Ім'я файлу: реферат дистанционка ППВК.doc
Розширення: doc
Розмір: 129кб.
Дата: 24.11.2021

ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ  НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ  ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО» 
Реферат  

З навчальної дисципліни «Педагогіка і психологія військових колективів» 

ТЕМА: «Застосування дистанційних технологій навчання

в сучасній освіті» 
Виконав: 

курсант С-93 групи

Дворник Д.І. Перевірив: 

доцент Горлинський В.В

Київ – 2021

ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ 1. Означення дистанційного навчання 5

Розділ 2. Принципи формування навчання, його технологія 8

Розділ 3. Сучасні інформаційні технології, що використовуються в дистанційному навчанні 11

Розділ 4. Ефективність та переваги дистанційного навчання 17

Висновок 23

Література 25


Вступ


Актуальність. Питання дистанційного навчання є актуальним у наш час. Після появи у середині ХХ ст. ЕОМ – пристроїв для обробки інформації уперше в історії людства з’явився такий спосіб запису й довгострокового зберігання раніше формалізованих професійних знань, за допомогою якого ці знання дістали змогу  безпосередньо без опосередкованих впливів на людину впливати на режим роботи виробничого обладнання. Масове впровадження персональних ЕОМ і особливо програм, які базуються на використанні штучного інтелекту, стало причиною нового унікального явища. Знання стали вироблятися штучним інтелектом – машиною. Знання почали саморозмножуватися, при чому із постійно зростаючою швидкістю. Це стало причиною стрибкоподібного зростання наукомістких технологій. Відбулася четверта інформаційна революція. Людство вступило на перший ступінь нового "інформаційного" суспільства. На такому етапі розвитку людства та інформатизації суспільства та освіти розвинулося дистанційне навчання, яке, поєднуючи у собі кращі риси інших форм, є найбільш перспективною, гуманістичною, інтегральною формою отримання освіти. У процесі навчання дистанційне навчання забезпечує виконання організаційної, навчальної, керуючої, контролюючої комунікативної, діагностичної, прогностичної функцій, використовуючи при цьому сучасну комп'ютерну техніку, телекомунікаційні мережі та програмне забезпечення.

У системі освіти воно відповідає принципу гуманістичності, згідно якого ніхто не повинен бути позбавлений можливості навчатися через бідність, географічну або тимчасову ізольованість, соціальну незахищеність та неможливість відвідувати освітні установи через фізичні вади або зайнятість виробничими та особистими справами. І тому говорити про дистанційне навчання зараз є актуальним і навіть потрібним, бо ця технологія є надзвичайно зручною і сучасною.

Мета дослідження – розглянути сутність технологій дистанційного навчання, існуючі види, визначити його значення і місце у сучасній системі навчання.

Завдання дослідження – визначення принципів та умов застосування дистанційного навчання, виявлення критеріїв ефективності такої системи.

Об’єкт дослідження – дистанційне навчання, як найбільш сучасна, зручна, гуманістична, інтегративна форма навчання.

Предмет дослідження – властивості та сторони дистанційного навчання, його технології.

Розділ 1. Означення дистанційного навчання


Ідея освіти на відстані, в принципі, не є новою. Вона виникла з усвідомлення суспільством необхідності навчання без відриву від професійної діяльності більшої кількості людей і була втілена через систему заочної освіти. Нові обставини (збільшення попиту на вищу освіту) і нові можливості (комп'ютеризація, нові інформаційні технології, телекомунікації тощо) дали змогу перевести навчання на відстані на якісно інший рівень - створена дистанційна освіта. Дистанційне навчання в силу своєї специфіки не тільки позбавлене багатьох недоліків заочного, але й має перед ним ряд переваг. Головне в дистанційному навчання - це особиста орієнтація на освіту. Таким чином, навчатися дистанційно можна для здобуття середньої, спеціальної та вищої освіти або з метою підвищення кваліфікації. При цьому обов'язково треба мати високий рівень мотивації та самодисципліни. Отже, людина у будь-який період свого життя здобуває можливість дистанційно отримати нову професію, підвищити свою кваліфікацію, розширити свій світогляд, причому у будь-якому науковому чи навчальному центрі світу.

Сьогодні існує безліч визначень поняття "дистанційне навчання". Найчастіше дистанційне навчання визначають як навчання, де знання доставляються слухачу. Наприклад, можна навчатися в московському університеті МЕСІ й отримати його диплом, не виїжджаючи за межі України.

Насправді поняття "дистанційне навчання" більш широке й ґрунтується на трьох складових:

  • відкрите навчання;

  • комп'ютерне навчання;

  • активне спілкування з викладачем і студентами з використанням сучасних телекомунікацій.

Дистанційне навчання є формою здобуття освіти, поряд з очною та заочною, при якій в освітньому процесі використовуються кращі традиційні та інноваційні засоби, а також форми навчання, що ґрунтуються на комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. Дистанційне навчання - нова організація освітнього процесу, що ґрунтується на принципі самостійного навчання студента. Дистанційне навчання - сукупність інформаційних технологій, що забезпечують доставку студентові основного обсягу матеріалу; інтерактивну взаємодію студентів та викладачів у процесі навчання; надання студентам можливості самостійної роботи щодо засвоєння матеріалу; а також оцінку їхніх знань та навичок у процесі навчання. Дистанційне навчання - це нова сходинка заочного навчання, на якій забезпечується застосування інформаційних технологій, заснованих на використанні персональних комп'ютерів, відео- та аудіотехніки, космічної техніки та оптичних систем зв'язку.

Дистанційне навчання - це універсальна форма навчання, що використовує традиційні педагогічні, нові інформаційні та телекомунікаційні технології, технічні засоби, що створюють умови для вибору студентами вільних освітніх дисциплін, які відповідають стандартам. Навчання відбувається завдяки спілкуванню з викладачем дистанційно та синхронно.

Деякі автори вважають, що дистанційне навчання - це варіант заочного навчання. Дійсно, між двома педагогічними технологіями, що розглядаються, має місце лише зовнішня подібність - в основі цих технологій лежить самостійна робота слухачів. В той же час, самостійна робота слухачів при дистанційному навчанні принципово відрізняється від самостійної роботи при заочному навчанні. По-перше, при дистанційному навчанні вона дійсно керована конкретним суб'єктом (тьютором), тому що на кожному її етапі перед слухачем ставиться конкретна мета і жорстко контролюється її досягнення. При необхідності слухачеві надається оперативна допомога з боку кваліфікованих спеціалістів. По-друге, самостійна робота слухача здійснюється за індивідуальним планом (розкладом), у зручному для нього місці, темпі, послідовності. По-третє, дидактичне забезпечення самостійної роботи не обмежується методичними рекомендаціями і переліками літератури, як це, в основному, має місце при заочному навчанні, а здійснюється за допомогою спеціалізованих комплексів високої якості та індивідуального користування. Також слухач має узгоджену можливість контакту з викладачем по телефону, факсу, електронній і звичайній пошті, Інтернет, а також особисто. За визначенням В.В. Олійника, дистанційне навчання - це самостійна педагогічна технологія, яка відрізняється від існуючих, принципово відрізняється від заочного і аж ніяк не є його різновидом. Основою цієї технології є самостійна робота слухачів, дидактично забезпечена і контрольована . В її структуру органічно входять сучасні форми і методи відбору, конструювання і відображення навчального матеріалу; елементи модульного і комп'ютерного навчання, теорії і практики керованої самостійної роботи; застосування у навчанні інформаційних технологій, телекомунікаційних мереж тощо.

Розділ 2. Принципи формування навчання, його технологія


У порівнянні з традиційним навчанням планування та розробка дистанційного курсу є більш складним процесом. Такий курс вимагає більшої гнучкості (тому що група тих, хто навчається, значно більша та менш визначена), детальнішої розробки (кращого пояснення, включення вправ), ретельнішого планування підтримки. Тому при проектуванні такої педагогічної технології обов'язково потрібно урахувати його специфіку, і при його проектуванні доцільно використовувати такі принципи:

  1. Принцип пріоритетності психолого-педагогічних, соціальних та санітарно-гігієнічних підходів до всіх аспектів дистанційного навчання. Практично даний принцип свідчить, що застосовані в дистанційному навчанні інформаційні, телекомунікаційні та інші технології повинні відповідати дидактичним моделям навчання, враховувати психологію соціальної особистості та гарантувати відсутність шкоди її здоров'ю.

  2. Принцип модульного підходу до відбору та конструювання змісту дистанційного навчання, його програмно-методичного забезпечення та організації навчального процесу. Обґрунтованість застосування даного принципу в дистанційному навчанні виходить з низки положень концепцій навчання, теорії модульного навчання тощо.

  3. Принцип максимально можливої інтеграції змісту дистанційного навчання. Доцільність такого підходу обумовлюється об'єктивною необхідністю формування у свідомості слухачів цілісних уявлень про світ, системною природою знань тощо.

  4. Принцип формування інформаційного середовища (веб-середовища) відповідно до цілей, завдань та моделей дистанційного навчання. Даний принцип не відкидає можливості свободи пошуку та вибору інформації слухачів, але в той же час припускає наявність в освітньому просторі спеціалізованих веб-сайтів.

  5. Принцип підготовленості особистості до дистанційного навчання (принцип стартового рівня). Для ефективного навчання необхідні не тільки відповідні технології та засоби їх забезпечення, але й особистість з достатньою сильною мотивацією до навчання, що володіє певним обсягом та рівнем знань, вмінь та навичок. Останнє, в першу чергу, стосується вмінь та навичок до самостійної роботи, володіння комп'ютерною та оргтехнікою, засобами зв'язку тощо.

  6. Принцип активного зворотного зв'язку. Технологія дистанційного навчання повинна передбачати наявність спілкування поміж викладачем і слухачем, а також між слухачами. Контакти між слухачами здійснюються як за ініціативою викладача (за планом, графіком), так і самого слухача (за умови необхідності). Важливо, щоб зворотній зв'язок був змістовним, регулярним, оперативним та якісним (технологічно). Способи реалізації контактів можуть бути різними: особисті зустрічі, використання каналів зв'язку (звичайна та електронна пошти, телефон, факс тощо), зустрічі в Інтернет та ін.

Навчання ведеться за дистанційним методом через Інтернет, без виїзду до навчального закладу.

Усе що необхідно - це комп'ютер з можливістю підключення до мережі Інтернет, трохи вільного часу і безумовно Ваше бажання одержати нові знання. Ви працюєте з матеріалами курсу, розміщеними на сайті через Web-броузер зі свого комп'ютера.

Слухачу надається можливість вільного вибору часу і темпів навчання відповідно до програми курсу.

Навчання здійснюється за відповідним алгоритмом.

Для повноцінного вивчення обраного курсу слухач матиме можливість користатися не тільки безпосередньо матеріалами курсу, підготовленими нашими викладачами - тьюторами і розміщеними на сайті, але і брати участь у роботі web-конференції за обраним курсом, вивчати рекомендовану літературу й інші ресурси для самостійного вивчення, а також одержувати персональну консультацію безпосередньо від викладача - тьютора за допомогою електронної пошти.

У рамках web-конференції обговорюються питання, винесені викладачем -тьютором на обговорення всієї групи.

Розділи "Бібліотека" і "Глоссарий" пропонують слухачу поняттєво-категоріальний апарат за курсом, літературу, а також інші ресурси для самостійного вивчення.

У розділі "Тести" кожен слухач виконує різні тестові завдання в рамках досліджуваного курсу. Для успішного завершення курсу й одержання Сертифіката про професійну підготовку за даним курсом слухач повинний успішно здати всі тестові завдання.

Є, також, можливість одержати консультацію безпосередньо у викладача - тьютора, що є розроблювачем курсу.

Під час навчання слухач одержує по електронній пошті коротку анотацію, щось подібне до путівника по розділах курсу, на що потрібно звернути особливу увагу, де які зустрічаються підвідні камені і т.д. Періодично ви проходите тести по вивчених розділах курсу, пишіть контрольні роботи. Результат перевірки контрольної роботи повертається Вам назад разом із зауваженнями тьютора.

Викладач - тьютор має право не відповідати на запитання слухача якщо дане питання не стосується безпосередньо досліджуваної теми і вимагає більш глибокої (консалтингової) пророблення. Викладач - тьютор відповідає на лист слухача (e-mail) у плині 24 годин з моменту одержання.

Максимальний термін перевірки викладачем - тьютором завдань у виді есе і контрольних робіт - 2 тижні.

Слухач, що успішно завершив курс і здав усі тестові і контрольні завдання одержує ДИПЛОМ державного зразка про вищу освіту.

Розділ 3. Сучасні інформаційні технології, що використовуються в дистанційному навчанні



Основну роль у здійсненні дистанційного навчання відіграють сучасні інформаційні технології. Внаслідок стрімкого науково – технічного прогресу вони швидко змінюються. Це стосується як можливостей технологій так і їх вартості. Звичайно, у дистанційному навчанні слід використовувати найкращі зразки технологій, якщо є така можливість.

Сучасні технології дистанційного навчання можуть класифікуватись як:

  • презентаційні;

  • доставки;

  • взаємодії.

Презентаційні технології включають:

  • книги та друковані матеріали;

  • електронні тексти та публікації;

  • комп'ютерні навчальні програми;

  • мультимедіа;

  • телебачення;

  • радіо;

  • віртуальну реальність та моделювання;

  • електронні підтримуючі системи.

Технології доставки (синхронні та асинхронні) включають:

  • радіотрансляція;

  • аудіокасети;

  • телетрансляція;

  • відеокасети;

  • CD-ROM;

  • DVD (цифрові відеодиски);

  • інтранет, інтернет.

Технології взаємодії включають:

  • телеконференції;

  • електронну пошту;

  • групову мережу.

Книги та друковані матеріали. Ці засоби є центральними у системі дистанційного навчання. Вони мають безліч переваг – легкі у використанні, легко переносити і т. ін. З'явилися два нові типи: друк на вимогу та електронна книга.

Електронні тексти та публікації. Це новий механізм використання інформаційних технологій для створення друкованих матеріалів. Можна виділити два кроки створення: етап до друку (чернетки змісту, редагування змісту, макетування сторінок) та етап після друку (друк та доставка). Повний цикл виготовлення змінився та прискорився, кількість діючих осіб та посередників зменшились. Поява нового типу публікації вимагає створення нових систем, що працюють з методичними даними (інформація про інформацію).

Комп'ютерний тренінг. Комп'ютерний тренінг використовує текст та графіку, з 90-х років розробники додали звук, відео та анімацію. Нові механізми доставки (CD-ROM) дозволяють збільшити доставку інформації за один раз. Велику роль відіграють нові засоби стиску аудіо та відео інформації, що спрощує доставку інформації.

Мультимедіа. Велику роль у збільшенні можливостей мультимедіа відіграють авторські системи. Тенденцією їх розвитку зараз є рух в бік презентації матеріалів у Інтернет. Мультимедіа також розвивається як розважальна індустрія. Деякі вважають, що у майбутньому з'явиться комбінація освітніх компонент з розважальною презентацією – edutainment.

Телебачення. Використовується багатьма навчальними закладами світу як засіб інформації. Розміри телепродукції збільшуються та стають більш технологічними.

Радіо. Використовувалось на початковій стадії розвитку відкритого навчання, зараз особливо популярне у тих країнах, де телебачення та мереж мало. Нині різні локальні радіостанції збільшили свою роль у Європі, велика кількість працює сьогодні в Інтернет.

Віртуальна реальність та моделювання. Віртуальна реальність походить від моделювання, яке використовується для складних тренувальних задач для військових, пілотів, операторів електростанцій. Фундаментальна ідея моделювання – це створення реальної ситуації для навчаючого. На протязі декількох десятиріч моделювання виконується на комп'ютерах, що дозволяє відтворювати різні можливості моделей. Але проектування та використання може бути досить тривалим і потребує великих зусиль. У віртуальній реальності використовується тривимірна графіка і здебільшого у іграх. Розвиток цього напрямку у навчанні ще більш тривалий ніж у моделюванні.

Електронні світи. Основна концепція електронного світу – це зібрати усі ресурси, що потрібні для роботи (інформація, тренаж, інструменти) до інтерфейсу користувача. Це надає можливість користувачу вирішувати проблеми, що з'являються в процесі роботи в незалежній манері.

Радіотрансляція та аудіокасети. Радіотрансляція – це синхронна доставка навчальних аудіоматеріалів, яка не завжди може бути оптимальною для деяких студентів. Новим напрямком зараз є Інтернет- радіо, яке може стати аудіобібліотекою для користувачів. Другим асинхронним засобом є аудіокасети та аудіо CD. Вони широко поширені і на них існують міжнародні стандарти.

Телетрансляція та відеокасети. Форми синхронної телетрансляції розвиваються від "старого" телебачення до різних додаткових методів (кабельне, супутникове, мікрохвильове). З'являються нові технологічні рішення такі, як високоякісне TV (HDTV).

На додаток до відеокасет з'явилися відеодиски, ємність яких у шість разів більша, ніж CD-ROM та забезпечує прогляд відеозображення на протязі 3-х годин. Такі DVD мають велику кількість переваг для освіти, наприклад, високу якість, пошукові можливості, потенційні мультимовні доріжки і т.ін.

CD-ROM. Ці засоби замінили дискети в середині 90-х років, збільшивши обсяг зберігаємої інформації в 500 разів. Це дуже зручно для доставки аудіо та відеофайлів. CD-ROM має міжнародний стандарт (ISO 9660), що полегшує обмін інформацією. Прогнозується, що популярність цього засобу буде зростати. Вже зараз користувачі можуть виготовляти свої диски. Інтернет, інтранет, Комп'ютерні мережі стають ключовим засобом доставки навчальних матеріалів.

Через Інтернет/Інтранет (on-line) (Internet Based Training)  - сервіси Інтернет, такі як WWW, FTP, Chat, Telnet, ще більше розширюють можливості дистанційного навчання. Учні, яким доступний on-line, можуть самостійно отримувати завдання та навчальні матеріали із сервера, шукати додаткову інформацію у Інтернет, обмінюватися досвідом з іншими учнями. Головна проблема – висока вартість режиму on-line і його недоступність для багатьох. Як варіант замість Інтернет можна використовувати мережу Інтранет, якщо вона є в організації.

Найбільш підготовленими та зацікавленими у використанні системи дистанційного навчання є великі корпорації, відомства, фінансові та організаційні структури. З одного боку, вони всі, як правило, добре забезпечені комп’ютерною технікою, мають розвинуту структуру Іntranet, а з другого, - висувають високі вимоги до рівня кваліфікації спеціалістів та мають нестабільний кадровий склад.

Телеконференції. Цей термін має велике поширення і включає аудіоконференції, комп'ютерні конференції та відеокоференції. Аудіо та відеоконференції – синхронні, комп'ютерні конференції – асинхронні. Аудіоконференції використовують звичайний телефонний зв'язок і вони дуже дешеві. Відеоконференції мають місце між групами, але на протязі останніх трьох років розвиваються відеодошки, що може покращити зв'язок.

Щодо комп'ютерних конференцій, то зустрічається багато форм, де перші використовували обмін текстовими повідомленнями, а зараз можна використовувати синхронний зв'язок з передачею графіки, слайдів і зв'язувати з аудіоконференцією.

Електронна пошта. Найбільш потужна асинхронна технологія, де можна посилати листа як окремим адресатам, так і групі людей. Список розсилки можна використовувати для виконання спільної роботи при розв'язанні різних проблем.

Телекомунікаційні технології взаємодії, тобто глобальні телекомунікації (електронна пошта, телеконференції, у тому числі аудіо- та відеоконференції) дозволяють студентам самостійно формувати свій погляд на те, що діється у світі, усвідомлювати багато явищ та досліджувати їх з різних точок зору, нарешті, зрозуміти, що деякі проблеми можна вирішити тільки сумісними зусиллями. Це елементи глобального мислення. Це шлях до пізнання спільності людського буття і еволюції розвитку.

Глобальні телекомунікації, які допомагають відкрити вікно у широкий світ, організувати діалог культур. Коли створюються передумови та умови для істинної інтеграції та інформаційного простору (з використанням глобальної сітки Інтернет, технологій Microsoft,  Netscape) ця проблема набуває реальних обрисів. Cтуденти мають доступ до різноманітних інформаційних банків даних по всьому світу, можуть працювати разом над проектом, який їх цікавить, у межах телеконференції, обговорювати проблеми практично з усім світом.  Дистанційне навчання на базі комп’ютерних телекомунікацій у більшій мірі розширює ці можливості інтеграції. Людина, справді, у будь-який період свого життя здобуває можливість дистанційно отримати нову професію, підвищити свою кваліфікацію, розширити свій світогляд, причому практично у будь-якому науковому чи навчальному центрі світу.

За допомогою глобальних мереж долаються кордони. Людина входить у єдиний освітній простір. Під час сумісної роботи над проектами в курсах дистанційного навчання створюється найсильніша мотивація для самостійної пізнавальної діяльності студентів в групах та індивідуально. Така сумісна діяльність стимулює студентів на ознайомлення з різними точками зору на розглядувану проблему, на пошук додаткової інформації, на оцінку отримуваних власних результатів. Учитель стає керівником, координатором, консультантом, до якого звертаються не за посадою, а як до авторитетного джерела інформації, як до експерта. Обговорення проміжних результатів, дискусії, мозкові атаки, доповіді, реферати набувають іншої якості, оскільки вони вміщають не лише матеріал з підручників та офіційних довідників, але й точки зору партнерів із проекту з інших регіонів світу, отриманих ними даних, інтерпретацію фактів, явищ.

Глобальні телекомунікації сприяють розвитку критичного мислення, лаконічності, логіки у вираженні точок зору. Шкільні твори, написані учнями разом у мережі, оцінювалися незалежними експертами значно вище, ніж написані для вчителя, як за змістом, грамотністю, так і за композицією, стилістикою мови. Результати багатьох сумісних екологічних, природничих телекомунікаційних проектів використовуються серйозними науковими центрами, соціологічними службами у різних країнах світу.


Розділ 4. Ефективність та переваги дистанційного навчання


Механізмом дистанційного навчання є управління навчальною діяльністю, а не засвоєння знань чи пізнавальна діяльність. Засвоєння знань відбувається у різноманітних видах діяльності від ігрової до виробничої. Крім цього, навчальна діяльність передбачає засвоєння не тільки знань, але й відповідних розумових дій, завдяки яким і відбувається засвоєння. Така система є набагато кращою і ефективнішою для студента який прагне знань, порівняно із звичайним стаціонарним чи заочним навчанням.
Дані для порівняння трьох систем навчання:

Показник

Дистанційне навчання

Комп’ютерне навчання

Очне навчання

Темп навчання

Довільний, яким керують за бажанням учня

Довільний, яким керують за бажанням учня

Яким керують за програмою роботи навчального закладу

Зв’язок з викладачем

Через мережу

Відсутній

Безпосередній

Можливість адаптації навчального курсу до вимог учнів

Висока

Низька

Низька

Якість контролю знань

Висока

Низька

Середня

Централізований контроль навчального процесу

Можливий

Неможливий

Ускладнений

Витрати на навчання

Низькі

Низькі

Високі

Витрати на підготовку курсу

Вищі, ніж для очного навчання, нижчі, ніж для комп’ютерного навчання

Вищі, ніж для очного і дистанційного навчання




Пропускна здатність викладача

Висока

Викладач не потрібен

Низька

Предметні сфери

Обмежені

Обмежені

Необмежені

Легкість використання єдиних нових навчальних матеріалів

Можливо

Ускладнено

Дуже ускладнено

Швидкість навчання

Середня, згідно з обраним темпом навчання

Низька

Висока


Переваги дистанційного навчання в забезпеченні кращого рівня засвоєння знань:

1. Не дивлячись на велику відстань між учителями та учнями, спілкування між ними відбувається живо та оперативно, у дохідливій та привабливій формі;

2. Процес навчання став цікавим для найлінивіших учнів; приваблива сила комп’ютера примушує їх забувати про труднощі запитань; вони активно і швидко намагаються вирішити завдання, щоб швидше отримати нові;

3. Можливість "висвітитися" на весь світ примушує їх критично і об’єктивно оцінювати свої знання та можливості; вони мимоволі "підтягуються", дізнаються багато нового, привчаються до сміливості та самостійності у роботі;

4. Робота окремих учнів над черговим завданням вносить пожвавлення і різноманітність у провсякденне життя всієї школи; питання чергової номінації обговорюються  багатьма учнями, які навіть не беруть участі безпосередньо в курсах; вчителі розбирають на уроках окремі завдання;

5. Навчання стало комплексним і творчим. Щоб відповісти на одне найменше запитання, недостатньо заглянути до якого-небудь підручника. Часто готової відповіді немає ні в яких джерелах – її доводиться створювати самому, напружувати свій мозок.

Успіх дистанційного проекту залежить від багатьох чинників – ідеї проекту, його привабливості, продуманості, технологічності, адміністрування та багатьох інших причин.

Одна з найважливіших ролей у проведенні проектів випадає навіть не на автора, а на локальних координаторів (тьюторів) – батьків учнів, вчителів, старших товаришів, які  беруть на себе відповідальність за проведення проектів на місцях – у школі, клубі, вдома та ін. Тьютор - викладач у системі дистанційної освіти, що володіє дистанційними технологіями, включаючи активні методи проведення занять. Специфіка дистанційного навчання (стислість занять, їхній інтенсивний характер, робота з дорослими) пред'являє викладачу вимоги, що істотно відрізняються від традиційних, як за особистими якостями, так і за способом ведення занять. Ключовою фігурою в дистанційному навчанні є тьютор, відповідальний за проведення заняття зі студентами. Тьютор - це нове слово, що позначає "наставник", "вихователь". На відміну від репетитора, тьютор повинен не просто надавати учням знання якого-небудь предмета, але учити його вільно мислити, розширювати можливості, стимулювати його самоосвіту. Викладач - тьютор має право не відповідати на запитання Слухача якщо дане питання не стосується безпосередньо досліджуваної теми і вимагає більш глибокої (консалтингової) пророблення. Викладач - тьютор відповідає на лист Слухача (e-mail) у плині 24 годин з моменту одержання.

Максимальний термін перевірки викладачем - тьютором завдань у виді есе і контрольних робіт - 2 тижні. Часто у процесі створення дидактичного забезпечення викладачі оволодівають технологією дистанційного навчання і стають кваліфікованими тьюторами.

Саме завдяки чіткій організації їх роботи, продуманості дій та емоційній підтримці учасники проекту досягають своїх результатів: виконують дослідження, створюють творчі роботи, вчаться працювати з комп’ютерними програмами, беруть участь у телеконференціях і chat-дискусіях, вирішують багато технічних та організаційних проблем.

Часто від вмілої роботи локального координатора залежить те, які – позитивні чи негативні – емоції отримають учні від участі у проекті. Саме від їх уважного, навіть педантичного ставлення до технічних вимог та методичних вказівок, викладених у положенні про проект, залежить успіх учнів. Уміння показати учням значимість проекту, допомогти у раціональній організації своєї роботи і аналізі її результатів, і головне – організувати нагородження переможців, - все це належить до обов’язків локального координатора.

Завдяки участі у дистанційних проектах багато шкіл розробляють свої власні сервери, підключаються до Інтернет, заводять електронні поштові скриньки для учнів та вчителів. Головна особливість таких проектів – це створення учасниками своїх власних творчих результатів, відкриттів, зроблених у ході виконання проектного завдання, набутий досвід телекомунікацій.
 Економічна ефективність дистанційної підготовки забезпечується за рахунок:

  • Зведення до мінімуму кількості потрібних навчальних приміщень та витрат на обслуговування цих приміщень;

  • Використання найдешевшого та швидкодіючого виду електронного зв’язку для спілкування з учнем;

  • Відсутності спеціальних приміщень для роботи викладачів;

  • Скорочення до мінімуму витрат на транспорт для викладачів та студентів.

Віртуальний університет має необмежені можливості розвиватися у бік розширення кількості студентів, у бік збільшення кількості спеціальностей, з яких ведеться навчання і у бік збільшення кількості послуг, які надаються учням.

Фактори, що сприяють ефективності технології:

  • Завжди доступна;

  • Завжди включена (або може бути запущена однією командою, або стартує автоматично за потребою);

  • Завжди зв'язує;

  • Стандартизована;

  • Проста;

  • Не потребує частин (CD-ROM – частина, яка може бути відсутня, розміщення інформації в Інтернет позбавляє цього недоліку, немає частин);

  • Персоніфікована;

  • Модульна;

  • Робить те, що ви бажаєте (мінімізує помилки).

Можна виділити шість характеристик засобів інформації, що використовуються у дистанційному навчанні:

Символьна система (презентаційні атрибути) – тип символів, що використовуються в засобах інформації для спілкування: текст, анімація, звук і т.ін.

Доступність. Сюди входять необхідні ресурси та вартість, вміння та навички, що необхідні для ефективного використання.

Контроль. Як впливає засіб на студента, шляхи роботи із засобами інформації.

Реактивність. Підтримка студентської активності засобами інформації (внутрішня активність).

