1   2   3
Ім'я файлу: Основні положення Закону України.docx
Розширення: docx
Розмір: 42кб.
Дата: 29.11.2020
скачати

  1. Основні положення Закону України «Про інформацію».

Стаття 1. Визначення інформації Під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Стаття 2. Мета і завдання Закону Закон встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, захищає особу та суспільство від неправдивої інформації.

Стаття 3. Сфера дії Закону Дія цього Закону поширюється на інформаційні відносини, які виникають у всіх сферах життя і діяльності суспільства і держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації. ( Офіційне тлумачення до статті 3 див. в Рішенні Конституційного Суду України N 5-зп ( v005p710-97 ) від 30.10.97)

Стаття 4. Законодавство про інформацію Законодавство України про інформацію складають Конституція України ( 254к/96-ВР ), цей Закон, законодавчі акти про окремі галузі, види, форми і засоби інформації, міжнародні договори та угоди, ратифіковані Україною, та принципи і норми міжнародного права.

Стаття 5. Основні принципи інформаційних відносин Основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода її обміну; об'єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність інформації; законність одержання, використання, поширення та зберігання


  1. Поняття, мета і завдання інформаційного забезпечення підрозділів Національної поліції України.


Зміст інформатизації управління підрозділами НПУ найхарактерніше виявляється за такими напрямами:

1. Підвищення рівня оперативності (швидкості) для забезпечення інформацією.

2. Розробка та застосування новітніх методів та методик управління (моделювання, експертиза, аналіз та ін.), що ґрунтуються на широкому використанні комп'ютерних технологій.

3. Удосконалення організації процесу управління на базі вивчення закономірностей інформаційних потоків та їх оптимізації.

4. Підвищення своєчасності та якості управлінських рішень за рахунок впровадження новітніх інформаційних технологій.

Основною метою системи інформаційного забезпечення підрозділів Національної поліції України є всебічна інформаційна підтримка їхньої діяльності в боротьбі зі злочинністю на основі комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, програмних та інших заходів.

Основними завданнями системи інформаційного забезпечення підрозділів Національної поліції України є: 

  • забезпечення можливості оперативного отримання інформації у повному систематизованому та зручному для користування вигляді працівникам та підрозділами Національної поліції України для розкриття, розслідування, попередження злочинів і розшуку злочинців;

  • збір та обробка оперативної, оперативно-розшукової, оперативно-довідкової, аналітичної, статистичної і контрольної інформації для оцінки ситуації та прийняття обґрунтованих оптимальних рішень на всіх рівнях діяльності Національної поліції України;

  • забезпечення ефективної інформаційної взаємодії усіх підрозділів НПУ, інших правоохоронних органів та державних установ;

  • забезпечення надійного захисту інформації.

Вирішення завдань сучасного інформаційного забезпечення досягається шляхом:

  • впровадження єдиної політики інформаційного забезпечення;

  • створення багатоцільових інформаційних підсистем діяльності підрозділів Національної поліції України;

  • удосконалення організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів;

  • інтеграції та систематизації інформаційних обліків МВС України на всіх рівнях;

  • розбудови інформаційної мережі;

  • створення умов для ефективного функціонування інформаційних обліків, забезпечення їхньої повноти, достовірності, актуальності та безпеки;

  • переоснащення інформаційних підрозділів сучасною потужною комп'ютерною технікою;

  • поширення мережі комп'ютерних робочих місць користувачів інформаційних підсистем;

  • подальшої комп'ютеризації інформаційних обліків; впровадження сучасних інформаційних технологій.



  1. Становлення та розвиток інформаційного забезпечення підрозділів Національної поліції України.


17 травня 1971 року на базі Першого спецвідділу МВС УРСР було створено Республіканський інформаційний центр.

За час свого існування інформаційна служба перейменовувалась в Республіканський науково-дослідний інформаційний центр, Головне інформаційне бюро, Інформаційне бюро, Управління оперативної інформації, а з 2002 року в Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України.

Створені у 70-х роках інформаційні служби не тільки зберегли та примножили банк даних щодо осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, але й значно розвинули сферу інформаційних послуг, які надаються оперативним та іншим службам Національної поліції України.

20 липня 2002 року на базі Управління оперативної інформації МВС України було створено Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України, який в подальшому було перейменовано в Департамент інформаційних технологій та Департамент інформатизації.

Зараз цей департамент є найбільшим об'єктом зберігання інформаційних масивів у системі МВС України, провідною організацією, яка розробляє та впроваджує комп'ютерні інформаційні підсистеми в діяльність правоохоронних органів України.

Основні завдання Департаменту:

– організовує заходи з упровадження програми інформатизації системи МВС та здійснює координацію та моніторинг її виконання;

– організовує роботу із залучення та реалізації проектів міжнародної технічної допомоги для інформатизації системи МВС;

– готує проекти спільних нормативно-правових актів про електронну інформаційну взаємодію МВС з іншими державними органами, порядок використання інформаційних ресурсів ЄІС МВС іншими державними органами;

– забезпечує організацію взаємодії з інформаційними ресурсами інших державних органів;

– забезпечує в межах повноважень доступ державних службовців та працівників МВС до інформаційних ресурсів ЄІС МВС та інших державних органів, а також доступ уповноважених представників інших державних органів до інформаційних ресурсів ЄІС МВС;

– організовує створення та забезпечує функціонування систем інформаційно-аналітичної підтримки діяльності системи МВС;

– безпосередньо розробляє та погоджує розроблені в системі МВС та за дорученням Міністра проекти нормативно-правових та інших актів у сферах інформатизації, формування і використання електронних інформаційних ресурсів, інформаційної безпеки та ЕЦП;

– забезпечує інтеграцію інформаційних ресурсів системи МВС;

– здійснює організаційне та методологічне забезпечення функціонування персонально-довідкового обліку, єдиного державного номерного обліку вогнепальної зброї та інших визначених законодавством обліків;

– організовує створення та забезпечує функціонування захищеного дата-центру для потреб системи МВС;

– забезпечує функціонування інформаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем у МВС та розробляє пропозиції щодо їх розвитку;

– здійснює заходи, спрямовані на організацію забезпечення правової охорони інтелектуальної власності та легалізації комп’ютерних програм у структурних підрозділах апарату МВС;

– забезпечує адміністрування серверних програмно-технічних комплексів МВС, реєстрацію та адміністрування користувачів сегменту мережі Інтернет та електронної пошти МВС;

– організовує впровадження та забезпечує контроль функціонування в системі МВС систем управління інформаційною безпекою, аналізує стан кібербезпеки, вживає заходів щодо профілактики кібератак та кіберінцидентів, протидії кіберзагрозам, забезпечення кіберзахисту інформаційних ресурсів об’єктів критичної інформаційної інфраструктури системи МВС;

– організовує роботи з проектування, створення, експлуатації та модернізації комплексних систем захисту інформації в інформаційних ресурсах ЄІС МВС (крім тих, де обробляється таємна інформація), а також бере участь у заходах щодо контролю за станом захищеності інформації в інформаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах у системі МВС;

– здійснює за запитами юридичних та фізичних осіб перевірки щодо наявності відповідної інформації в інформаційних ресурсах ЄІС МВС


  1. Основні завдання інформаційного забезпечення підрозділів Національної поліції України.


Вирішення завдань сучасного інформаційного забезпечення досягається шляхом:

  • впровадження єдиної політики інформаційного забезпечення;

  • створення багатоцільових інформаційних підсистем діяльності підрозділів Національної поліції України;

  • удосконалення організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів;

  • інтеграції та систематизації інформаційних обліків МВС України на всіх рівнях;

  • розбудови інформаційної мережі;

  • створення умов для ефективного функціонування інформаційних обліків, забезпечення їхньої повноти, достовірності, актуальності та безпеки;

  • переоснащення інформаційних підрозділів сучасною потужною комп'ютерною технікою;

  • поширення мережі комп'ютерних робочих місць користувачів інформаційних підсистем;

  • подальшої комп'ютеризації інформаційних обліків; впровадження сучасних інформаційних технологій.




  1. Основні напрямки розвитку інформаційного забезпечення в підрозділах Національної поліції України.


Система інформаційного забезпечення підрозділів Національної поліції України являє собою сукупність інформаційних підсистем певних обліків, побудованих з урахуванням дотримання таких вимог: наявності нормативно-правової бази; організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів; організації підготовки та перепідготовки кадрів; наявності відповідних технічних, програмних та телекомунікаційних технологій; матеріально-технічного та фінансового забезпечення.


  1. Основні завдання Департаменту інформатизації МВС України.

  2. Характеристика рівнів системи інформаційного забезпечення підрозділів Національної поліції України.


Належність інформаційної підсистеми до певного рівня визначається принципами територіальності, специфіки використання та обсягом інформації, яка обробляється.

Перший рівень – центральний, інтегрує інформаційні підсистеми підрозділів Національної поліції загальновідомчого значення та галузевих служб МВС України. На цьому рівні забезпечується інтеграція та обробка інформації для формування банків даних інформаційних підсистем, міжвідомчий та міжрегіональний інформаційний зв'язок, керування системою інформаційного забезпечення підрозділів Національної поліції та дотримання стратегії її розвитку, розробка нормативно-правової бази та інформаційних технологій. Виконуються контрольні функції щодо дотримання вимог про повноту, вірогідність, актуальність та захист інформації у системі інформаційного забезпечення відповідно до законів України та відомчих нормативних актів, визначається інформація міждержавного обміну.

Другий рівень – регіональний, охоплює інформаційні обліки, які є складовими загальновідомчих інформаційних підсистем і використовуються підрозділами НПУ (на рівні ГУНП). На цьому рівні здійснюється формування регіональних банків даних, обробка інформації, забезпечується доступ територіальних підрозділів для санкціонованого використання інформації, інформаційний зв'язок між регіонами та першим рівнем. Забезпечується зв'язок з територіальними правоохоронними органами та іншими установами держави. Здійснюються контрольні функції щодо виконання вимог про повноту, вірогідність, актуальність та захист інформації відповідно до законів України та відомчих нормативних актів.

Основу системи збору, контролю та використання інформації складає третій рівень – територіальний. Саме на цьому рівні забезпечується первинне накопичення інформації, ведення територіальних банків даних, захист інформації, актуалізація інформаційних обліків та передача інформації до банків даних другого та першого рівнів.

Нормативно-правову базу системи інформаційного забезпечення складають: Конституція України, Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси України, закони України «Про Національну поліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про державну статистику в Україні», «Про інформацію», «Про дорожній рух», «Про державну таємницю», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про запобігання корупції», накази МВС України та інші документи, що регламентують засади використання інформації у боротьбі зі злочинністю.

Нормативно-правова база в галузі інформаційної діяльності забезпечує інтеграцію і сумісність баз даних, регулює процеси збору, накопичення та передачі інформації в системі МВС, затверджує правила щодо виконання технологічних процесів роботи з інформаційними банками даних, з визначенням відповідних термінів проходження інформації, вимог до оформлення даних (повнота, вірогідність, актуальність тощо), використання інформації у службовій діяльності та персоналізує відповідальність за дотримання цих правил.

Інформаційні підрозділи відповідно до рівня підрозділів Національної поліції у своєму складі передбачають управління (відділи, відділення) за усіма напрямками роботи інформаційного забезпечення, а саме:

  • оперативної інформації;

  • оперативно-розшукової роботи з цілодобовим функціонуванням чергових інформаційних груп;

  • оперативно-довідкової інформації;

  • технічного обслуговування комп'ютерних інформаційних підсистем та засобів оперативної поліграфії;

  • супроводу та адмініструванню інформаційних підсистем та банків даних;

  • супроводу комп'ютерних мереж та телекомунікаційних систем;

  • впровадження нових інформаційних технологій;

  • збору та обробки статистичної інформації;

  • архівної роботи;

  • матеріально-технічного забезпечення.

Ці підрозділи комплектуються фахівцями у необхідній кількості, яка визначається окремо для кожного органу відповідно до стану злочинності та загальної чисельності працівників підрозділів Національної


  1. Інформаційні обліки, що ведуться підрозділами оперативної інформації та слідством.



Підрозділами оперативної інформації:

  • заяви та повідомлення про вчинені злочини та події;

  • затримані та зареєстровані особи;

  • невідкладні дії чергового при отриманні повідомлень про правопорушення та події, ведення оперативних планів тощо;

  • табельна зброя, спеціальні засоби, засоби індивідуального захисту та активної оборони;

  • оперативна інформація щодо осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, осіб певних категорій, членів злочинних угруповань;

  • криміногенні об'єкти;

  • вилучені та викрадені речі;

  • «спецапарат».

Слідством:

  • особи, що притягуються до кримінальної відповідальності;

  • кримінальні справи та їхній рух;

  • речові докази.



  1. Інформаційні обліки, що ведуться карним розшуком та експертно-криміналістичною службою.


Карним розшуком:

  • особи криміногенних категорій, члени злочинних угруповань та інші, які становлять оперативний інтерес;

  • особи, які оголошені у розшук;

  • невпізнані трупи та невідомі хворі;

  • викрадені та вилучені номерні речі, автомототранспорт, зброя;

  • криміногенні об'єкти;

  • «спецапарат»;

  • оперативна інформація.

Експертно-криміналістичною службою:

  • сліди, вилучені з місць подій та знаряддя вчинення злочинів;

  • фотороботи підозрюваних осіб;

  • дактилоскопія;

  • фото- та відеотеки;

  • вилучена фальшива валюта;

  • кулегільзотека.




  1. Склад інформаційних обліків регіонального рівня.


У складі банків даних регіонального рівня інтегрується інформація, яка надходить з підрозділів НПУ, має регіональний характер та містить дані про:

  • надзвичайні події;

  • злочини та адміністративні правопорушення;

  • підприємства, організації та установи, що становлять оперативний інтерес;

  • зареєстрований автомототранспорт;

  • зареєстровану вогнепальну та газову зброю;

  • викрадені, загублені та вилучені предмети злочинного посягання, в тому числі: номерні та безномерні речі; антикваріат; автомототранспорт; вогнепальна та газова зброя; документи; криміналістичні обліки (кулегільзотеки, слідотеки, відбитки пальців рук тощо);

  • осіб таких категорій: які вчинили злочини; злочинців, оголошених у розшук; які скоїли адміністративні правопорушення; наркоманів; які зникли безвісти; невпізнаних трупів та невідомих хворих; які становлять оперативний інтерес; 

  • обліки адресних бюро;

  • обліки оперативно-довідкових та дактилоскопічних картотек;

  • обліки адміністративно-управлінського призначення (нормативне законодавчі акти, розпорядчі документи, накази);

  • обліки спеціалізованого призначення галузевих служб (кадрові, господарчі бухгалтерські тощо);

  • обліки архівів та спецфондів.




  1.   1   2   3

    скачати

© Усі права захищені
написати до нас