У Положенні з бухгалтерського обліку «Витрати організацій» (ПБУ 10/99) наведена угруповання витрат по економічно показниками. Витратами визнаються будь-які витрати за умови, що вони зроблені для здійснення діяльності, спрямованої на отримання прибутку. До витрат організації, що належать до певного періоду, належать такі витрати: При формуванні витрат по звичайних видах діяльності повинна бути забезпечена їх угруповання по наступним елементам: Відповідно до ПБО 0 / 99 організація має право складати резерви: на виплату щорічної винагороди; на покриття витрат по ремонту основних засобів; на виплату винагород за підсумками роботи за рік.
| При реалізації основних засобів у разі отримання збитку враховувати його на рахунку 97 «Витрати майбутніх періодів» і рівними частками протягом строку, який визначається як різниця між терміном корисного використання і фактичним терміном його експлуатації, списувати на рахунок 91 (операційні витрати). Витрати майбутніх періодів (передплата на друковані видання, ліцензії) враховувати на рахунок 97 і списувати щомісяця протягом терміну, до якого вони відносяться. Створити резерв майбутніх витрат на оплату відпусток працівників у розмірі 20%. Створити резерв на виплату винагород за підсумками господарської діяльності. Резерви сумнівних боргів не створювати. Витрати, зібрані на рахунку 25 «Загальновиробничі витрати» списувати в обліку на рахунок 20 «Основне виробництво» в повному обсязі. Загальногосподарські витрати (які є загальними для всіх видів діяльності) враховані на рахунку 26 щомісячно розподіляти пропорційно виручці, отриманої від кожного виду діяльності в загальному обсязі виручки: витрати, що припадають на виручку готової продукції, відносити на рахунку 20 «Основне виробництво» і на рахунок 23 «Допоміжне виробництво» (при наданні послуг на сторону); витрати, що припадають на виручку за обслуговуючим господарствам, (ЕНВД), відносити в дебет рахунку 29 «Обслуговуюче господарство»;
витрати, що припадають на виручку з оптової торгівлі, відносити в дебет рахунку 44 «Витрати на продаж»; витрати, що припадають на виручку з роздрібної торгівлі (ЕНВД) відносити в дебет рахунку «Витрати на продаж».
| 3.7. Метод оцінки сировини, матеріалів, товарно-матеріальних цінностей | ПБО 5 / 01 матеріально виробничі витрати приймаються до бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю їх придбання або за обліковими цінами. | Товари для роздрібної торгівлі відображати в обліку за продажними цінами з використанням рахунку 42 «Торгова націнка». Товари для оптової торгівлі відображати в обліку за вартістю придбання. Витрати на продаж враховувати на рахунку 44. Транспортні витрати, пов'язані з доставкою товарів до складів, враховані на рахунку 44 та списувати у зменшення виручки від продажів (рахунок 90) відповідно до статті 32о Податкового Кодексу, а інші витрати на продаж враховані на рахунок 44 списувати у зменшення виручки від продажів у повному обсязі. При реалізації товарів вартість придбання даних товарів списувати на зменшення доходів від реалізації за методом ФІФО (ст. 268 Податкового Кодексу). | 3.8. Метод оцінки готової продукції | Готова продукція в бухгалтерському обліку може оцінюватися по одному з наступних варіантів: За фактичної виробничої собівартості продукції рівною відповідній сумі всіх витрат на її виготовлення. За планової (нормативної) виробничої собівартості. При цьому визначають і окремо враховують відхилення фактичної виробничої собівартості за звітний місяць за плановою (нормативною) собівартістю. За обліковими цінами. У цьому випадку враховується різниця між фактичною собівартістю і облікової ціною. За продажними (регульованим або вільним, ринковими) цінами і тарифами (без податку на додану вартість). Цей вид оцінки в даний час набуває дедалі більшого поширення.
За прямими статтями витрат або скороченою собівартості. Розрахунок зазвичай проводиться за середньозваженим відсотку, обчисленого як відношення фактичної собівартості залишку продукції на початок місяця і продукції, випущеної з виробництва в даному місяці, до вартості цього ж обсягу продукції в облікових цінах. | Готову продукцію враховувати на рахунку 43 «Готова продукція» за фактичною собівартістю. Списання витрат на продаж готової продукції виробляти згідно порядку передбаченого ст. 318, 319 Податкового Кодексу. Непрямі витрати в повному обсязі відносяться на зменшення доходів (рахунок 90). Прямі витрати також зменшують доходи, за винятком витрат, рас переділялися на залишки готової продукції на складі. | 3.9. Облік незавершеного виробництва | Під незавершеним виробництвом розуміється продукція часткової готовності. До незавершеного виробництва відносяться матеріали і напівфабрикати, а також деталі, вузли та інші складальні з'єднання. Незавершене виробництво допускається оцінювати за фактичною собівартістю стосовно оцінки готової продукції, по кошторисної (нормативної) виробничої собівартості, у розмірі прямих витрат виробництва, а також за вартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Перший спосіб, при якому залишки оцінюють за фактичною собівартістю, використовується в основному в одиничних виробництвах. У масовому і серійному виробництвах залишки незавершеного виробництва оцінюються по кошторисної (нормативної) собівартості (практично за чинними нормами витрат). У виробництвах з коротким технологічним циклом незавершене виробництво оцінюється за вартістю знаходяться в переробці сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Облік незавершеного виробництва заздрості від прийнятого варіанта обліку витрат виробництва: напівфабрикатний; бесполуфабрікатний.
Рішення про застосування того чи іншого варіанту обліку та оцінки залишків незавершеного виробництва (перелік варіантів наведений у Положенні ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації). Вартість залишків незавершеного виробництва розраховується за даними інвентаризаційних описів чи за даними управлінського оперативного обліку. За статтями прямих витрат виробництва в розрізі кожної деталі і вузла вказуються діючі норми, і, виходячи, з кількості перших визначаються нормативні витрати на їх, залишки. Дані про незавершеному виробництві групуються в тому ж порядку, в якому ведеться зведений облік витрат виробництва. Оцінку незавершеного виробництва допускається оцінювати за фактичною собівартістю стосовно оцінки готової продукції, по кошторисної виробничої собівартості, у розмірі прямих витрат виробництва, а також за вартістю сировини, матеріалів, напівфабрикатів. | Незавершене виробництво відображати в обліку за вартістю сировини і матеріалів. Незавершене виробництво відображається в бухгалтерському балансі у вигляді сальдо на рахунку 20 «Основне виробництво», за фактичною собівартістю на рахунку 26 «Допоміжне виробництво». | 3.10. Відображення заборгованості за отриманими позиками | Кредиторська задолжность - це частина майна, що включає його борги іншим організаціям, чужі товарно-матеріальні цінності та грошові кошти. Кредиторську задолжность можна підрозділити на три основні групи: задолжность організації перед бюджетом і соціальним фондами; задолжность організації перед персоналом; задолжность перед постачальниками.
Оцінка кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку здійснюється згідно з договорами купівлі-продажу, позики, кредитними договорами. Задолжность за отриманим позикою або кредиту відображаються в обліку відповідно кредитного договору в сумі фактично надходить вартісної оцінки інших речей, передбаченої договором. Товариство приймає до бухгалтерського обліку задолжность в момент фактичної передачі грошей або інших речей і відображає в її складі кредиторські заборгованості. | Дебіторську задолжность, за якою строк позовної давності минув (3 роки), списувати на результати господарської діяльності. | 3.11. Спосіб обліку курсових різниць | ПБО 3 / 00 «Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті». Курсова різниця являє собою різницю між оцінкою валютного активу або зобов'язання за курсами на дату розрахунку і на дату визнання в бухгалтерському обліку. Курсова різниця виникає між датою розрахунку, і датою здійснення господарської операції. При сприятливому розвитку курсу виникають позитивні курсові різниці, при несприятливому - негативні. Курсові різниці - різновид інших доходів і витрат - підлягають визнанню в обліку в міру утворення, тобто в тому звітному періоді, в якому практично зроблено розрахунок по валютній позиції. До обліку беруть сформовані суми курсових різниць. В аналітичному обліку суми курсових різниць накопичують відокремлено. | Згідно з інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємства курсові різниці враховують протягом звітного року на рахунку 98 «Доходи бедующіх періодів» і субрахунку «Курсові різниці», за яким списується на рахунок 59 «Прибутки та збитки» наприкінці звітного року . Облік курсових різниць у ВАТ «БелАЦІ" ведеться у складі позареалізаційних доходів в міру прийняття їх до обліку. | 3.12. Визнання та використання прибутку від реалізації продукції, послуг | У бухгалтерській звітності розкривається прийнятий в організації спосіб оголошення виручки від продажу витрат по звичайних видах діяльності. Організації в дозволених випадках можуть застосовувати порядок визнання виручки від продажу продукції і послуг не в міру прав володіння, користування і розпорядження на поставлену продукцію, випущений товар, виконану роботу, надану послугу, а після надходження за них коштів і іншої форми оплати. Організація може визнавати в бухгалтерському обліку виручку від виконання робіт, надання послуг, продажу продукції з тривалим циклом виготовлення у міру готовності роботи, послуги, продукції або по завершенні виконання роботи, надання послуги, виготовлення продукції в цілому. У разі визнання виручки організація повинна розкрити спосіб визначення готовності робіт, послуг і продукції. | Для цілей бухгалтерського обліку виручку від реалізації продукції визначати за методом нарахувань, тобто в міру відвантаження продукції (робіт, послуг) та пред'явлення покупцям розрахункових документів. |
Організаційна структура. На ВАТ «Белгородасбестоцемент» використовується лінійно - функціональна система управління. Вона являє собою принцип побудови управлінського процесу по функціональним підсистемам організації (маркетинг, виробництво, дослідження і розробки, фінанси, персонал тощо). По кожній з них формується ієрархія служб, що пронизує всю організацію від верху до низу. Лінійні повноваження - це повноваження, які передаються безпосередньо від начальника до підлеглого і далі до іншим підлеглим. Багаторічний досвід використання лінійно - функціональних структур управління показав, що вони найбільш ефективні там, де апарат управління виконує рутинні, часто повторювані і рідко міняються завдання і функції. При такій організації управління виробництвом підприємство може успішно функціонувати лише тоді, коли зміни по всім структурним підрозділам відбуваються рівномірно. Але так як в реальних умовах цього немає, виникає неадекватність реакції системи управління на вимоги зовнішнього середовища. 2. Ринок і конкуренція 2.1.Характеристика продукту Основними напрямками діяльності підприємства є: виробництво та реалізація азбестоцементних виробів: листи азбестоцементні хвилясті (шифер); труби і муфти азбестоцементні напірні і безнапірні; труби і муфти азбестоцементні для теплопроводів; дошка підвіконна азбестоцементна; плитка азбестоцементна покрівельно-облицювальна (плоска черепиця); азбестоцементні комплектуючі покрівельні деталі (арочні, кутові, коньковиє, перехідні деталі, поліетиленова капелюшок на цвях під колір покрівлі); листи азбестоцементні плоскі непрессованние; картон азбестовий; вироби деревообробки (віконні і дверні блоки, погонажні вироби); покрівельні матеріали і листи плоскі виготовляються сірими і пофарбованими (колір: червоний, коричневий, зелений). Шифер сірий, пофарбований отримав в сучасному будівництві дуже широке застосування, з одного боку, йому практично немає рівноцінної альтернативи за вартістю, з іншого боку, його відрізняє швидкість і простота монтажу, хороші експлуатаційні характеристики, а сучасні технології забезпечують естетичну привабливість і конкурентоспроможність. Шифер пофарбований, його основу складає сірий шифер, на який за спеціально розробленою промислової технології в конвеєрних лініях наносяться в два шари атмосферо-і світлостійкі фарби з антисептичними добавками, що запобігають появи грибкових уражень. Колірна гамма різна. Покрівля з пофарбованого шиферу дозволяє обходиться без послуг з професійного монтажу. Гарантійний термін служби звичайного шиферу становить 25 років, фарбувальний шар підвищуючи морозостійкість шиферу, збільшує термін його експлуатації в 1,3-1,5 рази. Основними мотивами покупки азбестоцементних аркушів російськими споживачами є: - Ціни на шифер значно нижче цін на інші види покрівельних матеріалів, що в нинішній економічній ситуації є одним з найбільш істотних переваг. Так, ціна покрівельного заліза приблизно в 5 разів вище ціни на шифер. Ціна керамічної і цементно-піщаної черепиці перевищує ціну шиферу в 7-9 разів (в залежності від виду та виробника). Металочерепиця дорожче шиферу більше в 5-20 разів залежно від виробника. Імпортовані хвилясті листи (типу "Ондулін") дорожче шиферу в 8 разів. М'яка черепиця (м'які покрівельні плитки) вітчизняного виробництва дорожче шиферу в 4 рази, імпортні - більше, ніж у 20 разів. - Простота пристрою покрівель із застосуванням шиферу, при цьому враховується низька матеріалоємність підготовчої обрешітки, а також можливість за допомогою підручних засобів отримувати зі стандартних азбестоцементних аркушів листи потрібної форми, наприклад для кутових конькових стиків. Цей мотив набуває особливого значення у зв'язку з тим, що останнім часом питома вага індивідуальних будинків у загальному числі споруджуваного житлового фонду зростає, що проілюстровано у таблиці 2.1.1. Таблиця 2.1.1. Питома вага індивідуальних житлових будинків в житловому фонді (у%) Рік | 1992 | 1995 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2002 | 2003 | Вага индив. житла | 11,8 | 22,0 | 35,2 | 39,4 | 42,9 | 41,6 | 41,2 | 42,0 |
- Висока довговічність азбестового структури, понад 50 років, а на території Єгипту були знайдені труби з азбестового волокна віку більше 2500 тис. років. Плитка азбестоцементна дрібнорозмірних пресована. Плитку отримують з плоского пресованого азбестоцементного листа товщиною 4 мм. Форма подовжена і квадратна, нижній край прямокутної плитки виконується скошеним, овальним, прямокутним. Обрізані кути плиток дозволяють утворювати щільне об'ємне покриття крівлі при мінімальному витраті плиток 13 штук на м 2, створювати різні варіанти поверхонь покрівель і фасадів. Система укладання плиток принцип лускатого покриття, що забезпечує водонепроникність, міцність, звукопоглинання. Плитку випускають сіру та забарвлену. Комплектуючі деталі. Пропонуються такі деталі: арочні, коньковиє, лоткові. Конькові деталі з плоским фартухом УКБ використовуються для покрівель із хвилястих азбестоцементних листів. Арочні коньковиє АКС дозволяють облаштовувати покрівлі з плитки дрібнорозміченою. За допомогою кутових деталей РС виконують примикання на різних ділянках покрівлі. Шифер і плитка кріпляться до решетування за допомогою цвяхів або шурупів. Для захисту цвяхів і шурупів від корозії пропонується поліетиленова капелюшок. Листи плоскі непрессованние. Оригінальні паркани, альтанки, господарські споруди можна виготовляти, використовуючи цей надійний і довговічний будівельний матеріал. Відмітна особливість конструкцій з них - порівняльна дешевизна, мінімум трудовитрат, різноманітність конструкторських рішень, в якості теплоізоляційного шару середнього плоскі листи широко застосовуються в пристрої стінових перегородок, зупиночних комплексів, торгових павільйонів, яток. Ними захищають балкони і лоджії. Випускається сірим і пофарбованим. Дошки підвіконні стійкі проти загнивання, мають високу механічну міцність. Обробка на фрезерних верстатах надає їм ідеальну рівну поверхню. На таку поверхню можна наносити фарбувальний шар, надавати будь-яку фактуру. Асбокартон. Більше 80 років тому була розроблена найбільш ефективний захист від вогню азбестова ізоляція. Зараз у світі немає іншої речовини, що в цьому відношенні було б ефективніше азбесту. До складу Асбокартон входить цей унікальний природний матеріал. Асбокартон - вогнезахисний, теплоізоляційний матеріал для з'єднання приладів, апаратури, комунікацій. Азбестоцементні труби й муфти. Азбестоцементні труби в загальному обсязі споживання всіх видів труб становлять 12%. У структурі споживання частка азбестоцементних труб складає для зрошення та водопостачання 57%; в мережах каналізації 12%; Щоб телефонізації 16%; інші потреби (дренаж, огородження) 15%. З 24 підприємств азбестоцементної промисловості на частку «БЕЛАЦІ» припадає 40% азбестоцементних труб. Тільки азбестоцементні труби мають одночасно такою сукупністю достоїнств як: не насичують воду канцерогенами, не вступають в реакцію з іншими речовинами, не піддаються корозії заростання зсередини і старіння, придатні для будь-яких кліматичних зон, мають низьку теплопровідність, економічні, дешеві, пости в монтажі, довговічні , стійки до тривалого впливу гарячої води, міцні, в 3-4 рази легше металевих труб. Муфтові з'єднання забезпечують надійність і герметичність стиків. У зв'язку з ефективністю використання азбестоцементні труби з 1994 р. стали широко застосовуватися в Росії в системах опалення та гарячого водопостачання. За кордоном для систем теплопостачання використовують азбестоцементні труби більше 20 років. Екологічна безпека гарантована сертифікатами. У виробництві використовуються тільки природна сировина, азбест, цемент, вода. 2.2.Опісаніе галузевого ринку Азбест використовується у виробництві азбестоцементних, азбестотехнічних, теплоізоляційних та інших виробів (всього близько 3000 найменувань). Основний напрямок застосування азбесту - виготовлення азбестоцементних виробів. У вітчизняних даних звичайно враховується азбест 0-6. Виробництво азбестоцементних виробів в Російській Федерації організовано на 24 підприємствах, що відносяться до категорії великих і середніх. Крім того, у підгалузі налічується близько 50 малих підприємств, які виробляють менше 1% товарної продукції і займаються в основному посередницькою діяльністю. Чисельність працюючих у підгалузі становить більше 12 тисяч чоловік. Росія посідає перше місце у світі з виробництва азбесту, випереджаючи Канаду на 23,6%. Також конкуренцію вітчизняному азбесту на світових ринках становлять Китай (11,8%), Бразилія (8,5%), Зімбабве (7,8%), США, ПАР, Індія, Греція і деякі інші країни. Період 1990-1997 рр.. характеризувався зниженням виробництва азбестоцементних виробів. Спад зумовлений наступними причинами: Скорочення споживання азбестоцементних виробів через спад обсягів капітального будівництва, у тому числі житлових будинків (табл. 2.2.1).
Таблиця 2.2.1. Введення в дію житлових будинків, млн. м 2 Рік | 1985 | 1990 | 1992 | 1995 | 2001 | 2003 | Загальна площа | 62,6 | 61,7 | 41,5 | 41,0 | 32,7 | 30,7 |
Спад у сфері капітального будівництва обумовлений зниженням інвестицій з будівництво з 1991 по 1996 рр.. в 3,3 рази, а в галузях агропромислового комплексу - в 17 разів. На ринок покрівельних матеріалів на початку 90-х прийшло велике розмаїття нових матеріалів, у більшій частині імпортного виробництва: металеві покрівлі, черепиця, полімерні (андулін) і м'які покрівельні матеріали.
Власний випуск черепиці збільшився більш ніж у 20 разів (у 1996 р. її було вироблено 518,4 тис. м 2, а в 1990 році тільки 23 тис. м 2). У 1998 р. частка нових покрівельних матеріалів у загальному обсязі споживання склала 4,7%. Порушення регіональних зв'язків по поставкам АЦЛ в колишні республіки СРСР. У 1990 р. на експорт в союзні республіки було вивезено близько 9,5% азбестоцементних аркушів, виготовлених у Росії. Таблиця 2.2.2 містить дані про експорт азбестоцементних листів з Росії в 1990-1996 рр..
Таблиця 2.2.2. Постачання азбестоцементних листів на експорт (млн. у. П.) Роки | Всього | У тому числі в країни | Частка від вітчизняного виробництва,% |
|
| Далекого
зарубіжжя | Близького
зарубіжжя |
| 1990 | 469,8 | 8,8 | 461 | 9,46 | 1991 | 475,1 | 9 | 466,1 | 9,46 | 1992 | 315,7 | 7 | 308,7 | 6,99 | 1993 | 200 | - | 200 | 6,16 | 1994 | 78,7 | 12,1 | 66,6 | 5,57 | 1995 | 76,4 | 8,9 | 67,5 | 4,59 | 1996 | 50,1 | 12,5 | 37,6 | 3,95 |
4. Зниження рівня життя населення спричинило за собою зниження споживчого попиту населення на азбестоцементні вироби, пов'язане також з підвищенням цін на дані вироби та антиазбестової компанією в засобах масової інформації. Перераховані вище причини зумовили зниження попиту на азбестоцементні вироби, а, отже, підприємства відчували брак власних коштів на оновлення технологічного обладнання, У 1999 р. вперше з початку реформ відбулося суттєве зростання обсягів випуску азбестоцементних виробів. Серпневій криза 1998 р., як показали статистичні дані та опитування виробників і торговельних організацій, більшою мірою торкнувся нових покрівельних матеріалів. Це пояснюється насамперед тим, що нові покрівельні матеріали є більш дорогими у порівнянні з традиційними, ціни на них більш жорстко прив'язані до курсу долара, істотний обсяг цих товарів поставляється з імпорту, обсяг якого після кризи знизився. Крім того, реалізація традиційних матеріалів, таких як шифер і покрівельне залізо, відбувався здебільшого в умовах бартеру, що ставило їх у більш вигідні умови в порівнянні з новими матеріалами. У ряді областей Росії частина будівництва житла здійснюється практично без грошей. При цьому в сільському будівництві працює схема, за якою селяни отримують кредит будівельними матеріалами, а розплачуються сільськогосподарською продукцією. Фінансування ж міського будівництва для бюджетників відбувалося на основі довгострокового кредитування матеріальними ресурсами в рахунок реалізації недоїмки промислових підприємств з платежів до обласного бюджету. Ця ситуація стимулювала збереження обсягів виробництва традиційних матеріалів (шиферу і заліза) на відносно стабільному рівні, дозволяючи істотно не підвищувати ціни на них. У першому кварталі 1999 р. обсяг загальноросійського виробництва азбестоцементних виробів зріс на 34,8% в порівнянні з першим кварталом 1998 Проаналізуємо виробництво азбестоцементних листів за період 2001 -2004 рр.. У таблиці 2.2.3. відбита динаміка виробництва азбестоцементних виробів у розрізі окремих виробників. Таблиця 2.2.3. Динаміка виробництва азбестоцементних виробів по підприємствах за 2001-2004 рр.. Найменування
підприємства | Виробництво шиферу, млн. шт. у. п. |
| 2001 | 2002 | 2003 | 10 міс. 2004 | 10 міс 2004 в% до 10 міс 2003 | Усього по Росії | 1689,3 | 1814,5 | 1930,5 | 1268,1 | 103,3 | ВАТ "Лато" | 117,8 | 118,1 | 187,8 | 121 | 108,2 | ВАТ "БЕЛАЦІ" | 249,7 | 275,4 | 337,3 | 228,3 | 109,0 | ВАТ "Брянскшіфер" | 35,1 | 48,3 | 43,0 | 27,7 | 76,9 | ВАТ "Хвиля" | 86,2 | 109,4 | 113,1 | 72,9 | 119,1 | ВАТ "Вольський коло заці" | 149,5 | 146,5 | 61,8 | 39,8 | 86,9 | ВАТ "ЖИГ. будує. мат " | 17,8 | 20,1 | 5,4 | 3,5 | 50 | ЗАТ "Красн. будівельник " | 36,8 | 78,7 | 147,1 | 94,8 | 169 | ВАТ "Ніжнетаг. Каці " | 23,8 | 27 | 22,3 | 14,4 | 81,8 | ВАТ "Коркинський Каці" | 59,7 | 58,1 | 56,8 | 36,6 | 83,6 | ВАТ "Савинський коло заці" | 18,8 | 19,9 | 5,3 | 3,4 | 58,6 | ВАТ "Себряковскій Каці" | 393 | 364 | 402,9 | 259,6 | 98,7 | ВАТ "Спаський Каці" | 35,9 | 30,7 | 28,1 | 18,1 | 79,7 | ВАТ "Сухоложск АЦ" | 139 | 145,3 | 96,8 | 62,4 | 84,6 | ВАТ "Тімлюйскій коло заці" | 26,2 | 39 | 39,6 | 25,5 | 104,9 | ВАТ "Ульяновскшіфер" | 83,1 | 65,7 | 113,6 | 73,2 | 91,5 | ВАТ "Шіфернік" | 28,3 | 44,8 | 63,8 | 41,1 | 123,8 | ВАТ "Глинозем" | 47,7 | 52,8 | 38,3 | 24,7 | 70,0 | ВАТ "Сода" | 88,4 | 88,3 | 88,9 | 57,3 | 107,7 | ВАТ "Мостермостекло" | 14,5 | 20,9 | 18,2 | 11,7 | 86,7 | ВАТ "Ярославський КСМ" | 4 | 5,8 | 6,36 | 4,1 | 93,2 | ВАТ "Искитимского коло заці" | 45,3 | 66,3 | 74,5 | 48 | 163,3 |
Виходячи з даних таблиці та деяких даних джерел її формування можна зробити ряд висновків: Загальний обсяг виробництва шиферу в 2004 р. в порівнянні з 2001 р. виріс на 14%, а в 2001 р. по відношенню до 1998 р. обсяг виробництва шиферу виріс на 33%. Обсяг виробництва азбестоцементних листів за 10 місяців 2004 р. перевищив значення відповідного показника за 2003 р. менш ніж на 1%. За 4 роки змінилася четвірка найбільших азбестоцементних комбінатів, які виробляють в сумі більше 50% азбестоцементних виробів. У 2001 р. вона була такою: ВАТ «Себряковскій Каці», ВАТ «БЕЛАЦІ», ВАТ «Вольський коло заці», ВАТ «Сухоложск АЦ». У 2004 р. перші два лідери не змінилися, а далі на позиції вийшли: ВАТ «Лато», ЗАТ «Червоний будівельник», - виробили 59,6% АЦЛ від загального обсягу. Хочеться відзначити поступове збільшення частки ринку ВАТ "Хвиля", яке є єдиним в Росії підприємством азбестоцементної промисловості, яке в 1998 р. замінило один з виробничих ліній на нову імпортну, що дозволило виробляти листи точно заданих геометричних розмірів, підвищити естетичну привабливість шиферу. У результаті ціна листа шиферу виросла в 2 рази, але комбінат збільшив обсяги збуту за рахунок витіснення на регіональному ринку нових покрівельних матеріалів, вартість яких з-за витрат на транспортування вище, ніж у центральній частині Росії. За рахунок сприятливого географічного розташування, близькості до основних районів споживання і запасу виробничих потужностей ВАТ «БЕЛАЦІ» і ЗАТ «Червоний будівельник» розвиваються найбільш динамічно, при цьому ЗАТ «Червоний будівельник» проводить політику низьких цін, а ВАТ «БЕЛАЦІ» продає продукцію за цінами трохи вище середньогалузевих.
Місткість ринку азбестоцементних аркушів представляє собою обсяг їх споживання всередині країни при даному рівні цін на самі листи, цін на товари - замінники, даних доходів споживачів і певного розвитку галузей, споживаю.
Розподіл обсягів продажів шиферу по районах Російської Федерації в 2004 р. здійснювалось наступним чином: Уральський район - 18% від загальноросійського обсягу, Північно-Кавказький район - 18%, Поволзький район - 17%, Центральний район - 14%, Східно-Сибірський район - 9%, Центрально-Чорноземний район - 8%, Волго-Вятський район - 5%, Західно-Сибірський район - 5%, Північно-Західний район -2%, Далекосхідний район - 2%, Північний - 1%. Даний розподіл пов'язано, можливо, пов'язано з щільністю населення районів, а також темпами капітального будівництва та рівнем життя районів. Зауважимо, що географічне положення і близькість до транспортних шляхах забезпечують для ВАТ "БЕЛАЦІ" помітну конкурентну перевагу у вигляді відносно низьких витрат з доставки продукції до найбільш споживають шифер районам країни. Держбуд Росії дає свій прогноз на динаміку виробництва азбестоцементних виробів, виходячи, з того, що азбестоцементні листи будуть використовуватися в сільському господарстві, а динаміка доходів населення і цін на альтернативні покрівельні матеріали дозволять зберегти за шифером позиції лідера на ринку покрівельних матеріалів (табл. 2.2. 4.). Таблиця 2.2.4. Прогноз Держбуду Росії по виробництву азбестоцементних аркушів Азбестоцементні вироби | прогноз |
| 2005 | 2010 | Листові вироби (шифер), млн. ум. плиток | 2400 | 3000 |
2.3. Аналіз конкурентів Головними конкурентами ВАТ «Белгородасбестоцемент» є найбільш великі підприємства Російської Федерації, що випускають азбестоцементні вироби: ВАТ "Себряковскій КАЦІ"; ВАТ "ЛАТО"; ЗАТ "Червоний будівельник".
Таблиця 2.3.1. Частка підприємства на ринку РФ № п / п | Найменування підприємства | Виробництво шиферу, млн. шт. у. п. | Частка в загальному обсязі,% | 1 | ВАТ "Себряковскій КАЦІ"; | 259,6 | 20,5 | 2 | ВАТ "ЛАТО" | 121 | 9,5 | 3 | ЗАТ "Червоний будівельник" | 91,8 | 7,2 | 4 | ВАТ «Белгородасбестоцемент» | 228,3 | 18 | 6 | Інші підприємства | 567,4 | 44,8 |
| ВСЬОГО | 1268,1 | 100 |
 Діаграма 2.3.1.
На функціонування галузі і підприємства надають вплив велика кількість факторів. До факторів непрямого впливу належать ті, які безпосередньо не пов'язані з діяльністю підприємства, однак можуть надавати деякий вплив на його розвиток (табл. 2.3.2.). Таблиця 2.3.2. Фактори непрямого впливу Фактор | Прояв фактора | Вплив на підприємство | Можлива реакція з боку підприємства | 1.Государство | 1) Високий рівень інфляції; 2) Низький рівень доходів населення | 1) Падіння прибутковості підприємства; 2) Зниження продажів | Зміна цінової політики | 2. Природно-географічні умови | 1) Відстань від постачальників; 2) Зміна якості сировини | 1) Високі транспортні витрати; 2) Зміна якості готової продукції | 1) Зміна постачальників; 2) Підвищення вхідного контролю якості сировини | 3. Науково-технічний прогрес | Поява нових технологій виробництва | Зміна конкурентоспроможності підприємства | Придбання сучасного устаткування і використання передових технологій |
До середи безпосереднього оточення відносять ту частину зовнішнього середовища, з якою організація має конкретне і безпосереднє взаємодія. Для аналізу ділового оточення підприємства складемо наступну таблицю 2.3.3. Таблиця 2.3.3. Фактори безпосереднього оточення Фактор | Прояв | Вплив на підприємство | Можлива реакція з боку підприємства | Постачальники | Постачання сировини і матеріалів. | Зрив поставок; Скорочення обсягу виробництва. | Пошук нових постачальників. | Споживачі | Створюють стимул для роботи. | Збільшення (зменшення) збуту продукції; Замовлення на продукцію та її придбання (збільшення або зниження попиту). | Надання товарів у кредит; Бартер. | Конкуренти | Створення конкуренції; Виробництво аналогічної продукції. | Знижують частку ринку; Зменшують можливості отримання максимального прибутку; Перетягують споживачів, постачальників.
| Поліпшення якості; Зниження витрат; Цінова і нецінова конкуренція. |
Векторна спрямованість чинників ділового середовища на розвиток організації може бути як негативною, так і позитивною. Тому доцільно розділити чинники на ті, які створюють загрозу подальшому функціонуванню і ті, які сприяють створенню додаткових можливостей. Хочеться відзначити, що при правильному обліку факторів безпосереднього оточення все вони можуть зробити сприятливий вплив на діяльність підприємства. Для зручності аналізу сильних і слабких сторін організації необхідно скласти таблицю 2.3.4. Таблиця 2.3.4. Сильні і слабкі сторони підприємства Аспект середовища | Сильні сторони | Слабкі сторони | 1. Виробництво. | 1. Ефективна система контролю за процесом виготовлення продукції. 2. Високий рівень виробництва продукції. 3. Щодо висока якість продукції, постійне його поліпшення. | 1. Дороге сировину. 2. Високі витрати. 3. Застаріла технологія виготовлення продукції. 4. Застаріле, зношене, невідповідний сучасним вимогам обладнання. | 2. Кадри. | 1. Висока кваліфікація кадрів. 2. Робітники зі стажем. 3.Робочий з вищою технічною освітою. | 1. Не дуже високий рівень мотивації праці. 2. Плинність кадрів |
| 3. Маркетинг. | 1. Ефективна система збуту готової продукції. 2. Збір інформації про ринки збуту. | 1. Не повною мірою використовуються інструменти просування товарів і реклами. | 4. Організація. | 1. Налагоджене партнерство з постачальниками. 2. Ефективна взаємодія різних структурних підрозділів. | 1. Залежність від постачальників. | 5. Фінанси. | 1. Фінансово стійке підприємство. 2. Досить швидка оборотність коштів. 3. Достатня кількість власних оборотних коштів. | 1. Отримання прибутку в основному використовується на ремонт обладнання. 2. Безперервний контроль за витратами, можливості зниження витрат не використовуються. |
Підсумком аналізу середовища підприємства є таблиця загроз і можливостей, сильних і слабких сторін підприємства (таблиця 2.3.5.). Після проведення внутрішнього обстеження, виявлення сильних і слабких сторін і зважування чинників за ступенем важливості, ті, які можуть почекати, і ті, на які можна спиратися, щоб скористатися можливостями у зовнішньому середовищі. Навівши внутрішні сили і слабкості у відповідність з зовнішніми загрозами та можливостями, керівництво готове до вибору відповідної стратегічної альтернативи. Таблиця 2.3.5. Загрози і можливості, сильні і слабкі сторони Можливості | Сильні сторони | 1. Підвищення іміджу фірми. 2. Оновлення та модернізація обладнання. 3. Вихід на нові ринки. 4. Зацікавленість партнерів у співпраці. 5. Розвиток сервісних послуг. | 1. Сильна управлінська команда. 2. Висока кваліфікація персоналу. 3. Щодо висока якість продукції і постійне його поліпшення. 4. Фінансово стійке підприємство. 5. Ефективний менеджмент. 6. Захищеність від сильного конкурентного тиску. | Загрози | Слабкі сторони | 1. Можливість появи нових конкурентів. 2. Економічна нестабільність. 3. Високі податки. 4. Слабка законодавча база. 5. Посилення державного регулювання. | 1. Залежність від постачальників. 2. Недостатні маркетингові дослідження. 3. Недостатня гнучкість виробництва. 4. Відсутність фінансових ресурсів, необхідних для реалізаційною стратегії. 5. Не дуже високий рівень мотивації праці. |
З SWOT - аналізу бачимо, що слабкими сторонами підприємства є Залежність від постачальників, недостатня гнучкість виробництва, нездатність фінансувати стратегічні зміни і не дуже високий рівень мотивації праці. В основі, цього лежить: економічна нестабільність, слабка законодавча база, високі податки. Противагою виступають можливості: оновлення та модернізації устаткування, вихід на нові ринки, зацікавленість партнерів у співпраці. Вони лежать в основі сильних сторін підприємства: захищеність від сильного конкурентного тиску, фінансова стійкість підприємства, сильна управлінська команда, висока кваліфікація персоналу. Провівши аналіз конкуренції на ринку азбестоцементних виробів, можна зробити висновок, що продукція підприємства за технічними параметрами не поступається продукції конкурентів і є достатньо конкурентоспроможною, отже, існують передумови для подальшого розширення ринків збуту і зміцнення на них своїх позицій. 3. План маркетингу 3.1. Стратегія маркетингу Маркетинг як системне явище виступає, передусім, як єдність підходів до досліджень, розробки та реалізації товарів. Поряд з цим маркетинг виступає як концепція управління фірмою, орієнтованої на успіх в зовнішньому світі, де необхідними і жорсткими елементами виступають конкуренти, споживачі, вся зовнішня середовище. І, нарешті, маркетинг виступає як своєрідна філософія бізнесу, який повинен бути соціально-етичним: фірма зобов'язана діяти на строго моральних принципах, на всебічному обліку та повазі думок і вимог споживачів продукції. Чесність, порядність, послідовність, професіоналізм виступають як головні вимоги до маркетингової діяльності, і одночасно ці якості виступають як основний капітал кожного бізнесмена, учасника ринкової угоди. Сучасний маркетинг перетворюється в єдиний технологічний процес, у якого орієнтацією не лише на отримання комерційного успіху, але і на розвиток соціальних відносин, зміцнення норм суспільної етики і моралі. Внаслідок цього до маркетингу застосовні всі вимоги системного підходу (використання теорії великих систем). Системність означає, що будь-яке явище, будь-який процес у сфері маркетингу, об'єкти і суб'єкти управління повинні розглядатися як елементи великої системи з усіма її властивостями. Комплексність означає, що повинні бути враховані всі сторони і складові не тільки процесу маркетингу, але й умов його здійснення. Найважливішим завданням маркетингу є забезпечення максимально можливої стійкості в діяльності фірми, планомірності розвитку та досягнення стратегічних цілей. У процесі маркетингової діяльності вирішуються також інші, більш приватні задачі: забезпечення фірми надійної, своєчасної та достовірної інформацією про ринок, товари, споживачів і конкурентів; створення товару, що максимально відповідає можливостям фірми; вплив на споживача, попит і ринок.
Завдання маркетингу можна представити у вигляді великої системи, яку можна піддати декомпозиції; окремі завдання вирішуються структурними підрозділами фірми і виконавцями. Основна мета маркетингу - забезпечення максимального обсягу прибутку в процесі купівлі-продажу, при якому задоволення попиту є чинником досягнення мети. Для досягнення цієї мети необхідно досягти проміжні цілі: задоволення вимог споживачів; досягнення переваги над конкурентами; забезпечення зростання продажів (прибутку).
Оскільки задоволення попиту є не кінцевий метою, а основним засобом, фактором її досягнення, ринок нерідко задовольняє потреби ниці, антигуманні, такі, як продаж зброї, засобів промислового та комерційного шпигунства, твори, що пропагують садизм, насильство, вбивство. Вивчення попиту - це не просто фіксація потреби в конкретних товарах, а й передбачення, в якому напрямку він буде змінюватися під впливом науково-технічного прогресу, зрослих купівельних запитів, вимог до якості і надійності продукції. Сучасна науково-технічна революція безпосередньо пов'язана з швидкоплинними запитами ринку, появою все більш складних наукомістких продуктів, випуск яких, як правило, орієнтований на заздалегідь відомих споживачів. Утворюється замкнуте і постійно діючий процес безперервного впливу споживача на виробника. Споживач активно впливає на визначення цілей виробництва в умовах змінних вимог до товару. Своєчасна реалізація науково-технічних досягнень служить неодмінним засобом формування нових потреб. Сучасна концепція маркетингу відрізняється від існуючої на ранньому етапі розвитку ринку. Тоді під маркетинговою діяльністю розумілася діяльність, спрямована на всебічне вивчення ринкового попиту на вже вироблену продукцію та організацію її збуту. Важлива особливість маркетингу як певної системи управління полягає в тому, що вона використовує різноманітні економічні розрахунки і створює організаційні, економічні та юридичні умови для ефективного функціонування і розвитку підприємств. Економічний сенс маркетингу полягає в досягненні таких результатів: створення конкурентоспроможного товару; успішне просування товарів - товар повинен бути своєчасно доведений до того покупця, якій він призначений; задоволення потреб покупців; прискорення віддачі інвестицій; прибутковість виробництва і реалізації товарів.
Основним девізом маркетингу є: «Виробляти те, що потребує ринок і покупець». Проте маркетинг здатний примусово, штучно формувати не тільки попит на нові товари, що не тільки окремі сегменти, а й на нові ринки товарів. Це особливо відноситься до створення наукоємних товарів, які вимагають поглиблених маркетингових досліджень. До таких товарів можна віднести, наприклад, нові види електронної апаратури для цілей біології, генетики медицини, використання в системах забезпечення безпеки потужних енергетичних систем. Для виживання в умовах ринкової економіки необхідно виробляти продукцію, що відрізняється високою якістю, привабливу з точки зору ціни і в обсягах, що забезпечують прибутковість підприємства. Вирішення цих та інших завдань пов'язані з пошуком резервів зниження витрат виробництва та шляхом поліпшення якості продукції. Для вирішення перерахованих вище завдань необхідно використовувати маркетингові стратегії, розроблені з урахуванням слабких сторін конкурентів. Нижче наведено перелік стратегій і переваг виникають у зв'язку з їх застосуванням: Розширення частки короткострокових замовлень в загальному, кількості замовлень;
Переваги:
Поліпшення якості і техніко-економічних показників продукції;
Переваги: розширення частки ринку; вихід на нові ринки.
Розробка гнучкої системи ціноутворення;
Переваги: Проведення широкої рекламної компанії
Переваги: Все це дозволить підприємству зайняти більш міцні позиції на ринку, підвищити свою прибутковість, поліпшити свої показники конкурентоспроможності, забезпечити зайнятість всьому робочому персоналу. 3.2. Стратегія зростання Актуальні товарні ринки нерідко являють собою привабливі напрями зростання. Якщо організація існує відносно довго, у неї є основа, від якої вона може відштовхуватися, і напрацювання, які вона може використовувати. Далі, така організація вже володіє необхідними знаннями, досвідом і ресурсами (включаючи людські). Зростання на існуючих товарних ринках досягається за допомогою збільшення частки ринку (і зменшення часток конкурентів) або збільшення споживання товару актуальними покупцями. Для ВАТ «Белгородасбестоцемент» розширення частки ринку - мабуть, найбільш очевидне напрямок росту. Можна використовувати такі тактичні програми як рекламні кампанії, акції просуванню продукції або зниження цін, при цьому збільшення частки ринку відбувається за рахунок залучення найбільш чутливих до ціни покупців. Ще один підхід до реалізації стратегії зростання - це збільшення обсягу збуту продукції. Для цього необхідно вже наявну продукцію виводити на нові ринки. При такій стратегії зростання ризики і витрати невеликі. Розробляючи стратегію поведінки підприємства на ринку, необхідно розробити план заходів та проаналізувати витрати на його реалізацію. При розробці стратегії підприємства необхідно врахувати, хто буде продавати продукцію підприємства, яке підприємство самостійно, або через мережу дилерів та агентів по збуту. Від цього залежать ціни на продукцію та витрати на збут. Для проникнення на нові ринки і розширення частки на існуючих ВАТ «Белгородасбестоцемент» в даний час проводить політику низьких цін. Вона дозволяє збільшити кількість отримуваних замовлень і як наслідок більш повне завантаження виробничих потужностей і оборотність. 3.3. Канали розподілу Недоліком маркетингової політики ВАТ «Белгородасбестоцемент» є недостатньо ефективна робота в пошуках ринків збуту. В основному збут продукції ВАТ «Белгородасбестоцемент» відбувається наступним чином: служба збуту заводу сама шукає платоспроможних замовників і на основі контракту поставляє їм будівельні матеріали. Перед підприємством стоїть основна проблема - знайти платоспроможного замовника і виконати план виробництва та продажу на 100%. 3.4. Комунікації Основними завданнями стимулювання збуту продукції є: 1) вплив на покупця з метою придбання ним товару; 2) надання фірмою сервісу (у тому числі і в післяпродажний період); 3) підтримку позитивного ставлення до фірми та товару у тих, хто вже зробив покупку. Серед дієвих заходів стимулювання збуту: - Пряма реклама; - Показ товарів (презентації, виставки, ярмарки тощо); - Торгова марка; - Раціональна система знижок. Звичайні методи стимулювання збуту на ВАТ «Белгородасбестоцемент» - заохочення, пільги, знижки, безкоштовний розподіл зразків товарів. У постійному пошуку резервів ринку підприємство проводить такі заходи як: Проаналізувавши маркетингову діяльність ВАТ «Белгородасбестоцемент» за звітний період приходимо до висновку, що діяльність підприємства в цій області неефективна. Для покращення ситуації необхідно розвивати власну збутову мережу підприємства, посилити роботи з дослідження та пошуку нових ринків збуту продукції, провести більш широку рекламну компанію. 4. Аналіз виробничо-господарської та фінансової діяльності 4.1. Аналіз виробничо-технічного рівня Бєлгородський комбінат азбестоцементних виробів (нова назва ВАТ «Белгородасбестоцемент» - ВАТ «БЕЛАЦІ») розташоване у північно-західній частині м. Бєлгорода поруч із ЗАТ «Білгородський цемент». Історія комбінату починається з 1953 р. пуском в експлуатацію трубного заводу на 4 технологічні лінії загальною проектною потужністю 3840 у. км. труб на рік. Цемент - основна сировина для виробництва азбестоцементних виробів, на заводи подається із ЗАТ «Белцемент» пневмотранспортом (трубопроводами). Щорічно підприємство витрачало до 400 тис. тонн цементу. Другою складовою частиною для виробництва є азбест, який надходить в основному з Баженовского родовища (Свердловська область) і Киємбаєвське родовище родовища (Оренбурзька область) у залізничних вагонах, упакований в мішках. Щорічно підприємство споживало приблизно до 70 тис. тонн азбесту. Підприємство має вихід через станцію Білгород - Сумська на основну магістраль Південно-Східної залізниці, а також на автомагістраль Москва-Сімферополь. ВАТ "БЕЛАЦІ" має в своєму складі три основні заводи: трубний, шиферний завод № 1, шиферний завод № 2 і допоміжні цехи: парокотельной, ремонтно-механічний, електроцех, ремонтно-будівельний комплекс, транспортний та гараж. В основних заводах встановлено 12 технологічних ліній. З них 4 технологічні лінії з випуску азбестоцементних труб (напірні і безнапірні) умовним діаметром 100-500 мм, завдовжки 4 і 5 метрів, а також у комплекті до них азбестоцементні муфти. Труби випускаються напірного 6,9,12 і 15 атм. Решта вісім технологічних ліній забезпечують виробництво азбестоцементних листів та комплектуючих до них. З грудня 1992 р. комбінат перетворений в акціонерне товариство відкритого типу «Белгородасбестоцемент» (АТ «БЕЛАЦІ»), а з 1995 р. у ВАТ «Белгородасбестоцемент». Статутний капітал організації становить 99839 тис. руб, номінальна вартість однієї акції - 1 тис. руб. Додатково підприємство володіє правом на розміщення 20 тис. одиниць. оголошених акцій. У січні 1995 р. на шиферний завод № 1 була переналажена технологічна лінія на випуск плоского непрессованного листа розмірами 1750 x 1100 x 8,0 мм. Одна лінія була переобладнана на випуск восьми хвильового шиферу. У 1995 р. на п'ятій технологічної лінії була встановлена четверта ванна сітчастого циліндра з метою поліпшення якості продукції. У цьому ж році відкрито ділянку з виробництва вікон, дверей, погонажних виробів з дерева хвойних порід. У 1996 р. освоєно випуск пінобетонних блоків. Встиг знайти нішу на ринку будівельних матеріалів азбестовий картон, випуск якого освоєно в 1997 р. на шиферний завод № 1.Етот матеріал успішно використовується в якості вогнезахисного, теплоізоляційного матеріалу, а також для ущільнення з'єднання приладів і комунікацій. Щоб забудовник зміг підкреслити різноманітність форми даху підприємство пропонує комплектуючі до шиферу - конькові, лоткові, кутові і равнобокая деталі, випуск яких освоєно у 1998 р. У цьому ж році освоєно випуск плоскою пресованої азбестоцементної плитки. Пошуки нових ринків збуту тривають. Сьогодні підприємство може запропонувати будівельникам і населенню весь перелік будівельних матеріалів для пристрою котеджів, садових будиночків. Постійно ведеться робота по впровадженню нових технологій, оновленню ОПФ, придбання нового обладнання для розширення виробництва будівельних матеріалів і виробів. Перехід економіки країни на ринкові засади та загальні несприятливі тенденції на макроекономічному рівні привели до різкого зниження випуску азбестоцементних виробів на початку 90-х років. Пік зниження обсягів виробництва припав на 1994 р., коли, наприклад, по шиферу, фізичний індекс обсягів виробництва до 1991 р. склав 41% або 35% від потенційного фізичного обсягу виробництва. Тим не менш, з іншого боку, саме економічна криза забезпечив підйом виробництва в наступні роки, так як шифер є найдешевшим покрівельним матеріалом. Висока якість виробленої продукції порівняно з конкурентами були оцінені в 1995 р. присвоєнням статусу «Лідера Російської економіки», в 1996 р. призом «Золотий Меркурій» на виставці в США, в 2000 р. призом «Золота Ніка» та рядом інших нагород. Підприємство продовжує залишатися в ряду найбільш рентабельних виробництв країни в промисловості будівельних матеріалів, що зумовило включення його до рейтингу 100 кращих підприємств Росії в 2001 р.. Розширення пропонованого на ринку асортименту покрівельних матеріалів, необхідність збереження та часткового відновлення частки ринку покрівельних матеріалів, конкуренція з іншими азбестоцементними комбінатами зумовили зміни в товарній політиці ВАТ «Белгородасбестоцемент», так особлива увага стала приділятися розробці нових асортиментних груп та розширенню існуючих, що повинно розширити ємність споживчого ринку продукції за рахунок використання в якості конкурентних переваг не тільки низьких цін на продукцію, але і більш високих її споживчих властивостей. У рамках даного напрямку розвитку в 1999 р. був освоєний випуск дрібнорозміченою покрівельної плитки і змонтована друга лінія по фарбуванню шиферу на шиферний завод № 2. У листопаді 1999 р. з метою зниження собівартості й підвищення якості пофарбованих виробів розпочато власне виробництво неорганічних фарб для виробів з азбесту з гарантованим терміном експлуатації без втрати естетичних властивостей 10 років. Сьогодні підприємство прагне запропонувати будівельникам і населенню весь спектр будівельних матеріалів для пристрою котеджів, садових будиночків. Товарний знак підприємства, хвилю шиферу на тлі зрізу труби, добре знають будівельники  , Так як машинами і вагонами продукція розходиться практично по всій території Росії, в країни СНД та деякі країни далекого зарубіжжя. 4.2. Аналіз виробничого плану 1. Виконання виробничої програми підприємства Дані про динаміку виробництва продукції в натуральному та вартісному вираженні представлені в табл. 4.2.1. Таблиця 4.2.1. Динаміка виробництва продукції Основна номенклатура виробів | Рік | Обсяг виробництва | Уд. вага,% | Шифер - все, (тупий) | 2003 | 330761 | 15,1 |
| 2002 | 337021 | 17,6 |
| 2001 | 292372 | 17,3 |
|
