Закон «Про екологічний аудит». Положення цього Закону поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності. Екологічний аудит

1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ
Мета розділу: вивчення основних понять, особливостей, завдань та послідовності
проведення екологічного аудиту на підприємстві.
1. Основні поняття екологічного аудиту
Екологічний аудит – це відносно новий ринковий механізм природокористування.
В Україні основні правові та організаційні засади здійснення екологічного аудиту і підвищення екологічної обґрунтованості та ефективності діяльності суб'єктів господарювання визначає Закон « Про екологічний аудит». Положення цього Закону поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності.
Екологічний аудит -це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об'єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи управління навколишнім природним середовищем та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту.
Відносини у сфері екологічного аудиту в Україні регулюються, крім Закону „Про екологічний аудит ”, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" , іншими актами законодавства та державними стандартами України. З метою зниження антропогенної і техногенної діяльності на довкілля в Україні запроваджено різні форми державного контролю і перевірки відповідності вимогам охорони навколишнього природного середовища, а саме: екологічна експертиза, оцінка впливу на навколишнє природне середовище (ОВНПС), екологічна інспекція та екологічний аудит.
В таблиці 8.1 наведено відмінності між екологічною експертизою, екологічною
інспекцією, оцінкою впливу на навколишнє природне середовище (ОВНПС) та екологічним аудитом.
Таблиця 8.1.
Відмінності між екологічною експертизою, інспекцією та аудитом
Форми екологічного контролю
Функції
Джерела фінансування
Об’єкти контролю
Суб’єк ти контролю
Екологі
чна експертиза
Державні, природоохоронні, проведення екологічних досліджень
Державн ий та місцевий бюджет
Проекти, документація, об’єкти будівництва, господарські рішення.
Мініст ерство охорони
НПС,
Міністерство охорони здоров’я, органи місцевої влади, громадські організації

2
Оцінка впливу на
НПС
Державні, природоохоронні, прогнозування
і оцінка відповідності проектів
Державн ий та місцевий бюджет, кошти замовників
Проектні рішення, програми,
інвестиційні пропозиції, громадські рішення
Держа вні та приватні організації, що мають ліцензії для розробки
ОВНС
Екологі
чна інспекція
Державні, природоохоронні, з проведення екологічних досліджень
Державн ий бюджет, відрахування
Земля, надра, водні ресурси, повітря, рослини.
Тваринний світ, території ПЗФ, підприємства
Держа вна екологічна
інспекція,
Міністерство охорони
НПС,органи прокуратури, спеціально уповноважені державні органи в галузі охорони НПС
Екологі
чний аудит
Незалежні, еколого-
інвестиційні, природоохоронні.
Кошти замовника
Інвестиці
йні і приват. програми
і проекти, кредитні
Ліценз овані
і незалежні екоаудиторсь кі фірми, екоаудитори.
Екологічний аудит проводиться на підставі договору між замовником та виконавцем, укладеного відповідно до вимог Закону «Про екологічний аудит» та інших нормативно-правових актів.
Виконавці екологічного аудиту несуть визначену законом та договором відповідальність перед замовником за виконання визначених договором зобов'язань та достовірність висновків екологічного аудиту.
При проведенні обов'язкового екологічного аудиту, замовником якого є заінтересований орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, відповідний договір укладається після письмового погодження з керівником або власником об'єкта екологічного аудиту.
Об’єктами екологічного аудиту є:

підприємства, установи, організації;

система управління навколишнім середовищем;

інші об’єкти, згідно законів.
Суб’єктом екологічного аудиту є:

замовники;

виконавці екологічного аудиту.
Замовниками екологічного аудиту є:

органи виконавчої влади;

органи місцевого самоврядування;

керівники або власники об’єктів екологічного аудиту;

юридичні та фізичні особи.

3
2. Основні завдання і типи екологічного аудиту
Екологічний аудит як функція системи екологічного управління спрямований на підвищення її ефективності шляхом оцінки функціонування системи і проводиться з метою забезпечення додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища в процесі господарської діяльності.
Залежно від об'єкта аудиту визначається його тип, зміст потрібної інформації, досвід
і кількість фахівців, які залучаються.
Об'єктом екологічного аудиту може бути ступінь відповідності функціональної діяльності підприємства нормативно-правовим актам у галузі охорони навколишнього середовища.
Існують типи екологічного аудиту:

екологічний аудит стану ділянки підприємства – встановлення рівня її забруднення;

екологічний аудит виробничих підприємств – перевірку діяльності у сфері дотримання нормативів і розпоряджень з охорони навколишнього природного середовища;

екологічний аудит територій адміністративного району, міста, населеного пункту, басейну річок – оцінка природно-кліматичних умов, природно-ресурсного потенціалу, геологічних, гідрогеологічних умов – аналіз екологічного стану територій;

екологічний аудит продукції на стадії маркетингових досліджень – передбачає з’ясування її життєвого циклу для розроблення заходів з поліпшення її екологічних і економічних показників, розширення ринку збуту;

екологічний аудит системи екологічного менеджменту – визначення слабких складових управлінських рішень та робіт;
Термін проведення екологічного аудиту визначається договором.
Екологічний аудит може виконуватись на замовлення органів нагляду, владних структур як контрольна процедура або як дія у відповідь на запит, що надійшов, наприклад, від громадських організацій. Такий аудит може проводитись і власником підприємства як звичайний елемент екологічного управління для оцінки можливих витрат під час екологічного страхування.
Під час аудиту системи екологічного моніторингу здійснюється аналіз накопичених статистичних даних моніторингу з визначенням потрібної точності вимірів і відповідності проведених вимірів очікуваним характеристикам.
При цьому розглядається: які параметри навколишнього середовища необхідно контролювати і чому; як регулярно слід проводити вимірювання; які використовуються методи, засоби вимірювань, контрольні зразки; як здійснюється добір зразків для аналізу; як обробляються дані вимірів тощо.
Прогнозні оцінки впливу на навколишнє природне середовище здійснюються в межах аудиту для зіставлення з фактичними впливами в процесі реалізації якого-небудь проекту. Параметри порівняння можуть стосуватися природного середовища (викиди в атмосферу, склад і кількість твердих відходів, рівень забруднення підземних вод, рівень радіації тощо), біологічної системи (структура біоспільнот, розміри популяцій, наявність хвороб тощо), людського співтовариства (існуюча інфраструктура, захворюваність населення, стан пам'яток тощо).
Аудит рівня екологічних ризиків передбачає складання переліку потенційно небезпечних об'єктів (технологічні процеси, устаткування, сировина, матеріали), відмова або порушення технології роботи з якими може призвести до негативних впливів на навколишнє середовище, на аналіз чинників, що можуть бути причиною аварій, катастроф.
Об'єктом аудиту можуть бути і фінансові ризики, пов'язані з відповідальністю за порушення допустимих рівнів впливу на навколишнє середовище. При цьому розглядаються встановлені штрафні санкції за екологічні порушення, величина витрат на очищення викидів, рекультивацію земель, можливі компенсаційні виплати за порушення громадських прав тощо.

4
Основними завданнями екологічного аудиту( рис. 8.1) є:
• збір достовірної інформації про екологічні аспекти виробничої діяльності об'єкта екологічного аудиту та формування на її основі висновку екологічного аудиту;
• встановлення відповідності об'єктів екологічного аудиту вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту;
• оцінка впливу діяльності об'єкта екологічного аудиту на стан навколишнього природного середовища;
• оцінка ефективності, повноти і обґрунтованості заходів, що вживаються для охорони навколишнього природного середовища на об'єкті екологічного аудиту.
Конкретні завдання екологічного аудиту в кожному окремому випадку визначаються замовником, виходячи з його потреб, відповідно до Закону „ Про екоаудит
„та інших актів законодавства України, характеру діяльності об'єкта екологічного аудиту.
Рис. 1. Основні завдання екологічного аудиту
Основними принципами екологічного аудиту є:
• незалежність;
• законність;
• наукова обґрунтованість;
• об'єктивність;
• неупередженість;
• достовірність;
• документованість;
• конфіденційність;
• персональна відповідальність аудитора.
3. Об’єкт, суб’єкт та сфера застосування екологічного аудиту
Екологічний аудит
Збір достовірної інформації про екологічні аспекти виробничої діяльності
Встановлення відповідності об'єктів екологічного аудиту вимогам законодавства
Оцінка впливу діяльності об'єкта екологічного аудиту на стан навколишнього середовища
Оцінка ефективності, повноти і обґрунтованості заходів, що вживаються для охорони НС на об'єкті екологічного аудиту

5
Екологічний аудит проводиться в процесі приватизації об'єктів державної власності,
іншої зміни форми власності, зміни конкретних власників об'єктів, а також для потреб екологічного страхування, в разі передачі об'єктів державної та комунальної власності в довгострокову оренду, в концесію, створення на основі таких об'єктів спільних підприємств, створення, функціонування і сертифікації систем управління навколишнім природним середовищем, а також здійснення господарської та іншої діяльності.
Екологічний аудит проводиться:

в процесі приватизації об’єкта державної власності;

іншої зміни форми власності;

зміни власників об’єктів;

для потреб екологічного страхування;

при передачі об’єктів у довгострокову оренду;

сертифікація системи управління навколишнім середовищем.
Екологічний аудит в Україні може бути добровільним чи обов'язковим.
Добровільний екологічний аудит здійснюється стосовно будь-яких об'єктів екологічного аудиту на замовлення заінтересованого суб'єкта за згодою керівника чи власника об'єкта екологічного аудиту.
Обов'язковий екологічний аудит здійснюється на замовлення заінтересованих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо об'єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, у таких випадках:
• банкрутство;
• приватизація, передача в концесію об'єктів державної та комунальної власності;
• передача або придбання в державну чи комунальну власність;
• передача у довгострокову оренду об'єктів державної або комунальної власності;
• створення на основі об'єктів державної та комунальної власності спільних підприємств;
• екологічне страхування об'єктів;
• завершення дії угоди про розподіл продукції відповідно до закону;
• в інших випадках, передбачених законом.
Об'єктами екологічного аудиту є:
• підприємства, установи та організації, їх філії та представництва чи об'єднання, окремі виробництва, інші господарські об'єкти;
• системи управління навколишнім природним середовищем;
•
інші об'єкти, передбачені законом.
Екологічний аудит може проводитися щодо підприємств, установ та організацій, їх філій та представництв чи об'єднань, окремих виробництв, інших господарських об'єктів у цілому або щодо окремих видів їх діяльності.
Суб'єктами екологічного аудиту є:
• замовники;
• виконавці екологічного аудиту.
У разі проведення обов'язкового екологічного аудиту, замовником якого є заінтересовані органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб'єктами екологічного аудиту також є керівники чи власники об'єктів екологічного аудиту.
Замовниками екологічного аудиту можуть бути заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, інші юридичні, а також фізичні особи.
Виконавцем екологічного аудиту може бути юридична чи фізична особа
(екологічний аудитор), кваліфікована для здійснення екологічного аудиту відповідно до вимог Закону „Про екологічний аудит ”.Еколого-аудиторська діяльність включає

6 проведення екологічного аудиту, а також його організаційне, правове, методичне, консультативне та інші види забезпечення.
Критерії екологічного аудиту - вимоги нормативно-правових актів щодо охорони навколишнього природного середовища, методики, настанови, організаційні вимоги, керуючись якими екологічний аудитор оцінює докази екологічного аудиту, проводить їх аналіз та готує висновок щодо об'єкта екологічного аудиту.
Послідовність проведення екологічного аудиту підприємства:
1. Характеристика підприємства

історія підприємства (зміна власників, територій, шляхів вирішення екологічних проблем, реалізація продукції, аварії та прийняті заходи);

контролюючі організації (перелік організацій, які можуть контролювати підприємство);

персонал (управлінській склад, який відповідає за природоохоронну діяльність);

екологічний стан підприємства (технології, сировина, режим роботи, якість продукції, профілактика аварійних ситуацій);

результати огляду місцевості ( скиди, викиди, аварійні ситуації, забруднення і засмічення території, очисні споруд.
2. Аудит викидів в атмосферу

стаціонарні джерела забруднення;

транспорт;

висновки та рекомендації.
3. Аудит водоспоживання та водовідведення

водоспоживання;

водовідведення;

висновки та рекомендації.
4. Аудит відходів

викиди в атмосферу;

осади стічних вод;

небезпечні матеріали;

статистична звітність;

висновки та рекомендації.
5. Загальні висновки

7
Рис. 2. Об’єкти та суб’єкти екологічного аудиту
До критеріїв екологічного аудиту можуть належати також інші вимоги, визначені законодавством.
Критерії екологічного аудиту визначаються у договорі на проведення екологічного аудиту.
Докази екологічного аудиту - це документально зафіксована інформація щодо діяльності об'єкта екологічного аудиту, яка може бути перевірена. Докази екологічного аудиту використовуються екологічним аудитором для визначення відповідності об'єкта екологічного аудиту вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту.
Результати екологічного аудиту подаються у формі звіту про екологічний аудит, який має містити( рис. 8.3):
• загальні відомості про об'єкт та замовника екологічного аудиту;
• підстави для проведення екологічного аудиту, його мету, завдання, програму та обсяг виконаних робіт;
• відомості про виконавців екологічного аудиту;
• перелік основних законодавчих актів та інших нормативних документів, для перевірки на відповідність яким проводився екологічний аудит;
Об’єкти екологічного аудиту
Суб’єкти екологічного аудиту
Підп ри
єм ств а,
у стан ов и та ор ган
іза ції,
їх філ
ії та пр едста вн иц тва
С
ис тем и уп рав лін ня нав ко ли шн
ім п
ри ро дн им сер ед ов ищем
Ін ші об'єкт и,
п ер ед баче ні з ак он ом
Зам овн ик и
В
ик он ав ці е ко ло гічн ого ау ди ту
Екологічний аудит

9
Рис. 4. Звіт про результати екологічного аудиту
• характеристику фактичного стану об'єкта екологічного аудиту, включаючи оцінку ефективності та достатності його природоохоронної діяльності, систем управління навколишнім середовищем, стану природоохоронного обладнання та споруд, зокрема, час установлення, амортизація, придатність; відомості про сплату екологічних зборів і платежів, включаючи стан та можливості їх сплати та заборгованість, збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, стан статистичної та іншої звітності з охорони навколишнього природного середовища на предмет відповідності її фактичним екологічним показникам;
• висновки екологічного аудиту щодо виявлених невідповідностей екологічних характеристик об'єкта екологічного аудиту вимогам законодавчих актів та інших нормативних документів;
• відомості щодо підприємств, установ, організацій та осіб, яким надається звіт.
Звіт про екологічний аудит може містити рекомендації щодо заходів, які необхідно вжити для усунення виявлених невідповідностей.
Звіт про екологічний аудит є власністю його замовника і підставою для прийняття ним відповідних рішень.
Висновки обов'язкового екологічного аудиту враховуються при визначенні умов приватизації об'єктів державної власності, що здійснюють діяльність, яка становить підвищену екологічну небезпеку, екологічного страхування об'єктів, що здійснюють таку діяльність, передачі або придбанні об'єктів у державну власність та в інших випадках, передбачених законодавством.