Ім'я файлу: 14.-Pokyd-kovyy-material.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 955кб.
Дата: 10.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
Doslid.doc
Розширення: pdf
Розмір: 955кб.
Дата: 10.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
Doslid.doc
Робота з покидьковими матеріалами як засіб розвитку творчості
дітей старшого дошкільного віку шифр «Покидьковий_матеріал»
дітей старшого дошкільного віку шифр «Покидьковий_матеріал»
ЗМІСТ ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК
РОБОТИ З ПОКИДЬКОВИМИ МАТЕРІАЛАМИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ
ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ…………..….7
1.1. Розвиток творчості дітей старшого дошкільного віку: змістове наповнення поняття «творчість» та формування навичок роботи з дітьми…7 1.2. Художня ручна праця як засіб розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку (ретроспективний огляд)……………………………..……9 1.3. Роль художніх і конструктивних умінь при застосуванні різних покидькових матеріалів як засобу розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку………………………………………………………………...12
Висновки до І розділу…………………………………………………….…….14
РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДНО–ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З
РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ПОКИДЬКОВОГО МАТЕРІАЛУ ……………...….. 15
2.1. Стан сформованості художніх і конструктивних умінь у дітей старшого дошкільного віку за допомогою покидькового матеріалу …………………...15 2.2. Програма, методика та організація педагогічного експерименту
.…..24 2.3. Формування художніх і конструктивних умінь при застосуванні різних покидькових матеріалів як засобу розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку ………………………………………….……………………34
Висновки до ІІ розділу………………………………………………………….39
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….41 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………...…………44
ДОДАТКИ………………………………………………………………………46
3 ВСТУП Одним з основних шляхів реформування освіти в Україні є підготовка нової генерації педагогічних кадрів, здатних закласти духовний, інтелектуальний і творчий потенціал підростаючих поколіннях.
Це, в першу чергу, стосується вихователів дитячих садків, адже саме вони забезпечують початкове становлення особистості. Тому зростає увага суспільства до підготовки вихователів, вдосконалення їх педагогічної майстерності, готовності орієнтуватися в складних проблемах навчання та виховання малих дітей. На сьогодні змінюються теоретичні засади перебудови системи освіти, що ґрунтуються на особистісно-орієнтованому підході, який своїми цілями, засобами і результатами протистоїть авторитарно- дисциплінарному. Одним із чинників особистісно-орієнтованої системи освіти у зарубіжних країнах є художня педагогіка, спрямована на розвиток особистості засобами образотворчого мистецтва. Складовою художньої педагогіки є «образотворча праця» (художня праця), виготовлення виробів з різних пластичних матеріалів, де на перше місце піднімається робота з покидьковими матеріалами як засіб розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку. Така праця дає дитині можливість виявити свої здібності і можливості, служить для розкриття її внутрішнього світу. Робота з покидьковими матеріалами взаємопов’язує техніку і мистецтво, спрямовує особистість до творчого пошуку. У державній програмі дошкільного виховання «Малятко» відмічається, що прилучати дитину до світу мистецтва, пробуджувати її бажання займатися художньою діяльністю – одне з головних завдань виховання [12]. Улюбленим у дітей видом такої діяльності і є художня
4 праця, яка дає змогу діяти з цікавими їм матеріалами (папером, картоном, природним; покидьковими, які втратили своє побутове призначення) брати участь у створенні нескладних, оригінальних виробів, різних за якістю, виразністю, фактурою матеріалів для ігор, праці, побуту.
Художня праця ґрунтується на декоративно-прикладному мистецтві.
Теорія сучасного дизайну для дітей і практика дитячої художньої творчості демонструють широкі можливості такої продуктивної діяльності з покидьковими матеріалами, якою можна захопити дітей, залучати їх до цікавої і змістовної справи, розвинути уміння бачити прекрасне, виховати повагу до народних традицій. Провідна роль тут належить вихователю, професійна майстерність якого повинна забезпечувати розвиток творчості дітей старшого дошкільного віку. Вихователь повинен формувати і вдосконалювати уміння дітей з виготовлення і художньо-декоративного оформлення виробів з різних покидькових матеріалів і розвивати творчий потенціал дошкільнят. Уміння керувати будь-якою діяльністю дітей, в тому числі художньою, на високому професійному рівні є важливим для майбутнього вихователя.
Вихователь у закладі дошкільної освіти має створити всі умови для забезпечення дітей високою художньою освітченістю, формування конструктивного мислення творчої, працелюбної особистості; розвитку
індивідуальних здібностей і талантів дітей, забезпечення умов для їх самореалізації.
Дослідження свідчать, що від рівня сформованості у педагога знань, умінь і навичок залежить рівень знань, умінь і навичок вихованців Н. Кузьміна, С. Архангельський, Ю. Бабанський, та ін.), ефективність дитячої образотворчої і конструктивної діяльності, розвиток творчості дошкільників (Є. Ігнатьєв, Є. Фльоріна, Н. Сакуліна та ін. )
5 При недостатньо кваліфікованому керівництві дитина втрачає
інтерес до образотворчої та конструктивної діяльності, гальмується розвиток її творчих здібностей (Є. Фльоріна), а зображення дітьми предметів та об’єктів навколишньої дійсності не буде якісним Є. Ігнатьєв). Ряд дослідників (В. Павлюк, І. Риндін, М. Кириченко, та ін.) вивчали різні аспекти роботи з покидьковими матеріалами як засіб розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку.
Актуальність проблеми зумовила тему нашого дослідження: РОБОТА З ПОКИДЬКОВИМИ МАТЕРІАЛАМИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ
ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ».
Об’єктом дослідження є процес розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку. Предмет дослідження – методика роботи з покидьковими матеріалами як засіб розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку.
Метою дослідження є розробка змісту й методики проведення роботи з покидьковими матеріалами як засобу розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку.
Відповідно до мети дослідження були поставлені завдання:
1. Розкрити сутність поняття «творчість»;
2. Обґрунтувати роль художніх і конструктивних умінь роботи з покидьковими матеріалами;
3. Розробити програму з художньої праці;
4. Виділити специфічні та структурні компоненти художніх і конструктивних умінь;
5. Розробити методику роботи з покидьковими матеріалами як засобу розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку.
6 Для вирішення поставлених завдань ми використали такі методи наукового дослідження:
теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури, аналіз та узагальнення зібраної інформації; класифікація, індукція, дедукція, побудова аналогій, порівняння результатів дослідження;
емпіричні: спостереження, анкетування, педагогічний експеримент. Теоретичною основою нашої науково-дослідної роботи є закономірності та принципи диференціації та
індивідуалізації педагогічного процесу, взаємозв’язок і взаємозалежність педагогічних явищ, положення про творчу діяльність і творчу активність особистості, провідну роль фахівців дошкільного профілю у вирішенні виховних та навчальних завдань дошкілля.
Практичне значення роботи полягає у розробці програми та методики роботи з покидьковими матеріалами як засобу розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку, перевірці змісту і методів формування художніх і конструктивних умінь, розробці системи практичних і творчих завдань, спрямованої на формування даних умінь, яка може бути використана вихователями. Структура роботи. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК
РОБОТИ З ПОКИДЬКОВИМИ МАТЕРІАЛАМИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ
ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
1.1. Розвиток творчості дітей старшого дошкільного віку:
змістове наповнення поняття «творчість» та формування навичок
роботи з дітьми В останні десятиліття ХХ століття та вже на початку ХХІ століття педагогічна наука цілеспрямовано намагається не лише дослідити загальні особливості творчої діяльності, але й розробити спеціальні засоби, прийоми, методи та технології розвитку творчості.
Із педагогічної точки зору дошкільний вік є сприятливим періодом для розвитку творчих здібностей тому, що в цьому віці дитина вперше усвідомлює відношення між собою і навколишнім світом, моральних оцінках тощо. У зв’язку з тим, що суспільний та економічний прогрес залежить насамперед від діяльності творчої, талановитої особистості, важливо з’ясувати думку науковців щодо змістового наповнення поняття «творчість», проблеми співвідношення творчості та інтелекту дітей, креативності, а також природи творчості. Існують різні підходи до тлумачення творчості та її співвідношення з інтелектом обдарованих осіб обґрунтовані в дослідженнях вітчизняних та американських учених. О. Кульчицька тлумачить творчість як системне явище, яке включає певну сукупність взаємозв’язаних компонентів, а саме: а) творчі здібності; б) творчий процес; в) індивідуальний розвиток творчих здібностей; г) якості
8 особистості, що забезпечують творчу діяльність. Викладені положення дослідниця відображає у вигляді рисунку 1.1. (Додаток Ас. З огляду на різні підходи вчених до проблеми особливостей поняття
«творчість», зазначимо, що творчість слід аналізувати як схильність
людини, спрямованої на певні досягнення: продукування нових ідей,
створення значущого продукту, який є засобом самовираження; передбачає
певні особистісні характеристики – достатній рівень інтелекту, гнучкість
мислення, нестандартне бачення предмета, оригінальність, креативність. На формування особистості дитини впливає багато чинників, серед яких чільне місце посідає культура й мистецтво. Поступово знайомлячись з культурною спадщиною людства, дитина прилучається до її цінностей, збагачує власний життєвий досвід, має можливість творчо застосовувати набуті знання у притаманних їй видах діяльності. Відповідно, розвивається уява, мислення, комунікативні навички, вміння розуміти іншого тощо.
Поняття «творчість» широко використовується у повсякденному житті та науковій літературі. Проте існують труднощі щодо його значення. До основних понять «творчості» належать такі:
– творчість - це діяльність людини, в якій вона створює нові об'єкти та якості, схеми поведінки й спілкування, нові образи та знання;
– творчість є вищою формою активності та самодіяльності людини;
– творчість - це суто людська діяльність; цене лише створення суспільно значущого продукту, творчістю можна назвати всі ті «відкриття», які людина робить особисто для себе
– творчість - це потреба в самоактуалізації, повній і вільній реалізації своїх здібностей та життєвих можливостей [11, с. 52]. Для зміни існуючого стану речей можна запропонувати наступні заходи, що спрямовані на ефективний розвиток творчих здібностей дошкільників:
9 1) введення до програми спеціальних занять, спрямованих на розвиток творчої уяви і мислення дітей;
2) на спеціальних заняттях з малювання, музики, розвитку мовлення давати завдання творчого характеру
3) скеровування дитячих предметних і сюжетно-рольових ігор направлених на розвиток уяви;
4) використання спеціальних ігор, що розвивають творчі здібності дітей;
5) робота з батьками та педагогами [6].
Отже, робимо висновок, що творчість – це людська діяльність, у процесі якої особистість, задовольняючи потребив реалізації своїх здібностей, створює нові знання, об’єкти, схеми поведінки, робить власні
«відкриття».
Розвиток творчих здібностей дітей в образотворчій діяльності, танцях, музиці або інших видах мистецтва набагато краще і ефективніше при взаємодії дитини з дорослими, батьками. Спільна творчість подібного типу має багато плюсів, які запропоновано нами у роботі.
1.2. Художня ручна праця як засіб розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку (ретроспективний огляд)
Історією дошкільної педагогіки накопичений багатий досвід залучення дітей до творчої праці як загальнолюдської цінності, що є важливим елементом усестороннього розвитку особистості дитини, підготовки її до майбутньої трудової діяльності.
Зміст трудового виховання підростаючого покоління був зумовлений власне трудовим життям народу, конкретними умовами діяльності людей. Великого значення ручній праці у трудовому вихованні дітей
10 надавали видатні педагоги минулого, Д. Локк, Ж. Руссо, М. Монтессорі, Ф.
Фребель, Я. Коменський та ін. Я. Коменський підкреслював важливе значення ручної праці у вихованні дітей, і, зокрема, можливість «винаходити», тобто проявляти творчу активність для створення чогось нового. У своєму творі
«Материнська школа Я. Коменський наголошує на необхідності залучення дітей до систематичних занять [8, с. 78]. У XVIII столітті соціальний рух призвів до нових поглядів на життя і на місце людини в ньому. Людину почали розглядати як діяльну істоту, що постійно розвивається. Це знайшло своє відображення у педагогічній думці.
Педагоги почали в дитині цінувати діяльність, визначати її різні форми і звернули увагу на працю, зокрема на ручну. Підтвердження цьому знаходимо у педагогічній системі Ж. Руссо. Він вважав працю джерелом знання, засобом розвитку самодіяльності вихованців. Серед усіх видів праці він надавав перевагу саме ручній праці, вважаючи її основою розумового, фізичного і духовного розвитку дитини [14, с. 218].
Вперше питання про спеціальну підготовку педагога для проведення роботи з ручної праці у дитячому садку обґрунтовані у педагогічній системі Фрідріха Фребеля. Він вважав, що для маленьких дітей доступні і необхідні такі заняття як викладання, вишивання, виколювання, плетіння тощо з різних покидькових матеріалів. На його думку, всі ці заняття повинні відбуватися, в особливих закладах – дитячих садках під керівництвом осіб із спеціальною підготовкою, які не перешкоджаючи спонтанній активності дітей, повинні здійснювати керівні функції у дитячих заняттях. Для Фребеля ручна праця була спрямована не на підготовку ремісника, але на формування більш досконалої людини»
[1, с. 13].
11 На початку XX століття у дошкільних закладах на території нинішньої України були розповсюджені так звані «фребелівські заняття» - переплетіння тростин, смужок паперу, вирізування з паперу, згинання паперу тощо. У своїй книзі Наш дитячий садок М. Свентицька доповнила «фребелівські заняття», обґрунтувала систему занять дітей з різними матеріалами. У кінці х – початку х років погляд на «працю як діяльність», спрямовану на задоволення життєвих потреб», на практиці привела до надмірного захоплення результатами дитячих робіт. На початку х років у спеціалістів з дошкільного виховання з’явився інтерес до розробки проблем трудового та естетичного виховання у дитячому садку, зокрема досліджується праця дітей з виготовлення
іграшок із паперу і дерева, покидькового матеріалу зміст та організація праці дітей, особливості засвоєння умінь і навичок, творчі можливості дітей та ін. Питання підготовки вихователів до проведення занять з ручної праці не розглядалося. Ух роках ручна праця стала окремим предметом. Впродовж наступних років зміст предмету «Ручна праця» суттєво не змінювався. Ух роках з’являються нові програми виховання і навчання дітей дошкільного віку «Дитина», «Малятко», «Українське довкілля», в яких є розділи «Художня праця», де викладені завдання і зміст художньої діяльності дітей стосовно кожної вікової групи. Ручна праця, включаючи в свій обсяг і художню працю, має більш практичну спрямованість, виховує у дітей необхідні для життя уміння і навички, привчає дітей самостійно використовувати набуті трудові дії у повсякденному житті, обов’язкове застосування різних покидькових матеріалівяк засобу розвитку творчості дітей, починаючи з дошкільного віку. У результаті аналізу психолого-педагогічної та методичної
12 літератури ми прийшли до висновків:
1. На першому етапі розвитку суспільного дошкільного виховання у дитячих садках були запроваджені заняття з різними матеріалами. Хоча на той час не був теоретично обґрунтований зміст ручної праці для дітей дошкільного віку, продуктивна діяльність з різними матеріалами мала на меті задовольнити прагнення до творчості, розвивати у дитини зорові і тактильні відчуття, уміння виготовляти нескладні вироби.
2. На різних етапах радянського дошкільного виховання ставлення до ручної праці було неоднаковим. Особливо це стосується керівництва вихователем практичною діяльністю дітей:
«політехнізація» праці (кінець х - початок х років), заняття проводив не дитячий вихователь, а «спеціаліст з політехнізації»; педагог мав формувати у дітей уміння працювати з матеріалом, сприяти розвитку дитячої творчості (з середини х - 90-ті роки).
3. Курс «Художня праця» є важливою складовою професійної підготовки майбутнього вихователя дитячого садка в середній ланці освіти. Проте у системі фахової підготовки працівників дошкільного профілю вищого рівня він не був введений у сучасні навчальні плани.
1.3. Роль художніх і конструктивних умінь при застосуванні
різних покидькових матеріалів як засобу розвитку творчості
дітей старшого дошкільного віку
Уміння є одним з найважливіших компонентів розвитку дитини старшого дошкільного віку. Якісна підготовка вихователя до проведення роботи з художньої праці в дошкільному закладі передбачає формування таких умінь, від яких буде залежати результативність цієї роботи.
Достатній рівень володіння ними допоможе педагогу постійно творчо
13 розвиватися і розвивати творчий потенціал дитини.
Сутність поняття «уміння» в узагальненому розумінні трактується як спосіб виконання дії чи системи дій, який забезпечується сукупністю набутих знань і навичок. Є. Бойко вважав, що «уміння, виражене у дітей старшого дошкільного віку у вигляді готовності до дії, і являє собою певну систему знань і навичок, тобто продукт їх функціонального поєднання» [3, с. 43]. З. Ходжава вважав, що уміння як створення нового, своєрідного творчого моменту в практиці суб’єкта, як здатність свідомо і самостійно виконати течи інше завдання [1, с. 21]. Ми цілком погоджуємося з думкою В. Каплинського, який визначає уміння як «внутрішні моделі майбутньої діяльності, що забезпечують її результативність у змінених умовах» [7, с. 4]. У нашій роботі ми розглядаємо формування художніх і конструктивних умінь, що є уміннями спеціальними і специфічними.
Кожний вид діяльності потребує умінь. Всі ці уміння ґрунтуються на спільних психічних властивостях, які набувають специфічних особливостей в кожній діяльності відповідно до її змісту.
Спеціальні уміння – це уміння в тій галузі діяльності, якій навчають дітей: уміння малювати, конструювати, ліпити, вишивати та ін. У нашому дослідженні такою діяльністю є художня праця, яка має свою специфіку, що виражається у застосуванні певних прийомів обробки покидькових матеріалів, технології виготовлення виробів, їх художнього оформлення.
Аналіз та узагальнення розглянутих нами програм [2; 5; 12] дозволив створити програму з художньої праці, приділивши належну увагу роботі з різних покидькових матеріалів як засіб розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку для дошкільних установ, визначити зміст, специфічні і
14 структурні компоненти художніх та конструктивних умінь.
1 2 3 4