Завдання
Завдання №1
Громадяни України Юрац та Транаводова і громадянин Республіки Польща Дшасоба вирішили започаткувати в Україні юридичну особу. Кожний із них мав свої вимоги до такої юридичної особи. Так, Юрац наполягав на тому, що юридична особа не повинна мати великий статутний капітал, при цьому саме засновники юридичної особи повинні мати можливість вирішувати, чи можна учасникам вийти з такої юридичної особи і чи приймати нового учасника, Транаводова – на тому, що управління юридичною особою має бути відносно простим і не мати надмірного регулювання законодавством, а громадянин Дшасоба вважав, що управляти компанією має колегіальний орган управління, і всі члени такого органу мають одночасно підписувати будь-які документи такої юридичної особи.
З метою прийняття зваженого рішення про організаційно-правову форму вони вирішили звернутись за консультацією до юриста.
Студентам належить запропонувати принаймні дві організаційно-правові форми, що відповідатимуть критеріям засновників, а також пояснити відмінності між цими організаційно-правовими формами, переваги та недоліки кожної із них. Студентам треба бути готовим давати відповіді на уточнюючі запитання щодо відмінності запропонованих організаційно-правових форм від інших, що є поширеними в Україні.
Відповідь:
Як зазначає стаття 45 ГКУ засновник бізнесу самостійно вирішує, яку саме форму роботи обрати: «підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця».
ті, що не підходять:
Акціонерне Товариство — один з різновидів господарських товариств. Не підходить згідно зі статтею 26 Закону «Про господарські товариства», у якому йдеться про те, що «Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни», а один із майбутніх засновників (Дшасоба) юридичної особи — громадянин Республіки Польща, а не України.
Повне товариство і командитне товариство не підходять, адже управління характеризується, як досить важке. Це не підходить згідно з пропозицією Пані Транаводової, яка зазначає, що «управління юридичною особою повинно бути відносно простим».
те, що підходить:
Приватне підприємство:
Регулюється ГКУ, Якому присвячена стаття 113 цього кодексу, і в статті визначено лише поняття та склад учасників ПП.
Плюси:
засновниками можуть бути декілька фізичних осіб.
відсутність законодавчих вимог до розміру статутного фонду; усе інше не врегульоване законом тому можна в статуті все вписати, що потрібно
податкова система, — податок на прибуток, ПДВ, спрощена система.
учасники ПП не відповідають за зобов’язання ПП і несуть ризик збитків, пов’язаних з їх діяльністю, тільки в межах вартості своїх вкладів.
немає обмежень у кількості учасників
Мінуси:
може створюватися лише на основі приватної форми власності
Відсутність прямої вказівки закону, яка б чітко регулювала порядок його створення, вирішення внутрішніх питань, тобто ця організаційно-правова форма є найменш захищеною законодавством. Це погано, наприклад, якщо виникає корпоративний спір між учасниками, тоді його складно вирішувати.
через те, що діяльність ПП не врегульовано на законодавчому рівні, засновникам необхідно максимально деталізувати свою діяльність в установчих документах.
Наразі є наявність неоднозначного тлумачення норм законодавства щодо правового режиму майна ПП
ТОВ (Товариство з обмеженою відповідальністю):
Плюси:
Має власний ЗАКОН ПРО ТОВ
+ може бути будь-якої форми власності
засновниками можуть бути одна чи кілька фізичних осіб, також зареєструвати ТОВ може навіть громадянин іншої держави.
підприємцю не обов’язково вносити десятки тисяч гривень на формування статутного фонду до банку, він може скористатися наявним у нього майном. ( це підходить за проханням пана Юраца)
це одна з найкращих регламентованих форм бізнесу в Україні, вона є найбільш захищеною від рейдерських атак порівняно з іншими
вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.(глава 4 зу про тов»)
обмежена відповідальність. Учасник такого товариства не несе відповідальності за зобов’язання ТОВ, тобто, максимум, що він може втратити у разі банкрутства компанії — це його внесок до статутного капіталу
присутня можливість розширення
немає обмежень на види діяльності, якщо вони дозволені законодавством, обрати можна будь-який вид, головне — отримати ліцензію.
можлива спрощена система оподаткування.
можна обрати будь-яку назву для підприємства.
Закон «про ТОВ» містить доволі значну кількість норм диспозитивного характеру, що дає змогу учасникам врегульовувати свою діяльність в установчих документах на власний розсуд
З прийняттям закону було скасовано заборону щодо кількості учасників (100), зараз кількість учасників не обмежується
Мінуси:
- Реєстрація: необхідний великий пакет документів і розрахунковий рахунок. Необхідно розробити статут, сформувати статутний капітал, мати печатку.
Складна процедура ліквідації. Процедура передбачає ряд складних діють оформлення ліквідаційних документів, перевірка контролюючих органів, здача документів в архів.
Для виходу зі складу засновників товариства необхідно отримати згоду інших учасників.
Про вихід Стаття 24. Вихід учасника з товариства
1. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
2. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.
3. Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом.
4. Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою. (Хз чи це про те, якщо це встановлено статутом)
Управління є досить сильно врегульованим законодавством
Товариство з додатковою відповідальністю підходить: бо там те саме, окрім відповідальності (Учасники такого товариства несуть відповідальність також і власним майном у разі несплатоспроможності товариства)
Порада юриста: Щодо вибору між ПП та ТОВ, то краще обирати ТОВ, як більш регламентовану форму. Так, як бізнес вестимуть декілька партнерів, ТОВ дозволить чітко розмежувати сферу співпраці, відповідальності та отримання прибутків.