Ім'я файлу: Звіт з практики.doc
Розширення: doc
Розмір: 86кб.
Дата: 20.10.2020
скачати
Пов'язані файли:
4 (1).rtf

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..

НАВЧАЛЬНА РОБОТА………………………………………………………

ПОЗАКЛАСНА РОБОТА…………………………………………………….

МЕТОДИЧНА РОБОТА………………………………………………………

ВИХОВНА РОБОТА………………………………………………………….

ВИСНОВКИ І ПОБАЖАННЯ………………………………………………..


ВСТУП

В системі підготовки вчителя важливе місце належить педагогічній практиці. Вона є зв’язуючую ланкою між теоретичним навчанням майбутніх вчителів та їх самостійною роботою в навчально-виховних закладах, надає досвід педагогічної діяльності. Педагогічна практика є обов’язковою для студентів практикантів ІV курсу, яка триває чотири тижні. В період проходженням педагогічної практики перед студентом практикантом стоїть головна мета- це узагальнення, систематизація і поглиблення загальнопедагогічних знань, умінь і навичок, підготовка до виконання усіх функцій учителя історії, а також реалізації системи навчально-виховної роботи з учнями. Основними завданнями педагогічної практики, які стоять перед студентами ІV курсу є реалізація знань, умінь і навичок, набутих ними в ході вивчення курсу методик викладання історії безпосередньо у навчальному і виховному процесі у школі:

• Ознайомитися, та вивчити плануванням роботи вчителя історії й класного керівника;

• вивчити планування роботи вчителя історії й класного керівника: (календарний план, план роботи історичного гуртка);

• ознайомитися з досвідом роботи кращих учителів- школи, відвідувати їх уроки, звертаючи увагу на науково- методичну й виховну їх досконалість;

• вивчити систему письмових робіт, що їх проводить учитель української мови і літератури, його роботу над удосконаленням усного мовлення учнів;

• ознайомитися з матеріалами, що узагальнюють кращий досвід вчителя історії і знаходяться у методичному кабінеті школи;

• виховання у студентів інтересу і любові до професії вчителя.

Перший тиждень практики є ознайомчим для студентів, який передбачає організацію навчально-виховної роботи в школі і в класі, також знайомство з учнями в класі. Протягом останніх трьох тижнів студент повинен готуватись до уроків, проводити їх, звичайно узгодивши їх з вчителем предметником. Готуватись до проведення позакласних заходів з історії і виховних заходів.

Головним завданням практики є одержання певного досвіду в роботі з аудиторією, враховуючи її особливості (вік, рівень освіти, спеціальність і ін.), а також використання методів, прийомів і форм навчання на практиці. На основі знань, які я отримав з курсів “Методика викладання “, Психологія”, “Комунікативні процеси навчання”, я повинна вірно підібрати стиль спілкування з учнями, вибрати найефективнішу мотивацію, спираючись на вікові особливості групи, використати методи навчання таким чином, щоб саме навчання принесло задоволення учням. Це в свою чергу приведе до того, що матеріал уроку надовго залишиться в пам’яті учнів, що і є метою заняття.

На мою думку вчитель повинен робити все , щоб учні не “засинали” на заняттях, тобто повинен застосовувати активні методи навчання, а потім оцінювати знання, і якщо потрібно-виправляти і доповнювати. Необхідно також приділяти увагу самостійній роботі учнів. Застосування активних методів навчання: дискусій, ділових ігор, зацікавить учнів ще більше. Паралельно з вивченням теоретичних питань, учні повиння вирішувати задачі, тим самим розвиваючи логічне мислення.


НАВЧАЛЬНА РОБОТА

Я проходила практику в Полтавській ЗОШ I-III ступеню №38 з метою отримання певних навичок у навчанні інших людей, навчитись володіти аудиторією, орієнтуватись в будь-яких ситуаціях, які виникають в процесі спілкування з учнями, а також навчитись викладати матеріал цікаво, застосовуючи різноманітні прийоми і методи навчання, які я вивчав в курсі “Методика викладання”. Проведення занять виховує у молодого вчителя дисциплінованість і відповідальність, бо є зразком для учнів, тобто якщо він допустить якусь помилку, це вплине на ставлення учнів до вчителя як до особистості. Саме тому необхідно продумати свої дії, слова, щоб отримати бажані результати.

Полтавська ЗОШ № 38 - сучасна велична цегляна чотирьохповерхова споруда школи прекрасно вписалася в місцевий ландшафт вулиці Пушкіна, гостинно розчиняючи двері для дітвори та вчителів. В школі навчається 1325 учнів. Працює - 93 вчителі.

Із них:

* Учителів - методистів - 21

* Старших учителів - 9

* Спеціалістів вищої категорії - 14

* І категорії - 12

* ІІ категорії - 8

* Спеціалістів - 22

Учнівський та вчительський колектив школи пишається значними досягненнями своїх вчителів Артюшенко В.В, заступника директора з НВР, Іванюк Н.А, учителя історії за їх професійну майстерність, старанність, працьовитість та роботу з обдарованими учнями. Адже саме цих вчителів з нагоди свята педагогічних працівників міська влада за нелегку працю вчителя нагородила цінними подарунками.

Говорун Юрій Дмитрович - директор школи, вчитель української мови та літератури, вчитель-методист, 1953 року народження, педагогічний стаж - 34 роки.

З 1990 року очолює школу. Саме з ним приходить у школу демократичний стиль керівництва, ініціатива, творчість, нові педтехнології.

З 1990 року - здійснюється навчання математики, фізики за технологією рівневої диференціації в 10-11 класах;

З 1993 року - запроваджується розвивальне навчання з математики в школі І ступеня, працює спортивна школа з волейболу;

З 1994 року - введено курс "Основи економічних знань";

З 1995 року - відкривається вечірня жіноча гімназія "Перлина", введено курс " Людина і суспільство" в 11 класі;

З 1996 року - функціонує комп'ютерна школа, введено вивчення ОІОТ з 5 класу;

З 1997 року - запроваджено розвивальне навчання з математики в школі ІІ ступеня, здійснюється вивчення української мови за методикою розвивального навчання в школі І ступеня;

З 1999 року - навчально-розвивальний процес здійснюється на основі базового навчального плану за технічним, гуманітарним, природничим, та спортивно- естетичним напрямками;

З 2000 року - введено курс "Довкілля" в школі І ступеня.

Режим роботи закладу – п’ятиденний, в дві зміни.

Мова навчання українська.

Вивчення іноземних мов та мов національних меншин – англійська.

Профілі навчання гуманітарний, фізико-математичний, економічний.

Кадрове забезпечення у школі працює 89 педпрацівників, 2 психолога та логопед

Особливості матеріально-технічного забезпечення функціонує 33 навчальних кабінети, 2 спортивних зали, 2 майстерні, музей, спортивний майданчик

У предметних олімпіадах із базових дисциплін: 45 призерів міських олімпіад, 22 - обласних, 4 учасники та призери Всеукраїнських. 7 учасників конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН; переможці гри КВК; ДПП "Полум'яні серця". У школі впроваджується розвивальне навчання.

1. За наслідками рейтингування шкіл міста заклад 3 роки поспіль увіходить до 10-ти кращих.

2. Вагомий здобуток педколективу - збереження учнівського контингенту, відсутність плинності кадрів.

3. Із 1994 р. у школі запроваджена система розвивального навчання.

4. За останні 3 роки в предметних олімпіадах із базових дисциплін 35 призерів міських; 14 обласних; 1 учасник Всеукраїнських олімпіад;

У конкурсі - захисті МАН - 16 призерів міського та 5 обласного рівнів.

5. У школі функціонують:

- наукове товариство учнів "Інтелектуали";

- драматичний гурток "Анголітас";

- екологічна агітбригада "Едем";

- клуб "Ерудит";

- гурт естрадно-спортивного танцю "Асорті".

- клуб спортивного бального танцю "Тандем";

- КВК "38-й Універсал";

- ДЮП "Полум'яні серця";

- студія образотворчого мистецтва "Перспектива";

- учнівське самоврядування "38-й проект".

Колектив 9-В класу – дружелюбний, ввічливий, діти завжди готові прийти на допомогу і з особливою відповідальністю та великим бажанням виконують різноманітні доручення з класної та суспільно-громадської роботи. Всі учні чемні, доброзичливі, акуратні, привітні, мають бажання навчатися. Класний керівник - Хлебнікова Наталія Володимирівна, спеціаліст вищої категорії, учитель методист

До вчителів ставляться з повагою, на уроках дисципліна добра. Батьки підтримують процес виховання дітей, позитивно спрямовують їх до навчання, морального росту, духовності. Класний керівник має зі своїм класом взаєморозуміння і взаємоповагу, цікавиться та враховує індивідуальні потреби кожного з учнів класу . Для профілактики порушень статуту школи та інших норм правових і духовних, а також по питанню успішності в навчанні - проводяться бесіди ( планові і позапланові). Діти дуже енергійні, жваві. Багато учнів у вільний час відвідують гуртки і секції як при школі, так і в інших установах. За роки навчання учнівський колектив міцно згуртувався. Діти ставляться одне до одного зі взаємоповагою, допомагають однокласникам у будь-яких ситуаціях, між школярами нема вагомих суперечок, панує доброзичливість і культура поведінки. Учні охоче беруть участь у громадському житті школи, активно боліючи за власний колектив, прагнучи не відставати від діяльності інших класів. Школярі люблять відвідувати музеї, кінотеатри, театри та цирк. Вони з великим задоволенням відвідують парк відпочинку. Учні з радістю погоджуються на позаміські поїздки, щоб більше дізнатися про історію Батьківщини. Учні люблять читати книжки, особливо міфи, легенди, фантастику та пригодницькі. Школярі прагнуть до пізнання нового, досі їм не відомого, тому охоче слухають на виховних годинах повідомлення про аномальні явища, політичні події, історичний розвиток України, народні обряди та звичаї рідного краю. Кожен учень класу має певні громадські зобов'язання і добросовісно їх виконує.

РОЗКЛАД ДЗВІНКІВ

Понеділок – п’ятниця

1. 8.00 - 8.45

2. 8.55 - 9.40

3. 9.55 - 10.40

4. 10.55 - 11.40

5. 11.55 - 12.40

6. 13.00 - 13.45

7. 13.55 - 14.40

8. 14.50 - 15.30

9. 15.40 - 16.20

10. 16.30 - 17.10

Кількісні результати педагогічної практики.

а) кількість відвіданих уроків вчителів ....................................................2

б)кількість проведених уроків з історії.....................................................6

в) кількість проведених позакласних заходів з історії..................... …..1

г) кількість відвіданих позакласних заходів з історії.................... …….1

У школі було створено всі умови для проходження практики. Всі вчителі історії мають великий стаж роботи, високу фахову й методичну підготовку. Шкільні кабінети з історії забезпечені наочними посібниками, науковою, навчальною та методичною літературою, майже всі кабінети обладнані технічними засобами навчання, що полегшує роботу на уроці та робить її більш цікавішою. Протягом перебування в школі я отримувала консультації як від учителів-предметників і класних керівників, так і від адміністрації школи. Усі уроки були обговорені з учителем зазделегідь.. Також після кожного уроку, учитель чи методист дали свої коментарі та рекомендації, з приводу того, як покращити роботу.

При підготовці уроку я зверталась до календарно-тематичного планування, програми курсу. Це допомогло мені з’ясувати мету та завдання кожного уроку. Після чого, спираючись на навчальну, розвивальну та виховну мету, будувала конспект уроку. При плануванні та проведенні уроку я намагалася врахувати загальнодидактичні принципи навчання. Виходячи з психологічних основ навчання, прагнула забезпечити активну інтелектуальну роботу учнів, використовуючи різні форми роботи, урізноманітнюючи завдання, добираючи текстовий матеріал, що становило певний інтерес для учнів, як естетичний, так і пізнаваний.

Учні досить непогано орієнтуються в матеріалі, їх лише потрібно заохотити, активізувати, підвищити інтерес до знань, до книги, яка нажаль сьогодні втрачає свою цінність, в порівнянні з комп’ютером, Інтернетом.

У викладанні матеріалу учням переважає аудіювання, розвиток мовлення та творчого мислення. Велика частина уроків виділялася для усного обговорення новин, подій та ситуацій. В своїй роботі з учнями язаохочувала учнів до висловлювання своїх думок, направляла їхній дискурс у правильне русло, водночас ведучи розмову і являючись переважно активним слухачем. Третина уроку зазвичай присвячувалась підкріпленню граматичних знань, вмінь та навичок. Основна частина уроку підтримувала увагу учнів завдяки вмілому підбору матеріалу, основаному на індивідуальних інтересах учнів, організаційна частина уроку була важчою у плані підтримання дисципліни та уваги. Особливо відрізнявся в цьому плані один учень, який своїм негативним прикладом підбурював інших.

Готуючись до проведення уроків з історії я мала потребу у наочному матеріалі. Хочу зазначити, що школа № 38 має досить забезпечений книжковий фонд. Окрім літератури, яка знаходиться на руках у учнів, є доступ до допоміжної літератури: підручників, таблиць, художніх творів, газет, різноманітних історичних джерел та ін.

Крім цього я розробляла власний наочний матеріал; в основному мій наочний матеріал зводився до роздаткового матеріалу у формі таблиць, карток з термінами та визначеннями, текстів з джерел, кросвордів та ін.. Вони допомогли мені урізноманітнити урок, забезпечити зорове сприйняття та засвоєння матеріалу.

Давала вправи на спостереження, застосовувала метод вправ, евристичної бесіди, репродуктивної бесіди, проблемно - пошуковий метод. На уроках історії здійснювала міжпредметні зв’язки. Пов’язувала матеріал з всесвітньою історією, географією. Безпосередньо виховувала повагу до наших предків, героїчного минулого нашого народу. Під час проведення уроків використовувала різні засоби зацікавлення учнів. Давала не лише сухий програмний матеріал, а додавала цікаві факти, які відносились до теми.

Також я використовувала проблемне навчання. На уроках проводись ігри, що стосувались теми, використовувались різні цікаві історичні джерела. Це зацікавлювало учнів і привертало їхню увагу. Під час викладання я намагалась залучати до роботи якомога більше учнів. Старалась знаходити індивідуальний підхід до кожної дитини. Систематично перевіряла зошити, твори, контрольні роботи з історії. До кожного уроку готувалась ретельно. Продумувала, які методи та прийоми я буду застосовувати на уроці. Писала детальні розгорнуті конспекти. Практика у школі допомогла виробити багато практичних умінь і навичок. При проведенні уроків у подачі нового матеріалу, в його закріпленні особливих труднощів не було. Для мене важче було спланувати урок, підібрати необхідну кількість цікавих вправ, які підійдуть саме цьому класу, ніж провести сам урок. З цими питаннями я зверталася до свого вчителя Хлебнікової Н.В., яка завжди допомагала, виправляла помилки і побудові конспекту, при цьому завжди пояснювала його особливості для попередження майбутніх помилок. Складніше було проводити уроки контрольної перевірки знань учнів.

Найбільшою проблемою для мене було зацікавити учнів, активізувати їх розумову діяльність, залучити до роботи, зробити так, щоб вони слухали уважно і не порушували дисципліну. Щоб дітям було цікавіше, я намагалась більше «грати» з ними, тому використовувала на уроках наочні матеріали (схеми, таблиці), загадки, кросворди, ребуси, проблемні запитання, таблиць і схем, групова робота, ігри по командах, завдання на картках та ін.

Під час практики я перевіряла робочі зошит учнів, а саме наявність завдань, які виконували в класі та домашніх робіт. Найбільше труднощів виникло з виставленням оцінок, критеріїв багато, тому важко оцінювати роботу учнів.

Додаткові уроки я не проводила. Якщо в учнів виникали питання, вони запитували на уроці або на перервах.

При виконанні навчальної роботи виникали певні труднощі. Важко встановлювати зв'язок уже вивченого учнями матеріалу з тим, що вивчається, а також показувати перспективу практичного його використання.

Під час підготовки конспекту уроку, не завжди виходило придумати, як організувати та зробити правильний перехід від одного виду діяльності до іншого. Я з’ясувала для себе, що на уроці важливо все що відбувається. Тому треба завжди інструктувати учнів, що ви збираєтесь робити та навіщо. Та після виконання будь якого завдання, робити висновок – що ви зробили, вивчили, дізнались, відпрацювали та навіщо.

Важко було правильно та чітко проінструктувати учнів щодо виконання завдання, так щоб вони не перепитували, що треба робити, чи взагалі зробили б не те, що ви передбачали.

Також не легко було скомпонувати підібрати такі вправи, щоб учням було цікаво та приємно їх виконувати, а найголовніше – корисно. Для цього я урахувала вікові особливості учнів, їх інтереси, іноді психологічний та фізичний стан.

Іноді я не могла почути помилки учнів, виправити. Не зовсім і не завжди виходить слідкувати за своїм мовленням, щоб не допускати помилок, тримати правильні інтонації, висоту голосу, емоційність у спілкуванні.

Також було важко тримати дисципліну у класі й заінтересувати учнів, утримати їх увагу, чи повернути їх у процес навчання, після відволікання.

Але майже всі труднощі були подолані протягом усього періоду проходження практики.

Під час проходження педагогічної практики я поглибила знання, отримані в університеті. Практика у школі допомогла виробити багато практичних умінь і навичок. Я навчилася: 1) проводити уроки різних типів з історії України; 2) перевіряти різні види письмових робіт, оцінювати та аналізувати їх; 3) планувати роботу з історії; 4) працювати над наочністю у класі, виготовляти дидактичний матеріал для уроків: 5) організовувати позакласну роботу з історії України.

ПОЗАКЛАСНА РОБОТА

Протягом педпрактики я відвідала позакласні заходи з історії, які проводили вчителі історії. Було помітно, що вони дужа старалися. Ретельна підготовка допомогла їм провести ці заходи на вищому рівні. Учням сподобалося спілкуватися на різні теми. Я вважаю, що головних цілей заходів було досягнуто. Всі учні брали в них активну участь, а вчителі змогли успішно виконати поставлене завдання. 17.01.2013 року я провела виховний захід з історії на тему: «Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини». Позакласний захід був проведений до Дня проголошення Акту злуки 22.01.2013р. Метою позакласного заходу було це сформувати розуміння того, що українська історія - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Ознайомити учнів з історією України, її символами; формувати національну свідомість школярів; виховувати бажання до пізнання нового, стимулювати учнів до самостійної роботи з літературою, виховувати патріотів рідної держави, повагу до її символів, розуміння своєї причетності до долі України, любов до її історичного минулого і сучасного. Місце проведення позакласного заходу це класна кімната,яка була оформлена плакатами з крилатими фразами про народні символи України, карта України.ї. На початку виступу учні зачитували вірші про народні символи, а потім була інсценізація казки про крашанку, озвучені прислів'я про хліб. Учні належним чином були готові до виступу. Перед виступом проводились репетиції, обговорювались костюми . Завершаючим етапом позакласного заходу були змагання з історії України між учнями класу. Цей позакласний захід дуже сильно сподобався учням, і викликав в них бурю позитивних емоцій, від участі, та від отриманих за змагання грамот. Позакласний захід проведено успішно, діти залишились задоволені від позакласного заходу. Учні активно брали участь, всім сподобався захід, на мою думку, клас залишився задоволений. Під час проведення позакласного заходу діти проявили себе якнайкраще.

МЕТОДИЧНА РОБОТА

Протягом практики я відвідувала різні типи уроків з історії (2 уроки) проведені вчителем. Це дало мені можливість з’ясувати для себе стиль та манеру роботи вчителя, до якої звикли учні; подивитися, які форми роботи використовуються на уроках у цьому класі; яким методам та прийомам вчитель приділяє найбільше уваги та, нарешті, що проходять учні на даному етапі. Проаналізувавши роботу вчителя, можна зробити такі висновки: клас сильний та активний, тому весь час треба підтримувати їх увагу цікавими завданнями, чи проблемними питаннями; до кожного учня має бути індивідуальний підхід (кожен має свої власні особливості, які треба враховувати у процесі навчання); треба надавати як можливість більше говорити та працювати учням. Найчастіше вчитель використовує такі методи навчання як: читання за ланцюжком, коментоване читання, евристична бесіда, пояснювальне слово вчителя. На уроці використовуються такі форми роботи як: групова, індивідуальна, робота у парах. Майже на кожному уроці присутня робота біля дошки.

Також я з’ясувала, що для підвищення уваги учнів на вивченні чи повторені матеріалу, краще застосовувати активні методи навчання, такі як: ділова гра, розігрування ролей, метод проектів, дискусія, евристична бесіда. Методи активного навчання використовуються для тренування та розвитку творчих здібностей учнів, логічного мислення, формування в них відповідних практичних умінь та навичок.

Найцікавішими для учнів виявилися інтерактивні методи навчання такі як: «спільний проект», «коло ідей», «мікрофон», «незакінчене речення», «мозковий штурм», «вирішення проблем», «дерево знань», дискусія. У ході проведення цих методів учні активно приймали участь у виконанні завдань, активізувались навіть ці учні, які увесь час нічого не роблять та не цікавляться оточуючими. Учні повністю розкриваються та намагаються актуалізувати всі набуті знання. Також такого роду вправи сприяють зміцненню стосунків у класі.

Цікавими та корисними виявилися творчі методи навчання. Учні розвивають свої творчі здібності на уроках мови та літератури за допомогою таких методів як: творче мислення, уявлення; «запитання в подарунок», «асоціації», «об’єднай», «хто більше».

Спостереження відвіданих уроків з історії надало мені можливість більш якісно підготуватися до написання конспектів уроків та їх проведення, з урахуванням всіх особливостей класу та учнів.

Під час проходження практики я мала змогу ознайомитися з такими документами:

  • Класний журнал;

  • Розклад уроків;

  • Розклад факультативних уроків;

  • План роботи школи;

  • Календарно-тематичне планування з навчальної роботи;

  • Календарно-тематичне планування з виховної роботи;

  • Протоколи педагогічних нарад.


Виховна робота

Під час проходження практики я виконувала обов’язки класного керівника в 5-В класі, відвідувала деякі уроки класу та слідкувала за поведінкою та успішністю учнів. Протягом проходження моєї педагогічної практики в гімназії перед мною стояло завдання відвідувати позакласні виховні заходи, які проводить класний керівник класу, за яким я була закріплена. Я мала змогу відвідати виховний захід проведений Галиною Олександрівною(яка є класним керівником і вчителем біології) у формі бесіди на тему― Значення красивих слів. Перед заходом була поставлена мета ознайомити клас зі значенням красивих слів, також попередження тих дітей, які вживають погані слова. За весь період практики я провела 2 виховні годині. 1) «Профілактика інфекційних хвороб»; 2) «Хочеш мати друга - навчись другом бути»;

16. Всі ці класні години були узгоджені з класним керівником. Така мала кількість виховних годин пояснюється тим, що за моїм класом була закріплена ще одна студентка, і тому ми були вимушені розділити кількість виховних годин. Мета першої виховної години ознайомити учнів з причинами інфекційних захворювань, їх ознаками, з респіраторними захворюваннями і шляхами їх розповсюдження. Навчити дітей піклуватися про своє здоров’я та використовувати первинні засоби для захисту від інфекцій, повідомляти про хворобу, викликати швидку допомогу. З дітьми в вигляді бесіди обговорили, які вони знають інфекційні хвороби, як уникнути їх. Учні активно підключались в роботу, хоча деякі діти були пасивними. Інший захід на етичну тему «Хочеш мати друга - навчись другом бути». Головна мета яку я ставила перед проведенням класної години це виховувати в учнів гуманність, справедливість і вимогливість до людей, уміння цінувати дружбу, здатність до самооцінки й потреби самоудосконалення. Проводилось в вигляді бесіди в спокійній атмосфері співпраці, учні, були зацікавлені даною темою, тому були активними на протязі всього заходу. Часто вони задавали питання, проявляючи свій інтерес в ході виховної роботи. На прикінці уроку було проведене тестування. Я думаю, що цілей було досягнуто і ця виховна бесіда пішла учням на користь. Більшість з них серйозно віднеслися до теми заходу, всі учні слухали, обдумували і задавали питання, самі наводили почуті приклади з життя. Я впевнена, що все, що було сказано на цьому виховному заході стало причиною чисельних роздумів і прийняття рішень, які вплинуть на все подальше життя учнів. Протягом практики я проводила різні бесіди, які безпосередньо торкались як виховного процесу, так і навчально. Я намагалась доцільно

17. використовувати всі функції класного керівника. Перевіряла щоденники, виписувала оцінки учнів, слідкувала за чергуванням у класі. VII. Завершальний етап практики. 05.03.09 відбулось засідання педагогічної ради в гімназії №9, на якій, завуч школи, вчителі української мови та літератури студенти –практиканти виступили з підсумками, враженнями, подяками та побажаннями. Студентам було виставлено оцінки за практику в школі, вчителі висловили подяку керівникам та студентам за нові ідеї, допомогу та за роботу загалом. Ми ж в свою чергу, подякували представникам школи за надану можливість проходити практику саме в цьому навчальному закладі. 09.03.2010 року –здала звітну документацію з педагогічної практики. Повністю педагогічна практика закінчилась 06.03.2010 року.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас