Задача
Між ПрАТ «КОТЕ» та державним замовником було укладено контракт на поставку продукції для державних потреб.
ПрАТ «КОТЕ» виконало умови контракту в частині виготовлення продукції і повідомило державного замовника про готовність поставки продукції.
Державний замовник, не зазначаючи підстав, відмовився від закупівлі продукції. ПрАТ «КОТЕ» реалізувало виготовлену продукцію і після цього заявило претензію державному замовнику про відшкодування завданих збитків, у тому числі і недотриманого очікуваного прибутку.
У відповідь на претензію державний замовник відмовив у задоволенні претензійних вимог на тій підставі, що ПрАТ «КОТЕ» реалізувало продукцію на свій власний розсуд і об’єктивно мало можливість знайти такого споживача, який запропонував би ціну на продукцію не нижче тієї, що зафіксована в контракті.
ПрАТ «КОТЕ» звернулася з позовом до господарського суду про стягнення збитків з державного замовника.
1. Яке рішення має постановити господарський суд?
На мою думку, суд повинен винести рішення на користь ПрАТ «КОТЕ», оскільки контракт було порушено державним замовником, і не зважаючи на те, що продукція була реалізована, відповідальність за порушення несе замовник.
Відповідно до ст. 216 ГК потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі, а також сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі.
Відповідно до п. 2 ст. 218 ГК учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
2. Які вимоги у наведеному випадку має заявити ПрАТ «КОТЕ»?
Відповідно до п. 6 і 7 ст. 226 ГК у разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.
Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього Кодексу.
Таким чином, ПрАТ «КОТЕ» може вимагати відшкодування завданих збитків і виконання зобов'язання в натурі, яка державний замовник не доведе, що якісь причини об’єктивного характеру перешкодили йому виконати умови контракту
3. Яка відповідальність державного замовника за відмову від закупівлі продукції визначеної контрактом на поставку продукції для державних потреб, встановлена законодавством?
При невиконанні державним замовником зобов'язань за державним контрактом або у випадку прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення дії контракту державний замовник відшкодовує виконавцю державного замовлення завдані йому збитки, включаючи очікуваний і неодержаний прибуток.