Ім'я файлу: Шпори ЗЕД.docx
Розширення: docx
Розмір: 286кб.
Дата: 22.03.2020
скачати
Пов'язані файли:
Відповіді.docx

1. 
   Зовнішньоекономічна діяль­ність та її роль у розвитку національної економіки
   

Функції ЗЕД:

• 
  організація та обслуговування міжнародного обміну природними ресурсами та результатами праці в їх матеріальній та вартісній формах;
  
• 
  міжнародне призначення споживчої вартості продуктів міжнародного поділу праці;
  
• 
  організація міжнародного грошового обігу.
  

Основні форми ЗЕД

• 
  Зовнішня торгівля;
  
• 
  Надання послуг;
  
• 
  Спільне підприємництво;
  
• 
  Співпраця (у галузі науки, культури, охорони здоров’я);
  
• 
  Участь країни у діяльності міжнародних об’єднань та організацій
  

Суб’єкти ЗЕД розрізняють за такими рівнями:

• 
  суб’єкти мікрорівня;
  
• 
  суб’єкти макрорівня;
  
• 
  суб’єкти міждержавного рівня
  

СУБ’ЄКТИ МІКРОРІВНЯ

• 
  Фізичні особи – громадяни України та особи без громадянства, які мають відповідну працездатність і дієздатність
  
• 
  Юридичні особи, які зареєстровані в Україні, у т.ч. ті, майно та/або капітал яких повністю перебуває у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності
  
• 
  Об’єднання фізичних та юридичних осіб, які не є юридичними особами, мають постійне місцезнаходження в Україні, можуть займатися ЗЕД згідно із законами України
  
• 
  Філіали, структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами, але мають постійне місцезнаходження в Україні
  
• 
  СП, які зареєстровані та мають постійне місцезнаходження в Україні
  
• 
  СУБ
  

СУБ’ЄКТИ МАКРОРІВНЯ

• 
  Україна як держава в особі її уповноважених органів у межах їх компетенції.
  
• 
  До державних органів належать: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Міністерство фінансів України; Міністерство економіки та розвитку України; галузеві міністерства, відомства, територіально-регіональні та місцеві органи влади
  
• 
  Недержавні органи управління економікою.
  
• 
  До недержавних органів належать: торгово-промислові палати (ТПП); Рада експертів при Кабінеті Міністрів України; товарні, валютні, фондові біржі; асоціації; спілки
  

СУБ’ЄКТИ МІЖДЕРЖАВНОГО РІВНЯ

• 
  Загальноекономічні міждержавні організації, орієнтовані на налагодження координації та співробітництва країн для вирішення широкого кола не тільки економічних, а й політичних, соціально-культурних, екологічних та інших питань
  
• 
  Міжнародні неурядові економічні організації – це будь-які міжнародні організації, створені не на основі міжурядової угоди
  

• 
  Міжнародні організації з регулювання світової торгівлі здійснюють координацію і багатостороннє регулювання міждержавних торгово-економічних відносин. Напрями їх діяльності передбачають створення правової основи економічних відносин; вироблення домовленостей щодо застосування комплексу засобів впливу на міждержавні зв’язки
  
• 
  Міжнародні валютно-кредитні організації сприяють здійсненню валютно-кредитних відносин та розрахункових операцій між країнами
  

2, Основні етапи розвитку та сучасний стан ЗЕД в Україні

Характерні риси 1-го етапу розвитку ЗЕД 1985–1995 рр.

• 
  Обмеженість доступу підприємств до зовнішнього ринку.
  
• 
  Домінування зустрічної торгівлі у зовнішньоторговельному обігу.
  
• 
  Відсутність інфраструктури, що обслуговує ЗЕД.
  
• 
  Розвиток «човникової» торгівлі.
  
• 
  Валютна та економічна нестабільність та значні зовнішньоекономічні ризики.
  
• 
  Від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу.
  
• 
  Незначні обсяги зовнішньоторговельних операцій та іноземних інвестиції.
  
• 
  Перевищення експорту інвестицій над їх імпортом.
  
• 
  Сировинна структура експорту.
  
• 
  Нетарифне обмеження експорту.
  

2-й етап 1996–2004 рр.

• 
  Зменшення частки зустрічної торгівлі у зовнішньоторговельному обігу.
  
• 
  Створення інфраструктури ЗЕД.
  
• 
  Стрімка динаміка зростання зовнішньоторговельних операцій.
  
• 
  Повільне зростання обсягів іноземних інвестицій.
  
• 
  Перехід від сировинної до низькопереробної структури експорту.
  
• 
  Обмеження доступу іноземних інвесторів у фінансовий сектор економіки.
  
• 
  «Добровільне» обмеження експорту до країн ЄС.
  
• 
  Впровадження антидемпінгових обмежень у зовнішньоторговельних операціях.
  
• 
  Розвиток імпортозаміщення у виробництві с/г та харчової продукції.
  
• 
  Укладання двосторонніх та багатосторонніх міжнародних економічних угод.
  
• 
  Поява та розвиток операцій з давальницькою сировиною та обмеження бартеру.
  
• 
  Створення вільних економічних зон.
  
• 
  Посилення залежності економіки від імпорту
  

3-й етап 2005–2010 рр.

• 
  Уповільнення темпів зростання ЗТО внаслідок погіршення світової кон’юнктури.
  
• 
  Зростання обсягів прямих іноземних інвестицій в економіку України.
  
• 
  Посилення митного контролю – впровадження режиму реєстрації суб’єктів ЗЕД на митниці.
  
• 
  Посилення антидемпінгового контролю – впровадження режиму реєстрації зовнішньоекономічних контрактів.
  
• 
  Зниження рівня тарифних і нетарифних обмежень у зовнішній торгівлі.
  
• 
  Проведення переговорів та входження до ВТО (СОТ).
  
• 
  «Ліквідація» вільних економічних зон.
  
• 
  Зменшення «добровільних» обмежень експорту з країнами ЄС.
  
• 
  Приєднання до зони вільної торгівлі з країнами СНД.
  
• 
  Посилення залежності економіки країни від імпорту енергоносіїв з Росії
  

4-й етап 2011–2013 рр.

• 
  Плідна співпраця з РФ;
  
• 
  Декларування європейського напряму економічної інтеграції;
  
• 
  Одночасне декларування інтересу до участі у створенні Митного союзу з РФ, Білоруссю та Казахстаном
  

5-й етап 2014-

• 
  Визначаючи пріоритетні напрями розбудови стратегічних партнерських відносин, Україна розширює співпрацю з:
  
• 
  країнами ЄС через інтеграційний інструментарій;
  
• 
  США та КНР як країнами світовими торговельними лідерами;
  
• 
  країнами Азії - найбільшими імпортерами с/г продукції та продуктів харчування України;
  
• 
  Канадою, Туреччиною, Ізраїлем шляхом підписання (підготовки) торговельних угод;
  

3.Характеристика основних показників розвитку зовнішньо­економічного сектору країни.

Стан ЗЕД характеризує велика кількість показників, які можна систематизувати за такими ознаками:

• 
  показники обсягів
  
• 
  показники структури
  
• 
  показники динаміки
  
• 
  показники результатів
  

Показники обсягів ЗЕД

Показники вартісних обсягів ЗЕД

• 
  Зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу:
  ЗТО = Е + І
  
• 
  Генеральна (загальна) торгівля – прийняте у статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів: ГТ =ЗТО +Т
  
• 
  Спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї:
  СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт
  
• 
  Показники
  

Показники структури зовнішньої торгівлі

• 
  товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями;
  
• 
  географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу;
  
• 
  інституційна структура – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну.
  

Показники результатів ЗТ характеризують

• 
  інтенсивність ЗТ
  
• 
  експорт на душу населення
  
• 
  імпорт на душу населення
  

Показники, що характеризують збалансованість ЗТ

1) Зовнішньоторговельне сальдо по товарах– це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни;

2) Зовнішньоторговельне сальдо по послугах – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує

4. 
   Система регулювання ЗЕД в Україні
   

Методи державного регулювання ЗЕД:

• 
  Адміністративні
  
• 
  Економічні
  
• 
  Методи правового забезпечення
  

Адміністративні

• 
  це методи державного регулювання ЗЕД, зумовлені потребою врегулювання деяких видів економічної діяльності для захисту інтересів громадян і сус­пільства в цілому, довкілля, міжнародної співпраці.
  

Економічні методи регулювання

• 
  передбачають використання митного тарифу, податків, фінансових інструментів з метою стимулювання / обмеження (припинення) обсягів зовнішньої торгівлі окремими товарами.
  

Правове регулювання визначається:

• 
  нормативно-правовими та законодавчими актами чинного законодавства України;
  
• 
  системою міжнародних торговельних договорів та угод, підписаних та ратифікованих Україною;
  
• 
  правовими режимами;
  
• 
  застереженнями (валютними, ескалаторними, форс-мажорними, страховими), що передбачені при підписанні зовнішньоторговельних договорів.
  

5. Органи державного регулювання та їх компетенції у сфері ЗЕД

Регулювання діяльності учасника ЗЕД здійснюється:

• 
  державою в особі її органів в межах їх компетенцій;
  
• 
  недержавними органами управління;
  
• 
  суб’єктами міжнародної економічної діяльності в межах угод, що укладаються між ними.
  

Верховна Рада України як інституційний регулятор, що є найвищим законодавчим органом забезпечує:

• 
  прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються ЗЕД;
  
• 
  затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;
  
• 
  розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання ЗЕД;
  

Кабінет Міністрів України як виконавчий орган влади:

• 
  вживає заходів до здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України;
  
• 
  здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України по регулюванню ЗЕД;
  
• 
  координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах;
  

Національний банк України

• 
  здійснює зберігання і використання золотовалютного резерву України та інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України;
  
• 
  представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами та укладає відповідні міжбанківські угоди;
  
• 
  формує та реалізує валютну політику держави;
  

Державна податкова служба України та Державна митна служба

• 
  здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів,
  
• 
  проведення державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті;
  
• 
  здійснення контролю за дотриманням податкового і митного законодавства, законодавства щодо трансфертного ціноутворення;
  
• 
  контроль за дотриманням суб'єктами ЗЕД і громадянами порядку переміщення товарів, транспортних засобів через МК України; застосуванням відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення товарів через МК України і після завершення операцій митного контролю та митного оформлення; правильністю визначення митної вартості товарів, країни походження, класифікації згідно з УКТ ЗЕД;
  

Торгово-промислова палата України – недержавна самоврядна організація

• 
  створює та підтримує сприятливе середовище для ведення бізнесу в Україні і посилення міжнародної ділової співпраці «Україна - cвіт»;
  
• 
  уповноважена засвідчувати обставини форс-мажору, а також торгівельні і портові звичаї, заведені в Україні;
  
• 
  виконує представницьку функцію (представники в 23 країнах, 91 міжнародна угода про співпрацю з іноземними партнерськими організаціями);
  

6. ЗЕД як об’єкт митного регулювання

«Митне регулювaння» -регулювaння питaнь, пов'язaних iз:
вcтaновленням мит тa iнших подaткiв, що cпрaвляютьcя при перемiщеннi товaрiв через митний кордон Укрaїни,
процедурaми митного контролю,
оргaнiзaцiєю дiяльноcтi оргaнiв митного контролю Укрaїни [ЗУ Про ЗЕД]

Метa митного регулювaння Укрaїни.

• 
  зaбезпечення збaлaнcовaноcтi економiки тa рiвновaги внутрiшнього ринку Укрaїни;
  
• 
  cтимулювaння прогреcивних cтруктурних змiн в економiцi, в тому чиcлi зовнiшньоекономiчних зв'язкiв cуб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльноcтi Укрaїни;
  
• 
  cтворення нaйбiльш cприятливих умов для зaлучення економiки Укрaїни в cиcтему МПП тa її нaближення до ринкових cтруктур розвинутих зaрубiжних крaїн
  

7. 
   Особливості застосування митних режимів при здійсненні ЗЕД.
   

Митний режим – це сукупність норм і правил, що встановлені законодавством з питань митної справи, й залежно від заявленої мети переміщення товарів і ТЗ через митний кор­дон України, визначають порядок такого перемі­щення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються

Декларант самостійно обирає митний режим, у який розміщуються товари, відповідно до мети їх переміщення, і на підставі документів, що пода­ються митному органу для здійснення митного контролю й митного оформлення. Митний режим може бути змінений за умов дотримання всіх правил і процедур

Визначення митного режиму здійснюється за такими ознаками:

• 
  характер зовнішньоекономічної угоди, за якою переміщуються товари;
  
• 
  напрям переміщення товарів через митний кордон України;
  
• 
  платоспроможність контрагентів угоди;
  
• 
  вимоги державного регулювання щодо переміщення товарів тощо.
  

1. 
   Імпорт (випуск для вільного обігу) – митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів та виконання необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
   
2. 
   Реімпорт – митний режим, відповідно до якого товари, вивезені за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання
   
3. 
   Експорт (остаточне вивезення) – митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення
   
4. 
   Реекспорт – митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання ЗЕД
   
5. 
   Вільна митна зона – митний режим, відповідно до якого іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання ЗЕД, а українські товари ввозяться на територію вільної митної зони із оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходів нетарифного регулювання.
   
6. 
   Знищення або руйнування – митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання ЗЕД.
   
7. 
   Тимчасове ввезення – митний режим, відповідно до якого іноземні товари та ТЗ комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання ЗЕД і підлягаютьреекспортудо завершення встановленого терміну (3 роки) без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання
   
8. 
   Тимчасове вивезення – митний режим, відповідно до якого українські товари або транспортні засоби комерційного призначення вивозяться за межі митної території України з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання ЗЕД і підлягають реімпорту до завершення встановленого строку (3 роки) без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
   

7. 
   Митна вартість: поняття, методи визначення
   

Митна вартість товарів – це заявлена декла­рантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перети­нання товарами митного кордону України

Митна вартість визначається декларантом самостійно на момент перетинання митного кордону.

МВ = ФВ ± Витрати

Фактурна (контрактна) вартість - вартість, зазначена у ЗЕК (контрактна вартість) або у рахунку-фактурі (інвойс)

ФВ = Ц · К

. Методи визначення митної вартості та послідовність їх застосування

• 
  За ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)
  
• 
  За ціною договору щодо ідентичних товарів
  
• 
  За ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів
  
• 
  На основі віднімання вартості
  
• 
  На основі додавання (обчислена вартість)
  
• 
  Резервний
  

9. Митний тариф України як інструмент регулювання ЗЕД

Митний тариф повинен виконувати важливі для

держави функції – фіскальну, стимулюючу, регулюючу,

захисну (протекціоністську). Від пріоритетності тієї чи

іншої функції залежить спрямованість роботи щодо

підвищення його ефективності у митно-тарифному

механізмі регулювання ЗЕД.

Універсальних принципів побудови митного

тарифу не існує, оскільки завдання, які перед ним

ставляться, можуть бути суперечливими, як і інтереси

учасників процесу створення тарифу. Проте у

сучасному світі фіскальний пріоритет тарифних

методів змінюється акцентом на регулюючу і захисну

функції.

В Україні переважає фіскальна

спрямованість митного тарифу та й митного

оподаткування загалом, оскільки надходження від

митних платежів складають значну частку у доходах

Державного бюджету України, питома вага цих

надходжень за аналізований період коливається в межах від 29,4% до 41,5%.

10. Мито: сутність, види, ставки

Мито – загальнодержавний податок, що стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон України

Класифікація видів мита:

• 
  за напрямом руху: ввізне (імпортне), вивізне (експортне);
  
• 
  За способом нарахування: адвалорне (% від МВ), специфічне (грошовий розмір на одиницю товару), комбіноване (розраховується специфічне та адвалорне, сплачується більше);
  
• 
  За походженням: автономне (рішення однієї країни), конвенційне (двосторонні згідно конвенції, угоди), преференційне (багатосторонні для товарів з країн, що розвиваються);
  
• 
  Особливі види: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне
  
• 
  За періодом дії: сезонне
  

В Україні застосовуються такі види ставок мита:

• 
  адвалорна - у відсотках до встановленої бази оподаткування (наприклад, 5%);
  
• 
  специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування (наприклад, 0,05 євро за 1 л,);
  
• 
  комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита, сплачується за більшою сумою нарахування (наприклад, 3%, але не менше 1,5 євро за 1000 шт).
  

11. Українська класифікація товарів ЗЕД

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) — це систематизований перелік товарів, який включає код товару, його найменування, одиницю виміру та обліку (ОВО). В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків). 
12. Особливості застосування суб’єктами ЗЕД умов Incoterms 2010

Широкої популярності, перш за все через свою ефективність як інструмента регулювання зовнішньоекономічної діяльності, набула редакція Міжнародних комерційних термінів «ІНКОТЕРМС», які були прийняті Міжнародною торговою палатою. За своєю суттю «ІНКОТЕРМС» виконують функцію стандартизації та спрощення договірних відносин між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) з різних країн, які мають різні ділові звичаї, систему права та законодавче регулювання. Ефективність «ІНКОТЕРМС» є беззаперечною, адже позбавляє ділових людей необхідності кожного разу придумувати та калькулювати формули поставки, переходу ризиків та понесених витрат щодо кожного окремого договору й занурюватись у юридичні аспекти операції.

13. Загальнодержавні податки у сфері ЗЕД