Лабораторна робота 1
Тема: Застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення ефективності навчання
Мета: ознайомитися із способами та засобами застосування інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення ефективності навчання, у самостійній та позааудиторній роботі.
Відповіді на контрольні запитання:
1. Чи можна ототожнювати поняття «комп’ютерна технологія навчання» та
«інформаційна технологія», відповідь обґрунтувати.
Не можна ототожнювати, тому що поняття технології інформатизації освіти значно ширше, ніж тільки технологія використання інформаційних і комунікаційних технологій у сфері освіти.
2. Які перспективи розвитку Інтернет, як ці перспективи можуть вплинути на
навчальний процес ВНЗ?
Головною якістю Інтернет є наявність величезної кількості інформації різними мовами. Така інформація не призначена безпосередньо для застосування в якості
навчального матеріалу, проте, для багатьох користувачів можливість роботи в Інтернеті
на заняттях слугує важливим мотивом їхньої поведінки.
3. Які послуги надає Інтернет, яку користь від них може одержати викладач,
студент?
Комп’ютер надає викладачу можливість здійснення індивідуалізації та диференціації
навчання. Сам комп’ютер виступає в ролі доброзичливого інструктора-машини. Крім того, комп’ютер гарантує конфіденційність, користувач має можливість бачити свої
помилки, здійснювати відповідне їх коригування, бачити свої результати. При цьому самооцінка студента не знижується, а на заняттях створюється психологічно комфортна атмосфера. Використання комп’ютерних ІКТ забезпечує інтерактивність навчання, що здійснюється за рахунок прямого та зворотного зв’язку зі студентами, курсантами або учнями під час виконання вправ, лабораторних і практичних робіт. Ураховуючи те, що студенти самі
визначають темп роботи, відкривається можливість здійснення
індивідуального навчання для кожного бажаючого.
Вирішальним фактором якісного успішного використання ІКТ у навчальному процесі є
готовність і здатність викладачів упроваджувати ІКТ у навчальний процес, засвоювати засоби ІКТ і відповідні методики їхнього використання в навчальному процесі.
4. Які властивості Інтернет, їх використання в навчальному процесі ВНЗ?
Засоби комунікації, до яких відносяться електронна пошта, глобальні, регіональні,
локальні мережі зв’язку та обміну даними, також надають широкі можливості:
− оперативне передавання інформації на різні відстані, будь-якого об’єму та вигляду;
− інтерактивність і оперативність зворотного зв’язку;
− доступ до різноманітних джерел інформації;
− організацію спільних телекомунікаційних проектів;
− запит інформації з будь-якого питання через систему електронних конференцій і т. ін.
5. У чому полягає новий підхід до освіти за умови використання ІКТ?
Найбільшого поширення в навчальному процесі набули мультимедійні технології
(мультимедіа від англ. multi – багато, media – середовище), що є одним із найбільш перспективних і популярних педагогічних інформаційних технологій. Вони дозволяють створювати цілі колекції зображень, текстів і даних, що супроводжуються звуком, відео,
анімаціями, іншими візуальними ефектами (Simulation); включають в себе інтерактивний
інтерфейс та інші механізми управління.
Ураховуючи те, що нині розробляються та широко використовуються мультимедійні
програмно-педагогічні продукти на різних етапах занять, відкривається можливість їх використання в проведенні аудиторних занять, факультативних, додаткових занять, для самостійної та позаурочної роботи.
На підставі вищезазначеного можна виділити наступні позитивні чинники ІКТ, що підвищують ефективність навчання студентів:
1. Індивідуалізація та диференціація навчання.
2. Підвищення активності учасників освітнього процесу.
3. Допомога в інтенсифікації навчального процесу.
4. Підвищення мотивації навчання.
5. Створюють умови для самостійної роботи.
6. Сприяють формуванню самооцінки в студентів.
7. Створюють комфортне середовище навчання.
6. Які позитивні і негативні наслідки використання ІКТ в навчальному процесі?
Використання сучасних засобів ІКТ в усіх формах навчання може привести і до низки негативних наслідків.
Зокрема, частіше всього, однією з переваг навчання з використанням засобів
інформатизації називають індивідуалізацію навчання. Проте, разом із перевагами тут мають місце деякі недоліки, що пов’язані з тотальною індивідуалізацією.
Індивідуалізація зводить до мінімуму обмежене в навчальному процесі живе спілкування викладачів і студентів, пропонуючи їм спілкування у вигляді «діалогу з комп’ютером». Це призводить до того, що студенти, які активно розмовляють, надовго замовкають під час роботи із засобами ІКТ.
Вони не одержують достатньої практики діалогічного спілкування, формування та формулювання думки професійною мовою. Іншим істотним недоліком є згортання соціальних контактів, скорочення соціальної взаємодії і спілкування.
Використання інформаційних ресурсів, опублікованих у мережі Інтернет, часто призводить до негативних наслідків. Найчастіше в процесі використання таких засобів
інформаційних технологій спрацьовує властивий усьому живому принцип економії сил:
запозичені з мережі Інтернет готові проекти, реферати, доповіді і розв’язування завдань
з підручників стали нині вже звичним фактом, що не сприяє підвищенню ефективності
навчання і виховання.
Інформаційні технології можуть стати не лише потужним засобом становлення і розвитку студентів
(як особи;
суб’єкта пізнання,
практичної
діяльності,
спілкування,
самосвідомості), а й, навпаки, сприяти формуванню шаблонного мислення, формального
і безініціативного відношення до діяльності і т.ін.
У багатьох випадках використання засобів інформатизації освіти невиправдано позбавляє студентів можливості проведення реальних дослідів своїми руками, що негативно позначається на результатах навчання.
І, нарешті, не можна забувати про те, що надмірне і не виправдане використання більшості засобів інформатизації негативно відбивається на здоров’ї всіх учасників навчального процесу.
7. Наведіть критерії, за якими характеризуються інформаційні технології.
Інформаційна технологія, як і будь-яка інша, повинна відповідати таким вимогам:
• забезпечувати високий ступінь розділення всього процесу обробки інформації на етапи
(фази), операції, дії;
• включати весь набір елементів, необхідних для досягнення поставленої мети;
• мати регулярний характер. Етапи, дії, операції технологічного процесу можуть бути стандартизовані
й уніфіковані,
що дозволить більш ефективно здійснювати цілеспрямоване управління інформаційними процесами.
8. У чому полягають переваги інформаційних технологій в навчальному процесі в
порівняні з традиційним навчальним процесом?
1) підвищення інформаційної культури як студента (головним чином), так і викладача.
Особливо це важливо при вивченні навчальної дисципліни “Інформаційне право”,
оскільки саме розгляд основних елементів інформаційної культури як одного із інститутів науки інформаційного права є однією із тем зазначеного навчальної дисципліни;
2) полегшене наочне сприйняття – подачу навчального матеріалу у вигляді таблиць,
схем, переліків елементів тощо варто організовувати у вигляді мультимедійної
презентації (Місrosoft PowerPoint). Плакати, хоч які б якісні вони не були, обмежені за форматом, є складними для перенесення та незручними для великих аудиторій, оскільки студенти, починаючи вже з третього ряду, погано бачать зафіксовану на паперовому носії інформацію;
3) об’ємність матеріалу – при подачі лекційного матеріалу можна використати багато
інформації додаткового та деталізуючого змісту. Приміром, при вивченні інформатизації
та розгляді її видів характеристику останніх можна визначати окремими слайдами,
оскільки одинадцять видів інформатизації неможливо глибоко розглянути на лекційному занятті в усному вигляді, ознайомити з ними можна завдяки інформаційним технологіям;
4) образність вивчаємих категорій – вагомим досягненням сучасних інформаційних технологій є те, що при вивченні певної теми викладач може використати малюнки,
графічні зображення, зображення по аналогії, комічні асоціації тощо. Так, при вивченні
теми “Поняття та види інформаційної діяльності” при розгляді видів інформаційної
діяльності разом із текстовим повідомленням (поняття, ознаки, властивості) можна
навчання і виховання.
Інформаційні технології можуть стати не лише потужним засобом становлення і розвитку студентів
(як особи;
суб’єкта пізнання,
практичної
діяльності,
спілкування,
самосвідомості), а й, навпаки, сприяти формуванню шаблонного мислення, формального
і безініціативного відношення до діяльності і т.ін.
У багатьох випадках використання засобів інформатизації освіти невиправдано позбавляє студентів можливості проведення реальних дослідів своїми руками, що негативно позначається на результатах навчання.
І, нарешті, не можна забувати про те, що надмірне і не виправдане використання більшості засобів інформатизації негативно відбивається на здоров’ї всіх учасників навчального процесу.
7. Наведіть критерії, за якими характеризуються інформаційні технології.
Інформаційна технологія, як і будь-яка інша, повинна відповідати таким вимогам:
• забезпечувати високий ступінь розділення всього процесу обробки інформації на етапи
(фази), операції, дії;
• включати весь набір елементів, необхідних для досягнення поставленої мети;
• мати регулярний характер. Етапи, дії, операції технологічного процесу можуть бути стандартизовані
й уніфіковані,
що дозволить більш ефективно здійснювати цілеспрямоване управління інформаційними процесами.
8. У чому полягають переваги інформаційних технологій в навчальному процесі в
порівняні з традиційним навчальним процесом?
1) підвищення інформаційної культури як студента (головним чином), так і викладача.
Особливо це важливо при вивченні навчальної дисципліни “Інформаційне право”,
оскільки саме розгляд основних елементів інформаційної культури як одного із інститутів науки інформаційного права є однією із тем зазначеного навчальної дисципліни;
2) полегшене наочне сприйняття – подачу навчального матеріалу у вигляді таблиць,
схем, переліків елементів тощо варто організовувати у вигляді мультимедійної
презентації (Місrosoft PowerPoint). Плакати, хоч які б якісні вони не були, обмежені за форматом, є складними для перенесення та незручними для великих аудиторій, оскільки студенти, починаючи вже з третього ряду, погано бачать зафіксовану на паперовому носії інформацію;
3) об’ємність матеріалу – при подачі лекційного матеріалу можна використати багато
інформації додаткового та деталізуючого змісту. Приміром, при вивченні інформатизації
та розгляді її видів характеристику останніх можна визначати окремими слайдами,
оскільки одинадцять видів інформатизації неможливо глибоко розглянути на лекційному занятті в усному вигляді, ознайомити з ними можна завдяки інформаційним технологіям;
4) образність вивчаємих категорій – вагомим досягненням сучасних інформаційних технологій є те, що при вивченні певної теми викладач може використати малюнки,
графічні зображення, зображення по аналогії, комічні асоціації тощо. Так, при вивченні
теми “Поняття та види інформаційної діяльності” при розгляді видів інформаційної
діяльності разом із текстовим повідомленням (поняття, ознаки, властивості) можна
зображувати малюнки: архівна діяльність – зображення старого архіваріуса за паперами,
телевізійна діяльність – телеведучої з великою зачіскою та мікрофоном, бібліотечна діяльність – бібліотекаря в окулярах та з книжками тощо. Малюнки з яскравими особливостями сприяють запам’ятовуванню у студентів. І якщо на семінарському занятті
студент відповідає на питання про види інформаційної діяльності, у нього в пам’яті, в першу чергу, випливають графічні образи, які розглядалися на лекції; згадуючи їх,
студент уже в змозі хоча б перерахувати такі види, а вже потім – розкрити їх характеристики;
5) економія лекційного часу – досить багато навчального матеріалу, як визначалося вище, можна подати у вигляді презентації. Це економить час, сприяє тому, що викладач може зупинитися на більшій кількості питань, ніж це передбачено навчальною програмою. Крім того, залишається декілька хвилин на сприяння розрядці в аудиторії
шляхом розповіді якогось випадку з юридичної практики або жарту по темі. Наприклад,
вивчаючи тему “Основи інформаційної безпеки”, можна обговорити із студентами роль
інформаційнопсихологічного впливу у війнах та локальних воєнних конфліктах;
6) використання оn-line режиму для цитування визначних науковців та оf-line режиму для після лекційного спілкування з викладачем. Ця перевага є особливо актуальною при вивченні навчальних курсів, які на сьогодні є найменш науково підготовленими. Таким курсом є й “Інформаційне право”. Зокрема, при вивченні теми “Інформаційне право в системі права”, де має місце розгляд інформаційного права як комплексної галузі права
(що на сьогодні є одним із найактуальніших питань інформаційного права), можна використати уривки електронних версій лекцій відомих російських науковців (українська наука інформаційного права у даному напрямі розвивається порівняно менш активно).
До того ж, у студентів виникає багато питань по навчальній дисципліні у поза лекційний час. Тому важливим є спілкування викладача із студентами у формі електронного листування. Дуже важливою організація навчально-методичного забезпечення через глобальну мережу Інтернет у вигляді інформації на сайтах вищого навчального закладу,
відповідної кафедри, окремого викладача, що читає дисципліну;
7) надання можливості для вирішення різних за обсягом та тематикою індивідуальних завдань – не втрачаючи часу на диктування чи переписування викладач завдяки
інформаційним технологіям може надати студентам індивідуальні завдання, роблячи у цей час або перекличку, або заслуховуючи інших студентів;
8) можливість об’єктивної оцінки знань – проведення окремих семінарських занять у вигляді тестування на комп’ютерах значно урізноманітнюють навчальний процес.
Програма одразу повідомляє результат роботи по закінченню розв’язання усіх тестів.
9. Наведіть характеристику мультимедійних технологій та в чому полягають
переваги їхнього використання в навчальному процесі ВНЗ?
Мультимедійна технологія - це технологія, яка дозволяє за допомогою комп'ютера
інтегрувати, обробляти і водночас відтворювати різноманітні типи сигналів, різні
середовища, засоби і способи обміну даними, відомостями.
Основними перевагами мультимедійних технологій вважається розширення можливостей, вдосконалення методів доступу до матеріалів, більша наочність опановуваного матеріалу. Мультимедійні технології широко застосовуються в освіті, у
телевізійна діяльність – телеведучої з великою зачіскою та мікрофоном, бібліотечна діяльність – бібліотекаря в окулярах та з книжками тощо. Малюнки з яскравими особливостями сприяють запам’ятовуванню у студентів. І якщо на семінарському занятті
студент відповідає на питання про види інформаційної діяльності, у нього в пам’яті, в першу чергу, випливають графічні образи, які розглядалися на лекції; згадуючи їх,
студент уже в змозі хоча б перерахувати такі види, а вже потім – розкрити їх характеристики;
5) економія лекційного часу – досить багато навчального матеріалу, як визначалося вище, можна подати у вигляді презентації. Це економить час, сприяє тому, що викладач може зупинитися на більшій кількості питань, ніж це передбачено навчальною програмою. Крім того, залишається декілька хвилин на сприяння розрядці в аудиторії
шляхом розповіді якогось випадку з юридичної практики або жарту по темі. Наприклад,
вивчаючи тему “Основи інформаційної безпеки”, можна обговорити із студентами роль
інформаційнопсихологічного впливу у війнах та локальних воєнних конфліктах;
6) використання оn-line режиму для цитування визначних науковців та оf-line режиму для після лекційного спілкування з викладачем. Ця перевага є особливо актуальною при вивченні навчальних курсів, які на сьогодні є найменш науково підготовленими. Таким курсом є й “Інформаційне право”. Зокрема, при вивченні теми “Інформаційне право в системі права”, де має місце розгляд інформаційного права як комплексної галузі права
(що на сьогодні є одним із найактуальніших питань інформаційного права), можна використати уривки електронних версій лекцій відомих російських науковців (українська наука інформаційного права у даному напрямі розвивається порівняно менш активно).
До того ж, у студентів виникає багато питань по навчальній дисципліні у поза лекційний час. Тому важливим є спілкування викладача із студентами у формі електронного листування. Дуже важливою організація навчально-методичного забезпечення через глобальну мережу Інтернет у вигляді інформації на сайтах вищого навчального закладу,
відповідної кафедри, окремого викладача, що читає дисципліну;
7) надання можливості для вирішення різних за обсягом та тематикою індивідуальних завдань – не втрачаючи часу на диктування чи переписування викладач завдяки
інформаційним технологіям може надати студентам індивідуальні завдання, роблячи у цей час або перекличку, або заслуховуючи інших студентів;
8) можливість об’єктивної оцінки знань – проведення окремих семінарських занять у вигляді тестування на комп’ютерах значно урізноманітнюють навчальний процес.
Програма одразу повідомляє результат роботи по закінченню розв’язання усіх тестів.
9. Наведіть характеристику мультимедійних технологій та в чому полягають
переваги їхнього використання в навчальному процесі ВНЗ?
Мультимедійна технологія - це технологія, яка дозволяє за допомогою комп'ютера
інтегрувати, обробляти і водночас відтворювати різноманітні типи сигналів, різні
середовища, засоби і способи обміну даними, відомостями.
Основними перевагами мультимедійних технологій вважається розширення можливостей, вдосконалення методів доступу до матеріалів, більша наочність опановуваного матеріалу. Мультимедійні технології широко застосовуються в освіті, у
практичній роботі спеціалістів різних галузей, оскільки вони забезпечують доступ до даних і дозволяють відтворювати їх зі звуковим супроводом та різноманітними анімаційними ефектами.
Використання сучасних мультимедійних технологій дозволяє фахівцям, не виходячи з дому, офісу бути присутнім на лекціях видатних науковців, брати участь у конференціях,
діалогах, міжнародних проектах тощо. Доповідь керівника чи менеджера можна супроводжувати показом на екрані комп'ютерних слайдів з анімаційними (рухомими)
ефектами, відтворенням заздалегідь записаного звуку чи відеофільмів, проектування зображення на великий екран. Під час доповіді можна легко перебудовувати сам процес
її викладення, залежно від обставин вносити корективи, додаткові коментарі, ілюстрації.
Саме тому для роботи з мультимедійними технологіями необхідно мати відповідні
засоби.
10. Охарактеризуйте єдине інформаційне освітнє середовище та технологію його
наповнення і використання в навчальному процесі ВНЗ?
Інформаційно-освітнє середовище (ІОС) визначається як система доступних споживачеві
джерел інформації, способів, що об'єктивувалися, і засобів її привласнення, а також умов
інформаційної взаємодії суб'єкта з цими джерелами. Специфіка інформаційно-освітнього середовища визначається якісним складом її елементів, а також їх властивостями і
функціями. Комбінації цих елементів, різноманітність властивостей і функцій останніх породжують різні модифікації інформаційно-освітнього середовища(див. інформаційну модель освітнього процесу).
Знаючи основні
характеристики елементів
інформаційно-освітнього середовища, можна здійснювати пошук її різних модифікацій.
Можлива попередня оцінка їх освітнього ефекту у формі освітніх гіпотез. Сам процес вдосконалення освітньої системи можна визначити як послідовність результативніших відносно освітнього результату модифікацій її інформаційної метамоделі.
Зміст освітнього процесу визначається, передусім, складом і змістом джерел інформації
інформаційно-освітнього середовища. Їх багато, але, проте, усю сукупність джерел
інформації можна розділити на обмежене число досить однорідних груп. Відповідно до цих груп джерел інформації в інформаційно-освітньому середовищі можна виділити наступні відносно самостійні інформаційно-освітні середовища-компоненти:
• «природна природа»;
• «друга» природа («рукотворні» об'єкти, інструментарій різної складності і масштабу);
• середовище комунікацій (середовище соціального спілкування індивідів);
• традиційні інформаційні фонди (друкарське слово, аудіо - і відео);
• віртуальне інформаційне середовище (відтворення або моделювання усіх відомих джерел інформації);
• ігрове середовище (умовне об'єднання ігрових складових різних середовищ).
Кожне з названих середовищ має власну структуру. З розвитком нових технологій
інформаційного обміну можна вести мову про інфраструктуру нового (віртуальною)
освітнього середовища або
ІКТ-інфраструктуру учбового процесу.
Під
ІКТ-інфраструктурою учбового процесу розумітимемо систему апаратних засобів,
учбових об'єктів і інструментів учбової діяльності віртуального середовища навчання.
Використання сучасних мультимедійних технологій дозволяє фахівцям, не виходячи з дому, офісу бути присутнім на лекціях видатних науковців, брати участь у конференціях,
діалогах, міжнародних проектах тощо. Доповідь керівника чи менеджера можна супроводжувати показом на екрані комп'ютерних слайдів з анімаційними (рухомими)
ефектами, відтворенням заздалегідь записаного звуку чи відеофільмів, проектування зображення на великий екран. Під час доповіді можна легко перебудовувати сам процес
її викладення, залежно від обставин вносити корективи, додаткові коментарі, ілюстрації.
Саме тому для роботи з мультимедійними технологіями необхідно мати відповідні
засоби.
10. Охарактеризуйте єдине інформаційне освітнє середовище та технологію його
наповнення і використання в навчальному процесі ВНЗ?
Інформаційно-освітнє середовище (ІОС) визначається як система доступних споживачеві
джерел інформації, способів, що об'єктивувалися, і засобів її привласнення, а також умов
інформаційної взаємодії суб'єкта з цими джерелами. Специфіка інформаційно-освітнього середовища визначається якісним складом її елементів, а також їх властивостями і
функціями. Комбінації цих елементів, різноманітність властивостей і функцій останніх породжують різні модифікації інформаційно-освітнього середовища(див. інформаційну модель освітнього процесу).
Знаючи основні
характеристики елементів
інформаційно-освітнього середовища, можна здійснювати пошук її різних модифікацій.
Можлива попередня оцінка їх освітнього ефекту у формі освітніх гіпотез. Сам процес вдосконалення освітньої системи можна визначити як послідовність результативніших відносно освітнього результату модифікацій її інформаційної метамоделі.
Зміст освітнього процесу визначається, передусім, складом і змістом джерел інформації
інформаційно-освітнього середовища. Їх багато, але, проте, усю сукупність джерел
інформації можна розділити на обмежене число досить однорідних груп. Відповідно до цих груп джерел інформації в інформаційно-освітньому середовищі можна виділити наступні відносно самостійні інформаційно-освітні середовища-компоненти:
• «природна природа»;
• «друга» природа («рукотворні» об'єкти, інструментарій різної складності і масштабу);
• середовище комунікацій (середовище соціального спілкування індивідів);
• традиційні інформаційні фонди (друкарське слово, аудіо - і відео);
• віртуальне інформаційне середовище (відтворення або моделювання усіх відомих джерел інформації);
• ігрове середовище (умовне об'єднання ігрових складових різних середовищ).
Кожне з названих середовищ має власну структуру. З розвитком нових технологій
інформаційного обміну можна вести мову про інфраструктуру нового (віртуальною)
освітнього середовища або
ІКТ-інфраструктуру учбового процесу.
Під
ІКТ-інфраструктурою учбового процесу розумітимемо систему апаратних засобів,
учбових об'єктів і інструментів учбової діяльності віртуального середовища навчання.
Розглянемо детальніше складові ИКТ-інфраструктури сучасного освітнього середовища,
яке в найближчому майбутньому буде створене в кожній освітній установі:
1) апаратна техніка і інструменти для введення інформації : цифрова відеокамера,
цифровий фотоапарат, цифровий мікроскоп, сканер, диктофон, планшет, система цифрових вимірників (датчиків і ПО) для автоматизованого експерименту, системи глобального позиціонування (GPS), інструменти розпізнавання усної мови;
2) пристрої і інструменти представлення, обробки і передачі інформації : персональний комп'ютер,
кишеньковий комп'ютер,
цифровий проектор;
інтерактивні
дошки;
комунікатор; шолом (і рукавички) віртуальної реальності; розмножувальна техніка
(принтер, ксерокс або ризограф); ПЗ для мережевих освітніх комунікацій (оболонки ДЗ,
конструктори сайтів, системи поштового зв’язку);
3) цифрові інформаційні джерела, що формують цифровий освітній контент;
4) цифрові інструменти учбової діяльності : віртуальні лабораторії; моделюючі
середовища; визначники і класифікатори; телеметричні системи; геоінформаційні
системи; системи автоматизованого проектування (САПР); ПЗ для редагування і обробки
інформації (числових даних, тексту, аудіо, відео); ПЗ для підготовки презентацій;
тренажери; системи самоконтролю знань і умінь, включаючи системи тестування;
5) системи і засоби підтримки організації освітнього процесу : планування учбового процесу, організації і підтримки освітнього процесу, управління освітньою установою,
управління освітою для муніципальних органів.
11. Що спільного та різного в поняттях «комп’ютерні технології», «інформаційні
технології»?
Комп'ютерні технології або Інформаційні технології (ІТ) - це узагальнена назва технологій, що відповідають за зберігання, передачу, обробку, захист та відтворення
інформації з використанням комп'ютерів. Сучасне виробництво, наука, культура, спорт та економіка неможливі
без застосування комп'ютерних технологій.
Комп'ютери допомагають людям у в роботі, розвагах, освіті та наукових дослідженнях. Комп'ютерні
технології - це передній край науки XXI століття.
Інформаці́йні
техноло́гії,
ІТ
(використовується також загальніший термін
інформаційно-комунікаційні технології – сукупність методів, виробничих процесів і
програмно-технічних засобів, об’єднаних з метою збирання, опрацювання, зберігання і
розповсюдження, інформації в інтересах її користувачів.
Інформація - будь які відомості або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Інформаційний ресурс - сукупність документів у інформаційних системах, тобто книги,
статті, архівах, банках даних тощо.
Інформаційний ресурс має низку характерних особливостей, зокрема, на відміну від
інших, матеріальних ресурсів, він практично невичерпний; з розвитком суспільства і
зростанням використання знань, обсяги інформаційного ресурсу зростають.
З поняттям інформаційного ресурсу пов’язане поняття інформаційної технології.
Технологія – система взаємозв’язаних способів опрацювання матеріалів та прийомів виготовлення продукції у виробничому процесі.
Інформаційна технологія - цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.
Під
інформаційними технологіями розуміється переробка
інформації
на базі
комп'ютерних обчислювальних систем. У наш час людство переживає науково-технічну революцію, в якості матеріальної основи якої служить електронно-обчислювальна техніка. На базі цієї техніки з'являється новий вид технологій - інформаційні. До них відносяться процеси, де "вихідним матеріалом" і "продукцією" є інформація. Зрозуміло,
що інформація, яка переробляється, зв'язана з визначеними матеріальними носіями ,
отже, ці процеси включають також переробку речовини і переробку енергії. Але останнє
не має істотного значення для інформаційних технологій. Головну роль тут грає
інформація, а не її носій. Як виробничі, так і інформаційні технології виникають не спонтанно, а в результаті технологізації того чи іншого соціального процесу, тобто цілеспрямованого активного впливу людини на ту чи іншу область виробництва і
перетворення її на базі машинної техніки.
1 2 3 4