Ім'я файлу: ЗЗ у вихованні дітей.docx
Розширення: docx
Розмір: 133кб.
Дата: 03.05.2021

ДОПОВІДЬ НА ТЕМУ

«ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖЕННЯ У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ»
"Я не боюся ще і ще раз повторити: турбота про здоров'я дитини - це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили."

В.О. Сухомлинський
Діти – майбутнє кожної держави, перспектива її економічного, соціального та духовного розвитку. Кожна дитина має бути здоровою і щасливою, від цього залежить якість її життя. Якщо дитина має міцне здоров'я, повноцінний фізичний розвиток, багатий руховий досвід, це слугує твердим підґрунтям її подальшого розвитку, основою оволодіння загальнолюдськими цінностями, формування її розумового, творчого потенціалу та власного особистісного становлення.

Проблема збереження здоров’я дітей в усьому світі стає дедалі актуальнішою. Турботу викликає значне зменшення кількості абсолютно здорових дітей, зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання дитячої смертності. Також, дані свідчать, що протягом навчання збільшуються відхилення у стані здоров’я дітей, зростає кількість хронічних захворювань, погіршуються показники фізіологічного та психічного розвитку дітей та підлітків.

Тому одним з напрямків сучасної освіти є збереження духовного, фізичного, психічного здоров'я дітей, формування в них відповідального ставлення до власного життя. Виникає необхідність у формуванні здоров’язбережувальної компетентності дітей вже починаючи з дошкілля, та у використанні освітніх технологій, що полегшують формування нових знань, зберігаючи при цьому здоров'я дітям; забезпечують дитині можливість збереження здоров'я під час навчання у дошкільному закладі, а потім і у школі, формують в неї необхідні знання, уміння та навички щодо здорового способу життя, навчають використовувати їх у повсякденному житті.


Але що ж ми маємо на увазі під поняттям «здоров'я»?

З доров'я – поняття багатопланове. Це не лише відсутність хвороб, а й комфортне психологічне самопочуття, гарний настрій, високий рівень пристосування, благополуччя. Тобто це гармонійне поєднання фізичного, психічного, духовного і соціального здоров'я як результат самодисципліни, самопізнання, самореалізації на основі стійкої потреби бути здоровим.

Великого значення збереженню здоров'я дітей надавав В. Сухомлинський, який у своїх роботах розглядав такі засоби збереження та зміцнення здоров'я молоді, як ранкова гімнастика, рухова активність, ходьба босоніж, походи, праця взимку на свіжому повітрі, купання у відкритих водоймищах, режим харчування (застосування продуктів, багатих на вітаміни). Його увага акцентувалася на принципах збереження здоров'я дітей за допомогою профілактики, ранньої діагностики, ліквідації проблем зі здоров'ям, що виникають, раціонального харчування та зміни поведінки в аспекті збереження здоров'я. Здорове середовище у процесі навчання педагог пов'язував із гігієнічною та комфортною психологічною атмосферою, безпекою навчання. Вчений підкреслював, що здоров'я його вихованців залежить від виховного впливу на них учителів, способу життя молоді, валеологічного наповнення навчально-виховного процесу навчального закладу.

Саме педагоги узмозі допомогти усвідомити дітям, що здоров’я – це дар не тільки для людини, а й для суспільства; спонукати турбуватися про своє здоров’я; розвивати бажання підтримувати традиції здорового способу життя. Для цього під час навчально-виховного процесу учителю слід використовувати не тільки традиційні, а й інноваційні технології навчання, формувати здоров’язбережувальну компетентність.

Формування в дітей компетентного ставлення до власного здоров'я неможливе без реалізації всіх складових здоров'я шляхом впровадження різних здоров’язберігаючих технологій в освітній процес.

Реалізація фізичної складової здійснюється через:

♦ ранкову гімнастику, фізкультхвилинки, рухливі ігри, фізкультпаузи (оздоровчу рухливу діяльність);

♦ контроль та самоконтроль за правильною поставою під час письма, читання, ходіння тощо;

♦ використання вправ щодо профілактики сколіозу, запобіганню гіподинамії;

виконання дихальних вправ;

♦ виконання гімнастики для очей, точковий самомасаж біологічно активних точок обличчя й голови, щоб врешті «розбудити» дітей і створити відповідний робочий настрій на весь навчальний день;

♦ навчання народним засобам оздоровлення та профілактики захворювань;

♦ знання свого особистого рівня здоров’я;

♦навчання щодо дотримання режиму навчання, харчування, праці, відпочинку.

Реалізація соціальної складової здійснюється через:

♦ використання засобів, які сприяють інтересу до навчального матеріалу;

♦ створення умов для самовираження учнів;

♦ стимулювання аргументації відповідей;

♦ заохочування ініціативи учнів;

♦ розвиток інтуїції, творчої уяви учнів;

♦ зосередження уваги на якості мовлення;

♦ демонстрація правильного мовлення;

♦ своєчасне закінчення уроку;

♦ використання на уроці засобів: диференційованого навчання; проблемного навчання; діалогового навчання; рефлексивного навчання; колективної розумової діяльності;

♦ використання зв’язків з іншими предметами;

♦ використання матеріалу з інших сфер життєдіяльності;

♦ використання дидактичного матеріалу;

♦ надання різнорівневих домашніх завдань;

♦ ініціація різноманітних видів діяльності;

♦ здійснення взаємоконтролю;

♦ навчання дотриманню правил спілкування;

♦ формування вміння уникати конфліктних ситуацій за алгоритмом «Стій! Подумай! Прийми рішення!»;

♦ виховання гуманного ставлення до людей з фізичними вадами.

Реалізація психічної складової здійснюється через:

♦ створення сприятливого психологічного клімату на уроці;

дотримання позитивного мислення;

♦ демонстрацію ненасильницьких засобів навчання;

♦ формування вміння керувати своїми емоціями, почуттями;

♦ здійснення самооцінки, самоконтролю;

♦ здатність аналізувати наслідки дій шкідливих звичок тощо;

♦ музикотерапію;

♦ кольоротерапію.

Реалізація духовної складової здійснюється через:

♦ навчання доброзичливому ставленню до товаришів у класі, до учнів школи, до дорослих;

♦ навчання відповідальності за власні дії та вчинки;

♦ навчання висловлювати свої погляди щодо здорового способу життя;

♦навчання здатності бачити й сприймати прекрасне в житті, природі, мистецтві, літературі;

♦ навчання усвідомленню життєвих цінностей.

Застосування у роботі з дітьми здоров’язберігаючих педагогічних технологій підвищує результативність освітнього процесу, формує у педагогів і батьків цілісні орієнтації.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас