1   2   3
Ім'я файлу: задача ирина.doc
Розширення: doc
Розмір: 194кб.
Дата: 17.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Реферат інформаційні системи і технології в управлінні організац
1169 Творчий внесок Лесі Українки у розвиток української культур
задача 2.doc
15597КУРСОВАЯ РАБОТА пенсия судей.docx
6.docx




Господарський процес

Задача

До господарського суду звернулася із позовом фізична особа-спадкоемець учасника господарського товариства із вимогою про зобов’язання прийняти її до складу засновників господарського товариства та усунення перешкод в користуванні часткою у статутному фонді товариства. Позов задоволено повністю.

Відповідач оскаржив рішення суду, аргументуючи це тим, що такий спір не може розглядатися в порядку господарського судочинства.
1.Чи підлягає скарга відповідача задоволенню а рішення скасуванню? Відповідь аргументуйте.
Відповідь:
1. При розгляді даного питання я керувався Конституцією, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ЗУ «Про господарські товариства» та іншими нормативно-правовими актами. За результатами даного аналізу можна зазначити, що однією із  найпоширеніших організаційно-правових форм здійснення підприємницької діяльності є товариство з обмеженою відповідальністю. Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГКУ товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Зі смертю спадкодавця — учасника ТОВ відкривається спадщина на все його майно, права і обов’язки, включаючи право на частку у статутному капіталі товариства. Варто зазначити, що ЦКУ не містить норм, які детально врегульовують особливості спадкування частки у статутному капіталі товариства.

На сьогоднішній день існує ряд неточностей законодавства, яке регулює питання спадкування частки у статутному фонді ТОВ. Так, зокрема, законодавець у п. 2 ч. 1 ст. 1219 ЦКУ зазначає заборону включення до складу спадщини права на участь у товариствах. Згідно ч. 5 ст. 147 ЦКУ частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Дана норма свідчить, що до спадкоємців переходять усі майнові права учасника ТОВ, якщо інше не передбачено статутом товариства. Важливою є також норма ст. 55 ЗУ «Про господарські товариства» - у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. Вирішення цих неточностей міститься у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до п. 9 якої зазначається, що вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130, 147, 166 ЦК, статтями 55, 69 ЗУ "Про господарські товариства" і не підпадає під заборону пункту 2 частини першої статті 1219 ЦК. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі. Отже, спадкоємці не стають автоматично учасниками ТОВ, їм надається лише можливість набути такого статусу. Для цього необхідно виявити бажання стати учасником та отримати згоду загальних зборів ТОВ. Відповідно до ст. 55 Закону України "Про господарські товариства" спадкоємці або правонаступники набувають прав учасника товариства після вступу до товариства. При цьому, як слідує з положень даної статті, прийняття чи відмова у прийнятті спадкоємця або правонаступника до складу товариства надається рішенням товариства в особі його вищого органу управління - загальних зборів учасників.

Законодавець одразу ж прописує наслідки при відмові спадкоємця від вступу до ТОВ або відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця. Йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню. Якщо спадкоємець відмовляється від вступу до ТОВ, то це право він реалізує з легкістю.


Розглянемо питання, коли один учасник товариства володіє 50% і виступає за прийняття спадкоємця до складу учасників товариства, а інший – володіє 50% і виступає відповідно проти (розрахування відсотків проводилось без урахування частки померлого учасника ТОВ).

Узагальнення результатів судової практики стосовно даного питання проведено у Рекомендаціях Президії Вищого Господарського Суду України: П О С Т А Н О В А 24.10.2008 N 13
Про практику розгляду судами корпоративних спорів.(Додаток). Згідно цього документу такий спір є підвідомчим (підсудним) господарським судам.


Відповідно до п. 3.2.4. даного акту зазначено, що ч. 5 ст. 147 ЦКУ  передбачає право учасників товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю передбачити у статуті товариства необхідність отримання спадкоємцем або правонаступником учасника згоди інших учасників товариства на його вступ до товариства. Необхідно враховувати, що така згода може бути виражена як одноголосно прийнятим рішенням загальних зборів учасників про прийняття спадкоємця або правонаступника до складу учасників товариства, так і в інший спосіб, який підтверджує волевиявлення кожного з учасників товариства. Голоси, які припадають на частку померлого учасника, не беруть участі у голосуванні з питання про вступ спадкоємця або правонаступника до товариства. Відповідно, ці голоси не враховуються у визначенні правомочності загальних зборів для прийняття рішення про вступ спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства. Якщо статутом перехід частки у статутному капіталі до спадкоємців або правонаступників не обмежений необхідністю одержання згоди інших учасників товариства, частка учасника товариства переходить до його спадкоємців або правонаступників на підставі документів, що посвідчують право на спадщину або правонаступництво.

