Ім'я файлу: Місаїлова Кристина практика.rtf
Розширення: rtf
Розмір: 183кб.
Дата: 01.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
УКР.МОВА м.в. з самост. роб. 3к.doc
Розширення: rtf
Розмір: 183кб.
Дата: 01.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
УКР.МОВА м.в. з самост. роб. 3к.doc
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Кафедра педагогіки та психології
ЗВІТ З НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ
Студентки 2 курсу УП-202 групи
Місаїлової Кристини Валентинівни
Науковий керівник від кафедри педагогіки та психології
доцент Завірюха В.В.
Київ – 2022
Зміст
Проведена в онлайн-режимі навчальна практика для студентів другого курсу структурує в навчальному процесі один із основних компонентів набуття професійних вмінь та навичок, які формують головний аспект розуміння основного елементу навчання – поєднання теорії з практикою.
Теорія направляє практику в продуктивну сторону та, завдяки її ефективному опрацюванню, дозволяє прискорити процес досягання поставленої мети, уникнути помилок. В свою чергу, після плідно засвоєної теорії, приходить не менш дійова практика, яка оживлює теорію та навчає швидше вирішувати поставлені задачі та витрачати на них менше ресурсів. Тому, для виховання потреби систематично поновлювати свої знання та з умінням застосовувати їх в майбутній професійній діяльності, була проведена наукова практика.
Основною метою наукової практики було вивчення та засвоєння особливостей роботи та різних напрямів психолога, його посадових функцій в різних галузях практичної та теоретичної психології.
Впродовж практичних онлайн-зустрічей нам довелося познайомитись з роботою психолога в різних психологічних інституціях. Для більш точного формування змісту навчальної практики було сформульовано наступні завдання:
виявити розбіжності та головні аспекти їх професійної діяльності;
проаналізувати методи та методики, які в процесі своєї роботи застосовують фахівці;
з’ясувати особливості роботи наукового, практичного та психолога викладача в різних сферах їх практичної професійної діяльності.
Першим, нам довелось познайомитись з роботою організаційного психолога. Практичну роль психолога-практика, який за допомогою своїх психологічних знань допомагає вирішувати завдання, які стосуються його професійної діяльності в організаціях, допомагав нам визначити психолог психотерапевт Лавриненко Денис Гійович. Загалом, його практична діяльність основана на роботі в організаціях, де він проводить психологічну діагностику та консультування.
Його профілем є прикладна організаційна психологія, яка колись була розділом соціальної психології і саме вона поклала свій фундамент у формування окремої галузі психології, яка зараз висвітлюється вже в більш прикладному аспекті. Сама по собі організаційна психологія витікала і сформувалась із практики і вже на теперішньому та сучасному рівні приділяє основний фокус уваги на особливості функціонування організації, а саме всі її тонкощі, принципи, закономірності, та висвітлює її як окрему систему. Крім того, саме на практичному рівні, організаційна психологія допомагає вирішити проблему яка склалася, або може скластись в тій чи іншій організації, тому що системні проблеми головним чином працюють та формують психологічні теорії організації, а отже це складає її головних аспект.
Організаційний психолог в практичній діяльності має змогу діагностувати та встановлювати основи організації, як системи. Також в його профіль входять вирішення низки психологічних проблем, які виникають в процесі управління організацією:
керівництво в організаціях (нюанси управління організацією з боку керівництва);
прийняття управлінських рішень (конструктивне прийняття рішень без можливих для компанії та персоналу наслідків, та особливості ставлення персоналу до менеджера після прийнятого рішення);
проблема управлінської взаємодії (менеджер з персоналом, менеджер з менеджером, персонал з персоналом);
низька ефективність донесення рішень або комунікацій;
стилі управління (розповсюджене питання серед персоналу управління).
Основна задача, яка входить до діяльності практичного психолога в організаціях, всі ці проблеми вирішувати засобами попередньої діагностики, а вже потім детальним їх розглядом та подальшою допомогою виходячи вже із продіагностованих конструктів. Для більш детального розгляду та обстеження проблем, з якими може стикатися організаційний психолог, застосовуються певні методики, орієнтовані на дослідження стилей прийняття рішень людини та як вона приймає ці рішення в тій чи іншій ситуації. Виходячи з цього діагностичного аспекту, психолог має змогу надавати подальші рекомендації, проводити корекційну, розвивальну роботу та психологічну профілактику в організаціях, в яких він проводить практичну діяльність. Також для ефективної роботи, психолог застосовує знання з психології особистості, бо особистість в організаційній психології розглядається як феномен і все це впливає на її організаційну поведінку. Саме тому, організаційному психологу часто доводиться діагностувати певні особистісні характеристики людини(здібності, мотивація та спрямованість, організаційна поведінка) для того, щоб для організації ця людина була більш ефективною.
Також, звичайно, залежно від організації, її профілю та проблем, з якими вона стикається, до організаційного психолога можуть звертатись з будь-якими вимушеними запитами. В задачі психолога входить та необхідна теоретична компетентність, яку можуть вимагати компанії для вирішення проблеми їх рівня. Наприклад, дуже розповсюджений запит, через який організація може вдатися до необхідності в організаційному психологові є вироблення індивідуального стилю управління. Насамперед, такого роду запит має досить ієрархічну структуру та зовсім різні фактори можуть стати причиною впливу на це, тому для ефективного пропрацювання цієї проблеми психологу, для початку потрібно з’ясувати цю структуру, а потім знайти відповідне вирішення. Насправді, питання формування індивідуального стилю управління дуже розповсюджене серед організацій, тому що воно дуже впливає на статус та показує наскільки працівники можуть бути ефективними для цієї організації саме в цих, актуальних на теперішній час, умовах, наприклад, в умовах війни. Тому що в залежності від, будь то внутрішньої, або зовнішньої ситуації у людини(потенційного працівника) може відбуватися ось та нормальна психологічна реакція на ненормальні(незвичні) умови. Саме тому в організацій є потреба в корегуванні свого стилю управління через актуальні умови, бо те, що до теперішнього моменту було нормальним, зараз може бути абсолютно протилежним.
Також, не менш розповсюдженим запитом серед організаційного психолога є психологічний підбір та відбір персоналу. Організаційний психолог може займатися питаннями HR-менеджменту та за запитом організації під певну вакансію підбирати ефективний персонал, або знаходити кращу людину, щоб спланувати її на необхідну компанії посаду(хантинг). Також психолог може займатися питанням перекваліфікації та прокачки працівника.
Насправді ці проблеми можуть бути багатоаспектні та, як в міжнародних, так і українських компаніях, дуже розповсюджені. Тому сучасні організації зацікавлені в тому, щоб вирішувати проблеми персоналу, розвивати його та піклуватися про подальший продуктивний розвиток. Саме тому, на сьогодні, більш актуальної стає сучасна тенденція трансформування практики роботи організаційного психолога від проектної(короткострокової) роботи до офіційної, запотребованої галузі практики на довгостроковій посаді.
Ще один напрямок практичної психології, який нам довелося розглянути – це практична психологія у Вищому Навчальному закладі за підтримки психолога викладача Бойчук Олени Сергіївни. Завдяки науковому співтовариству в її складі на базі психологічної служби була сформована діяльність центра соціальної адаптації та психологічної служби в межах практичної психології в навчальному закладі КНЕУ.
Формування цієї служби надає змогу практично працювати в межах ВУЗу з різного роду психологічними порушеннями, проводячи терапевтичну роботу. Робота практичної психології в ВУЗі спрямована у напрямку когнітивно-поведінкової психології та розглядає різні залежності, тривоги(кризові, хронічні, ситуативні), травмами, тощо. Також, робота може проводитись в основі програми СЕТА для підтримки людей, які мають суїцідальні схильності або великий прояв агресивності. Завдяки цій програмі сформовані групові заходи, щодо регуляції стресового стану, у випадку, якщо немає можливості по різним обставинам проводити індивідуальну роботу. Робота налаштована таким чином, що спочатку проводяться опитування, а потім на основі цього за алгоритмом перевіряється ризик, задаються уточнюючі запитання та на основі аналізу стану людини пропонуються певні заходи щодо запобігання критичних наслідків.
Ще одним з напрямів практичного психолога в ВУЗі є проведення тренінгів з домедичної та психологічної допомоги із залученням психологів практиків задля подолання кризових ситуацій в житті студентів. Форма діяльності тренінгів є дуже ефективною, через багатоструктурність подолання проблем за допомогою різних кейсів, методик, необхідних заходів, тощо.
Тренінгова спеціалізація також дозволяє працювати тренером з військовослужбовцями, переселенцями або учасниками бойових дій у профілі надання першої психологічної допомоги на основі обізнаності стресу та певних психічних реакцій організму. Така робота дозволяє виявити певні кризові думки, навчити їх переключати та надати необхідну підтримку. Розповсюдженою проблемою таких спільнот може бути чи адреналінова залежність, чи, наприклад, імпульсивність та агресія, через зміну обставин, тому найефективнішою допомогою в таких випадках може бути практична діяльність психолога, який за допомогою тренінгів, бесід, групових або індивідуальних занять зможе на основі свого досвіду висвітлити необхідні рішення для подолання різних психологічних проблем.
Практична діяльність повинна проводитись серед професіоналів, які працюють широкомасштабно з різними психологічними проблемами, запобігають професійному їх подоланню та охоплюють різні маси людей, які цього потребують, а особливо зі студентами, якщо їх практична психологічна діяльність направлена на роботу у навчальних закладах.
Специфіку наукової практичної роботи психолога в інституті соціальної та політичної психології, нам висвітлила кандидат психологічних наук Коробка Лариса Миколаївна. Той аспект, в якому формується робота наукового психолога полягає в пошуку нових психологічних знань на якому базуються наукові дослідження, які безпосередньо проводяться в рамках професійної діяльності наукових інституцій.
Загалом, робота в наукових установах припускає наявність певних лабораторій, в яких розглядають різні соціальні, психологічні, політичні та ін. аспекти. Наразі ці лабораторії спрямовані на побудування теорій для урегулювання проблем в наукових, соціальних та політичних сферах, конфлікти яких виникають серед різних мас та спільнот населення.
Наукові лабораторії працюють в межах повномасштабного дослідження психологічних феноменів та чинників, що надалі дають змогу розробити певні концепції щодо запобігання та протидії загрозливим явищам для безпосередньої допомоги тим суб’єктам, які досліджуються в аспекті дуже різних напрямків.
Зараз, як ніколи стала актуальною потреба в професійній роботі психолога-науковця, через зовнішні умови, які нажаль склалися в країні, та переважно наразі їх робота проводиться на базі соціально-психологічного приводу допомоги постраждалим від воєнних дій. Також в їх компетенцію на цьому рівні входить на основі досліджуваних проблем випускати необхідну продукцію (монографія, посібники, методичні рекомендації, навчальні програми для закладів), яка і до цього була необхідна, а зараз, через підвищену потребу в декомунізації, набуває ще більшої актуальності в розповсюдженні вітчизняної методичної бази. Завдяки цьому, наукові інститути дають фундамент для побудування програм вивчення різних проблем у науковій практиці та дають можливість розглядати ці процеси з об’єктивної точки зору.
Сучасні виклики носять соціально-психологічну основу та відповіді має надавати саме фахове співтовариство, які разом з психологами-науковцями розглядають абсолютно різні сучасні проблеми. Наприклад, можуть бути висвітлені проблеми людини чи дитини до нових умов пристосування. Таким чином, після виявлення діагностичної проблеми ці аспекти розглядаються в лабораторіях, надалі серед різних соціальних систем, різних психологів та на базі стандартних рекомендацій розробляються нові підходи, продукти та методичні засади для того, щоб ці проблеми подолати. Але звичайно, щоб розробити необхідні методики для подолання висвітлених проблем, спочатку проводиться теоретичний аналіз проблеми, а потім стає необхідність в проходженні багатьох курсів стандартизації, які б надали можливість користуватися цими методиками на широкий загал.
Отже, практична діяльність наукового психолога охоплює дуже важливий аспекти методичного інструментарію, на основі якого, особливо наразі, формується фундамент психологічного пояснення і прогнозування психологічних явищ, які вивчають ці наукові інститути та лабораторії і дають необхідну базу для вивчення психологічних закономірностей, які дуже важливі в подальшій роботі в психологічній професійній діяльності.
Для вивчення особливостей роботи кризового психолога нам було запропоновано послухати психолога психотерапевта Наталю Умеренкову, яка працює у напрямі психотравма-терапії та практикує кризову психологію серед сімей військовослужбовців на базі психосоціальної підтримки починаючи з 90-тих років. Основною метою її практичної діяльності є безкоштовна допомога з соціальними, інформаційними та психоемоційними проблемами жінкам та чоловікам, які входять до складу сімей військовослужбовців та самих воєнних також. На створеній платформі працюють фахівці різного спрямування, що дозволяє не тільки розглядати проблеми з різного боку їх проявлень, а і робить такого роду роботу більш ефективною та налагодженою для охоплення більших соціальних мас. Також, для більш зручної роботи була організована гаряча лінія, яка дозволяє співпрацювати зі Збройними Силами України та Національною Гвардією України, що робить їх роботу максимально актуальною та корисною для наших актуальних умов в країні.
Кризовий психолог зазвичай стикається з проблемами, які сталися в людей в процесі їх життєдіяльності, але не простих, а в основному кризових, що переважно пов’язані з внутрішніми та зовнішніми подіями, та на основі своєї практичної діяльності надає психологічну допомогу, яка спрямована на роботу з емоційним станом, підтримку та супровід, а не на глибинне вирішення проблеми [1]. Основним завданням психолога в роботі з людьми є чути, що говорить людина та на що спрямовані її питання, тому що саме від цього залежить певним чином якої допомоги вона потребує та з чим спеціалісту потрібно буде працювати. В першу чергу, головним в роботі кризового психолога є особистісний стан самого психолога, тому що у випадку коли він сам відчуває внутрішній баланс та регулює свої емоції в момент бесіди, тоді він здатен максимально ефективно допомогти людині. Також, кризовий психолог має своє робоче місце – це там, де він більше всього потрібен своєму клієнтові, тобто там де знаходиться людина. Тобто де б це місце не було, в якому б кризовому стані не опинилася людина, психолог має надати їй свою кваліфіковану психологічну допомогу, таким чином, щоб вона навіть не уявляла, що отримує її, через прояснення відповідей на поставлені людиною запитання.
В залежності від складності питання або стану людини, яка потребує допомоги, наприклад, гаряча лінія кризового психолога, через наповнений професійний склад, має змогу переключити людину до іншого фахівця, що дає гарантію в тому, що клієнт стовідсотково отримає необхідну допомогу. Такі телефонні з’єднання не обмежуються звичайною бесідою, а можуть включати розгляд поставленої проблеми через роботу в групі, стабілізаційні техніки, методики та ін. Звичайно, кожен випадок має свої протоколи роботи з тими, чи іншими кризовими ситуаціями в яких опинилася людина та звернулася по допомогу, тому практичний психолог має вміти відбирати, та в залежності від випадку комбінувати ці протоколи задля більш ефективної практичної діяльності.
Друга сторона роботи кризового психолога була висвітлена іншим спеціалістом в цій галузі та за сумісництвом гештальт терапевтом Ольгою Павловою. Її напрямком роботи є діяльність у межах центру гендерної рівності запобігання та протидії домашнього та гендерно зумовленого насилля. Основною метою роботи центру є допомога жінкам та чоловікам, які постраждали від насильства, просвітницька діяльність та інформування населення щодо питань гендерної рівності психологічної та юридичної допомоги. Основні складові роботи кризового психолога цього напрямку:
цілодобова служба телефону довіри за підтримки фахових спеціалістів психологів які проводять:
кризове консультування постраждалих від насильства осіб, попередження попередніх психологічних проявів, суїцидальних намірів або агресії;
надання допомоги у пошуку шляхів виходу з кризової ситуації та можливість переживання індивідуально-особистісних конфліктів;
надання рекомендації, щодо потреби до звернення за допомогою до інших фахівців та служб, які діють в територіальних межах людини, яка звернулась за допомогою.
Безоплатні онлайн або фізичні консультації психологів та психотерапевтів.
Консультації юристів, первинна правова допомога.
Безпечне тимчасове місце перебування.
Служба телефону довіри надає в телефонному режимі інформаційно довідкову, консультативну та соціально-психологічну допомогу людині, яка за нею звернулася та за необхідності направляє її до інших організацій, які більш фахово може проконсультувати клієнта з його питання. Робота служби базується на певних нормативних актах, висвітлених в Конституції України та керівних принципів на базі яких і надається необхідна постраждалим від насильства допомога.
Допомога на рівні консультацій цього центру формується від рівня гостроти стану в якому людина звертається за допомогою, тому кожен кризовий психолог має необхідні навички в наданні такого роду першої психологічної допомоги. Так як консультування кризового психолога в такій організації зазвичай короткострокове, тому його метою є психологічне відновлення функціонування людини та знаходження необхідних соціальних можливостей(наприклад, проживання). Якщо людина звертається з більш масштабними психологічними проблемами та травмами, в діяльність кризового психолога входить проведення різного роду заходів щодо подолання кризових станів людини та надання подальших рекомендацій для майбутнього запобігання людиною цих можливих психологічних реакцій організму. Також в залежності від типу психологічної проблеми кризовими психологами використовуються необхідні методики, які допомагають людині у перші 48 годин після травми заглушити її до такого рівня, щоб проблема не набула широкого масштабу. В залежності від стадії на якій людина звертається психологічного до консультування, спеціалістами можуть бути застосовані певні моделі бесід та тести для діагностування проблеми, які допомагають запобігати заглиблення людини в свою травму.
Робота кризового психолога дуже різнопланова та націлена на постійне і ефективне залучення знань для допомоги з різними видами ситуацій з якими стикаються люди в процесі виникнення якихось кризових питань. Тому, на мою думку, ця практична діяльність буде завжди актуальною та затребуваною для людей у випадку, коли стає питання нормалізації емоційного стану та його подальшого відновлення.
Отже, ознайомившись з різними напрямками професійної діяльності психологів можна зробити загальний висновок, що незалежно від того, на що направлена психологічна робота та яка в неї специфічна особливість, важливо отримати оту загальну базу психологічних знань та потім, вже в залежності від того, який напрямок тобі більш всього імпонує, привалювати своїми вміннями на професійному рівні. Кожен, прослуханий в період навчальної практики, доповідач помітно захоплений своїм напрямком професійної діяльності, та, на мою думку, це найважливіше, в першу чергу просто отримувати задоволення від своєї роботи. Тому що кожна діяльність має на меті свої специфічні особливості та нюанси, які виникають в процесі роботи, та якщо людина сприймає це як частину своєї улюбленої справи, то жодна неприємна обставина та труднощі не зможуть змусити психолога відмовитись від своєї роботи. Тим більше, метою кожного спеціаліста цього напрямку є допомога іншій людині, яка цього потребує, тому це становище важливості твоєї професії в житті іншої людини і надає мотивацію для засвоєння всіх аспектів практичної психологічної діяльності. Можу запевнити, що кожна вищеописана діяльність надала можливість зрозуміти та відчути ті особливості професії, які було цікаво дізнатись саме з практичної сторони та сформувати необхідні для майбутньої діяльності психолога настанови, на які в науковому процесі потрібно звертати увагу для більш ефективного їх застосування в майбутньому.
Календарний план
| № | Етап | Календарні строки |
| 1 | Ознайомлення з календарним планом та програмою навчання практики, її цілями та задачами. | 02.05 |
| 2 | Збір інформації під час онлайн-зустрічей з представниками- професіональними психологамир різних галузей психології | 03.05-13.05 |
| 3 | Аналіз та узагальнення фактичних даних | 03.05-14.05 |
| 4 | Оформлення звіту | 13.05-14.05 |
| 5 | Здача звіту про навчальну практику для перевірки навчальним керівником | 16.05 |
Список використаних джерел
Психологічна майстерня Інсайт. 2018-2021р. USD: https://psy-insite.com.ua/our_consultations/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3/