Ім'я файлу: СРС.docx
Розширення: docx
Розмір: 925кб.
Дата: 22.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Зозулі Романа 8-Б Конверкція.pptx
дефіс у прик..doc

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАСИЛЯ СТУСА

Кафедра конституційного, міжнародного і кримінального права

САМОСТІЙНА РОБОТА

З навчальної дисципліни

«Судові та правоохоронні органи»

на тему:

"Загальна характеристика правоохоронної діяльності держави ."

Виконав студент 1 курсу д/в гр."Б"

Кушнір Сергій Юрійович

Перевірив: доц. І.А.Щербак

Вінниця,2021

Відгук викладача на самостійну роботу

1.Мета та актуальність(мах. 1 бал)

Мета дослідження: ____________________________________________б.

Актуальність обраної теми:_____________________________________б.

2.Зміст(мах. 3,5 бали)

Тему розкрито:________________________________________________б.

Є помилки та(або)зауваження:___________________________________б.

3.Висновки(мах. 1,5 бали)

Аргументовані:________________________________________________б.

Загальні:______________________________________________________б.

Відсутні:______________________________________________________б.

4.Оформлення, дотримання строків календарного плану, посилання на джерела, оформлення джерел (мах. 1 бал)

Робота оформлена належним чином, строки календарного плану дотримані____________________________________________________ б.

Мають зауваження відносно оформлення та дотримання строків

Відсутні посилання на джерела__________________________________б.

Загальний бал: ___________

Підпис викладача_______________

«____» ______ 2021 р.

Зміст

1.Вступ

-мета

-обгрунтування актуальності дослідження

2.Основна частна

3.Висновки

4.Списки використаних джерел

5.Додатку

Вступ

Мета: розгляньмо організаційно-правові засади реформування правоохоронної діяльності державного управління. Визначити основні напрями правоохоронної діяльності.

Обгрунтування актуальності дослідження: реформування системи та діяльності правоохоронних органів є необхідним кроком розбудови демократичної соціальної правової держави, євроінтеграції України, а головне – забезпечення реальності й захищеності прав громадян. Розвиток системи правоохоронних органів повинен мати планомірний і послідовний характер, а також вимагає адекватного наукового, правового, фінансового і матеріально-технічного забезпечення.

Основна частина

План

1.Поняття "правоохоронна діяльність"

2.Ознаки правоохоронної діяльності

3.Аспекти правоохоронної діяльності

4.Функції правоохоронної діяльності

5.Напрями правоохоронної діяльності

6.Органи ,що здійснюють правоохоронну діяльність

Правоохоронна діяльність

Правоохоронна діяльність — вид державної діяльності, яка здійснюється з метою охорони права спеціально уповноваженими органами шляхом застосування юридичних заходів впливу в суворій відповідності з законом і при неухильному дотриманні встановленого ним порядку.
Здійснюється правоохоронними та іншими державними органами, а також громадськими організаціями.

Методи правоохоронної діяльності:

  • проведення перевірок виконання законів та інших нормативно-правових актів,

  • притягнення правопорушників до юридичної відповідальності,

  • усунення причин злочинів та інших правопорушень тощо.

Як сказав в своїй доповіді “Про актуальність питання правоохоронної діяльності” СОКОЛЕНКО О.Л., кандидат юридичних наук, доцент (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара): “Правоохоронні органи є важливою складовою державного механізму, що уповноважуються державою на професійне здійснення охорони та захисту основ конституційного ладу, у тому числі прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, а також законності та правопорядку, забезпечення чого є одним із ключових факторів розбудови в Україні демократичної соціальної правової держави й функціонування громадянського суспільства.” Я безперечно згоден з цим твердженням.(1)

Ознаки правоохоронної діяльності

1. Правоохоронна діяльність носить владний характер, який полягає у реалізації від імені держави та на підставі наданих нею повноважень, відповідними органами та посадовими особами, їх приписи є обов’язковими для адресатів.

2.Правоохоронна діяльність реалізується не в будь-якому порядку, не будьяким способом, а лише із застосуванням законних заходів впливу до правопорушників у встановленій формі.

3. Правоохоронна діяльність має правозастосовчий характер, не приймаються нові юридичні норми, а застосовуються вже чинні. Дії та результати дій суб’єктів правоохоронної діяльності спрямовані на інших суб’єктів права, створюючи, змінюючи або припиняючи їх права та обов’язки

4. Реалізація правоохоронної діяльності покладається на спеціально уповноважені органи, які, для виконання правоохоронних функцій, держава наділяє коштами та матеріальними ресурсами.



