ЗАВДАННЯ для модульного контролю
з курсу Джерелознавство та історіографія історії України
Ч.2. історіографія історії України
В-нт 1
Які твори, окрім «Повісті минулих літ», написав Нестор?
Читання про Бориса і Гліба
Житіє Феодосія Печерського
2. Назвіть декілька житій святих. В чому полягав вплив агіографічної літератури на розвиток донаукових історичних знань?
«Патерикон або житія св. отців печерських» – Київ, 1635)
"Києво-Печерський патерик"
Характерною рисою агіографічної літератури є вплетення у традиційну форму оповіді про церковних діячів, ієрархів церкви, засновників та настоятелів монастирів реальних історичних фактів про світське життя, взаємовідносини князів і церкви, війни, повстання тощо. Це дає можливість використовувати житія як історичне джерело. З цією метою житія святих вивчали історики О. Бодянський, В. Ключевський.
3. Яка хронологія у давньоруських літописах?
а) від створення світу; б) від Різдва Христового;
в) від хіджри; г) від заснування Риму.
4. Встановіть хронологічну послідовність появи таких творів:
а) «Літос»; 1644 б) «Слово про закон і благодать»; 1037-1050
в) «Велесова книга»; 19 ст або -1959 г) «Повість минулих літ».1110-1118
5. Дайте оцінку внеску вчених діаспори у розвиток української історичної науки.
У 20 — 30-х роках і в наступний період воно продовжувало розвиватися і збагачуватись завдяки працям істориків Галичини, Буковини і Закарпаття та представників української діаспори. Помітний внесок у його розвиток зробили учні М. Грушевського І. Крип'якевич, С. Томашівський, М. Кордуба, В. Герасимчук та інші дослідники. Українознавчі центри в Європі та Америці, зокрема Український вільний університет, історична секція Української Вільної Академії наук, Українське історичне товариство, часопис "Український історик" (заснований у 1963 р.) плідно працювали на ниві пошуків, виявлення й опрацювання джерел зарубіжних архівів, музейних та бібліотечних колекцій західних держав і відтворення на цій основі правдивої історії українського народу, особливо тих її сторінок, які замовчувалися або фальсифікувалися радянською історіографією.Праці Д. Дорошенка, Б. Крупницького, С. Рудницького, Н. Полонської-Василенко, О. Оглоблина, О. Пріцака, П. Мірчука, І. Огієнка, Т. Гунчака, В. Косика, Т. Мацьківа, Л. Винара та інших істориків цінні не лише своїм унікальним джерельним матеріалом, а й методикою його опрацювання, інтерпретації, систематизації. Вони пройняті духом любові до України, національної свідомості, характеризуються пошуком історичної істини, причому не шляхом підпорядкування джерельних фактів патріотичним цілям, а їх об'єктивного вивчення.
Варто також наголосити, що історики української діаспори сприйняли найновіші західноєвропейські джерелознавчі теорії і збагатили ними національну історіографію. XX ст. пов'язане з формуванням так званого плюралістичного джерелознавства. Сутність його полягає в тому, що в світовій історичній науці склалася розмаїтість наукових шкіл, які дотримуються різних методологічних засад інтерпретації фактів та історичних джерел.
З відновленням державної незалежності України почався новий етап у розвитку українського джерелознавства в контексті світової історичної науки. Демократизація суспільного і наукового життя, скасування обмежень на доступ до архівів і використання зарубіжних джерел, повернення в Україну джерельних матеріалів і праць істориків української діаспори — все це дало можливість по-новому осмислити джерельну базу історії українського народу, переоцінити старі методики опрацювання джерел, модернізувати самі методологічні принцип и історичного джерелознавства.
В-нт 2
1. Встановіть відповідність між творами та їхніми авторами:
а) Августин Аврелій; 1. «Про град Божий»;
б) Володимир Мономах; 2. «Молитва»;
в) Нестор; 3. «Житіє Феодосія, ігумена Печерського»
2. Дайте визначення терміну «літопис».
категорія нарративних (розповідних) джерел, характерною особливістю яких є виклад історичних подій у хронологічній послідовності за роками
3. Проставте роки відкриття університетів:
а) Львівський; 1661 б) Новоросійський;1865 в) св. Володимира; 1834г) Харківський;
д) Чернівецький.1875
4. Визначіть, хто є автором:
а) «Деяния знаменитих полководцев и министров, служивших в царствование государя императора Петра Великого» Дмитрій Бантиш-Каменський.
б) «Бандурист»
в) «О происхождении варяго-руссов»
г) «История древнего Галичско-Русского княжества»
5. Назвіть спільні риси та особливості української археографії просвітницького та романтичного періодів.
Характерною ознакою розвитку більшості історичних дисциплін того
періоду була підтримка, навіть меценатство з боку високопоставлених чиновників. починають видавати з коментарями історичні пам’ятки:
В-нт 3
1. З’ясуйте поняття по визначенню: концептуальна схема (модель) постановки проблеми та їх вирішення, яка є загальноприйнятою членами наукового співтовариства протягом певного періоду у науці.
2. Дайте обґрунтовану характеристику тенденцій розвитку вітчизняної історичної науки наприкінці XX– на початку XXI ст.
Від кінця 1990 — початку 2000-х рр. в українській історіографії дедалі більшої сили набуває нова інтелектуальна хвиля. Вона пов'язана з розробкою методологічних та теоретичних засад, підготовкою дидактичних курсів з національної історіографії, опануванням європейським і світовим досвідом, переорієнтацією на вивчення традиційного проблемного поля історіографії з перспективи інтелектуальної історії та ін. Зокрема, видаються навчальні посібники і підручники Я. Калакури, І. Колесник та ін.
3. Встановіть хронологічну послідовність перших публікацій:
а) «Бунт Стеньки Разина» М. І. Костомарова; 1 січня 1885
б) «История Малороссии» М. А. Маркевича; 1842
в) «Чорна рада» П. О. Куліша; 1846
г) «Русалка Дністровая». 1837
4. Встановіть відповідність між творами та їхніми авторами:
а) «Хроніка міста Львова»; 1. М. О. Максимович;
б) «Откуда идёт русская земля»; 2. Д. І. Зубрицький;
в) «Записки o Южной Руси»; 3. П. О. Куліш.
5. Дайте визначення терміну «Ставропігійський інститут» громадсько-реліг. інституція, що об’єднувала світську інтелігенцію греко-катол. обряду, спадкоємець Львів. Свято-Успенського ставропігійського братства (див. Львівське братство).
В-нт 4
1. Встановіть відповідність між періодичними виданнями та їх видавцями:
а) «Архив Юго-Западной России»; 1. Київський університет;
б) «Университетские известия»; 2. І. І. Срезневський;
в) «Запорожская старина»; 3. Київська археографічна комісія.
2. Яка з вказаних праць М. І. Костомарова не була захищена як магістерська дисертація у Харківському університеті?
а) «Бунт Стеньки Разина»;
б) «О причинах и характере унии в Западной России»;
в) «История казачества в памятниках южно-русского народного песенного творчества»;
г) «Об историческом значении русской народной поэзии».
3. Хто з перелічених особистостей мав вищу історичну освіту?
а) М. О. Максимович; б) П. О. Куліш;
в) М. В. Гоголь; г) Д. М. Бантиш-Каменський.
4. Хто радив історику дотримуватися двох правил: «Щоб він завжди не смів говорити неправду і щоб він мав сміливість говорити правду»?
5. Які південноруські монастирі займалися літописанням?
В-нт 5
1. В якій з перелічених праць з української історії вперше були використані фонди державних архівів?
а) «Бунт Стеньки Разина» М. І. Костомарова;
б) «История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства» Д. М. Бантиш-Каменського;
в) «История Русов или Малой России»;
г) «Землеописание Малой России» О. А. Безбородька.
2. Перекладами яких творів творів займалася «Руська трійця»?
3. Як сентименталізм і романтизм вплинули на тематику і стиль історичних творів?
4. Назвіть відомі вам військові повісті. Які події вони описували?
5. Назвіть відомі вам польські хроніки й їх авторів. Які події вони описували?
Хроніка Польська (1519) — твір Матвія із Міхова що описує події від заснування польської держави до 1506 року
«Хроніка всього світу» Марцін Бельський перший в польському письменстві огляд всесвітньої історії.
В-нт 6
1. Хто з відомих науковців і письменників належав до гуртка харківських романтиків? Назвіть відомі вам праці представників цього гуртка, написані у 1820-ті – 1840-ві рр. Назвіть відомі вам праці представників цього гуртка, написані у 1820-ті – 1840-ві рр.
Головні представники Харківської школи романтиків: Ізмаїл Срезневський, Амвросій Метлинський, Микола Костомаров, Левко Боровиковський, Михайло Петренко, Іван Росковшенко, Опанас Шпигоцький, Олександр Корсун, Яків Щоголів
Запорізькі пісні, з перекладом та історичними примітками, Український літопис. 1640—1657 І.Срезневського
Недоля» (Дивлюся на небо та й думку гадаю…), «Вечjрнjй дзвінъ» (Якъ всумерки вечjрнjй дзвjнъ…), «Смута» (Чого ты, козаче, чого ты, бурлаче…), «По небу блакитнjмъ очjма блукаю…», «Гей, Иване! Пора…» (два вірші), «Брови» (Ой, бjда менj, бjда…) та «Туди мои очj, туди моя думка…». М.Петренка
2. Визначіть, хто є автором:
а) «Нестор»
б) «Опыт русской историографии»
в) «Литературные и вещественные источники русской истории»
г) «Исторические песни малорусского народа».
3. В якому науковому журналі і які джерела з історії України надрукував О. М. Бодянський?
4. З’ясуйте поняття по визначенню: гасло польських шляхтичів для ліквідації бунтарства хлопів; назва відомого роману Г. Сенкевича.
5. Які загальнонаукові та спеціальні методи та принципи використовують історіографи?
В-нт 7
1. Хто з істориків, що мешкав у Харкові на початку XIX ст., написав такі історичні праці, як «Записки о слободских полках», «Краткое историческое описание о Малой России» тощо?
а) І. І. Квітка; б) Г. Ф. Квітка;
в) М. І. Костомаров; г) І. І. Срезневський.
2. З’ясуйте поняття по визначенню: усвідомлене збирання старожитностей, сімейних реліквій, рукописних і друкованих книг, документів, творів образотворчого і прикладного мистецтва, записування усної народної творчості, обрядів, що стало предтечею археографічної діяльності
3. Хто з вчених знайшов і опрацював архів Нової Січі?
а) О. М. Бодянський; б) Д. М. Бантиш-Каменський;
в) А. О. Скальковський; г) М. М. Бантиш-Каменський.
4. Які наукові товариства історичного профілю виникли в другій половині XIX ст.? Вкажіть також їх керівників.
В яких роках у Російській імперії діяла цензура?
В-нт 8
1. Головними джерелами для написання історичних студій для романтиків були:
а) власні спогади; б) щоденники історичних діячів;
в) архівні документи; г) фольклор.
2. Яке значення для розвитку історіографії мало створення спеціалізованих кафедр історичного профілю в Харківському університеті, Ніжинському історико-філологічному інституті і Київському університеті?
3. Хто з перелічених особистостей не був польським хроністом?
а) С. Твардовський; б) Я. Длугош; в) М. Стрийковський; г) М. Бєльський.
4. Що науковці розуміють під історіографічними джерелами? В чому, на вашу думку, полягає головна складність класифікації історіографічних джерел?
5. Які види наукових праць?
В-нт 9
1. Як «История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства» Д. М. Бантиш-Каменського вплинула на розвиток української та російської суспільно-політичної й історичної думки і літератури XIX ст.? Охарактеризуйте основні ідеї твору.
2. Порівняйте головні праці двох провідних вітчизняних романтиків: П. О. Куліша і М. І. Костомарова.
3. Хто був ініціатором підготовки закону у 1919 році «Про державну охорону пам’яток старовини й мистецтва»?
а) І. І. Огієнко (митрополит Іларіон); б) М. П. Василенко;
в) О. С. Грушевський; г) М. С. Грушевський.
4. Який науковець викладав українську історіографію у 1920-х рр. у Таємному українському університеті у Львові?
а) С. Т. Томашівський; б) І. П. Крип’якевич; в) Я. Р. Дашкевич;
г) М. С. Грушевський.
5. Які особливості археографічної та архівної роботи науковців і аматорів першої половини XIX ст.?
В-нт 10
1.Порівняйте особливості археографічної та архівної роботи науковців і аматорів першої та другої половини XIX ст.
2. Кому належать слова про заангажованість давньоруських літописців: Наші літописи «упереджено висвітлювали сучасні їм події: рукою літописця керував у більшості випадків не високий ідеал далекого від життя та мирської суєти благочестивого самітника... Ні, рукою літописця керували політичні пристрасті та мирські інтереси»?
3. Встановіть відповідність між слов’янськими богами та їх призначенням:
а) Коляда 1. богиня неба;
б) Берегиня 2. божество, що опікується померлими;
в) Карна 3. богиня захисту людини від хвороб та нещасть.
4. Хроніки якої держави справляли найбільший вплив на давньоруське літописання?
а) Франкської імперії; б) Візантійської імперії;
в) Польського королівства; г) німецьких князівств.
5. З’ясуйте поняття по визначенню: віра у постійне й пряме втручання бога у всі події.
В-нт 11
1. Елементи якого роду літератури більше притаманні давньоруському літописанню?
а) епос; б) поезія; в) лірика; г) драма.
2. В якому літописі вперше (у 1187 р.) використовується слово «україна» для позначення частини давньоруських земель?
а) Київський; б) Галицько-Волинський;
в) Іпатіївський; г) Новгородський.
3. Покажіть еволюцію суспільно-політичної і історичної думки в т. зв. українському питанні від М. І. Костомарова і В. Б. Антоновича до М. С. Грушевського та І. Я. Франка.
4. Сформулюйте особливості розвитку та назвіть головні досягнення археографії другої половини XIX ст.
5. На чому базується твердження про неавтентичність «Слова о полку Ігоревім»:
а) особливості мови та відсутність оригіналу і списків;
б) події, які вказані у воїнській повісті, не відбувалися;
в) відсутні згадки, окрім самого походу новгород-сіверського князя, про інші події того часу;
г) переплутані географічні дані.
В-нт 12
1. Зміст міфа про Оріану.
2.У радянській історіографії Київську Русь вважали:
а) «колискою» трьох братніх народів;
б) українською державою;
в) надетнічною федерацією;
г) Російською імперією.
3. Яке сприйняття часу притаманне історичній свідомості?
а) міфічне; б) циклічне;
в) суспільно-прогресивне; г) логічно-лінеарне.
4. Чим був викликаний пік церковно-полемічної літератури в кінці XVI – на початку XVII ст? Як вплинули ці твори на розвиток донаукових історичних знань?
5. Охарактеризуйте суспільно-політичні та історичні погляди викладачів Києво-Могилянської Академії кінця XVI – першої половини XVII ст. Чому вони виступали проти унії?
В-нт 13
1. Що ви знаєте про автора «Истории Русов». Охарактеризуйте основні ідеї твору.
2. Дайте оцінку впливу діяльності і творів митрополита Петра Могили на розвиток церковно-полемічної літератури і суспільної думки XVII ст. Назвіть найбільш відомий його твір, де історія українського народу розглядається як продовження Київської Русі і допускається можливість української державності у майбутньому.
3. В якому з цих творів було найбільше віршованих рядків?
а) літопис Самовидця; б) літопис Г. І. Граб’янки;
в) «Синопсис»; г) літопис С. В. Величка.
4. Які головні риси початкового періоду розвитку історичних знань?
5. В якому році з’являються?
а) «Летописец или Краткое описание знатнейших действ и случав, что в котором году делалося в Украине Малороссийской» Я. Ю. Лизогуба
б) «Собрание историческое…» С. В. Лукомського
в) «Землеописание Малой России» О. А. Безбородька
г) Топографічний опис Чернігівського намісництва О. Ф. Шафонського.
В-нт 14
1. Як козацьке бароко та просвітництво вплинули на тематику і стиль історичних творів?
Українське бароко XVII ст. нерідко називають козацьким, оскільки саме козацтво було носієм нового художнього смаку. Відомо чимало видатних творів архітектури і живопису, створених на замовлення козацької старшини. Але козацтво не лише споживало художні цінності, виступаючи в ролі багатого замовника. Як велика військова і значна суспільно-політична сила, воно виявилося здатним до творення власного культурного та естетичного середовища, виступаючи рушієм духовного життя й творцем самобутніх художніх цінностей. Козацтво вдягло дерев´яну церкву у камінь, прикрасило орнаментальним та рослинним декором. Першою такого типу спорудою стала Миколаївська церква (1668) в Ніжині на Лівобережжі.
2. Чому у XVII – XVIII ст. назва творів («літопис») перестала відповідати змісту?
Від XIV ст. літописання увійшло в нову добу — складання зведень і списків. До нашого часу дійшло декілька сотень списків. Так виникли Лаврентїївський літопис (1377), Іпатський (Іпатіївський) літопис (поч. XV ст.), Радзивіллівський список (кін. XV ст.), Хлєбниківський список (XVI ст.),
На XVII ст. припадає складення значної кількості коротких монастирських літописів, які описують переважно внутрішні й господарські справи монастирів, подають важливі матеріали для місцевої історії. Особливе значення серед літописів 2-ї половини XVII — початку XVIII століття мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються.
В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648–1654 років, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, факти з історії Московського царства, Речі Посполитої, Угорського королівства, Швеції, Молдовського князівства, Османської імперії та інших держав.
3. Які аргументи для збереження української автономії висувалися в історичних творах XVIII ст.?
4. Встановіть хронологічну послідовність появи таких історичних творів:
а) «Записка о Малороссии, её жителях и произведениях» Я. М. Марковича; 1798
б) «История о казаках запорожских» кн. С. Мишецького; 1851
в) «Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках» 1785-86 О. І. Рігельмана;
г) «Краткое описание о казацком малороссийском народе и о военных его делах» П. І. Симоновського.1765
5. Встановіть відповідність між творами та їхніми авторами:
а) «Сказание о войне казацкой з поляками»; 1. Самовидець;
б) «Действия презельной и от начала поляков
кровавой небывалой брани Богдана Хмельницкого» 2. Г. І. Граб’янка;
в) «Летопись о войнах Богдана Хмельницкого и о
междоусобиях, бывших в Малой России
по его смерти»; 3. С. В. Величко.
В-нт 15
1. Встановіть відповідність між термінами та їх сучасними значеннями:
а) діяруш; 1. характеристика природи, господарства
і населення певної территорії;
б) топографічний опис
намісництва; 2. щоденник;
в) слово; 3. розповідь.
2. Дайте визначення терміну «антикварій».
збірна назва старовинних речей, що становлять історико-художню цінність. Людей, які займаються збиранням і продажем антикваріату, називають антикварами
3. Яка теорія, яка була розповсюдженою серед шляхти Речі Посполитої, найбільше вплинула на історичні праці українських інтелектуалів першої половини XVII ст.
а) про сарматське походження шляхти і козацтва;
б) про походження слов’ян від Сіма;
в) про закликання варягів;
г) про триєдину Русь.
4. Порівняйте погляди уніатів та антиуніатів на українську історію. Наведіть прізвища та найбільш відомі твори.
5. Які нові риси мала українська історична думка кінця XVII –початку XVIII ст.?
Крім оповідних джерел все більше використовуються актові матеріали:
королівські документи, гетьманські універсали, грамоти. Поряд з літописною
традицією використання фольклорних джерел автори починають
використовувати лінгвістичні та зображальні джерела.
Характерною рисою просвітницького періоду історичної науки була
поява перших наукових положень з теорії та методики джерелознавства.
У XVIII - на початку XIX ст. у Російській імперії починають видавати з
коментарями історичні пам’ятки:
В-нт 16
1. Кого називали «руським народом» у XVI – XVII ст. на українських теренах?
а) українців; б) православне населення Речі Посполитої;
в) білорусів; г) росіян.
2. З’ясуйте поняття по визначенню: колектив дослідників, об’єднаних у певну організаційну структуру, для наукових розвідок яких характерні спільна проблематика, загальноприйняті для цього наукового співтовариства методологічні принципи і концепції.
3. Який зміст вкладається у поняття «археографічна легенда»?
4. Для якого історичного художнього твору за основу взято розповідь у літописі Самовидця?
а) «Хмельницький» Є. П. Гребінки;
б) «Тарас Бульба» М. В. Гоголя;
в) «Чорна Рада» П. О. Куліша;
г) «Роксолана» П. А. Загребельного.
5. Який з нижчеперелічених творів не відноситься до т. зв. літератури канцеляристів кінця XVII – XVIII ст.?
а) літопис С. В. Величка;
б) літопис Г. І. Граб’янки;
в) «Синопсис»;
г) «Преамбула до пактів і Конституції прав і вольностей війська Війська Запорізького» П. С. Орлика.
В-нт 17
1. Який автор козацького літопису використав праці «трьох Самійлів» (С. Пуффендорфа, С. Твардовського, С. Зорки)?С.Виличко
2. Хто з дослідників першим назвав літопис – «Літопис Самовидця»?
а) М. І. Костомаров; б) М. О. Максимович;
в) П. О. Куліш; г) Д. М. Бантиш-Каменський.
3. Хто з козацьких літописців назвав Богдана Хмельницького «мужем хитрим у військовій справі і дуже розумним»? Г. І. Граб’янка;
4. Як «История Русов» вплинула на зростання національної самосвідомості, розвиток української та російської суспільно-політичної й історичної думки і літератури XIX ст.?
Саме як політичний памфлет "Історія Русів" відіграла значну роль в історії політичної думки України і зайняла в ній почесне місце, як твір, що не лише висловив у концентрованій формі політичні погляди попередньої доби та сучасників автора, а й в значній мірі вплинув на обгрунтування державницько-самостійницьких прагнень українців.
5. Дайте визначення терміну «дисциплінарна матриця».
виступає як сукупність знань, методів і цінностей, беззастережно поділюваних членами наукового співтовариства. Вона зумовлює спектр значимих наукових проблем і можливі способи їхнього розв'язання, одночасно іґноруючи ті факти й теорії, що з нею не узгоджуються.
В-нт 18
1. Чому і яких спеціальних історичних дисциплін вважають засновником В. Б. Антоновича?
Створив українську археологію як науку, розробивши нову методику ведення розкопок.
2. Порівняйте три головні козацько-старшинські літописи про Національно-визвольну війну українського народу середини XVII ст.?
Літопис Самовидця” Історичний твір 17 ст. написаний, ймовірно, генеральним підскарбієм при гетьмані Івані Брюховецькому Романом Ракушкою-Романовським. Охоплює події 1648-1702 рр. Найбільше уваги приділено висвітленню Визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Літопис Самовидця є важливим джерелом до історії України другої половини ХVІІ ст., містить великий фактичний матеріал, створює всебічну картину як історичного піднесення України середини ХVІІ ст., так і великої Руїни, що настала після смерті Б. Хмельницького. Включає також чимало народних оповідань, приказок тощо.
Величко С. Літопис
Літопис канцеляриста війська Запорозького Самійла Васильовича Величка – історична праця, написана на початку 18 ст., складається з двох частин. Перша – “Сказання про війну козацьку з поляками” – охоплює події 1648-1659 рр., друга – “Повість літописна про малоросійські та частково інші події...” – присвячена подіям 1660-1700 рр. В основу літопису лягли інші козацькі літописи, іноземні хроніки, документи Генеральної військової канцелярії, власні спостереження та ін. Написаний тогочасною літературною українською мовою і публікований у 1848-1864 рр.
Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки.
Григорій Іванович Грабянка гадяцький сотник, полковий осавул, суддя, обозний, з 1730 р. полковник, загинув 1737 р. у кримському поході проти татар. На підставі різних вітчизняних та іноземних джерел він виклав історію козацтва від найдавніших часів до 1709 р. Літопис під назвою “Дійствія презільной і от начала поляков кровавшой небивалой брані Богдана Хмельницького, гетьмана запорозького з поляка...” був закінчений 1710 р. у Гадячі. У формі “сказаній” розповідає про основні події визвольної війни 1648-1654 рр. під керівництвом Богдана Хмельницького, головну увагу приділено змалюванню образів гетьмана та його соратників.
3. Встановіть відповідність між періодичними виданнями та їх видавцями і редакторами:
а) «Киевская старина»; 1. М. М. Ковалевський;
б) «Вестник Европы»; 2. М. С. Грушевський;
в) «Жерела до історії України-Руси»; 3. Ф. Г. Лебединцев.
4. Які головні риси просвітницького періоду розвитку історичної думки на українських землях?
Вплив просвітництва на українське джерелознавство проявився у
десакралізації історичних джерел
Характерною рисою просвітницького періоду історичної науки була
поява перших наукових положень з теорії та методики джерелознавства.
Знання про історичні джерела набувають наукового характеру
На державному рівні приймаються заходи по виявленню, збереженню та
використанню історичних джерел.
З’являються нові форми актів та справочинних документів, що було
пов’язано з новою (імперською) системою органів державної влади та управління
У XVIII ст. поширюється важливі види джерел - періодика та статистика.
5. Перелічте головні ідеї «Історії Слобідської України» (1918 р.). Що ви знаєте про її автора?
Історія Слобідської України» має незвичну структуру. Аналізуючи її, можна сказати, що в цій праці хронологічний принцип викладу матеріалу підкоряється проблемно-тематичному, проте це не заважає отримати досить повне уявлення історичного розвитку Слобожанщини. Робота складається із 13 розділів-нарисів, які майже однакові за обсягом, але різні за широтою проблематики. Кожний розділ, в свою чергу, поділяється на ряд підпунктів. Багалі́й Дмитро́ Іва́нович (26 жовтня [7 листопада] 1857, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 9 лютого 1932, Харків, Українська СРР, СРСР) — український історик, філософ та громадський діяч. Ректор Імператорського Харківського університету (1906—1910). Один із фундаторів, академік Української Академії Наук (з 1919). Лауреат Уваровської премії (1887).
В-нт 19
1. Хто був засновником Київської школи документалістів?
а) В. С. Іконников; б) М. Д. Іванишев;
в) В. Б. Антонович; г) М. С. Грушевський.
2. Визначіть, хто є автором:
а) «Очерк истории Великого княжества Литовского до половины XV столетия» Антонович
б) «Опыт русской историографии» Іконников
в) «О древних сельских общинах в Юго-Западной России» Іванишев
г) «Україна irredenta (по поводу еміграції)» Бачинський
3. Встановіть хронологічну послідовність виходу у світ праць В. Б. Антоновича:
а) «Моя исповедь»; 1862
б) «Киев, его судьба и значение с ХІV по ХVІ столетие»;1882
в) «Про козацькі часи на Україні». 1863
г) «Исторические песни малорусского народа». 1874
4. Встановіть відповідність між творами та їхніми авторами:
а) «Последние годы Речи Посполитой»; 1. М. І. Костомаров;
б) «Очерки из истории колонизации
степной окраины Московского государства»; 2. М. С. Грушевський;
в) «З історії релігійної думки на Україні»; 3. Д. І. Багалій.
5. Порівняйте топографічні описи намісництв підросійської України, складені за правління Катерини II.
У 1779 р. Катерина ІІ наказала П.Рум’янцеву розпочати підготовку до створення в межах Лівобережної України трьох намісництв – Київського, Чернігівського Новгород-Сіверського з метою з’ясування їхнього соціально-економічного потенціалу.
Результатом стала поява описів, в яких зосереджено матеріали про природу, географію, економічний розвиток, соціальний і національний склад, життя й побут населення новоутворених намісництв.
У 1784 р. протектор Лівобережної України П.Рум’янцев отримав указ про підготовку топографічних описів намісництв. Тут робився акцент на природно-географічне середовище, адміністративно-політичний устрій, соціально-економічний розвиток. Опис насичений відомостями про забудову населених пунктів, архітектурні та археологічні пам’ятки, культуру, побут, звичаї населення
В-нт 20
1. Першим популяризатором вчення К. Маркса в Україні був:
а) М. П. Драгоманов; б) М. І. Зібер;
в) М. М. Ковалевський; г) І. Я. Франко.
2. Який з перелічених часописів друкувався до середини 1990-х рр.?
а) «Український археографічний щорічник»; б) «Ейдос»;
в) «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ»; г) «Харківський історіографічний збірник».
3.Хто з перелічених істориків не був магістром В. Б. Антоновича?
а) М. Ф. Біляшівський; е) О. М. Лазаревський;
б) М. С. Грушевський; є) М. В. Довнар-Запольський;
в) О. С. Грушевський; ж) І. М. Каманін
г) В. С. Іконников; з) В. Ю. Данилевич
д) О. І. Левицький; і)Д. І. Дорошенко.
4. Які наукові товариства історичного профілю виникли в другій половині XIX ст.? Вкажіть також їх керівників
Одеське товариство історії й старовини засноване за проханням Михайла Семеновича Воронцова,
Наукове товариство імені Шевченка Дмитра Пильчикова
Історико-філологічне товариство при Імператорському Новоросійському університеті - Першим його головою був Ф.Успенський
5. Чим відрізнялись суспільно-політичні і історичні погляди В. Б. Антоновича та його найвідомішого учня М. С. Грушевського?
В-нт 21
1. Яка з вказаних праць М. П. Драгоманова була його магістерською дисертацією?
а) «Государственные реформы Диоклетиана и Константина Великого»;
б) «Император Тиберий»;
в) «Историческая Польша и великорусская демократия»;
г) «Вопрос об историческом значении Римской империи и Тацит».
2. Яка з вказаних праць не є працею І. В. Лучицького?
а) «Гугенотская аристократия и буржуазия на юге Франции после Варфоломеевской ночи»;
б) «Наполеон»;
в) «Джордано Бруно»;
г) «Католическая лига и кальвинисты во Франции».
4. Якій події М. С. Грушевський присвятив перший том «Історії України-Руси» у 1898 р.?
а) 650-річчю міста Львова;
б) 50-тій річниці революцій 1848 р. («весна народів»).
в) 100-річчю від виходу друком «Енеїди»;
г) власному 30-річчю.
5. Чому і яких спеціальних історичних дисциплін вважають засновником В. Б. Антоновича?
Створив українську археологію як науку, розробивши нову методику ведення розкопок.
В-нт 22
1. Перший навчальний курс з історіографії у підросійській Україні було прочитано:
а) В. С. Іконниковим у Київському університеті;
б) І. В. Лашнюковим у Ніженському історико-філологічному інституті;
в) Д. І. Багалієм у Харківському університеті;
г) О. Г. Брікнером у Новоросійському університеті.
2. Назвіть спільні риси та особливості розвитку архівознавства позитивістського та радянського періодів в Україні.
3. Яку редакцію не очолював М. С. Грушевський?
а) газети «Зоря»;
б) часопису «Літературно-науковий вістник»;
в) часопису «Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка»;
г) часопису «Україна».
4. Чому дослідження про сталінський терор масово стали публікуватися з 1988р. ? Наведіть декілька праць.
5. Які особливості позитивістського періоду розвитку методики історичної науки?
ріоду домінування позитивістських ідей у суспільних науках. Як правило прихильники ідей О. Конта
та Г. Спенсера були представниками народницького напрямку в історіографії
України.
В-нт 23
1. Яка з цих праць мемуарного характеру написана М. П. Драгомановим?
а) «Моя жизнь»; б) «Мое научное и литературное скитальчество»;
в) «Австро-руські спомини»; г) «Спомини».
2. Назвіть найбільш відомі роботи М. С. Грушевського. Проаналізуйте головні його ідеї.
3. Чим обумовлений пік уваги істориків до постаті Б. Хмельницького у 1940-х і 1960-х роках? Наведіть декілька прикладів.
4. Яка з перерахованих праць не належить перу М. М. Ковалевського?
а) «Историко-сравнительный метод в юриспруденции и приемы изучения истории права»;
б) «Общинное землевладение, причины, ход и последствия его разложения»;
в) «Очерк происхождения и развития семьи и собственности»;
г) «Происхождение семьи, частной собственности и государства».
5. З’ясуйте поняття по визначенню: процес ґенези та розвитку історичного пізнання, накопичення та удосконалення історичних знань.
В-нт 24
1. Визначте, хто з істориків діаспори є автором:
а) «Люди старої України» О. Оглоблин
б) «Українська Академія наук: (нарис історії)» Н. Полонська-Василенко
в) «Російський імперіалізм від Івана Великого до революції» Т.Гунчак
г) «Православна церква в минулому і сучасному житті українського народу»Д.Дорошенко
2. В якому з університетів УРСР у 1964 р. було відкрито першу кафедру історіографії, джерелознавства і методики історії:
а) Львівський; б) Дніпропетровський;
в) Київський; г) Харківський.
3. Встановіть хронологічну послідовність:
а) створення Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури; 1922
б) створення Інституту історії АН УРСР; 1936
в) створення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; 1990 р
г) створення Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства. 1994
4. Встановіть відповідність між творами та їхніми авторами:
а) «Огляд української історіографії» 1. Д. І. Дорошенко;
б) «Древний Киев»; 2. П. П. Толочко;
в) «Історія українського війська»; 3. І. П. Крип’якевич.
5. Дайте визначення терміну «джерела особового характеру». На які групи вони поділяються? Це досить велика кількість різнорідних словесних джерел, об'єднаних спільною ознакою походження. Основними видами таких джерел є спогади (мемуари), щоденники, приватне листування, життєписи, автобіографії, подорожні нотатки тощо.
В-нт 25
1. Хто з названих учених не був учнем М. С. Грушевського по Львівському університету:
а) С. Т. Томашівський; б) І. П. Крип’якевич;
в) К. М. Грушевська; г) М. М. Кордуба.
2. У 1968 році Науковою Радою з історії історичної науки при секції суспільних наук АН УРСР ініційовано видання журналу:
а) «Історіографічні дослідження в Українській РСР»;
б) «Харківський історіографічний збірник»;
в) «История и историки»;
г) «Український історичний журнал».
3. Які три історичні наукові центри склалися у радянській Україні у 1920-х рр.?
В-нт 26
1. Вкажіть, який з цих часописів не виходив у 1920-х роках:
а) «Червоний шлях»; б) «Каторга и ссылка»;
в) «За сто літ»; г) «Архів Радянської України».
2. Який з цих часописів не видавався за кордоном?
а) «Український історик»; б) «Сучасність»;
в) «Пам’ятки України»; г) «Визвольний шлях».
3. Порівняйте визначення: джерелознавство історіографії та історіографія джерелознавства. ВИШЕ
4. Перелічіть головні досягнення українських науковців 1920-х рр. в археографічній справі.
5. У післявоєнній радянській історіографії здебільшого Центральну Раду характеризували як установу:
а) націонал-соціалістичну; б) буржуазно-націоналістичну;
в) буржуазно-демократичну; г) державницьку.
В-нт 27
1. Яку концепцію історії України сформулював провідний український історик-марксист М. І. Яворський?
2. Встановіть відповідність між установами та їх керівниками:
а) Бібліотечно-архівний відділ при
Генеральному секретаріаті справ освітніх; 1. О. С. Грушевський;
б) Архівно-бібліотечний відділ при
уряді П. П. Скоропадського; 2. І. І. Огієнко;
в) Архівно-бібліотечний відділ при
Головному управлінні мистецтв і 3. В. Л. Модзалевський.
національної культури
3. Який науковець викладав українську історіографію у 1920-х рр. у Таємному українському університеті у Львові?
а) С. Т. Томашівський; б) І. П. Крип’якевич;
в) Я. Р. Дашкевич; г) М. С. Грушевський.
4. Які постанови приймало партійне керівництво СРСР стосовно окремих питань історичної науки?
кін. 1960-х рр. в УРСР було взято курс на створення багатотомних узагальнюючих видань. 1967–74 вийшла 26-томна «Історія міст і сіл УРСР» (гол. ред. П.Тронько). Підсумки досліджень археологів було підбито в 3-томнику «Археологія Української РСР» (1971–75). Ін-т історії об'єднав зусилля багатьох укр. науковців для створення багатотомної «Історії Української РСР» (під ред. Ю.Кондуфора). 1977–79 вийшло у світ її україномовне вид. у 8-ми т., 10-ти кн., а в 1981–85 — російськомовне вид. в 10-ти т.
5. Роль ego-джерел в історіографічних дослідженях.
Ego-джерела – це джерела особливого походження, у структурі якого є мемуари (спогади). Окрім мемуарів належать також щоденники, автобіографії, приватне листування та ін. Ego- джерела мають особливе значення в біографічних та біо-історіографічних дослідженнях, а також у дослідженнях приватного життя, історії повсякденності, нової сімейної історії, інтелектуальної історії тощо.