Ім'я файлу: 32.docx
Розширення: docx
Розмір: 33кб.
Дата: 13.01.2022
скачати
Пов'язані файли:




«Young Scientist» 5 (69) May, 2019



DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-5-69-32 УДК 378.011.3-051:62


Марков Д.Ф.


Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет

імені Григорія Сковороди

УМОВИ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ


Анотація. В суспільстві виникла потреба у фахівцях, які володіють творчими здібностями і мають бездо- ганний естетичний смак. Очевидно, що прищеплювати такий смак і розвивати художньо-творчі здібності в майбутнього фахівця треба з шкільних років, і головна роль тут відводиться вчителю трудового навчан- ня. На жаль, у підготовці вчителів трудового навчання є ще багато неузгоджених питань, а в розробках її теоретичних основ є ще чимало невирішених проблем, зокрема, естетично-художньому вихованню та роз- витку художньо-творчих умінь і навичок відводиться занадто мало місця. Проблема формування художньо- естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання набуває особливої актуальності в контексті відродження національної культури. Тому процес професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання вимагає кардинальних змін у напрямі розвитку його художньо-творчих здібностей. Таким чином статті на основі досліджень різноманітних джерел розглянуто та проаналізовано зміст, форми та методи організації художньо-творчої діяльності майбутніх учителів трудового навчання. Зроблено висновки та ви- ділено ряд умов, що сприяють розвитку умінь і навичок в майбутніх учителів у навчальному процесі.

Ключові слова: професійна підготовка, навчальний процес, художньо-творчий потенціал, художньо- творчі здібності, технологічна освіта, зміст професійної підготовки, вчитель технологій.

Markov Denis


Pereyaslav-Khmelnytsky Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University

CONDITIONS OF DEVELOPMENT OF ARTISTIC AND CREATIVE POTENTIAL OF THE FUTURE TEACHER OF LABOR EDUCATION


Summary. In the conditions of the formation of an independent Ukrainian state, its integration into the European community, taking place against the background of global economic, environmental, political and other crises, and the globalization of all social processes, the role of personality in the development of society and the planet as a whole increases. The activities of each person for a long time was a transformative, often destructive of the environment. Even the creative activity of human beings was aimed at maximizing the use of natural resources for extensive production development. The development of industrial society demanded from specialists of a high level of technical thinking, while the ethical and aesthetic aspects of its activity were not given enough attention. In society there was a need for specialists who have creative abilities and have an im- peccable aesthetic taste. Obviously, instilling such a taste and developing artistic and creative abilities in the future specialist should be from school years, and the main role here is given to the teacher of labor education. Unfortunately, in the training of teachers of labor education there are still many uncoordinated issues, and in the development of its theoretical foundations there are still many unresolved problems, in particular, aesthet- ic-artistic education and the development of artistic and creative skills and abilities are given too little space. The problem of the formation of the artistic and aesthetic culture of future teachers of labor education becomes of particular relevance in the context of the revival of national culture. Therefore, the process of professional training of the future teacher of labor education requires radical changes in the direction of developing his artistic and creative abilities. Thus, articles based on the research of various sources consider and analyze the content, forms and methods of organization of artistic and creative activity of future teachers of labor educa- tion. Conclusions are made and a number of conditions are emphasized that promote the development of skills and abilities of future teachers in the educational process.

Keywords: professional training, educational process, artistic and creative potential, artistic and creative abilities, technological education, content of vocational training, technology teacher.





П

ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ
остановка проблеми. Зі зміною ідеологіч- них, соціальних і економічних пріоритетів суспільного розвитку змінюються вимоги до освіти, зокрема до трудової підготовки молоді, до рівня конкурентоздатності випускників шкіл на ринку праці. Це передбачає посилення спрямованості трудового навчання і виховання на розвиток твор- чих можливостей учнів, їхню підготовку до фахо- вого самовизначення в умовах ринкової економіки. Крім того, ринкові умови господарювання передба- чають необхідність швидкої соціальної і психоло- гічної адаптації, фахової мобільності робітників, що, в свою чергу, потребує нових підходів, ціле- спрямованих засобів підготовки учнів до важливо-

го життєвого вибору, фахового самовизначення.

Цілеспрямоване формування особистості, здат- ної творчо підходити до праці в будь-якій сфері людської діяльності – найважливіше завдання, що стоїть перед сучасною школою. Змінилися со- ціально-економічні умови життя, відбулася зміна парадигми вітчизняної освіти. Установка на твор- чість обумовлена швидким темпом зміни пара- метрів навколишнього світу. А це, у свою чергу, викликає в людини потребу в адаптації, присто- суванні до цих постійних змін. Прагнення реалі- зувати дану потребу приводить до формування здатності адекватного реагування на зміну умов, що виражається в думках, справах і вчинках, що носять пошуковий, творчий характер. Дії за ша- блоном, засновані на набутих знаннях і відомих
© Марков Д.Ф., 2019


ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ
способах діяльності уже не можуть задовольни- ти вимозі адаптації до змін, що відбуваються. Навпроти, жорстко задані і некритично засвоєні зразки дій перешкоджають прояву творчості.

Аналіз останніх досліджень та публіка- цій. Проблема формування художньо-естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання набуває особливої актуальності в контексті від- родження національної культури. Тому процес професійної підготовки майбутнього вчителя тру- дового навчання вимагає кардинальних змін у на- прямі розвитку його художньо-творчих здібностей. У діяльності вищої школи України викорис- товуються як традиційні форми, методи, засоби художньої творчості студентів, так і здійснюєть- ся пошук нових, характерних для сучасних со- ціально-економічних умов розбудови незалежної самостійної держави, покликаних до життя про- блемами національно-культурного, духовного

відродження суспільства.

На особливу роль мистецтва, художньої твор- чості в естетичному, моральному та трудовому вихованні молоді, формуванні творчої особистос- ті вказують у своїх працях психологи і педагоги- дослідники, серед яких А.А. Аронов, І.А. Зязюн, М.С. Каган, В.І. Мазепа, Л.М. Масол, Н.Г. Нич- кало, Л.О. Новак, О.М. Отич, В.О. Радкевич, О.П. Рудницька, О.П. Тищенко та інші.

Проте в наявних працях не розкрито повніс- тю роль учителя трудового навчання в розвитку творчого мислення школярів і їхніх художньо- творчих здібностей. І хоча процес його підготов- ки досліджувався багатьма науковцями, серед яких Г.С. Альтшуллер, Р.С. Гуревич, О.М. Кобер- ник, В.М. Мадзігон, В.О. Моляко, Є.М. Мілерян, В.К. Сидоренко, В.В. Стешенко, Г.В. Терещук, Д.О. Тхоржевський, О.І. Щербак та інші, в їхніх працях розглядаються переважно питання тех- нічної творчості майбутнього вчителя, його тех- ніко-конструкторської діяльності, проведення за- нять. Вважаємо, що в умовах постіндустріального суспільства, яке розвивається досить швидкими темпами, суттєву увагу треба приділяти й роз- витку творчого мислення майбутнього вчителя трудового навчання і створенню умов для його художньої творчої діяльності. Усі ці обставини вимагають обгрунтованого вдосконалення про- фесійної підготовки вчителя трудового навчання, розвитку його художньо-творчих умінь і навичок. Мета статті полягає в обґрунтуванні змісту, фор- ми і методи організації художньо-творчої навчальної

діяльності майбутніх учителів трудового навчання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Творчий потенціал і творча здатність співвідно- сяться як потенційне й актуальне. Загальновідомо, що особистість розвивається в діяльності. Творчості не можна навчити показом або розповіддю. Творчі якості особистості можуть бути розвиті тільки в ді- яльності, що носить продуктивний, творчий харак- тер. При наявності діяльнісної активності творчий потенціал, розкриваючись і розвиваючись, перетво- риться в творчу здатність, тобто в здатність творчо підходити до будь-якої діяльності цьому полягає універсальний характер творчої здатності).

Процес розвитку творчого потенціалу, роз- криття творчих можливостей учнів вимагає зна- чного часу, як і будь-який творчий процес. Для його ефективності необхідно протягом усього на-

вчання в школі створювати такі умови, щоб кожен учень мав можливість опанувати особистим досві- дом творчої діяльності, заснованому на отрима- них, добутих самостійно і засвоєних знаннях.

Цілеспрямоване навчання творчості, ймовірно, можна розглядати як стиль освітнього процесу в сучасній школі, якого має дотримуватися і трудо- ве навчання. Переважна і виняткова особливість уроків трудового навчання полягає в тому, що по- перше, вони охоплюють весь процес навчання в за- гальноосвітній школі з 1 по 11 клас, а, по-друге, в базовому навчальному плані це практично єди- на предметна галузь, де поряд із засвоєнням тео- ретичних знань значна роль приділяється пред- метно-практичній творчій діяльності учнів. Таким чином, дотримуються дві умови ефективності твор- чого розвитку школярів: 1) тривалий відрізок часу навчання; 2) практична творча діяльність учнів.

Інтегративний характер змісту трудового на- вчання створює основу для міжпредметних зв’язків. У пошуку цих зв’язків полягає творчий компонент навчання. Організаційно-методичну основу трудо- вого навчання складає проектна діяльність учнів. Тут має місце використання наукових методів піз- нання в навчанні (якщо розглядати дослідницьку діяльність як ядро проектного методу).

Проектний метод навчання орієнтований на прояв і формування саме творчих здібностей учнів, але цій самій меті відповідають і деякі мо- дулі змісту трудового навчання. Мова йде про де- коративно-ужиткову творчість, художні ремесла, навчання яким має яскраво виражену художньо- естетичну спрямованість.

Необхідно відзначити, що саме художньо-есте- тична діяльність містить найбільший навчально- творчий потенціал. Це твердження підкріплюєть- ся концептуальними теоретичними висновками і численними дослідженнями в галузі педагогіки і психології творчості. Так, на думку Н.А. Бер- дяєва, художня творчість краще, повніше всього розкриває сутність творчого акта. Не випадково в усіх сферах духовної активності творчий еле- мент прийнято називати художнім [4]. Художня творчість, або мистецтво, є діяльність практично духовна (створення творів мистецтва, фольклор, дизайн та ін.) і одна зі складових естетичної ді- яльності. Інша її складова – духовна діяльність, що включає естетичне споглядання, естетичне сприйняття, естетичне судження й ін.

Естетична діяльність у цілому є креативною за формою, змістом, суттю. Іншими словами, естетична діяльність не може бути не творчою. Кінцевий результат естетичної діяльності в сис- темі суспільної практики розвиток творчих сил і здібностей людини – збігається з цілями освіти в сучасних умовах. Естетична діяльність прони- зує всі сфери людської практики соціальну, на- укову, трудову і найбільшою мірою художню.

Естетичні поняття: краса, гармонія, доскона- лість, виразність є загальними. Вони застосовні до всіх видів діяльності, результатів праці, при- родних явищ. Краса і виразність у мистецтві розвивають людину, дають їй духовну насолоду, допомагають пізнавати і перетворювати світ. Су- часні дослідники вважають основним у впливі мистецтва на людину його здатність розвивати пізнавальний, творчий, ціннісно-орієнтаційний і комунікативний потенціали особистості.

Коли мова йде про естетичне виховання, то тут мається на увазі педагогічний вплив в галузі ду- ховної складової естетичної діяльності. Ні в якому разі не применшуючи значення естетичного вихо- вання, що формує здатність бачити красу, яскра- во, емоційно почувати, давати естетичну оцінку предметам і явищам, необхідно підкреслити важ- ливість творчої естетичної діяльності у творчому розвитку дитини, а точніше, їхній взаємозв’язок. Стосовно цього коректно було б говорити про есте- тичне навчання (а не лише виховання).

