Удосконалення досвіду в галузі системного аналізу, розвиток науково-методичної бази та накопичення статистичної інформації дозволили підійти до формулювання та обгрунтування концепції "абсолютної надійності" відповідальних систем, яка базується на результатах використання імовірнісних методів аналізу безпеки і міцності, аналізу критичності та оптимального резервування, вдосконалення та широкого застосування методів НК, автоматизованих систем НК, кількісного обліку впливу НК на міцність і довговічність систем, комп'ютерному аналізі та оцінці результатів розрахунків і вимірювань.
Великі обсяги проведення робіт з виявлення дефектів у системах і катастрофічні наслідки, які можуть бути причиною неякісного його проведення, ставлять завдання по індустріалізації застосування методів НК з використанням математичних моделей, методів і сучасних інформаційних технологій для організації моніторингу при експлуатації систем.
Індустріалізація застосування методів НК і організації робіт на відповідальних об'єктах і системах вимагають великих матеріальних і тимчасових витрат, порівнянних з усіма іншими витратами на експлуатацію об'єкта.
При проведенні моніторингу, дослідження систем (елементів) та застосування методів НК з метою продовження ресурсу важливими є дані, одержувані в результаті рішення задач:
- Прогнозування ймовірності безвідмовної роботи (ВБР) елементів і систем. Прогнозування може здійснюється окремо за поступовим і раптовим відмовам, з використанням моделей поліноміальної регресії, моделей аналізу цензурованих вибірок;
- Складання (або використання готової) узагальненої структурної схеми надійності системи і її вузлів та елементів. Узагальнена структурна схема надійності може містити крім основних і резервних елементів, елементи зі складу ЗІПа. Структурна схема надійності являє собою таку сукупність функціонально подібних основних і резервних елементів, відмова яких викликає непереборний відмову всієї системи;
- Формування критеріїв граничного стану для системи. Граничним станом елемента є його непереборний відмову. Відмова елемента неустраним, якщо, наприклад, вичерпаний резерв і ЗІП. Непереборний відмова елемента, який викликає відмова системи, означає перехід системи в її граничний стан;
- Прогнозування залишкового ресурсу вузлів і системи в цілому. Показники залишкового ресурсу визначаються за емпіричної залежності ВБР вузла (по відношенню до непереборних відмов) від напрацювання. Залишковий ресурс системи може прогнозуватися двома способами: за результуючої залежності ВБР системи від напрацювання, що розраховується на основі аналогічних функцій вузлів, або за залишковим ресурсу найбільш "слабкого" в сенсі довговічності вузла. Як кількісних оцінок показників залишкового ресурсу використовуються середній і гамма-процентний залишкові ресурси.
Для ефективного вирішення завдань прогнозування ТЗ і залишкового ресурсу систем, підвищення їх довговічності актуальними є:
- Вдосконалення приладового контролю, підвищення точності, застосування передових методів контролю технічного стану та методів НК;
- Автоматизація збору обробки і зберігання експлуатаційної інформації на базі універсальних вимірювальних апаратно-програмних комплексів, розробка та ведення бази даних моніторингу ТС систем, розробка форм експлуатаційних документів для збору даних, необхідних для прогнозування залишкового ресурсу систем, формування переліку критичних з точки зору надійності елементів досліджуваних систем для контролю;
- Детальне опрацювання переліку контрольованих параметрів, місць, методів і технологій вимірювань, приладів для контролю та їх клас точності, періодичність контролю.
В якості базового засоби вимірювання при моніторингу ТЗ необхідно використовувати апаратно-програмні комплекси по збору та обробці вимірювальної інформації на базі персональних комп'ютерів, які дають високу точність і оперативність вимірів, надають широкі можливості при обробці і зберіганню результатів, багатофункціональність, високу мобільність, відносно низьку вартість (у порівнянні з загальною вартістю замінних приладів).
Результати застосування НК можуть бути корисними при обгрунтуванні оптимальних обсягів ремонтно-відновлювальних робіт, що забезпечують заданий (або максимально можливе при виділеному кількості коштів на ремонт) продовження технічного ресурсу аналізованих систем.
При підготовці даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.studentu.ru