1 2 3 4 5 6 Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» є суб'єктом господарювання приватної форми власності, створено і діє згідно із Законами України: «Про банки і банківську діяльність», «Про цінні папери та фондовий ринок» та нормативними актами Національного банку України. Наприкінці 2016 р. банк був націоналізований за такою процедурою: ПАТ КБ «Приватбанк» віднесений до категорії неплатоспроможних Рішенням Правління НБУ № 498 від 18.12.2016; 18 грудня 2016 року ФГВФО прийняв рішення № 2859 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ КБ «ПриватБанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку»; Тимчасову адміністрацію запроваджено до моменту реалізації плану врегулювання, тобто до моменту продажу банку державі; 18 грудня Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення № 961, згідно з яким держава бере участь у виведенні АТ КБ «Приватбанк» з ринку шляхом продажу банку у цілому Міністерству фінансів України; 21 грудня 2016 року підписано договір між ФГВФО та Міністерством фінансів про продаж 100% акцій АТ КБ «ПриватБанк». З моменту передачі власником 100% акцій банку є держава в особі Міністерства фінансів України; Беручи до уваги виконання плану врегулювання, 21.12.2016 ФГВФО прийняв рішення № 2897 «Про припинення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ПриватБанк». Схематичне зображення структури власності ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на 01 січня 2019 року наведено на рис 2.1. Банківська ліцензія 22 від 05.10.2011 номер бланка 00003. Структура корпоративного управління ПАТ КБ “ПриватБанк” представлена на рис. 2.2. Повноваження Правління банку, Наглядової ради банку та інших колегіальних органів представлені в Статуті банку. Головний офіс ПриватБанку розташований у м. Дніпро. 24 квітня 2017 року юридична адреса банку була змінена з Дніпра на Київ. Правління та всі служби головного офісу продовжують працювати в Дніпрі. Основні фінансові показники наведено в табл 2.1. Таблиця 2.1 - Основні фінансові показники АТ КБ «ПриватБанк»
Зниження нематеріальних активів банку відбулося в результаті їх зношування за період, що аналізується, тоді як приросту їх не спостерігалося. Темп приросту характеризує динаміку основних засобів. Це може бути результатом розвитку банку, розширення мережі його філій, підвищення рівня технічного забезпечення тощо. У цьому випадку зм іни можна вважати нормальними. Підбиваючи підсумок, можна сказати, що динаміка, склад і структура активів відповідає основним принципам і напрямам розвитку банку, але розвиток активів далі вимагає їх коригування в напрямі підвищення питомої ваги кредитно-інвестиційного портфеля й уповільнення темпів приросту основних засобів та інших активів. 2.2 Аналіз стану ресурсного забезпечення банку Викликає занепокоєння зменшення портфеля цінних паперів як у загальних активах за абсолютним обсягом, так і питомою вагою. Особливої уваги потребує інвестиційна діяльність банку, яка разом з кредитною є основною. Далі розглянемо динаміку та структуру впливу активів АТ КБ «ПриватБанк» за 2017-2019 рр. у вигляді таблиці 2.3. Таблиця 2.3 - Структура активів ПАТ КБ «Приватбанк» за 2017-2019 рр., млн. грн.
Продовження табл. 2.3
Активи складають істотну частину банківських операцій і в діяльності банків мають одне з первинних значень, що формують доходи банків. Згідно із даними таблиці 2.3, загальна динаміка активів була позитивною. Так, загальний обсяг активів 2019 році становив 254805 млн. грн., що порівняно з 2018 роком більше на 49622 млн. грн. Аналізуючи активи досліджуваного банку, можна зробити висновок, основу активів банку складають інвестиційні цінні папери, які становлять 35,46% всіх активів банку. З метою виявлення ролі кожного виду активів та тенденцій, що складаються під час їх формування, необхідно проаналізувати динаміку, склад і структуру дохідних і недохідних активів. Цей аналіз можна зробити на основі таблиці 2.4 Таблиця 2.4 - Динаміка, склад та структура активів банку з погляду їх доходності АТ КБ «Приватбанк» у 2017-2019 рр
Зміни, що характеризують дохідні і недохідні активи, вказують на те, що якість їх погіршилась: за приросту загальної суми активів на 20,6 % приріст дохідних становить відповідно 24,4 % з 2017 по 2018 рік. З 2018 по 2019 рік за приросту загальної суми активів на 1,4% приріст дохідних становить 31,4%. З 2018 по 2019 рік вони знизилися на 9,2% тобто на 3,3 млрд.грн. Саме депозитні операції АТ КБ «ПриватБанк» є основним джерелом формування його ресурсної бази. За даними балансу АТ КБ «Приватбанк» проаналізуємо його ділову активність щодо залучення фінансових ресурсів. Первинна інформація наведена в таблиці 2.5. Таблиця 2.5 - Аналіз динаміки та масштабів депозитної діяльності АТ КБ «Приватбанк» у 2017-2019 рр.
Аналіз зобов'язань банку починають з визначення їх суми за балансом через обчислення залишків за рахунками на підставі балансу банку. Рівень фінансової стійкості банку залишився незмінним. Таблиця 2.6 - Динаміка, склад та структура пасивів АТ КБ «Приватбанк» у 2017-2019 рр.
З даних табл. 2.6 видно, що зобов'язання банку на 1 січня 2019 р. становлять 203,3 млрд. грн.. Причому зростання депозитної бази відбувалося в основному за рахунок приросту коштів фізичних та юридичних осіб, а не за рахунок міжбанківських кредитів, що є позитивною тенденцією. Стосовно змін фінансового стану, слід зазначити, що наслідки зміни власності АТ КБ «Приватбанк» з приватної на державну також були позитивними в плані збільшення депозитного та кредитного портфелю банку та зростання кількості клієнтів. Основні показники діяльності банку згруповано у табл. 2.7 Таблиця 2.7 - Показники АТ КБ «ПриватБанк» до та після націоналізації за 2017-2019 рр.
Отже, узагальнюючи результати дослідження АТ КБ «ПриватБанк» можна зробити висновки, що не дивлячись ні на що він був та залишається лідером на ринку банківських послуг України. Переведення АТ КБ «ПриватБанк» з недержавної форми власності у державну сприяло процесу впровадження інноваційних продуктів та технологій, підвищило рівень задоволення населення та працівників, і найголовніше, дозволило стабілізувати фінансовий стан банку та всього банківського сектору України. Таким чином, за підсумками 2019 року державний АТ КБ «ПриватБанк» збільшив валюту балансу на 21% - до 259 млрд грн. Про це свідчать попередні результати банку. 2.3 Оцінка ефективності ресурсної політики АТ КБ «ПриватБанку» У цілому, як свідчить проведений аналіз, за три роки відбулося зниження майже всіх показників, що характеризують зниження окупності доходами і чистим прибутком активів, витрат, загального капіталу і статутного капіталу. Виходячи із даних звіту про фінансовий стан АТ КБ «ПриватБанк», можна стверджувати, що сукупний капітал банку залишається стабільним, при цьому сукупні активи та зобов'язання стабільно зростають, при цьому темпи зростання означених показників ідентичні. Доцільно здійснити визначення та аналіз основних показників банківської ліквідності для АТ КБ «ПриватБанк» (табл. 2.8). Таблиця 2.8 - Показники ліквідності балансу ПАТ КБ «ПриватБанк»
За коефіцієнтом генеральної ліквідності спостерігається здатність банку погасити свої зобов'язання високоліквідними активами та шляхм реалізації майна, отже, лише 19,87% можна погасити на 01.01.19 р, що на 15,27% менше ніж в 2017 році. Отже, з вищепроведенного порівняльного аналізу, що Банку необхідно здійснювати постійний контроль за забезпеченням певної частки ліквідних активів у загальній структурі балансу. На наступному етапі, розглянемо комплекс відносних показників платоспроможності АТ КБ «ПриватБанк» (табл. 2.9). Загальний рівень платоспроможності спадає. У 2019 році даний показник становить 85,71% від його обсягу в 2017 р., що свідчить про те, що приріст активів є більш інтенсивним, ніж капіталу банку. Таблиця 2.9 - Показники платоспроможності АТ КБ «ПриватБанк» за 2017-2019 рр.