Специфічні ознаки правоохоронної діяльності

1. Може здійснюватися тільки із застосуванням юридичних заходів впливу, до яких належать заходи державного примусу і державного стягнення. Так, до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, може бути застосоване кримінальне покарання, встановлене кримінальним кодексом, або інший передбачений законодавством захід впливу;юридичні заходи впливу, які застосовуються при здійсненні такої діяльності, повинні суворо відповідати вимогам законів, що регламентують їх застосування;

2. Реалізується у встановленому законом порядку з дотриманням певної процедури. Рішення про застосування чи незастосування юридичних заходів впливу приймаються за встановленими законом правилами, дотримання яких обов’язкове. Наслідком порушення цих правил може бути визнання прийнятого рішення незаконним і недійсним;

3. Здійснення цього виду діяльності покладено на органи, які, як правило, спеціально створюються державою з цією метою.

Аспекти правооохоронної діяльності



Функції правоохоронної діяльності

  • Конституційний контроль

  • Правосуддя

  • Прокурорський нагляд

  • Попередження,виявлення і розслідування злочинів

  • Надання юридичної допомоги і захист по

кримінальних справах.

1.Конституційний контроль: Ця функція зв’язана з діяльністю,спрямованою на усунення порушень розпоряджень Конституції України, і з тлумаченням її окремих статей.

2.Правосуддя: Цяфункція зв’язана з захистом і відновленням найбільш значних прав і законних інтересів фізичних осіб, підприємств, організацій, установ, колективів колгоспів, об’єднань.

3.Прокурорський нагляд: Укладається в припиненні порушень закону, захисту інтересів громадян, підприємств, організацій, установ за допомогою заходів прокурорського реагування.

4.Попередження, виявлення і розслідування злочинів: Цією функцією наділено декілька правоохоронних органів, що зобов’язані сприяти виявленню правопорушень, розкриттю злочинів і викриттю осіб, винних у їхньому здійсненні.

4.Надання юридичної допомоги і захист по кримінальних справах: Укладається у виконанні різних дій щодо захисту прав і інтересів громадян, організацій, підприємств, установ, об’єднань – державних, суспільних; представництвом в судових і інших органах, по наданню кваліфікованої юридичної допомоги особам, притягнутим до кримінальної відповідальності.



Органи,що здійснюють правоохоронну діяльність

Органи, які утворюються для забезпечення правоохоронної функції держави називають правоохоронними.

Правоохоронні органи – це державні та недержавні органи, що здійснюють правоохоронну та правозастосовчу діяльність, основним завданням яких є здійснення боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями у всіх сферах суспільного життя, забезпечення охорони прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також держави в цілому від протиправних посягань.

Необхідно зазначити, що для одних органів здійснення правоохоронної функції може бути основним змістом їх діяльності (наприклад – міліція, органи прокуратури та інші), а для інших – не основною, супутньою функцією їх основної діяльності (наприклад – органи нотаріату).

Зі змісту норми, закріпленої у ст. 2 Закону України ”Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів” можна зробити висновок, що до органів, які мають статус правоохоронних належать: органи прокуратури, органи внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Крім органів, які здійснюють правоохоронну діяльність у державі існують також як державні, так і недержавні органи, установи та організації, що, як правило, і створюються з метою надання правової допомоги та забезпечення захисту прав, свобод та законних інтересів як фізичних, так і юридичних осіб. Такі інституції називають правозахисними органами, а діяльність, яку вони здійснюють в межах своїх повноважень – правозахисною. Правозахисну діяльність можуть також здійснювати й інші органи та інституції (в тому числі і правоохоронні), які хоч і не створюються спеціально для здійснення такої діяльності, проте виконують правозахисну функцію. Наприклад органи прокуратури здійснюють правозахисну діяльність під час реалізації такої своєї конституційної функції, як здійснення нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Певною мірою правозахисну функцію здійснюють також і органи СБУ, внутрішніх справ, нотаріату та інші.

Конституційну основу права на отримання кожним правової допомоги складає ст. 59 Конституції(2), яка зокрема проголошує, що кожен має право на правову допомогу, а у випадках, передбачених законом така допомога надається безоплатно. Крім того, кожен є вільним у виборі свого захисника. Для забезпечення права на захист та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. Крім адвокатури, правозахисну діяльність, в тому числі і з надання правової допомоги в Україні здійснюють:

– державні інституції, до компетенції яких входять такі функції (Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Міністерство юстиції та його органи, Міністерство праці і соціальної політики);

– фізичні та юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які надають правову допомогу на договірній (платній) основі;

– громадські та інші неурядові організації, об’єднання громадян, які здійснюють таку діяльність відповідно до своїх статутних повноважень.

Напрями правоохоронної діяльності

Правоохоронна діяльність за своїм змістом є різноманітною та включає багато різних напрямків. Кожний її напрямок має свої специфічні завдання і реалізується властивими саме йому методами.

До основних напрямків правоохоронної діяльності держави належать:

– конституційний контроль;

– правосуддя;

– прокурорський нагляд;

охорона громадського порядку;

– розслідування злочинів;

– оперативно-розшукова діяльність;

– захист прав та інтересів громадян та організацій;

– правова робота в сферах господарської діяльності;

– громадська правоохоронна діяльність та інші.



Закони, які регулюють діяльність правоохоронних органів, можна умовно поділити не кілька основних груп.

1. Кодекси – кодифіковані збірки законів, в яких містяться норми, що регулюють порядок та процедуру здійснення судочинства, а також визначають повноваження судів при розгляді справ відповідної юрисдикції, а також порядок процесуальної діяльності інших правоохоронних органів – Кримінально-процесуальний, Цивільний процесуальний, Господарський процесуальний кодекси, Кодекс адміністративного судочинства.

2. Органічні закони – закони, які визначають загальні засади та регулюють окремі напрямки судової та правоохоронної діяльності – Закони України: ”Про Конституційний Суд України”, ”Про судоустрій та статус суддів”, ”Про Вищу раду юстиції”, ”Про прокуратуру”, ”Про міліцію”, ”Про Службу безпеки України”, ”Про адвокатуру”, ”Про нотаріат”, ”Про Державну службу”, ”Про Державну кримінально-виконавчу службу України” та ін.(3)

3. (4,5) Звичайні закони, які містять норми, що регламентують окремі аспекти та питання правоохоронної діяльності – ”Про оперативно-розшукову діяльність”, ”Про дорожній рух”, ”Про пожежну безпеку”, ”Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”, ”Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” та ін.

Наступну групу нормативних актів складають підзаконні нормативні акти – Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, якими затверджуються відповідні Положення про міністерства та відомства, що здійснюють правоохоронну діяльність. Такі положення містять інформацію про їх основні завдання, функції, структуру та повноваження органів та посадових осіб центральних органів влади. Наприклад Указом Президента України від 5 травня 1993р. № 155/93 затверджено Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2009р. № 587 затверджено Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань.

Норми, які містяться у законах, нормативно-правових актах Президента України та Кабінету Міністрів деталізуються та знаходять свій подальший розвиток у відомчих підзаконних нормативно-правових актах, що приймаються на їх виконання центральними органами виконавчої влади, які здійснюють правоохоронну діяльність у межах своїх повноважень. Як правило, основними видами таких відомчих підзаконних актів є накази, інструкції, положення, розпорядження. Наприклад накази МВС України, Генерального прокурора, Міністерства юстиції України тощо.


Висновок: визначив різноманітні підходи до поняття правоохоронної діяльності, охарактеризував ознаки правоохоронної діяльності, засвоїв функції правоохоронної діяльності та визначив основні напрями. Закінчивши роботу, збагатив та закріпив свої знання про діяльність правоохоронних органів держави.

Джерела:

1. Доповіді “Про актуальність питання правоохоронної діяльності” СОКОЛЕНКО О.Л., кандидат юридичних наук, доцент (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара):

2. Конституція України.

3. Закони України: ”Про Конституційний Суд України”, ”Про судоустрій та статус суддів”, ”Про Вищу раду юстиції”, ”Про прокуратуру”, ”Про міліцію”, ”Про Службу безпеки України”, ”Про адвокатуру”, ”Про нотаріат”, ”Про Державну службу”, ”Про Державну кримінально-виконавчу службу України” та ін.

4. Бараннік Р.В. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України. Навчальний посібник. – К.: Дакор.

5. Гель А.П. Судові та правоохоронні органи України: Навч. посіб. /А.П. Гель, Г.С. Семаков, С.П. Кондракова.

Додатки:




скачати

© Усі права захищені
написати до нас