Ім'я файлу: загальна Ященко Ю.Ю.docx
Розширення: docx
Розмір: 127кб.
Дата: 06.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
5 Заходи з техніки безпеки Ященко.doc




  1. Загальна частина


1.1 Cистеми комутації, структура АТС
Цифрові АТС майже повністю витіснили АТС інших типів на телефонній мережі загального користування. Однією з основних частин будь-якої АТС є комутаційне поле, яке в цифрових АТС будується на комутаційних блоках «Час», «Простір», «Час/Простір», які об’єднуються в каскади, а каскади різних типів також з’єднуються між собою. В даному розділі розглянуто будову і принципи функціонування перерахованих вище комутаційних блоків.

В цифрових системах комутації (ЦСК) відбувається перетворювання часових і просторових координат різноманітних видів інформації, яка передається й комутується в цифровому вигляді. При цьому аналогові розмовні сигнали абонентів перетворюються на цифрову форму стандартних ІКМ сигналів або дельта-модульованих сигналів одразу в цифрових прикінцевих пристроях абонентів чи в абонентських модулях (АМ) ЦСК. При виконанні своїх функцій ЦСК має мати кілька основних підсистем, які зреалізуються апаратним та програмними засобами.

Цифрова система комутації (ЦСК) це єдиний територіальнорозподілений апаратно-програмний комплекс устаткування, що складається з основного опорного обладнання (ОпО), що виконує функції цифрової комутації, керування і централізації функцій технічної експлуатації й обслуговування системи, а також з виносних комутаційних модулів (ВКМ) і виносних абонентських модулів (ВАМ), з'єднаних з ОпО і, можливо, один з одним цифровими внутрісистемними з’єднувальними лініями, рис.1.1. Під ВКМ розуміють автономну частину обладнання ЦСК, здатну незалежно функціонувати на мережі як окрема станція і лише в процедурах технічної експлуатації і керування залежати від Опо.



Рисунок 1.1.1 – Структура ЦСК

Під ВАМ розуміють винесену від ОпО чи ВКМ частину обладнання системи, що цілком керується від ОпО чи ВКМ та призначений для підключення абонентських ліній (АЛ) за допомогою абонентських концентраторів чи мультиплексорів. Сучасна ЦСК характеризується:

− ємністю від 100 до 500 тисяч номерів;

− наявністю достатньої номенклатури типів і ємностей ВАМ і повноцінних, з можливостями транзитних з'єднань і замикання, внутрішніх викликів ВКМ;

− широкою номенклатурою абонентських і лінійних стиків і способів сигнального обміну, зокрема наявністю спільноканальної сигналізації СКС-7;

− централізованою технічною експлуатацією і можливістю взаємодії з мережею керування електрозв'язком TMN (Telecommunication Management Network) і можливостями взаємодії з моніторинг-центрами;

Для безвідмовної роботи автоматичної телефонної станції, необхідно застосовувати якісне обладнання, повністю задовольняє технічним нормам. Головні функціональні вузли АТС:

Система комутації і управляє обладнання;

Пристрої для підключення до системи зв'язку - телефонні апарати;

Пристрої електроживлення;

Допоміжні системи: вентиляційні, нагрівальні та інші, необхідні для забезпечення безперебійної роботи обладнання.

На сьогоднішній день АТС, призначені для підприємств малого та середнього бізнесу, невеликих виробничих організацій, для готелей, можуть бути представлені в одному з трьох видів:

- Апаратна АТС;

- Програмна IP-АТС;

- Віртуальна АТС.

У них по-різному реалізуються основні частини АТС: комутаційна система, яка керує обладнання. Пристрої зв'язку ж використовуються звичні: стаціонарні апарати, радіотелефони, прив'язані до бази, мобільні телефони.
1.2 АТС з електронним керуванням та комутацією каналів великої ємності
Електронна АТС призначена для використання на місцевих телефонних мережах як підстанція, на мережах САР як центральна або кінцева, а також на відомчих мережах як установча.

Станція може мати ємність від 64 до 13500 номерів при числі напрямку зовнішнього зв’язку до 32 і загального числа з’єднаних ліній до 256. Станція забезпечує усі види зв’язку і погодиться з усіма типами існуючих АТС. У станцію включаються телефонні апарати з набором як ДКШІ, так і DTMF. Станція з централізованим керуванням, надає абонентам широкий спектр додаткових видів обслуговування.

Обладнання системи МТ-20/25 призначено для використання на нерайонованих і районованих телефонних мережах з вузлоутворенням і без вузлоутворення. При цьому на мережі може бути 5-, 6-, 7-значна і змішана нумерація. Обладнання системи може праURAвати з однотипними і різнотипними АТС, а також з АТС декадно-крокової, координатної і квазіелектронної систем. Можлива організація зв'язку з усіма типами існуючих у нашій країні АМТС. Автоматичні телефонні станції цієї системи можуть включатися в діючі на мережі вузли вхідних і вихідних повідомлень, у вузли сільського зв'язку. Для зв'язку з різнотипними АТС і вузлами необхідні спеціальні комплекти з'єднувальних ліній.

Число напрямків і ЗЛ у кожному з напрямків необмежене, проте залежить від ємності КП. У електронних АТС, як правило, використовуються цифрові з'єднувальні лінії із системами передачі ІКМ, проте в деяких випадках може зустрічатися економічно обгрунтоване застосування двох-, трьох- і чотирьохпровідних фізичних ЗЛ і ліній, обладнаних системами передачі з частотним розподілом каналів. Для цього в складі обладнання системи МТ-20/25 передбачається використання відповідних комплектів з'єднуальних ліній. Забезпечується автоматична перевірка всього обладнання, вимір електричних параметрів АЛ і ЗЛ, а також збір статистичних даних телефонного навантаження. Передбачається облік вартості місцевих і міжміських розмов.

Управління встановленням з'єднання і (роз'єднання) побудовано по двохрівневій ієрархічній структурі: воно включає електронний центральний управляючий пристрій і децентралізоване управляюче обладнання (периферійні електронні і програмні управляючі пристрої, які реалізованих на мікропроцесорах (МП). Система має модульну побудову.
1.3 АТС з електронним керуванням та комутацією каналів малої ємності
Електронна цифрова система комутації призначена для передачі в основному телефонної інформації з можливістю передачі даних на телефонних мережах. Електронна АТС є цифровою системою, у якій використовуються часовий розподіл каналів і електронна комутація з управлінням по записаній програмі. Обладнання, призначене для включення абонентських ліній, в обох типах концентраторів, однакове.

Окрім комутаційної системи, до складу станції входять шнурові комплекти, комплекти з’єднувальних ліній, приймачі й передавачі сигналів керування. Керування за допомогою ЦПК на двох спеціалізованих ЕКМ – ЕКМ0 та ЕКМ1. Функціональну схему АТС невеликої ємності (до 256 номерів) представлено на рисунку 1.1.2. В схемі прийняті такі позначення:

  • АК – абонентський комплект;

  • ВихШК, ВШК – вихідний та вхідний шнурові комплекти;

  • ВК, ВихК – вхідний та вихідний комплекти;

  • ПДСК – приймачі та передавачі сигналів керування.



Рисунок 1.1.2 Функціональна схема АТС ємністю до 256 номерів.

Для зв’язку ЦПК з комутаційним обладнанням та комплектами (телефонною периферією) на АТС є периферійний пристрій керування (ППК), який узгоджує ЦПК та ТП за двома основними параметрами сигналів:

- швидкістю роботи. ЦКП працює на великій швидкості – команди перед ються у продовж кількох мікросекунд, а система виконування потребує сигналів у сотні мікросекунд;

- рівнями та потужностями напруг. ЦПК працює з напругами 5…12 В і струмом у декілька мікроамперів, а реле та БФЗ потребують напруги 27…60 В та струму від кількох міліампер до 8 А.

Прикінцеві станції ОС малої місткості встановлюється в будь-яких населених пунктах сільського району. В ОС включаються сполучні лінії від ЦС, від УС свого вузлового району, а також від інших ОС і УС (для організації поперечних напрямків).

До сільських станцій також відносяться вузли сільсько - приміської зв'язку (УСП) призначені для організації транзитної зв'язку на комбінованих (сільсько - приміських) місцевих телефонних мережах.

УСП використовується в тих випадках, коли ємність телефонної мережі райцентру досить велика і не може бути обслужена однієї ЦС.

В цьому випадку в райцентрі організована районована телефонна мережа та УСП включається в неї в якості транзитного вузла.

УСП забезпечує зв'язок як між станціями СТС, так і станцій СТС зі станціями ГТС. Через УСП повинна забезпечуватися виходить і входить міжміський зв'язок абонентів СТС, а в деяких випадках і абонентів ГТС. Через УСП повинна забезпечуватися зв'язок абонентів зі спецслужбами.

На СТС можливо організації поперечних зв'язків меду мають між собою тяжіння станціями одного сільського району (тобто включених в одну ЦС або УСП):

- між різними ОС одного вузлового району,

- між різними УС одного сільського району,

- між ОС різних вузлових районів,

- між ОС і УС різних вузлових районів.
1.4 Система з пакетною комутацією
Комутація пакетів:

Ця техніка комутації була спеціально розроблена для ефективної передачі комп'ютерного трафіку. Перші кроки на шляху створення комп'ютерних мереж на основі техніки комутації каналів показали, що цей вид комутації не дозволяє досягти високої загальної пропускної здатності мережі. Типові мережеві додатки генерують трафік дуже нерівномірно, з високим рівнем пульсації швидкості передачі даних. Наприклад, при зверненні до віддаленого файлового сервера користувач спочатку переглядає вміст каталогу цього сервера, що породжує передачу невеликого обсягу даних. Потім він відкриває необхідний файл у текстовому редакторі, і ця операція може створити досить інтенсивний обмін даними, особливо якщо файл містить об'ємні графічні включення. Після відображення декількох сторінок файлу користувач деякий час працює з ними локально, що взагалі не вимагає передачі даних по мережі, а потім повертає модифіковані копії сторінок на сервер - і це знову породжує інтенсивну передачу даних по мережі.

При комутації пакетів всі передані користувачем повідомлення розбиваються у вихідному вузлі на порівняно невеликі частини, що називаються пакетами.

Повідомлення можуть мати довільну довжину, від декількох байт до багатьох мегабайт. Навпаки, пакети звичайно теж можуть мати змінну довжину, але у вузьких межах, наприклад від 46 до 1500 байт. Кожен пакет забезпечується заголовком, у якому вказується адресна інформація, необхідна для доставки пакету на вузол призначення, а також номер пакета, який буде використовуватися вузлом призначення для зборки повідомлення. Пакети транспортуються по мережі як незалежні інформаційні блоки. Комутатори мережі приймають пакети від кінцевих вузлів і на підставі адресної інформації передають їх один одному, а в кінцевому підсумку - вузлу призначення.

Переваги комутації пакетів:

- Висока загальна пропускна здатність мережі при передачі пульсуючого трафіка.

- Можливість динамічно перерозподіляти пропускну здатність фізичних каналів зв'язку між абонентами відповідно до реальних потреб їхнього трафіку.

Недоліки комутації пакетів:

- Невизначеність швидкості передачі даних між абонентами мережі, обумовлена ​​тим, що затримки в чергах буферів комутаторів мережі залежать від загального завантаження мережі.

- Змінна величина затримки пакетів даних, яка може бути досить тривалою у моменти миттєвих перевантажень мережі.

1.5 Структура телефонної мережі до реконструкції
Телефонна мережа до реконструкції включає наступну конфігурацію:

1) ємність міжміської АТС - 4000 номерів;

2) кількість вузлових - АТСК-2, АТСЦ-1;

3) кількість центральних АТС - 2 (АТСК -1, АТСЦ-1 );

4) кількість кінцевих АТС - по 2 від кожної вузлової АТС (АТСЦ);

5) всі АТС з’єднані фізичними лініями зв’язку без ущільнення каналів.

Під час реконструкції, було впроваджено обладнання вузлової АТС «М-200» ємністю 1600 номерів, яка замінила застарілу АТС координатної системи. Це дозволило досягти більшої ефективності в роботі мережі, та задовольнило потреби користувача.
1.6 Обґрунтування обраного обладнання
АТС «М-200» - сучасна, надійна, економічна і постійно удосконалюється цифрова система комутації з гнучкою модульною структурою обладнання та програмного забезпечення (ПО) для мультисервісних мереж ємністю до 65536 номерів.

Ця система є сучасною комунікаційною платформою з високими технічними і економічними показниками, застосовується на Україні в якості кінцевої, вузловий, центральної АТС, установчо-виробничої і готельної АТС, комутатори оперативно-диспетчерської і селекторного зв'язку, вузла мережевий службового зв'язку.

Офісна АТС М-200 - економічне рішення, що дозволяє швидко організовувати якісну цифрову зв'язок по потоку Е1 з підтримкою всього набору абонентських сервісів.

Офісна АТС М-200 компактна, легко інсталюється, стійка в роботі і не вимагає підтримки тих. персоналу під час експлуатації. Завдяки високому поєднанню споживчих якостей і невисокої вартості, користується незмінно високим попитом як серед професіоналів, так і серед звичайних користувачів

Можливість АТС працювати по цифровому потоку дозволяє застосовувати її також в якості проміжного вузла доступу до цифрової мережі для офісів, чиї власні АТС підтримують тільки 2-х провідні аналогові СЛ.

Також обладнання М-200 можна використовувати в якості мультиплексора 2-ін СЛ в EDSS PRI і інші сигналізації (розроблена плата СМ-8-8СЛ) Це один з найбільш малобюджетних способів вирішення даного завдання.

Станція реалізує віддалений доступ до АТС. Має можливість програмування, моніторингу, отримання даних тарифікації з комп'ютера через модемне з'єднання або мережу internet.

Невисока вартість офісної АТС М-200 поєднується з гарною якістю і змістовним функціоналом.



Рисунок 1.6.1 Структурна схема АТСЦ «М-200»
1.7 Побудова плану телефонної мережі
Тип впровадженого обладнання - АТСЦ «М-200», ємність міжміської АТС – 9000 номерів, кількість вузлових АТС – по 3 від кожної центральної АТС (АТСЦ-1, АТСК-2 ), кількість центральних АТС – 2 (АТСК -1, АТСЦ-1), кількість кінцевих АТС – по 2 від кожної вузлової АТС (АТСЦ), всі АТС з’єднані фізичними лініями зв’язку без ущільнення каналів

№1 – АТСК 100/4000 ємністю 4000 номерів.

№2 – АТСЦ «М-200» ємністю 4000 номерів.

№3 – АТСК 100/2000 ємністю 1344 номерів.

№4 – АТСЦ «М-200» ємністю 1312 номерів.

№5 – АТСК 100/2000 ємністю 1344 номерів.

№6 – АТСК 100/2000 ємністю 1344 номерів.

№7 – АТСЦ «М-200» ємністю 1312 номерів.

№8 – АТСК 100/2000 ємністю 1344 номерів.

№9 – АТСЦ «М-200» ємністю 672 номерів.

№10 – АТСЦ «М-200» ємністю 672 номерів.

№11 – АТСЦ «М-200» ємністю 640 номерів.

№12 – АТСЦ «М-200» ємністю 640 номерів.

№13 – АТСЦ «М-200» ємністю 576 номерів.

№14 – АТСЦ «М-200» ємністю 672 номерів.

№15 – АТСЦ «М-200» ємністю 672 номерів.

№16 – АТСЦ «М-200» ємністю 640 номерів.

№17 – АТСЦ «М-200» ємністю 640 номерів.

№18 – АТСЦ «М-200» ємністю 672 номерів.

№19 – АТСЦ «М-200» ємністю 672 номерів.
Схема підключення АТС до мережі зв’язку показана на листу 4 графічної частини.


Змн.

ДП.ДТрЕК1511114.ОООПЗ


44ДТрЕК 60211181 ДТрЕК 6021118

ДТрЕК 6021118


Арк.

Дата

Підпис

докум.

Арк.



скачати

© Усі права захищені
написати до нас