МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра економіки, права та управління бізнесом
З В І Т
про проходження виробничої практики
наФОП «Гордон»
(назва підприємства, установи, організації)
Виконав:
Студент(ка) 4 курсу Жарікова Валерія Дмитрівна
Керівник
від бази практики:
Дедіков Євген Вікторович
Керівник
від університету:
Кічук Надія В’ячеславівна
ОДЕСА – 2022
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗИ ПРАКТИКИ ………………4
Інформація про базу практики
Організаційна структура підприємства
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ ВІДКРИТТЯ РЕСТОРАНУ …………….6
2.1 Аналіз ринку ресторанного господарства в Одеському регіоні
2.2 Оцінка внутрішнього середовища та конкурентних переваг бізнесу
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА БАЗІ ПРАКТИКИ. ………...11
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………….19
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………….20
ВСТУП
Виробнича практика студента повинна здійснюватися з метою закріплення теоретичних знань, отриманих в процесі навчання та ознайомлення з питаннями, що направлені на формування знань та навичок у студента.
До задач практики входить:
1) ознайомлення з виробничо-господарською діяльністю підприємства (організації, установи), роботою служб та підрозділів;
2) оволодіння методами аналізу економічної діяльності підприємства (організації, установи) в умовах використання ринкових методів господарювання;
3) формування у студентів професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах;
4) збір фактичного матеріалу для виконання кваліфікаційної роботи бакалавра;
5) виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності;
6) розвиток навичок науково-дослідницької роботи.
Підготовка до написання звіту з проходження практики передбачає вивчення теми майбутньої роботи. Необхідно скласти найбільш повне уявлення про роботу бази практики та добре орієнтуватися в даному питанні, адже чим більший досвід накопичений, тим більш ефективна робота такого працівника.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗИ ПРАКТИКИ
Ресторація Lокація – найбільший ресторан міста Южне, що має у своєму меню страви з Європи та Азії. Був відкритий у 2017 році, розташований на першому поверхі триповерхової будівлі на Приморській вулиці. З цього часу там стали з’являтися різні місцеві мешканці та гості міста. До початку пандемії корисстувався великим попитом для всіх поціновувачів комфорту та якісного сервісу.
Ресторанне господарство – вид економічної діяльності
суб'єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно
задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням
дозвілля або без нього. [1]
До складу виробничих приміщень входять холодний та гарячий цех, цех піци, мийка кухонного посуду.
До адміністративних приміщень відносяться кабінет директора та адміністратора.
До побутових приміщень відносять роздягальню для персоналу, душову та туалетні кімнати.
Ресторан має яскраву чорну вивіску, при вході розташовані вішаки, а сам торгівельний зал має багато місця. Інтер’єр витриманий в сірих тонах, яскравим акцентом є оранжева форма офіціантів, та розбавлений теплим затишним освітленніям.
Ресторан Lокація працює весь рік. Влітку кількість посадкових місць складає 274, з яких 162 розатшовані на вулиці в бесідках, 56 під критим майданчиком, та ще 56 у самому залі.
Для створення оптимального мікроклімату в ресторані встановлена система кондиціонування.
Візитівкою ресторану є його меню – перелік закусок, страв та напоїв, різних видів піци, ролів з вказанням ціни та ваги, що є у продажу протягом теперішнього часу роботи. Меню вказане у Додатках.
Всі страви в меню перераховуються в послідовності, що відповідає порядку прийняття їжі. Порядок перерахування страв повинен відповідати встановленому для кожного підприємства асортиментному мінімуму – певній кількості страв та напоїв, які щоденно мають бути в реалізації.
2. Організаційна структура підприємства
Ресторани - це найважливіший вид підприємств економічної діяльності, а й складна організаційна структура, що характеризується розподілом цілей і завдань управління між цілими підрозділами та окремими працівниками. Загалом організаційна структура визначає розподіл відповідальності та повноважень всередині організації. [2]
Рис 1. Організаційна структура підприємства.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ ВІДКРИТТЯ РЕСТОРАНУ
2.1 Аналіз ринку ресторанного господарства в Одеському регіоні
Ресторанна справа є однією з найприбутковіших у світі. За статистикою середній обіг коштів, вкладених у ресторан, відбувається у п’ять-шість разів швидше, ніж інвестиції, вкладені, наприклад, у магазин одягу. У країнах Західної Європи, США та Японії зафіксовано збільшення витрат клієнтів на проведення дозвілля саме в ресторанах. Із переходом України до ринкових відносин відбулося розширення споживчих ринків, що зумовило розвиток ресторанного бізнесу. Готельно-ресторанний бізнес є головним фактором і основним складником туристичної інфраструктури, відіграє провідну роль у презентації вітчизняного туристичного продукту на світовому ринку туристичних послуг. Ця сфера в комплексі туристичних послуг світового господарства розвивається швидкими темпами і в перспективі може стати найбільш важливим сектором туристичної діяльності.
Особливість функціонування сфери ресторанного господарства в економічному та соціальному прояві полягає у забезпеченні якості життя населення засобами задоволення фізіологічних потреб. Динамічний розвиток цієї галузі зумовлює появу закладів ресторанного господарства різних типів та цінових категорій, що дає можливість споживачам обирати таке підприємство ресторанної сфери, що найбільш підходить для них за всіма критеріями. Передусім, це перспективна галузь для інвестування капіталу, що гарантує достатньо швидку оберненість вкладених засобів. Прибуток від інвестування становить близько 15–25%, що зацікавлює нових учасників цього ринку і стимулює його поширення. На кінцеві показники діяльності закладу ресторанного господарства найбільше впливають такі фактори, як кількість посадкових місць, чисельність клієнтів, ціни закупівлі сировини, відпускні ціни на страви та напої (вартість середнього чеку), чисельність, склад і кваліфікація персоналу тощо. У теперішній час можна прослідкувати існування різноманітних концепцій організації ресторанного бізнесу на локальному ринку, що забезпечує, з одного боку, підтримку одне одному, а з іншого – створює конкурентне середовище, яке сприяє підвищенню рівня якості, залученню більшої кількості споживачів і, як результат, збільшенню прибутку.
Велика швидкість обороту капіталу, надійність бізнесу, порівняно низькі витрати на будівництво, реконструкцію та придбання обладнання, відносно низькі поточні витрати сприяють залученню інвестицій до ресторанного бізнесу.
Розвиток ресторанного господарства:
дає істотну економію суспільної праці завдяки більш раціональному використанню техніки, сировини, матеріалів;
надає робітникам і службовцям протягом робочого дня гарячу їжу, що підвищує їх працездатність, зберігає здоров’я;
дає можливість організації збалансованого раціонального харчування в дитячих і навчальних закладах [7].
За останні роки ресторанна справа набуває великої популярності, адже Україна набуває туристичного потенціалу. Одеса – туристичне місто, тому епіцентр розвитку ресторанної справи саме тут. Для того, щоб туризм розвивався необхідно підтримувати розвиток ресторанного бізнесу, тому відкриття піцерії є досить перспективною справою.
У даний час ринок послуг ресторанного господарства постійно поширюється та видозмінюється під впливом різних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Як сфера підприємницької діяльності, ресторанне господарство виконує соціальну (задоволення потреб споживачів) та економічну (підприємницька діяльність в обслуговуванні споживачів) функції. Економічні функції сфери ресторанного господарства розглядаються як єдиний комплексний механізм виробництва й обігу продукції, що забезпечує ресторанному бізнесу певні переваги порівняно з іншими галузями народного господарства. Перш за все, це перспективна галузь для інвестування капіталу, що гарантує достатньо швидку оборотність вкладених коштів [8].
Рис. 2.1. Структура закладів ресторанного господарства Одеської області.
Діаграма на рис. 2.1 показує, що найбільшу частку в загальній структурі всіх закладів ресторанного господарства Одеської області займають саме кафе та закусочні, розраховані на цільову аудиторію із середнім і нижче середнього прибутком. Зокрема, це всім відома мережа швидкого харчування МсDоnаld’s, популярні суші-бари, піцерії, кав’ярні, кондитерські тощо.
Аналіз сучасного стану ринку послуг харчування дає змогу стверджувати, що наявна політична ситуація та криза в країні, безумовно, негативно впливають на мале підприємництво. Але, незважаючи на постійне коливання курсу гривні та зменшення купівельної спроможності українців, ресторанний бізнес, як і раніше, розвивається [9].
2.2 Оцінка внутрішнього середовища та конкурентних переваг бізнесу
Конкуренція — економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків. Водночас — механізм стихійного регулювання виробництва в умовах вільних ринкових відносин.
Конкуренція — важливий елемент механізму саморегулювання ринкової економіки і водночас конкретна форма її функціонування. У перекладі з латинської це слово означає «сходитися», «стикатися». Конкуренція — це суперництво між суб'єктами ринкової економіки за найкращі умови виробництва, вигідну позицію на ринку тощо. Вона є тією ринковою силою, що забезпечує взаємодію попиту і пропозиції, яка урівноважує ринкові ціни.
Конкуренція відбиває зв'язок між виробництвом і реалізацією продукту. Цей зв'язок є причинно-наслідковим, суттєвим, необхідним і повторюваним, тобто об'єктивним економічним законом. Закон конкуренції відображає причинно-наслідковий зв'язок між можливостями створити продукт, потрібний споживачам, і можливостями реалізувати його з вигодою насамперед для покупця, а потім вже для виробника.
На основі аналізу діяльності основних конкурентів можна зробити висновки щодо сильних та слабких сторін майбутньої кафе-піцерії та провести для неї SWOT-аналіз.
SWOT-аналіз – це метод стратегічного планування ( метод SWOT-аналізу), який дозволяє розділити усі чинники та явища на чотири категорії :
сильні сторони проекту (Strengths);
слабкі сторони проекту (Weaknesses);
можливості, що відкриваються при його реалізації (Opportunities);
загрози, що пов’язані з його здійсненням (Threats).
SWOT-аналіз допомагає розкривати нові можливості та демонструє сильні сторони. Також SWOT-аналіз дає можливість зрозуміти слабкі сторони створеного бізнесу та усунути загрози, які можуть виникнути. Більше того, розглядаючи майбутній бізнес та бізнес своїх конкурентів з використанням SWOT-аналізу, можна розробити стратегію, яка допоможе вигідно відрізнити створюваний бізнес від конкурентів, це може допомогти успішно конкурувати на ринку. SWOT-аналіз був створений Альбертом Хамфрі у 1960 році, але він залишається ефективним і зараз.
Мета SWOT-аналізу – сформувати основні напрями розвитку, в даному випадку, кафе-піцерії через систематизацію наявної інформації про сильні і слабкі сторони закладу, а також про потенційні можливості та загрози [10].
Завдяки SWOT-аналізу було отримано наступні показники наведені у таблиці 2.1.
| Сильні сторони | Слабкі сторони |
| - великий асортимент пропонованих страв та напоїв - використання нової техніки та технології - кваліфікований персонал - висока якість продукції - висока якість послуг - гнучкі конкурентоздатні тарифи | - нестача коштів для розвитку бізнесу. - нульова репутація при впровадженні проекту - невеликий рекламний бюджет - несформований імідж кафе-піцерії |
| Можливості | Загрози |
| - постійне впровадження і освоєння нових технологій в обслуговуванні клієнтів - підвищення якості обслуговування - підвищення якості продукції - зростання числа туристів - збільшення рентабельності та контроль витрат - створення мережі ресторанів та освоєння функції доставки їжі - підвищення конкурентоспроможності продукції | - можливість появи нових конкурентів і посилення позицій уже існуючих - зростаюча конкуренція в даному секторі послуг - зміна смаків і потреб споживачів - економічна ситуація у державі - високі витрати на оренду і рекламу - подорожчання сировини та комплектуючих - цінові змагання з конкурентами можуть негативно впливати на прибуток |
За результатами SWOT-аналізу кафе або ресторан як новий проект може скористатися недоліками своїх конкурентів та перевтілити їх у свої можливості та сильні сторони. Але існує достатньо слабких сторін, які з часом та набраним досвідом можуть зникнути або трансформуватися у переваги компанії. Для цього потрібно слідкувати за діями своїх основних конкурентів та проводити аналіз ринкової кон’юнктури, щоб постійно підвищувати свою конкурентоспроможність на ринку ресторанного господарства.
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА БАЗІ ПРАКТИКИ
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності [3].
Техніка безпеки – це система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають дії на працівників небезпечних факторів [3].
Організація роботи з охорони праці в закладах ресторанного господарства, як і інших підприємствах, покладається на керівника підприємства або на роботодавця. У відповідності до Закону про охорону праці [4], у невеликих закладах ресторанного господарства наказом призначають працівника, відповідального за організацію роботи з охорони праці. Дотримання правил охорони праці та техніки безпеки має велике значення при експлуатації всіх видів устаткування.
Загальні вимоги безпеки до технологічного устаткування регламентуються нормативними документами, якими передбачається:
– зміна технологічних процесів та операцій, пов’язаних з виникненням небезпечних та шкідливих факторів процесами та операціями, при виконанні яких ці фактори відсутні або мають меншу дію;
– механізація й автоматизація технологічних операцій;
– застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями за наявності небезпечних та шкідливих факторів;
– герметизація;
– раціональна організація праці та відпочинку з метою профілактики монотонності та зниження важкості праці;
– своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторівна окремих технологічних операціях;
– запровадження системи керування технологічними процесами, які забезпечать захист працівників та аварійне вимикання устаткування;
– забезпечення пожежної безпеки.
Також безпека залежить і від організації та раціонального планування закладу ресторанного господарства, його облаштування тощо.
Міцність і надійність технологічної машини є цікавими не лише з огляду її збереження, але і підвищення працездатності, а в першу чергу, з огляду безпеки експлуатації [5].
Особлива увага в закладах ресторанного господарства надається розробці інструкцій з охорони праці, техніки безпеки при експлуатації устаткування – механічного, теплового, холодильного, торгового, піднімальнотранспортного. Інструкції для робітників розробляються керівником підрозділу. На кожному робочому місці, де встановлено електричне, теплове обладнання або пароварильна апаратура, встановлюється інструкція по експлуатації, яка містить вимоги техніки безпеки при експлуатації устаткування і якої потрібно строго дотримуватися. [6]
Проведення інструктажів з охорони праці в ресторані Lокація включає в себе ознайомлення працівників з наявними небезпечними або шкідливими виробничими факторами, вивчення вимог охорони праці, що містяться в локальних нормативних актах організації, інструкціях з охорони праці, технічної, експлуатаційної документації, а також застосування безпечних методів і прийомів виконання робіт.
Інструктаж з охорони праці завершується усною перевіркою придбаних працівником знань і навичок безпечних прийомів роботи особою, яка проводила інструктаж.
Інструктаж з пожежної безпеки в ресторані, як правило, проводиться спільно з інструктажем з охорони праці.
Також в ресторані розроблені посадові інструкції з охорони праці для працівників за професіями: менеджер, офіціант, кухар, бармен і т.д.
Посадові інструкції містять наступні розділи:
1. загальні вимоги безпеки;
2. вимоги безпеки перед початком роботи;
3. вимоги безпеки під час роботи;
4. вимоги безпеки в аварійних ситуаціях;
5. вимоги безпеки після закінчення роботи.
Нижче наведена інструкція для офіціанта в ресторані Lокація (деякі пункти відсутні):
1.6. Офіціант зобов’язаний виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку, дотримуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці. Забороняється з’являтися на робочому місці в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, вживати спиртні напої на роботі, палити в місцях, де відповідно до вимог пожежної безпеки та виробничої санітарії встановлена така заборона.
1.7. Офіціант повинен виконувати тільки ту роботу, яка доручена, якій навчений і з якої проінструктований. При отриманні нової роботи – необхідно одержати від безпосереднього керівника робіт цільовий інструктаж з охорони праці.
1.8. Під час роботи на офіціанта можуть впливати такі небезпечні і шкідливі фактори виробничого середовища: – протяги, підвищена температура і вологість робочої зони; – підвищена температура страв; – електричний струм при пошкодженні ізоляції струмопровідних частин; – слизька підлога при попаданні на неї рідин і продуктів. Вказані фактори виробничого середовища можуть призвести до травмування, отруєння, захворювання.
1.9. Відповідно до встановлених норм гранично допустима вага при підійманні та перенесенні вантажів постійно протягом робочої зміни для жінок не повинна перевищувати 7кг; сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати 350кг. при переміщенні його з робочої поверхні (рівень стола, роздавальна тощо).
1.10. Офіціант повинен використовувати за призначенням та дбайливо відноситися до виданого одягу та інших засобів індивідуального захисту, а також виконувати правила користування ними. Санітарний одяг та засоби індивідуального захисту є майном підприємства і підлягають обов’язковому поверненню при звільненні, переводі на іншу роботу, де це засоби не передбачені нормами, а також після закінчення строку носки замість отриманих нових.
1.11. Під час роботи офіціант повинен дотримуватися санітарних норм і правил особистої гігієни,
1.12. Невиконання офіціантом вимог цієї Інструкції вважається порушенням трудової дисципліни, за яке він може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної або кримінальної відповідальності згідно з законодавством України.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1. Необхідно одягнути належний санодяг, а домашній – залишити в шафі санітарно-побутового приміщення.
2.2. Перевірити: – стан і відповідність санітарним вимогам обіднього залу, роздавальні страв; – відсутність на підлозі води, сторонніх предметів, пролитих або розсипаних залишків продуктів харчування тощо;
2.3. Підготувати необхідний інвентар, інструмент і посуд та перевірити його придатність для використання.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ
3.1. Під час виконання роботи офіціант зобов’язаний виконувати вимоги безпеки, що передбачені Інструкціями з експлуатації обладнання, а також цією Інструкцією.
3.3. Скляні пляшки, склянки необхідно переміщати та ставити таким чином, щоб вони не вдарялися.
3.4. При роздачі гарячих страв (супи, соуси, напої) вони повинні мати температуру не нижче 75 0 С, другі страви і гарніри – не нижче 65 0 С, холодні супи та напої – не вище 14 0 С.
3.5. Перед подачею гарячих страв слід звільнити на столі відвідувача місце для них, прибравши або переставивши непотрібний посуд. Піднос зі стравами треба ставити на спеціальний стіл офіціанта. Після кожного використання підносу його протирають чисток серветкою.
3.6. Чистий столовий посуд треба зберігати у зачинених шафах, або на решітках, а прибори – в спеціальних ящиках-касетах. Забороняється зберігати прибори на підносах. Не дозволяється використовувати чарки, фужери, келихи те інший посуд, який має сколи чи тріщини.
3.7. При використанні переносних електронагрівачів (електрочайник, електрокип’ятильник тощо) треба слідкувати щоб кабель живлення не торкався нагрітих поверхонь або предметів.
3.8. При роботі на електронному контрольно-касовому апаратів необхідно дотримуватися наступних вимог: – перед вмиканням апарату оглянути штепсель та шнур живлення і переконатися в їх справності; – стежити, щоб на клавіатурну панель і корпус апарату не потрапляла вода; – при несправності апарату припинити роботу і вимкнути його; – після закінчення роботи перемикачем вимкнути його електроживлення і вийняти штепсель з електромережі. Не дозволяється ремонтувати або регулювати роботу апарату еля його пуску, працювати вологими руками, при знятій кришці, також залишати апарат включеним без догляду.
3.9. Офіціанту забороняється: – включати та виключати обладнання, робота на якому не входить в його обов’язки чи не доручена безпосереднім керівником; – включати в електромережу обладнання несправними вилками, несправні розетки, або якщо пошкоджена ізоляція проводу; – відкривати щити освітлення, замінювати запобіжники та лампочки, торкатися оголених проводів.
3.11. Про кожен нещасний випадок, що стався з ним самим, або свідком якого він був, про аварію, пожежу офіціант повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу потерпілу особу і вжити заходів до подання першої допомоги потерпілому, ліквідації аварії та гасінню пожежі. До розслідування нещасного випадку необхідно зберегти обстановку на робочому місці а устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події, якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків.
За порушення законів й інших нормативноправових актів охорони праці, техніки безпеки, перешкоджання діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілки, їх організацій і об’єднань винуваті особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності. На робітників, що порушують вимоги, накладаються адміністративні штрафи.
ВИСНОВКИ
Під час проходження практики мною були виконані всі завдання, які були поставлені.
Досягнуто мету практики, зокрема, формування здібностей до здійснення професійної діяльності, зокрема здібностей необхідні проведення наукових і прикладних досліджень, у різних галузях психології.
Ця практика є гарним практичним досвідом для подальшої самостійної діяльності. За час пройденої практики я познайомилася із новими цікавими фактами. Закріпила свої теоретичні знання на практиці, найкраще ознайомилася зі своєю професією.
Управління підприємством як вид професійної діяльності базується на обґрунтованому застосуванні управлінських технологій. Управлінська технологія - це мистецтво, майстерність та вміння здійснювати управлінське для досягнення поставлених цілей.
У ході проходження практики було вивчено організаційну структуру підприємства, її внутрішні документи, було зібрано матеріал, необхідний написання звіту.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Абзац другий пункту 1.3 в редакції
Наказу Міністерства економіки N 309 від 09.10.2006
Богушёва В.И. «Бары и кафе. Искусство обслуживания» - Ростов-на-Дону: «Феникс», 2005.
Довідник нормативних документів у сфері охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. – К.: 2009, 244 с.
Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694
Беляева А.М. Энциклопедия ресторанного бизнеса. – Донецк: ООО «ПКФ» «БАО», 2009. – 544 с.
В. В. Архіпов «Организация ресторанного господарства», К.: Центр учбової літератури, Фірма Інкос, 2007.
Організація обслуговування у закладах ресторанного господарства : [підручник] / За ред. Н.О. П’ятницької. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 584 с.
Лучшие рестораны Украины [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.restoran.ua.
Ресторанний бізнес: провал – 2014, прогнози – 2015 // Акцент [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://fbc.net.ua/video/11437
26. Балабанова Л.В. SWOT- аналіз – основа формування маркетингових стратегій [Текст]: навч. посібник / Л. В. Балабанової – Київ.: Знання, 2005. – 301 с.
ДОДАТКИ
Додаток А
Додаток Б
Додаток ВДодаток Г
Додаток Д
