| Гаррі Трумен | 1945-1953 | Займав посаду віцепрезидента, став президентом внаслідок смерті Рузвельта. Ініціатор бомбардування Хіросіми і Нагасакі, автор доктрини Трумена, прихильник створення НАТО. Під час президентства Трумена розпочалася Холодна війна між СРСР і США. Президент підтримував план Маршалла. За його наказом США втрутилися у Корейську війну. |
| Дуайт Ейзенхаур | 1953-1961 | Його правління ознаменувалося боротьбою з Комуністичною партією і серйозними расовими конфліктами в країні. Завершилася війна в Кореї, було видано закон про освіту. Ейзенхауер був прихильником продовження Холодної війни та гонки озброєнь. |
| Джон Кеннеді | 1961-1963 | Один з найбагатших президентів США, перший президент-католик. Його президентство характеризується успішно вирішеною Карибською кризою, серйозними успіхами у боротьбі за права чорношкірих та початку програми «Аполлон» з висадки на Місяць. Також Кеннеді добився певних економічних успіхів (зокрема, було зменшено податки і незначно збільшено мінімальну зарплату). Був убитий 22 листопада 1963 року Лі Гарві Освальдом. Причини вбивства досі точно не відомі. |
| Ліндон Джонсон | 1963-1969 | Займав пост віцепрезидента, став президентом внаслідок вбивства Кеннеді. В основному, продовжував політику попередника. Провів значні реформи в економічній сфері, ефективно боровся з бідністю у рамках програми «Великого суспільства»; також за президентства Джонсона були прийняті значні закони, спрямовані на боротьбу з расовою нерівністю. Під час другого терміну Джонсона економічний ріст країни дещо знизився внаслідок втручання США у війну в В'єтнамі. Ця війна призвела до різкого падіння популярності президента, тому на третій термін він не балотувався, хоча мав на це право[ |
| Річард Ніксон | 1969-1974 | Обраний двічі віцепрезидентом і двічі президентом. Проводив переговори з СРСР про обмеження ядерних озброєнь, намагався зменшити політичну напругу між США та СРСР, вів курс на розвиток космічної програми (саме за президентства Ніксона американці вперше висадилися на Місяць). Провів чимало вдалих дипломатичних візитів, збільшував пенсії та виплати бідним. Ніксон — єдиний президент США, який пішов у відставку (внаслідок Вотергейтського скандалу). |
| Джеральд Форд | 1974-1977 | Був віцепрезидентом, став президентом внаслідок відставки Ніксона; видав указ про зняття всіх звинувачень з нього. Єдиний очільник держави в історії США, який не був обраний всенародним голосуванням ні на посаду віцепрезидента, ні на посаду президента. Продовжив політику попередника на покращення стосунків із СРСР. 1975 року закінчилася війна у В'єтнамі. Форд зіткнувся із досить серйозною економічною кризою, провадив курс на згортання державного регулювання економіки. Популярність президента в народі була досить низькою. |
| Джимі Картер | 1977-1981 | Мав намір зменшити масштаби кризи в економіці, але не досяг мети: за його правління США опинилися у наймасштабнішій економічній скруті з часів Великої депресії, хоча певні кроки для подолання кризи все ж були зроблені. Афішував близькість до простолюду, наносив візити у маленькі провінційні містечка, де проводив зустрічі з громадськістю. Його президентство ознаменувалося погіршенням дипломатичних відносин із СРСР внаслідок вторгнення останнього в Афганістан; 1980 року США бойкотували Олімпійські ігри. Провадив доктрину, згідно з якою регіон Перської затоки оголошувався зоною впливу Сполучених Штатів. |
| Рональд Рейган | 1981-1989 | Успішно долав економічну кризу шляхом зменшення інфляції та безробіття, послаблення ролі держави в економіці. Провів значні реформи у сфері боротьби з наркотиками і нелегальною міграцією до США. На початку правління Рейгана Холодна війна загострилася, але після приходу до влади в СРСР Михайла Горбачова стосунки між двома державами вдалося покращити, внаслідок чого протистояння між ними закінчилося без війни. 1986 року спалахнув скандал «Іран-контрас», коли стало відомо, що адміністрація Рейгана незаконно продає зброю в Іран, порушуючи ембарго проти цієї країни. |
| Джордж Герберт Буш | 1989-1993 | Продовжував економічну політику попередника, але зіткнувся з економічними проблемами, пов'язаними з дефіцитом бюджету. Його президентство ознаменувалося остаточною перемогою в Холодній війні і політикою, спрямованою на зменшення запасів стратегічної зброї. За правління Буша США провели війну в Перській затоці, а також вторгнення в Панаму. Сприяв об'єднанню Німеччини. |
| Білл Клінтон | 1993-2001 | Оголосив курс на зміцнення статусу США як наддержави, якій належить керувати світом. Мав намір провести реформу системи охорони здоров'я, але не досяг в цьому успіху. Висунув нову економічну програму: зменшення податків та інфляції, створення нових робочих місць. Економіка країни за президентства Клінтона залишалася відносно стабільною. США взяли участь у врегулюванні війни в Югославії, НАТО провела операцію в Боснії та Герцеговині. Закінчення президентського терміну Клінтона ознаменувалося сексуальним скандалом з Монікою Левінскі. |
| Джордж Вокер Буш | 2001-2009 | Через декілька місяців після вступу Буша на посаду, 11 вересня 2001 року, у США відбулася серія терактів, тому президент оголосив глобальну «війну проти тероризму». За його правління США вторглися до Іраку та Афганістану. Була проведена реформи системи охорони здоров'я і освіти. Утім, другий термін Буша ознаменувався різким падінням його популярності через економічну кризу, невдалу протидію урагану Катріна і затягнуті конфлікти з Іраком й Афганістаном. |
| Барак Обама | 2009-2017 | Перший в історії держави темношкірий громадянин, який обіймав цю посаду[137]. Лауреат Нобелівської премії миру (2009). Провадив політику зменшення дефіциту бюджету і зовнішнього боргу держави, здійснив реформу системи охорони здоров'я. У передвиборчій кампанії декларував, що завершить війну в Іраку, що і відбулося 5 грудня 2011 року. У травні 2011 було оголошено про смерть очільника терористичної організації «Аль-Каїда» Усами бен Ладена. 6 листопада 2012 року Обама був переобраний на другий термін. Влітку 2013 року у США розгорівся скандал через викриття Едвардом Сноуденом масового стеження АНБ за світовими інформаційними системами. У жовтні 2013 року політичний конфлікт через непогоджений бюджет на 2014 рік між Демократичною і Республіканською партіями спричинив до призупинки роботи уряду. 2014 року американська влада наклала жорсткі санкції на Росію у зв'язку з анексією Криму та її роллю у конфлікті на сході України. |
| Дональд Трамп | 2017-2021 | Найбільш значимі дії Трампа на посту президента у внутрішній політиці включають в себе заборону на в'їзд жителям кількох країн із здебільшого мусульманським населенням; призначення трьох суддів Верховного суду (Ніл Горсач, Бретт Кавано, Емі Коні Барретт); прийняття закону про зниження податків для громадян та підприємств. У зовнішній політиці Трамп реалізовував політику «Америка насамперед» (America first) та загалом дотримувався принципу ізоляціонізму та протекціонізму. Під його лідерством США вийшли із Транстихоокеанського партнерства, Паризької кліматичної угоди та ядерної угоди з Іраном. Також Трамп встановив тарифи на імпорт, які запустили торгову війну із Китаєм; за Трампа покращилися американо-ізраїльські відносини — зокрема, адміністрація Трампа визнала Єрусалим як столицю Ізраїлю. Протягом свого президентства Трамп неодноразово стикався зі звинуваченнями у перешкоджанні правосуддю та використанні свого посту для власних політичних цілей. Він став третім в історії президентом, якому Палата представників оголосила імпічмент (однак він залишився на посаді завдяки підтримці у Сенаті). Пізніше, в січні 2021 року Палата представників оголосила Трампу ще один імпічмент за підбурювання до заколоту, і таким чином він став єдиним президентом, якому імпічмент оголосили двіч |
| Джо Байден | З 2021 | Став найстарішим президентом в історії США та другим в історії президентом-католиком. Початок президентства Байдена ознаменувався серією виконавчих указів, які скасували низку політик Трампа. Зокрема, за Байдена США повернулися до Паризької кліматичної угоди 2015 року, була скасована заборона на в'їзд до США громадян деяких країн із мусульманським населенням, призупинено будівництво стіни на кордоні з Мексикою та скасовано будівництво нафтопроводу Keystone XL. |
| Німеччина | Франція | Велика Британія | Італія |
| 1945 р. 20 листопада - 1946 1 жовтня - Нюрнберзький процес над військовими злочинцями | 1946 р 13 жовтня - Прийняття конституції Четвертої республіки у Франції. | Участь у Потсдамській конференції 17 - 25, 28 липня - 2 серпня 1945 р | 1946 р червень - Проголошення Італії Республікою |
| 1948 р - “Берлінська криза” | 1946 р 29 листопада, 15 жовтня - Паризька мирна конференція | 1946 р 5 березня - Промова В. Черчилля у Фултоні, яка ознаменувала початок “холодної війни” | Грудень 1947 - прийняття конституції Італії, що набула чинності з 1 січня 1948 р |
| 1949 р 15 вересня - Утворення ФРН | Квітень 1951 - підписання договору про створення Європейського об’єднання вугілля і сталі | 1971 р 3 вересня - Підписання чотиристоронньої угоди щодо Берліна | Березень 1957 - Підписання Римського договору |
| 1949 р 7 жовтня - утворення НДР | 1958 р 1 червня - Прихід до влади у Франції Ш. де Гаддя | | |
| 1961 р 13 серпня - Спорудження “Берлінської стіни” | 1958 р 28 вересня - Прийняття у Франції конституції 5 республіки | | |
| 1971 р 3 вересня - Підписання чотиристоронньої угоди щодо Берліна | 1969 р 28 квітня - Відставка Ш. де Голля | | |
| | 1971 р 3 вересня - Підписання чотиристоронньої угоди щодо Берліна | | |