Ім'я файлу: мЯЗИ.docx
Розширення: docx
Розмір: 24кб.
Дата: 02.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Гроші та їх види.docx
Ігрові ситуації як засіб математичного розвитку дошкільгика.docx
конспект.docx
Закони збереження.docx
Методична розробка корінчук (1) (1) (4).docx
Ми живем на землі.docx
Клінічний протокол травми верхніх кінцівок.pdf
eco-problem.docx
Конспект психологія.docx


ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Типи м’язів і м’язових волокон.

1.2. Ультраструктурна організація м’язових волокон.

1. 3. Хімічний склад м’язової тканини.

1.4. Структурні і біохімічні зміни в м’язах при скороченні і розслабленні. Молекулярний механізм м’язового скорочення.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Аналіз та узагальнення даних наукової та методичної літератури.

2.2. Педагогічні спостереження.

2.3. Педагогічний експеримент.

РОЗДІЛ ІІІ. ФІЗІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МАКСИМАЛЬНОЇ М’ЯЗОВОЇ СИЛИ

3.1. Забезпечення вияву максимальної сили з огляду на роль різних типів м’язових волокон.

3.2. Удосконалення внутрішньом'язової і міжм'язової координації як одна з найважливіших передумов розвитку максимальної сили

РОЗДІЛ ІV. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

4.1. Дослідження змін функціонального стану велосипедистів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП
Довготривала адаптація до значних фізичних навантажень є основою спортивних тренувань, фундаментом для досягнення високих спортивних результатів [1]. При багаторічних значних фізичних навантаженнях дуже важливе своєчасне виявлення несприятливих порушень і вимагає глибокого вивчення даної проблеми [2]. Зміни в процесі систематичної м’язової роботи носять пристосувальний характер і відбуваються на всіх рівнях структурної організації організму. Значні фізичні навантаження, особливо на фоні тривалого тренувального процесу, можуть викликати негативні зміни в організмі, призводити до напруження адаптаційних механізмів та їхнього зриву, що виявляється в порушеннях функціонального стану не тільки серцевосудинної та імунної систем [3, 4], які добре вивчені, але й інших життєво важливих систем організму. Фізичне навантаження під час тренувань і змагань є причиною прямого впливу на зміни структури м’язів та їхню функціональну активність.

М’язи – активна частина рухового апарата. У тілі людини нараховується близько 600 м’язів. Більшість з них парні і розташовані симетрично по обидва боки тіла людини. М’язи складають: у чоловіка – 42% ваги тіла, у жінок – 35%, у спортсменів – 45-52%. По походженню, будівлі і навіть функції м’язова тканина неоднорідна. Основною властивістю м’язової тканини є здатність до скорочення – напрузі складових її елементів. Для забезпечення руху елементи м’язової тканини повинні мати витягнуту форму і фіксуватися на опорних утвореннях (кістках, хрящах, шкірі, волокнистої сполучної тканини і т.п.). У різних видах спорту навантаження на м’язи різна як по інтенсивності, так і по обсязі.

Як відомо, спортивне тренування збільшує силу м’язів, еластичність, характер прояву сили й інші їхні функціональні якості. Разом з тим іноді, незважаючи на регулярні тренувальні заняття, сила м’язів починає знижуватись і спортсмен неможе навіть повторити свій колишній результат. Тому дуже важливо знати, які зміни відбуваються в м’язах під впливом фізичного навантаження, який руховий режим спортсмену рекомендувати, чи належний спортсмен мати повний спокій (адинамію), перерив у тренувальному процесі, чи мінімальний обсяг рухів (гіподинамію), чи нарешті, проводити тренування з поступовим зменшенням навантаження.

Зміни в будові м’язів у спортсменів можна визначити методом біопсії (узятта особливим способом шматочків м’язів) у процесі тренування. Експерименти показали, що навантаження переважно статистичного характеру ведуть до значного збільшення обсягу і ваги м’язів. Збільшується поверхня їхнього прикріплення на кістках, коротшає м’язова частина і продовжується сухожильна. Відбувається перебудова в розташуванні м’язових волокон убік більш пір’ястої будівлі. Кількість щільної сполучної тканини в м’язах між м’язовими пунктами збільшується, що створює додаткову опору. Крім того, сполучна тканина по своїх фізичних якостях значно протистоїть розтягуванню, зменшуючи м’язову напругу. Підсилюється трофічний апарат м’язового волокна: ядра, саркоплазма, мітохондрії. Міофібрили у м’язовому волокні розташовується пухко, тривале скорочення м’язових пучків утрудняє внутрішньо органний кровообіг, посилено розвивається капілярна межа, вона стає вузько петлястою, з неоднаковим просвітом.

При навантаженнях переважно динамічного характеру вага й обсяг м’язів також збільшуються, але в меншому ступені. Відбувається подовження м’язової частини й укорочення сухожильної. М’язові волокна розташовуються більш паралельно, по типі веретеноподібних. Кількість міофібрил збільшується, а саркоплазми стає менше.

Чергування скорочень і розслаблень м’яза не порушує кровообігу в ній, кількість капілярів збільшується, хід їхній залишається більш прямолінійним.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас