Завдання № 1.
У Зборівській битві козаки фактично отримали перемогу. Уклався Зборівський договір, котрий можна вважати першим кроком козаків (чи взагалі української нації) до омріяної незалежності. Звичайно ж, воно так зразу не було. Якщо звернутися до Зборівського договору, то територія, яка тепер належатиме суто козакам буде: Київське, Чернігівське та Брацславське воєводства.
І власне перше, що отримує козацька держава за даним договором це свою територію (яку визнає польський король, і яка навіть була надрукована на тогочасній карті Європи).
Друге, що важливо зазначити це те, що зрівнюються в правах православні та католики, тобто конфесія, яку сповідують козаки тепер також визнана (а це насправді дуже важливо, бо ця козацька відданість православному Богослужінні, в якомусь сенсі виокремлювала козаків від поляків). Якщо трішки зачепити недоліки чи невигоди для козаків, то вони також були. Насамперед, це обмеження території, також був заведений реєстр на 40 тис. козаків і найголовніше, це те, що на козацькій території діяла польська адміністрація, а це означає, що козацька держава ще не є повноцінно незалежною, вона – автономна.
Підсумовуючи, за Зборівським договором козацька держава це територія з своїм окремим правителем з своїм населенням, яке має окрему конфесію.
Завдання № 2.
У чому полягали особливості політико-адміністративного поділу козацької держави?
Чому такий устрій дублював іррегулярну структуру козацького війська?
Чим такий устрій був особливим і чим відрізнявся від поділів Речі Посполитої, Московії чи ін. держав латинської Європи?
Якщо говорити про політико-адміністративний поділ козацької держави, то важливо сказати, що це не є нове явище створене козаками. Оскільки, на територіях великий вплив на все мала Річ Посполита, то відповідно козаки (навіть попри те, що з поляками і боролися) багато від неї перейняли. Тому, сам корінь, саму суть політики, поділу, військової політики козаки скопіювали з Речі Посполитої. Попри те що саму суть політики козаки скопіювали, ми можемо прослідкувати велику кількість суттєвих відмінностей та особливостей. Власне найперша особливість, яка помічається – це території. У козацької держави на відміну від Речі Посполитої не такі величезні території, відповідно козацькими полками та сотнями було дуже легко керувати, адже інформація та комунікація була набагато швидшою.
Керував козацькою державою демократично обраний уряд, проте виборче право мали тільки столичні військові, тобто ті хто перебував на Січі. Військовий табір був поділений на курені в яких збиралися земляки і таким чином забезпечувалось регіональне представництво. Уряд, який називався «Кіш» очолював кошовий і до складу самого уряду також входили: генеральний писар, генеральний осавул, генеральний суддя, хорунжий, бунчужний, отамани та ін. Якщо з’являлась потреба організувати військовий похід, то призначався командувач походу – гетьман. Проте під час походу військо в будь-який момент могло скинути гетьмана, обравши іншого, не питаючи згоди уряду.
Загалом, можна сказати що козацька держава це суміш республіканського та авторитарного типів правління. Вищу владу представляли гетьман та рада генеральної старшини, але згодом функціональність ради та старшини зменшувалась і Хмельницький більшість справ вирішував самотужки або робила це старшинська влада. Чи такі подібні речі відбувались на той момент в Речі Посполитій чи взагалі в Європі? Власне, що це тяжко уявити, бо без шляхти чогось важливого вирішуватись не могло. Якщо прослідкувати майбутні події в козацькій державі, то наступні гетьмани (напр. Самойлович, Ігнатович, Дорошенко…) вестимуть авторитарний спосіб правління і тут вже починає проявлятися і олігархічність. І як я вже зазначала вище, це суттєва відмінність козацької держави від латинської Європи – козаки починають переходити на більш авторитарний режим, а Європа таки лишається демократичною.
Завдання № 3.
Переглянувши уривок розмови із професором С. Плохієм мене зацікавили дві його тези:
«Ми б мали іншу назву, якщо б не існувало козаків» (тобто Україна по-іншому би називалась).
«Козаки це повстанці, воїни, грабіжники, торгівці. Як вікінги в свій час».
У мене виникає питання пов’язане із другою тезою С. Плохія. Якщо козаки це в основному повстанці та воїни, то чи можемо ми називати козаків репрезентативною верствою чи історичною нацією?
Насправді пізніше у відео С. Плохій згадує й те, що козаки у 18 ст. це вже еліта та аристократія, проте в мене все одно виникають сумніви, бо козакам таки не вдалось вистояти і їхню політичну свідомість та культуру поглинає інша держава.