Ім'я файлу: Гаджій А. О. 12 група - ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ № 1 (15 балів).do
Розширення: docx
Розмір: 12кб.
Дата: 02.11.2020
Пов'язані файли:
Титулка.docx
мова для академ.docx
ІНДИВІД.docx

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ № 1 (15 балів)
Виконала:

студентка 12 групи факультету економіки

управління підприємством

Гаджій А. О.

Завдання 1 (10 балів)
Актуальність теми. Питання невласне прямої мови здавна досліджували й досліджують багато мовознавців, зокрема: Т. Вавринюк, В. Ващенко, Б. М. Рінберг, Г. А. Рустамова, О. Селіванова, К. Ф. Шульжук та інші. Проте проблема прямої мови в українській лінгвістичній літературі мало розроблена. Деякі мовознавці вважають невласне пряму мову третьою формою передавання чужої мови, що посідає проміжне місце між авторською й чужою мовою. А в деяких лінгвістів взагалі такого поняття немає. Отже в сучасному як вітчизняному, так і в зарубіжному мовознавстві відсутній єдиний погляд навіть на терміни, що називають складники синтаксичних структур (репліки, чужа мова, слова автора, ремарки), тому це питання вимагає подальшого вивчення. На сьогодні залишається актуальною царина вивчення стилістики, тексту та видів мови, що неодмінно супроводжують будь-який текст. Ця структура досить часто є складовою з точки зору її перекладу. А тому й досі залишаються актуальними дискусії та проблеми, пов'язані з цією формою.

Мета роботи - узагальнити інформацію щодо способів передачі невласне прямої мови, засоби вираження, особливості використання.

Завдання роботи:

  1. Опрацювати роботи мовознавців про способи передачі невласне прямої мови, засоби вираження, особливості використання.

  2. Охарактеризувати основні особливості структури невласне прямої мови.

  3. Розглянути кілька прикладів використання невласне прямої мови в тексті.

  4. Донести до широкого загалу інформацію про третій спосіб передавання чужої мови, значення якого стане запорукою успішного спілкування та роботи з текстом.

Об'єктом роботи є невласне пряма мова.

Предметом роботи є основні особливості структури невласне прямої мови.

Методи дослідження: аналіз наукової літератури, порівняння, аналіз і синтез, узагальнення результатів дослідження.

Огляд літератури. Тему невласне прямої мови у своїх працях висвітлювали наступні мовознавці та лінгвісти: Т. І. Вовринюк “Невласне пряма мова як засіб суб'єктивації тексту”, В. С. Ващенко “Стилістичні явища в українській мові: Посібник для студентів філологічних факультетів університетів”, Н. Ф. Королевич «Невласне пряма мова в романі А. Головка “Бур’ян” ».

Практична цінність роботи. Сьогодні, коли в суспільному житті посилюється важливість усної комунікації й відчутною стає криза довір'я до передавання інформації за допомогою друкованого слова, пізнання засобів передавання чужого мовлення стає важливою проблемою мовної практики, що вимагає й відповідного наукового узагальнення. Роботу призначено для використання на факультативних заняттях.

Отже, лінгвістичною категорією чужого мовлення цікавились і цікавляться переважна кількість лінгвістів, проте не всі вони дають чітке його визначення.

Невласне пряме мовлення - явище складне та багатогранне, що призводить до неоднозначності його наукової інтерпретації та незвичайний різнобій у термінології цього явища, а тому викликає особливий науковий інтерес для дослідників художнього тексту.

На думку мовознавців, синтаксична особливість невласне прямої мови далі потребує глибоких досліджень.

Невласне пряма мова допомагає зближенню авторського описового викладу з розмовною мовою персонажів і служить засобом уникнення одноманітності синтаксичного вираження, створюваного довгими, однотипно збудованими діалогами.

Конструкції з невласне прямою мовою мають багато способів вираження. Вони дають змогу не тільки відтворити чужу мову, зберігши в ній індивідуальні особливості мови героїв. а й повніше і глибше, ніж за допомогою інших засобів, виразити думки і прагненн героїв. Широкі стилістичні можливості, виразність і яскравість, емоційне багатство й образність невласне прямої мови сприяє оживленню розповіді, надає особливої обємності та місткості твору. Основна перевага невласне прямої мови й основний сенс її як художнього прийому в тому, що вона дає можливість поєднувати суб'єктивні плани автора й героя.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Вавринюк Т. І. Невласне пряма мова як засіб суб’єктивації тексту/Т. І. Вавринюк//Мандрівець.-2004.-№2.-С. 45-47.

  2. Ващенко В. С. Стилістичні явища в українській мові: Посібник для студентів філологічних факультетів університетів/В. С. Вавринюк. - Харків, 1958. - 358 с.

  3. Королевич Н. Ф. Невласне пряма мова в романі А. Головка “Бур’ян”/Н. Ф. Королевич//Синтаксична наукова думка.-1968.-С. 163-167.


Завдання 2 (5 балів)
Питальний план

  1. У чому полягає зміст терміну “академічна відповідальність”

  2. Яким чином Закон України контролює академічну відповідальність науковців

  3. Хто притягується до “академічної відповідальності”

  4. Як функціонує академічна відповідальність у інших країнах

  5. Які позитивні та негативні сторони явища “академічної відповідальності”

  6. Яким чином підтримувати академічну доброчесність

  7. Як протидіяти поширенню плагіату

Називний план

  1. Основні складники поняття “академічна відповідальність”

  2. Закон України і академічна відповідальність

  3. Особи, які несуть академічну відповідальність

  4. Зарубіжні країни та академічна відповідальність

  5. Плюси та недоліки явища академічної відповідальності

  6. Способи підтримки академічної доброчесності

  7. Протидія поширенню плагіату

Тезовий план

  1. Суб’єктами академічної відповідальності є всі члени академічної спільноти й академічні інституції, а її об’єктом – академічна діяльність. Предметом такої відповідальності може бути адміністративна, фінансова, дослідницька, викладацька діяльність. У зв’язку з цим варто розрізняти зовнішню і внутрішню відповідальність.

  2. Законом україни пунктом 5 статті 42 «Академічна доброчесність» визначається, що за порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до академічної відповідальності.

  3. Види «академічної відповідальності» застосовуються до осіб, коли вони допустили академічний плагіат, самоплагіат, фабрикацію, фальсифікацію, списування, обман, хабарництво чи необ’єктивне оцінювання (частина 4 статті 42 Закону України «Про освіту»).

  4. В окремих зарубіжних країнах академічна відповідальність застосовується й за інші «зловживання», зокрема academic misconduct, dishonesty (професорська нечесність), що означає зловживання окремими представниками професорсько-викладацького складу своїми службовими обов’язками з метою примусу й тиску на колег чи студентів.

  5. Академічна доброчесність, з одного боку, є складною міждисциплінарною категорією, яка поєднує в собі етичні норми й правила поведінки людини в освітньо-науковому середовищі та механізми й інструменти, за допомогою яких останні реалізуються на практиці. З іншого – існує цілий комплекс чинників, передусім морально-культурних, інституційних, освітньо-виховних, які впливають ззовні чи зсередини на університет, визначаючи його спроможність і прагнення протидіяти академічній нечесності.

  6. Підтримка академічної доброчесності має відбуватися через продукування процедур, що сприятимуть на інституційному рівні прозорій комунікації членів академічної спільноти.

  7. Плагіат має розглядатися як один із різновидів псевдонаукової діяльності та вдавання науково-дослідної роботи.

Бібліографічний опис

  1. Сопова Д. О. Академічна доброчесність у системі підготовки майбутнього педагога/Д. О. Сопова//Неперервна професійна освіта: теорія і практика (серія: педагогічні науки).-2018.-№3-4 (56-57).-С. 52-56.

  2. Маслова Н. Г. Академічна свобода і академічна відповідальність/Н.Г. Маслова//Науковий вісник Ужгородського національного університету.-2017.-№43.-С. 72-76

  3. Академічна доброчесність у вищій освіті: місія неможлива. Режим доступу:

http://education-ua.org/ua/draft-regulations/1116-analitichnij-zvit-pro-kruglijstil-akademichna-dobrochesnist-u-vishchij-osvitimisiya-nemozhliva
скачати

© Усі права захищені
написати до нас