Завдання 1
1.Умови Варшавського договору ( 21 квітня 1920 р.)
Польський уряд визнав незалежність УНР та Директорію УНР на чолі зі С. Петлюрою верховною владою в УНР. В обмін на це Польща отримала Східну Галичину, Західну Волинь, Холмщину, Підляшшя, Полісся.
Хронологя подій спільного наступу військ УНР і поляків проти більшовиків.
25 квітня 1920 р. розпочався наступ об’єднаних українсько-польських військ на Правобережну Україну, під час якого вже 7 травня вони оволоділи Києвом. 12 червня 1920 р. польські війська залишили Київ. Перед загрозою окупації поляки провели додаткові мобілізації та, отримавши допомогу від Франції, завдали Червоній армії нищівної поразки і відкинули її за річку Буг.
Умови Ризького мирного договору.
12 жовтня 1920 р. польський і російський уряди уклали перемир’я, а згодом Ризький мирний договір, підписаний делегаціями Польщі та РС Ф РР і УСРР 18 березня 1921 р. Згідно з його умовами, Польща визнала УСРР. До неї відходили Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь і Західне Полісся. Інша частина Правобережної України залишалася за УСРР.
2.Чим завершилося протистояння між більшовиками і білогвардійцями?
7 листопада 1920 р. розпочався кровопролитний штурм Перекопа, в ході якого Червона армія прорвала оборону білогвардійців та увірвалася в Крим. Доля більшості тих, хто залишився, склалася трагічно. Офіцерів, котрі припинили опір самостійно або повірили більшовицькій владі, що обіцяла амністію, знищили усіх. «Червоний терор» у Криму тривав більше тижня. Кількість людей, яких знищили більшовики, за даними історичних джерел, — приблизно 50 тис. осіб, хоча називають і цифру 150 тис. осіб.
Яка доля чекала на Н.Махно і махновців?
Застосовуючи партизанську тактику боротьби, махновці зуміли опиратися більшовикам аж до осені 1921 р. Проте репресії та загроза голоду спричинили поступове спадання повстанського руху. Відтак у серпні 1921 р. Н. Махно із невеликою групою прибічників перейшов кордон із Румунією.
3.Другий Зимовий похід-хронологія подій.
-Армія УНР утворила спільний антибільшовицький фронт із колишніми противниками — білогвардійцями. їм вдалося увійти до м. Проскурів (нині Хмельницький).
-1920 р. українські збройні сили перейшли кордон з Польщею, де були інтерновані польським урядом.
-Частина бійців, які опинилися на польській території, утворили повстанську армію під орудою Юрія Тютюнника і продовжили боротьбу. У листопаді 1921 р. відбувся Другий Зимовий похід військ УНР на Правобережну Україну з метою повалення більшовицької влади.
-Біля містечка Базар на Житомирщині ці загони оточили і розгромили більшовики.
-Другий Зимовий поход закінчився поразкою військ УНР,Україна була окупована більшовицькою Росією, яка фактично встановила колоніальний режим у формі УСРР.
-Українські землі були розділені між чотирма країнами — більшовицькою Росією, Польщею, Румунією, Чехословаччиною.
Завдання 2
Головні дати та події:
- 6 жовтня 1918 р. — відкрито перший державний український університет у Києві;
- 22 жовтня 1918 р.— відкрито український університет у Кам’янці-Подільську;
- 24 листопада 1918 р. — відкрито Українську Академію наук (УАН);
- липень 1919 р. — Раднарком УСРР прийняв «Положення про єдину трудову школу УСРР»;
- 1921 р. — утворено Всеукраїнську надзвичайну комісію з боротьби із неписьменністю.
1. Як називалися національні культурно-освітні товариства? Чим вони займалися?
Національні культурно-ос вітні організації — «Просвіти».Вони створювали бібліотеки, хорові колективи, лекторії, налагоджували видавничу справу, розповсюджували українські книги, газети, журнали. Вони залучали до визвольної боротьби тисячі раніше байдужих до національної справи українців.
2. Які зміни відбулись у середовищі інтелігенції?
Непристосована до життя у виняткових умовах війни, господарської розрухи, хронічного дефіциту ,там,де культура втратила традиційні джерела існування, а інтелектуальна праця — свою престижність,інтелігенція першою ставала жертвою побутових негараздів, а надмірна політизація штовхала її представників у епіцентр політичної боротьби, що супроводжувалась особливо великими жертвами. Тому втрати серед освічених людей у 1917-1921 рр. були значними. Водночас тисячі висококваліфікованих фахівців, учених, діячів культури емігрували за кордон. Натомість інтелігенція інтенсивно поповнювалася за рахунок інших соціальних верств, які вносили в її свідомість свої настрої і сподівання.
3. Які політичні режими займались українізацією освіти? У чому це проявлялося?
Українізацію освіти проводили У HP, Українська Держава. За ініціативою УЦР засноване Українське товариство шкільної освіти на чолі з відомим науковцем і педагогом Іваном Стешенком.
За порівняно короткий період було розроблено план українізації школи, на приватні та державні кошти засновано 53 гімназії, укладено навчальні програми для початкових шкіл. Українські учителі утворили Всеукраїнську учительську спілку. Для організації методичної допомоги, професійних порад учителям видавали часопис «Вільна Українська школа».
4. Як більшовики реорганізовували систему освіти?
У липні 1919 р. Раднарком УСРР прийняв «Положення про єдину трудову школу Української СРР», за яким у республіці впроваджували обов’язкове безплатне навчання для всіх дітей віком від 7 до 16 років.
5. Які зміни відбулись у вищій школі за більшовицької влади?
Раднаркому У СРР були ліквідовані права і привілеї, надані дипломами про вищу освіту, скасовані вчені ступені та звання, для всіх запроваджена єдина посада — викладач, для молодших викладачів — асистент. За новими правилами, вступ до вищої школи став вільним і не потребував свідоцтва не лише про середню, а й будь яку освіту взагалі.Для робітників і селян які брали активну участь у революційній боротьбі відмінили вступні іспити, скасували плату за навчання, а студенти отримували стипендію. Знизився рівень викладацького складу, який часто поповнювали малокомпетентні, нерідко випадкові люди, які не мали досвіду роботи у вищій школі.
6. Назвіть імена відомих науковців, які залишилися працювати в Україні.
Хімік Лев Писаржевський, філолог, історик і сходознавець Агатангел Кримський, історики Дмитро Баталій, Владислав Бузескул, гідромеханік Георгій Проскура, математики Дмитро Граве і Михайло Кравчук.
7. Коли було відкрито УАН? Хто її очолив?
24 листопада 1918 р., за Гетьманату, було урочисто відкрито Українську Академію наук (УАН). її очолив учений зі світовим ім’ям Володимир Вернадський. Першими дійсними членами (академіками) були обрані В. Вернадський (президент), А. Кримський (неодмінний секретар), Д. Багалій, М. Кащенко, В. Косинський, О. Левицький, М. Петров, С. Смаль-Стоцький, Ф. Тарановський, С. Тимошенко, М. ТуганБарановський, П. Тутковський.
8. Таблиця
| Галузь культури | Визначні представники | Здобутки/назви творів |
| Література | Олександр Олесь, Остап Вишня, Володимир Сосюра, Григорій Чупринка. Андрій Головко, Олесь Донченко, Іван Ле, Петро Панч. Романтизм : Володимир Сосюра, Василь Чумак, Василь Еллан-Блакитний. Неокласики: Микола Зеров, Павло Филипович, Максим Рильський, Михайло ДрайХмара, Юрій Клен (Освальд Бурґардт) Символісти: Павло Тичина, Яків Савченко, Дмитро Загул. «Панфутуризм»: Михайло Семенко | Збірки поезій В. Чумака «Заспів» та В. Еллана-Блакитного «Удари молота і серця» поема П. Тичини «Золотий гомін» |
| Театр | Гнат Юра Лесь Курбас | «Гайдамаки» за однойменною поемою Т. Шевченка. |
| Музика | Олександр Горілий, Нестор Городовенко, Кирило Стеценко та Олександр Кошиць. Відомі композитори — Кирило Стеценко, Микола Леонтович, Пилип Козицький, Левко Ревуцький, Яків Степовий, Григорій Верьовка, Борис Лятошинський. | Державна українська мандрівна капела («ДУМ К А ») якою керував Нестор Городовенко. 1919 р. Українська республіканська капела (У РК ). |