Естетичне навчання в такому варіанті є про- цесом формування естетичного сприйняття через залучення суб’єкта виховання і навчання в актив- ну керовану творчу діяльність. Про важливу пе- дагогічну роль мистецтва говорив В.П. Вахтерів:

«По суті, вся роль учителя зводиться до того, щоб пов’язувати всі факти, всі думки в головах учнів і будувати з них одне гармонійне ціле, що відпо- відає дійсності. Ми знаємо, що в науці це досяга- ється шляхом широких узагальнень, законів і ви- сновків. Але цій самій меті служить і мистецтво. У кожнім добутку є гармонійне ціле... Єдність, гармонія, стиль, стрункість от його ідеал, і в цьо- му його висока педагогічна цінність» [6, с. 320].

У розглянутому аспекті важливим є тверджен- ня А.І. Савенкова, засноване на аналізі практики і результатах спеціальних досліджень, про те, що спеціальна робота з розвитку творчого потенціалу особистості особливо ефективна, якщо вона прово- диться засобами художньої діяльності.

Процес навчання у вищому навчальному пе- дагогічному закладі, як показують дослідження [1], характеризується такими рисами:

  1. Він зумовлений суспільними потребами, що відображають стан розвитку країни, її економіки і можливості розвитку освіти. Вимога спрямо- вана на реалізацію головної мети педагогічних навчальних закладів у сучасних умовах – фор- мувати вчителя, здатного творчо розв’язувати проблеми навчально-виховного процесу в школі, вчителя, який забезпечить інтелектуальний, фі- зичний, моральний і естетичний розвиток учнів.

  2. Залежить від матеріально-технічної бази і рів- ня кваліфікації професорсько-викладацького складу вищого навчального закладу. Згідно з цією вимогою навчально-виховний процес потрібно забезпечува- ти лабораторно-аудиторним фондом і навчально- технічними засобами, базою педагогічної практики, а також ефективними методами застосування тех- нічних засобів навчання (ТЗН), комп’ютерної техні- ки, навчально-методичними посібниками.

  3. Має бути цілісним, що виявляється в єдності навчання, виховання і розвитку особистості майбут- нього вчителя на основі комплексної організації його діяльності під час навчання. Ця вимога зумовлює формування морально цілісної особистості, в якої прагнення, слово, вчинки не суперечать нормам мо- ралі, виробленим у суспільстві і яка здатна організу- вати цілісний навчально-виховний процес у школі.

  4. Забезпечує взаємозв’язок навчальних і ре- альних пізнавальних можливостей студентів; це означає, що студент є суб’єктом педагогічного процесу у вищому навчальному закладі, має пра- во вибору альтернативних навчальних планів і програм, можливість для вдосконалення своїх задатків у процесі самостійної науково-пізна- вальної і практичної діяльності.

  5. Єдність у викладанні і навчанні. Ця вимога виявляє спільність діяльності викладача вищо- го навчального закладу і студента, завдяки чому в педагогічному процесі не лише розвивається студент, а й вдосконалює свій науково-теоретич- ний і методичний рівень викладач. Отже, від- носини між учасниками педагогічного процесу є основним компонентом педагогічної діяльності, запорукою його успіху.

  6. Зумовлює взаємозалежність завдань, змісту, методів і форм організації навчання, її основу ста- новить міждисциплінарна психолого-педагогічна концепція, зорієнтована на високий рівень кому- нікативності й активності студентів, теоретичної рефлексії, на інноваційну й інтелектуальну ініці- ативу, активність суб’єктів навчання.

Крім того, у публікаціях [2; 5; 8] нерідко мож- на зустріти твердження, що школа, педагогічний ВНЗ готують своїх випускників до вибору май- бутньої професії. Тоді можна довести подібне міркування до логічного висновку: значна час- тина життя людини витрачається лише на під- готовку до життя, до праці. Ми принципово не згодні з цим положенням: будь-який школяр, тим більше студент, вже в стінах свого навчаль- ного закладу живе повноцінним самостійним життям, нерідко значною мірою проявляючи свої потенційні нахили і здібності. Завдання викла- дача – створити умови для реалізації кожною молодою людиною своїх можливостей. Педаго- гічний ВНЗ – це своєрідний стартовий майдан- чик, звідки його вихованці йдуть у велике жит- тя. І від того, яким буде цей майданчик, багато в чому залежить їхнє майбутнє. Тут формуються найбільш цінні людські якості особистості май- бутнього вихователя. Тут він опановує не лише новітню методику навчання, а й засоби здобуття нових знань, розвиває свої творчі здібності.

Умови розвитку творчих здібностей майбут- нього вчителя [3]:

  • цілеспрямована орієнтація всієї системи під- готовки на образ сучасного вчителя-гуманіста, професіонала, носія провідних ідей національної і загальнолюдської культури;

  • виявлення реального стану сформованості в майбутніх учителів професійно-педагогічних по- треб, цілей, мотивів, установок, пов’язаних з відпо- відним напрямом освітньо-виховної діяльності;

  • педагогічна діагностика сформованості елементів педагогічної майстерності на довузів- ському і вузівському етапах тих, хто навчається, та рівня педагогічної майстерності вчителів на післявузівському етапі;

  • забезпечення відносної завершеності кож- ного етапу становлення професіонала при од- ночасному формуванні у тих, хто навчається, загальної установки на незавершеність процесу професійного становлення в цілому, усвідомлен- ня професійного самовдосконалення, необхід- ності постійного пошуку шляхів удосконалення власної професійної майстерності;

  • орієнтація майбутнього спеціаліста на сприйняття позицій власної активної життєді- яльності, що відповідає за досягнутий рівень професійної майстерності;

  • творчий характер професійної підготовки з урахуванням індивідуальних можливостей та особистостей кожного студента;


ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ



    • забезпечення відповідних умов для актив- ної участі студентів у навчальному моделюванні шляхом створення і відпрацювання моделей пе- дагогічної взаємодії; поширення завдань відпра- цювання елементів професійної майстерності на всі дисципліни психолого-педагогічного циклу, розробку та впровадження комплексних, між- дисциплінарних видів занять;

    • постійні творчі зв’язки із загальноосвітніми школами та закладами освіти на довузівському, вузівському та післявузівському етапах;

Від того, в яких умовах буде проходити фор- мування особистості вчителя, залежить його подальша педагогічна майстерність. Для здій- снення художньо-творчої діяльності майбутньо- му вчителю трудового навчання необхідні певні знання, уміння і навички.

Як зазначається в Українському педагогічно- му словнику [7, с. 338], вміння це «здатність ви- конувати певні дії, заснована на доцільному ви- користанні людиною набутих знань і навичок». Академік С.У. Гончаренко зазначає, що без знань немає вмінь, оскільки «вміння є складним проце- сом аналітико-синтетичної діяльності кори вели- ких півкуль головного мозку, в ході якого створю- ються й закріплюються асоціації між завданням, необхідними для його виконання знаннями та за- стосуванням знань на практиці» [7, с. 338].

Яке ж співвідношення між уміннями та нави- чками? У тому самому педагогічному словнику за- значається, що навички це «дії, складові частини яких у процесі формування стають автоматични- ми. При наявності навичок діяльність людини від- бувається швидше і продуктивніше» [7]. Навички відповідно до видів діяльності поділяють на рухові, мислительні, мовні, інтелектуальні, сенсорні, пер- цептивні. Очевидно, що художньо-творча діяль- ність учителя трудового навчання передбачає на- явність у нього всіх названих видів навичок.

Список літератури:


Висновки. Спираючись на різноманітні підхо- ди до трактування поняття «творчість» у філософії, психології та педагогіці, визначивши її основні по- казники у професійній діяльності вчителя та вра- ховуючи специфіку праці вчителя трудового на- вчання в умовах постіндустріального суспільства, ми розглядаємо художньо-творчу діяльність як важливу складову навчально-виховного процесу.

Зважаючи на високий виховний потенціал декоративно-вжиткового мистецтва та худож- ньо-творчої діяльності на розвиток особистості, визначено необхідність розвитку художньо-твор- чих умінь і навичок у майбутнього вчителя тру- дового навчання.

Проведений нами аналіз психолого-педаго- гічної літератури дає підстави зробити висновок, що основою для розвитку в майбутніх учителів художньо-творчих умінь і навичок є такі умови:

  • одночасний розвиток технічного і художньо- го мислення;

  • синтез технічних знань з високою гумані- тарною культурою;

  • широке використання виховної і розвиваль- ної ролі мистецтва;

  • систематичне виконання студентами твор- чих завдань;

  • максимальне врахування індивідуальних здібностей, інтересів та схильностей студентів;

  • активна участь майбутнього вчителя в куль- турному житті ВНЗ, міста, області, країни.

Керуючись тим, що навички формуються «на основі застосування знань про відповідний спо- сіб дій, шляхом цілеспрямованих планомірних вправлянь» [7, с. 221], було вирішено створити відповідне навчальне художньо-творче серед- овище, застосувати особистісно орієнтований підхід, пробудити мотивацію студентів до худож- ньо-творчої діяльності, до самовираження і само- вдосконалення.


  1. ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ
    Аксенов Д.Е. Подготовка преподавателей политехнических и профессионально-технических дисциплин. 1961. С. 79–84.

  2. Андронатий В.В. Активные формы учебной работы при изучении общеобразовательных дисциплин в ПТУ. Москва : Высшая школа, 1989. 49 с.

  3. Барбіна Є.С. Формування педагогічної майстерності вчителя в системі неперервної педагогічної освіти. Київ, 2001. 295 с.

  4. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. Москва, 1989. 601 с.

  5. Брунер Дж. Процесс обучения. Москва, 1971. 162 с.

  6. Вахтеров В.П., Литвин Л.Н., Бритаева Н.Т. Избранные педагогические сочинения. Москва, 1987. 376 с.

  7. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник : Довідкове видання. Київ, 1997. 374 с.

  8. Куприянов A.A. Проблемы исследования учебных групп профессий и определение содержания профессио- нальной подготовки. Москва, 1987. С. 47–58.

References:


  1. Aksenov D.E. (1961). Podgotovka prepodavateley politehnicheskih i profesionalno-tehnicheskih distsiplin [Training of teachers of polytechnic and vocational subjects]. (in Russian)

  2. Andronatiy V.V. (1989). Aktivnyie formyi uchebnoy rabotyi pri izuchenii obscheobrazovatelnyih distsiplin v PTU. [Active forms of educational work in the study of general subjects in vocational schools]. Moscow : Higher School. (in Russian)

  3. Barbina E.S. (2001). Formuvannya pedagogichnoyi maysternosti vchitelya v sistemi neperervnoyi pedagogichnoyi osviti [Formation of pedagogical mastery of a teacher in the system of continuous pedagogical education]. Kiev. (in Ukrainian)

  4. Berdyaev N.A. (1989). Filosofiya svobodyi. Smyisl tvorchestva [Philosophy of freedom. The meaning of creativity]. Moscow. (in Russian)

  5. Bruner Dzh. (1971). Protsess obucheniya [Learning process]. Moscow. (in Russian)

  6. Vahterov V.P., Litvin L.N., Britaeva N.T. (1987). Izbrannyie pedagogicheskie sochineniya [Selected pedagogical writings]. Moscow. (in Russian)

  7. Goncharenko S.U. (1997). Ukrayinskiy pedagogichniy slovnik [Ukrainian Pedagogical Dictionary]. Kiev. (in Ukrainian)

  8. Kupriyanov A.A. (1987). Problemyi issledovaniya uchebnyih grupp professiy i opredelenie soderzhaniya professionalnoy podgotovki [Problems of study of educational groups of occupations and the definition of the content of vocational training]. Moscow. (in Russian)

скачати

© Усі права захищені
написати до нас