Загальний рівень платоспроможності банку щодо класифікованих активів несе за собою тенденцію до зростання, тобто обсяг капіталу зростає, а ризики активів зменшуються через скорочення ризикових категорій. Забезпеченість загальної суми активів власними коштами рівномірно коливається в рамках значення 0,1. Забезпеченість суми класифікованих активів власними коштами зростає, (0,40 в 2019 р при 0,28 в 2017 р.), адже як вже було вказано банк скорочує обсяги ризикових активів. Співвідношення власних і залучених коштів банку свідчить також про рівень фінансово- господарської самостійності банку. Коефіцієнт покриття (забезпечення) на 01.01.19 становить 0,09, тобто на 1 гривню активів банку припадає 9 копійок коштів статутного фонду. Коефіцієнт Кука, показує, скільки класифікованих активів банку припадає на гривню власних коштів а саме 7,75 на 01.01.19. Стан платоспроможності банку можна охарактеризувати як задовільний, оскільки більшість показників, навіть в умовах фінансово- економічної та політичної кризи мають тенденцію до зростання. Отже, не зважаючи на все, показники ліквідності та платоспроможності АТ КБ «ПриватБанк» є задовільними, тобто не дозволяють ідентифікувати значних відхилень від норм і як наслідок, стверджувати, що рівень фінансового ризику досить високий. На завершення слід акцентувати увагу на показниках фінансової стійкості АТ КБ «ПриватБанк», які дозволяють оцінити результат діяльності банку та його захищеність від загроз різного рівня - табл. 2.13. Таблиця 2.10 - Показники фінансової стійкості АТ КБ «ПриватБанк»
Проведення оцінки фінансової стійкості та загалом фінансових ризиків - важливий крок у процесі оптимізація банків. В результаті аналізу фінансових ризиків АТ КБ «ПриватБанк» за критеріями платоспроможності, ліквідності, фінансової стійкості та валютних ризиків, можна стверджувати, що аналізований банк зберігає позицію лідера банківської системи України та має цілком задовільний фінансовий стан. 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕСУРСНОЇ ПОЛІТИКИ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Систему критеріїв оптимізації ресурсної бази пропонуємо розглядати у вигляді ієрархічної структури, рівні (підсистеми) якої розташовані в порядку зростання вимог до структури ресурсної бази за принципом: «формування від необхідної (нормативної) структури банківських ресурсів до оптимальної». Для побудови економіко-математичних моделей формування ресурсної бази АТ КБ «ПриватБанк» важливого значення набуває принцип оптимізації структури депозитного портфелю банку. Встановлено, що процес моделювання на основі залучення залишків на рахунках «до запитання» носить циклічний характер, і в кожному циклі виділяється декілька етапів (рис. 3.1). Так, оптимізація структури ресурсної бази за критеріями, формує перші два ступенї даної системи («достатність джерел коштів», «мінімізації ризиків»), є необхідною умовою для функціонування банку, в той час як оптимізація за критерієм «зростання вартості банківського бізнесу» відображає націленість банку не тільки на поточні результати діяльності, а й на здатність генерувати додану вартість для власників банківського бізнесу. З метою впровадження підходу до удосконалення механізму використання ресурсного потенціалу комерційних банків було оцінено рівень готовності кожного банку до нововведень. Доведено, що для забезпечення ефективного управління ресурсами банків необхідно сформувати механізм використання ресурсного потенціалу банків з урахуванням залежності між рівнями депозитів та кредитно- інвестиційним портфелем. Підсумовуючи вищезазначене, слід зауважити, що не існує уніфікованої ресурсної політики для всіх банків. Кожен банк розробляє власну ресурсну політику, яка враховує економічну, політичну, соціальну ситуацію як в державі загалом, так і окремій території, де функціонує банківська установа. Разом з тим, ресурсна політика будь-якого банку має бути спрямована на залучення існуючих та потенційних клієнтів [26]. На нашу думку, для підвищення ефективності ресурсної політики, вітчизняним банкам необхідно використовувати нецінові методи депозитної політики, зокрема такі маркетингові інструменти: активне застосування реклами як банку загалом, так і банківських програм та продуктів; постійне висвітлення інформації про діяльність банку; підтримання зв'язків із громадськістю (засобами масової інформації та цільовими аудиторіями) для залучення нових клієнтів та утримання існуючих; розширення асортименту депозитних продуктів, запровадження програми лояльності як для нових, так і для існуючих вкладників; дослідження пропозиції депозитних послуг інших банків у межах цільових груп клієнтів та розроблення відповідної стратегії; розроблення власної системи навчання співробітників культурі спілкування з клієнтом, елементам психології. Формування ресурсної бази комерційного банку відбувається за рахунок застосування різних методів, спрямованих на підвищення ефективності використання ресурсів. Короткий перелік таких методів представлений на рис. 3.3. До власних коштів (капіталу) відносяться всі пасиви, утворені в процесі внутрішньої діяльності банку: статутний, резервний та інші фонди банку (утворені за рахунок прибутку), всі резерви, створені банком, а також нерозподілений прибуток і прибуток поточного року [23]. Забезпечення більш ефективного використання ресурсної бази комерційних банків і методик їх оцінки є актуальною проблемою функціонування всієї банківської системи, стан якої посилюється важкою ситуацією в національній економіці, об'єктивною необхідністю в довгострокових кредитах, низькою впевненістю господарюючих суб'єктів в перспективах економічної ситуації. Таким чином, в сучасному українському банківському секторі доцільно розширити використання аналізу співвідношень активів і пасивів банків за строками та сумами, а також за джерелами та напрямками використання коштів. Крім того, при оцінці ресурсної бази комерційного банку необхідно: враховувати ризики, найбільш сильно впливають на формування і використання ресурсів; класифікувати ресурси за ступенем їх стабільності; аналізувати зміни структури і обсягу банківських ресурсів, особливостей тенденцій розвитку і формування ресурсів; стежити за стійкістю залучених коштів за рахунок диверсифікації портфеля залучених ресурсів виходячи з джерел їх залучення і структури, прив'язці структури та обсягів цих ресурсів (по терміновості і валюті) до обсягів і структури активів. ВИСНОВКИ У роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні ресурсної політики банку в умовах кон'юнктури ринку. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки та узагальнення. У практичній діяльності розроблення ресурсної політики має охоплювати, на нашу думку, такі взаємопов'язані між собою напрямки: по- перше, це формування змісту ресурсної політики, по-друге, визначення конкретних організаційно-управлінських заходів щодо її реалізації. У практичній діяльності розроблення ресурсної політики має охоплювати, на нашу думку, такі взаємопов'язані між собою напрямки: по-перше, це формування змісту ресурсної політики, по-друге, визначення конкретних організаційно-управлінських заходів щодо її реалізації. Відправною точкою для цих двох напрямків є цілі й завдання ресурсної політики, а також її основні елементи, які визначають відповідно до загальної мети діяльності банківської установи, що відображається в мінімізації витрат на мобілізацію ресурсів, підтримання ліквідності, а в подальшій діяльності - на дотримання належного рівня прибутковості як основного критерію ефективності функціонування кредитної установи. Узагальнюючи вищенаведене, можна дати власне визначення ресурсної політики банку, що вона є сукупністю стратегічних цілей із врахуванням суспільних інтересів, які спрямовані та взаємозалежні від формування і стану ресурсів кожного банку окремо, що базується на нормативах капіталу та оцінці депозитів, з метою досягнення поставлених цілей, та регламентується чинним законодавством певної країни. B сучасному банківському секторі доцільно розширити використання аналізу співвідношень активів і пасивів банків за строками та сумами, а також за джерелами та напрямками використання коштів. Підбиваючи підсумок, можна сказати, що динаміка, склад і структура активів відповідає основним принципам і напрямам розвитку банку, але розвиток активів далі вимагає їх коригування в напрямі підвищення питомої ваги кредитно-інвестиційного портфеля й уповільнення темпів приросту основних засобів та інших активів. Зміни, що характеризують дохідні і недохідні активи, вказують на те, що якість їх погіршилась: за приросту загальної суми активів на 20,6 % приріст дохідних становить відповідно 24,4 % з 2017 по 2018 рік . З 2017 по 2019 рік за приросту загальної суми активів на 1,4% приріст дохідних становить 31,4%. З 2018 по 2019 рік вони знизилися на 9,2% тобто на 3,3 млрд.грн. Аналіз зобов'язань банку починають з визначення їх суми за балансом через обчислення залишків за рахунками на підставі балансу банку. У цілому, підводячи підсумок роботи банку щодо залучення ресурсів, слід відзначити правильну політику банку стосовно залучення нових клієнтів, яка веде до зростання дешевих ресурсів банку, та належну роботу з формування стабільної частини ресурсів банку за рахунок залучення такого перспективного виду ресурсів, як депозити фізичних осіб. Особливу увагу необхідно звернути на впровадження зарплатних проектів з використанням платіжних карток. Банк зацікавлений у розширенні обсягів залучених депозитних коштів, що перебувають тимчасово у його розпорядженні. Для цього банку необхідно постійно вдосконалювати старі й упроваджувати нові форми і методи залучення різних категорій вкладників, а саме: вести науково-дослідну, аналітичну роботу, активно використовувати рекламу, маркетинг, розширювати ділові контакти з клієнтами. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |