ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ГАЛУЗІ
1.1.Загальна характеристика підприємства
1.2. Організація робочого місця касира торговельного залу
РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОГРЕСИВНИХ ФОРМ ПРАЦІ КАСИРА ТОРГОВЕЛЬНОЇ ЗАЛИ
2.1 Правила внутрішнього розпорядку та організація режиму роботи торговельного підприємства
2.2 Індивідуальна та колективна (бригадна) форма організації праці, значення, обов’язки та права членів бригади
2.3 Прогресивні форми організації праці
РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ НА ВИРОБНИЦТВІ З ПРОФЕСІЇ «КАСИР ТОРГОВЕЛЬНОГО ЗАЛУ»
3.1. Загальні вимоги до робочого місця касира
3.2. Техніка безпеки при роботі на РРО
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Особливе значення має підвищення ефективності торговельної мережі для системи споживчої кооперації. Це обумовлено тим, що роздрібна торговельна мережа є домінуючою підсистемою, що забезпечує стійке зростання всієї системи споживчої кооперації.
Спрямованість ринкової економіки на більш повне задоволення суспільних і різноманітних особистих потреб населення, орієнтація виробництва на досягнення найкращих кінцевих результатів зумовлюють необхідність підвищення ефективності торгівлі - галузі, економічне та соціальне значення якої постійно зростає.
Торгово-технологічний процес в торгових підприємствах є комплексом взаємозалежних торгових (комерційних) і технологічних операцій і є завершальною стадією всього торгово-технологічного процесу товарознавства.
Актуальність обраної теми дипломної роботи визначається тим, що роздрібна торговельна мережа є складовою частиною матеріально-технічної бази торгівлі. У ній завершується процес обігу товарів.
Продаж товарів – завершальна стадія торгово-технологічного процесу в магазині. Операції, що виконуються на цій стадії, є найвідповідальнішими, оскільки вони пов'язані з безпосереднім обслуговуванням покупців.
Характер і структура операцій з продажу товарів залежать в першу чергу від асортименту реалізовуваних товарів і методів їх продажу. Так, на вибір товарів повсякденного попиту покупець витрачає значно менше часу, ніж на товари періодичного або рідкісного попиту. Істотно розрізняється зміст операцій з продажу товарів в магазинах, що застосовують різні методи продажу.
Під методами продажі розуміють сукупність прийомів і способів реалізації товарів покупцям.
Вдосконалення технології продажу товарів у магазинах, зниження витрат часу на придбання товарів, створення покупцям комфортних умов для вибору і покупки товарів, зниження трудомісткості ТТП неможливі без раціональної технології подання торговельних послуг. Прогресивні методи продажу товарів базуються на більш раціональних способах, прийомах обслуговування покупців і вдосконалення технічних операцій, застосування яких дозволяє забезпечити більше зручностей для ознайомлення покупців з товарами, точніше виявити і забезпечити попит, скоротити час на придбання покупки у порівнянні з продажем товарів продавцями через прилавки обслуговування.
Впровадження прогресивних методів продажу суттєво змінює торгово-технологічний процес і порядок виконання основних операцій процесу безпосереднього обслуговування покупців та потребує застосування нових, сучасних видів торгового обладнання, поліпшення технічного забезпечення магазинів і забезпечення в роздрібній торговельній мережі широкого вибору товарів і стійкого їх асортименту.
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ГАЛУЗІ
Загальна характеристика підприємства
Я проходила виробничу практику з професії «Касир торговельного залу» в ДНЗ «Тарутинський професійний аграрний ліцей»
Код закладу в ЄДЕБО – 1894
| Код ЄДРПОУ - | 20986836 |
Повне найменування - Державний навчальний заклад "Тарутинський професійний аграрний ліцей"
Коротка назва - ДНЗ "Тарутинський ПАЛ"
Ідентифікаційний код - 20986836
Тип закладу освіти - професійний ліцей відповідного профілю
Форма власності - Державна
Найменування органу, до сфери управління якого належить заклад освіти - Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації
Директор ДНЗ "Тарутинський ПАЛ" - Вічєв Валерій Петрович
Фактична адреса - вул. Красна, 185, смт. Тарутине, Одеська область
Юридична адреса - вул. Красна, 185, смт Тарутине, Тарутинський район, Одеська область
Телефон / факс - 04831211580, 0484731211
Електронна пошта - tpal@ukr.net
Рік заснування – 1974
Училище створено наказом державного комітету Ради Міністрів УРСР з професійно-технічної освіти № 63/13 від 17.05.1974 р. відповідно до пропозиції Українського міжколгоспного об'єднання по будівництву "Укрміжколгоспбуд ", облміжколгоспбуд, ПМК смт. Тарутине.
У 1974р. 1 серпня було відкрито ПТУ-4 будівельного профілю, базове підприємство – «Укрміжколгоспбуд.» Базове підприємство збудувало навчальний корпус на 360 учнівських місць, їдальня на 120 місць, майстерні на 90 учнівських місць за професіями.
Базове підприємство трест «Облрадгоспвінбуд» у 1984р. здало до експлуатації гуртожиток на 243 місця та 16-квартирний жилий будинок для робітників училища.
Наказом №401 від 14.11.2002р. Міністерства освіти і науки України професійно технічне училище №4 було реорганізовано в Тарутинський професійний аграрний ліцей.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 630 від 01.11.2005р. Тарутинський професійний аграрний ліцей було перейменовано в Державний професійно – технічний навчальний заклад «Тарутинський професійний аграрний ліцей»
Предметом діяльності ліцею є надання повної загальної середньої освіти та професійної освіти згідно свідоцтва про атестацію РД № 000494 р. дата видачі 11.06.2008р.
До ДПТНЗ "Тарутинський професійний аграрний ліцей" приймаються громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах.
Прийом до ДПТНЗ "Тарутинський професійний аграрний ліцей" здійснюється для підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник" та проводиться шляхом співбесіди з вступниками.
У ліцеї є гуртожиток на 243 місця, учні з інших міст отримують місце у гуртожитку. Є їдальня та організовано гаряче харчування. Всі учні отримують стипендію.
1.2. Організація робочого місця
Під робочим місцем касира розуміється частина площі торгового залу, призначена для роботи одного або декількох касирів і оснащена спеціальним обладнанням для обліку проданих товарів.
Ефективність роботи касового вузла залежить від таких факторів як професіоналізм касира, ергономіка його робочого місця; можливості обладнання, надійність і простота обслуговування програмного забезпечення.
Рівень організації робочих місць визначається їх технічною оснащеністю, ефективністю використання обладнання і засобів механізації, плануванням. Організація робочого місця касира повинна забезпечувати найбільш повне використання площі вузла розрахунку, правильний вибір типу обладнання і можливість його раціональної установки. Планування робочих місць повинно відповідати вимогам ергономіки, максимально полегшувати працю (знижувати фізичне навантаження, скорочувати зайві переходи, нахили, повороти). При цьому повинна бути забезпечена висока ефективність праці.
Під час проходження виробничої практики я прцювала на касі в Їдальні, моє робоче місце було оснащено електронним контрольно-касовим апаратом ЕККА МІНІ Т-400 та компактним комп'ютерним терміналом.
А також:
• сканером штрих коду;
• принтером; монітором;
• грошовим ящиком;
• зчитувачем магнітних карт;
• ваговим обладнанням;
• платіжним терміналом для прийому банківських карт.
РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОГРЕСИВНИХ ФОРМ ПРАЦІ КАСИРА ТОРГОВЕЛЬНОЇ ЗАЛИ
2.1. Правила внутрішнього розпорядку та організація режиму роботи торговельного підприємства
Правила внутрішнього трудового розпорядку — це локальний нормативний документ підприємства, який регламентує чітку організацію праці, зокрема, встановлює режим робочого дня та відпочинку, а також визначає взаємні обов’язки роботодавців і працівників. Тому, якщо до процедури складання цих правил підійти зважено, вони допоможуть не лише створити належні умови праці, а й підвищити її продуктивність і домогтися раціонального використання робочого часу та зміцнення трудової дисципліни.
Згідно з частиною першою ст. 21 КЗпП працівник зобов’язується виконувати роботу за трудовим договором і має дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку. У ст. 142 КЗпП передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу та виборним органом первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.
До початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором (п. 2 ст. 29 КЗпП).
Отож, відсутність правил внутрішнього трудового розпорядку є порушенням вимог законодавства про працю, що, у свою чергу, передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб підприємств незалежно від їх форми власності та кількості працівників за частиною першою за ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) у вигляді накладення штрафу від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Загалом правила внутрішнього трудового розпорядку можуть бути трьох видів: типові, галузеві та локальні (тобто конкретних підприємств). Але зрозуміло, що наразі йдеться саме про останні — адже хоча відповідно до законодавства правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства розробляє роботодавець або уповноважений ним орган спільно з представником профспілки, на практиці (принаймні, перший варіант їх проекту) доручають скласти працівникам відділу кадрів.
Послугами торгових підприємств щодня користуються мільйони людей. Правильно організована продаж товарів у магазині економить час покупців, що є однією з головних задач раціонального використання вільного часу.
Домогтися рішення даного завдання можна завдяки постійній наявності в продажу товарів високої якості в широкому асортименті, безперервного вдосконалення процесів праці і впровадженню прогресивних методів торгівлі, правильному розміщенню торговельної мережі, використанню сучасного обладнання, якісному обслуговуванню покупців, а також розробці раціональних форм поділу і кооперації праці торгових працівників, підготовці допідвищення кваліфікації торгових кадрів і дотримання трудової дисципліни. Правила внутрішнього трудового розпорядку мають бути обов’язково складені в письмовій формі. У подальшому вони будуть потрібні як працівнику, так і роботодавцю.
Загалом у правилах внутрішнього трудового розпорядку мають бути висвітлені такі питання:
— загальні положення (мета цих правил та їх застосування, на кого вони поширюються, у яких випадках переглядаються та інша загальна інформація);
— порядок прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників (перелік документів, які працівник має подати при влаштуванні на роботу, опис процедури оформлення прийому та звільнення працівників, переведення їх на іншу постійну роботу, умови і строк випробування, підстави припинення трудового договору тощо);
— основні права й обов’язки працівників;
— основні права й обов’язки роботодавця;
— робочій час і час відпочинку (час початку і закінчення робочого дня (зміни), обідньої перерви, тривалість робочого дня (зміни) та робочого тижня, вихідні дні, перелік посад працівників з ненормованим робочим днем (якщо такі є на підприємстві), тривалість і підстави надання щорічних відпусток);
— періодичність і строки видачі заробітної плати;
— заохочення за успіхи в роботі (порядок застосування заходів морального та матеріального заохочення);
— відповідальність працівників за порушення трудової дисципліни (перелік порушень, за які передбачено дисциплінарні стягнення та порядок їх застосування).
Крім цього, у правилах внутрішнього трудового розпорядку можуть міститися відомості про порядок використання службових телефонів і автомобілів, оплати за користування ними, а також правила комунікації працівників (тобто правила корпоративної поведінки).
Правила внутрішнього трудового розпорядку визначають основні обов'язки працівників та адміністрації. Робітники і службовці зобов'язані:
дотримуватися дисципліни праці;
своєчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації, використовувати весь робочий час для підвищення продуктивності праці;
дотримуватися вимог з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежної охорони;
утримувати своє робоче місце, обладнання в чистоті і справному стані;
ефективно використовувати обладнання та інструменти (вимірювальні прилади, спецодяг), економно і раціонально витрачати сировину, матеріали, інші довірені ресурси;
вживати заходів до негайного усунення причин і умов, що перешкоджають чи ускладнюють нормальну роботу і негайно повідомляти про те, що трапилося адміністрації.
У той же час професійна робота, доброзичливе і справедливе ставлення керівництва до персоналу магазину сприяє тому, що співробітники з задоволенням виконують свої посадові обов'язки. Як відомо, одним із завдань керівника організації є мотивація праці персоналу.
Мотивація - процес, який спонукає людину до діяльності для досягнення особистих цілей і цілей організації. Щоб мотивувати працю працівника, необхідно довідатися про його потреби, то, в чому він потребує. Кому-то необхідний просто відпочинок, іншому - самовираження, третьому - постійний самоконтроль. І хороший керівник повинен створювати таку ситуацію, яка дозволила б людям відчути, що вони можуть задовольнити потреби діями, що сприяють досягненню цілей організації. Деякі люди дуже товариські і люблять бути в гущі подій, їм зазвичай доручається така робота, як реклама товару. Вони вміють добре переконувати покупців у тому, що останнім просто необхідний саме цей товар. Такі люди люблять відчувати, що є незамінними працівниками.
При прийомі на роботу і в роботі з колективом керівник повинен вирішити такі завдання, як: оптимальний підбір і розстановка кадрів, раціонального формування персоналу, регулювання міжособистісних стосунків у колективі, підвищення, ефективного стимулювання діяльності працівників, зміцнення дисципліни і багато інших завдань. Для вирішення цих завдань керівник використовує анкети, опитування, тестування.
Анкетування і тестування працівника дозволяє виявити індивідуальні особливості працівника, дає можливість використовувати працівників на тій роботі, де він може принести максимальну користь підприємству, отримати задоволення від своєї роботи. Для навчання персоналу даються консультації з різних питань, завдяки чому діяльність салону стільникового зв'язку ефективна, що сприяє і отримання високих результатів.
2.2 Індивідуальна та колективна (бригадна) форма організації праці, значення, обов’язки та права членів бригади
Форми організації праці — це її різновиди, які відрізняються особливостями розв'язання питань з окремих напрямів організації праці. Вони визначаються відповідними системо-утворювальними ознаками та критеріями.
За способом встановлення планових завдань і обліком виконаної роботи форми організації праці бувають:
— індивідуальна — передбачає персоніфікований підхід до розподілу виробничих завдань, обліку виконаної роботи, нарахування заробітної плати на підприємстві;
— колективна — характеризує колективний підхід до організації виробничого процесу.
При цьому колективні форми організації праці поділяють за різними ознаками.
Залежно від способу поділу та кооперації праці при колективній формі організації праці розрізняють такі виробничі підрозділи:
— з повним поділом праці — передбачає зайнятість відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня працівників на одному робочому місці;
— з частковою взаємозамінністю — передбачає суміщення виконуваних робіт;
— з повною взаємозамінністю — передбачає можливість використання праці на будь-якому робочому місці підрозділу, а також обмін робочими місцями відповідно до розробленої схеми.
Залежно від способу управління при колективній формі організації праці виокремлюють такі підрозділи:
— з повним самоуправлінням — за умови визначення підрозділу виробничого завдання, а вирішення решти питань щодо організації виробництва і праці здійснює колектив підрозділу;
— з частковим самоуправлінням — частина функцій управління централізована, а інша — делегована колективу підрозділу;
— без самоуправління — централізація всіх функцій управління підрозділом.
За способом формування засобів для здійснення виробничої діяльності застосовують:
— індивідуальну трудову діяльність;
Технологічний поділ праці передбачає поділ виробничого процесу за видами, фазами і циклами.
Поопераційний поділ праці означає закріплення за працівниками окремих операцій для скорочення виробничого циклу.
Функціональний поділ праці відбувається між різними категоріями працівників, які входять до складу персоналу (робітники, керівники, спеціалісти і службовці), а також між основними і допоміжними робітниками.
Основні робітники беруть участь у зміні форми і стану предметів праці й виконують технологічні операції з виготовлення основної продукції.
Допоміжні робітники створюють необхідні умови для безперебійної та ефективної роботи основних робітників.
Професійний поділ праці відбувається між групами робітників за ознакою технологічної однорідності виконуваних ними робіт і залежить від знарядь і предметів праці, технології виробництва.
Кваліфікаційний поділ праці зумовлений різним ступенем складності виконуваних робіт і полягає у відокремленні складних робіт від простих. Водночас враховується технологічна складність виготовлення продукції, складність функцій з підготовки і здійснення трудових процесів, а також контроль за якістю продукції.
З поділом праці нерозривно пов'язане її кооперування, що означає досягнення раціональних пропорцій у витратах праці різних видів і передбачає запровадження раціональних соціально-трудових взаємовідносин між учасниками трудового процесу, узгодження інтересів людей і цілей виробництва. З-поміж колективних форм кооперації праці провідне місце посідають групові форми, зокрема, виробничі бригади.
Найпоширенішою є бригадна (колективна) форма організації праці з її різновидами.
Бригада — це організаційно-технологічне і соціально-економічне об'єднання працівників однакових або різних професій на базі відповідних виробництв, устаткування, інструменту, оснащення, сировини і матеріалів, для виконання виробничого завдання з випуску високоякісної продукції певної кількості з найменшими матеріальними і трудовими витратами на підставі колективної матеріальної заінтересованості й відповідальності.
Створення бригад сприяє повнішому використанню робочого часу, скороченню чисельності робітників, а отже, зниженню трудомісткості виробів, ефективному завантаженню устаткування і догляду за ним.
На практиці застосовують два види бригад:
— спеціалізовані — створені з робітників одного фаху;
— комплексні — передбачають залучення робітників різної спеціалізації.
Іншими словами, організація праці — сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують ефективніше використання робочого часу, устаткування, виробничих навичок і творчих здібностей кожного члена колективу, усунення важкої ручної праці і здійснення сприятливих впливів на організм людини.
Мета організації праці складається з двох взаємопов’язаних частин: підвищити дохідність підприємства або коефіцієнт корисної дії робочої системи, тобто виробляти більшу кількість продукції належної якості при низьких витратах; гуманізувати працю шляхом зниження високого навантаження на працівників та підвищення безпеки праці.
Процес праці в роздрібній торгівлі має свої особливості, зумовлені специфікою торговельно-технологічних процесів. Так, висока частка операцій, безпосередньо пов'язаних із обслуговуванням покупців і спілкуванням з ними, які не підлягають механізації, зумовлює значні затрати живої праці. Більша частина торговельної мережі складається із невеликих магазинів, в яких обмежені можливості поділу праці. В таких підприємствах поширене суміщення функцій працівників. Крім цього, ефективність праці в магазинах значною мірою залежить від інтенсивності потоків покупців, для яких характерна значна аритмія в різні періоди дня і в окремі дні тижня.
Слід також відмітити, що працівники торговельних підприємств у процесі праці впливають на формування потоку товарів, що надходять у роздрібну торговельну мережу. Спілкуючись із покупцями, вони вивчають обсяг і характер попиту на товари, з врахуванням якого складаються заявки на завезення товарів у магазини.
Група факторів праці відноситься до внутрішніх, пов'язаних з діяльністю самих підприємств. Однак, як уже зазначалося, вона може мати позитивний вплив на товарооборот торговельної мережі лише за наявності платоспроможного купівельного попиту і товарних запасів у відповідному обсязі та асортименті. Лише за цих умов кількість і якість праці торговельних працівників є визначальними чинниками зміни обсягу товарообороту. Тоді затрати і використання робочого часу, підвищення продуктивності праці виступають інтенсивними факторами зростання роздрібного товарообороту.
І навпаки, неукомплектованість штатів, незадовільна трудова дисципліна і організація праці та низька її продуктивність мають негативний вплив на обсяг роздрібного товарообороту. На попередження і недопущення таких ситуацій спрямований аналіз показників праці торговельних підприємств.
1 2 3