Інтерактивність. Дії студента для отримання зворотного зв'язку від засобу інформації.

Адаптивність. Засіб інформації як забезпечення ситуацій індивідуальних потреб.

Проблеми дистанційного навчання є достатньо затратними і потребують великих капіталовкладень. Наодинці ні один навчальний заклад не зможе їх розв`язати, тому необхідна кооперація більшості вузів в межах цільної загальнодержавної програми. Але незважаючи на витрати будь-яка держава зробить собі неоціненну послугу, вклавши кошти у навчання, збільшення його ефективності, тим самим забезпечуючи майбутнє науково-технічним прогресом та висококваліфікованими кадрами.

Висновок


В Україні, незважаючи на економічні труднощі, росте потреба в висококваліфікованих спеціалістах. Вища освіта виступає як найважливіший компонент культурного і соціально-економічного розвитку людини . Тільки підвищення рівня освіченості суспільства створює умови для соціального благополуччя. Без відповідної вищої освіти і науково-дослідних розробок жодна країна не в змозі забезпечити реального стійкого розвитку.

Дистанційне навчання - це метод, що використовує сучасні технічні засоби зв`язку і передачі інформації. Дистанційне навчання представляє собою комплекс освітніх послуг. який дозволяє забезпечити гнучкість, доступність, модульний принцип, спеціалізований контроль якості навчання, економічно і організаційно розділити навчання в одному місці. Дистанційна освіта спрямована на розширення освітнього середовища, на найбільш повне задоволення потреб і прав людини в галузі освіти.

Розвиток комп`ютерної техніки, її широке впровадження і поширення, значне збільшення кількості користувачів мережі Internet, стрімкий розвиток телекомунікацій відкривають нові можливості заочного навчання, дають потужний імпульс до впровадження дистанційних технологій.

І, зважаючи на таку важливість, для організації дистанційного навчання студентів необхідно створити відповідні компоненти інформаційно-навчального середовища, тобто комплекс баз даних по навчально-методичним матеріалам, що включають освітні стандарти, навчальні плани, робочі програми, конспекти лекцій, лабораторні і практичні роботи, програми перевірки знань студентів, WWW сервер та Веб-сторінки факультетів із загальнодоступною електронною дошкою об`яв, телекомунікаційне середовище для передачі учбово-методичної та наукової інформації, електронні підручники з відповідних дисциплін.

Дистанційне навчання відіграє надзвичайно велике значення у навчанні студентів із вадами, інвалідів, сліпих, глухонімих, які не можуть навчатися за звичайною програмою. Та залишати їх без освіти не слід тільки через їхні вади, адже ці люди теж можуть працювати, приносити користь державі та суспільству. Така людина теж може бути генієм і зробити кращим свою країну.

У сучасному світі не можна обійтися і без постійного підвищення кваліфікації, адже все навколо нас постійно удосконалюється і науково – технічний прогрес іде вперед. І саме ця технологія забезпечить високу якість навчання, з одного боку, за рахунок залучення у якості викладачів спеціалістів високого класу і , з іншого, - корекції методик навчання залежно від рівня підготовки і психологічних особливостей учнів, які виявляються попереднім тестуванням, а з третього, – навчання здійснюється вдома за комп’ютером, у зручний для студента час.

На мою думку, дистанційне навчання – це технологія майбутнього. Воно може застосовуватися в усіх системах освіти, здійснювати широке коло завдань освіти, навчання, виховання та розвитку особистості. Тому необхідно розробляти та впроваджувати нові розробки для дистанційних форм навчання. Можливо навіть, що така технологія зможе замінити реальні школи, університети та інші навчальні заклади у майбутньому.

Література


  1. Інтернет

  2. Кухаренко В. М., Рибалко О. В., Сиротенко Н. Г. Дистанційне навчання: умови застосування. Дистанційний курс: Навч. Посібник 3-е вид./ За ред. Кухаренка В. М. – Харків: НТУ”ХІІ”, „Тарсінг”, -2002.

  3. Хоровиц А. Действительноли дешевле обучать по Интернет? // Computer World Россия, 25 фев. 1997 г. - № 7.

  4. Бершадский А.М., Кревский И.Г.Дистанционное обучение - форма или метод // Дистанционное образование - № 4, 1998







скачати

© Усі права захищені
написати до нас