Зміст
Вступ…………………………………………………………………………..3
1. Формування критичного мислення учнів на уроках виробничого навчання…………………………………………………….....................................4
2. Методи роботи з учнями для розвитку в них критичного мислення та формування ключових компетентностей.………………………...........................7
Висновок………………………………………………………………………12
Література……………………………………………………………………..13
Вступ
Перед сучасною освітою стоїть безліч задач, які передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної особистості, здатної до адекватної оцінки подій, спроможної творчо розв’язувати поставлені перед нею завдання, що підносить на новий рівень значущість новітніх методів і технологій навчання, спрямованих на підготовку випускника, який може розв’язувати проблеми, що постають перед суспільством, самостійно здобувати необхідні знання, уміло застосовувати їх на практиці.
Учень, який навчається в сучасному навчальному закладі, - це особистість, у якої мають бути сформовані всі ключові компетентності. Саме така особистість зможе успішно самореалізуватися в соціумі як свідомий та відповідальний громадянин, високий професіонал, особистість.
В своїй роботі дотримуюсь таких принципів:
доступності, наочності, толерантності, поваги до особистості підлітка;
особистісно-орієнтованого, індивідуально-диференційованого підходу;
оптимального співвідношення розвитку й саморозвитку учня;
поєднання навчання й виховання;
гуманістичної спрямованості, розвитку унікальної своєрідності кожного учня.
Як ціль при вивченні професії кухар, офіціант виступає навчання, при якому змістовними будуть не лише практичні знання, навички та вміння, а загальна освіта та розвиток особистості. При цьому важливо сформувати в учнів комплекс наступних медіаосвітніх вмінь:
знаходити потрібну інформацію з різних джерел;
критично опрацьовувати інформацію, розуміти суть, ціль інформування;
систематизувати інформацію по заданим ознакам;
знаходити помилки в інформації, сприймати альтернативні точки зору та висловлювати обґрунтовані аргументи;
встановлювати асоциативні та практично доцільні зв’язки між інформаційними повідомленнями;
1. Формування критичного мислення учнів на уроках виробничого навчання
Мета впровадження мною методики критичного мислення на уроках виробничого навчання - допомогти учням у вивченні теоретичних основ технології приготування їжі, обслуговування в закладах ресторанного господарства, які в поєднанні з професійно–практичною підготовкою дозволять їм стати кваліфікованими фахівцями з професії кухар, офіціант.
Засобами критичного мислення формується здатність і готовність людини аналізувати отриману інформацію, перевіряти і переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення і аргументовано захищати свою позицію. Вкрай необхідним стає уміння мислити гнучко, динамічно, адаптувати своє мислення до мислення інших людей, бути толерантним і сприйнятливим.
Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування умінь та навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Нового звучання набуває не стільки констатація проблеми, скільки доцільність та шляхи її розв'язання.А відтак нового акценту заслуговує співпраця майстра виробничого навчання і учня, що будують свою навчально-пізнавальну роботу навколо теоретичних і практичних навичок у роботі, засвоєння нових методів і прийомів у приготуванняі страв кваліфікованими фахівцямими при сучасному рівні виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки і техніки в галузі кулінарних технологій, інформації про це, і т.д.
Успішність та ефективність формування компетентностей учнів залежать від форм та методів організації навчально-виховного процесу. Пріоритетними в цьому відношенні стають сучасні педагогічні технології, інтерактивні методи навчання, інформаційні комп'ютерні технології, презентації, які забезпечують активні форми діяльності учнів, залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації.
Структура уроку–моделі за методикою розвитку критичного мислення
Модель уроку згідно з методичною структурою розвитку критичного мислення складається з трьох фаз:
а) евокація (фаза актуалізації, виклику).
На цьому етапі здійснюється декілька важливих пізнавальних операцій:
учні активно згадують все, що вже відомо з теми.
Це первинне занурення дає можливість учням усвідомити рівень власних знань, що є визначальним, адже міцні знання можуть бути сформовані тільки на основі того, що вже відомо. Навчальний процес — це процес поєднання нового з відомим;
відбувається активізація діяльності учнів, їх мислення, говоріння, що є дуже важливим, бо, промовляючи свої думки, учні переходять на рівень самоусвідомлення;
зацікавленість і самонаправленість учнів на дослідження теми, при цьому визначається мета навчання, що є вирішальним моментом.
Основні форми роботи на фазі евокації: «мозкова атака»; робота в парах; робота в групах.
б) осмислення (фаза вивчення нового матеріалу).
Тут учні вступають у контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, інформацією, інструкційно–технологічними картами, відеоматеріалами, кресленнями, презентаціями.
в) рефлексія (фаза розмірковування).
Діяльність учнів на цьому етапі полягає в тому, що:
учні індивідуально чи разом з іншим складають список нової інформації, яку отримали;
розповідають один одному, записують вивчене;
складають схеми, таблиці, малюнки, креслення за темою і пояснюють новий матеріал учням групи.
На стадії рефлексії реалізуються важливі задачі:
учні розуміють краще те, що можуть уявити і виразити власними словами:
«Те, що я чую — я забуваю; те, що я бачу і чую — я трохи запам'ятовую; те, що я бачу, чую і промовляю, я починаю розуміти»;
відбувається активний обмін думками, висловлюваннями.
Це забезпечує збільшення словникового запасу, дає можливість розширити знання за темою, побачити різні підходи до оформлення відповіді, складання схем. А значить, здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей та компетентностей саморозвитку самоосвіти учнів.
Таким чином, наведена методична система дає можливість майстру виробничого навчання:
активізувати мислення учнів;
мотивувати та стимулювати їх діяльність;
залучити всіх учнів до творчої, продуктивної, навчальної діяльності;
активізувати пізнавальний процес;
розвивати уміння логічно та аргументовано викладати матеріал;
розвивати навички колективного спілкування, почуття взаємодопомоги, взаємопідтримки;
формувати ключові компетентності учнів.
Щоб стимулювати критичне мислення, майстру виробничого навчання необхідно:
виділити час і забезпечити можливість для використання критичного мислення;
дозволити учням вільно розмірковувати та висловлювати свої думки;
приймати різноманітні ідеї та думки;
сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
висловлювати впевненість у здібностях кожного учня;
цінувати критичне мислення учнів.
Щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:
розвивати впевненість у собі, розуміння цінностей власних поглядів та ідей;
брати активну участь у процесі навчання;
поважати думки інших, табути готовими продовжувати чи відкидати міркування, судження.
2 .Методи роботи з учнями для розвитку в них критичного мислення та формування ключових компетентностей.
На уроках виробничого навчання я застосовую групову форму роботи і вважаю, що це основна форма роботи для розвитку критичного мислення.
Під час роботи в групі відбувається спільне розв'язання поставлених задач. У процесі цієї роботи в учнів розвиваються почуття колективізму, взаємопідтримки, взаємодопомоги, зникає відчуття страху, скованості. Працюючи в групі, учні вчаться говорити, обговорювати проблему, вислуховувати думки співрозмовника, приймати рішення.
Робота в групах будується на правилах:
один говорить - усі слухають;
з кожної проблеми висловлюються всі члени групи;
висловлювати свої думки чітко, лаконічно;
група доручає одному з її членів виступити;
усі цінують час.
Працюючи в групі, в нагороду за уміння слухати та співпрацювати учні отримують колективну мудрість. Саме така форма роботи створює особливі умови для формування ключових компетентностей. Перш за все, це комунікативні компетентності, які передбачають оволодіння способами взаємодії з людьми, вміння спілкуватися усно, письмово; здатність до толерантності у спілкуванні: дотримання культури дискусій, уникнення категоричності, визнання своїх помилок. Також це соціальні компетентності, які передбачають здатність та уміння діяти в соціумі з урахуванням позицій інших. Формування соціальних компетентностей відбувається в процесі роботи учнів у групі, де створюються умови для співпраці учнів, організації їх спільних дій, прийняття спільних рішень; де використовуються взаємодопомога, взаємоперевірка, взаємооцінка та самооцінка діяльності.
Також з метою розвитку критичного мислення використовую найменшу можливість для створення діалогічної ситуації. Дуже важливо під час бесід створювати проблемну ситуацію, яка б могла викликати дискусію.
Метод "Павутинка". Взаємодія під час даного виду діяльності відбувається в парах і в групах із чотирьох учнів.
В учнів ІІ–ІІІ курсів для розвитку критичного мислення учнів, на мою думку, слід частіше проводити уроки-диспути, дискусії, дебати. Одним із можливих варіантів роботи під час диспуту може бути прийом «Обери позицію». Він надає можливість кожному обґрунтувати свою позицію та перейти на іншу, якщо опоненти знайшли переконливіші аргументи.
Результативним для розвитку критичного мислення є прийом «Збережи останнє слово за собою». Учень, який перший розпочав обговорювати питання, передає слово іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, який починав. Таким чином, він отримує право підбити своєрідний підсумок, погодившись із тим, що говорили, чи заперечити, доводячи свою думку.
Досить ефективні під час колективного обговорення прийоми «Мозковий штурм» та «Мікрофон». «Мозковий штурм» спонукає кожного проявляти свою уяву і творчість, що досягається шляхом висловлення думок усіх учнів. Прийом «Мікрофон» дає можливість сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
Останнім часом на своїх уроках виробничого навчання використовую метод проектів. Це будь-яка діяльність учнів, результатом якої є той чи інший продукт. Проекти можуть бути персональними або груповими. Обидва є результативними. Працюючи над створенням проектів, учні швидко навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися. В своїй практиці я впроваджую дослідницькі, творчі , ігрові проекти. Найчастіше використовую презентації, створені за допомогою програми PowerPoint.
Обсяг матеріалу визначає форми роботи. При опрацюванні об’ємних тем найдоречніше застосовувати технології «Ажурна пилка ” або «Навчаючи – вчуся». Наприклад, «Ажурна пилка» була мною застосована при вивченні теми «Приготування солодких страв». Цей вид діяльності дає змогу працювати разом задля вивчення значної кількості інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати один одному.
Один із найпоширеніших прийомів створення атмосфери пошуку під час уроку виробничого навчання є проблемна ситуація, яку майстер виробничого навчання може продумати як на початку вивчення теми, так і в кінці (але за умови, що учні вже вивчили дану тему на уроці спецтехнології).
Диспут дає можливість зіткнення точок зору, уміння поглянути на предмет по- новому, спростувати традиційні погляди. Мета дискусії не тільки досягти істини, а й навчити сперечатися, відстоювати свої судження, обґрунтовувати їх.
Реставрація (зашифрований текст).
Метод формує вміння скорочувати записи, відокремлювати головне, відкидаючи другорядне, неважливе тощо.
Надаю учням інструкційно–технологічну карту зі скороченнями та пропусками для необхідної інформації. Учням необхідно відновити її зміст, коментуючи свою роботу.
Аналіз проходить за трьома запитаннями:
Що зображено на інструкційно–технологічній карті?
Чого не вистачає, або зображено не правильно?
Що ви тут побачили такого, що дає право вам так думати?
Учні починають свої відповіді так:
Я вважаю, що …
Я не погоджуюсь з тим …, тому що …
Я заперечую тому що …
Я доповнюю тому що …
Я підтримую … ,бо …
Я змінив свою думку і тепер вважаю, що …
Вислухавши думки учнів, не виправляю їхні помилки, а тільки коригую відповіді учнів. Підвожу підсумок уроку: звучали думки … Я сьогодні задоволена уроком, Дмитро був активний і гарно вправився з роботою …
Використання графічних асоціацій допомагає прискорити вивчення основних понять та визначень. Так, застосувавши серію малюнків вивчаємо технологію приготування страви.
За допомогою натуральних взірців учні швидко відтворюють слова в певній послідовності, що можна використовувати на уроках виробничого навчання під час технічного диктанту.
Система роботи з використанням технологій розвитку критичного мислення допомагає виробити в учнів усвідомлений підхід до навчання, вміння обґрунтовувати власну думку, протистояти навіюванню чужих думок, привчає учнів правильно реагувати на інформацію.
«Джигсоу» — методична стратегія, згідно з якою учні працюють у групах, причому кожна вивчає окреме питання. Після вивчення інформації, проведення досліджень кожна група складає свій малюнок, схему і представляє її всій групі, навчаючи при цьому інших.
П'ятихвилинне есе використовується наприкінці уроку, щоб допомогти учням краще зрозуміти свої думки з вивченої теми і щоб дати можливість майстру виробничого навчання проаналізувати, що відбувається в групі на інтелектуальному рівні.
П'ятихвилинне есе ставить перед учнями два завдання:
написати, що дізналися з теми;
поставити запитання — «Що залишилось незрозумілим».
Ці відповіді треба використати під час планування наступного уроку.
Варто залучати учнів до складання опорних конспектів, цікавих ситуативних задач, підсумкових запитань, творчих завдань.
Таким чином, саме методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, дає можливість створити такі умови, коли всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватись, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію.
Великим успіхом на уроках виробничого навчання користується методика "Кубування". Це різнокольоровий кубик, на кожному боці якого одна із вказівок:
Опиши це;
Проаналізуй це;
Встанови асоціації;
Порівняй це;
Застосуй це;
Знайди аргументи - за і - проти цього.
Заохочення до експерементальної діяльності.
Стимулює бажання учнів до проведення експериментів.
«Лекція з допомогою учнів».
На початку вивчення нової теми з допомогою учнів ставляться питання, які бажано розкрити в лекції. А також учні готують свої приклади стосовно нового матеріалу.
Повторення.
Повторення раніше вивченого та закріплення наявних навичок, знань, умінь та вказується їх зв’язок з новими знаннями.
Висновок
Отже, методи й прийоми розвитку критичного мислення учнів дійсно мають великий потенціал, реалізацію якого можна безпосередньо пов'язати з формуванням основних груп компетентностей учнів, завданням, що по праву визнається найвідповідальнішими у роботі майстра виробничого навчання, бо стосується життєвих умінь учнів.
У результаті навчання за технологією розвитку критичного мислення учні:
поліпшують навчальні результати;
набувають соціальних навичок;
усвідомлюють позитивне ставлення до ефективної співпраці з метою розв’язання складних проблем;
набувають умінь висловлювати та обговорювати власні ідеї, формулювати їх чітко і точно, позбуваються страху перед аудиторією;
набувають вищої самооцінки, упевненості у власних силах;
не бояться відповідальності за прийняття рішень, вчаться бачити альтернативу;
часто виступають організаторами позакласних училищних заходів;
краще ставляться до навчання та навчального закладу в цілому.
Використання даного досвіду є доцільним не тільки для майстрів виробничого навчання, але і для викладачів як спеціальних, так і загальноосвітніх дисциплін тому, що формування в учнів критичного мислення, та на його основі інших професійних та життєвих компетентностей, є важливим етапом у навчанні та вихованні сучасного кваліфікованого робітника та громадянина.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бондаревская Е., Кульневич С. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания: Уч. пос. – М-Ростов н/Д, 1999. – С.16-24
2. Зимня І ( Педагогическая психология. Уч. пос. Р.н.Д.-Феникс.-1997 с.97)
3. Лозова В. Стратегічні питання сучасної дидактики// Розвиток педагогічної і психологічної науки в Україні Ч.1Харків: ОВС, 2002. С.96-97.
4. Корнетов Г. Гуманістичне утворення: традиції і перспективи. М., 1993.
5. Корнетов Г. Сучасна педагогіка в пошуках педагогічної парадигми// Новий педагогічний журнал.1996, № 1)
6. Мудрик А. “Социализация и смутное время”.-Знание.-М.-1991.- 80 с.
7. Моляко. В. Психологія творчості – нова парадигма дослідження конструктивної діяльності.// Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992 – 2002. – С.490.
8. Ожегов С Словарь русского языка. – М. –1990. – 543 с.
9. Платонов К. Особистісний підхід як принцип психології // Методологічні і теоретичні проблеми психології. – М.,1969. – С. 190-217.
10. Рубинштейн С. Основі общей психологии. В двух томах. – Т.ІІ. – М., 1989. – 323 с.