Ім'я файлу: Загальна характеристика технічних засобів навчання.docx
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 09.05.2022
скачати

Загальна характеристика технічних засобів навчання.
План.
1. Загальна характеристика технічних засобів статичної проекції.
2. Характеристика носіїв інформації статичної проекції.
3. Характеристика апаратури статичної проекції.
4. Методика використання технічних засобів статичної проекції.
1. Загальна характеристика технічних засобів статичної проекції.
Статичні технічні засоби навчання або технічні засоби статичної проекції – це система технічних засобів навчання, в якій носіями інформації є діафільми, діапозитиви, епіпосібники і транспаранти, що подаються учням, за допомогою діапроекторів, епіпроекторів і графопроекторів. Статичні – значить нерухомі. Так вони називаються тому, що створюють на екрані нерухомі зображення предметів, які проектуються за допомогою апаратури.
Технічні засоби статичної проекції – це найпоширеніші ТЗН. Вони прості за конструкцією і доступні для користування. Вони дають можливість організувати демонстрування схем, пристроїв, різних зображень. Педагогічний ефект від застосування технічних засобів статичної проекції в значній мірі визначається якістю зображення на екрані, яка залежить від особливостей проекційної апаратури. У зв'язку з цим знання особливостей сприймання екранного зображення, його залежності від технічних параметрів апаратури дуже потрібні тим, хто використовує технічні засоби статичної проекції в навчально-виховному процесі.
Технічні засоби статичної проекції за дидактичними принципами їх дії і видах інформації, яку вони передають, діляться на діапроекційні, епіпроекційні, графопроекційні.
Діапроекційні. В них використовуються прозорі носії інформації. Вони передають на екран плоскі двомірні зображення. До діапроекційних ТЗН відносяться діафільми, діапозитиви, слайди. Вони проектуються на екран за допомогою діапроекторів. Оптична схема діапроектора: 1 - джерело світла; 2 - рефлектор (сферичний відбивач); 3 - конденсор; 4 - теплофільтр; 5 - об'єктив; 6 - об'єкт проекції.
Епіпроекційні. В них застосовується принцип відбиття світла. На екрані ми бачимо плоскі двомірні зображення. Носіями інформації є такі непрозорі об'єкти: Малюнки. Фотографії. Картини. Графіки. Таблиці. Ноти. Карти. Текст на папері. Плоскі предмети (деталі). Всі вони проектуються на екран за допомогою епіпроекторів та епідіапроекторів. Оптична схема епіпроекції: 1 - робочий столик; 2 - об'єкт, що проектується; 3 - вирівнююче скло; 4- джерело світла; 5 - відбивач; 6 - поворотне дзеркало; 7 - проекційний об'єктив; 8 - проекція об'єкта; 9 - екран.
Графопроекційні. В процесі використання графопроекційних статичних ТЗН ми отримуємо на екрані двомірні зображення. Носіями інформації є крупноформатні діапозитиви, які називають транспарантами, що проектуються на екран за допомогою графопроекторів або, як їх ще називають, кодоскопів. Графопроектори є лінзові та дзеркальні.
Оптична схема лінзового графопроектора: 1 - сферичне дзеркало (рефлектор); 2 - джерело світла; 3 - конденсор (лінза Френеля); 4 -робоча поверхня з об'єктом, що проектується; 5 - проекційний об'єктив; 6 - поворотне плоске дзеркало; 7 - екран. Оптична схема дзеркального графопроектора: 1 - асферична лінза; 2 - джерело світла; З - сферичне дзеркало; 4 - поворотне плоске дзеркало; 5 - проекційний об'єктив; 6 - екран; 7 - робоча поверхня з об'єктом, що проектується; 8 - дзеркало Френеля.
Світлова проекція - це одержання на екрані оптичного зображення проектованого об'єкту за допомогою джерела світла і оптичної системи проекційного апарату. Розглянемо світлову проекцію при діа- та епіпроекції. Світлова проекція характеризується такими основними показниками якості зображення на екрані: 1. Світловий потік. 2. Яскравість зображення. 3. Контрастність зображення. 4. Чіткість зображення. 5. Розміри зображення на екрані.
1. Світловий потік. Він характеризує потужність світлового випромінювання проектора, вимірюється в люменах (лм). Залежить від потужності проекційної лампи і оптики проектора. Знаючи величину світлового потоку, ми можемо визначити, чи потрібне повне затемнення, чи напівзатемнення, чи зовсім без нього. Наприклад, при світловому потоці проектора 350 лм якість зображення в класній кімнаті буде достатньою при напівзатемненні.
