Звуки і букви. Апостроф. Перенос слів з апострофом. С. 48-50

Ім'я файлу: фото-уроку.docx
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 28.09.2022
скачати
Пов'язані файли:
Е. Хемінгуей Прощавай, зброє! тест.docx
ЛАБОРАТОРНАЯ ДИАГНОСТИКА ОИМ Шпортько О.В. Кулик А.Ю..doc
Завдання для звіту 7.doc
Завдання до теми 2.docx
Організація інноваційної діяльності ЗМЕБ 41.doc
Методи оптимізації та моделі управління грошовими потоками на
самост робота.docx
Доповідь_Тебенко (2).docx
Задачі 2.doc
Аля в Недоладії.docx
!_ (3).doc
Контрольна робота з теми Будова атома.docx
167075372776117 (2).docx

Фотографія уроку (зразок)

Урок:українська мова – писання, 40 хвилин.

Клас:3-А.

Дата:27.11.2008р.

Вчитель:Артеменко Ганна Петрівна.

Тема:Звуки і букви. Апостроф. Перенос слів з апострофом. С. 48-50.

Мета:удосконалити знання учнів про апостроф; формувати уміння визначати на слух місце в словах, де на письмі ставиться апостроф; формувати вміння грамотно записувати слова з апострофом; розвивати пам'ять, увагу, образне та логічне мислення учнів; вдосконалювати каліграфічні та орфографічні навички; вдосконалювати вміння учнів робити повний фонетичний розбір слова; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати культуру письма, інтерес до мовних явищ, до вивчення української мови.

Обладнання: підручник, записи на дошці, тематичні малюнки, «портрет» апострофа, картки рефлексії.

Час	Етап уроку	Діяльність вчителя	Діяльність учнів	Примітки, коментарі, зауваження, рекомендації
8.50-8.51	Організаційний момент. Привітання. Установка.	Вчитель входить до класу, вітається з учнями.	Діти встають, вітають вчителя і всі разом промовляють веселий віршик, у якому обіцяють бути на уроці уважними і наполегливо працювати.	Завдяки цьому віршику діти, на мій погляд, добре налаштовуються на робочий лад, заспокоюються та зосереджуються.
8.51-8.56	Перевірка домашнього завдання.	Вчитель проходить по рядах, швидко продивляється, чи всі зробили домашнє завдання. Викликає по черзі декількох учнів.	Декілька учнів по черзі читають речення з домашньої вправи. Одна дівчинка помиляється, діти її виправляють.	Деякі учні не виконали домашнє завдання, але вчитель не кричить на них, а жартує і робить іронічні зауваження щодо дитячої «старанності». Атмосфера в класі дружня. Вчителька зробила зауваження тим, хто не виконав завдання, але не образила їх. Мені це сподобалося.
8.56.-9.02	Запис числа, класної роботи. Хвилинка каліграфії з граматичним завданням.	Вчитель запитує дітей, яких правил треба дотримуватись під час письма. Просить не кричати і піднімати руку, якщо хтось хоче відповісти. Граматичне завдання: зробити повний фонетичний розбір слова «п’ять». Звертає увагу дітей на вживання у цьому слові апострофа. Запитує, як би ми читали це слово, якщо б у ньому не було б апострофа. Дає завдання дібрати спільнокореневі слова до слова «п’ять». Потім записує пропозиції учнів на дошці. Просить самостійно визначити і виділити корінь у цих словах.	Учні записують число, класну роботу, виконують завдання для хвилинки каліграфії. Помітно, що деякі учні пишуть старанніше та уважніше інших. Діти всі разом дуже голосно викрикують відповіді. Діти по черзі виходять до дошки і розбирають слово. Діти хором читають слово «п’ять» без апострофа. З’ясовують, що апостроф дуже потрібен в українській мові. Діти добирають спільнокореневі слова, записують їх в зошити, самостійно визначають і виділяють в цих словах корінь. Разом з вчителем перевіряють, чи всі правильно виконали завдання.	Вчитель заздалегідь написала на дошці число, класну роботу, тему, а також перед уроком роздала дітям перевірені зошити, де вже були написані завдання для хвилинки каліграфії. Таким чином, зберігається дорогоцінний час. Дуже добре, що вчитель тримає на уроці дисципліну. Учні ще маленькі, але якщо не привчити їх до порядку сьогодні, то завтра зробити це буде набагато складніше. Вчитель не забуває похвалити учнів, учні досить успішно виконують граматичне завдання, тобто, я гадаю, можна зробити висновок, що у дітей є базові знання, за допомогою яких вони зможуть добре засвоїти нову тему.
-9.03	Мотивація учбової діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.	Вчитель запрошує дітей до Країни Української Мови, до міста Апостроф. Запитує учнів: як вони гадають, хто живе у цьому місті. Повідомляє учням, що на уроці вони розширять свої знання про апостроф і спробують зрозуміти, яку роботу виконує у словах апостроф.	Діти дуже швидко здогадуються, що у цьому місті живуть слова, у яких пишеться апостроф.	Помітна зацікавленість дітей. Вони вже полюбили нову тему. Після таких слів вчителя у дітей зникає страх перед невідомим. Навпаки виникає бажання розкрити таємниці загадкового міста.
9.03-9.22 9.22-9.24 9.24-9.30	Первинне сприймання та усвідомлення нового матеріалу: · актуалізація опорних знань, знайомство з апострофом; · пояснення нового матеріалу; · первинне закріплення нового матеріалу; Домашнє завдання. Підсумок уроку. Оцінювання. Рефлексія.	Вчитель використовує «портрет» Апострофа у капелюсі, з шарфом на шиї. Починає розповідь-драматизацію про Пана Апострофа, що завітав на урок до 3-А класу, але захворів і не може сам про себе розповісти. Тому Апостроф щось немовби «шепоче» вчителю і «показує» на підручник. Вчитель пропонує учням промовляти подані слова по звуках. Записує транскрипцію слів. Вчитель звертає увагу учнів, що апостроф «дружить» не з усіма голосними, а тільки з я, ю, є. ї. Також пояснює, що і не з усіма приголосними апостроф «у добрих стосунках». Апостроф «поважає» тільки деякі тверді приголосні (б, п, в, м, ф та р) і готовий навіть стояти після них. Пропонує прочитати правило у підручнику. Вчитель нагадує учням, що в українській мові подані звуки не можуть бути м’якими, а тільки пом’якшеними. Вчитель ставить перед учнями проблему: як легше запам’ятати 6 приголосних, після яких в українській мові може з’являтися апостроф. Вчитель пропонує дітям запам’ятати «чарівну» фразу: ПиВо БаБи МаРФи. Вчитель пропонує пограти і з’ясувати, хто у класі найуважніший. Гра «Упіймайте слово». Вчитель називає слова. Вчитель пропонує відпочити. Фізхвилинка «Котик». Після фізхвилинки вчитель пропонує учням перевірити, чи все на уроці вони зрозуміли і виконати декілька вправ з підручника. Вчитель проходить по рядах і продивляється, як учні виконують завдання. Деяким учням пояснює незрозуміле. Вчитель записує на дошці домашнє завдання. Коротко пояснює, що треба зробити у домашній вправі. Цей етап уроку проходить у формі бесіди. Вчитель запитує учнів: про що нове дізналися на уроці; що навчилися робити; яку роботу виконує у словах апостроф; як на слух узнавати слова з апострофом; коли вживається апостроф; як легше запам’ятати букви, після яких ставиться апостроф? Викликає учнів. Після цього вчитель оцінює тих учнів, які активно працювали на уроці. Просить їх дати щоденники на перерві. Останнє запитання вчителя: який зараз настрій у учнів?	Діти слухають уважно, їм сподобався незвичайний «портрет» Апострофа. Відкривають підручник на сторінці, яку назвав Пан Апостроф. 2 учні (ті, хто добре читає) читають у особах вправу, де Незнайко розмовляє з Апострофом. Учні записують слова з апострофом, які представлені у вправі. Діти промовляють слова по звуках. Разом з вчителем діти з’ясовують, що спільного у звукових записах слів (звук [й`]); у яких буквах він заховався (я, ю, є. ї); підкреслюють ці букви. За допомогою вчителя роблять висновок, яку ж саме «роботу» виконує у словах апостроф. (Апостроф попереджає, що в слові є звук [й`] і що букви я, ю, є. ї, коли стоять після апострофа, позначають 2 звуки). Перевіряють це: читають подані слова, випускаючи апостроф; спостерігають, що слова «зламались». Знову роблять висновок про те, що українська мова не може жити без апострофа і тому дуже важливо знати, коли він пишеться. Читають правило. Діти не можуть дати відповідь, як саме це зробити. Один хлопчик пропонує багато разів прочитати правило у підручнику і вивчити його напам’ять. Учням стає дуже весело, коли вони чують це. Записують цю фразу в зошити, підкреслюють ключові приголосні. Діти з радістю погоджуються, помітно, що вони трохи стомилися. Діти плескають в долоні, коли чують слово з апострофом. Виконують завдання майже без помилок. Вчитель і учні задоволені. Діти залюбки промовляють вірш про котика і виконують різні рухи. Учні виконують 2 вправи. Сильні учні (за викликом вчителя) оголошують завдання вправи і пояснюють, що треба в ній зробити. Учні записують завдання у щоденник. Учні піднімають руки, щоб відповісти. Деякі учні відразу дають чітку відповідь, а деякі не можуть відразу зробити висновок самостійно. Тоді разом з вчителем і всім класом роблять висновок, згадують, що вивчали на уроці. У кожного учня на парті лежить 3 кругленькі картки з обличчями усміхненої людинки, сумної та байдужої. Майже всі діти підняли та показали усміхнені обличчя. 3 учні показали байдужі обличчя. Вчителька запитала, чому в них такий настрій, а діти відповіли, що стомились.	Завдяки таким цікавим несподіванкам та добрій акторській грі вчителю вдається тримати увагу дітей протягом всього уроку. На дошці заздалегідь записані слова з апострофом, а сам апостроф виділений зеленою крейдою. Пояснення нового матеріалу проходить у евристичній формі. Це діалог вчителя і учнів, що дозволяє вчителю не просто пояснювати новий матеріал, а співпрацювати з учнями і разом з ними робити відкриття у Країні Української Мови. Вчитель насичує свою мову яскравими образами, завдяки яким учні краще розуміють і засвоюють новий матеріал; вчитель добре враховує особливості процесу мислення молодших школярів. Мислення у цьому віці – наочно-образне. Таким чином, роблю для себе висновок, що треба більше уваги приділяти своїм словам, фразам. А успішне засвоєння нового матеріалу багато в чому залежить від влучного слова-образа. Помітно, що учні постійно виконують фізхвилинки на уроках. Це для них звичайна справа. Приємно, що фізхвилинка проводиться не тільки через те, що на уроці присутні практиканти. Можна зрозуміти, що вчитель вже давно привчила сильних учнів допомагати слабшим. Вже помітно, що всі хочуть на перерву. У класі стає голосно. Таким чином, для вчителя є важливим, як учні засвоїли новий матеріал, але не менш важливим є і настрій дитини у процесі навчання. Вчитель виховує інтерес і любов до свого предмету. Вона просто «закохує» дітей в українську мову, а не просто сухо викладає матеріал. Хочу також відзначити високий темп уроку. Постійна зміна видів діяльності, ігри, нестандартний підхід вчителя до пояснення нової теми – все це робить урок насиченим, цікавим і, безумовно, ефективним. Але, на мою думку, за 40 хвилин дуже важко засвоїти і закріпити будь-який новий матеріал. На наступному уроці треба буде все повторити з дітьми, тому що тема непроста, а часу на її вивчення, на жаль, обмаль.

© Усі права захищені
написати до нас