1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27
Ім'я файлу: bestreferat-223302.docx
Розширення: docx
Розмір: 1331кб.
Дата: 14.01.2021
скачати

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ


ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

Захищений

з оцінкою ____________


ЗВІТ


про переддипломну практику із спеціальності 7.050104 – «ФІНАНСИ»

спеціалізації «СТРАХОВА СПРАВА»

студента курсу ____5_____ групи _______________________

база практики – ПАВЛОГРАДСЬКА МІСЬКА ФІЛІЯ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ ВАТ «ОРАНТА-ДНІПРО»

керівник практики від СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ _____________________

керівник практики від ДДФА

Дніпропетровськ 2006р.

ЗМІСТ
ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ «ОРАНТА ДНІПРО»

1.1 Законодавчі основи страхової справи в Україні

1.2 Загальна характеристика страхового ринку України

1.3 Страхова компанія ВАТ «ОРАНТА-ДНІПРО» на ринку страхових послуг Дніпропетровської області

1.4 Павлоградська міська філія ВАТ «ОРАНТА-ДНІПРО» на ринку страхових послуг Павлоградського району та м. Павлограда

2. ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ

2.1 Сутність та зміст фінансової діяльності страхової компанії

2.2 Організація та теорія управління фінансами страхової компанії

2.3 Служби фінансового менеджменту страхової компанії

3. ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ

3.1 Порядок ведення касових операцій в страховій компанії

3.2 Форми безготівкових розрахунків в страховій компанії

3.3 Порядок відкриття банківського рахунку страхової компанії

4. ПРОГНОЗУВАННЯ, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ

4.1 Принципи прогнозування, планування, економічного зростання та створення прибутку в страховій компанії

4.2 Методи аналізу розподілу та використання прибутку

5. ВІДНОСИНИ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ З ПОДАТКОВОЮ СИСТЕМОЮ КРАЇНИ

5.1 Законодавчі та нормативні акти щодо визначення податків, зборів та платежів страхової компанії

5.2 Способи утримання окремих податків в страховій компанії

5.3 Порядок і методи формування державних доходів від страхового бізнесу через податкову систему

6. ВІДНОСИНИ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ З БАНКІВСЬКОЮ СИСТЕМОЮ

6.1 Законодавче та нормативне регулювання відносин страхової компанії з банківською системою в Україні

6.2 Банківські послуги для страхових компаній

6.3 Взаємодія банків та страхових компаній

7. УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ

7.1 Нормативні вимоги до розмірів статутного капіталу страхової компанії в Україні

7.2 Принципи формування та структуризації капіталу страхової компанії

8. ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

8.1 Сутність інвестиційних операцій на фінансовому ринку України

8.2 Види інвестиційних цінних паперів, визначення їх номінальної та ринкової вартостей

9. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ З ПІДПРИЄМСТВАМИ РЕГІОНУ

9.1 Сутність та принципи формування страхового ринку

9.2 Форми організації страхового захисту діяльності підприємств

9.3 Механізм надання страхових послуг юридичним та фізичним особам

9.4 Методика страхування майнових інтересів юридичних та фізичних осі

9.5 Методика страхування кредитних та фінансових ризиків

10. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ

10.1 Система показників оцінки фінансового стану страхової компанії

10.2 Методика розрахунку показників фінансового стану страхової компанії

10.3 Оцінка фінансового стану Павлоградської міської філії страхової компанії ВАТ «ОРАНТА-ДНІПРО»

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП



Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб у випадку настання визначених подій (страхових випадків), визначених договором страхування чи чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами і юридичними особами страхових платежів(страхових внесків, страхових премій).

