Ім'я файлу: Задачі 2.doc
Розширення: doc
Розмір: 54кб.
Дата: 08.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
Е. Хемінгуей Прощавай, зброє! тест.docx
ЛАБОРАТОРНАЯ ДИАГНОСТИКА ОИМ Шпортько О.В. Кулик А.Ю..doc
Завдання для звіту 7.doc
Завдання до теми 2.docx
Організація інноваційної діяльності ЗМЕБ 41.doc
Методи оптимізації та моделі управління грошовими потоками на
самост робота.docx
Доповідь_Тебенко (2).docx
фото-уроку.docx
Аля в Недоладії.docx
!_ (3).doc
Контрольна робота з теми Будова атома.docx
167075372776117 (2).docx

Задача 1

У І розділі пасиву Балансу «Власний капітал» наводиться інформація про власний капітал підприємства – зареєстрований (пайовий) капітал, капітал у дооцінках, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений та вилучений капітал.

Власний капітал підприємства визначається вартістю його майна, тобто чистими активами, які обчислюють як різницю між вартістю майна і позичковим капіталом. Власний капітал має складну структуру, що залежить від організаційно-правового статусу підприємства (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, державне підприємство, орендне підприємство). Власний капітал має такі складові: статутний, пайовий, додатковий, резервний капітали, а також нерозподілений прибуток

Статутний капітал – загальна сума внесків власників (учасників) для забезпечення нормальної господарської діяльності.

Розмір статутного капіталу залежить від організаційно-правової форми підприємства і визначається засновниками.

Пайовий капітал – сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених в товаристві для здійснення його господарської діяльності (кредитні спілки, житлово-будівельні кооперативи тощо). Додатково вкладений капітал – сума перевищення продажу акцій над їх номінальною вартістю (емісійний дохід).

Пайовий( статутний) капітал складає:

20х10000= 200000(грн.)

Емісійний дохід складає:

20х110% = 22(грн.)

(22-20)х10000= 20000(грн.)




Пасив балансу

Сума, грн

1

Власний капітал







Пайовий ( статутний) капітал

200000




Додатково вкладений капітал ( емісійні різниці)

20000




Разом власний капітал

220000

Витрати на створення підприємства не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені (п. 9 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»). Зокрема витрати, на державну реєстрацію включаються до складу адміністративних витрат (п. 18 П(С)БО 16).

Задача 2.

Спільна діяльність — це господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, котра є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін згідно з письмовою угодою між ними. Отже, суб’єкти господарювання можуть фінансувати спільні інвестиційні проекти чи окремі операції на підставі договорів про спільну діяльність без створення нової юридичної особи.

Договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов’язану зі створенням юридичної особи, можуть укладатися як між резидентами України, так і між резидентами та іноземними інвесторами. Такі договори бувають як двосторонніми, так і багатосторонніми, тобто без обмеження кількості учасників спільної діяльності.

Грошові та інші майнові внески учасників такого договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є спільною власністю сторін, яка за своїм характером є частковою власністю.

Кожен учасник спільної діяльності відображає у своїй фінансовій звітності:

а) активи, задіяні у спільній діяльності, які він контролює, або свою частку в активах, що спільно контролюються;

б) зобов’язання, які він узяв для здійснення цієї діяльності;

в) свою частку в будь-яких зобов’язаннях, узятих разом з іншими учасниками стосовно цієї діяльності;

г) дохід або витрати, які є результатом спільної діяльності.

Податкові органи ведуть облік договорів про спільну діяльність на підставі копій цих договорів, які після їх укладення направляються платником податку до державної подат­кової адміністрації за його місцезнаходженням. Після взяття на облік договору в державній податковій адміністрації йому присвоюється обліковий номер.

Платник податку самостійно за загальновстановленим порядком визначає суму податку на прибуток, одержаний від спільної діяльності. При визначенні оподатковуваного прибутку до складу валового доходу платника податку не включаються суми грошових або майнових внесків, що надходять згідно з договорами про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Виплата учаснику частини доходу від спільної діяльності здійснюється у такому порядку:

а) платник податку визначає результати спільної діяльності на кінець звітного періоду і розподіляє суму одержаного прибутку між учасниками згідно з умовами договору;

б) платник податку нараховує та утримує податок у розмірі 18 % доходу, нарахованого окремо кожному учаснику договору;

в) податок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою учаснику спільної діяльності належного йому доходу;

г) платіжний документ, який надається платником податку банківській установі, що його обслуговує, повинен відображати суму доходу учасника, що підлягає виплаті, а також утриману з цього доходу суму податку;

д) у разі, коли доходи від спільної діяльності не розподіляються протягом звітного періоду з метою оподаткування, вони вважаються розподіленими між учасниками згідно з умовами договору про спільну діяльність на кінець такого звітного періоду i підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку.

Учасником спільної діяльності без створення юридичної особи може бути іноземний інвестор. Загальний порядок здійснення такої спільної діяльності є такий самий, як і без його участі. Особливості стосуються лише порядку реєстрації таких договорів, оподаткування внесків у таку діяльність та валютного регулювання і оподаткування у разі репатріації доходів.

Прибуток, одержаний від спільної інвестиційної діяльності за договорами (контрактами), оподатковується відповідно до законодавства України. Якщо платник податку здійснює на користь нерезидента-учасника договору про спільну діяльність виплату з доходу, отриманого таким нерезидентом від здійснення спільної діяльності на території України (у т. ч. на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), то такий платник зобов’язаний утримувати під час виплати такого доходу та додатково сплачувати податок на репатріацію доходів у розмірі 15 % суми такого доходу за рахунок такої виплати.

Формально платником податку на репатріацію вважається нерезидент, що є юридичною особою (141.4.2 ПКУ). Однак він сплачує податок не сам. За нього це робить резидент України, який виплачує нерезиденту дохід. Однак сплачує він цей податок за рахунок доходу нерезидента, зменшуючи суму виплати на розмір податку, який він перераховує в бюджет одночасно з виплатою доходу. По-суті, резидент України виступає у ролі податкового агента.

15% – це основна ставка податку на репатріацію. Даний податок утримується з доходу нерезидента під час його виплати (пп. 141.4.2 ПКУ).

Як відомо, базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств становить 18%. Це встановлено п. 136.1 Податкового кодексу України. 

Таким чином , сума доходу, яку отримає резидент України:

100000х60% = 60000 грн.

Сума чистого доходу резидента після оподаткування:

60000- ( 60000х18%) = 49200 грн.

Сума доходу, яку отримає нерезидент України:

10000х40% = 40000 грн.

Сума чистого доходу нерезидента після оподаткування:

40000 - (( 40000х18% )+ (40000х15%) = 26800 грн.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас