![]() | Ім'я файлу: курсова з геометрії.docx Розширення: docx Розмір: 76кб. Дата: 16.04.2020 скачати Пов'язані файли: Психологія.docx final_2019.docx Зміст Вступ………………………………………………………………………….3 Означення та властивості векторного добутку……………………………5 Векторний добуток в координатній формі ………………………………..8 Застосування векторного добутку …………………………………………9 Висновоки………………………………………………………………….21 Список використаних джерел…………………………………………….22 Вступ З поняттям вектора, сумою, різницею векторів, скалярним добутком, ми знайомимося вже у школі, а з поняттям векторного добутку – тільки в університеті. Вектор — у найпростішому випадку математичний об'єкт, який характеризується величиною і напрямком. Наприклад, у геометрії і в природничих науках вектор є спрямований відрізок прямої в евклідовому просторі (або на площині). Векторне множення векторів є бінарною не комутативною алгебраїчною операцією (символічно: ![]() Визначення «правої» і «лівої» трійки векторів залежать від орієнтації простору, але не вимагають задання у розглянутому просторі будь-якої системи координат, як і не вимагає цього . цьому формули вираження координат векторного добутку через координати вихідних векторів будуть відрізнятися знаком у правій і лівій прямокутній системі координат. Всі праві між собою (і ліві між собою) трійки векторів називаються однаково орієнтованими. За заданої орієнтації простору система координат називається правою (лівою), якщо трійка з векторів з координатами {\displaystyle (1,0,0)}(1;0;0), (0;1;0){\displaystyle (0,1,0)}, {\displaystyle (0,0,1)}(0;0;1) є правою (лівою). Геометричне визначення і визначення за допомогою руки самі задають орієнтацію простору. Алгебраїчне визначення задає спосіб розбиття трійок некомпланарних векторів на два класи однаково орієнтованих векторів, але воно не задає орієнтації простору, а використовує вже задану — ту, на підставі якої дана система координат вважається правою або лівою. При цьому, якщо орієнтація системи координат невідома, можна порівнювати знак визначника зі знаком визначника іншої трійки некомпланарних векторів, орієнтація якої відома — якщо знаки збігаються, то трійки однаково орієнтовані, якщо знаки протилежні — трійки протилежно орієнтовані. Множина всіх векторів площини разом з операцією векторного множення утворює анти групу (алгебраїчну структуру з однією незамкненою операцією,для якої виконуються твердження, що є запереченням всіх аксіом групи). Операція векторного множення векторів , в шкільному курсі математики вона не вивчається, разом з тим має цікаві геометричні та алгебраїчні тлумачення і різні застосування . В цьому актуальність теми курсової роботи. Означення та властивості векторного добутку 2.Векторний добуто векторів Означення Назвемо векторним добутком двох векторів ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ( ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Ми будемо позначати векторний добуток - ![]() Властивості векторного добутку ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Необхідною і достатньою умовою колінеарності двух векторів є рів ність нулю їх векторного добутку Доведення (1 властивості) Нехай ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Геометричний зміст векторного добутку -Модуль векторного добутку двох векторів ![]() ![]() ![]() -Площа трикутника побудованого на векторах ![]() ![]() Фізичний зміст векторного добутку : Якщо ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() 2.Вираз векторног добутку в координатній формі У правому ортонормованому базисі : Якщо два вектора ![]() ![]() ![]() ![]() Для запам’ятовування цієї формули зручно використовувати символічний визначник ![]() ![]() ![]() У довільній афінній системі координат: Векторний добуток у довільній афінній системі координат ![]() ![]() ![]() 3.Застосування векторного добутку 1. Встановлення колінеарності векторів: Із властивості векторного добутку маємо: ![]() ![]() ![]() ![]() 2. Обчислення площі паралелограма й трикутника: З означення векторного добутку векторів ![]() ![]() ![]() Тоді ![]() 3.Визначення моменту сили щодо точки: Нехай у точці А прикладена сила F= ![]() Відомо , що моментом сили F щодо точки О називається вектор ![]() перпендикулярний площині, що проходить через точки О, A, B; чисельно дорівнює добутку сили на плече ОN ![]() З кінця вектора ![]() ![]() ![]() Таким чином, ![]() ![]() ![]() 4. Знаходження лінійної швидкості обертання: Швидкість V точки М твердого тіла, що обертається з кутовою швидкістю ![]() ![]() ![]() ![]() Подвійний векторний добуток Нехай дано три довільних вектори ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Для довільних векторів ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() {\displaystyle {\vec {a}},{\vec {b}},{\vec {c}}} Приклади Задача №1 Якій умові повинні задовольняти вектори ![]() ![]() Розв΄язання Необхідно щоб ![]() ![]() Задача№2 Дані вектори ![]() ![]() ![]() Розв΄язання ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Задача№3 Дані точки А(2;-1;2), В(1;2;-1) і С(3;2;1). Знайти: ![]() ![]() Розв'язання ![]() ![]() ![]() ![]() 1. ![]() ![]() 2. ![]() ![]() ![]() ![]() Задача №4 Довести, що площа S трикутника ABC, заданого координатами вершин в прямокутній декартовій системі координат на площині: ![]() Обчислюється за формулою: ![]() Розв΄язання Даний трикутник є трикутником побудованим на векторах ![]() ![]() Відомо, що ![]() = ![]() ![]() ![]() Перетворимо праву части рівності (1), розкладаючи визначник за елементами третього стовпця : ![]() що й вимагалося довести. Задача№5 Знайти площу паралелограма, побудованого на векторах ![]() ![]() Розв΄язання ![]() ![]() Задача№6 Дані точки А(1;2;0), В(3;0;-3) і С(5;2;6). Знайти площу трикутника АВС. Розв'язання ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Задача№8 Обчислити площу трикутника з вершинами в точках А(2;2;2), В(4;0;3), С(0;1;0) Розв΄язання ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Задача№9 Дані вершини трикутника А(1;-1;2), В(5;-6;2), С(1;3;-1). Обчислитидовжину його висоти опущену з вершини В на сторону АС. Розв'язання ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Задача№10 Знайти сінус кута , утвореного векторами ![]() Розв'язання ![]() ![]() ![]() ![]() Завдання№11 Точка А(4;-1;3) твердого тіла закріплена, в точці В(0;3;5) його прикладна сила ![]() ![]() Розв΄язання Вектор ![]() ![]() Обертальний момент : ![]() ![]() Величина моменту: ![]() ![]() ![]() Задача №12 Сила ![]() Розв'язання ![]() ![]() ![]() ![]() Задача№13 Сила ![]() ![]() Розв'язання ![]() ![]() ![]() Задача№14 Знайти векторний добуток векторів ![]() Розв΄язання ![]() = ![]() ![]() Задача№15 Знайти площу трикутника побудованого на векторах ![]() Розв΄язок Знайдемо векторний добуток цих векторів: ![]() ![]() = ![]() З властивостей векторного добутку: ![]() Завдання№16 Точка А(4;-1;3) твердого тіла закріплена, в точці В(0;3;5) його прикладна сила ![]() ![]() Розв΄язання Вектор ![]() ![]() Обертальний момент : ![]() ![]() Величина моменту: ![]() ![]() ![]() Висновоки Векторний добуток було введено У. Гамільтоном у 1846 році одночасно зі скалярним добутком у зв'язку з кватерніонами — відповідно, як векторна і скалярна частина добутку двох кватерніонів, скалярна частина яких дорівнює нулю[2]. Поняття вектора з'явилося в роботах німецького математика XIX ст. Г. Грассмана та ірландського математика У. Гамільтона. Згодом воно було охоче сприйняте багатьма математиками і фізиками. В сучасній математиці це поняття відіграє дуже важливу роль. Векторний добуток застосовується для обчислення моменту сили площі трикутника та паралелограмам,для обчислення кутів… В даній курсовій роботі я детально розглянула тему векторний добуток векторів, розглянула їх властивості. Всю теорію по даному питанню закріпила задачами по цій темі. З використаної літератури найбільше сподобався Д.В.Клетеник "Сборник задач по аналитической геометрии" Список використаних джерел: 1. Базылев В.Т., Дуничев К.И., Иваницкая В.П. Геометрия, Ч.І. – М: Просвещение, 1974. – 351 с. 2. Атанасян Л.С., Базылев В.Т. Геометрия, Ч.І – М: Просвещение, 1986. – 336с. 3. Атанасян Л.С. Геометрия, Ч.І – М: Просвещение, 1967. – 300 с. 4. Атанасян Л.С., Атанасян В.А. Сборник задач по геометри, Ч.І. – М: Просвещение, 1973. – 256 с. 5. Яковець, Боровик, Коваленко. Аналітична геометрія: навч. пос. – Суми: Університецька книга, 2004. – 295 с. 6. Цубербиллер О.Н. Задачи и упражнения по аналитической геометрии, М: Наука, 1970. – 335 с. 7. Клетенник Д.В. Сборник задач по аналитической геометри, М: Наука, 1972. – 240 с. 8. Панішева О.В. Векторний метод: Інтегрований урок геометрії та фізики, Математика. – 2000. – №14. – с. 4 – 5. 9. Єгорова Г.О. Векторний і координатний методи розв’язування задач, Математика. – 2001. – №5. – с. 5 – 11. 10. І.Ф. Тесленко «Елементарна математика, геометрія», Київ, 1968 р. 11. Декарт Р., Геометрія, [пер. з франц.], М.-Л., 1938; 12. Бахвалов С. В., Моденов П. С., Пархоменко А. С., Збірник задач по аналітичній геометрії, 3 изд., М., 1964; 13. Клетеник Д. В., Збірник задач по аналітичній геометрії, 9 изд., М., 1967. Ильин В. А., Позняк Е. Г., Аналітична геометрія, М., ; 14. Вилейтнер Г., Історія математики від Декарта до середини XIX сторіччя, пер. з ньому., 2 изд., М., 1966; 15. Ефимов Н. В., Короткий курс аналітичної геометрії, 9 изд., М., 1967; Олександра П. С., Лекції по аналітичній геометрії, М., 1968; 16. Аналітична геометрія. Лінійна алгебра. Збірник завдань до розрахункової роботи для студентів І курсу технічних факультетів Укладачі: Буценко Ю.П., Барановська Г.Г., Дем’яненко О.О., Нефьодова Г.Д., Симчук Я.В. |