1   2   3   4   5   6
Ім'я файлу: 8445 робота.docx
Розширення: docx
Розмір: 90кб.
Дата: 06.03.2021


ЗМІСТ



ВСТУП 2

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 5

1.1. Поняття, ознаки та предмет трудового законодавства 5

1.2. Поняття та предмет трудового права України 7

1.3. Методи та функції трудового права 12

2.2.  Кодекс законів про працю України 17

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 24

2.1. Конституція України 24

2.3. Підзаконні акти та локально-правові норми, що регулюють трудові відносини. 26

РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 28

3.1. Система трудового права і система трудового законодавства 28

3.2.  Групи які утворюють інститути Загальної частини 32

3.3. Групи які утворюють інститути Особливої частини 33

ВИСНОВКИ 35

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37


ВСТУП



Трудове право України регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і галузевої приналежності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

У сучасних умовах роль і значення трудового права невпинно зростає, що обумовлено цілою низкою економічних, соціальних та інших чинників. Серед них – чітке визначення статусу та форм власності (у тому числі приватної), зміна трудової правосуб’єктності державних підприємств, трудових колективів, профспілок, господарських товариств та інших суб’єктів підприємницької діяльності (у тому числі фізичних осіб – підприємців), розвиток товарно-грошових відносин, виникнення проблем зайнятості населення, захист порушених трудових прав і законних інтересів працівників тощо.

Актуальність вивчення даного питання пояснюється тим, що трудове право України є однією з провідних галузей у системі права, яка нарівні з іншими галузями перебуває в стадії реформування під впливом соціально-економічних відносин, що змінюються. У цей час трудове право в промислове розвинених краї­нах світу визнається однією з головних галузей права. І це зрозуміло, оскільки саме в сфері застосування праці, де ство­рюються матеріальні й духовні блага, знаходиться зона пере­плетіння життєво важливих інтересів різних соціальних груп, інтересів державних, суспільних і особистих, приватних. Від методів правового регулювання праці багато в чому зале­жить суспільний спокій і відчуття обопільного порозуміння між суб'єктами трудових правовідносин. Це сфера, в якій задіяно найбільше число членів суспільства. А тому вона за­слуговує на особливо пильну увагу держави.

Зараз трудове право України переживає період реформування. Змінюється його предмет, сфера дії, галузевий режим правового регулювання, система, з’являються нові інститути.

Наука трудового права збагатилася працями відомих українських вчених В.С. Венедиктова, Р.І. Кондратьева, А.Р. Мацюка, Л.І. Лазор, П.Д. Пилипенка, В.І. Прокопенко, О.І. Процевського, В.Г. Ротаня. Проблеми сучасного трудового права активно обговорюються представниками російської науки: О.В. Абрамовою, І.Я. Кисельовим, С.П. Мавріним, А.Ф. Нуртдіновою, Ю.П. Орловським, В.М. Скобелкиним, О.В. Смирновим, О.І. Ставцевою, Л.О. Сироватською, В.М. Толкуновою,Є.Б. Хохловим та ін.

Мета роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу досягнень науки трудового права та вітчизняного законодавства розкрити сутність та особливості системи трудового законодавства України в сучасних умовах, систематизації нормативно-правових актів про працю.

Об’єктом дослідження система трудового законодавства України в умовах правової реформи;

Предметом дослідження є соціально-правова природа системи трудового законодавства, її структура, взаємозв’язок останньої з системою трудового права України.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

1.1. Поняття, ознаки та предмет трудового законодавства



Формування первинних засад трудового права зумовлено активним використанням найманої праці, що було характерно для капіталістичного способу виробництва.

Джерело формування українського трудового права визначилося колом суспільних відносин, зокрема, відносинами між паном і наймитом, громадою та особою, яка виконувала на її замовлення певні роботи, членами цехового братства.

Праця – основа життя будь-якого суспільства. Це цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства загалом. Вона є однією з найважливіших здатностей людини.

Термінологічне значення слова «праця» багатоаспектне і вивчається економікою, філософією, правом тощо. Як зазначено у тлумачному словнику української мови, праця – це діяльність людини, сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей.

Історія трудового права пов’язана з вивченням розвитку галузі та науки в хронологічному аспекті. Загальна теорія трудового права містить систему основних галузевих понять, юридичних фактів у трудовому праві, трудових правовідносин, принципів трудового права та ін. В Україні становлення і розвиток трудового права як самостійної галузі відбувались у радянський період її історії.

Трудове законодавство України — це система нормативно-правових актів, які ухвалюють уповноважені органи державної влади, місцевого самоврядування, посадові особи відповідно до закріплених за ними повноважень задля правового регулювання суспільно-трудових відносин, встановлюючи правила поведінки їх учасників.

Основні ознаки трудового законодавства України:

відповідні акти:

  • ухвалюються винятково уповноваженими, компетентними органами, посадовими особами з питань праці;

  • поширюють свою дію на неперсоніфіковане коло суб’єктів суспільно-трудових відносин;

  • встановлюють правила поведінки учасників суспільно-трудових відносин через визначення їх прав, обов’язків, гарантій, юридичної відповідальності;

  • мають багаторазове використання;

  • зазвичай набувають чинності з часу оприлюднення (опублікування);

  • виступають правовою основою для ухвалення колективних угод, договорів, локальних нормативно-правових актів, а також трудових договорів (контрактів).

Система законодавства може визначатись як цілісний і погоджений комплекс законодавчих актів, у яких нормативні приписи розділяються залежно від предмета регулювання за галузями та інститутами законодавства [8, с. 369]. Окрім цього, як зауважує А.І. Граціанов у досліджені, присвяченому систематизації й уніфікації законодавства та розвитку правової системи України, законодавство – це форма існування насамперед правових норм, засіб надання їм визначеності й об’єктивності, їх організація та об’єднання в нормативно-правові акти.

Однак система законодавства – це не просто сукупність таких актів, а їх диференційована система, заснована на принципах субординації й координування її структурних компонентів [9, с. 61]. Також під час вивчення теорії, досвіду та практики застосування адміністративного примусу в публічному праві України Т.О. Коломоєць дійшла висновку щодо того, що система законодавства – це багатогранне утворення з досить специфічною конструкцією, яка складається із сукупності законодавчих актів та окремих нормативних приписів, які розподіляються залежно від об’єкта регулювання на галузі, підгалузі й інститути законодавства [10, с. 60].

Як зауважує Т.М. Ямненко під час визначення фінансового права як галузі права, навчальної дисципліни та науки, під системою законодавства необхідно розуміти внутрішньо й зовнішньо організовану цілісність, що складається з усіх нормативно-правових актів держави та володіє єдністю змісту й способів його вираження, диференційовану на галузі, підгалузі та інститути, що забезпечує порядок у нормативному регулюванні суспільних відносин і доступ до наявної в нормативному масиві інформації [13, с. 98].

Отже, система трудового законодавства може бути визначена як сукупність чинних законів, міжнародно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України (або легалізованих іншим способом), і підзаконних нормативно-правових актів, які розташовуються в ній з огляду на їх субординаційні та координаційні зв’язки, а також конкретних трудових і пов’язаних із ними правовідносин, які регулюють загальнообов’язкові приписи, що містяться в їх складі.


  1   2   3   4   5   6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас