Застійний диск зорового нерва

Підготував:

Февральов Віктор

• Розвиток застійного диска обумовлений підвищенням внутрішньочерепного тиску. Згідно ретенційної теорії, по міжоболонкових просторах зорового нерва здійснюється відтік рідини від ока до шлуночка мозку й назад. При підвищенні внутрішньочерепного тиску відтік рідини в порожнину черепа затримується або припиняється, що веде до набряку зорового нерва і застою. У патогенезі застійного диска значення мають пухлини, абсцеси головного мозку, запалення мозкових оболонок, травми черепа й аневризми головного мозку, хвороби печінки й крові

Застійний диск зорового нерва

Симптоми

• Диск зорового нерву збільшений, вибухає в склисте тіло, його межі не визначаються; вени в області диска розширені, звиті, артерії звужені. Сліпа пляма збільшена. Гострота зору і поле зору довго залишаються нормальними. Їх прогресивне погіршення відзначається в міру переходу процесу в атрофію зорового нерва. Діагноз ґрунтується на результатах офтальмо-, невро- та рентгенологічного досліджень, в спірних випадках – на даних флюоресцентної ангіографії.

ПАТОГЕНЕЗ

• ПАТОГЕНЕЗ ЗАСТІЙНОГО ДИСКА ЗОРОВОГО НЕРВА ДО КІНЦЯ НЕ З’ЯСОВАНО,ВВАЖАЮТЬ ЩО ПІДВИЩЕННЯ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНОГО ТИСКУ ПРИ ЗВОДИТЬ ДО ЗРОСТАННЯ ТИСКУ В ПІДОБОЛОНКОВОМУ ПРОСТОРІ ЗОРОВОГОНЕРВА , ЩО , СВОЄЮЧЕРГОЮ , СПРИЧИНЯЄ ПІДВИЩЕННЯ ТКАНИННОГО ТИСКУ В НЕРВНІ Й УПОВІЛЬНЕННЯ АКСОПЛАЗМАТИЧНОГО ТОКУ В ЙОГО ВОЛОКНАХ . АКУМУЛЯЦІЯ АКСОПЛАЗМИ ЗУМОВЛЮЄ НАБРЯК АКСОНІВ . УМОВА УТВОРЕННЯ ЗАСТІЙНОГО ДИСКА ЗОРОВОГО НЕРВА — НАЯВНІСТЬ ФУНКЦІОНУ ЮЧОГО ЗОРОВОГО ВОЛОКНА . У РАЗІ ЙОГО ЗАГИБЕЛІ , НА ПРИКЛАД , У НАСЛІДОК

• 1. Початкова – з’являється незначний крайовий набряк диска – нечіткість меж диска, незначне випинання диска у склисте тіло, скроневий  край диска довго залишається не набряклим,  радіальна смугастість на межах диска, вени злегка поширені

• 2. Виразна стадія – подальше збільшення диска, його проміненція і більша змазаність його меж, вени поширені і звиті, судини місцями закриті набряклою тканиною, дрібні геморагії на межах диска, білі вогнища транссудації на диску.
• 3. Розвинна стадія (далекозайшовша) – явища набряку збільшуються, проміненція досягає 2 – 2,3 мм (6-7 дптр), збільшення діаметру диска, виражена гіперемія диска, судини на диску погано видні, крововиливи на диску. Набряк може пиширюватись  на ділянку макули (може бути клініка альбумінурічного ретиніту).
• 4. Предтермінальна – набряк з переходом в атрофію, з’являється  сіруватий колір диска на фоні зменшення набряку, калібр вен стає меншим, розсмоктуються крововиливи і білі вогнища, зменшується розмір диску, стає брудно-білим з нечіткими межами.
• 5. Термінальна– стадія вторинної атрофії зорового нерва, диск блідо-сірого кольору з нечіткими межами, артерії звужені, їх стає менше на диску, вени досягають нормального калібру, в подальшому прогресуюче поблідніння диску і звуження ретинальних судин.

• Офтальмоскопічно картина вираженого застійного диска достатньо типова. Диск зорового нерва збільшений і грибоподібно променує в склоподібне тіло. Судини сітківки ніби піднімаються на нього, роблячи характерні вигини. Колір диска рожево-сіруватий, він може бути гіперемійованим. Межі його нечіткі. На відміну від невриту, судинна воронка вільна від ексудату. Виражений перипапілярний набряк, в якому втрачаються окремі судини. Вени різко розширені, змієподібно звиті. В окремих випадках спостерігаються дрібні крововиливи в перипапілярній зоні сітківки.
• Певну складність становить офтальмоскопічна діагностика початкових проявів застійного диска. Доводиться проводити диференційну діагностику з невритом. В обох випадках диск збільшений, промінує в склоподібне тіло, межі його розмиті, можливі крововиливи.
• Слід звертати увагу на колір диска. При невритах диск гіперемійований, палаючий, артерії і вени розширені. При застійному диску колір диска рожево-сірий, артерії звужені, вени розширені.
• На відміну від невриту, при застійному диску досить довго зберігаються зорові функції (центральний зір, кольоросприйняття, поле зору). При невриті різко знижується центральний зір, порушується кольоросприйняття, з'являються різні види скотом.
• Застійний диск, зумовлений підвищенням внутрішньочерепного тиску, є, як правило, двобічним процесом, хоча неоднаково виражений. Однобічний застійний диск зустрічається в 1,5% хворих із пухлинами головного мозку. При однобічному застої завжди слід виключити й місцеві причини - орбітальну патологію, гіпотонію очного яблука та ін. Для діагностики мозкового об'ємного процесу мають значення також неврологічні симптоми, тиск і склад спинномозкової рідини, рентгенологічні дані.

Характеристика лікувальних заходів:

• Лікування направлене на усунення основного захворювання (видалення пухлини, лікування менінгіту, арахноїдиту, крововиливу у мозок) що викликає явище застою, офтальмоскопічна картина (якщо не розвивається атрофія диска) нормалізується в період від 2-3 тижнів до 1-2 місяців.
• Під час обстеження і перед оперативним втручанням призначають дегідратаційну терапію:
• в/в 40% глюкоза по 20 мл щодня, 10% розчин хлориду кальцію, в/м 25% розчин магнію сульфату по 10 мл щодня № 20, 1% фуросемід по 2 мл 1 раз у 2 дні, перорально діакарб, фуросемід, клоп амід, триампур, тіклид,  гліцерил. Ретробульба
• Кінцевий очікуваний результат – можливе збереження зору   рно вводять 0,4% дексаметазон 0,5-1,0 мл.ї
• Можливі побічні дії та ускладнення: Атрофія зорового нерва другого ока. (ДВОСТОРОННЯ НЕ ВИЛІКОВНА СЛІПОТА)