Страхування є системою особливих грошових відносин, що є проміжною ланкою між фінансовими і кредитними відносинами, оскільки в страхуванні реалізується не постійний , а ймовірний характер грошових зобов'язань, що залежить від послідовності :

  • сплати страхового внеску на обумовлений період часу ;

  • Варіант 1 - не реалізації в обумовлений період часу страхового випадку і переходу страхового внеску в страхову премію - зароблений прибуток страхувальника;

  • Варіант 2 - ймовірною реалізацією заздалегідь обумовленого страхового випадку і сплатою страхувальником обумовленої страхової суми, що набагато перевищує страховий внесок (реалізація збитку страхувальника за рахунок використання зароблених у Варіантах 1 страхових премій);

Об’єкт досліджень роботи: діяльність страхової компанії ВАТ «ОРАНТА» та її Павлоградської міської філії самостійного обласного територіального підрозділу ВАТ «ОРАНТА-ДНІПРО» на ринках майнового страхування та страхування відповідальності.

Мета досліджень роботи: підготовкам матеріалів для написання дипломної роботи

Задачі досліджень роботи :

  • аналіз сучасної системи страхування в Україні;

  • аналіз структури та організації діяльності філії страхової компанії; Інформаційне забезпечення : статистичні дані Держфінпослуг України по роботі страхової системи України в 2003 – 2005 роках, інформація з офіційного Інтернет-сайту страхової компанії ВАТ «ОРАНТА», фінансова та податкова звітність Павлоградської міської філії страхової компанії ВАТ «ОРАНТА-ДНІПРО» за 2003 –2005 роки.

Матеріалу звіту підготовлені згідно робочої програми переддипломної практики та призначені для проведення економічного аналізу та розробки шляхів підвищення ефективності управління фінансовою діяльністю страхової компанії в дипломному проекті.
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ «ОРАНТА-ДНІПРО»
1.1 Законодавчі основи страхової справи в Україні
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з законом України «Про страхування» Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками - резидентами України.
Державне регулювання та ліцензування страхової діяльності в Україні згідно з Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» здійснюється спеціальним Уповноваженим органом – Державною комісією по регулюванню ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг).
В окремих випадках, встановлених законодавством України, страховиками визнаються державні організації, які створені і діють відповідно до цього Закону. У цьому разі використання слів "державна", "національна" або похідних від них у назві страховика дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава.

Відповідно до змін, внесених у Закон України "Про страхування" у 2005 році, страхову діяльність в Україні мають право здійснювати не лише страховики-резиденти України, а й страховики-нерезиденти через постійні представництва у формі філій іноземних страхових компаній.

Змінами передбачено, що страховик-нерезидент має право на відкриття філії в Україні за певних умов:

- держава, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, не повинна належати до держав, які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, а також повинна співпрацювати із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

- між уповноваженим органом із здійснення нагляду за страховими компаніями країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, та Уповноваженим органом підписано меморандум (укладено угоду) про обмін інформацією;

- між Україною та країною, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, укладено міжнародний договір про запобігання податковим ухиленням та уникнення подвійного оподаткування;

- страховик-нерезидент розташований на території країн або окремих територій, які згідно з рішенням Організації економічного співробітництва та розвитку ООН не мають офшорного статусу;

- страховикам України надане право відкривати свої філії на території іноземної держави, в якій створений і діє страховик-нерезидент та інші.

Крім того, відповідно до змін, мінімальний розмір статутного фонду (для страховиків-резидентів) або гарантійного депозиту (для страховиків-нерезидентів) страховика, який займається страхуванням життя, становитиме 10 млн євро (в попередній редакції Закону 1,5 млн євро).

Цей Закон набирає чинності через п'ять років після вступу України до Світової організації торгівлі.

Слова "страховик", "страхова компанія", "страхова організація" та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Загальний розмір внесків страховика до статутних фондів інших страховиків України не може перевищувати 30 відсотків його власного статутного фонду, в тому числі розмір внеску до статутного фонду окремого страховика не може перевищувати 10 відсотків. Ці вимоги не поширюються на страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, у разі здійснення ним внесків до статутного фонду страховика, який здійснює страхування життя.

При створенні страховика або збільшенні зареєстрованого статутного фонду статутний фонд повинен бути сплачений виключно в грошовій формі. Дозволяється формування статутного фонду страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю в порядку, визначеному спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю (далі - Уповноважений орган), але не більше 25 відсотків загального розміру статутного фонду.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду векселі, кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в кредит, позику та під заставу, і вносити нематеріальні активи.

Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Дозволяються виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Страховики, які здійснюють страхування життя, можуть надавати кредити страхувальникам, які уклали договори страхування життя.

Порядок, умови видачі та розміри кредитів і порядок формування резерву для покриття можливих втрат встановлюються Уповноваженим органом за погодженням з Національним банком України.

Юридичні особи, які не відповідають вимогам цієї статті, не можуть займатися страховою діяльністю.

Підприємства, установи та організації не можуть стати страховиками шляхом внесення змін до статутних документів за умови, що вони попередньо займалися іншим видом діяльності, навіть у разі виконання положень цієї статті.

Законодавством України може бути визначено уповноважених страховиків для здійснення тих чи інших видів страхування, у разі якщо здійснення тих чи інших правовідносин передбачає використання бюджетних коштів, валютних резервів держави, гарантій Кабінету Міністрів України. Обов'язковою умовою для визначення уповноважених страховиків має бути проведення відкритого тендера з оприлюдненням у засобах масової інформації його умов і результатів та участь представників добровільних об'єднань страховиків. В інших випадках забороняється будь-яке уповноваження страховиків для здійснення окремих видів страхування з боку держави.

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.

Страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи громадян або юридичних осіб (вигодо набувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати громадян або юридичних осіб (вигодо набувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Об'єктами страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані:

- з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);

- з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

- з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом.

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.

Видами добровільного страхування можуть бути:

1) страхування життя;

2) страхування від нещасних випадків;

3) медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

4) страхування здоров'я на випадок хвороби;

5) страхування залізничного транспорту;

6) страхування наземного транспорту (крім залізничного);

7) страхування повітряного транспорту;

8) страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);

9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

10) страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

11) страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5 - 9 цієї статті);

12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

13) страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

14) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

15) страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена пунктами 12 - 14 цієї статті);

16) страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

17) страхування інвестицій;

18) страхування фінансових ризиків;

19) страхування судових витрат;

20) страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;

21) страхування медичних витрат;

22) інші види добровільного страхування.

Характеристику та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування визначає Уповноважений орган.

Страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи. У разі, якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов'язковим є передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат. В інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов'язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.

Страховики мають право займатися тільки тими видами добровільного страхування, які визначені в ліцензії.

В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування:

1) медичне страхування;

2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;

3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

4) страхування спортсменів вищих категорій;

5) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

7) авіаційне страхування цивільної авіації;

8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

9) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

10) страхування засобів водного транспорту;

11) страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

12) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;

13) страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;

14) страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

15) страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;

16) страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції";

17) страхування фінансової відповідальності, життя і здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;

18) страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ";

19) страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;

20) страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;

22) страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;

23) страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності;

24) страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

25) страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

26) страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;

27) страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

28) страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;

29) страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;

30) страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;

31) страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну;

32) страхування відповідальності морського судновласника;

33) страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;

34) страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;

35) страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування;

351) страхування фінансової відповідальності управителя майном за збитки при здійсненні управління цим майном;

36) страхування від ризиків загибелі або пошкодження нерухомості, набутої в результаті управління майном;

37) страхування фінансових ризиків неотримання, невчасного отримання та отримання не у повній сумі платежів за договорами про іпотечні кредити та платежів за іпотечними сертифікатами;

38) страхування будівельно-монтажних робіт забудовником відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";

39) страхування відповідальності забудовника перед третіми особами відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";

40) страхування майна, переданого у концесію;

41) страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;

42) страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт.

Для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету).

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, договору страхування у цілому.

Страхова сума не встановлюється для страхового випадку, у разі настання якого здійснюються регулярні, послідовні страхові виплати у вигляді ануїтету.

Зазначена у договорі страхування життя величина інвестиційного доходу не повинна перевищувати чотирьох відсотків річних.

Договором страхування життя обов'язково передбачається збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів із страхування життя за вирахуванням витрат страховика на ведення справи у розмірі до 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу та обов'язкового відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає розміру інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором страхування та у разі індексації розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції, відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає такій індексації.

Договором страхування життя також може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь у прибутках страховика).

Прийняті страховиком додаткові страхові зобов'язання повідомляються страхувальнику письмово і не можуть бути у подальшому зменшені в односторонньому порядку.

У разі несплати страхувальником чергового страхового внеску в розмірі та у строки, передбачені правилами та договором страхування життя, таким договором може бути передбачено право страховика в односторонньому порядку зменшити (редукувати) розмір страхової суми та (або) страхових виплат.

Договором страхування життя може бути передбачено індексацію (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру страхової суми та (або) страхових виплат протягом дії договору страхування життя за умови відповідної індексації (зміни) розміру страхового платежу (страхового внеску, страхової премії). Порядок та умови індексації визначаються правилами та договором страхування.

Страхові виплати за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків.

Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. У разі якщо при настанні страхового випадку передбачаються послідовні довічні страхові виплати, у договорі страхування визначаються розміри таких послідовних довічних страхових виплат, а страхова сума по цих випадках не встановлюється.

При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об'єкта, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Страхові тарифи при добровільній формі страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків, а за договорами страхування життя - також з урахуванням величини інвестиційного доходу, яка повинна зазначатися у договорі страхування. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін.

Актуарними розрахунками можуть займатися особи, які мають відповідну кваліфікацію згідно з вимогами, встановленими Уповноваженим органом, яка підтверджується відповідним свідоцтвом.

Об'єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування та за згодою страхувальника кількома страховиками (співстрахування). При цьому в договорі повинні міститися умови, що визначають права і обов'язки кожного страховика.

За наявності відповідної угоди між співстраховиками і страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших у взаємовідносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише у розмірі своєї частки.

Перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента здійснюється згідно з вимогами та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Страховик (цедент, перестрахувальник) зобов'язаний повідомляти перестраховика про всі зміни свого договору з страхувальником. Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

У разі, якщо обсяги страхових платежів, що передаються в перестрахування нерезидентам, перевищують 50 відсотків їх загального розміру, отриманого з початку календарного року, перестрахувальник подає до Уповноваженого органу декларацію за звітний період за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.

У декларації страховик (перестрахувальник) зобов'язаний вказати інформацію про ризики та об'єкти страхування, які перестраховуються у нерезидентів, дані про нерезидентів - перестраховиків та про перестраховиків брокерів, іншу інформацію, визначену Кабінетом Міністрів України.

Уповноважений орган може проводити тематичні перевірки страховиків на підставі аналізу поданих декларацій.

Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України. Ці об'єднання не можуть займатися страховою діяльністю.

Об'єднання страховиків діють на підставі статутів і набувають прав юридичної особи після їх державної реєстрації. Орган, що здійснює реєстрацію об'єднань страховиків, у десятиденний строк з дня реєстрації повідомляє про це Уповноважений орган.

Страховики, яким дозволено займатися страхуванням авіаційних ризиків, та страховики, яким дозволено займатися страхуванням морських ризиків, можуть створити Авіаційне страхове бюро та Морське страхове бюро, які мають бути юридичними особами, що утримуються за рахунок коштів страховиків.

Страховики, які мають дозвіл на страхування відповідальності операторів ядерних установок за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, зобов'язані утворити ядерний страховий пул, який має бути юридичною особою, що утримується за рахунок коштів страховиків.

Громадяни та юридичні особи з метою страхового захисту своїх майнових інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

Страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником, інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом.

Страхові брокери - юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери - громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування.

Перестрахові брокери - юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.

Дозволяється здійснення діяльності страхового та пере страхового брокера однією юридичною особою за умови виконання нею вимог щодо здійснення діяльності страхового та пере страхового брокера.

Порядок реєстрації страхових та перестраховик брокерів визначається Уповноваженим органом.

Страхові агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування з іноземними страховиками не допускається, крім договорів перестрахування з дотриманням вимог статті 30 цього Закону.

Страхові або перестрахові брокери-нерезиденти можуть надавати послуги лише через постійні представництва в Україні, які повинні бути зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.
1.2 Загальна характеристика страхового ринку України
Інформація про стан і розвиток страхового ринку України за 9 місяців 2005 року:

I. Розміри страхового ринку. Ключові показники

Частка надходжень перших трьох страхових компаній на страховому ринку України:

1. Кількість страхових компаній станом на 01.10.2005 складала 399 (станом на 01.10.2004 – 378), в тому числі 51 страховик, що здійснює страхування життя та 348 страховиків, що здійснюють види страхування інші, ніж страхування життя.

2. Страхові премії

2.1 Загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками від страхування та перестрахування ризиків за 9 місяців 2005 року, становить 9_909,1 млн. грн. У порівнянні з аналогічним періодом 2004 року обсяги вказаного показника зменшились на 4 132,1 млн. грн. (на 29,4%). Зазначене скорочення відбулося за рахунок зменшення обсягів валових премій зі страхування фінансових ризиків (-3 489,7 млн. грн.) та добровільного страхування відповідальності (-800,2 млн. грн.).

Сума страхових премій, отриманих від страхувальників-фізичних осіб, склала 1 226,7 млн. грн., що перевищує аналогічний показник за 9 місяців 2004 року на 474,1 млн. грн. (у 1,6 рази).

2.2 У січні - вересні 2005 року порівняно з аналогічним періодом 2004 року спостерігався спад обсягу чистих страхових премій на 26%, спричинений зменшенням обсягів збору чистих страхових премій зі страхування фінансових ризиків (на 63%) та добровільного страхування відповідальності (на 40%).


Рис.1.1 Динаміка валових страхових премій в страховій системі України у 2003 – 2005 роках за даними Держфінпослуг
Частка надходжень перших трьох страхових компаній на страховому ринку України:

2.3 Концентрація

Частка валових премій з усіх видів страхування, належна першим 3 страховикам, складає 13,0% (у січні - вересні 2004 року цей показник становив 26,9%). Першим 50 страховикам належить 76,3% зібраних премій. В цілому по страховому ринку індекс Герфіндаля - Гіршмана (HHI) склав 177,0 (у січні - вересні 2004 р. - 403,8). У січні - вересні 2005 року спостерігалася тенденція до посилення конкуренції на всьому страховому ринку. Частка валових премій зі страхування життя, належна першим 3 страховикам, складає 50,1% (у січні - вересні 2004 року цей показник становив 56,9%). Першим 10 страховикам життя належить 91,1% зібраних премій. В цілому по ринку страхування життя індекс Герфіндаля - Гіршмана (HHI) склав 1 199,8 (1 383,2 за аналогічний період 2004 року), що відповідає помірній монополізації.

Частка валових премій з ризикових видів страхування, належна першим 3 страховикам, складає 13,3% (у січні - вересні 2004 року цей показник становив 27,1%). Першим 50 страховикам належить 78,0% зібраних премій. В цілому по ринку ризикових видів страхування спостерігається значний рівень конкуренції - індекс HHI склав 184,7 (410,8 за аналогічний період 2004 р.).


Рис.1.2 Динаміка відносних валових страхових премій (віднесено до ВВП) в страховій системі України у 1996 – 2005 роках за даними Держфінпослуг
3. Страхові виплати

3.1 Загальна (валова) сума страхових виплат здійснених страховиками за 9 місяців 2005 року за договорами страхування та перестрахування становила 1 252,6 млн. грн., у тому числі страхувальникам-фізичним особам було виплачено 382,5 млн. грн. (30,5%) та перестрахувальникам- резидентам 131,1 млн.грн. (10,5%). У порівнянні з аналогічним періодом 2004 року сума валових страхо-вих виплат зросла на 319,1 млн. грн. (у 1,3 рази), а виплат страхувальникам-фізичним особам на 38,5 млн. грн. (у 1,1 рази). Обсяг чистих виплат (валові виплати зменшені на суму виплат перестрахувальникам-резидентам ) становив 1 121,5 млн.грн.

3.2 За останні 3 роки (з 2002 по 2004 рр.) страхові виплати зросли майже утричі. Темпи приросту за 2001 р. у порівнянні до 2000 р. становили 4,2%; в 2002 р. порівняно з 2001 р. - 28,0%; в 2003 р. порівняно з 2002 р. - 58,5%; в 2004 р. порівняно з 2003 р. - 79,0%.


Рис.1.3 Динаміка валових страхових виплат в страховій системі України у 2003 – 2005 роках за даними Держфінпослуг
4. Рівень страхових виплат

4.1 В цілому по страховому ринку рівень валових виплат (відношення валових виплат до валових премій) за результатами 9 місяців 2005 року досяг 12,6% (на 5,9 п. п. вище аналогічного показника 2004 року), що свідчить про продовження тенденції до збільшення рівня страхових виплат, яка спостерігається з початку 2005 року.

Рівень чистих виплат (відношення обсягу валових виплат за вирахуванням виплат, здійснених перестрахувальникам-резидентам, до обсягу валових премій за вирахуванням премій, належних перестраховикам резидентам ), що є вільним від подвійного обліку операцій внутрішнього перестрахування, у січні - вересні 2005 року становив 20,7% та свідчить про реальне зростання фактичних виплат. Порівняно із 9 м. 2004 року, рівень чистих виплат зріс на 83,2 відсотки.



Рис.1.4 Динаміка рівня страхових виплат в страховій системі України у 2003 – 2005 роках за даними Держфінпослуг
II. Види страхування

1. Темпи росту валових страхових премій та страхових виплат за видами страхування

1.1 За результатами 9 місяців 2005 року у порівнянні із аналогічним періодом 2004 року зросли премії зі страхування життя (+86%), добровільного особистого страхування (+35%), страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (+152%) та недержавних обов'язкових видів страхування (+69%). Разом з тим відбулося скорочення премій з майнового страхування (-32%), страхування фінансових ризиків (-51%), добровільного

страхування відповідальності (-69%) та державного обов'язкового страхування (-33%).

1.2 За 9 місяців 2005 року у порівнянні із аналогічним періодом 2004 року зросли обсяги виплат з добровільного майнового страхування (+83%), в тому числі виплати зі страхування фінансових ризиків зросли в 2,7 рази. Темп приросту страхових виплат із добровільного страхування відповідальності склав 11%, з обов'язкових видів недержавного страхування 2% (в тому числі зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів 47%). В той же час обсяги виплат зі страхування життя зменшились на 28%, з добровіль-ного особистого страхування на 25%, з державного обов'язкового страхування на 31%.


Рис.1.5 Динаміка росту страхових премій та виплат за видами страхування в страховій системі України у 2003 – 2005 роках за даними Держфінпослуг



Рис.1.6 Структура валових страхових премій за видами страхування в страховій системі України у 2005 році за даними Держфінпослуг

Таблиця 1.1



Таблиця 1.2



III. Сформовані страхові резерви

Величина сформованих страхових резервів станом на кінець III кварталу 2005 року становила 5 011,6 млн. грн., що на 2 293,3 млн. грн. менше аналогічного показника на кінець III кварталу 2004 року.


Рис.1.7 Структура страхових резервів в страховій системі України у 2003 - 2005 роках за даними Держфінпослуг

V. Власний капітал та величина активів страховиків

1.1 Станом на 30.09.2005 р. власний капітал страховиків становив 14 164,4 млн. грн., та у порівнянні із аналогічною датою 2004 року цей показник зріс у 1,3 рази. Розподіл страховиків за розміром власного капіталу:

30 страховиків мали капітал більше 100 млн. грн.; 40 - від 50 до 100 млн. грн.; 190 - від 10 до 50 млн. грн.; 129 – від 5 до 10 млн. грн.; інші - менше 5 млн. грн.

Загальний обсяг сплачених статутних фондів страховиків станом на 30.09.2005 року становив 6_735,8_млн. грн. і порівняно з аналогічною датою 2004 року зріс у 1,4 рази.


Рис.1.8 Обсяги сплачених статутних фондів в страховій системі України у 2003 - 2005 роках за даними Держфінпослуг
1.2. Станом на кінець III кварталу 2005 року сукупний розмір активів страховиків (згідно балансів) склав 20 227,0 млн. грн. (1 027,4 млн. грн. - СК «life»* і 19 199,6 млн. грн. - СК "non-life"*); активів, визначених статтею 31 Закону України "Про страхування" - 13 485,0 млн. грн



Рис.1.9 Обсяги активів та резервів в страховій системі України у 2003 - 2005 роках за даними Держфінпослуг



Рис.1.10 Структура активів та резервів в страховій системі України у 2003 - 2005 роках за даними Держфінпослуг
1.3. Страхова компанія ВАТ «ОРАНТА-ДНІПРО» на ринку страхових послуг Дніпропетровської області

Найбільшою страховою організацією в Україні за низкою параметрів і досі лишається національна акціонерна страхова компанія HACK "Оранта" (Київ). Структура цього страховика доволі складна. Вона охоплює чотири рівні управління: центральний офіс (Правління компанії), обласні (Київську j Севастопольську міські) дирекції, міські та районні відділення й філії. Ця компанія - наступниця колишнього Укрдержстраху. До 1994 року вона мала свої відділення в усіх районах України. Згодом зі складу HACK "Оранта" виокремилися як самостійні юридичні особи деякі обласні дирекції. Так утворилися відкриті акціонерні товариства "Крим-Оранта", "Оранта-Дніпро", "Оранта-Донбас", "Оранта-Лугань", "Оранта-Січ". Останніми роками HACK "Оранта" відкрила низку філій і відділень в областях, де функціонують названі щойно самостійні страховики.
Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» була заснована 25 листопада 1921 року. Відтоді і до 1993 року Компанія носила назву «Укрдержстрах». Ця організація за будь-яких часів відігравала безперечно вагому роль у житті суспільства, займаючись задоволенням соціально-економічних потреб самих широких мас населення. За довгі роки своєї історії Компанія набула високого авторитету та особливої довіри з боку клієнтів. Вже в декількох поколінь назва Компанії асоціюється із гарантованим захистом та чесністю.

Компанія пережила зміну назви (1993) і форми власності (1993-1996), залишаючись по цей день лідером страхового ринку України. Із завершенням першого етапу приватизації НАСК «Оранта» пов’язано багато прогресивних змін у самій Компанії. Зміна форми власності НАСК «Оранта» обумовила прихід до складу акціонерів приватного інвестора, який приніс з собою в компанію нові сучасні методи менеджменту та ведення бізнесу.

У даний час основними акціонерами НАСК «Оранта» є держава в особі Фонду державного майна (50%+1 акція), АКБ «Укрсоцбанк» (28,85% акцій) і трудовий колектив НАСК «Оранта» (21,15% акцій).

У період проведення першого етапу приватизації НАСК «Оранта» страхові компанії «Оранта-Січ», «Оранта-Донбас», «Оранта-Лугань», «Крим-Оранта» і «Оранта-Дніпро» були виділені в самостійні фінансово незалежні підрозділи, а потім і зовсім вийшли зі складу НАСК «Оранта».

Таким чином, зазначені вище страхові компанії не є підпорядкованими структурними підрозділами НАСК «Оранта».

За позовом НАСК «Оранта» ведуться судові справи, метою яких для НАСК «Оранта» є позбавлення вищезазначених компаній права використовувати торговельну марку «Оранта». В табл.1.3 представлені основні філії НАСК «ОРАНТА»(м. Київ) в Дніпропетровській області

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

скачати

© Усі права захищені
написати до нас