Підбиваючи підсумок варто зазначити, що на сьогодні питання спадкування частки у статутному фонді ТОВ є неоднозначним. З одного боку норми, що регулюють спадкування частки у статутному фонді ТОВ існують і діють, однак вони є неузгодженими, неповними та проблемними. Це, у свою чергу, зумовлює неправильне вирішення схожих ситуацій. Варто відмітити, що судова практика не стоїть на місці з цього питання, зокрема деякі тлумачення норм законодавства, що стосуються спадкування частки у статутному фонді ТОВ, викладено у Постанові ПВСУ від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» та Рекомендаціях Президії ВГСУ від 28.12.2007 N 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин». Така практика уточнила деякі неточності і неузгодженості норм законодавства. Однак, на жаль, законодавець не спішить виправляти свої помилки, і тому ми мусимо використовувати те що є.

На практиці вирішення цього питання є неоднозначним. Оскільки законодавство не дає чіткої відповіді як діяти, то суди ухвалюють рішення в залежності від конкретної ситуації. І тому при відстоюванні своїх інтересів у суді необхідно враховувати дану обставину.

                             

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ



П О С Т А Н О В А



24.10.2008 N 13
Про практику розгляду судами корпоративних спорів




З метою забезпечення правильного та однакового застосування
судами законодавства, яке регулює корпоративні відносини,
формування єдиної судової практики у цій сфері, здійснення
належного захисту судами прав і законних інтересів фізичних,
юридичних осіб та держави, які пов'язані зі створенням,
діяльністю, управлінням і припиненням діяльності господарських
товариств, Пленум Верховного Суду України ПОСТАНОВЛЯЄ дати судам
такі роз'яснення:

1. При розгляді справ, що виникають із корпоративних
відносин, суд повинен з'ясувати, якими нормами матеріального права
регулюються відповідні відносини, і на основі цих норм вирішувати
справу.

Корпоративні відносини регулюються Цивільним кодексом України
( 435-15 ) (далі - ЦК), Господарським кодексом України ( 436-15 )
(далі - ГК), законами України від 19 вересня 1991 р. N 1576-XII
( 1576-12 ) "Про господарські товариства" (далі - Закон про
господарські товариства), від 23 лютого 2006 р. N 3480-IV
( 3480-15 ) "Про цінні папери та фондовий ринок", від 10 грудня
1997 р. N 710/97-ВР ( 710/97-ВР ) "Про Національну депозитарну
систему та особливості електронного обігу цінних паперів в
Україні" (далі - Закон про Національну депозитарну систему), від
15 травня 2003 р. N 755-IV ( 755-15 ) "Про державну реєстрацію
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон про
державну реєстрацію), Положенням про порядок ведення реєстрів
власників іменних цінних паперів, затвердженим рішенням Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - ДКЦПФР) від 17
жовтня 2006 р. N 1000 ( z0049-07 ), Положенням про депозитарну
діяльність, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 17 жовтня 2006 р.
N 999 ( z1238-06 ), Положенням про порядок збільшення (зменшення)
розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженим
рішенням ДКЦПФР від 22 лютого 2007 р. N 387 ( z0280-07 ),
Положенням про проведення контролю за реєстрацією акціонерів для
участі у загальних зборах акціонерних товариств, затвердженим
рішенням ДКЦПФР від 23 грудня 1998 р. N 199 ( z0149-99 ), іншими
нормативно-правовими актами.

Положення законодавчих актів, які діяли до набрання чинності
ЦК ( 435-15 ), застосовуються в частині, в якій вони не суперечать
цьому Кодексу ( 435-15 ).

2. Законом України від 15 грудня 2006 р. N 483-V ( 483-16 )
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
визначення підсудності справ з питань приватизації та з
корпоративних спорів" (далі - закон N 483-V) до підвідомчості
господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних
відносин у спорах між господарським товариством та його учасником
(засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а
також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських
товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та
припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї
категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав,
визначеним частиною першою статті 167 ГК ( 436-15 ), згідно з якою
корпоративними є права особи, частка якої визначається у
статутному фонді (майні) господарської організації, що включають
правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською
організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної
організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до
закону, а також інші правомочності, передбачені законом та
статутними документами.

У разі якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у
справі, або предмет позову не відповідають визначеним пунктом 4
частини першої статті 12 Господарсько процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (далі - ГПК) справам, що виникають із
корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно
до статті 1 ГПК ( 1798-12 ) господарським судам підвідомчі спори
щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом
інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб
(у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи.

3. Не підлягають розгляду в порядку господарського
судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю,
управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів
господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи,
приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є
фізична особа. При цьому норма пункту 4 частини першої статті 12
ГПК ( 1798-12 ) в силу її імперативного характеру не підлягає
застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю
інших суб'єктів господарювання.

Не підлягає розширеному тлумаченню пункт 4 частини першої
статті 12 ГПК ( 1798-12 ) також щодо справ, пов'язаних зі
створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності
господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є
учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому
числі такий, що вибув. Зокрема, спори за участю спадкоємців
учасників господарського товариства, які ще не стали його
учасниками, не є підвідомчими (підсудними) господарським судам.

4. При вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між
господарським товариством та посадовими особами товариства, які
входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової
ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно
керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України
( 322-08 ) (далі - КЗпП).

Відповідно до статті 3 КЗпП ( 322-08 ) до трудових відносин
належать відносини працівників усіх підприємств, установ,
організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і
галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим
договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті
65 ГК ( 436-15 ) у разі найму керівника підприємства з ним
укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму,
права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його
матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови
найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК
( 436-15 ) керівника підприємства може бути звільнено з посади
достроково на підставах, передбачених договором (контрактом),
відповідно до закону.

Спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів
товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали
з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів
товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання)
їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як
трудові спори. Судам необхідно звернути увагу на те, що у цьому
разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав
як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського
товариства.

Способом захисту порушених або оспорюваних прав у таких
категоріях спорів є позов про поновлення на посаді, зобов'язання
усунути перешкоди у виконанні посадових обов'язків тощо
відповідної посадової особи господарського товариства, а не позов
про визнання недійсним відповідного рішення загальних зборів
акціонерів (учасників) товариства чи наглядової ради товариства.

У порядку цивільного судочинства слід розглядати і спори між
учасником (засновником, акціонером) господарського товариства та
товариством, що виникають не з корпоративних, а з трудових
відносин посадових осіб товариства, якщо однією зі сторін, які
беруть участь у справі, є фізична особа.

5. При вирішенні справ за позовами акціонерів щодо внесення
змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів судам
необхідно враховувати, що частиною першою статті 9 Закону про
Національну депозитарну систему ( 710/97-ВР ) емітента зобов'язано
доручити ведення реєстру реєстратору шляхом укладення відповідного
договору, якщо кількість власників іменних цінних паперів емітента
перевищує кількість, визначену ДКЦПФР. Обов'язок емітента
забезпечити ведення реєстру реєстратором власників іменних цінних
паперів встановлений Положенням про порядок ведення реєстрів
власників іменних цінних паперів, затвердженим рішенням ДКЦПФР від
17 жовтня 2006 р. N 1000 ( z0049-07 ) (пункт 9 розділу VII).

Якщо ведення реєстру власників іменних цінних паперів
здійснює реєстратор в якості сторони, то у справі за позовами щодо
внесення змін до системи реєстру повинні залучатися як сторони
відповідне акціонерне товариство (далі - АТ) та реєстратор.

Судам необхідно враховувати, що відповідно до пункту 4
частини першої статті 12 ГПК ( 1798-12 ) зазначена категорія справ
є підвідомчою (підсудною) господарським судам і в тому разі, якщо
однією з осіб, які беруть участь у справі, є фізична особа.

6. Усі спори між господарським товариством та його учасником
(засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а
також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських
товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та
виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на
підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК ( 1798-12 )
підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від
суб'єктного складу учасників спору.

Підвідомчими (підсудними) господарським судам є справи за
позовами акціонерів закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ)
про переведення на акціонера прав та обов'язків покупця акцій у
зв'язку з наявністю переважного права на придбання акцій, що
продаються іншими акціонерами товариства. Таке право є
корпоративним правом акціонерів ЗАТ відповідно до частини третьої
статті 81 ГК ( 436-15 ).

З цих самих підстав згідно з частиною другою статті 147,
частиною четвертою статті 151 ЦК ( 435-15 ), частиною третьою
статті 53, частиною третьою статті 65 Закону про господарські
товариства ( 1576-12 ) підвідомчими господарським судам є справи
за позовом учасника товариства з обмеженою відповідальністю
(далі - ТОВ) чи товариства з додатковою відповідальністю (далі -
ТДВ) про переведення на учасника прав та обов'язків покупця частки
(її частини) у зв'язку з порушенням їх переважного права на
купівлю.

У зв'язку з тим, що такі права відповідно до частини першої
статті 167 ГК (
  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас