1   2   3
Ім'я файлу: 7195_Система_електронних_платежів_Національного_банку_України.d
Розширення: docx
Розмір: 67кб.
Дата: 17.04.2023
скачати
Пов'язані файли:
6386 Депозитні операції банків.docx



ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Система електронних платежів НБУ-СЕП...............................5

1.1 Розвиток системи електронних платежів «СЕП» Національного банку України.................................................................................................................5

1.2 Організаційна структура СЕП, загальне положення..................................10

РОЗДІЛ 2. Аналіз розвитку системи електронних платежів Національного банку України та її шляхи їх вдосконалення...............................................14

2.1. Аналіз останніх досліджень і публікацій 2020-2023 р...............................14

2.2.Шляхи вдосконалення системи електронних платежів..............................20

ВИСНОВКИ.........................................................................................................28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................31
ВСТУП
У наш час зростання електронної комерції висунуло питання безпечних онлайн-платежів на перший план. Інфраструктура електронних платіжних систем має вирішальне значення, оскільки вона забезпечує плавні та безпечні операції. Ці системи є ключовими для зростання та безперервності електронної комерції та електронного бізнесу. Однак традиційні методи оплати не функціонують ефективно в цифровій сфері, створюючи проблему з точки зору безпеки та довіри. Крім того, високі транзакційні витрати та шахрайська діяльність роблять поточні платіжні системи непридатними для продавців.

Попит на електронну комерцію продовжує зростати, незважаючи на її недоліки. Це зумовлює необхідність створення електронних платіжних систем, які задовольняють потреби як користувачів, так і постачальників і мають потенціал для прийняття на масовому ринку. Однак системи електронних платежів не позбавлені обмежень, навіть якщо вони надають переваги як продавцям, так і споживачам.

Спочатку система встановлює відчутний розрив між покупцями та продавцями, а також між покупцями та товарами.

Навіть з наявністю різних платіжних систем дослідження показують, що готівка все ще є найкращим вибором, оскільки приблизно 80% усіх платіжних операцій все ще використовують готівку, особливо в менш економічно розвинутих країнах.

Основна мета цієї частини полягає в дослідженні та класифікації поширених сьогодні електронних платіжних систем з метою виявлення недоліків і пропозицій щодо вдосконалення. Двом основним факторам, які впливають на успішне впровадження – технічному впровадженню та прийняттю користувачами – слід приділяти однакову увагу. Навіть передові технологічні рішення не будуть ефективними, якщо вони не будуть широко прийняті постачальниками та кінцевими споживачами. Таким чином, необхідно розглянути різні аспекти електронних платіжних систем для розробки надійної та сталої системи.

Мета цієї роботи полягає в тому, щоб підкреслити ключові аспекти платіжних систем, які сприймаються зацікавленими сторонами.
РОЗДІЛ 1. Система електронних платежів НБУ-СЕП

1.1 Розвиток системи електронних платежів «СЕП» Національного банку України
Державне казначейство України сьогодні працює за принципами, прийнятими банківською системою. Постановою Кабінету Міністрів від 15 вересня 1999 р. № 1721 отримала статус учасника системи електронних платежів Національного банку України. Тому його діяльність доцільно розглядати в розрізі учасників системи електронних платежів НБУ.

Система електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП Національного банку України) – це національна платіжна система, яка забезпечує електронні платежі між установами банків (та їх філіями) як за дорученням клієнтів банку, так і для виконання зобов’язань банку. банку. Взаємний банкінг на території України.

Система електронних платежів є власністю Національного банку України та забезпечує розрахунки між установами банків у національній валюті України та найбільш поширених іноземних валютах.

СЕП НБУ – закрита система, в якій здійснюються обіг коштів

Закритий фінансовий простір і суворий контроль за викидами з боку Bank Negara.

SEP базується на повністю безпаперовій технології. Основний режим роботи – обмін електронними платіжними документами та офіційними новинами.

Основними завданнями системи електронних платежів є:

- забезпечення потреб економічного реформування та розвитку, вдосконалення кредитно-грошової політики, що реалізується НБУ, завдяки отриманню актуальної та достовірної інформації про рух коштів та стан відповідних рахунків;

- міжбанківські розрахунки та мінімізація часу обігу валюти;

- високий рівень безпеки міжбанківських розрахунків;

- високий рівень внутрішнього обліку та контролю.

Системі електронних платежів делеговано такі функції:

- Розрахунки між банками України в національній валюті та інших іноземних валютах;

- Ефективне використання тимчасово незадіяних ресурсів банку;

- Контроль НБУ за станом коррахунків комерційних банків;

- Обмін електронною інформацією про розрахунки;

- Забезпечення достовірності розрахунків;

- Багатоступінчастий контроль достовірності даних на всіх етапах розрахунку;

- Багаторівневий захист інформації на всіх етапах обробки від несанкціонованого доступу, використання, спотворення та фальсифікації.

Основними законодавчими актами, які становлять правову основу для формування, впровадження та функціонування ПЗЗС є:

- Закон про банки і банківську діяльність;

- Закон про захист інформації в автоматизованих системах;

- Закон про Національний банк України;

Основними документами, розрахованими Національним банком України за специфікацією SEP, є:

- "Положення про міжбанківські розрахунки України", затверджене постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 1999 року No 621. Він визначає загальні положення щодо організації та форми міжбанківських розрахунків. З цією метою положення поширюється на установи НБУ України та комерційні банки, які здійснюють міжбанківські розрахунки в Україні.

- Постанова від 29.03.2001 р. № 135 про затвердження Директиви № 7 «Про безготівкові розрахунки в національній валюті в Україні».

- Взаємовідносини регіональних управлінь НБУ з комерційними банками регулюються умовами договору.

Електронна платіжна система побудована як деревовидна структура мережі.

В основі програми електронних розрахунків лежать банки, розташовані на нижньому рівні SEP. На середньому рівні знаходиться мережа регіональних розрахункових палат (РРП). Це відділення обласного управління Національного банку України, яке обслуговує банки, що входять до СЕП у відповідних регіонах. Центральна розрахункова палата (CRC) знаходиться на вершині, керуючи SEP у повному обсязі та наглядаючи за операціями регіональних розрахункових палат.

Платіжна система, яка використовує електронні пристрої, охоплює:

-Прикладне програмне забезпечення відноситься до набору комп’ютерних програм, призначених для того, щоб дозволити системам виконувати завдання, визначені користувачем.

-Сферу телекомунікацій охоплює програмні системи та апаратне забезпечення зв’язку, які сприяють обміну керуючими повідомленнями та даними, пов’язаними з оплатою, між відправником, обробником і одержувачем інформації.

Для захисту інформації можна використовувати різні підходи, включаючи програмні та технічні заходи, а також нормативно-правові протоколи, адміністративні та організаційні стратегії.

До складу прикладного програмного забезпечення входять програмно-технічні комплекси автоматизованих робочих місць (АРМ) СЕП, які використовуються для розрахунків. Крім того, доступні системи резервного копіювання SEP на випадок поломок, збоїв обладнання та інших надзвичайних ситуацій. Крім того, існує інформаційно-пошукова система для отримання довідкової інформації про платіжні проходи.

У СЕП надходять електронні платіжні документи, які обробляються за допомогою програмного комплексу «Операційний день банку» (ОДБ). Ця система відповідає за належну підготовку та збереження електронних розрахункових документів та офіційних повідомлень СЕП відповідно до стандартів НБУ.

Учасники СЕП забезпечуються такими елементами системи, як програмне забезпечення АРМ СЕП НБУ, апаратно-програмні засоби захисту та програмне забезпечення електронної пошти НБУ відповідними регіональними розрахунковими палатами. Ці компоненти надходять із структурних підрозділів НБУ, які відповідають за створення та впровадження нових версій елементів системи в ЦРП та РРП.

Програмне забезпечення та технічні системи в рамках SEP розроблені для узгодження з трирівневою структурою організації.

Рівень Центральної розрахункової палати (ЦРП) обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-1, який виконує:

- перевірку правильності та узгодженості функціонування РРП;

- синхронізацію роботи СЕП (тобто визначає час виконання учасниками основних операцій;

- контроль та балансування міжрегіональних оборотів;

- захист системи від несанкціонованого втручання;

- надання звітної інформації в цілому по системі.

П.Рівень Регіональної розрахункової палати (РРП)

обслуговується програмно-технічними комплексами АРМ-2. Це комплекс програмно-технічних засобів, призначений для обслуговування банків регіону та організації взаємодії з іншими розрахунковими палатами. АРМ-2 виконує:

- обмін електронними розрахунковими документами та технологічною інформацією між РРП і банками цього регіону - учасниками СЕП;

- ведення технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків банку регіону;

- обмін електронними розрахунковими документами з АРМ-2 інших РРП;

- синхронізацію роботи учасників СЕП у межах регіону;

- бухгалтерський та технологічний контроль за проходженням платежів;

- захист електронних розрахункових документів від несанкціонованого втручання;

- застосування санкцій до порушників технології;

- передачу результатів розрахунків на кінець робочого дня до ОДБ регіонального управління Національного банку для відображення проведення коштів через СЕП на реальних коррахунках.

На рівні банків-учасників СЕП використовується програмно-технічний комплекс АРМ НБУ. Це - комплекс програмних і технічних засобів призначений для передачі, приймання та перевірки файлів СЕП між банком-учасником розрахунків і РРП. АРМНБУ виконує:

- перевірку коректності пакетів електронних розрахункових документів, підготовлених банком;

- обмін пакетами платіжних документів та службовою (технологічною) інформацією з РРП;

- передачу електронних розрахункових документів від/до ОДБ банку; захист документів від несанкціонованого втручання;

- довідкові функції.

Кожному банку-учаснику СЕП НБУ присвоюється унікальний код банку або МФО. Для встановлення кореспондентських відносин з НБУ банки укладають з територіальними управліннями договори про відкриття кореспондентського (або субкореспондентського) рахунку. Цей рахунок служить сховищем власних коштів банку, в тому числі статутного та резервного фондів, і дає змогу здійснювати міжбанківські операції. Окремі банки також підтримують власні платіжні системи.

При відкритті рахунку в комерційному банку юридична особа може відкрити кореспондентський рахунок. І навпаки, субкореспондентський рахунок може відкрити окрема філія, відділення, інша неюридична особа. Незважаючи на структурні відмінності, обидва типи облікових записів зазвичай обслуговуються однаково.

НБУ називає кореспондентські та субкореспондентські рахунки "кореспондентськими рахунками", якщо різниця між ними незначна. Звірка розрахунків проводиться в електронному вигляді в територіальному управлінні НБУ. Операційні управління територіальних управлінь НБУ відповідають за ведення банківських звірок.

Електронне звірення полегшується завдяки використанню двох програм: "ODB OPERU" та "ODB OPERV". Ці програмні комплекси призначені для підтримки оперативного управління та операційного департаменту банку відповідно.
1.2 Організаційна структура СЕП, загальне положення
Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» [2] є основною правовою основою платіжних систем та переказу коштів в країні. Відповідно до цього законодавства системи електронних платежів віднесені до державної системи міжбанківських розрахунків, головною платіжною організацією та розрахунковим банком для яких є Національний банк України.

Наразі в Україні діють дві платіжні системи, які контролюються Національним банком України: Система електронних платежів (СЕП) та Національна платіжна система, відома як «Український платіжний ПРОСТІР».

Одним із першочергових завдань Національного банку України є створення оптимальних умов та гарантування надійності міжбанківських переказів у національній валюті через Систему електронних платежів (ЕСП), що є необхідним для її успішного функціонування. Наразі ESP є системно критичною платіжною системою країни, яка забезпечує 97% міжбанківських переказів у національній валюті. Його статус RTGS (система валових розрахунків у реальному часі) відповідає світовим стандартам.

Національний банк України встановлює робочі інструкції для систем електронних платежів (СЕП), включаючи умови участі, виходу та відповідні законні вимоги. Правила визначають формат платіжної системи та її організаційну структуру, функції обробки платежів і розрахункового банку, управління ризиками, вирішення спорів, захист документів, процедури звірки та безперебійне функціонування системи. Ці методичні рекомендації встановлені Радою платіжної організації системи електронних платежів НБУ, з ними можна ознайомитися в [9].

Постійне вдосконалення безготівкових методів оплати призвело до значних досягнень, включаючи зменшення залежності від готівки, запровадження нових платіжних інструментів, прискорену доставку платежів і гарантію безпечних і швидких розрахункових операцій. Крім того, система електронних платежів НБУ пропонує два режими міжбанківських переказів — файловий режим і режим реального часу — для додаткової зручності та ефективності. [4]

Станом на кінець 2021 року кількість учасників системи електронних платежів НБУ становила 216, що на 143 особи (або 39,8%) менше, ніж у 2019 році. Це різке падіння було значною мірою спричинене скороченням банків, що працюють через неплатоспроможність та ліквідацію, а також зміною функціональності платіжної системи. З цих організацій-учасників банки України становили 47,7%, відділення банків – 39,4%, а решта 12,9% представляли Державну казначейську службу України та її дочірні установи разом з НБУ. Зазначимо, що дані Національного банку України щодо системи електронних платежів за перші три квартали 2022 року свідчать про збереження тенденції до зниження кількості учасників.

Незважаючи на зменшення кількості учасників СЕП, обсяги оброблених платежів продовжують стрімко зростати за рахунок зростання грошей в обігу. У 2021 році сума зросла до 19 521,0 млрд грн з 14 409,8 млрд грн у 2019 році, що на 35,5% більше. Оброблені платежі складаються з 62,3% платежів у файловому режимі та 37,7% платежів у реальному часі.

Важливо зазначити, що учасники повинні здійснити початкові платежі через файловий режим, тоді як режим реального часу необов’язковий. Учасники, які працюють у файловому режимі в межах SEP, повинні забезпечити оперативний прийом платежів від інших учасників SEP у режимі реального часу. У файловому режимі здійснюється обмін міжбанківськими електронними розрахунковими документами за технологічними циклами пакетами з прийомом та передачею відповідних документів. Зарахування коштів на рахунок учасника СЕП здійснюється тільки після успішного підтвердження прийняття платіжного файлу. Навпаки, платежі в режимі реального часу зараховуються безпосередньо на рахунок учасника-одержувача після отримання платежу від учасника-платника. [9].

Більший щоденний обсяг і вартість транзакцій разом із зростанням залишків на рахунках відображає ефективнішу систему електронних платежів і загальні банківські операції. У 2019 році учасники СЕП разом мали 34,3 млрд грн, що зросло на 66,8% до 57,2 млрд грн до 2021 року. Середньоденний обсяг платежів також зріс на 35,9% з 57,4 млрд грн до 78,0 млрд грн. Проте середньоденний коефіцієнт обороту коштів серед учасників знизився з 1,67 до 1,36. Станом на 1 жовтня 2022 року цей показник ще більше знизився до 0,93 при середньоденному обсязі платежу 80 млрд грн і середньоденному залишку на рахунку 86,6 млрд грн.

У 2021 році платіжне доручення домінувало в платіжній системі з колосальним використанням у 67,2%. Міжбанківські перекази за допомогою меморіальних доручень становили 32,7%, тоді як інші платіжні інструменти, такі як інкасове доручення, платіжна вимога, платіжна вимога-доручення, становили лише 0,1% від загальної кількості оброблених платежів. Популярність платіжного доручення зумовлена ​​його простотою, легкістю використання та балансом між гарантією та можливими ризиками, особливо при використанні в поєднанні з іншими платіжними інструментами.

Стратегічна програма розвитку інформаційних технологій Національного банку України спрямована на модернізацію міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів, що є надзвичайно важливою спробою покращити ІТ-інфраструктуру та послуги установи. Це особливо важливо для забезпечення надійності та стабільності банківської системи України. Щоб система електронних платежів відповідала міжнародним стандартам, вона повинна бути високозахищеною, масштабованою та здатною підтримувати цілісність даних і коду. Крім того, він має бути стійким до катастроф і гнучким, використовувати віртуалізацію та хмарні технологічні платформи. Оскільки дослідження світових тенденцій міжбанківських розрахунків і безготівкових платежів тривають, Україна може прийняти оптимальні інноваційні інструменти для безготівкових платежів.
  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас