1   2   3
Ім'я файлу: Інф. забезпечення.doc
Розширення: doc
Розмір: 229кб.
Дата: 16.03.2020
скачати
Пов'язані файли:


Реклама має суспільний характер, вона знеособлена, експресивна, має високий рівень проникнення і виразність. Головна мета реклами – формування (збільшення) попиту на товар, розширення (утримання) частки ринку і підвищення ефективності діяльності підприємства.

Реклама має також комунікаційні функції: забезпечення популярності товару; інформування покупців про підприємства, товари, якість, новинки; вплив на споживачів і спонукання їх до купівлі; нагадування про товари, підприємство протягом тривалого періоду; зберігання прихильності до товару або підприємства.

Для реалізації маркетингових цілей застосовують такі види реклами:

            • інформаційна – застосовується переважно для створення попиту на етапі виведення нового товару на ринок;

            • переконуюча – застосовується на етапі зростання для того, щоб переконати споживачів у перевазі певної марки товару і сприяти збільшенню обсягу продажу;

            • порівняльна – намагається затвердити перевагу однієї марки над іншою за допомогою порівняння;

            • нагадуюча – використовується на етапі зрілості для того, щоб змусити споживача згадати про товар;

            • підсилююча – після купівлі запевняє споживачів у правильності вибору;

            • престижна – створює певний імідж фірми.

Існує багато різноманітних засобів реклами, основні з яких представлено в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2

Засоби реклами за групами

Групи

Засоби реклами

Акустичні

Усна

Музична

Радіореклама

Телефон

Графічні

Проспекти

Каталоги

Брошури і книги

Календарі

Буклети

Листівки

Рекламні листки

Довідники

Газети і журнали, які видає підприємство

Афіші

Плакати для тривалого експонування

Світлова реклама

Оголошення

Екранні

Інтернет

Телевізійні канали

Рекламні фільми

Рекламні депозитиви

Відео ролики

Телепозитиви

Декоративна реклама

Вітринна реклама

Засклені шафи, стелажі, прилавки

Внутрішнє оздоблення магазину

Панно

Предметна реклама
Рекламні подарунки, сувеніри

Товарні зразки

Рекламна упаковка

Інші

Виставки

Демонстрація мод

Дитячі свята

Відвідування підприємств

Ярмарки



У практиці здійснення рекламної діяльності сформовано такі закони:

    1. Споживач схильний запам’ятовувати з рекламного звернення тільки одну позицію – унікальну торгову пропозицію.

    2. При однаковій рекламі переможцем вийде досконаліший товар.

    3. Реклама стимулює збут якісного товару і прискорює невдачу неякісного.

    4. Рекламна кампанія, що наголошує на мікроскопічних відмінностях товару, які споживач не в змозі вловити, прискорює невдачу такого товару.

    5. У рекламі вирішальну роль відіграють не гроші, а головна ідея.

    6. У рекламі немає нічого неможливого.

    7. Унаслідок рекламної діяльності покупець купить все, якщо вдасться його переконати.


Важливою умовою успішного застосування реклами є розробка рек5ламної програми. Вона має бути органічною складовою частиною програми маркетингу, тобто всю рекламну діяльність слід тісно пов’язувати з основними принципами ринкової стратегії і тактики підприємства.

Процес планування реклами може бути представлений послідовністю семи етапів:

    1. Ідентифікація цільового ринку. Прийняття рішення щодо реклами – рекламне звернення, вибір носіїв реклами, – базується на тому, хто є цільовою аудиторією. При цьому враховуються соціально-демографічні характеристики, чинники поведінки споживачів, психографічні чинники.

    2. Визначення цілей реклами. Цілі реклами розділяють на економічні і позаекономічні. Економічні цілі, спрямовані на збільшення доходу та прибутку як результат проведення рекламної кампанії, визначаються такими показниками:

  • рекламний дохід – зміна збуту товару, обумовлена рекламою;

  • рекламний прибуток – різниця між рекламним доходом і витратами на рекламу.

До позаекономічних (комунікативних) цілей реклами можна віднести:

  • інформування про новий товар, його параметри, про нову торгову марку, фірму, певну подію, про зниження цін, про те, де можна купити товар та ін.;

  • умовляння – формування прихильності до торгової марки, вплив на звички, пов’язані зі споживанням продукту, викликання бажання наслідувати тих, хто споживає товар;

  • нагадування – підтримування в пам’яті споживачів інформації про товар у період між купівлями, нагадування, де можна купити товар та ін.;

  • позиціонування/репозиціонування торгової марки на ринку та у свідомості споживачів;

  • підтримування прихильності споживачів до торгової марки;

  • створення та підтримування іміджу фірми на ринку та серед конкурентів.

    1. Складання бюджету реклами. Для складання рекламного бюджету використовуються методи. Що згадувалися раніше:

      • метод розрахунку бюджету на основі цілей і завдань просування;

      • метод визначення бюджету просування у відсотках від обсягу продажу;

      • метод паритету з конкурентами;

      • метод визначення бюджету з розрахунку на одиницю продукції;

      • метод розрахунку бюджету від наявних коштів.

При розробці рекламного бюджету необхідно враховувати такі основні чинники:

        • обсяг і розміри ринку;

        • ринкову частку підприємства;

        • роль реклами в комплексі маркетингу;

        • стадію життєвого циклу товару;

        • позиціонування товару;

        • розмір прибутку і обсяг збуту;

        • витрати конкурентів;

        • фінансові ресурси підприємства.

    1. Розробка рекламного звернення. Зміст рекламного звернення визначається цілями реклами і очікуваною реакцією споживачів. Форма рекламного звернення повинна відповідати таким основним вимога:

      • привертати увагу;

      • бути цікавою;

      • здатною переконати;

      • запам’ятатися;

      • відповідати особливостям цільової аудиторії.

В телевізійній рекламі існують такі форми вираження ідеї рекламного звернення:

        • побутова сценка (замальовка з натури) – це інсценована ситуація (мініспектакль), в якому показано, як товар позбавляє людей будь-яких проблем, що існують в реальному житті;

        • відгуки про товар – знаменитості або звичайні люди розповідають про те, як їм подобається товар;

        • демонстрування товару – тут використовують демонстрацію товару «до» і «після» використання, в екстремальних умовах, у порівнянні з товарами конкурентів;

        • коментарі – використовується думка компетентних у даній галузі людей, яка заслуговує на довіру та наукові докази щодо переваг товару;

        • акцент на стилі життя – товар представляється як елемент певного стилю життя;

        • створення певного настрою або образу – образи, що створюються в рекламі можуть бути реальними або фантастичними.

    1. Вибір носіїв реклами. Процес формування системи каналів доставки рекламних повідомлень адресатам називається медіапланування. Він починається із визначення цілей реклами, цільової аудиторії, необхідної кількості рекламних контактів і передбачає вибір медіаканалу (телебачення, радіо) чи медіаносія (конкретна радіо- чи телепередача або випуск газети).

Основними критеріями вибору медіаканалу є:

      • максимальне охоплення цільової аудиторії;

      • відповідність каналу цілям рекламної кампанії;

      • співвідношення витрат (ефект реклами);

      • доступність каналу;

      • наявність альтернативних каналів.

    1. Складання графіка виходу реклами. Розробка графіків виходу реклами передбачає визначення часу та періодичності появи реклами в засобах масової інформації, тривалість демонстрування плакатів тощо. Тут враховують частоту появи на ринку нових покупців, частоту купівель, сезонність товару. Графіки можуть мати рівномірний або пульсуючий характер.

    2. Оцінювання ефективності реклами. Економічна ефективність реклами відповідно до економічних цілей визначається за рекламним прибутком та рекламним доходом. Оцінку досягнення комунікативних цілей реклами отримують до початку рекламної кампанії і після запуску реклами.

  1. Інформаційні товарні знаки: вимоги та класифікація


Інформаційні товарні знаки – це система умовних позначень у вигляді сукупності символів, емблем, піктограм, ідеограм та кодів, за допомогою яких частково реалізується більшість функцій товарного маркування.

Символ – у теорії комунікацій це елемент узгодженого набору матеріальних предметів, використовуваних для представлення знаків, тобто зображення, яке виступає від імені якогось предмету, котрий може мати зовсім іншу, відмінну від цього зображення форму (голуб – символ миру, сова – символ мудрості).

Емблема – це вид знаку за своїм змістом за своїм змістом досить близький до символу. Особливість емблеми в тому, що є умовним, символічним позначенням чогось нематеріального: поняття, ідеї, суспільно-громадської організації.

Піктограма – це зображення, яке використовується як символ в ранніх систе6мах писемності (малюнок півмісяця – позначення місяця, хвилясті лінії – води, зигзагоподібні лінії - гори). Якщо піктограми можуть трактуватися по різному, то їх значення необхідно дублювати текстом.

У поданні товарної інформації стосовно конкретних виробів піктограми можуть виконувати дві функції:

    1. перша полягає в тому, що вона як умовний малюнок або їх послідовність, відображає певні події, вигляд предметів в цілому, загальну будову виробу, схему. У цьому випадку передають тільки загальний зміст повідомлення і слугують переважно для полегшення його сприйняття і кращого запам’ятовування;

    2. друга реалізується у поданні конкретизованої інформації, що підкреслює типові або характерні риси об’єкту, його особливості, властивості тощо.

Ідеограма – це ідея, форма, образ і може вживатися у двох значеннях.

Перше – це стилізований символ або знак, який є представником певної ідеї або образу, не відтворюючи їх назви, наприклад такі графічні символи як: £, §, ™, %, № та ін.

Друге значення ідеограми пов’язане з ідеографією – видом писемності. Тут ідеограма – це нефонетичний символ, письмовий знак, який відповідає не звуку, а цілому слову чи словосполученню.

Код – є результатом кодування, тобто процесу представлення даних послідовністю символів, сигналів, кодів. Отже, це сукупність знаків і система певних правил, за допомогою яких інформація може бути представлена у вигляді набору з таких символів. Код слугує для передачі, обробки і запам’ятовування інформації: телеграфний код, генетичний, двійковий. Різновидами кодів є шифр, пароль, криптограма, артикул, індекс, штрих-код.

У товарознавстві кодом називають знак або сукупність знаків, які використовуються для позначення класифікаційного угрупування і об’єкта класифікації. Код товару служить для ідентифікації і розпізнавання його серед множини інших.

Штрих-код товару містить таку інформацію:

      • код країни-виробника;

      • код підприємства-виробника;

      • код виробу;

      • контрольне число.

Основні вимоги до інформаційних товарних знаків:

      • стислість знаків;

      • промовистість та наочність;

      • здатність до швидкого впізнавання;


Висновки і пропозиції
Магазин «Гефест» організовує свою роботу у відповідності до Закону України «Про підприємництво». Він зареєстрований у Луцькій міській раді народних депутатів і внесений до єдиного державного реєстру.

Магазин розташований у зручному житловому районі і виконує основну функцію – забезпечення місцевих жителів основними продуктами харчування.

Директор магазину здійснює координаційну діяльність, забезпечує дотримання порядку в магазині та керує процесом вивчення і прогнозування попиту.

В Україні інформаційна продукція та інформаційні послуги громадян та юридичних осіб, які займаються інформаційною діяльністю, можуть бути об’єктами товарних відносин, що регулюються чинним цивільним та іншими законодавствами.

В магазині для підвищення ефективності роботи та надання споживачам вичерпної інформації про товар використовують різноманітні засоби інформаційного забезпечення, в тому числі різні види реклами (зовнішню і внутрішню) та товарне маркування і кодування.

Оскільки для торгівлі як посередника отримання якісної інформації від виробників і надання її споживачам є одним із шляхів реалізації своєї безпосередньої функції, то в даному магазині намагаються забезпечити споживачів усією необхідною товарною інформацією, яка б захистила їх від потенційної шкоди, якої їм може завдати споживання недоброякісних товарів, і забезпечити, таким чином реалізацію їх прав.
Список літератури


        1. Балабанова Л.В. Маркетинг: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2004

        2. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. – К.: Лібра, 2004. – 712 с.

        3. Гарелик М.А., Ляндсман Р.Д. Организация, оборудование и технология продажи товаров. – М.: Экономика – 1989

        4. Гарелик М.А., Митина Л.А. Организация продажи продовольственных товаров. – М.: Экономика – 1985

        5. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика. Навч. посіб. – К.: Вища шк., 1994

        6. Котлер Ф. Основы маркетинга. Краткий курс.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 656 с.

        7. Ноздрева Р.Б., Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке. – М.: «Финансы и статистика»

        8. Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Комерчиская деятельность. – М.: Маркетинг – 1997

        9. Полікарпов І.С., Шумський О.В. Товарна інформація: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006

1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас