Ім'я файлу: Лабораторне заняття 4 (12 год).doc
Розширення: doc
Розмір: 61кб.
Дата: 05.12.2022
скачати
Пов'язані файли:
Лікарські чаї.docx
interaktyvni_formy_roboty.docx
стрельченко 26.docx
Додатки запоріжавтоматика.docx
ВР1715 доповідь.doc
Синтаксична організація ( доповідь).docx
курсач.docx
Курсова робота Виктория.docx

Лабораторне заняття № 4

Тема: Застосування загальнонаукових методів пізнання у теоретичних дослідженнях

Мета роботи:

навчальна:

- ознайомитися з особливостями проведення загальнонаукових методів пізнання;

- оволодіти навичками проведення загальнонаукових методів пізнання;

- розвивати вміння працювати з довідковою літературою, аналізувати отримані результати, робити висновки.

виховна:

- прищеплювати цікавість до практичного застосування теоретичних знань;

- розвивати уважність, працелюбність у студентів;

- виховувати відповідальність за точність виконання розрахунків.

Після виконання практичного заняття студент повинен

вміти:

- застосовувати на практиці загальнонаукові методи пізнання;

знати:

  • Етапи проведення загальнонаукових методів пізнання.




  1. Короткі відомості з теоретичної частини роботи

До основних загальнонаукових методів пізнання відносять:

– спостереження – це спосіб безпосереднього вивчення предметів і явищ за допомогою органів чуття без втручання в процес з боку дослідника;

– порівняння – це виявлення відмінностей між об`єктами матеріального світу або знаходження в них спільного за допомогою органів чуття чи спеціальних пристроїв;

– підрахунок – це знаходження числа, що визначає кількісне співвідношення однотипних об`єктів або їх параметрів, котрі характеризують ті чи інші властивості;

– вимірювання – це фізичний процес визначення числового значення певної величини шляхом порівняння її з еталоном;

– експеримент – це одна із сфер людської практики, в результаті якої перевіряється істинність гіпотез або виявляються закономірності об`єктивного світу. Під час експерименту дослідник втручається в процес, який він вивчає, з метою пізнання. При цьому одні умови досліду ізолюються, інші виключаються, а деякі підсилюються або послаблюються;

– узагальнення – визначення загального поняття, в якому відображається головне або основне, що характеризує об`єкти певного класу. Це засіб для утворення нових наукових понять, формулювання законів і теорій;

– абстрагування – це відвертання уваги в думках від несуттєвих властивостей, зв`язків, відношень предметів і виділення декількох сторін, що цікавлять дослідника. Абстрагування, як правило, здійснюється у два етапи. На першому етапі визначаються несуттєві властивості, зв`язки тощо, на другому – досліджуваний об`єкт замінюють іншим, більш простим, тобто спрощеною моделлю, яка зберігає головне в складному.

Розрізняють такі види абстрагування:

- ототожнювання (утворення понять шляхом об`єднання предметів, виділених за своїми властивостями, в особливий клас);

- ізолювання (відокремлення властивостей, невід`ємно пов`язаних з предметами);

- конструктивізація (не береться до уваги невизначеність між реальними об`єктами);

- припущення можливого здійснення;

– формалізацію – відображення об`єкта або явища в знаковій формі певної спеціальної мови (математики, фізики, хімії тощо) і забезпечення можливості дослідження реальних об`єктів та їх властивостей через формальне дослідження відповідних знаків;

– аксіоматичний метод – спосіб побудови наукової теорії, при якому деякі твердження (аксіоми) приймаються без доведень і тоді використовуються для отримання решти знань (за певними логічними правилами);

– аналіз – метод пізнання, при якому предмет дослідження (об`єкт, властивості тощо) розкладається на окремі складові частини. У зв`язку з цим аналіз лежить в основі аналітичного методу досліджень;

– синтез – це поєднання окремих сторін предмета дослідження в єдине ціле. Аналіз і синтез взаємозв`язані та уособлюють єдність протилежностей. Розрізняють такі види аналізу і синтезу: прямий, або емпіричний, метод (використовують для виділення окремих частин об`єкта); елементно-теоретичний метод (базується на уявленнях про причинно-наслідкові зв`язки різних явищ); структурно-генетичний метод (вилучення із складного явища таких елементів, які створюють вирішальний вплив на решту сторін об`єкта);

– гіпотетичний метод пізнання передбачає розробку наукової гіпотези на основі вивчення фізичної, хімічної чи будь-якої іншої суті досліджуваного явища за допомогою описаних вище способів пізнання. Потім формулюються гіпотези, складається розрахункова схема алгоритму (моделі), здійснюється її вивчення, аналіз і розробка теоретичних положень.

Гіпотези бувають:

а) описові (передбачається існування якогось явища);

б) пояснювальні (розкривають причини його);

в) описово-пояснювальні.

До гіпотези висуваються вимоги:

– вона не повинна включати в себе занадто багато положень: як правило, одне основне, рідко більше;

– в неї не можна включати поняття і категорії, що не є однозначними, не з'ясовані самим дослідником;

– при формулюванні гіпотези слід уникати ціннісних суджень, гіпотеза повинна відповідати фактам, бути придатною до широкого кола явищ;

– потрібно бездоганне стилістичне оформлення, логічна простота, дотримання наступності.

Формулюючи гіпотезу, важливо віддавати собі звіт в тому, чи правильно ми це робимо, спираючись на формальні ознаки гіпотези:

а) адекватність відповіді питання чи співвіднесеність висновків з посиланнями (іноді дослідники формулюють проблему в певному, одному плані, а гіпотеза з нею не співвідноситься і відводить людину від проблеми);

б) правдоподібність, тобто відповідність вже наявних знань з даної проблеми (якщо такої відповідності немає, нове дослідження виявляється ізольованим від загальної наукової теорії);

в) перевірюваність.

  1. Зміст і послідовність виконання

Завдання 1. Розробити гіпотезу дослідження, з урахуванням предмету, об’єкту мети та завдання дослідження.

Завдання 2. Перевірити гіпотезу методом теоретичних досліджень:

  • Побудувати фізичну модель;

  • Провести математичне дослідження;

  • Проаналізувати теоретичні рішення;

  • Зробити висновки.




  1. Методичні рекомендації з виконання та оформлення роботи

1. Ознайомитися з теоретичними відомостями.

2. Виконати завдання, використовуючи дані, наведені у теоретичних відомостях.

3. За результатами зробити висновок.

4. Оформити виконану роботу на аркушах формату А4.

  1. Питання для закріплення та самоконтролю:

  1. До основних загальнонаукових методів пізнання відносять?

  2. Основні завдання загальнонаукових методів пізнання?

  3. Види абстрагування?

  4. Назвіть особливості абстрагування.

  5. Назвіть особливості ізолювання.

  6. Назвіть особливості підрахунку.

  7. Назвіть особливості ототожнювання.

  8. З якою метою визначаються гіпотезу дослідження?

  9. Ознаки гіпотези?

  10. Види гіпотез?

скачати

© Усі права захищені
написати до нас