ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….…3
РОЗДІЛ 1. АТО І ООС – ЗОНА БОЙОВИХ ДІЙ……………………...……….5
1.1 Передумовами виникнення протистояння Росії та України…………….5
РОЗДІЛ 2. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ЛІКУВАННЯ ДЛЯ УЧАСНИКІВ АТО І ООС………………………………………………………………………….8
2.1 Поняття та види реабілітації учасників АТО і ООС……………………..8
2.2 Лікування учасників АТО і ООС…………………………………………..11
2.3 Психологічна реабілітація учасників АТО і ООС………………………..14
2.4 Організація надання послуг харчування в реабілітаційних центрах….18
2.4.1 Забезпечення харчовими продуктами в реабілітаційних центрах для учасників АТО і ООС…………………………………………………………….21
Волонтерський рух - його роль в наданні послуг харчування в реабілітаційних центрах для учасників АТО і ООС…………………………23
РОЗДІЛ 3. ДОБОВИЙ НАБІР ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ЇХ ОБРОБКИ В САНАТОРНО-КУРОРТНИХ ТА ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДАХ………………………………26
3.1. Технологічний процес обробки харчових продуктів та їх зберігання в реабілітаційних центрах……………………………..…………………………..26
3.2. Середньо-добовий набір харчових продуктів та їх норми в санаторно-курортних та оздоровчих закладах на одного учасника АТО та ООС……31
ВИСНОВОК ……………………………………………………………………….33
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….35
ВСТУП
Актуальність теми. Реабілітаційний центр займає особливе місце в системі господарського комплексу держави, оскільки в ньому відбувається відтворення трудових ресурсів і оздоровлення населення країни, що робить його економічно та соціально значущим.
Управління соціального захисту населення Великописарівської РДА повідомляє, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 р. № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням» (далі – постанова) учасники АТО мають право на безкоштовну путівку .
Надання послуг харчування в реабілітаціних центрах набуває швидких темпів розвитку у зв’язку із ситуацією на Україні. Щоб встояти на ринку та втримати існуючі позиції, потрібно шукати нових шляхів покращення наданя послуг у реабілітаційних центрах. Постійно виникає необхідність знаходити нові варіанти вдосконалення процесу обслуговування учасників АТО і ООС і надання послуг харчування.
Якість обслуговування - невід'ємна складова ефективності роботи реабілітаційних центрів.
Важливий елемент в обслуговуванні учасників АТО і ООС - послуги харчування.
Важливу роль відіграє етика обслуговування, умови харчування і методи обслуговування в реабілітаційних центрах.
Метою курсової роботиє організація надання послуг харчування в реабілітаційних центрах для учасників АТО та ООС.
Об’єктом єнадання послуг харчування в реабілітаційних центрах та її організація .
Предметомнадання послуг харчування в реабілітаційних центрах.
Завданнямикурсової роботи є:
Визначення ситуації та передумов виникнення війни між Україною та Росією;
Ознайомитися із видами реабілітації для учасників АТО та ООС;
правила лікування учасників АТО;
охарактеризування психологічної реабілітації учасників АТО та ООС;
вивчення організації надання послуг в реабілітаційних центрах;
забезпечення продуктами реабілітаційних центрів для учасників АТО та ООС;
правила волонтерської допомоги учасникам АТО та ООС;
особливості технологічного процесу виробництва продукції в реабілітаційних центрах;
удосконалення процесу надання послуг в реабілітаційних центрах.
Курсова рбота складається із вступу, 3 розділів, підрозділів, висновку та списку використаної літератури.
РОЗДІЛ 1.
АТО І ООС – ЗОНА БОЙОВИХ ДІЙ
Передумовами виникнення протистояння Росії та України.
Передумови для напруження у відносинах Росії та України та великої війни, розв'язаної 24 лютого, складалися не один десяток років. Аргументи, які наводить президент Росії Володимир Путін, сягають ще далі, Середньовіччя, коли частини нинішніх України та Росії входили до Київської Русі. Звідти теза глави Кремля про "один народ", до якого він зараховує і білорусів. При цьому президент РФ рідко згадує, що у росіян та українців не завжди був один шлях, і що сформувалися дві мови та культури - споріднені, але різні [1, c.74].
Коли обидві республіки стали окремими країнами після розпаду Радянського Союзу, з'явилася ще одна відмінність, політична. Київ пішов шляхом західних демократій, зі змінністю влади. Москва з нього звернула. Нинішній конфлікт - наслідок політики за останні 30 років. Його можна умовно розділити на три етапи, кожний приблизно десять років. DW - про поворотні події.
У Києві виник вакуум влади, у березні 2014 року Росія анексувала Крим. Це було поворотним моментом, початком неоголошеної війни. Одночасно російські та місцеві напіввоєнні структури дали поштовх сепаратизму на Донбасі, були проголошені "народні республіки" в Донецьку та Луганську, якими керували люди, котрі приїхали з РФ, у формі без розпізнавальних знаків. Київ реагував повільно, чекав на президентські вибори наприкінці травня й лише потім зважився на масштабне застосування сили, яку назвав "антитерористичною операцією" (АТО) [2, c.163].
На початку червня 2014 року у Франції на заходах з нагоди 70-х роковин висадки союзників у Нормандії новообраний президент України Петро Порошенко вперше зустрівся з російським колегою Путіним за посередництва лідерів Німеччини та Франції. Так виник "нормандський формат".
Влітку 2014-го українська армія почала тіснити сепаратистів, але наприкінці серпня Росія, як стверджує Київ, масштабно застосувала на Донбасі свою армію. Москва це заперечує. Українські сили зазнали поразки під Іловайськом, що стало піком конфлікту. Війна по всій лінії фронту закінчилася підписанням у вересні в Мінську угоди про припинення вогню, яка була швидко порушена.
Тоді почалася позиційна війна, яка триває досі. На початку 2015 року сепаратисти перейшли у широкий наступ. Київ знову звинуватив Москву у застосуванні армії без розпізнавальних знаків, РФ знову все заперечувала. Українські сили зазнали поразки в районі вузлового міста Дебальцеве, яке їм довелося поспіхом залишити.
У 2021 році РФ двічі стягувала війська до кордонів України - навесні та пізно восени. У грудні президент Путін вперше в ультимативній формі озвучив вимогу до США та НАТО не приймати до Північноатлантичного альянсу Україну та інші пострадянські країни, а також не надавати їм військової допомоги. Альянс відповів відмовою [2, c.184].
21 лютого 2022 року президент Росії Володимир Путін визнав незалежність самопроголошених "Донецької народної республіки" та "Луганської народної республіки". Відповідні документи ратифікував парламент країни. Путін заявив також, що до цих утворень належать території Донецької та Луганської областей України. Це значно більше, ніж регіон, який контролювали сепаратисти.
Уранці 24 лютого глава російської держави оголосив про початок "спеціальної воєнної операції" проти України. Її метою він назвав "демілітаризацію" країни. Збройні сили РФ почали завдавати ударів по містах України та її військовій інфраструктурі - не лише на Донбасі.
Війни зазвичай відігравали роль своєрідних розмежувальних (порогових) подій, відокремлюючи минуле від майбутнього – одну епоху від іншої. Варто сподіватися, що нинішній російсько-український збройний конф лікт остаточно відмежує колишню пострадянську корумповану, залежну й малодушну Україну від майбутньої європейської України – сміливої, сильної, динамічної.
Сьогодні Українська держава зі зброєю в руках обстоює своє право на свободу й незалежність. Воєнно-політичне становище є вкрай складним, але не менш складною є ситуація з погляду моралі. Миролюбні та незлоб ливі українці, чиї землі в різні часи й епохи були об’єктом нападу і загарбання сусідніх народів й держав, наразилися нині на ворога, який не лише підриває принципові засади світового порядку, а й руйнує усталені та звичні уявлення про людяність, честь і повагу [3, c.122].
РОЗДІЛ 2.
САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ЛІКУВАННЯ ДЛЯ УЧАСНИКІВ АТО І ООС
2.1 Поняття та види реабілітації учасників АТО і ООС
Сьогодні в українському суспільстві залишається актуальною тема повернення учасників АТО (ООС) до життя після участі у бойових діях шляхом реабілітації.
Реабілітація учасників АТО (ООС) - це один із найважливіших напрямків діяльності органів державної влади щодо створення та реалізації програм соціального захисту бійців, збереження або відновлення фізичного та психологічного здоров’я учасників бойових дій, досягнення ними соціально-психологічного благополуччя.
До реабілітації можна віднести такі заходи:
лікування (безкоштовне протезування, безкоштовні ліки та лікарські засоби);
психологічна реабілітація (санаторно-курортне лікування) [4, c.136].
Розроблення та впровадження державної стратегії в питаннях соціального захисту ветеранів АТО (ООС) покладено на Міністерство у справах ветеранів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни.
З моменту отримання відповідного статусу учасник АТО (ООС), особа з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих учасників АТО (ООС) набувають право на безкоштовні ліки та лікарські засоби.
В аптеках, при медичному закладі у якому було видано рецепт на лікування можна отримати безкоштовні ліки та лікарські засоби. У разі амбулаторного лікування особи, відпуск безоплатних ліків здійснюється за місцем проживання цієї особи. Необхідно зазначити, що особи, які мають право на пільговий відпуск ліків в період обслуговування їх у відомчих лікувально-профілактичних закладах можуть отримати безоплатні лікарські засоби у аптеках, закріплених за цими закладами.
При цьому з собою необхідно мати рецепт лікаря та ветеранське посвідчення.
Детальний перелік захворювань на лікування яких безоплатно видаються лікарські засоби за рецептами передбачено у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» від 17 серпня 1998 р. № 1303 [5, c.23].
Варто пам'ятати, що безоплатний відпуск лікарських засобів провадиться лише у разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким хворому надано пільги.
Дане питання регулюється у відповідності до п.1, ст. 12,13,15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»
Чинним законодавством України передбачено і те, що учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих мають право на безкоштовне протезування. Слід вказати, що в державних закладах охорони здоров'я здійснюється зубопротезування, яке фінансується з місцевих бюджетів. В разі відмови у наданні пільги слід звертатися до територіальних структурних підрозділів з питань охорони здоров’я за місцем проживання особи (обласних, міських).
Дане питання регулюється у відповідності до п.2, ст. 12, 13, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Право на психологічну реабілітацію мають учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни, постраждалі учасники Революції Гідності.
Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь у АТО (ООС) в обов’язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико - психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад [5, c.155].
Метою проведення психологічної реабілітації є збереження або відновлення фізичного та психічного здоров’я учасників бойових дій, профілактика агресивної та саморуйнівної поведінки.
Перелік реабілітаційних установ, які надають послуги з психологічної реабілітації, пропонується органом соціального захисту. До послуг з надання психологічної реабілітації відноситься: психологічна діагностика, психологічна просвіта та інформування, психологічне консультування, психологічна підтримка і супроводження, психотерапія, групова робота.
Законодавством передбачено можливість відшкодування послуг із психологічної реабілітації (витрат на проїзд, проживання та харчування в умовах стаціонару тощо). Для цього особі необхідно звернутись із відповідною заявою до органу соціального захисту за місцем реєстрації або за місцем фактичного проживання чи за місцем розташування військової частини.
Дане питання регулюється у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1057 «Про затвердження Порядку проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» , постановою КМУ від 12 липня 2017 р. № 497 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів із психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції та постраждалих учасників Революції Гідності» [6, c.145].
У відповідності до чинного законодавства України забезпечення безоплатними путівками до санаторно-курортних закладів здійснюється для:
- учасників бойових дій - не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день;
- осіб з інвалідністю внаслідок війни – позачергово щороку строком на 18-21 день;
- особи з інвалідністю внаслідок війни із захворюванням нервової системи ( з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) – відповідно до санітарно-курортних рекомендацій, з них:
I та II груп - до реабілітаційних центрахв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів;
III групи - до реабілітаційних центрахв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18-21 день;
- постраждалих учасників Революції Гідності - не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день;
- учасників війни - не частіше ніж один раз на два роки строком на 18-21 день.
Для того, щоб отримати санаторно-курортне лікування потрібно перебувати на обліку в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання [6, c.189].
2.2 Лікування учасників АТО і ООС.
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що до учасників бойових дій належать військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, (зі змінами та доповненнями від 04.02.2015 № 104) рішення про надання статусу учасника бойових дій:
- військовослужбовцям - приймаються комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС. У разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, рішення приймається міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, яка утворена Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції;
- працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в АТО в районах її проведення - міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, яка утворена Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції [7, c.123].
Отриманий статус підтверджується посвідченням учасника бойових дій.
Посвідчення учасника бойових дій військовослужбовцям, яким надано статус учасника бойових дій, видаються органами Міноборони, МВС, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, а працівникам підприємств, яким надано статус учасника бойових дій, - Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.
Згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасник бойових дій має право, зокрема, на такі пільги:
- безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
- першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
- безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України;
Держава гарантує безоплатне та позачергове забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації учасників АТО, які постраждали внаслідок антитерористичної операції, незалежно від установлення їм інвалідності.
До технічних та інших засобів реабілітації належать:
– протезні вироби (включаючи протезно-ортопедичні вироби (ортези, протези), ортопедичне взуття);
– засоби для пересування (крісла колісні);
– спеціальні засоби для самообслуговування та догляду допоміжні засоби для особистого догляду та захисту: наколінники, налокітники, рукавиці на протез, чохли для кукс верхніх та нижніх кінцівок, вкладиші із силіконової або селевої композиції для кукс верхніх та нижніх кінцівок, подушки протипролежневі та інші;
– допоміжні засоби для особистої гігієни: крісла-стільці, сидіння на унітаз, сидіння-надставки на унітаз, щипці для туалетного паперу, стільці, табурети, сидіння для ванни та душу, східці, підставки для ванни, умивальники);
– допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому (палиці, милиці, ходуни, поручні);
– меблі та оснащення (столи, меблі для сидіння, ліжка, матраци протипролежневі, перила та поручні, брусся, опори) [8, c.93].
Відповідно до Порядку забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 року № 200 для отримання путівки необхідно:
- стати на облік до управління праці та соціального захисту населення;
- подати необхідні документи.
Безкоштовними путівками на санаторно-курортне лікування забезпечуються:
- інваліди війни з числа учасників антитерористичної операції;
- учасники бойових, які безпосередньо брали участь під час проведення антитерористичної операції.
Порядком передбачається забезпечення санаторно-курорнтими путівками, проте не передбачена грошова компенсація за їх невикористання [9, c.123].
2.3 Психологічна реабілітація учасників АТО і ООС
Система медико-психологічної реабілітації має бути послідовною і поетапною. Завдання реабілітації, її форми та методи змінюються в залежності від етапу проведення. На кожному етапі реабілітації передбачається проведення превентивних заходів. Основними етапами організації системи реабілітаційних заходів є:
Перший етап. Первинна психопрофілактика, що здійснюється на етапі перед убуванням військовослужбовців у район проведення АТО для виконання завдань за призначенням (превентивна реабілітація).
Другий етап. Заходи медико-психологічної реабілітації здійснюються під час виконання військовослужбовцями завдань за призначенням в районі проведення АТО.
Третій етап. Заходи медико-психологічної реабілітації здійснюються після виведення військовослужбовців з району проведення АТО для їх відпочинку, доукомплектування особовим складом, відновлення бойової готовності (боєздатності).
Четвертий етап. Медико-психологічна реабілітація проводиться в лікувально-профілактичних закладах МО України, МОЗ України, які здійснюють первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу.
П’ятий етап системи медико-психологічної реабілітації - відділення медико-психологічної реабілітації санітарно-курортних центрів МО України та госпіталю ветеранів війни [10, c.144].
Психологічне відновлення особового складу після прибуття до пунктів постійної дислокації – здійснюється психологами МОУ та інших взаємодіючих структур за планами відновлення бойової готовності (боєздатності) військових частин (підрозділів).
Заходи медико-психологічної реабілітації проводять офіцери-психологи, психологи, санітарно-курортні працівники, військові психологи зі складу позаштатних груп психологічного забезпечення, у разі потреби та відповідної можливості можуть залучатися представники громадських та волонтерських психологічних організацій та представники духовенства.
Метою проведення заходів з психологічного відновлення військовослужбовців після виконання завдань за призначенням (бойових дій) є:
Комплексне використання ресурсів органів військового управління, командувань військових частин, медичної та психологічної служб Збройних Сил України, державних, релігійних, громадських та волонтерських організацій для запобігання негативним соціальним, медичним та психологічним наслідкам після перебування військовослужбовців в районі проведення бойових дій.
Інформування військовослужбовців та членів їх сімей про особливості адаптації до умов мирного життя та можливостей психологічної, медичної та соціальної підтримки у разі необхідності після виконання завдань за призначенням (бойових дій) [11, c.156].
Виявлення осіб, що за своїми медичними, психічними та психологічними показниками непридатні (обмежено придатні) продовжити службу в Збройних Силах України.
Психологічна допомога та відновлення можливостей військовослужбовців до подальшого виконання завдань за призначенням та мирного життя.
Заходи медико-психологічної реабілітації на етапі відновлення включають:
Медичний огляд військовослужбовців та складання списку військовослужбовців, за наявності відповідних показань, для надання поглибленої медичної, наркологічної, психологічної допомоги; сортування військовослужбовців, які постраждали, за регістрами порушення – непсихотичним та психотичним.
Психодіагностика поточних психофізіологічних станів військовослужбовців з метою виявлення осіб, які потребують психологічної та/або психіатричної допомоги .
Надання першої психологічної допомоги військовослужбовцям, які її потребують [11, c.159].
Проведення відповідних заходів з виявленими особами:
психокорекційних (за умови, якщо психічний розлад ще не сформувався) – зазначеними штатними силами із залученням позаштатних груп; психотерапевтичних (за наявності сформованого психічного розладу) – силами позаштатних груп.
Профілактика психологічної деформації особистості військовослужбовців.
Оцінювання рівня боєздатності військових частин (підрозділів).
Аналіз результатів впливу бойових стресових чинників на морально-психологічний стан військових колективів, що дозволяє здійснювати прогнозування можливості розвитку віддалених наслідків впливу бойового стресу.
Проведення індивідуального консультування військовослужбовців. Кризове короткотермінове консультування.
Психологічна допомога (консультування) при таких кризових станах, як тривожність, сором, провина, ворожість, переживання втрати, страх смерті, депресія, тощо.
Кризове консультування по телефону, в окремих випадках – за місцем проживання (щодо кризових станів, які можуть загрожувати життю, таких як суїцидальний намір, ворожість, переживання, пов’язані з повідомленням про ВІЛ-інфікування, наявність гепатиту, втратою, агресією, спрямованою на себе чи на інших, тощо [11, c.189].
Проведення заходів емоційного та психологічного розвантаження. Навчання прийомам емоційного і психологічного розвантаження, саморегуляції й самокорекції (самоконтроль, фізичні вправи, дихальні практики та аутогенне тренування, візуалізація).
Бесіди, спілкування, мотивація до активності та позитивного мислення, спрямовані на поліпшення відносин і взаємодії із соціальним середовищем.
Надання допомоги військовослужбовцям в отриманні нових навичок поведінки, нових стилів міжособистісних та внутрішньоколективних відносин.
Адаптування до нової життєвої ситуації через активізацію сильних сторін особистості, самореалізацію у військовій діяльності чи творчості, розширення кругозору та світогляду, подолання екзистенціальних проблем.
Допомога в зміцненні / відновленні родинних і суспільно корисних зв’язків.
Відновлення соціальних контактів, особистісного статусу та соціальної ролі в сім’ї, військовому колективі, референтних групах тощо, втрачених в результаті складних життєвих обставин, та інші види послугів.
До проведення заходів за психологічним напрямком реабілітації залучаються фахівці, які мають диплом про повну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста або магістра за спеціальністю: “психологія”, “практична психологія” або “медична психологія”, а також загальний досвід роботи за спеціальністю (фахом) “психологія”, “практична психологія” або “медична психологія” не менше 5 років [12, c.193].
2.4 Організація надання послуг харчування в реабілітаційних центрах
Питання організації харчування врегульовано наказом МОЗ, яким затверджено новий Порядок організації системи харчування у санітарно-курортних та лікувальних закладах та Інструкцію з організації лікувального харчування у закладах охорони здоров’я. Серед нововведень, зокрема, вперше встановлено, що забезпечувати харчування та організовувати його доставку до закладу можуть реабілітаційного центру громадського харчування. Також у закладах державної та комунальної форм власності встановлено чотириразовий режим харчування.
При госпіталізації особи до санітарно-курортного закладу харчування призначає черговий лікар. Дієту вносять до медичної карти пацієнта та до зведеного замовлення на всіх хворих. Доцільно, якщо у штаті закладу є дієтсестра, яка бере участь в організації лікувального харчування під керівництвом лікаря-дієтолога або іншого відповідального за харчування пацієнтів лікаря [13, c.189].
Обов'язки дієтсестри: визначення складу, енергетичної цінності окремих страв та добових раціонів, потреби пацієнтів в основних продуктах харчування; контроль за проведенням С-вітамінізації; складання меню-розкладки та оформлення технологічних карток страв; організація харчування тяжкохворих; проведення навчання середньому та молодшому медперсоналу щодо організації