Ім'я файлу: практика.docx
Розширення: docx
Розмір: 45кб.
Дата: 19.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
індз загальна психологія.doc
Костюм Стародавньої Греції класичного періоду.doc
Розширення: docx
Розмір: 45кб.
Дата: 19.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
індз загальна психологія.doc
Костюм Стародавньої Греції класичного періоду.doc
Галицький коледж імені В’ячеслава Чорновола
Циклова комісія
дисципліни видавничої
справи та редагування
ЗВІТ
про навчальну практику
студентки групи В-31
відділення комп’ютерних та видавничих технологій
Савчук Софії Василівни
Модуль 1__________
Модуль 2__________
Загальна оцінка____
Керівник практики:
Козачук І. В.
___________________
Тернопіль — 2019
ЗМІСТ
Формулювання редакторського висновку є надзвичайно важливою справою, оскільки на цьому етапі редакторської діяльності проявляється кібернетичний аспект праці редактора, який виконує по відношенню до автора регулюючу, управлінську функцію. Це той момент праці, коли встановлюється комунікативний зв’язок між редактором і автором. Зміст цього зв’язку надзвичайно важливий, адже від нього залежить реакція автора на зауваження, та й наступна робота самого автора.
Мета редакторського висновку: поставити перед автором або самим же собою, редактором, конкретне завдання щодо правки твору на основі наукового аналізу матеріалу. Під час формулювання загального й конкретних висновків необхідно уникати багатозначних, неточних, поетичних висловів типу “мова твору – барвиста, соковита, яскрава; недостатньо розкрита тема” тощо. Висновки мають бути лаконічними, точними, конкретними, аргументованими. Цього можна досягнути лише через постановку редакторських діагнозів, коли називається не тільки факт порушення, а й причини, що привели до нього, тобто визначається “хвороба” твору. Для цього необхідна система термінів, які позначали б порушення у творі та їх причини. Так, замість формулювання “незрозуміла тема” потрібно давати вислів типу “твір тематично аморфний”, оскільки існує визначення тематичної аморфності як неоднорідної тематичної структури, яка утворюється в результаті асоціативних тематичних відхилень. Останні спричиняються або відсутністю усвідомленої комунікативної мети, або поганою роботою механізмів уваги й пам’яті.
Актуальність теми зумовлена збільшенням обсягів випуску науково-популярних видань, а відповідно, і посиленням ролі редактора в процесі їх підготовки і випуску.
МОДУЛЬ 1. РЕДАКТОРСЬКИЙ АНАЛІЗ РУКОПИСУ
Мета: навчити студентів оцінювати рукопис книги, допомагаючи авторам удосконалити його.
Редакторський аналіз рукопису «Українські етнічні землі» Ф.В Заставного
Шановний авторе, ми ознайомилися з Вашим рукописом і інформуємо Вас з нашими висновками.
У майбутньому виданні розповідається про розвиток етнічних земель, яка кожна з них має свою історію, особливості розвитку матеріальної і духовної культури, національні традиції. Та спільним для цих земель є те, що вони виступають невід’ємною частиною України. Аналіз показав, що зараз на видавничому ринку є схожі публікації на загальну тематику, але зокрема вузько-спеціалізованого, саме про етнічні землі, немає. Подібними, але більш розширеними є видання: «Українські історико-етнічні землі» С. Семенюк, «Історія українського народу» С. Семенюк, «TerraUcrainica» Д. Вортман.
На сьогодні серед науково-популярної літератури немає схожої книги до Вашої, адже ніхто не досліджував саме етнічні землі. Тема є актуальною,
хоча у майбутньому виданні немає опису про те, що у нашому сьогоденні Україна веде боротьбу на своїй землі і за її межами задля повернення окупованих територій Донбасу та анексованого Криму.
Майбутнє видання є доцільним у нашій державі, тому що в епоху глобалізації вивчення етнічності стає надзвичайно актуальним.
Книгу доцільно видати оскільки матеріал, який вона подає, потрібний усім тим, хто цікавиться українською історією. Інформація подана у книзі призначена для людей, які прагнуть розширити свій кругозір знань. Майбутнє видання дасть додаткові знання в галузі історії.
Усі факти наведені в авторському оригіналі є правильними. Проаналізувавши п’ятнадцять фактів, всі виявилися чіткими та правильними. (Див. Таблиця. Перевірка фактів)
Таблиця. Перевірка фактів
| № | Факт | Істинність/хибність | Джерела перевірки | Правильний варіант | Метод перевірки | |
| 1. | 1918 р. був створений уряд Директорії | Істинний факт | [2;4] | __ | Перевірка за джерелами | |
| 2. | 1947 р. операція «Вісла» | Істинний факт | [2;3] | __ | Перевірка за джерелами | |
| 3. | В 1954 р. до УРСР відійшов Крим | Істинний факт | [1;2] | __ | Перевірка за джерелами | |
| 4. | 1919 р. акт Злуки | Істинний факт | [1;2] | __ | Перевірка за джерелами | |
| 5. | 28 червня 1940 р. радянські війська окупували Бессарабію та Північну Буковину | Істинний факт | [1;2] | __ | Перевірка за джерелами | |
| 6. | 2 серпня 1940 р. була утворена Молдавська союзна республіка | Істинний факт | [1;2] | __ | Перевірка за джерелами | |
| 7. | Січень 1919 р. почалася війна Росії з Директорії | Істинний факт | [1;2] | __ | Перевірка за джерелами | |
| 8. | 1942 р. була організаційно оформлена УПА | Істинний факт | [3;4] | __ | Перевірка за джерелами | |
| 9. | 1917 р. проголошення УНР | Істинний факт | [2;3] | __ | Перевірка за джерелами | |
| 10. | 1710 р. перша у світі демократична конституція | Істинний факт | [1;4] | __ | Перевірка за джерелами | |
| 11. | 15 березня 1939 р. була проголошена самостійність Карпатської України | Істинний факт | [1;3] | __ | Перевірка за джерелами | |
| 12. | 13 листопада 1918 р. проголошення ЗУНР | Істинний факт | [2;3] | __ | Перевірка за джерелами | |
| 13. | 1932-1933 рр. голодомор в Україні | Істинний факт | [2;4] | __ | Перевірка за джерелами | |
| 14. | 30 червня 1941 р. проголошення відновлення української державності | Істинний факт | [2;4] | __ | Перевірка за джерелами | |
| 15. | В липні 1941 р. був заарештований Степан Бандера | Істинний факт | [2;4] | __ | Перевірка за джерелами | |
Список використаних джерел для перевірки фактичного матеріалу:
1. Бойко О.Д. Історія України. Київ: Академвидав,2002. 656 с.
2. Жуковський А.І., Субтельний О.М. Нарис Історії України. Львів: видавництво Наукового товариства ім. Тараса Шевчека,1992. 227 с.
3. Король В.Ю. Історія України: Київ: Академія, 2008. 496 с.
4. Оніщенко І.Г. Історія України. Київ: видавництво Європейського університету. 2001. 162 с.
Підсумовуючи перевірку фактажу, можна зробити висновок, що усі факти є істинними. Факти використані у тексті є доцільні, а їхня кількість є достатньою для науково-популярної літератури. У рукописі, здебільшого, зустрічаємо дані пов’язані з найвизначнішими історичними подіями. Звертаючи увагу на висновки можна зазначити, що усі висновки є логічно правильними, без фактичних помилок.
Композиція у рукописі «Українські етнічні землі» є оповідною і багатосюжетною. Такий тип є доречним та добре дотриманим. Весь текст побудований логічно, є цілісним та завершеним.
Майбутнє видання добре поділено на рубрики. Кожна частина відповідає та розкриває окрему тему. Рукопис розділений на 2 розділи, кожен з яких поділяється ще на неоднакову кількість підрозділів. Виклад інформації у авторському оригіналі є докладним, з великою кількістю історичних дат та подій та досліджень різних вчених, що дає читачеві краще зрозуміти суть видання.
Ми вважаємо, що текст написано у науково-популярному підстилі наукового стилю, він є насиченим історизмами. Проте рукопис легко читати. Читацька авдиторія майбутнього видання розрахована на масового читача і ми вважаємо, що текст йому буде зрозумілим, адже ніяких додаткових знань, для опрацювання видання не потрібно.
У рукописі були виявлені мовностилістичні помилки, такі як:
несумісність слів( «предмет пошуків загинув», а треба «предмет пошуків знищений».;
розщеплення присудка «…має своїми наслідками…», «… дає ефект безпеки…»;
уточнення «на нашу думку» вживається досить часто;
слова «питання», «момент», «ряд», що вживаються без потреби («…в ряді випадків…»;
канцелярські штампи і стійкі конструкції необов’язкового характеру(«Як…виступає…», «…дає ефект безпеки…», «…включає в себе ряд…» тощо);
помилки в узгодженні членів речення( «…внаслідок ушкодження воно змінило настільки, що не може бути використаний(використано) за прямими призначеннями…»;
виявлено багато помилок в синтаксисі та пунктуації. Разом з тим не вистачає розділових знаків.
Ми вважаємо, що тема рукопису є актуальною для українців, адже почитавши майбутнє видання вони почерпнуть для себе актуальні питання розвитку українських етнічних земель.
Отже, ми повертаємо ваш рукопис на доопрацювання у зв’язку з мовностилістичними помилками. Також Вам потрібно зробити обсяг розділів та підрозділів співмірним, достовірно записати усі цитати та уникати тавтологій.
Батанов О.В., Стойко О.М., Ходаківський М.Д. Інавгурація.Історія та сучасність. Київ: Юридична думка, 2013. 114 с.
| № | Критерії класифікації | Вид видання |
| 11. | За цільовим призначенням | Науково-популярне |
| 22. | За аналітико-синтетичним переробленням інформації | Інформаційне |
| 33. | За інформаційними знаками | Текстове |
| 44. | За матеріальною конструкцією | Книжкове |
| 55. | За обсягом | Книга |
| 66. | За складом основного тексту | Моновидання |
| 77. | За періодичністю | Неперіодичне |
| 88. | За структурою | Однотомне |
| 09. | За інформаційними ознаками | |
В книзі вміщено опис історичних витоків інституту інавгурації. Книга призначена на широке коло читачів.
Внутрішня структура видання
Основний текст, допоміжний текст: титульний аркуш, вихідні відомості, вихідні дані, анотація, зміст, колунтитули;
Додатковий текст: передмова, список літератури.
Зовнішня структура видання
Книжковий блок, обкладинка, корінець, каптал, форзац, нахзац.
2.СкирдаІ.М.Історія України: довідник. Харків: Видавничий дім «Весна», 2019. 576 с.
| № | Критерії класифікації | Вид видання |
| 11. | За цільовим призначенням | Довідкове |
| 22. | За аналітико-синтетичним переробленням інформації | Інформаційне |
| 33. | За інформаційними знаками | Текстове |
| 44. | За матеріальною конструкцією | Книжкове |
| 55. | За обсягом | Книга |
| 66. | За складом основного тексту | Моновидання |
| 77. | За періодичністю | Неперіодичне |
| 88. | За структурою | Однотомне |
| 99. | За інформаційними ознаками | Довідник |
Довідник подає відомості з історії України починаючи від найдавніших часів до сьогодення.
Видання розраховане на старшокласників, абітурієнтів, а також студентів першого курсу та викладачів вищих навчальних закладів.
Внутрішня структура видання
Основний текст; допоміжний текст: титульний аркуш, вихідні відомості, вихідні дані, анотація, зміст, колунтитули;
Додатковий текст: передмова, список використаної літератури, іменний покажчик.
Зовнішня структура видання
Книжковий блок, обкладинка, корінець, каптал, форзац, нахзац.
3.Струкевич О.К. Історія України: підручник. Київ: Грамота, 2018. 240 с.
| № | Критерії класифікації | Вид видання |
| 1. | За цільовим призначенням | Навчальне |
| 22. | За аналітико-синтетичним переробленням інформації | Інформаційне |
| 33. | За інформаційними знаками | Текстове |
| 44. | За матеріальною конструкцією | Книжкове |
| 55. | За обсягом | Книга |
| 66. | За складом основного тексту | Моновидання |
| 77. | За періодичністю | Неперіодичне |
| 88. | За структурою | Однотомне |
| 99. | За інформаційними ознаками | Підручник |
Внутрішня структура видання
Основний текст; допоміжний текст: титульний аркуш, вихідні відомості, вихідні дані, анотація, зміст, колунтитули;
Додатковий текст: посторінкові примітки.
Зовнішня структура видання
Книжковий блок, обкладинка, корінець, каптал, форзац, нахзац.
4. Вахтанг К. Зродились ми з великої години. Харків: Віват, 2016. 303 с.
| № | Критерії класифікації | Вид видання |
| 11. | За цільовим призначенням | Науково-популярне видання |
| 22. | За аналітико-синтетичним переробленням інформації | Інформаційне |
| 33. | За інформаційними знаками | Текстове |
| 44. | За матеріальною конструкцією | Книжкове |
| 55. | За обсягом | Книга |
| 66. | За складом основного тексту | Моновидання |
| 77. | За періодичністю | Неперіодичне |
| 88. | За структурою | Однотомне |
| 99. | За інформаційними ознаками | |
Видання, яке мовою фактів, свідчень, спогадів намагається відшукати правду про відомих борців за українську державність – про бандерівців, у лапках і без.
Внутрішня структура видання
Основний текст; допоміжний текст: титульний аркуш, вихідні відомості, вихідні дані, анотація, зміст, колунтитули;
Зовнішня структура видання
Книжковий блок, обкладинка, корінець, каптал, форзац, нахзац.
5. Пулман Ф. Тінь на Півночі. Київ: Арт-видавництво «Небо», 2019. 384 с.
| № | Критерії класифікації | Вид видання |
| 11. | За цільовим призначенням | Літературно-художнє |
| 22. | За аналітико-синтетичним переробленням інформації | Інформаційне |
| 33. | За інформаційними знаками | Текстове |
| 44. | За матеріальною конструкцією | Книжкове |
| 55. | За обсягом | Книга |
| 66. | За складом основного тексту | Моновидання |
| 77. | За періодичністю | Неперіодичне |
| 88. | За структурою | Однотомне |
| 99. | За інформаційними ознаками | |
Внутрішня структура видання
Основний текст; допоміжний текст: титульний аркуш, вихідні відомості, вихідні дані, анотація, зміст, колунтитули;
Додатковий текст: вступна стаття.
Зовнішня структура видання
Книжковий блок, обкладинка, корінець, каптал, форзац, нахзац.
6. Кравецька Л. Від свята до свята. Найкращі страви вправних господинь. Харків: Книжковий Клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2018. 120 с.
| № | Критерії класифікації | Вид видання |
| 11. | За цільовим призначенням | Видання для організації дозвілля |
| 22. | За аналітико-синтетичним переробленням інформації | Інформаційне |
| 33. | За інформаційними знаками | Текстове |
| 44. | За матеріальною конструкцією | Книжкове |
| 55. | За обсягом | Книга |
| 66. | За складом основного тексту | Моновидання |
| 77. | За періодичністю | Неперіодичне |
| 88. | За структурою | Однотомне |
| 99. | За інформаційними ознаками | |
У книзі «Від свята до свята. Найкращі страви вправних господинь» вміщені рецепти традиційних страв на різні українські свята.
Внутрішня структура видання
Основний текст; допоміжний текст: титульний аркуш, вихідні відомості, вихідні дані, анотація, зміст, колунтитули;
Додатковий текст: післямова.
Зовнішня структура видання
Книжковий блок, обкладинка, корінець, каптал, форзац, нахзац.
7. Болотіна Н.Б. Кодекс законів України про працю. Київ: Знання, 2008. 98 с.
| № | Критерії класифікації | Вид видання |
| 11. | За цільовим призначенням | Офіційне |
| 22. | За аналітико-синтетичним переробленням інформації | Інформаційне |
| 33. | За інформаційними знаками | Текстове |
| 44. | За матеріальною конструкцією | Книжкове |
| 55. | За обсягом | Книга |
| 66. | За складом основного тексту | Збірник |
| 77. | За періодичністю | Неперіодичне |
| 88. | За структурою | Однотомне |
| 9. | За інформаційними ознаками | Статут |
Кодекс законів України про працю – кодифікований законодавчий акт, яким регулюються трудові відносини працівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності.
Внутрішня структура видання
Основний текст; допоміжний текст: титульний аркуш, вихідні відомості, вихідні дані, анотація, зміст;
Додатковий текст: вступна стаття, бібліографічні посилання.
Зовнішня структура видання
Книжковий блок, обкладинка.
8.Зобків М. Пам’ятки історії та мистецтва Львівської області: каталог. Львів: Новий час, 2003. 38 с.
| № | Критерії класифікації | Вид видання |
| 11. | За цільовим призначенням | Рекламне |
| 22. | За аналітико-синтетичним переробленням інформації | Інформаційне |
| 33. | За інформаційними знаками | Текстове, ілюстративне |
| 44. | За матеріальною конструкцією | Журнальне |
| 55. | За обсягом | Брошура |
| 66. | За складом основного тексту | Моновиданя |
| 77. | За періодичністю | Періодичне |
| 88. | За структурою | Однотомне |
| 99. | За інформаційними ознаками | Каталог |
У каталозі «Пам’ятки історії та мистецтва Львівської області» вміщені найвідоміші історичні місця Львівщини та їх детальний опис.
Внутрішня структура видання
Основний текст; допоміжний текст: вихідні дані, випускні дані;
Зовнішня структура видання
Обкладинка, книжковий зошит.
9. Український тиждень. Липень, № 29 (90), 2009. 24 с.
| № | Критерії класифікації | Вид видання |
| 11. | За цільовим призначенням | Громадсько-політичне |
| 22. | За аналітико-синтетичним переробленням інформації | Інформаційне |
| 33. | За інформаційними знаками | Текстове |
| 44. | За матеріальною конструкцією | Журнальне |
| 55. | За обсягом | Брошура |
| 66. | За складом основного тексту | Моновиданя |
| 77. | За періодичністю | Періодичне |
| 88. | За структурою | Однотомне |
| 99. | За інформаційними ознаками | |
«Український тиждень» щотижневий ілюстрований суспільно-політичний журнал, що висвітлює ключові події та проблеми країни й розрахований на освіченого, соціально активного читача.
Внутрішня структура видання Основний текст; допоміжний текст; вихідні відомості, вихідні дані, випускні дані;
Зовнішня структура
Обкладинка, книжковий зошит.
10. Дячков С.В. Тематичне оцінювання. Історія стародавнього світу. Харків: Світ дитинства, 2003. 44 с.
| № | Критерії класифікації | Вид видання |
| 11. | За цільовим призначенням | Науково-виробниче |
| 22. | За аналітико-синтетичним переробленням інформації | Інформаційне |
| 33. | За інформаційними знаками | Текстове |
| 44. | За матеріальною конструкцією | Книжкове |
| 55. | За обсягом | Книга |
| 66. | За складом основного тексту | Моновидання |
| 77. | За періодичністю | Неперіодичне |
| 88. | За структурою | Однотомне |
| 99. | За інформаційними ознаками | Практичний посібник |
Науково-виробниче видання призначене для виконання практичних робіт.
Внутрішня структура видання
Основний текст; допоміжний текст: титульний аркуш, вихідні відомості, вихідні дані, анотація, зміст;
Додатковий текст: використані джерела.
Зовнішня структура видання
Книжковий блок, обкладинка.
Мета: виробити практичні вміння вибирати оптимальну техніку і методику здійснення коректури, виконувати традиційну і комп’ютерну коректуру тексту, опрацьовувати коректурні відбитки із текстовими частинами оригіналу, володіти технікою коректури з використанням коректурних знаків.
Коректура – це органічна складова редакційно-видавничого процесу, яка робить видання адекватним авторському тексту, задуму видавців, існуючому правопису та видавничим стандартам.
Коректурний відбиток – це копії зі складання й верстання для читання коректури.
Технічне складання – це відбиток із складеного в програмі Word тексту авторського оригіналу, в якому враховані редакторські побажання.
Коректор при технічному складанні повинен виконати такі операції:
виконати необхідні виправлення граматичного й стилістичного характеру;
внести кон’юктурні виправлення ;
провести уніфікацію елементів складання, насамперед термінів, імен, умовних скорочень та одиниць величин;
перевірити дотримання технічних правил складання;
виправити правописні помилки.
Учень 4-й. Після повернення Центральної Ради на початку березня до Києва країною швидко поширювались страшні чутки про кривавий бій під Крутами та ганебну розправу московсько-більшовицьких катів-супостатів над студентським січовим куренем, а особливо — про звіряче мордування 28 неозброєних студентів та гімназистів.
Доктор Лонгин Горбачевський одному з героїв Крут, гімназистові Миколі Ганкевичу, присвятив свої коротенькі нотатки.
Значну частину нарису автор приділив жінці-галичанці з невідомим іменем, яка жила в Києві, одна з перших забила тривогу по загиблих юнаках. Син цієї галичанки був учнем 2-ї гімназії Кирило- Мефодіївського братства. Він виїхав з куренем до Крут і був розстріляний. Стривожена матір, щоб дізнатися про долю сина, поїхала до Крут. "В Крутах розповіли їй селяни про бій та показали могилу розстріляних, яких погребали самі селяни, бо більшовики покинули їх, не поховавши. Тоді ж ця галичанка дала про це звістку до Центральної Ради, яка спровадила тіла до Києва. Згадана мати-галичанка, розпізнавши між розстріляними свого сина, — збожеволіла. Лице того галицького юнака було таке знівечене, що спочатку мати сина не впізнала, аж гімназійні товариші розстріляного його впізнали, а мати ствердила його тотожність по монограмі на вишитій сорочці”.
Згодом, вивчаючи архівні документи, дослідники крутянських подій прийшли до висновку, що ця галичанка — мати Івана Сорокевича, одного з 28 замордованих юнаків. Інший замордований — також наш земляк, гімназист Григорій Піпський.
Учень 5-й. Урочисте поховання юних героїв відбулося державним коштом з військовими почестями, на цвинтарі Аскольдової могили, що був перлиною світового значення як пам'ятник мистецтва, з безліччю архітектурно вишуканих склепів, усипальниць, надмогильних пам'ятників, авторами яких були визначні та добре знані скульптори та архітектори тих часів.
З 1286 року Аскольдова могила стає доступним кладовищем, відомим далеко за межами Києва. З того року на цвинтарі було поховано близько 2 тисяч осіб: від філософів, народників до великих князів, графів, губернаторів.
Тут знайшли собі упокоєння чимало представників київської професури, медиків, інженерів, діячів літератури, мистецтва, культури, військових.
У надмогильних спорудах переважав білий мармур. Майже кожну могилу прикрашала своєрідна комбінація з квітів та різноманітної зелені. Її складанням займався садівник кладовища, зі смаком добираючи рослини з оранжерей Аскольдової могили. Кожне поховання прикрашалось індивідуально і ніколи не повторювалось. Такого не було на жодному кладовищі Києва.
Не випадково саме на цьому київському некрополі було так урочисто поховано героїв-крутянців. Відкопали їх тіла і привезли у вагонах до Києва, тяжко покалічених, понівечених. Не всіх привезли, тільки 28 героїв, бо декого поховали селяни невідомо де; інших порозстрілювали більшовики і покидали будь-де далеко від місця битви.
19 березня 1918 року велелюдна сумна процесія киян від залізничного вокзалу попрямувала скорботною ходою до Володимирської. Домовини з тілами вбитих хлопців везли на селянських возах, які в більшості тягли сірі воли. Всі домовини були покриті червоними китайками — згідно зі старим українським козацьким звичаєм.
Під час і в часі служби Божої над могилою співав хор під орудою Кошиця. Над відкритою могилою промовляв професор Михайло Грушевський та професор 2-ої української гімназії в Києві, старші учні якої вступили до студентського куреня Січових Стрільців і майже всі загинули. Палку промову над тілами забитих юнаків виголосила письменниця Людмила Старицька-Черняхівська, яка відзначила, що це „буде друга Свята могила над Дніпром...” для кожного щирого і свідомого українця.
Усіх поховали в братській могилі. Похоронно-ритуальні обряди скінчилися пізно ввечері, коли багряне сонце вже ховалося за Дніпром. Свіжу могилу вкрило море вінків та квітів. Надзвичайно боляче було читати написи на жалобних стрічках: „За честь і волю України положившим життя під Крутами”, „Синам України — борцям за її волю”, „А вже молодого студента не будуть більше хвилювати — ні життя, ні боротьба, ані кохання”, „Милому моєму Грицеві від його Олесі”.
Не вернуться вже ніколи до рідної хати,
Не зустріне, не пригорне заплакана мати.
Постріляні, порубані, але незборимі
Зосталися тут лежати сини України.
6-й учень. Немає сумнівів, що в тому жалобному поході брав участь і Павло Тичина. Можливо він співав у студентському хорі чи як досвідчений хоровий диригент допомагав Кошицю. Можливо, навіть, що читав свій вірш із чернетки „На Аскольдовій Могилі” — вірш реквієм по убієнних.
На Аскольдовій Могилі
поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт.
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
зрадника рука?
Квітне сонце, грає вітер
і Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн
Боже, покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
з славою святих —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
Організаційним комітетом було постановлено: вшанувати пам'ять полеглих героїв зведенням величавого пам'ятника на могилі.
Але вже через рік, 31 травня 1919 року, розпочався перший етап трагедії українського кладовища, Аскольдової могили. Більшовицька Колегія комунального господарства постановила його закриття, мотивуючи такі дії переповненням цвинтаря, що зовсім не відповідало дійсності. А от для поховання свої політ комісарів та більшовицьких діячів середнього ґатунку влада знаходила можливість і місце ще тривалий час.
У листопаді 1934 року остаточний вирок Аскольдовій могилі виніс тодішній Нарком освіти Совєтської України В. Затонський у своєму листі до Київського голови Гінзбурга. Відтак і кладовище, і церква на ньому були закриті. Розпочалося варварське нищення склепів, могил. У той же час настирливо розроблявся проект перепланування території цвинтаря з метою влаштування тут парку розваг і веселощів.
Тут на мальовничих схилах Дніпра, на самих кістках похованих мав постати амфітеатр для глядачів, щоб спостерігати річкові свята. Усе задумувалося масштабно, грандіозно і помпезно, як майже все, що творилося в ті ганебні совєтські часи. Знищивши братську могилу крутянців, совєтсько-комуністичний режим вдруге вчинив наругу над славними синами України, молодим цвітом нації, не давши спокійно спочити їхньому прахові.
Над Крутами сніг. І пронизливий вітер
У січні ридає, голосить, гуде;
Шукає могили, де воїни-діти
На вічнім спочинку. Немає ніде.
Звучить пісня „Стрілецькі могили” (сл. Б. Стельмаха, муз. В. Морозова)
І зараз через терени колишнього кладовища Аскольдова Могила, яке зовсім ліквідовано, проходить новий асфальтований шлях, що зветься Парковою вулицею. А поблизу — парк на людських кістках, де насипано символічну могилу крутянців.
А на станції Крути лише в 1991 році ентузіасти зі Спілки української молоді встановили хрест з терновим вінком.
Викладач. 300 „мучеників українських”, 300 юних лицарів пішло в безсмертя. Молоді герої показали приклад мужності, відданості і незборимості духу. Герої не вмирають. Вони живуть в пам'яті наступних поколінь. Нам сьогодні небайдужа пам'ять про полеглих героїв Крут. Тож вшануймо їхню світлу пам'ять хвилиною мовчання.
(Хвилина мовчання).
Будьмо патріотами, любімо свою багатостраждальну матір Україну. Сьогодні вона, як ніколи, потребує нашої допомоги. Не будьте байдужими. Будьте гідними ваших славетних ровесників.
Пам'ятайте наказ Великого Кобзаря :
Свою Україну любіть.
Любіть її …Во врем’я люте,
В остатню тяжкую мінуту
За неї Господа моліть.
Загальні вимоги до коректури газетної шпальти:
Замінити у деяких речення (де переноситься частина слова в інший рядок)
коротке тире на дефіс
Не дозволяється більше п'яти переносів підряд.
Забрати пробіл між пунктуаційним знаком та словом.
Видалити крапку після підпису автора.
Видалити «дірки» між словами.
Замінити у деяких реченнях дефіс на довге тире.
Тире, дефіс, довге тире складається посередині рядка.
Уніфікувати кегель та накреслення заголовків статей.
Визначити єдине написання грошових одиниць.
Сучасний стан мовного оформлення рукописів потребує вдосконалення це стало зрозуміло наданій навчальній практиці. І основна роль у цьому належить редактору. Роль редактора в тому щоб забезпечити дотримання норм стандартизації викладу, досягти чіткої лінгвістичної структури рукопису, сприяти покращенню розуміння та засвоєння матеріалу.
Таким чином, для редакторського вдосконалення якості мовного оформлення як конкретного рукопису потрібно:
стежити за логічністю, ясністю, точністю тексту;
зберігати науковий стиль викладу та авторської манери письма;
уніфіковувати терміносистеми
вилучати іншомовні елементи, до яких існують відповідники в українській мові.
СПИСОК БІБЛІОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Заставний Ф.Д. Українські етнічні землі. Львів: Світ, 1993. 176 с.
2. Бойко О.Д. Історія України. Київ: Академвидав,2002. 656 с.
3. Жуковський А.І., Субтельний О.М. Нарис Історії України. Львів: видавництво Наукового товариства ім. Тараса Шевчека,1992. 227 с.
4. Король В.Ю. Історія України: Київ: Академія, 2008. 496 с.
5.Оніщенко І.Г. Історія України. Київ: видавництво Європейського університету, 2001. 162 с.