2. Яскравість. Це суб'єктивне сприймання сили світла освітленого екрана. Вона залежить від світлового потоку і поверхні екрана. Яскравість вимірюється канделою на квадратний метр (кд/м2).
3. Контрастність зображення. Це відношення найбільш темних ділянок зображення на екрані до найбільш світлих. При контрастному зображенні це відношення повинно бути 100:1. Контрастність визначається контрастністю зображення, світлотехнічними параметрами проектора і екрана.
4. Чіткість зображення. Це здібність людини розрізняти дрібні деталі зображення на екрані. Зображення вважається достатньо чітким, якщо на екрані можна відрізнити 50 ліній на 1 мм. зображення. Конструкція лінз об'єктива не дозволяє отримати рівномірне чітке зображення на всій площі екрану. В центрі екрану чіткість на 40% вища, ніж на краях.
5. Розміри зображення. Розміри зображення, яке ми одержуємо на екрані або кратність збільшення проекційного апарата, залежить від відстані, на якій розміщено апарат від екрану і від конструктивних особливостей і можливостей об'єктива.
2. Характеристика носіїв інформації статичної проекції.
Діафільм - це ряд чорно-білих або кольорових позитивних фотографічних зображень, які розміщені в логічній послідовності на одній плівці завширшки 35 мм. Кадр стандартного діафільму має розмір 18x24 мм., а саморобного - 24x36 мм. Одна частина складається з 40-60 кадрів. Довжина одного діафільму 165 см. Для кращого зберігання плівку змотують у рулончик і розміщують у спеціальному футлярі циліндричної форми.
Діапозитив - це чорно-біле або кольорове зображення на прозорому носії - плівці або склі. їх розрізняють за зовнішніми розмірами і величиною робочої поверхні. Найбільш поширеними діапозитивами є плівкові з робочою поверхнею 24x36 мм,, які встановлені в пластмасові (картонні) рамки з зовнішніми розмірами 50x50 мм. Такі діапозитиви називаються слайдами. Слайди можна демонструвати на будь-якому кадропроекторі або універсальному діапроекторі. Діапозитиви для епідіаскопів можуть бути на склі або плівці розмірами 45x60 мм., 85x85 мм.
Діапозитиви може виготовити і сам вчитель. Для цього слід зняти на звичайну негативну фотоплівку шляхом репродукції схему, ескіз, графік, діаграму, портрет, карту, таблицю тощо. Після цього виконати негативну обробку цієї фотоплівки. В цьому випадку на темному фоні буде видно білі лінії, а на екрані отримаємо чітке зображення. Якщо змістом кадрів є люди, машини, прилади, будівлі, то вони потребують позитивного зображення, яке досягається двома шляхами: а) знімання на оборотну плівку; б) друкування копій з негативу на позитивну плівку на спеціальному апараті АКД-55.
Транспаранти – це екранні засоби навчання, які виготовлені на крупноформатній прозорій плівці розмірами 140х 140 мм. або 300x200 мм. На транспаранті можна зобразити машину, прилад, механізм, малюнок, портрет, ноти, таблицю, речення, слово, будь-який друкований текст. Всі вони заздалегідь готуються шляхом нанесення на плівку фломастером або тушшю відповідних зображень. Крім цього, їх можна виготовляти на ксероксі, маючи підготовлений об'єкт на папері і спеціальну плівку. Можна виготовити серію транспарантів, яка складається з декількох кадрів. В процесі їх використання діє метод накладання. Спочатку ми кладемо базовий кадр, а потім накладаємо наступний кадр, де зображено наступну частину об'єкту. І так відбувається накладання всіх транспарантів. Наприкінці ми побачимо об'єкт в цілому.
Голограма. Неабиякий інтерес для вчителя представляє голограма. Це оптичний запис зображень об'єктів, який отриманий на фоточутливому матеріалі за допомогою лазерного випромінювання. Користуючись голограмою, ми спостерігаємо об'єкт вивчення в об'ємі, кольорі, з різних боків. Світлове випромінювання - це сукупність електромагнітних коливань, яка характеризується розподілом амплітуд і фаз цих коливань. У звичайній фотографії на світлочутливій поверхні фіксується тільки розподіл амплітуд випромінювання, відбитого від об'єкту. При цьому інформація про фазу втрачається, що перетворює об'ємне зображення в плоске. У 1948 р. англійський фізик Денис Габор запропонував новий метод реєстрації зображень на фоточутливій поверхні, при якому інформація про розподіл фаз коливань зберігається. Він назвав цей метод голографією, а зображення, отримане цим методом на фотопластинці, - голограмою.
Порівнюючи фотографію і голографію, можна побачити, що перша переносить до спостерігача зображення об'єкта, видиме одним оком і з однієї точки, тоді як друга як би переносить спостерігача до об'єкту, і він, переміщаючись відносно голограми, може розглядати об'єкт з різних напрямів. Наприклад, відхиляючись у бік, спостерігач може побачити те, що знаходиться за предметом, немовби перед ним реальний об'єкт, а не його зображення. Одна голограма, яка представляє собою чорно-біле зображення інтерференційних смуг, які нагадують за виглядом муар, здатна забезпечити отримання об'ємного кольорового зображення, що спостерігається з різних ракурсів у межах певного кута спостереження, до того ж без усяких окулярів. Чим більші розміри голограми, тим більший кут, в межах якого спостерігається зображення. Подібно до того, що зображення можна бачити не тільки в цілому дзеркалі, але й в його скалці, голографічне зображення можна відновити за частиною голограми, однак у межах меншого кута спостереження.
3. Характеристика апаратури статичної проекції.
Проекційний апарат статичної проекції - це оптикоелектромеханічний пристрій, призначений для проектування зображень з носіїв інформації на екран. Проекційний апарат складається з таких основних елементів: 1. Проекційна лампа. 2. Рефлектор. 3. Конденсор. 4. Теплофільтр. 5. Об'єктив. 6. Вентилятор. 7. Електричний двигун.
Проекційна лампа є джерелом світла. Вона створює світловий потік, який випромінюється рівномірно у всіх напрямках. Частина світла попадає на рефлектор.
Рефлектор. Це відбивач, який має вигляд увігнутого сферичного дзеркала. Якщо розмістити нитку розжарювання проекційної лампи у фокусі рефлектора, то відбитий ним потік світла потрапить в конденсор.
Конденсор. Це система лінз, які збирають і концентрують світловий потік, який випромінює проекційна лампа і відбиває рефлектор.
Теплофільтр. Він поглинає теплові (інфрачервоні) промені, які можуть спотворити зображення на екрані. Теплофільтр розміщується в конденсорі або перед ним.
Об'єктив. Це система лінз. Об'єктив виконує такі функції: 1. Регулює чіткість зображення. 2. Забезпечує пряме зображення. 3. Забезпечує яскравість зображення. 4. Регулює освітленість екрана. Основними властивостями об'єктива є фокусна відстань, світлова сила, збільшення, кут поля зображення, відносний отвір. Ці параметри взаємопов'язані між собою.
Вентилятор. Він призначений для охолодження деталей проекційного апарата і носія інформації. Обертає його електричний двигун.
Електричний двигун. Він призначений для обертання вентилятора, який охолоджує деталі апарата. В апаратах з дистанційним керуванням він забезпечує рух носія інформації. В апаратах з автоматичним управлінням, які мають дистанційне керування, є ще такі елементи: пульт дистанційного керування; електромагнітне реле; таймерний пристрій.
В залежності від призначення, розташування деталей і принципів проекції проекційні апарати діляться на три групи: діапроекційні, епіпроекційні, графопроекційні. В залежності від складності конструкції проекційні апарати поділяються на чотири групи : 1. Прості, з ручним управлінням. 2. Складні, з дистанційним і ручним управлінням. 3. Автоматичні, з дистанційним і автоматичним управлінням. 4. Суперавтоматичні, з автоматичним наведенням чіткості (автофокусування).
Фільмоскоп - це діапроектор, призначений для демонстрування діафільмів з розміром кадру 18x24 мм або 24x36 мм. В загальноосвітніх школах використовують фільмоскопи Ф-68, ФС,ЛЗТИ-60. Фільмоскоп Ф-68 має ручне керування. Він має дуже слабкий світловий потік і тому може використовуватися при повному затемненні. Фільмоскоп ЛЗТИ--60 має дистанційне керування, яке дає змогу вмикати апарат на відстані, змінювати кадри в прямому і зворотному напрямах. До нього можна під'єднати кіноустановку або магнітофон і чергувати показ кадрів діафільму з кінопроекцією або звуковим супроводом. Фільмоскоп використовується в аудиторіях, які вмішують до 250 чоловік.
Кадропроектор призначений для демонстрування чорно-білих і кольорових діапозитивів і слайдів з розміром кадру 24x36 мм. Слайди вставляються в рамки 50x50 мм. В навчально-виховному процесі застосовуються такі проектори: з ручним керуванням - 'Торизонт", "Свитязь"; з дистанційним керуванням - "Протон", "Альфа", "Свитязь-авто", "Пеленг-500", "Пеленг-500К". Для правильної зарядки слайдів потрібно встановити їх в кадропроектор емульсійним боком до джерела світла, а зображення повинно бути перевернутим на 180°. Зарядка слайдів в кадропроектор відбувається так. Пачку слайдів вкладаємо в подавальний лотік і притискуємо до роздавальної щоки штовхача. Повністю всуваємо штовхач і відводимо його назад до упору. Після закінчення демонстрування штовхач просуваємо у зворотному напрямку і слайд переміщуємо у приймальний лотік.
Універсальний діапроектор призначений для демонстрування діафільмів, діапозитивів і слайдів з розмірами кадрів 18x24 мм і 24x36 мм. До них належать "УП4", "ДП", "Свитязь-М", "Лектор-600". Ці універсальні діапроектори оснащені двома насадками. Одна призначена для установки діапозитивів, а друга - для діафільмів. Всі вони, крім "Лектора-600", мають ручне керування, а "Лектор-600" дистанційне, причому цей апарат можна використовувати в незатемненому приміщенні. Правила зарядження діафільмів і діапозитивів такі ж, як в фільмоскопах і кадропроекторах.
Епіпроектор призначений для демонстрування на екрані плоских непрозорих об'єктів: малюнків, креслень, текстів, фотографій, карт, нот, таблиць, схем через кадрове вікно розміром 190x190 мм в повністю затемненому приміщенні. Оптична схема епіпроектора ЗП-1 складається з проекційної лампи, рефлектора, заднього і бічного дзеркал, теплофільтра і об'єктива. Епіпроектор має спеціальний вентилятор і предметний столик, який піднімається і опускається за допомогою ручки і на який кладуть предмет, який потрібно проектувати. Проекційна лампа засвічується автоматично при підніманні предметного столика.
Працює епіпроектор так. Світловий потік від джерела світла за допомогою рефлектора і системи заднього і бічних дзеркал спрямовується на площину предметного стола, на якому лежить, наприклад, фотографія письменника, відбивається від нього, потрапляє на розміщене лід кутом 45° дзеркало, спрямовується в об'єктив, який створює на екрані збільшене зображення. Проекційна лампа працює в нормальному і зниженому режимах. Електросхема передбачає автоблокування: вмикати лампу дозволяється лише при піднятому предметному столику і увімкненому вентиляторові. Готуючи епіпроектор до роботи, вмикають лампу підсвічування.
Епідіаскоп - призначений для проектування на екран діапозитивів розмірами 50x50 мм, 45x60 мм, 85x85 мм., плоских непрозорих об'єктів: малюнків, фотографій тощо розміром 140x140 мм., невеликих об'ємних предметів - комах, засушених рослин, кристалів.
Діапроектор утворюють: проекційна лампа, дзеркальний сферичний відбивач, дволінзовий конденсор і об'єктив.
Епіпроектор утворюють: проекційна лампа, рефлектор, три плоских дзеркала, поворотне дзеркало та об'єктив. Діапозитиви вміщують у рамку, а непрозорі об'єкти закріплюють на предметному столику, який відтягується пружиною. Відбивач закріплений у корпусі і при проектуванні діапозитивів переходить у положення, в якому відбувається максимальне відбиття світла. Це робиться за допомогою ручки на зовнішній бічній стінці проектора.
Графопроектор призначений для відтворення на екрані записів на прозорій основі. Світловий потік, який створюється в ньому, становить більше 2000 лм. Тому вони можуть застосовуватись у незатемнених або напівзатемнених приміщеннях. Одним з видів проектора є кодоскоп. Він призначений для використання на уроці замість класної дошки. Перші три літери в слові "КОДоскоп" означають: К - класна; О - оптична; Д - дошка.
В школах використовуються кодоскопи двох моделей: ППЛ і "ЛЕКТОР-2000». Розглянемо оптичну схему «Лектора-2000». Працює кодоскоп так. Світло від лампи потрапляє на відбивач. З відбивача надходить на теплофільтр. З теплофільтра світловий потік надходить на конденсор, на якому знаходиться діапозитив чи транспарант. Пройшовши через транспарант світловий потік, який несе зображення проектованого предмета, надходить на об'єктив, а з нього на плоске дзеркало, яке знаходиться під кутом 45°. Відбитий від дзеркала світловий потік спрямовується на екран.
В літературі поряд з назвою графопроектор можна зустріти назви ретропроектор, кодоскоп, шрайбпроектор (німец.), вюграф (франц.) та ін. Освітшовально-проекційна схема кодоскопа: "Лектор-2000": 1 - відбивач; 2 - проекційна лампа; 3 - теплофільтр; 4 - конденсор (лінза Френеля); 5 - транспарант; 6 - об'єктив; 7 - плоске дзеркало; 8 - екран. Кодоскоп встановлюється на столі вчителя. Щоб отримати зображення більшого розміру кодоскоп слід перемістити в глибину класу.
4. Методика використання технічних засобів статичної проекції.
Технічні засоби статичної проекції доцільно використовувати тоді, коли предмет вивчення вимагає тривалого пояснення. Вчитель повинен пам'ятати, що відокремлювати технічні засоби статичної проекції від інших засобів навчання не можна. Вони повинні застосовуватись поруч із словом вчителя та іншим унаочненням тощо. Лише тоді вони поліпшують якість знань, вмінь і навичок учнів. Методи і прийоми роботи з технічними засобами статичної проекції різноманітні. Вони залежать від навчальної, виховної і розвиваючої мети заняття, рівня підготовки, вихованості і розвитку учнів, інтересу та їх вікових особливостей, від змісту носіїв інформації.
Підготовка вчителя до використання діафільмів, діапозитивів, слайдів
1. Вибирають діафільм, діапозитиви і слайди з врахуванням зображення з текстом, доступності тексту та наявності в ньому понять.
2. Визначають триєдину мету заняття з врахуванням змісту діафільму, діапозитивів, слайдів.
3. Визначають місце діафільму, діапозитивів, слайдів в структурі заняття. Це місце залежить від змісту носіїв інформації, типу і структури заняття. їх можна демонструвати на таких етапах навчального заняття: при поясненні нового матеріалу; при закріпленні вивченого матеріалу; при повторенні матеріалу; при узагальненні, систематизації знань; як вступ при вивченні нової теми.
4. Визначають тривалість демонстрування носіїв інформації. Оптимальним часом є 7-10 хвилин. В разі необхідності цей час можна збільшити. Один кадр можна демонструвати 1,5-2 хвилини.
5.Визначають способи активізації пізнавальної діяльності учнів. Вони можуть бути такими: оголошення мети перегляду; вступне слово вчителя; зачитування титрів тощо.
6. Складають поурочний план.
Методика використання транспарантів і епіматеріалів
1. Використання транспарантів. Використовуючи накладання транспарантів, ми поетапно розкриваємо хід думки, пошук. А це вже творчий процес тому, що явище народжується на очах учнів, за їх безпосередньою участю. Все це захоплює учнів, створює умови для їхньої співучасті в аналізі явища. А обмежене поле спостереження сприяє швидкому і стійкому запам'ятовуванню навчального матеріалу. Використовуючи графопроектор, вчитель виконує на плівці записи. При цьому він вносить зміни, доповнює, перекреслює, витирає, дописує, докреслює. І все це відбувається за безпосередньою участю учнів.
Часто вчитель використовує кодоскоп замість класної дошки. Він заздалегідь готує задачі, вправи, завдання з мови, речення, слова, нота, карти на прозорій плівці, проектує їх на екран, і учні виконують самостійні роботи. Диференціюючи процес навчання, можна дати учням декілька варіантів. Вчитель повинен залучати учнів до пояснення екранного матеріалу.
2. Використання епіпроекційних матеріалів. Вони можуть використовуватись в таких навчальних ситуаціях: 1. Ілюстрація слова вчителя. 2. Коментування учнями екранних зображень. 3. Демонстрування малюнків, схем, таблиць, графіків, діаграм, тексту, карт з шкільного підручника чи іншого посібника. 4. Демонстрування словникового і довідкового матеріалу. 5. Порівняння двох зображень, креслень, фотографій, карт, портретів, картин. 6. Перевірка домашнього завдання шляхом демонстрування учнівських робіт, виконаних ними в зошитах, на екрані. 7. Демонстрування кольорових зображень невеликих плоских, непрозорих предметів.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас