Ім'я файлу: 7.10 КВП.docx
Розширення: docx
Розмір: 25кб.
Дата: 02.11.2022
скачати

Задачі 07.10
Бриль Яна, група 19-06



1. Засуджений Котов, що відбував покарання у виправній колонії середнього рівня безпеки, звернувся зі скаргою до прокурора на дії начальника виправної колонії, який не дозволив йому короткочасний виїзд за межі місця позбавлення волі у зв'язку зі смертю матері.

Чи обґрунтована скарга засудженого?

Дії начальника установи, який не дозволив засудженому Котову, що відбував покарання в колонії максимального рівня безпеки, короткостроковий виїзд за межі виправної колонії у зв'язку зі смертю матері, є правомірними.

Згідно із частиною 1 ст. 111 КВК України короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб), у зв'язку з винятковими особистими обставинами дозволяються лише засудженим, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях.

Такими винятковими особистими обставинами є смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого, та стихійне лихо, яке спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї.

Як зазначається у ч. 1 ст. 140 КВК України, у виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції.

Отже, скарга засудженого Карпова прокурором задоволена не буде.

2. Засуджена до п'яти років позбавлення волі Діденко після відбування двох років визначеного строку покарання допустила порушення режиму. За це постановою заступника начальника колонії до засудженої було застосовано стягнення у виді дисциплінарного штрафу, що у сумі дорівнював трьом мінімальним розмірам заробітної плати.

Чи правомірні дії заступника начальника колонії?

До засуджених можуть застосовуватися такі заходи стягнення:

  1. попередження;

  2. догана;

  3. сувора догана;

  4. дисциплінарний штраф у сумі до двох мінімальних розмірів

  5. заробітної плати;

  6. скасування поліпшених умов тримання, передбачених статтям 138-140 і 143 цього Кодексу;

  7. поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних

  8. колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення

  9. на роботу чи навчання на строк до п'ятнадцяти діб, а засуджених

  10. жінок - до десяти діб;

  11. поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного

  12. типу виправних колоній максимального рівня безпеки, в карцер без

  13. виведення на роботу на строк до п'ятнадцяти діб;

  14. переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях,

  15. крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального

  16. рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення

  17. камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.

3. Сірого було засуджено до трьох років позбавлення волі за хуліганство згідно з ч. 4 ст. 296 КК України. За рішенням Комісії слідчого ізолятора з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії він був направлений у колонію мінімального рівня безпеки з загальними умовами тримання. Через тиждень після його прибуття до колонії виявилося, що раніше, десять років тому, Сірий відбував покарання за такий самий злочин, крім того, коли він був неповнолітнім, його було засуджено за крадіжку до одного року позбавлення волі.


Як слід вчинити у цьому випадку? У колонії якого рівня безпеки Сірий буде відбувати покарання?

Виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі тощо.

Згідно із ч. 2 ст. 18 Кримінально-виконавчого кодексу України (надалі - КВК) засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях:

1) мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання - засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, а також особи, переведені з колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і колоній середнього рівня безпеки у встановленому законом порядку;

2) мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання - чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини;

3) середнього рівня безпеки - жінки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії; чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини; чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного злочину середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі; засуджені, переведені з колоній максимального рівня безпеки в порядку, встановленому законом;

4) максимального рівня безпеки - чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені з колоній середнього рівня безпеки в порядку, встановленому законом.

Савенко був засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) до 8 років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України він вчинив тяжкий злочин, оскільки засуджений саме до 8 років позбавлення волі (від 5 до 10 років).

Як випливає із положень ст. 18 КВК, Савенку для відбування покарання має бути призначена виправна колонія мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, а не колонія мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, як вирішила комісія з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, й не колонія максимального рівня безпеки, як вважав один із членів цієї комісії.

4. Під час приймання засуджених до колонії середнього рівня безпеки начальник відділення по контролю за виконанням судових рішень за матеріалами особової справи встановив, що у колонію прибув Мухін, засуджений за ст. 115 КК України до 12 років позбавлення волі. Раніше він двічі був засуджений, в тому числі й за злочин, вчинений під час відбування покарання. Судимість за всі попередні злочини не була погашеною або знятою.


У виправній колонії якого рівня безпеки може відбувати покарання засуджений Мухін ?

У виправних колоніях максимального рівня безпеки, 75,5 % засуджених вважають себе віруючими або такими, що звернулися до Бога у період відбування покарання. Виходячи із специфіки кВК максимального рівня безпеки та категорій засуджених, які відбувають у ній покарання, із урахуванням перерахованих нами критеріїв, керуючись ч. 1 ст. 101 та ч. 2 ст. 130 КВК України, пропонуємо наступні визначення оцінки ступеня виправлення засуджених для даного виду виправних колоній ... У ч. 1 ст. 101 КВК України визначено, що умови відбування покарання можуть бути змінені .

5. За незаконний аборт (ч. 2 ст. 134 КК України) Пашина була засуджена до п'яти років позбавлення волі. Комісія слідчого ізолятора з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії направила її для відбування покарання у виправну колонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.


Чи правильно визначений рівень безпеки виправної колонії?

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст. 134 КК характеризується: (1) суспільно небезпечним діянням у формі дії, направленої на переривання вагітності; (2) суспільно небезпечними наслідками (тривалий розлад здоров'я, безплідність або смерть потерпілої); (3) причинним зв'язком між суспільно небезпечною дією та суспільно небезпечними наслідками.

Незаконний аборт - штучне переривання вагітності за проханням та згодою потерпілої всупереч необхідним умовам для проведення штучного переривання вагітності, тобто поза акредитованих закладів охорони здоров'я або поза строки, у які можлива ця операція (12 тижнів), або при відсутності підстав, за наявності яких можливий аборт (медичні та соціальні показання), або всупереч нормативно-правовим актам Міністерства охорони здоров'я України, або особою, яка не є лікарем-спеціалістом акушером-гінекологом. Моментом закінчення злочину слід визнавати дії, що призвели до неминучого припинення розвитку плоду, незалежно від його вигнання або вилучення.

Пропонується доповнити ст. 134 КК новою частиною: незаконне переривання вагітності, строк якої становить понад 22 тижні.

6. В одній з кримінально-виконавчих установ через обмежені технічні можливості засуджені не змогли скористатися послугами телефонного зв'язку. На прохання засуджених голова ради колективу звернувся до начальника кримінально-виконавчої установи з пропозицією замінити невикористані телефонні переговори побаченнями.


Чи можлива така заміна?

1. Відповідно до статей 51, 59, 107, 110, 151 КВК засудженим, залишеним у СІЗО для роботи з господарського обслуговування; особам, засудженим до обмеження волі, які на підставі статті 57 КВК підлягають направленню до місця відбування покарання; особам, засудженим до арешту, позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань; засудженим, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, за винятком осіб, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням, у тому числі й під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров'я, надається право на телефонні розмови у мережах фіксованого або рухомого (мобільного) зв'язку без обмеження їх кількості під контролем персоналу СІЗО, а також користуватися мережею Інтернет.

Зв'язок із сім’ями та близькими людьми засуджені можуть підтримувати і шляхом телефонних розмов. Таке право передбачене ч. 5 ст. 110 КВК України. Надання телефонних розмов відбувається за наявності технічної можливості та за рахунок коштів, наявних на особовому рахунку засудженого, при спілкуванні обов’язково повинен бути присутнім представник адміністрації. Як правило, розмова відбувається у приміщенні чергової частини колонії. Якщо для засуджених до позбавлення волі вихід в чергову частину для проведення переговорів дозволений, то для засуджених до довічного позбавлення волі існує інша процедура.
Вони спілкуються в спеціально обладнаному приміщенні, яке відгороджується ґратами.

7. Засуджений Дулов із дільниці карантину, діагностики і розподілу був направлений для відбування покарання в дільницю посиленого контролю. Після відбуття однієї четвертої строку покарання він звернувся до начальника колонії з проханням змінити йому умови тримання й перевести у дільницю соціальної реабілітації.


Якою має бути відповідь начальника колонії?

Стаття 101 КВК містить норми, які передбачають можливість зміни умов тримання засуджених до позбавлення волі шляхом їх переведення: засуджені, які стають на шлях виправлення, можуть бути переведені: з ПКТ у звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки – після фактичного відбуття не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання; із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки – після фактичного відбуття не менше половини призначеного судом строку покарання; у колоніях мінімального і середнього рівня безпеки – до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття: 1) не менше однієї четвертої строку покарання, призначеного судом за злочин середньої тяжкості; 2) не менше третини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі; 3) не менше половини строку покарання, призначеного судом за особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

Не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації: 1) особи, які злісно порушували вимоги режиму в місцях попереднього ув'язнення та в колоніях; 2) інваліди першої та другої груп та особи, які досягли пенсійного віку; 3) вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років; 4) особи, які не пройшли повний курс лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії; 5) особи, які засуджені за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; 6) особи, яких засуджено за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі.

Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені: з дільниці соціальної реабілітації до іншої дільниці; з колонії середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення колонії максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії максимального рівня безпеки. Засуджені, які під час перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу, виявили високий ступінь соціально-педагогічної занедбаності і потяг до продовження протиправної поведінки по закінченню терміну тримання у цій дільниці переводяться до дільниці посиленого контролю.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас