НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Реферат
з навчальної дисципліни «Тилове забезпечення»
на тему: «Завдання логістики в системі Державної прикордонної служби України»
Виконав
Слухач курсу очного навчання факультету підготовки керівних кадрів капітан Олександр МОРОЗ
м. Хмельницький 2021 р.
ЗМІСТ:
Розділ І
Вступ , історія виникнення терміну логістика…………………………….…..3
Функції логістики…………………..……………………………………………5
Розділ ІІ
Логістика в ДПСУ ……………………......................…..………………………7
Розділ ІІІ
Види тилового забезпечення.
Задачі, структура підрозділів тилового забезпечення ……………………….8
Розділ IV
Короткі висновки…………………………………………….…….…………..13
Розділ І
Темін «Логістика» історія виникнення
Логíстика (англ. logistics, від грец. λογιστική - облік) може розглядатися як:
наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв'язками;
галузь або функція в корпорації, завданням якої є забезпечення переміщення та зберігання продукції та сировини для забезпечення виробництва та продажу.
У найширшому сенсі логістикою називають будь-які процеси пов'язані з транспортуванням, зберіганням та обробкою будь-яких предметів.
Термін «логістика» був вперше застосований у військових операціях і стосувався насамперед процесів забезпечення армійських підрозділів. Останніми роками, однак, термін набув широкого вжитку в бізнесі й тепер асоціюється саме з корпоративною лексикою.
Сучасне уявлення про логістику сильно відрізняється від оригінального. Якщо раніше термін описував фізичний рух сировини і товарів, то тепер він включає планування, закупки, транспортування та зберігання. Подальшим розвитком логістики є термін управління ланцюгом поставок, що є свідченням зростаючого розуміння компаніями важливості координації всіх функцій і бізнес процесів.
Основним об'єктом управління логістики, як господарської діяльності, є матеріальний потік, що проходить по логістичному ланцюгу, починаючи від первинного джерела сировини через усі проміжні процеси аж до постачання готової продукції до кінцевого споживача. Об'єктами управління є також фінансові й інформаційні потоки.
Логістична система — адаптивна система із зворотним зв'язком, що виконує ті чи інші логістичні функції та операції, складається, переважно, з декількох підсистем і має досить розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем. Як логістичну систему можна розглядати промислове підприємство, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство тощо.
Логістична операція — відособлена сукупність дій, скеровану на перетворення матеріального та інформаційного потоку. Традиційними логістичними операціями вважаються: складування, транспортування, комплектація, навантаження, розвантаження, внутрішні переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів у виробничому процесі, а також збір, збереження та обробка даних інформаційного потоку.
Система з синергічними зв'язками забезпечує приріст загального ефекту кооперованих дій елементів системи до величини більшої, ніж сума ефектів тих самих елементів, що діють незалежно.
Об'єкт логістичних операцій та логістичних функцій — матеріальний потік. Являє собою сукупність сировини, матеріалів, складових частин, напівфабрикатів, готових виробів, що рухаються від постачальників через виробничі підрозділи до споживачів. Часто матеріальні потоки ототожнюють з вантажними потоками, оскільки більшість матеріалів переміщуються, як вантаж транспортними засобами. Інформаційний потік відповідає матеріальному потоку і розглядається як сукупність циркулюючих у логістичних системах, між ними та у відносинах із зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління та контролю за логістичними операціями.
Історія походження терміну
Слово «логістика» відоме ще з часів Римської імперії, де службовці, що займалися розподілом продуктів харчування, називалися «логістами» або «логістиками». Наукою логістика стала завдяки розвитку військової справи. Так, візантійський імператор Леон VI (865–912 рр.) вважав, що завданням логістики є сплачувати данину армії, належно постачати їй зброю і військове майно, вчасно й повною мірою піклуватися про її потреби та відповідно підготовляти кожен акт військового походу, робити правильний аналіз місцевості з огляду на пересування армії та сили супротивника й відповідно до цих функцій управляти та керувати, тобто розпоряджатися рухом і розподілом власних збройних сил.
Це визначення, не зважаючи на військову специфіку, має принципову схожість із сучасними формулюваннями завдань логістики. Тільки через 1000 років, у часи Другої світової війни, принципи логістики почали з успіхом втілювати в життя, коли в США, СРСР та інших країнах були виконані роботи з вивчення властивостей операцій управління матеріальними потоками. В ці роки були проведені дослідження, пов'язані з проблемами військового і типового фронтового постачання, розроблені математичні методи й моделі, котрі з часом дістали назву «дослідження операцій», завдяки чому вдалося організувати постійне постачання зброї для американської армії.
Першим автором праць з логістики вважають французького військового фахівця початку XIX ст. А. Г. Жоміні, котрий визначив логістику як «практичне мистецтво руху військ». Він також стверджував, що логістика стосується не тільки перевезень, а й планування, управління, постачання, визначення місць дислокації військ, будівництва мостів, шляхів тощо.
Логістику як науку у військових акціях використовував Наполеон. У розвинених країнах світу концепція логістики сформувалася наприкінці 70-х років внаслідок енергетичної кризи як розвиток ідей системного підходу до організації управління. Тепер деякі західні фахівці називають її мало не «новою філософією управління», «третім шляхом раціоналізації» і не безпідставно. Наприклад, у країнах Західної Європи близько 98% часу виробництва товару, з урахуванням доставки сировини і транспортування готової продукції, припадає на проходження його каналами матеріально-технічного забезпечення і здебільшого на зберігання. Власне на виробництво товарів витрачається лише 2% сумарного часу, а на транспортування — 5%. Крім того, у західноєвропейських країнах витрати на усі види діяльності з матеріально-технічного забезпечення становлять близько 13% вартості валового національного продукту. Структура цих витрат така: на транспортування — 41%, на зберігання товарів — 21%, на матеріальні запаси — 23%, на адміністративні витрати — 15%. Пошук шляхів скорочення витрат у цій галузі йде у напрямку вдосконалення управління постачанням, збутом, зберіганням товарів, поліпшення маркетингової діяльності і взаємодії постачальників, споживачів та посередників, зміни технології руху матеріальних потоків тощо. Концепція інтеграції цих процесів дістала назву «логістика».
Функції логістики
Виділяють два види функцій логістики згідно з її завданнями:
оперативні
координаційні
Оперативний характер функцій пов'язаний з безпосереднім управлінням матеріальних цінностей в сфері постачання, виробництва та розподілу.
До функцій логістичної координації відносять:
виявлення і аналіз потреб в матеріальних ресурсах різних фаз виробництва;
аналіз ринків, на яких проводить діяльність підприємство, і прогнозування поведінки інших джерел цих ринків;
обробка даних, що стосуються замовлень і потреб клієнтів;
оперативне планування з метою зниження запасів, не знижуючи ефективності виробничої та збутової діяльності фірми.
Отже тилове забезпечення є складовою частиною матеріально-технічного забезпечення бойових дій військ і полягає в проведенні командуванням, штабами, службами, частинами (підрозділами) тилу організаційно-практичних заходів щодо його видів: матеріального, транспортного, інженерно-аеродромного, аеродромно-технічного, ветеринарного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного і фінансового забезпечення з'єднань, частин і підрозділів з метою підтримання їх у боєздатному стані і створення сприятливих умов для виконання поставлених завдань.
Поняття "Військовий тил” розглядається у двох аспектах: по-перше, як конкретну штатну категорію (частини і підрозділи тилу у складі загальновійськових та інших з’єднань, частин і підрозділів); по-друге, як теорію, яка є системою наукових знань про закономірності побудови тилу з’єднань, частин, підрозділів і розвитку принципів їх тилового і по службах тилу технічного забезпечення в сучасному бою. Як система наукових знань, теорія військового тилу є складовою частиною загальної теорії Тилу Збройних Сил і такого важливого елементу логічної структури воєнного мистецтва, як загальна тактика. Загальна тактика висуває найбільш конкретні вимоги до військового тилу, визначає напрямки і являється воєнно-теоретичною базою його розвитку.
З метою систематизації завдань військового тилу їх можна умовно поділити на завдання щодо матеріального забезпечення та інші завдання тилу.
Основними завданнями військового тилу щодо матеріального забезпечення є: безпосереднє забезпечення з'єднань, частин і підрозділів матеріальними засобами; утримання встановлених запасів матеріальних засобів; підвезення матеріальних засобів (у тому числі і води), евакуація несправного і непотрібного для бою вітчизняного, а також трофейного озброєння, техніки і майна; заправлення бойової та іншої техніки пальним; організація харчування і забезпечення хлібом особового складу; лазнево-пральне обслуговування, а також ремонт, дезінфекція та дезінсекція речового майна.
До інших завдань тилу належать: технічне забезпечення з'єднань, частин і підрозділів по службах тилу; здійснення ветеринарного нагляду за забезпеченням частин і підрозділів продовольством; поховання полеглих у бою і померлих воїнів; забезпечення продовольством і обслуговування полонених до передачі їх за призначенням.
Розділ ІІ
Логістика в ДПСУ
Однією з форм захисту держави є охорона державного кордону, яку здійснює Державна прикордонна служба України. При виконанні цієї задачі прикордонні підрозділи потребують затрат матеріальних засобів різного призначення.
Задоволення всіх потреб підрозділів здійснюється організовано у встановленому порядку через департамент забезпечення ДПСУ.
Тил органів охорони державного кордону є складовою частиною прикордонного відомства. Чіткість його функціонування безпосередньо впливає на службу з охорони кордону, професійну підготовку персоналу, моральний стан та дисципліну.
Заходи із забезпечення та обслуговування підрозділів під час оперативно-службової діяльності об`єднанні в загальне поняття - тилове забезпечення.
Тилове забезпечення це комплекс заходів, спрямованих на задоволення матеріальних, транспортних, побутових та інших потреб органів та підрозділів охорони державного кордону з метою підтримання їх у готовності до дій, здійснення оперативно-службової діяльності.
Включає підготовку, розміщення, переміщення, управління, охорону підрозділів тилу, а також матеріальне, медичне, аеродромно-технічне, інженерно-аеродромне, ветеринарне, житлово-експлуатаційне, торговельно-побутове і фінансове забезпечення органів охорони державного кордону, загонів Морської охорони при здійсненні оперативно-службової діяльності.
Тилове забезпечення Державної прикордонної служби України покладається на тил.
Тил ДПСУ - сили і засоби, призначені для тилового і по відділеннях тилу технічного забезпечення Державної прикордонної служби в умовах оперативно-службової діяльності з охорони державного кордону. є сполучною ланкою між ДПСУ і економікою держави.
Тил Державної прикордонної служби України включає:
центральну базу зберігання (м. Узин: прод., реч., КЕВ; м. Попельна, м. Котовськ - ПММ);
військові шпиталі (Київ, Львів, Одеса);
тил і підрозділи забезпечення органів охорони державного кордону з усіма запасами матеріальних засобів.
Завданнями тилу є:
безпосереднє повсякденне матеріальне забезпечення органів та підрозділів охорони державного кордону;
утримання в органах охорони державного кордону, Морській охороні встановлених запасів за всіма видами матеріального забезпечення;
експлуатація, ремонт казармено-житлового фонду (КЖФ) органів і підрозділів охорони державного кордону, Морської охорони, побудова нових об’єктів;
організація медичного забезпечення;
організація ветеринарного забезпечення;
виконання заходів технічного забезпечення органів та підрозділів охорони державного кордону по службах тилу.
До тилу органів охорони кордону пред'являються такі вимоги.
Повна відповідність готовності тилу органів охорони державного кордону готовності підрозділів охорони державного кордону, які забезпечуються. (Якщо орган охорони державного кордону знаходиться у стані певної готовності до майбутніх дій, то в підрозділах тилового забезпечення повинні бути проведені відповідні заходи щодо приведення їх в аналогічну ступінь готовності).
Можливості підрозділів тилового забезпечення до автономного виконання завдань наявними силами з реалізації питань підвозу, евакуації і матеріального забезпечення. (Це видно на прикладі прикордонного загону. Так, наявні запаси матеріальних засобів у прикз дають можливість заступнику начальника загону - начальнику відділу забезпечення, використовуючи тилові підрозділи, а також запаси матеріальних засобів, що знаходяться на складах, автономно забезпечувати підрозділи охорони державного кордону певний час, при цьому не використовувати власний транспорт для здійснення підвозу матеріальних засобів з вищестоящого органу забезпечення.
Висока рухливість і можливість до маневру сил та засобів тилових підрозділів тилового забезпечення.
Постійний розвиток тилу з метою його удосконалення.
Підтримка високого технічного рівня відділень і підрозділів тилового забезпечення, укомплектування їх новими зразками техніки і майна.
Відповідність можливостей тилових відділень і підрозділів забезпечення об`єму завдань, які вони мають виконувати
Розділ ІІІ
Види тилового забезпечення. Задачі, структура підрозділів тилового забезпечення
Успішне виконання Державною прикордонною службою України завдань з охорони державного кордону залежить від всебічного тилового забезпечення - підвозу матеріальних засобів до органів і підрозділів охорони державного кордону, проведенні ремонту і евакуації зброї, техніки, у наданні медичної допомоги хворим.
За видами тилове забезпечення у прикордонному загоні поділяється на:
матеріальне (продовольче, речове, пально-мастильні матеріали);
медичне;
ветеринарне;
житлово-експлуатаційне;
фінансове.
Організація тилового забезпечення включає:
проведення комплексу заходів з підготовки тилу;
визначення порядку розташування і переміщення всіх сил та засобів;
вибір шляхів підвозу та евакуації;
підготовку та організацію централізованого використання транспортних засобів для забезпечення всіх видів перевезень;
організацію погоджених дій сил і засобів тилу та інших відділень з тилового забезпечення підрозділів;
організацію захисту, охорони об`єктів тилу;
управління тилом;
організацію використання місцевої економічної бази (ресурсів).
Тилове забезпечення організовується і здійснюється у відповідності до рішення начальника прикордонного загону на охорону державного кордону в тісній взаємодії з іншими видами забезпечення
Підставою для організації тилового забезпечення є рішення начальника прикордонного загону та його розпорядження з організації тилового забезпечення, а також розпорядження старшого начальника з цих питань.
Управління тилом начальник прикордонного загону здійснює особисто, через штаб, заступника начальника прикордонного – начальника відділу забезпечення.
Матеріальне забезпечення в прикордонному загоні організовується і здійснюється з метою своєчасного і повного задоволення потреб підрозділів у матеріальних засобах (озброєння та техніки, боєприпасах, пальному, продовольстві, речовому, медичному, інженерному, хімічному, квартирному і іншому майні, матеріалах та спеціальних рідинах різноманітного призначення), а також у воді.
Матеріальне забезпечення в відділеннях тилу організовується заступником начальника прикордонного загону – начальником відділу забезпечення, в технічних або інших відділеннях - заступником начальника прикордонного загону з озброєння та начальниками відповідних відділень.
Забезпечення матеріальними засобами здійснюється за планами і розпорядженнями старших начальників на підставі донесень по тилу і заявок
підрозділів охорони державного кордону.
Розташування, медичне забезпечення, харчування персоналу підрозділів, які тимчасово придані прикордонному загону здійснюється силами та засобами прикордонного загону, а екіпажів літаків (вертольотів), катерів Морської охорони, а також забезпечення їх боєприпасами, пальним в порядку, встановленому старшим начальником.
Підвіз матеріальних засобів планується й організується заступником начальника прикордонного загону - начальником відділу забезпечення згідно з рішенням начальника прикордонного загону, завданнями підрозділів, їх матеріальними потребами і наявністю матеріальних запасів у прикордонному загоні, а також з урахуванням заявок від відділів прикордонної служби і відділень та даних про положення і стан транспорту підвозу. Начальники відділень несуть відповідальність за своєчасну підготовку матеріальних засобів до перевезень, їх завантаження на транспорт і відправку за призначенням. Підвіз матеріальних засобів у підрозділах здійснюється автотранспортом прикордонного загону, а в окремих випадках з притягненням автотранспорту відділу прикордонної служби.
Медичне забезпечення організовується і здійснюється з метою збереження та зміцнення здоров`я персоналу, надання медичної допомоги персоналу, його лікування і швидкого відновлення працездатності після захворювань і травм. Воно включає: санітарно-гігієнічні, протиепідемічні, лікувально-профілактичні заходи, медичне постачання, заходи відділення охорони здоров`я з захисту персоналу від зброї масового ураження. За організацією і здійснення медичного забезпечення несе відповідальність начальник відділення охорони здоров`я органу охорони державного кордону.
Ветеринарне забезпечення організовується і здійснюється з метою збереження здатності персоналу до виконання завдань, запобігання і ліквідації хвороб службових тварин. Воно включає: ветеринарний контроль за станом службових тварин, ветеринарно-профілактичний, ветеринарно-санітарний нагляд за забезпеченням підрозділів продовольством й фуражем; заходи відділення ветеринарної медицини із захисту тварин від зброї масового ураження.
Організовує і несе відповідальність за ветеринарне забезпечення начальник відділення ветеринарної медицини прикордонного загону.
Житлово-експлуатаційне забезпечення організовується і здійснюється з метою створення належних житлово-побутових умов для персоналу під час розквартирування і тимчасового розташування. Воно включає: надання підрозділам прикордонного загону казармено-житлового фонду, комунальних споруд і всіх видів комунальних послуг, технічну експлуатацію і ремонт казармено-житлового фонду, комунальних споруд.
Фінансове забезпечення організовується і здійснюється з метою своєчасного і повного задоволення потреб підрозділів прикордонного загону в грошових коштах. Воно включає: фінансове планування та фінансування підрозділів; отримання, зберігання, ощадливе й доцільне витрачання коштів, фінансовий контроль, облік і звітність, організовує і несе відповідальність за фінансове забезпечення начальник фінансово-економічного відділення органу охорони державного кордону.
Технічне забезпечення по службам тилу полягає в підтриманні у справному стані, постійній готовності до використання техніки тилу. Основу технічного забезпечення по відділеннях тилу складає попереджувальна система технічного забезпечення і ремонтно-відновлювальні роботи. Слід зазначити, що матеріальне, медичне, ветеринарне забезпечення здійснюється завжди в повному обсязі та за будь-яких обставин. Об’єм робіт за іншими видами тилового забезпечення буде мати значні коливання в залежності від обстановки.
Для тилового забезпечення підрозділів охорони державного кордону повинні бути в наявності певні сили і засоби, як штатні, так і позаштатні, вони складають тил органу охорони державного кордону. У Регіональному Управлінні, та Департаменті забезпечення ці сили і засоби складають тил оперативної ланки.
До складу тилу органу охорони державного кордону входять:
продовольче відділення;
речове відділення;
відділення ветеринарної медицини;
відділення ПММ;
житлово – експлуатаційне відділення;
підрозділи забезпечення – РМЗ (взвод матеріального забезпечення), (Краматорський загін), а також ветеринарний лазарет, медичний пункт.
До складу РМЗ входять: автомобільні взводи, господарський взвод (їдальня, відділення обслуговування, господарська група, склади, центральна котельня).
Розділ ІV
Короткі висновки
Розвиток системи тилового забезпечення спрямовуватиметься на:
раціоналізацію фінансових витрат на утримання органів охорони державного кордону, Морської охорони, органів забезпечення та навчальних закладів шляхом запровадження механізмів максимального використання ними послуг місцевих (регіональних) товаровиробників, постачальницьких та обслуговуючих організацій;
мінімальне залучення підрозділів охорони державного кордону до виконання ними функцій забезпечення та господарської діяльності.
Таким чином, всебічне та безперервне тилове забезпечення є однією з вирішальних умов успішного вирішення завдань, які стоять перед Державною прикордонною службою України, та найважливішим обов`язком начальників (командирів) всіх ступенів.
Станом на сьогодні в нашій країні створюється єдина ефективна система логістичного забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів, як у мирний, так і у воєнний час, яка повинна функціонувати відповідно до стандартів НАТО і здатна якісно співпрацювати зі збройними силами інших держав-членів НАТО та Євросоюзу. Тому питання військової логістики, як одного з важливіших та основних компонентів військових операцій, є актуальними.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України «Про Державну прикордонну службу України».
2. Закон України «Про державний кордон України».
3. https://uk.wikipedia.org/
4. Наказ Адміністрації ДПСУ від 14.12.2015 р. № 209 «Про затвердження Концепції та Програми розвитку авіації Державної прикордонної служби України на період до 2020 року».
5. Статут Державної прикордонної служби з охорони державного кордону України, частина 1, прикордонний загін (проект), Хмельницький – 2004. Інв. № 704.
6. Наказ Адміністрації ДПСУ від 15.02.2005 р. № 116 «Про затвердження Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України».