Ім'я файлу: ОБЖ.docx
Розширення: docx
Розмір: 41кб.
Дата: 05.11.2020

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Кафедра інженерно-технічних дисциплін

Самостійна аналітична робота з дисципліни БЖД і ООП

«Захист населення від аварій і катастроф»
Виконала:
студентка 4 курсу 1 групи
факультету «Дизайн»
спеціалізації «Мультимедійний дизайн»
Борисенко М.В.
Перевірив:

Ph.D.з технічних наук
Бондарчук.І.Г.

м. Харків
2020

ВСТУП

Захист населення організовується і здійснюється відповідно до вимог Конституції України (1996 р.), законів України: - «Про Цивільну оборону України» (1999 р.); - «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» (1998р.); - «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» (2000 р.); - «Про правовий режим надзвичайного стану»; - Концепції «Про захист населення і територій при загрозі і виникненні надзвичайної ситуації», схваленої Наказом Президента України від 26.03.1999 року № 234/99 та інших нормативно-правових актів по захисту населення в надзвичайних ситуаціях.

Актуальність проблеми захисту населення від аварій і катастроф обумовлена тенденціями зростання втрат людей і шкоди територіям у результаті небезпечних явищ техногенного і природного характеру. Ризик постійно зростає. У Законі України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» враховані вимоги сформованих обставин і часу, визначені завдання, принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях. Основними завданнями захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру є:

- здійснення комплексу заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру;

- забезпечення готовності і контролю за станом готовності до дій і взаємодії органів управління в цій сфері, сил і засобів, призначених для запобігання аварій, катастроф і реагування на них.

Мета роботи - дослідити процес реалізації діяльності політики у сфері захисту населення від аварій і катастроф.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- вивчити основні напрями державної політики у сфері захисту населення від аварій і катастроф;

- на основі нормативно-правових актів розглянути систему і структуру органів державної влади України, що здійснюють захист населення територій від надзвичайних ситуацій, аварій та катастроф;

- провести аналіз процесу реалізації державної політики у сфері захисту населення на території України.

Предметом дослідження є процес реалізації державної політики у сфері захисту населення від надзвичайних ситуацій.

Для вирішення зазначених завдань використовуються методи аналізу, синтезу, узагальнення, аналізу документів.

Інформаційною та методологічною базою дослідження послужили нормативно-правові акти, монографії, статті періодичної друку, а також інтернет-ресурси, присвячені питанням захисту населення і територій від аварій і катастроф.

ВВЕДЕННЯ

Щорічно в різних країнах світу, у різних галузях діяльності людини трапляються мільйони нещасних випадків, сотні тисяч з яких закінчуються трагічно. Страждають люди всіх професій на виробництві, в побуті, в армії, на транспорті. Великих збитків зазнають країни від аварій, катастроф, пожеж, стихійних лих, які призводять до загибелі людей.

В Україні 28 жовтня 1999 року затверджено Указом Президента України найважливіші функції безпеки життєдіяльності людини, передано в компетенцію Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи. Ці функції спрямовані на захист населення від наслідків стихійних лих, аварій та катастроф, а також застосування ворогом сучасних засобів ураження. Захист населення – це комплекс заходів, спрямованих на попередження негативного впливу наслідків надзвичайних ситуацій чи максимального послаблення ступеня їх негативного впливу.

Для того, щоб продовжити роботу необхідно чітко з`ясувати термінологію стосовно надзвичайних ситуацій:

Надзвичайна ситуаціяпорушення нормальних умов життя і діяльності людей на об`єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та / або значних матеріальних втрат.

Під джерелом надзвичайної ситуації розуміється небезпечне природне явище, аварія або техногенна подія, широкопоширена інфекційна хвороба людей, сільськогосподарських тварин і рослин. а також застосування сучасних засобів ураження, внаслідок чого сталася або може статися надзвичайна ситуація і ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. (НС)– одна з актуальних проблем сучасності. Умілі дії з порятунку людей, надання їм необхідної допомоги, проведення аварійно-рятувальних робіт в осередках уражень дозволяють скоротити число загиблих, зберегти здоров'я постраждалих, зменшити матеріальні втрати.

Стихійне лихо– явище природи, яке викликає катастрофічні обставини і характеризується раптовим порушенням нормального життя та діяльності населення, загибеллю людей, руйнуваннями або пошкодженнями будівель та споруд, знищенням матеріальних цінностей. Вони надзвичайно різноманітні, за природою походження можна розділити на:

  • Геологічні: землетрус, виверження вулкана, зсув, сель, обвал, лавина і т. д.;

  • Метеорологічні: ураган, шторм, шквал, буря, смерч, град, дощ, снігопад і т. д.

  • Гідрологічні: повінь, злива, замор, тайфун, цунамі і т. д.

  • Природні пожежі: лісові, торф'яні, степові.

  • Біологічні: ядерна зброя, хімічна зброя, бактеріологічна зброя;

  • Техногенні: техногенні ураження, техногенні аварії.

Небезпечне природне явище – подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об`єкти економіки та довкілля.

Аваріянебезпечна подія техногенного характеру, що створює на об`єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров`я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Небезпечними наслідками великих аварій є пожежі та вибухи. Вибухають під великим тиском котли, балони, трубопроводи на промислових підприємствах, вугільний пил і газ у шахтах, пара лакофарбових речовин на меблевих і деревообробних підприємствах. На об'єктах нафтової, хімічної і газової промисловості аварію спричинюють зага­зованість атмосфери, розливання нафтопродуктів, агресив­них рідин та сильнодіючих отруйних речовин (СДОР). Найнебезпечніші аварії можуть виникнути на підприємствах, які виробляють, використовують або зберігають сильнодіючі отруйні, вибухо- і вогненебезпечні речовини і матеріали. Це підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтохімічної та інших споріднених галузей промисловості; підприємства, що мають холодильні установки, в яких використовується аміак; це також залізничні станції, на яких є колії відстою рухомого складу зі СДОР; це склади і бази із запасами отрутохімікатів.

Здебільшого аварії виникають через: порушення технологи виробництва, правил експлуатації обладнання, машин і механізмів; низьку трудову і технологічну дисципліну; недотримання заходів безпеки; незадовільне впровадження прогресивних систем пожежогасіння: відсутність належного нагляду за станом обладнання, а також через стихійні лиха.

Катастрофавеликомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ У СФЕРІ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій здійснюється за принципами:

  • пріоритетності завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження здоров'я людей та навколишнього середовища;

  • безперечної переваги раціональної і превентивної безпеки;

  • вільного доступу населення до інформації про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;

  • особистої відповідальності і турботи громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки і дій у надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру;

  • відповідальності в межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог даного Закону;

  • обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;

  • врахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;

  • максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та реагування на них.

ОСНОВНІ СПОСОБИ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

Інформування й оповіщення

Інформування й оповіщення є основним і головним невід'ємним елементом усієї системи заходів захисту. Інформацію становлять відомості про прогнозовані або виниклі надзвичайні ситуації з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи і методи реагування на них.

Центральні і місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад зобов'язані надавати населенню через засоби масової інформації оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, про виникнення надзвичайних ситуацій, методи і способи їх захисту, уживання заходів щодо забезпечення безпеки. Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та постійне інформування населення про них забезпечуються шляхом:

- завчасного створення і підтримки в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення;

- організаційно-технічного об'єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання;

- завчасного створення й організаційно-технічного об'єднання із системами спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення й інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств, інших об'єктів підвищеної небезпеки;

- централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передачі інформації.

Спостереження

З метою своєчасного захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, запобігання і реагування на них відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади здійснюються:

- створення і підтримка в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням у них існуючих сил і засобів контролю;

- організація збору, обробки і передачі інформації про стан навколишнього середовища, забруднення харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами, мікроорганізмами й іншими біологічними агентами.

Укриття в захисних спорудах

Укриттю в захисних спорудах, у разі потреби, підлягає населення відповідно до його приналежності до груп (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах). Створення фонду захисних споруд забезпечується шляхом:

- комплексного освоєння підземного простору міст і населених пунктів для взаємопогоджуваного розміщення в ньому споруд і приміщень соціальнопобутового, воєнного і господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування і використання частини приміщень для укриття населення у випадку виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;

- обстеження й узяття на облік підземних і наземних будівель і споруд, які відповідають вимогам захисту споруд підземного простору міст, гірничих виробок і природних пустот;

- дообладнування з урахуванням реальної обстановки підвальних й інших заглиблених приміщень;

- будівництва заглиблених споруд, окремо розташованих від об'єктів виробничого призначення і пристосованих для захисту;

- масового будівництва в період загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру найпростіших сховищ - будівництва окремих сховищ і протирадіаційних укриттів.

Евакуаційні заходи

Евакуації підлягає населення, що проживає в населених пунктах, розташованих у зонах можливого катастрофічного затоплення, можливого небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, у районах виникнення стихійних лих, аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей). У залежності від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру, може бути проведена загальна чи часткова евакуація населення тимчасового чи безповоротного характеру.

Загальна евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення і планується на випадок:

- можливого небезпечного, радіоактивного забруднення територій навколо атомних електростанцій;

- виникнення загрози катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним доходженням проривної хвилі.

Часткова евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України у випадку загрози чи виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру. У сфері захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру евакуація населення планується на випадок:

- аварії на атомній електростанції з можливим забрудненням території;

- усіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин;

- загрози катастрофічного затоплення місцевості;

- лісових і торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками, які загрожують населенню

Інженерний захист

Заходи інженерного захисту населення і території повинні передбачати:

- облік при розробці генеральних планів забудови населених пунктів і веденні містобудування можливих проявів в окремих регіонах і на окремих територіях небезпечних та катастрофічних явищ;

- раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їх діяльності у випадку виникнення аварій для безпеки населення і навколишнього середовища;

- будівництво будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки і надійності;

- створення комплексної схеми захисту населених пунктів і об'єктів господарювання від небезпечних природних процесів;

- розробку і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання й ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;

- організацію будівництва протизсувних, протипаводкових, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення;

- реалізацію заходів санітарної охорони території.

Медичний захист

Заходи запобігання чи зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим і їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру повинні передбачати:

- планування і використання існуючих сил і засобів установ охорони здоров'я незалежно від форм власності і господарювання;

- розгортання в умовах надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру необхідної кількості лікувальних установ;

- завчасне застосування профілактичних медичних препаратів і санітарноепідеміологічних заходів;

- контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питною водою і джерелами водопостачання;

- контроль за станом атмосферного повітря й опадів; - завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;

- підготовку медичного персоналу і загальне медико-санітарне навчання населення.

Для надання безкоштовної медичної допомоги потерпілим від надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру громадянам, рятувальникам і особам, які беруть участь у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, діє Державна служба медицини катастроф як особливий вид державних аварійно-рятувальних служб.

Долікарська допомога

Перша долікарська допомога - це найпростіші термінові заходи, необхідні для порятунку життя і здоров'я постраждалих при пошкодженнях, нещасних випадках і раптових захворюваннях. Вона опиняється на місці події до прибуття лікаря або доставки потерпілого до лікарні.

При наданні допомоги принципово важливо дотримуватися чіткого і певного порядку. Швидко, але обережного оглянути потерпілого безпосередньо на місці, де він знаходиться, оцінити навколишнє оточення і виключити можливість самому потрапити під вплив шкідливого фактора.

Приступаючи до допомоги, потрібно перш за все негайно припинити дію факторів, що ушкоджують і якомога швидше видалити потерпілого з несприятливих умов, в які він потрапив (витягти з-під завалу, вивести з палаючого приміщення та ін.).

Однак, перш ніж приступати до надання допомоги, ще до приходу медичного працівника потрібно спробувати з'ясувати причину тяжкого стану потерпілого і тільки після цього зупинити кровотечу, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, накласти пов'язку і т. п. Якщо неясно, що потрібно зробити, то необхідно якомога швидше доставити потерпілого в лікувальний заклад. Припинити надання допомоги слід тільки при появі явних ознак смерті.

Оскільки при наданні першої допомоги нерідко доводиться знімати з потерпілого одяг, щоб не заподіяти йому додаткового болю, надає допомогу повинен знати основні принципи і порядок зняття одягу і взуття.

Кровотечею називають вилив крові з пошкоджених кровоносних судин. Воно є одним з частих і небезпечних наслідків поранень, травм і опіків. Залежно від виду пошкодженої судини розрізняють: артеріальний, капілярний і венозний кровотечі.

Перелом-це порушення цілості кістки, викликане дією факторів, що ушкоджують.Відкриті переломи характеризуються наявністю в області перелому рани, а закриті характеризуються відсутністю порушення цілості покривів (шкіри або слизової оболонки). Перша допомога полягає в забезпеченні нерухомості уламків кістки (транспортної іммобілізації) пошкодженої кінцівки шинами або наявними під рукою палицями, дощечками і т.п. якщо під рукою немає ніяких предметів для іммобілізації, то слід прибинтувати пошкоджену руку до тулуба, пошкоджену ногу – до здорової. При переломі хребта потерпілий транспортується на щиті. При відкритому переломі, що супроводжується рясною кровотечею, накладається давить асептична пов'язка і, за показаннями, кровоспинний джгут. При цьому слід враховувати, що накладення джгута обмежується мінімально можливим терміном. Ураженому даються знеболюючі препарати.

Непритомність-раптова короткочасна втрата свідомості, що супроводжується ослабленням діяльності серця і дихання. Виникає при швидко розвивається недокрів'ї головного мозку і триває від декількох секунд до 5-10 хвилин і більше. Непритомність виражається у раптово наступаючої нудоті, запамороченні, слабкості і втрати свідомості, супроводжується зблідненням і похолоданням шкірних покривів. Дихання уповільнене, поверхневе, слабкий і рідкісний пульс (до 40-50 ударів в хвилину). Для надання першої допомоги, перш за все, необхідно потерпілого укласти на спину так, щоб голова була кілька опущена, а ноги підняті. Для полегшення дихання звільнити шию і груди від стискує одягу. Тепло укрийте потерпілого, покладіть грілку до його ніг. Натріть нашатирним спиртом віскі хворого і піднесіть до носа ватку, змочену нашатирем, а обличчя окропити холодною водою. При тривалому непритомності показано штучне дихання.

Штучне дихання-невідкладна міра першої допомоги при утопленні, удушенні, ураженні електричним струмом, тепловому і сонячному ударах. Здійснюється до тих пір, поки у потерпілого повністю не відновиться дихання.

Перша допомога при опіках полягає, перш за все, в припиненні дії високої температури або хімічної речовини на тіло потерпілого. Одяг, який горить, слід зірвати і накинути на потерпілого плащ-намет або що-небудь інше і притиснути до тіла. Полум'я при цьому гасне. Добре облити водою палаюче місце або занурити його в воду. Одяг, пристала до тіла, зривати не можна, краще обрізати її по краях. Гасити вогонь землею, піском не бажано — вони забруднюють рану. Після обробки місця опіку водою на рану накладають пов'язку з бинта, змоченого спиртом, горілкою або одеколоном. прі пошкодженні великої ділянки шкіри потерпілого зігрівають, дають гаряче питво, добре загортають і доставляють на транспорті до найближчого медичного закладу.

У деяких випадках необхідно надавати допомогу постраждалим, у яких виник серцевий напад і зупиняється серце. Масаж серця-механічний вплив на серце після його зупинки з метою відновлення діяльності і підтримки безперервного кровотоку, до відновлення роботи серця. Дуже важливо в процесі надання долікарської допомоги максимально захистити потерпілого від охолодження не тільки на місці події, але і під час переміщення в лікувальний заклад.

Від своєчасності та якості надання першої допомоги в значній мірі залежить подальший стан здоров'я потерпілого і навіть його життя. Перша допомога дуже важлива, але ніколи не замінить кваліфікованої (спеціалізованої) медичної допомоги, якщо її потребує потерпілий.

Біологічний захист

Захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення факторів біологічного ураження в залежності від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністративно-господарських режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних і медичних заходів. Біологічний захист передбачає:

- своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту;

- введення режимів карантину і обсервації;

- знезаражування вогнища ураження;

- необхідне знезаражування людей, тварин і т.п.;

- своєчасну локалізацію зони біологічного ураження;

- проведення екстреної і специфічної профілактики;

- дотримання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності й господарювання і населенням.

Радіаційний і хімічний захист

Радіаційний і хімічний захист включає заходи для виявлення й оцінки радіаційної, хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розробку типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального і колективного захисту, організацію і проведення спеціальної обробки. Виконання вимог радіаційного і хімічного захисту забезпечується шляхом:

- завчасного нагромадження і підтримки в готовності засобів індивідуального захисту та приладів дозиметричного і хімічного контролю;

- своєчасного впровадження заходів, способів і методів виявлення й оцінки масштабів та наслідків аварій на радіаційно і хімічно небезпечних об'єктах господарювання;

- створення уніфікованих засобів захисту приладів і комплектів дозиметричного й хімічного контролю;

- завчасного пристосування об'єктів побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей і спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;

- розробки загальних критеріїв, методів і методик спостережень щодо оцінки радіаційної і хімічної обстановки;

- завчасного створення і використання засобів колективного захисту населення від радіаційної і хімічної небезпеки;

- пристосування наявних засобів колективного захисту від інших видів загрози для захисту від радіаційної і хімічної небезпеки.

ЗАХОДИ ЩОДО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ПРИ

СТИХІЙНИХ КАТАСТОФАХ

При землетрусах для проведення рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт залучаються рятувальні загони, аварійно-технічні команди, інші формування, які мають бульдозери, екскаватори, крани, механізований інструмент та засоби малої механізації ( бензорізи, талі, домкрати). При проведенні рятувальних операцій в осередку землетрусу, перш за все, витягують з-під завалів, з напівзруйнованих і палаючих будівель людей, яким надають першу медичну допомогу; локалізують і усувають аварії на інженерних мережах, які загрожують життю людей або перешкоджають проведенню рятувальних робіт; руйнують або зміцнюють конструкції будівель, що знаходяться в аварійному стані; обладнують пункти збору постраждалих і медичні пункти; організують водопостачання. При повенях для проведення рятувальних робіт залучають рятувальні загони, команди і групи, а також підрозділи з плавзасобами, санітарні дружини і пости , гідрометеорологічні пости, розвідувальні групи і ланки, зведені загони механізації робіт, формування будівельних, ремонтно-будівельних організацій, охороносуспільного порядку. Рятувальні роботи при повенях спрямовані на пошук людей на затопленій території і евакуацію в безпечні місця. Розвідувальні групи , що діють на швидкохідних плавзасобах та вертольотах, визначають місця скупчення людей, їх стан і періодично подають звукові і світлові сигнали. Невеликим групам людей, що знаходяться у воді, викидають рятувальні кола, гумові кулі, дошки, жердини з урахуванням течії води, напрямку вітру, витягають на плавзасоби і евакуюють в безпечні зони. Для порятунку і вивезення з території великої кількості людей використовують теплоходи, баржі, баркаси, катери та інші плавзасоби. Проводяться роботи з метою підвищення стійкості захисних властивостей існуючих дамб, гребель і насипів; попередження або ліквідації підмиву водою земляних споруд і наращування висоти. Боротьбу з повінню в період льодоходу ведуть шляхом усунення заторів, що утворюються на річках. При селевих потоках і зсувах безпосереднє регулювання проводять гідротехнічні споруди. Основний засіб боротьби з селями - стимулювання розвитку ґрунтового і рослинного покриву нагірних схилах, і особливо в місцях зародження селів, а також уменьшеніепоступленія поверхневих вод, спуск талої води, перекачування води за допомогою насосів, правильне розміщення на схилах гір різних інженерно гідротехнічних споруд. Ефективний спосіб боротьби з селями-уловлювання їх спеціальними котлованами, а також штучне розрідження селевого потоку водою. Рятувальні та аварійно-технічні групи рятують людей і евакуюють їх в безпечні райони, влаштовують проїзди, очищають оглядові колодязі і камери на комунально-енергетичних мережах, відновлюють дороги, гідротехнічні та дорожні споруди. При зсувах про початок зрушення порід схилу штаб ЦО оповіщає об'єкти і населення, яке проживає в зсувному районі, організує евакуацію населення і матеріальних цінностей, приводить в готовність формування. В першу чергу проводять розшук уражених людей , визволення їх із завалів і зруйнованих будівель і споруд,надають першу медичну допомогу.

З виникненням загрози снігових заметів і обмерзання штаб ЦО приводить у готовність служби і формування, оповіщає населення. Для боротьби зі сніговими наносами і обмерзанням залучаються формування загального призначення і служб, а також все працездатне населення даного району, а при необхідності і сусідніх районів. Снігоочисні роботи в містах в першу чергу проводяться на основних транспортних магістралях, відновлюється робота життєзабезпечуючих об'єктів, тепло-і водопостачання. Сніг з дорожнього полотна видаляють вподветренную сторону. Широко використовують інженерну техніку, що знаходиться на оснащенні формувань, а також снігоочисну техніку об'єктів. Для проведення робіт залучається весь готівковий Транспорт, вантажна техніка в населення. При обмерзанні найбільш схильні до руйнівної дії лінії електропередач і зв'язку, контактні мережі електротранспорту. У боротьбі з обмерзанням використовують триспособи-механічний, тепловий і з застосуванням антіобледенітелей.Механічний спосіб полягає в тому, що намерзає лід і сніг сбиваютс проводів жердинами, скребками, укріпленими на жердинах, мотузками,перекинутими через дроти. На контактних мережах електрифікованого транспорту застосовують спеціально обладнані автодрезини та електровози.При тепловому способі використовують змінний і постійний струм. На дорогахлед сколюють або посипають піском, шлаком, дрібним гравієм і в першу чергу на ділянках з поганою видимістю і поворотах.Боротьба зі сніговими лавинами має довгостроковий характер і організовується противолавинними службами. У місцях снігонакопленіяустанавлівают щити і паркани, завдяки чому сніг накопичується в безпечних місцях. На схилах гір для утримання снігу висаджують ліси,встановлюють щити і огорожі, дротяні сітки. На шляхах можливогосходу лавин споруджують Відбійні дамби, лавинорізи, навіси. Небезпечні ділянки, де сніг накопичується і загрожує обвалом, обстрілюють з артилерійських гармат і мінометів. У районах постійної загрози організовують лавинні станції, вони ведуть спостереження і попереджають про небезпеку. При використанні формувань для ліквідації последствійсхода лавин враховують низьку температуру навколишнього повітря, сильнийветер, снігопад і ожеледь. Ці фактори обумовлюють необходімостьобеспечівать людей теплим одягом і проводити заходи, ісключающіеобмороженіе і нещасні випадки. Снігоочисні та снігоприбиральні машини обладнують звуковою та світловою сигналізацією, забезпечують приладами оповіщення.При бурях і ураганах проводяться попереджувальні, рятувальні іаварійно-відновлювальні роботи. У районах, де найбільш часто вознікаютурагани, будівлі і споруди будують з найбільш міцних матеріалів, ставятнаіболее міцні опори ліній електропередач і зв'язку. До підходу вітру закріплюють техніку, окремі будови, у виробничих приміщеннях і житлових будинках закривають двері, вікна,відключають електромережі, газ, воду. Населення ховається в захисних ілізаглубленних спорудах. Після урагану формування спільно з всемтрудоспособним населенням об'єкта проводять рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи; рятують людей із завалених захисних та другіхсооруженій і надають їм допомогу, відновлюють пошкоджені будівлі, лінії електропередач і зв'язку, газо- водопроводу, ремонтують техніку, проводять інші аварійно-відновлювальні роботи.При великих аваріях і катастрофах організація робіт з ліквідації наслідків проводиться з урахуванням обстановки, що склалася після аварії ілікатастрофи, ступеня руйнування і пошкодження будівель і споруд,технологічного обладнання, агрегатів, характеру аварій на комунально-енергетичних мережах і пожеж, особливостей забудови території об'єкта ідругіх умов. Роботи з організації ліквідації наслідків аварій ікатастроф проводяться в стислі терміни: необхідно швидко врятувати людей, що знаходяться під уламками будівель, в завалених підвалах, і надати їм екстрену медичну допомогу, а також запобігти іншим

ЗАХОДИ ПРИ ВИНИКНЕННІ АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ

Аварія - це пошкодження машини, верстата, обладнання, будівлі, споруди супроводжується порушенням виробничого процесу і пов'язане з небезпекою для людських життів.

При виникненні пожеж на залізничному транспорті небезпеку для пасажирів становлять вогонь і дим, а також удари об конструкції вагонів, що може призвести до ударів, переломів або загибелі людей. Для зменшення наслідків можливої аварії пасажири повинні суворо дотримуватися правил поведінки в поїздах.

Автомобільний транспорт є джерелом підвищеної небезпеки, а безпека учасників руху багато в чому залежить безпосередньо від них самих. Одним з правил безпеки є неухильне виконання вимог дорожніх знаків. Якщо ж всупереч вживаним заходам не вдається уникнути дорожньо-транспортної пригоди, то необхідно управляти машиною до останньої можливості, приймаючи всі заходи для того, щоб піти від удару із зустрічним автомобілем, тобто згорнути в кювет, чагарник або паркан. Якщо ж це нездійсненно-перевести лобовий удар в ковзний бічний. При цьому потрібно впертися ногами в підлогу, голову нахилити вперед між рук, напружуючи всі м'язи, впертися руками в рульове колесо або передню панель. Пасажир, що знаходиться на задньому сидінні, повинен закрити голову руками і завалитися набік. Якщо поруч дитина, міцно притиснути його, накрити собою і також впасти набік. Як правило, після удару двері заклинює, і виходити доводиться через вікно. Машина, що впала у воду, може деякий час триматися на плаву. Вибиратися з неї потрібно через відкрите вікно. Надавши першу допомогу, необхідно викликати "швидку допомогу" і поліцію.

При використанні авіаційного транспорту безпека польоту залежить не тільки від екіпажу, але і від пасажирів. Пасажири зобов'язані займати місця згідно з номерами, вказаними в авіаквитках. Сідати в крісло слід так, щоб в разі аварії не травмувати ноги. Для цього ноги необхідно уперти в підлогу, висунувши їх якомога далі, але не під розташоване попереду крісло. Зайнявши своє місце, пасажир повинен з'ясувати, де знаходяться аварійні виходи, медична аптечка, вогнегасники та інше допоміжне обладнання. Якщо політ буде проходити над водою, то слід до зльоту дізнатися, де знаходиться рятувальний жилет і як ним користуватися. При зльоті та посадці пасажир повинен пристебнути ремені безпеки. При аварійній посадці літака Евакуація здійснюється через аварійні виходи по надувних трапах. Покинувши літак, слід швидко надати допомогу постраждалим і не залишатися поблизу літака.

При корабельній аварії за розпорядженням капітана рятувальна команда здійснює посадку пасажирів в шлюпки і на плоти в наступній послідовності: спочатку жінки і діти, поранені і люди похилого віку, а потім - здорові чоловіки. У шлюпки завантажується також питна вода, ліки, продовольство, ковдри та ін. Всі плавучі засоби зі врятованими повинні триматися разом і, якщо є можливість, плисти до берега або до траси проходження пасажирських суден. Необхідно організувати чергування зі спостереження за горизонтом, повітрям; їжу і воду витрачати економно; потрібно пам'ятати, що людина без води може прожити від трьох до десяти діб, тоді як без їжі - більше місяця.

Катастрофа-це велика аварія з великими людськими жертвами, тобто подія з досить трагічними наслідками. Різниця між аварією і катастрофою полягає в тяжкості наслідків і наявності людських жертв.

При катастрофі і великій аварії дуже важливо своєчасно оповістити і організувати захист робітників і службовців, всього поблизу проживає населення, якому загрожує небезпека. Перш за все необхідно організувати рятувальні роботи, надати постраждалим першу медичну допомогу і доставити їх в лікувальні установи. Після розвідки уражених ділянок об'єкта організовується локалізація і гасіння пожеж, вживаються заходи до запобігання подальших руйнувань.

Найбільш небезпечні аварії на підприємствах, що виробляють, використовують або зберігають сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), вибухо - і вогненебезпечні речовини і матеріали. До них відносяться:

  • підприємства хімічної та інших галузей промисловості;

  • підприємства, що мають холодильні установки, в яких в якості холодоагенту використовується аміак;

  • Водопровідні та очисні споруди, на яких застосовують хлор;

  • Залізничні станції і тупики, де є шляхи відстою рухомого складу з СДОР;

  • Склади і бази з запасами отрутохімікатів.

У загазованих виробничих приміщеннях негайно включається аварійна вентиляція. Для зменшення глибини поширення зараженого повітря можна застосовувати вертикальні водяні завіси. Такі завіси розсіюють хмару парів СДОР, а також частково нейтралізують СДОР.

Найбільш характерними видами травм при аваріях і катастрофах бувають поранення, удари, переломи кісток, розриви і розчавлювання тканин, ураження електричним струмом, опіки, отруєння.

Основними причинами виробничих аварій і катастроф є:

  • недоліки проектування підприємств;

  • недотримання правил з техніки безпеки;

  • відсутність постійного контролю за станом виробництва і при використанні легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин;

  • порушення технології виробництва, правил експлуатації обладнання, машин і механізмів;

  • низька трудова та виробнича дисципліна;

  • виникнення аварії на сусідніх підприємствах або на енергетичних і газових мережах;

  • стихійні лиха, що викликають аварії

Для аварій на АЕС характерне наступне: по-перше, відбувається радіоактивне зараження атмосфери і місцевості легколетучими радіонуклідами, а по-друге, цезій і стронцій володіють тривалими періодами напіврозпаду - до 30 років. При цьому значна частина продуктів поділу ядерного палива знаходиться в пароподібному і аерозольному стані і, потрапляючи в організм людини, викликає внутрішнє опромінення. Крім того, при радіоактивному зараженні місцевості зі сфери господарської діяльності людини надовго виключаються великі території як сільськогосподарського, так і промислового призначення.

ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ АВАРІЙ

Завдання кожного працюючого на підприємстві - знати основні правила поведінки при аваріях, вміти діяти в обстановці, що склалася при цьому. Кожен повинен знати маршрут і порядок прямування в притулок у разі аварії, шляхи виходу в безпечні місця, організацію забезпечення засобами індивідуального захисту. Регулярно треба перевіряти системи вентиляції, переконуватися в надійності роботи і герметизації технологічного обладнання, наявності засобів виявлення і гасіння пожеж. З'ясовується стан електрообладнання, ємностей, апаратів і ліній, що працюють під тиском, яке оснащення контрольно-вимірювальними приладами, захистом і блокуючою апаратурою. На підприємствах розробляється план ліквідації. Організовується підготовка робітників і службовців до роботи при аварійних ситуаціях, передбачається необхідний резерв сил і засобів для їх ліквідації. Необхідно утримувати в постійній готовності системи та засоби оповіщення, мати необхідну кількість засобів індивідуального захисту.

При аварійних ситуаціях важливим завданням є своєчасне оповіщення про це персоналу підприємства і населення житлового селища, прилеглого до даного підприємства. Кожен робітник і службовець об'єкта при аварійній ситуації повинен вміло скористатися наявними засобами оповіщення і викликати пожежну команду.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЬ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ

Державна стандартизація з питань безпеки в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру спрямована на забезпечення:

- безпеки продукції (робіт, послуг) і матеріалів для життя й здоров'я людей та навколишнього середовища;

- якості продукції (робіт, послуг) і матеріалів у відповідності з рівнем розвитку науки, техніки і технології;

- єдності принципів виміру;

- безпеки об'єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення техногенних катастроф й інших надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Державна експертиза проектів і рішень відносно техногенної безпеки об'єктів виробничого і соціального призначення, які можуть викликати надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру і вплинути на стан захисту населення і територій від їх наслідків, організовується і проводиться згідно із законом.

Державний нагляд і контроль у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру організовуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесені питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, іншими уповноваженими центральними органами виконавчої влади.

Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється з метою запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків. Порядок розробки декларації безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, її зміст, методика визначення ризиків і їх прийнятні рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Закон України "Про аварійно-рятувальні служби". - К. Урядовий кур'єр, 14.12.99. - N 1281.

  2. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" - К., "Урядовий кур'єр", 16.09.2000. - N 149.

  3. Постанова Кабміну України "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру". - К., 03.08.98. - N 1198.

  4. вакуація біологічний радіаційний укриття

скачати

© Усі права захищені
написати до нас