Виконав: Кваша Дмитро Олександрович Варіант 9
Лабораторна робота № 1.Знайомство з стандартами зі зберігання зерна
Тема: Знайомство з стандартами зі зберігання зерна (ДСТУ ISO 6322:1-2:2004 Зберігання зернових і бобових. 1 і 2 частини)
Мета роботи: Ознайомитися зі стандартами зі зберігання зерна (ДСТУ ISO 6322:1-2:2004 Зберігання зернових і бобових. 1 і 2 частини).
Завдання:
1. Опрацювавши стандарт ДСТУ ISO 6322-1:2004 Зберігання зернових і бобових. Частина 1. Основні положення. Вибрати положення цього стандарта, що стосуються: а) компонентів зернової маси; б) фізичних властивостей зернової маси; в) засобів контролю якості зберігання зерна; г) методів стабілізації зерна.
2. У стандарті ДСТУ ISO 6322-2:2004 Зберігання зернових і бобових. Частина 2. Практичні рекомендації, виявити рекомендації, якими потрібно керуватися при: а) проектуванні сховища; б) проектуванні території токів (критих, відкритих); в) плануванні способів розміщення зерна; г) застосуванні профілактичних та винищувальних методів знищення комірних шкідників; д) зберіганні зерна в сухому, охолодженому та герметичному стані; е) транспортуванні зерна.
Індивідуальне завдання:
Розрахуйте кількість зерна, яку необхідно взяти для формування середньодобової проби із трьох партій зерна, що надійшли на ХПП протягом однієї доби.
Масу партій:
1 партія – 33т
2 партія – 35т
3 партія – 15т
Розв’язок.
Для складання з об'єднаної проби беруть по 50 г з кожної тонни зерна, що надійшла. Тоді з першої партії беремо – 33 т х 50 г = 1650 г
Другої партії беремо – 35 т х 50 г = 1750 г
Третьої партії беремо – 15 т х 50 г = 750 г
Того на формування об'єднаної проби беремо 4150 г.
1. Опрацювавши стандарт ДСТУ ISO 6322-1:2004 Зберігання зернових і бобових. Частина 1. Основні положення.
Вибрати положення цього стандарта, що стосуються:
а) компонентів зернової маси;
На мою думку всі подані положення стосуються компонентів зернової маси, адже зернова маса це і є сукупність усіх компонентів, тобто від зерна основної культури до найменшого шкідника – це є зернові компоненти, які формують свою, штучно створену нами екосистему.
б) фізичних властивостей зернової маси;
До фізичних властивостей зернової маси ми відносимо – сипкість, самосортування, шпаруватість, здатність до сорбції та десорбції різних парів і газів (сорбційна ємність), тепло-, температуро- і термовологопровідність, теплоємність.
Тож положення, які підпадають під ці терміни є:
- вологість та температура.
- Шпаруватість зернової маси пшениці 40 %.
- Теплоємність зернової маси низька (1,88 кДж кг/К характерно для пшениці з вологістю приблизно 15 %).
- Гігроскопічність зернової маси її верхнього шару. Безпечним за вологістю є зерно з вологістю, що встановлюється при відносній вологості повітря 65 %.
- Для збереження якості зерна високотемпературне сушіння є небажаним.
- Зміни якості зерна зумовлені змінами: а) ферментної системи (найбільш витривалий фермент ліпаза); б) біохімічними, зокрема відбувається утворення декстринів під час сушіння, зменшення доступності лізину, руйнування вітамінів В1, Е. На якість зерна також впливають: а) зовнішні причини: наявність шкідників може привести до великих втрат; б) мікроорганізми (плісеневі гриби не розвиваються в умовах відносної вологості повітря менше 65 %); в) фактори вирощування, травмованість, облущення.
- Ступінь впливу факторів на зерно залежить від: - тривалості дії (шкідники – швидко псують, вологість і температура – повільно змінюють якість); - температури (мікрофлора приводить до температури більше як 65 оС); - відносної вологості повітря (важливий чинник); - складу атмосфери; - взаємодії всіх чинників.
- Оцінка якості зерна є обов’язковою за показниками: органолептичні, вологість зерна, мікробіологічна, ферментативна активність (через визначення вмісту білків, вуглеводів, жирів). Визначення зараженості зерна за ISO 6636-3 та ISO 6636-4.
- Здатність до зберігання визначають залежно від: умов зберігання; стану зерна; цільового використання. Встановлено, що зерно з вологістю 14 % є стабільним протягом 12 місяців при зберіганні в умовах температури 18 °С. Якщо температура – 27 °С, то треба щоб зерно мало вологість 13 % і зберігати не більше 12 місяців. Якщо температура – 9 °С, то вологість може бути до 15 %.
- Допустимі методи зберігання зерна пов'язані з методами стабілізації його: - висушування; - охолодження до 5–7 оС без попереднього висушування при вологості приблизно 18 % – але для короткострокового зберігання, бо коли зберігають довше, то покривається плісенями і кліщами; - вентилювання, яке знижує температуру зберігання, вологість повітря, зерна; - герметичне зберігання (без висушування) в атмосфері СО2 чи N2 або вакууму; - зерно з вологістю більше 18 % – для короткострокового зберігання; - герметичне зберігання зараженого зерна, але сухого (до 14 %). Вводять СО2 штучно.
в) засобів контролю якості зберігання зерна;
Контроль якості проводиться регулярно в залежності від початкових показників при закладанні.
Методи контролювання чи запобігання зараженості комахами, кліщами чи мікрофлорою. Методики наведені в ДСТУ ISO 6322-3:2004 запобігають поширення шкідників застосуванням пропіонової кислоти.
Не змішують зараженого і незараженого зерна.
Доробка зерна до стійкого стану здійснюється за допомогою очистки, сушіння, тимчасового зберігання в умовах без доступу кисню (СО2, N2).
г) методів стабілізації зерна.
Допустимі методи зберігання зерна пов'язані з методами стабілізації його:
- висушування;
- охолодження до 5–7 °С без попереднього висушування при вологості приблизно 18 % – але для короткострокового зберігання, бо коли зберігають довше, то покривається плісенями і кліщами;
- вентилювання, яке знижує температуру зберігання, вологість повітря, зерна;
- герметичне зберігання (без висушування) в атмосфері СО2 чи N2 або вакууму;
- зерно з вологістю більше 18 % – для короткострокового зберігання;
- герметичне зберігання зараженого зерна, але сухого (до 14 %). Вводять СО2 штучно
Завдання №2.
У стандарті ДСТУ ISO 6322-2:2004 Зберігання зернових і бобових. Частина 2. Практичні рекомендації, виявити рекомендації, якими потрібно керуватися при:
а) проектуванні сховища;
Перш за все ми відштовхуємося від специфіки продукції, яка буде зберігатися та вимог для її зберігання. Але якщо узагальнити – то має бути зручна логістика (під’їзди та розв’язки), герметичність (від комах та гризунів), сухість (стоки та труби відводу вологи), міцні та гладенькі стіни, освітлення – захищене.
б) проектуванні території токів (критих, відкритих);
Токи менш захищені та не герметичні, тож зберігання в таких місцях має бути лише короткочасним, так як воно не може забезпечити умов для довгострокового збереження якості продукції.
Обов'язково мати брезенти (синтетичної плівки): при вкритті – звисання 50 см;
- закривають зерно від сонця, вітру;
- кукурудзу в качанах зберігати відкритою з усіх боків.
Конструкція має забезпечувати відвід вологи, зручність під’їзду – завантаження – розвантаження.
в) плануванні способів розміщення зерна;
Спосіб розміщення залежить від наявних складських потужностей та характеристик зерна. В залежності від цього можемо обирати закладання в силоси, рукави, мішки, шатро, напольні склади, токи. На мою думку все індивідуально від можливостей і потреб.
г) застосуванні профілактичних та винищувальних методів знищення комірних шкідників;
Для проведення винищувальних та профілактичних заходів – треба щоб сховища були герметичними, або хоча б близькими до таких. Проводяться фумігації перед закладанням врожаю, ретельне вичищування складів від залишків та похідних речовин. Проведення протруєнь зерна.
д) зберіганні зерна в сухому, охолодженому та герметичному стані;
Знову ж таки в першу чергу керуємося ситуацією на місці, сухе зерно можна зберігати в герметичних умовах, це економічно вигідно, в охолодженому – зерно яке має підвищену вологість. В герметичному стані – сухе та таке, яке потребує значно вищого, якісного зберігання.
е) транспортуванні зерна.
Транспортування зерна повинне здійснюватися в чистих, сухих, захищених від попадання опадів та шкідників засобах.
Довготривале транспортування зерна (морем) триває 4–6 тижнів. Інколи рейси пролягають через кілька кліматичних поясів, що може привести до відволожування зерна. Транспортні засоби мусять бути чисті, продезінфіковані. Під час рейсу також проводиться дезінфікація. Згідно ДСТУ ISO 6322-3:2004 максимум пошкодження може складати 2 дорослі комахи на 1 кг.