відправлення повідомлень використовуються програми читання новин, наприклад убудована в броузері Netscape Navigator-Netscape News чи Internet News від Microsoft, що поставляється разом з останніми версіями Internet Explorer.
5.6. Proxy-сервер
Proxy ("ближній") сервер призначений для накопичення інформації, до якої часто звертаються користувачі, на локальній системі. При підключенні до Internet з використанням proxy-сервера Ваші запити спочатку направляються на цю локальну систему.
Сервер витягає необхідні ресурси і надає їх Вам, одночасно зберігаючи копію. При повторному зверненні до того ж ресурсу надається збережена копія. Таким чином, зменшується кількість видалених з'єднань.
Використання proxy-сервера може трохи збільшити швидкість доступу якщо канал зв'язку Вашого провайдера Internet недостатньо продуктивний.
Якщо ж канал зв'язку досить могутній, швидкість доступу може навіть трохи знизитися, оскільки при витягу ресурсу замість одного з'єднання від користувача до віддаленого комп'ютера виробляється два: від користувача до proxy-сервера і від proxy-сервера до віддаленого комп'ютера.
Незважаючи на те, що Інтернет, безсумнівно, найбільш потужний засіб у мережевої інформації, є й інші джерела, які збільшили використання Інтернет. У їх число входять комп'ютерні дошки оголошень і комерційні інформаційні служби.
Проблеми інформаційної культурно-освітнього середовища в інтернет
Однією з важливих характеристик сучасного суспільства є бурхливий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій, їх активне впровадження не тільки в наукову, навчальну та виробничу діяльність, але і в духовно-культурні сфери, в повсякденне життя людини.
Основними цілями інформатизації суспільства є якнайповніше задоволення його інформаційних потреб у всіх сферах діяльності.
Джерелом економічного потенціалу в сучасному світі є знання, які отримуються шляхом отримання відповідної освіти і вміння їх використовувати.
Освіта - складний соціальний інститут, що має відносну самостійність функціонування, володіє здатністю надавати активну дію на розвиток соціальної, демографічної, професійної та духовного життя. Тому взаємозв'язок і взаємозалежність освіти від суспільства має гуманістичне значення.
Розвиток глобальної мережі Інтернет починає впливати на всі сторони життя людства. У зв'язку з розвитком Інтернету актуальним для людства стає створення відкритого суспільства, т. зв. суспільства без кордонів.
Інтернет має унікальні можливості для підвищення якості навчання і збереження культурної спадщини.
За допомогою Інтернет можна представити свою освітню або культурно-пізнавальну інформацію в найзручнішому і наочному вигляді на основі гіпертексту або гіпермедіатекста, організувати теле-або відеоконференцію, використовувати для спілкування chat або електронну пошту.
Технічні та інформаційні можливості глобальної мережі Інтернет постійно удосконалюються і розвиваються. Користувачі цієї мережі мають необмежений доступ до цієї світової сховища інформації незалежно від віку, місцезнаходження і часу доби.
Цей новий феномен Інтернет має всі технічні, програмні і комунікаційні можливості для використання в саморозвитку особи і організації навчального процесу з використанням найширшого спектру інформаційних ресурсів, про які мріяло не одне покоління педагогів. Проте з появою такого феномена, що володіє всіма цими можливостями, їх використання відбувається стихійно, хаотично і не системно.
Виникає ряд питань:
Яким буде подальше розповсюдження цього впливу?
У чому користь і в чому шкода?
Чи можна управляти процесами формування інформаційних ресурсів?
Як ефективно використовувати інформаційний і програмно-технічний потенціал Інтернет?
Досягнення, що є в даний час в області інформатизації, обумовлені в першу чергу високим рівнем апаратного і програмного забезпечення сучасних і комунікаційних технологій (мультимедіа-, гіпермедіатехнологіі, віртуальна реальність, система Інтернет).
Між тим, використання сучасних комп'ютерних і телекомунікаційних технологій часто не має достатнього науково-педагогічного обгрунтування, створення інформаційних ресурсів відбувається стихійно, а також проглядається недостатня вивченість негативних чинників використання цих технологій.
Обмеженість уявлення в мережі Інтернет науково-популярної, наукової, культурної та освітньої інформації призводить до того, що у молодого покоління виробляється стереотип про Інтернет як розважальному і комерційному інструменті.
Разом з тим Інтернет є дуже потужним інформаційним зброєю, яку можна використовувати для вироблення у молодого покоління духовних і культурних цінностей, отримання наукової та освітньої інформації для свого багатогранного розвитку.
Для вирішення цих проблем необхідний науково-обгрунтований підхід, цілеспрямована психолого-педагогічна робота учених і викладачів. Набуває значущість залучення провідних учених, відомих діячів культури і мистецтва до створення регіональних інформаційних ресурсів.
Узагальнюючи вищесказане, можна виділити проблему дослідження, обумовлену наступною групою суперечностей:
Зростання ролі інформації і знань, реалізованих освітою, безпосередньо починає впливати на соціальні процеси. Поняття «освіта» і «культура» стають єдиними і взаємодоповнюючими поняттями.
Бурхливий розвиток Інтернет, масове підключення користувачів до Інтернету не тільки на виробництві, у навчальних закладах, але і в побуті і недостатнє використання унікальних можливостей Інтернету для виховання і освіти особистості породжують суперечність.
Великий спектр різнорідної інформації в глобальній мережі Інтернет.
Широкі можливості Інтернету по створенню джерел, що фіксують культурну спадщину, і недостатня їх реалізація на практиці.
Хоча Інтернет розвивається як надскладна самоорганізована транспортно-інформаційна система, обумовлена відвертістю і нелінійністю, проте,, за деяких умов і підходах цими процесами в якійсь мірі можна управляти, створюючи, цільове інформаційне наповнення.
Створення в мережі Інтернет регіональної інформаційної культурно-освітнього середовища дозволить в якійсь мірі ліквідувати цю прогалину, здійснить інформаційну взаємодію в мережі і дозволить почати цільове створення інформаційного середовища у всьому російському сегменті мережі Інтернет.
Висновок
Стрімкий розвиток мережевих інформаційних технологій, окрім помітного зниження тимчасових і просторових бар'єрів в розповсюдженні інформації, відкрило нові перспективи в сфері освіти.
Можна з упевненістю стверджувати, що в сучасному світі має місце тенденція злиття освітніх і інформаційних технологій і формування на цій основі принципово нових інтегрованих технологій навчання, заснованих, зокрема, на Інтернет-технологіях.
З використанням Інтернет-технологій з'явилася можливість необмеженого і дуже дешевого тиражування учбової інформації, швидкої і адресної її доставки.
Навчання при цьому стає інтерактивним, зростає значення самостійної роботи учнів, серйозно посилюється інтенсивність учбового процесу і т. д.
Ці переваги зумовили активізацію роботи колективів багатьох вузів по впровадженню інформаційних технологій в традиційну модель учбового процесу
Список літератури
Нові інформаційні технології в навчальному процесі. Мультимедійні навчальні програми. Кручиніна Г.А. Нижній Новгород, 2000.
Основи web-технологій. Курс лекцій. П.Б. Храмцов, С.А. Брік, А.М. Русак, А.І. Сурін. Інтернет-Університет Інформаційних Технологій, 2003
Настільна книга web-майстри: ефективне застосування HTML, CSS І JavaScript. С. М. Коржинський. / "КноРус", 2000
Енциклопедія Інтернет, СПб, 2002
Журнали Світ Internet.