Ім'я файлу: Хемінгуей.docx
Розширення: docx
Розмір: 16кб.
Дата: 27.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
ВКР.pdf.pdf
Розширення: docx
Розмір: 16кб.
Дата: 27.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
ВКР.pdf.pdf
У творі «Прощавай, зброє» Е. Хемінгуей показує весь жах війни, все те, що вона приносить, і що забирає у людей. Реальні біографічні факти автора постають художньо перетвореними, відлитими в кристально-ясну, чітку і пронизливу картину страждань і мужнього стоїцизму покоління - тих, чия молодість або рання зрілість пройшла на фронтах Першої світової. Головний герой бачить, що все те що так описували люди: славетність, гордість, відвага і патріотизм – насправді геть не те. Славетністю називали те, що не заслуговувало слави. Весь жах війни герой роману прирівнює до чикагських боєнь, де лише заривали м’ясо в землю. Герой наважується на протест і кидає зброю, а це знов не вихід, а крок до нової трагедії. Тому кожен вчинок героя своєрідно випливає з попередніх обставин і рішень, та, в свою чергу, стає підставою його подальших дій.
Тема є доволі актуальною, оскільки зараз в нашій країні війна, і це справді жахливо. Багато дітей пережили жахіття, зроблені окупантами, і це серйозно вплине на їхнє життя.
Війна це завжди страшно. Це дуже багато руйнувань, зламаних життів, і вбитих дітей, жінок, солдатів і літніх. А наслідки подій відгуються десятиріччями. Проте тяжкі часи народжують сильних людей, які через всілякі негаразди і проблеми знайдуть шлях до успіху і процвітання.
Роман Альбера Камю «Чума» розповідає про епідемію чуми в одному з міст на узбережжі Середземного моря. В творі досить детально описано виникнення і поширення цієї хвороби.
Цей твір є доволі цікавим, оскільки сама назва «Чума» має свій підтекст, а саме так називали у воєнний і післявоєнний час фашизм. Тому проглядається деяка аналогія зі стражданням народу від хвороби, і від концентраційних таборів фашистів. Також словами героїв роману Ріє і Тарру, автор висловлює ідею, що чума- це зло, і воно небезпечне саме тим, що той, хто не хворий все одно може носити хворобу у своєму серці. Знову ж тоді постає проблема того, що зло завжди буде – і буде вічна боротьба з ним.
Роман мені сподобався оскільки хоч і не повною мірою, проте описує події, які мучать світ останні два роки. Цікаво автор описує етапи розуміння людей про те, що почалась серйозна епідемія хвороби. Наприклад те, що люди відвідували музеї, театри, кафе – ніби нічого не відбувалось. Доволі забавна аналогія насьогодні. Хоч епідемія коронавірусу з порівнянням епідемією чуми важко порівнюється, бо остання знищувала цілі міста.